ѕравила безпеки при розробц≥ родовищ корисних копалин в≥дкритим способом

Ќѕјќѕ 0.00-1.33-94

ѕ–ј¬»Ћј Ѕ≈«ѕ≈ »

при розробц≥ родовищ корисних копалин

в≥дкритим способом

1. √јЋ”«№ «ј—“ќ—”¬јЌЌя

ѕравила встановлюють загальн≥ вимоги шодо безпечного виконанн¤ роб≥т ≥ експлуатац≥њ устаткуванн¤ на в≥дкритих розробках родовищ корисних копалин, налагодженн¤ ≥ експлуатац≥њ електроустаткуванн¤, засоб≥в водов≥дливу та осушенн¤, регламентують вимоги до сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умов та рад≥ац≥йноњ безпеки на кар'Їрах, рудниках та розр≥зах.

¬имоги цих правил обов'¤зков≥ дл¤ виконанн¤ посадовими особами ≥ прац≥вниками п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, д≥¤льн≥сть ¤ких пов'¤зана з розробкою родовищ корисних копалин, а також в≥дпов≥дних проектних ≥ науково-досл≥дних установ та орган≥зац≥й, незалежно в≥д в≥домчоњ п≥дпор¤дкованост≥, форм власност≥ ≥ господарськоњ д≥¤льност≥.

2. «ј√јЋ№Ќ≤ ѕ–ј¬»Ћј

1. ожне г≥рниче п≥дприЇмство повинно мати:

а) затверджений проект розробки родовищ корисних копалин незалежно в≥д продуктивност≥, ¤кий включаЇ розд≥ли охорони прац≥ ≥ навколишнього середовища, в тому числ≥ рекультивац≥ю порушених земель;

б) встановлену маркшейдерську ≥ геолог≥чну документац≥ю;

в) план розвитку г≥рничих роб≥т, затверджений техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства та погоджений з м≥сцевими органами ƒержнагл¤дохоронпрац≥;

г) спец≥альний дозв≥л (л≥ценз≥ю) на зд≥йсненн¤ експлуатац≥њ родовищ корисних копалин, оформлений в установленому пор¤дку.

ѕрим≥тки.

1.1. –озробка породних в≥двал≥в ≥ в≥двал≥в некондиц≥йних руд шахт, кар'Їр≥в, г≥дров≥двал≥в збагачувальних фабрик, золов≥двал≥в “≈÷, а також шлак≥в металург≥йних п≥дприЇмств повинна проводитис¤ зг≥дно спец≥ального проекту.

1.2. –озробка природних багатств континентального шельфу повинна зд≥йснюватись за спец≥альними проектами ≥ у в≥дпов≥дност≥ з ≥нструкц≥¤ми щодо безпечного виконанн¤ роб≥т, ¤к≥ затверджуютьс¤ ƒержнагл¤дохоронпрац≥ ”крањни.

2. «будован≥ або реконструйован≥ кар'Їри, рудники, розр≥зи, драги, а також окрем≥ промислов≥ об'Їкти ≥ споруди, ¤к≥ ввод¤тьс¤ в роботу на д≥ючих п≥дприЇмствах, повинн≥ прийматис¤ ком≥с≥Їю за участю представник≥в ƒержнагл¤дохоронпрац≥ в≥дпов≥дно до д≥ючих норм ≥ стандарт≥в.

÷¤ вимога не поширюЇтьс¤ на об'Їкти, систематичне перем≥щенн¤ ¤ких пов'¤зано з технолог≥Їю веденн¤ г≥рничих роб≥т (пересувн≥ зал≥зничн≥ кол≥њ, л≥н≥њ електропередач≥, контактн≥ мереж≥, водов≥дливн≥ установки, трубопроводи та ≥нше).

3. ¬с≥ прац≥вники, ¤к≥ приймаютьс¤ на п≥дприЇмство, п≥дл¤гають попередньому медичному огл¤ду, а працююч≥ безпосередньо на в≥дкритих г≥рничих роботах Ч пер≥одичному огл¤ду на предмет њх профес≥йноњ придатност≥. ћедичний огл¤д ≥ висновки про стан здоров'¤ ос≥б, ¤к≥ приймаютьс¤ на п≥дприЇмство, зд≥йснюютьс¤ у в≥дпов≥дност≥ з д≥ючими нормативними документами.

4. ќсоби, ¤к≥ приймаютьс¤ на г≥рниче п≥дприЇмство (в тому числ≥ ≥ на сезонн≥ роботи), повинн≥ пройти з в≥дривом в≥д виробництва попереднЇ навчанн¤ з питань охорони прац≥ прот¤гом трьох дн≥в (т≥, ¤к≥ працювали на г≥рничих п≥дприЇмствах, що ведуть розробку родовищ в≥дкритим способом ≥ роб≥тники, переведен≥ на роботу з ≥ншоњ профес≥њ -прот¤гом двох дн≥в), повинн≥ бути навчен≥ правилам поданн¤ першоњ допомоги потерп≥лим ≥ скласти ≥спити за затвердженою програмою ком≥с≥њ п≥д головуванн¤м техн≥чного кер≥вника п≥дприЇмства або його заступника.

ѕри впровадженн≥ нових технолог≥чних процес≥в ≥ метод≥в прац≥, а також при зм≥н≥ вимог, або введенн≥ нових правил, ≥нструкц≥й з охорони прац≥, вс≥ роб≥тники повинн≥ пройти ≥нструктаж в обс¤з≥ ≥ в строки, встановлен≥ кер≥вництвом п≥дприЇмства.

ѕри переведенн≥ роб≥тника з одн≥Їњ роботи на ≥ншу дл¤ виконанн¤ разових роб≥т, не пов'¤заних з основною спец≥альн≥стю, в≥н повинен пройти ц≥льовий ≥нструктаж безпечних метод≥в прац≥ на робочому м≥сц≥.

«аборон¤Їтьс¤ допуск до роботи ос≥б, ¤к≥ не пройшли попереднЇ навчанн¤. ѕовторний ≥нструктаж з охорони прац≥ повинен проводитис¤ не менше двох раз≥в на р≥к з реЇстрац≥Їю у спец≥альн≥й книз≥.

ѕрим≥тки.

4.1. —туденти вищих ≥ середн≥х г≥рничотехн≥чних учбових заклад≥в, а також учн≥ профес≥йно-техн≥чних училищ перед виробничою практикою повинн≥ пройти дводенне навчанн¤ ≥ скласти ≥спити з охорони прац≥ ком≥с≥њ п≥дприЇмства.

4.2. ѕеред наступними виробничими практиками студенти вищих ≥ середн≥х г≥рничотехн≥чних навчальних заклад≥в повинн≥ пройти ≥нструктаж з охорони прац≥, а учн≥ профес≥йно-техн≥чних училищ Ч перев≥рку знань з охорони прац≥ в обс¤з≥ програми попереднього навчанн¤, ¤к особи, ¤к≥ ран≥ше працювали в кар'Їрах.

5. ожний заново прийн¤тий роб≥тник п≥сл¤ попереднього навчанн¤ з охорони прац≥ повинен пройти навчанн¤ зг≥дно профес≥њ в обс¤з≥ ≥ в строки, встановлен≥ програмами та скласти ≥спит. ќс≥б, ¤к≥ не пройшли навчанн¤ ≥ не склали ≥спити, заборон¤Їтьс¤ допускати до самост≥йноњ роботи. ¬с≥м робочим адм≥н≥страц≥¤ повинна видати п≥д розписку ≥нструкц≥њ з безпечних метод≥в веденн¤ роб≥т зг≥дно з њх профес≥Їю.

6. ƒо керуванн¤ г≥рничими та транспортними машинами допускаютьс¤ особи, ¤к≥ пройшли спец≥альне навчанн¤, склали ≥спити ≥ отримали посв≥дченн¤ на право керуванн¤ в≥дпов≥дною машиною.

7. ћашин≥сти ≥ пом≥чники машин≥ст≥в г≥рничих та транспортних машин, керуванн¤ ¤кими пов'¤зано з оперативним вмиканн¤м та в≥дключенн¤м електроустановок,повинн≥ мати групу з електробезпеки в≥дпов≥дно з ѕравилами техн≥чноњ експлуатац≥њ електроустановок споживач≥в ≥ ѕравилами техн≥ки безпеки при експлуатац≥њ електроустановок споживач≥в:

при напруз≥ до 1000 ¬:

машин≥сти Ч не нижче III групи;

пом≥чники машин≥ст≥в Ч не нижче II групи;

при напруз≥ вище 1000 ¬:

машин≥сти Ч не нижче IV групи;

пом≥чники машин≥ст≥в Ч не нижче III групи.

Ќа¤вн≥сть вказаних груп з електробезпеки даЇ право машин≥стам та њх пом≥чникам проводити оперативн≥ переключенн¤ та техн≥чне обслуговуванн¤ т≥льки в межах закр≥пленоњ за ними г≥рничоњ та транспортноњ машини та њњ пункту приключенн¤.

ƒозвол¤Їтьс¤ машин≥стам та њх пом≥чникам зд≥йснювати перемиканн¤ кабелю у пункт≥ приключенн¤ т≥льки за письмовим нар¤дом енергетика кар'Їру, або особи ним уповноваженоњ (енергетика участку, зм≥нного енергетика, енергодиспетчера).

ѕри тимчасовому переведенн≥ машин≥ст≥в та њх пом≥чник≥в на ≥нш≥ екскаватори (бурстанки) виконанн¤ вказаних роб≥т дозвол¤Їтьс¤ п≥сл¤ ознайомленн¤ њх з системою електропостачанн¤ цих г≥рничих машин.

8. ѕерев≥рка знань безпечних метод≥в роботи машин≥стами та пом≥чниками машин≥ст≥в г≥рничих та транспортних машин повинна проводитись щор≥чно ком≥с≥¤ми, призначеними п≥дприЇмством.

9. ƒо техн≥чного кер≥вництва г≥рничими роботами допускаютьс¤ особи, що мають зак≥нчену вищу або середню г≥рничотехн≥чну осв≥ту, або право в≥дпов≥дального веденн¤ г≥рничих роб≥т.

ѕосадов≥ особи (зг≥дно з перел≥ком, затвердженим ƒержнагл¤дохоронпрац≥) п≥дприЇмств, ¤к≥ ведуть розробку родовищ корисних копалин в≥дкритим способом, а також орган≥зац≥й, що розробл¤ють дл¤ цих п≥дприЇмств проекти, установки, прилади ≥ т.п., зобов'¤зан≥ не менше одного разу за три роки проходити перев≥рку знань ними цих ѕравил та ≥нших нормативно-техн≥чних документ≥в з охорони прац≥ в вищесто¤чих орган≥зац≥¤х або в органах ƒержнагл¤дохоронпрац≥.

ѕрим≥тка.

ѕосадов≥ особи, ¤к≥ приймаютьс¤ на кар'Їр (в тому числ≥ ≥ переведен≥ з ≥ншого кар'Їру), повинн≥ скласти ≥спити з цих ѕравил.

10. ожне робоче м≥сце перед початком роботи або прот¤гом зм≥ни повинно бути огл¤нуто майстром або за його дорученн¤м бригадиром (ланковим), а прот¤гом доби Ч одним з вищесто¤чих кер≥вник≥в, ¤к≥ повинн≥ не допускати проведенн¤ роб≥т при порушенн≥ правил безпеки, кр≥м роб≥т зг≥дно нар¤д≥в дл¤ усуненн¤ цих порушень.

Ќа проведенн¤ роб≥т повинн≥ видаватись письмов≥ нар¤ди. ¬идача нар¤д≥в ≥ контроль за проведенн¤м роб≥т зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до положенн¤ про нар¤дну систему, затверджену п≥дприЇмством.

«аборон¤Їтьс¤ видача нар¤д≥в на роботу в м≥сц¤, де Ї порушенн¤ правил безпеки, кр≥м роб≥т по усуненню цих порушень.

Ќа проведенн¤ роб≥т, до ¤ких поставлен≥ п≥двищен≥ вимоги з техн≥ки безпеки, повинн≥ видаватись письмов≥ нар¤ди-допуски. ѕерел≥к цих роб≥т встановлюЇтьс¤ п≥дприЇмством.

11. ожний роб≥тник до початку роботи повинен переконатись у безпечному стан≥ свого робочого м≥сц¤, перев≥рити справн≥сть запоб≥жних обладнань, ≥нструмент≥в, механ≥зм≥в ≥ пристосувань, потр≥бних дл¤ роботи.

¬и¤вивши дефекти, ¤к≥ в≥н сам не може л≥кв≥дувати, роб≥тник, не починаючи роботи, повинен пов≥домити про них особ≥ техн≥чного нагл¤ду.

12. «аборон¤Їтьс¤ в≥дпочинок безпосередньо в вибо¤х ≥ б≥л¤ укос≥в, у небезпечн≥й зон≥ працюючих механ≥зм≥в, на транспортних шл¤хах, устаткуванн≥ ≥ т.п.

13. ѕеред пуском механ≥зм≥в ≥ початком руху машин, зал≥зничних состав≥в або автомоб≥л≥в обов'¤зкова подача звукових та св≥тлових сигнал≥в, з призначенн¤м ¤ких посадов≥ особи повинн≥ ознайомити вс≥х працюючих. ѕри цьому сигнали повинн≥ бути чутними (пом≥тними) вс≥ма працюючими в район≥ д≥њ машин, механ≥зм≥в та ≥н.

ожний нев≥рно поданий або незрозум≥лий сигнал повинен сприйматись ¤к сигнал "—топ".

ѕеред початком роботи або руху машини, механ≥зму та ≥н. машин≥ст повинен переконатись у безпец≥ член≥в бригади та ос≥б, що знаход¤тьс¤ поблизу.

“аблиц¤ сигнал≥в вив≥шуЇтьс¤ на працюючому механ≥зм≥ або поблизу в≥д нього.

14. –об≥тники та спец≥ал≥сти у в≥дпов≥дност≥ з затвердженими нормами повинн≥ бути забезпечен≥ ≥ зобов'¤зан≥ користуватис¤ спец≥альним од¤гом, спец≥альним взутт¤м, справними захисними касками, окул¤рами та ≥ншими засобами ≥ндив≥дуального захисту, в≥дпов≥дними њх профес≥њ та умовам роботи.

15. ожний працюючий на п≥дприЇмств≥, пом≥тивши небезпеку, що загрожуЇ люд¤м або п≥дприЇмству (несправн≥сть зал≥зничних кол≥й, машин, механ≥зм≥в, електромереж, ознаки можливих зсув≥в, обвал≥в уступ≥в, виникненн¤ пожеж та ≥нше), зобов'¤заний пор¤д з прийн¤тт¤м заход≥в по њх усуненню пов≥домити про це особу техн≥чного нагл¤ду, а також попередити людей, ¤ким загрожуЇ небезпека.

16. √≥рнич≥ виробки кар'Їр≥в у м≥сц¤х, де Ї небезпека пад≥нн¤ в них людей, а також провали, зумпфи та воронки повинн≥ бути огороджен≥ запоб≥жними знаками, осв≥тленими в темний час доби. ƒренажн≥ свердловини, нед≥юч≥ шурфи та ≥нш≥ вертикальн≥ та нахилен≥ виробки повинн≥ бути над≥йно перекрит≥.

17. «аборон¤Їтьс¤ захаращувати робоч≥ м≥сц¤ та п≥дходи до них породою та будь-¤кими предметами, що заважають рухов≥ людей та механ≥зм≥в.

18. ¬ неробочий час г≥рнич≥, транспортн≥ та шл¤хово-буд≥вельн≥ машини повинн≥ бути в≥дведен≥ в≥д вибою в небезпечне м≥сце, робочий орган (к≥вш та ≥нше) опущений на землю, каб≥на замкнута, з кабелю живленн¤ зн¤та напруга.

19. «апилен≥сть пов≥тр¤, вм≥ст шк≥дливих газ≥в на робочих м≥сц¤х не повинн≥ перевищувати величин, встановлених сан≥тарними нормами.

ћ≥сц¤ в≥дбору проб та њх пер≥одичн≥сть встановлюютьс¤ граф≥ком, затвердженим техн≥чним кер≥вником кар'Їру (п≥дприЇмства), але не менше одного разу у м≥с¤ць.

¬ ус≥х випадках, коли вм≥ст шк≥дливих газ≥в або запилен≥сть пов≥тр¤ в кар'Їр≥ б≥льш≥ встановлених норм, необх≥дно приймати заходи дл¤ забезпеченн¤ безпечних ≥ здорових умов прац≥.

ѕри виникненн≥ пожеж вс≥ роботи на д≥л¤нках кар'Їру, атмосфера ¤ких забруднена продуктами гор≥нн¤, повинн≥ бути припинен≥, за виключенн¤м роб≥т, пов'¤заних з л≥кв≥дац≥Їю пожеж≥.

20. Ќа кар'Їрах, де розробл¤ють самозагораюч≥ або легкозаймист≥ корисн≥ копалини, необх≥дно передбачати спец≥альн≥ проф≥лактичн≥ та протипожежн≥ заходи, затверджен≥ техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства.

21. –ух людей в кар'Їр≥ (розр≥з≥) дозвол¤Їтьс¤ по спец≥ально влаштованим дор≥жкам або по узб≥ччю автошл¤х≥в з боку порожн¤кового напр¤мку руху автотранспорту. ¬ темн≥ години доби п≥шох≥дн≥ дор≥жки та переходи через зал≥зничн≥ кол≥њ, автошл¤хи повинн≥ бути осв≥тлен≥.

–ух людей з уступу на уступ по п≥д≥рван≥й г≥рнич≥й мас≥ дозвол¤Їтьс¤ т≥льки при особлив≥й виробнич≥й необх≥дност≥ ≥ з дозволу в кожному окремому випадку особи техн≥чного нагл¤ду.

22. ¬ кар'Їрах повинна бути орган≥зована доставка працюючих на робоч≥ м≥сц¤ на спец≥ально обладнаному дл¤ ц≥Їњ мети транспорт≥, ¤кщо в≥дстань до м≥сц¤ роботи перевищуЇ 2 км ≥ глибина роб≥т б≥льше 100 м. «аборон¤Їтьс¤ перевезенн¤ людей в саморозвантажувальних вагонах, кузовах автосамоскид≥в ≥ вантажних вагонетках канатних дор≥г.

23. ƒл¤ сполученн¤ м≥ж уступами необх≥дно влаштовувати м≥цн≥ сходи з двосторонн≥ми поручн¤ми ≥ нахилом не б≥льше 60 градус≥в або бульдозерн≥ спуски з схилом не б≥льше 20 градус≥в, ¤к≥ повинн≥ бути осв≥тленими в темн≥ години доби. ћаршев≥ сходи при висот≥ б≥льш 10м повинн≥ бути шириною не менше 0,8 м з горизонтальними площадками на в≥дстан≥ одна в≥д одноњ по висот≥ не б≥льше 15м. ¬≥дстань ≥ м≥сц¤ установленн¤ сход≥в по довжин≥ уступу встановлюютьс¤ планом розвитку г≥рничих роб≥т. —х≥дц≥, площадки сход≥в необх≥дно систематично очищати в≥д сн≥гу, льоду, бруду та при необх≥дност≥ посипати п≥ском.

ƒозвол¤Їтьс¤ використанн¤ дл¤ перевезенн¤ людей з уступу на уступ механ≥зованих засоб≥в (екскалатори та ≥н.), що дозволен≥ ƒержнагл¤дохоронпрац≥.

24. ѕерех≥д через стр≥чков≥ конвейЇри дозвол¤Їтьс¤ т≥льки по перех≥дним м≥сткам шириною не менше 0,8 м, обладнаним поручн¤ми висотою не менше 1 м.

¬ м≥сц¤х проходу та проњзду п≥д конвейЇрами необх≥дно встановити захисн≥ полиц≥ дл¤ захисту людей в≥д можливоњ поразки падаючими з≥ стр≥чки кусками матер≥алу, що транспортуЇтьс¤.

25. «аборон¤Їтьс¤:

знаходитис¤ люд¤м в межах призм обрушенн¤ на уступах ≥ в безпосередн≥й близькост≥ в≥д нижньоњ бровки укосу уступу;

працювати на уступах при на¤вност≥ нависаючих "козирк≥в", глиб, великих валун≥в, а також нав≥с≥в ≥з сн≥гу та льоду. ¬ тих випадках, коли неможливо провести л≥кв≥дац≥ю закол≥в або оборку борта, вс≥ роботи в небезпечн≥й зон≥ повинн≥ бути припинен≥, люди виведен≥, небезпечна д≥л¤нка огороджена попереджувальними знаками.

26. ѕроњзд в зал≥зничних составах ≥ каб≥нах локомотив≥в дозвол¤Їтьс¤ особам, ¤к≥ супроводжують состави, а також нагл¤ду ≥ окремим прац≥вникам при на¤вност≥ у них письмового дозволу адм≥н≥страц≥њ.

27. ѕерењзд через зал≥зничн≥ кол≥њ в кар'Їр≥ бульдозерам, автомашинам та ≥ншим колесним, гусеничним або крокуючим машинам дозвол¤Їтьс¤ в установлених м≥сц¤х, спец≥ально обладнаних ≥ позначених показчиками.

ѕерењзд через зал≥зничн≥ кол≥њ, що пов'¤зан≥ з технолог≥Їю г≥рничих роб≥т, дозвол¤Їтьс¤ зг≥дно затвердженому техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства регламенту з виконанн¤м необх≥дних заход≥в безпеки.

28. ѕри проведенн≥ та експлуатац≥њ п≥дземних виробок кар'Їр≥в необх≥дно керуватись ѕравилами безпеки у вуг≥льних ≥ сланцевих шахтах ≥ ѕравилами безпеки при розробц≥ рудних ≥ нерудних родовищ корисних копалин п≥дземним способом. ѕ≥дривн≥ роботи на в≥дкритих г≥рничих розробках повинн≥ проводитись з додержанн¤м ™диних правил безпеки при п≥дривних роботах. ѕри виконанн≥ буд≥вельно-монтажних ≥ спец≥альних роб≥т на г≥рничих п≥дприЇмствах по видобутку корисних копалин в≥дкритим способом, кр≥м цих ѕравил, необх≥дно дотримуватись вимог д≥ючих буд≥вельних норм ≥ правил.

29. ќбладнанн¤, установка та експлуатац≥¤ вантажоп≥дйомних кран≥в, парових котл≥в ≥ сосуд≥в, що працюють п≥д тиском, повинн≥ в≥дпов≥дати вимогам ѕравил обладнанн¤ та безпечноњ експлуатац≥њ вантажоп≥дйомних кран≥в, ѕравил обладнанн¤ та безпечноњ експлуатац≥њ парових ≥ водогр≥йних котл≥в ≥ ѕравил обладнанн¤ та безпечноњ експлуатац≥њ сосуд≥в, що працюють п≥д тиском.

30. ¬с≥ нещасн≥ випадки та авар≥њ на виробництв≥ п≥дл¤гають розсл≥дуванню, реЇстрац≥њ та обл≥ку зг≥дно з д≥ючим положенн¤м.

3. ¬≈ƒ≈ЌЌя √≤–Ќ»„»’ –ќЅ≤“

3.1. √≥рнич≥ роботи

31. ¬исота уступу визначаЇтьс¤ проектом з урахуванн¤м ф≥зико-механ≥чних властивостей г≥рничих пор≥д ≥ корисних копалин, а також г≥рничотехн≥чних умов њх зал¤ганн¤.

ƒопускаЇтьс¤ в≥дробленн¤ уступ≥в висотою до «0 м шарами, при цьому висота вибою не повинна переб≥льшувати максимальноњ висоти черпанн¤ екскаватора.

ѕри в≥дробц≥ уступ≥в шарами необх≥дно зд≥йснювати заходи безпеки, ¤к≥ виключають обрушенн¤ та виваленн¤ куск≥в породи з укоса уступу (похиле бур≥нн¤, контурне п≥дриванн¤, заоткоска укос≥в та ≥нше).

ѕри в≥дробц≥ др≥бнотр≥щинуватих пор≥д ≥ руд з застосуванн¤м п≥дривних роб≥т допускаЇтьс¤ зб≥льшенн¤ висоти вибою до п≥втори висоти черпанн¤. ¬ цих випадках необх≥дно зд≥йснювати додатков≥ заходи, ¤к≥ перешкоджають дов≥льному обвалюванню козирк≥в ≥ нав≥с≥в.

¬исота уступу не повинна перевищувати:

при розробц≥ одноковшевими екскаваторами типу механ≥чноњ лопати без застосуванн¤ п≥дривних роб≥т Ч висоту черпанн¤ екскаватора;

при розробц≥ драглайнами, багатоковшевими та роторними екскаваторами Ч висоту або глибину черпанн¤ екскаватора;

при розробц≥ ручним способом розсипчастих ≥ сипучих пор≥д Ч «м, м'¤ких, але ст≥йких, а також м≥цних монол≥тних пор≥д Ч 6м.

32. ути укос≥в робочих уступ≥в не повинн≥ перевищувати:

а) при робот≥ екскаватор≥в типу механ≥чноњ лопати та драглайна Ч 80 градус≥в;

б) при робот≥ роторних екскаватор≥в Ч 80 градус≥в;

в) при робот≥ багатоковшевих ланцюгових екскаватор≥в з нижн≥м черпанн¤м Ч кута природнього укосу цих пор≥д;

г) при розробц≥ ручним способом:

розсипчастих ≥ сипучих пор≥д Ч кута природнього укосу цих пор≥д;

м'¤ких, але ст≥йких пор≥д Ч 50 градус≥в; скальних пор≥д Ч 80 градус≥в.

33. √раничн≥ кути укосу неробочих уступ≥в ≥ борт≥в (кути ст≥йкост≥), установлюютьс¤ проектом, коректованим за даними наукових досл≥джень в процес≥ експлуатац≥њ.

34. √≥рниче та транспортне обладнанн¤, транспортн≥ комун≥кац≥њ, мереж≥ електропостачанн¤ та зв'¤зку повинн≥ розм≥щуватись на робочих площадках уступ≥в за межами призми обрушенн¤.

¬≥дстань в≥д нижньоњ бровки уступу (розвалу г≥рничоњ маси) до ос≥ найближчоњ зал≥зничноњ кол≥њ повинна бути не менше 2,5 м.

Ўирина робочоњ площадки з урахуванн¤м њњ призначенн¤ визначаЇтьс¤ розрахунком в≥дпов≥дно з нормами технолог≥чного проектуванн¤.

35. ѕри в≥дробц≥ уступ≥в екскаваторами з верхн≥м навантажуванн¤м в≥дстань в≥д бровки уступу до ос≥ зал≥зничноњ кол≥њ або автодороги установлюЇтьс¤ проектом, але повинна бути не менше 2,5 м.

¬исота уступу (п≥дуступу) повинна забезпечувати видим≥сть транспортних засоб≥в з каб≥ни машин≥ста екскаватора.

36. ‘ормуванн¤ тимчасових неробочих борт≥в кар'Їру та в≥дновленн¤ г≥рничих роб≥т на них повинно проводитись зг≥дно з проектами, ¤к≥ передбачають заходи безпеки.

37. ѕри розкривних роботах, що зд≥йснюютьс¤ по безтранспортн≥й систем≥ розробки, в≥дстань м≥ж нижн≥ми бровками уступу корисних копалин ≥ породного в≥двалу встановлюЇтьс¤ проектом або планом г≥рничих роб≥т. ѕри на¤вност≥ зал≥зничних кол≥й або конвейЇр≥в в≥дстань в≥д нижньоњ бровки в≥двалу до ос≥ зал≥зничноњ кол≥њ або ос≥ конвейЇра повинна бути не менше 4 м.

38. ¬≥дстань м≥ж сум≥жними бермами при погашенн≥ уступ≥в ≥ постановц≥ њх в граничне положенн¤, ширина, конструкц≥¤ та пор¤док обслуговуванн¤ запоб≥жних берм визначаЇтьс¤ проектом. ¬ процес≥ експлуатац≥њ параметри уступ≥в ≥ запоб≥жних берм повинн≥ при необх≥дност≥ уточнюватис¤ в проект≥ зг≥дно з результатами досл≥джень ф≥зико-механ≥чних властивостей г≥рничих пор≥д.

ѕри погашенн≥ уступ≥в необх≥дно додержувати загальний кут нахилу борта кар'Їру, встановлений проектом.

¬ ус≥х випадках ширина берми повинна бути такою, щоб забезпечувалась њњ механ≥зована очистка.

39. «апоб≥жн≥ берми повинн≥ бути горизонтальними або мати укл≥н у б≥к борта кар'Їру ≥ регул¤рно очищатис¤ в≥д куск≥в породи, руди, вуг≥лл¤ та сторонн≥х предмет≥в. Ѕерми, по ¤ким систематично пересуваютьс¤ роб≥тники, повинн≥ мати огорожу.

ƒопускаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до проекту застосуванн¤ нахилених берм з поздовжним похилом, в тому числ≥ поЇднаних з транспортними.

40. Ќа кар'Їрах (розр≥зах) повинен зд≥йснюватись пост≥йний контроль за станом њх борт≥в, траншей, уступ≥в, укос≥в ≥ в≥двал≥в; у випадках ви¤вленн¤ ознак зсуванн¤ пор≥д роботи повинн≥ бути припинен≥. Ќа кар'Їрах, схильних до зсуву, повинн≥ бути орган≥зован≥ ≥нструментальн≥ спостереженн¤ за станом борт≥в кар'Їру та укос≥в в≥двал≥в з записами в спец≥альному журнал≥.

ѕер≥одичн≥сть огл¤д≥в ≥ ≥нструментальних спостережень встановлюЇтьс¤ у в≥дпов≥дност≥ з "≤нструкц≥Їю по спостереженню за деформац≥¤ми борт≥в, укос≥в, уступ≥в ≥ в≥двал≥в на кар'Їрах ≥ розробц≥ заход≥в по забезпеченню њх ст≥йкост≥".

41. ѕри робот≥ на уступах повинна регул¤рно проводитись њх оборка в≥д нав≥с≥в ≥ "козирк≥в", а також л≥кв≥дац≥¤ закол≥в.

–оботи по оббиранню уступ≥в необх≥дно проводити механ≥зованим способом. –учне оббиранн¤ дозвол¤Їтьс¤ т≥льки п≥д безпосередн≥м спостереженн¤м особи нагл¤ду або бригадира.

–об≥тники, ¤к≥ не зайн¤т≥ оббиранн¤м, повинн≥ бути виведен≥ в безпечне м≥сце.

42. ¬≥дстань по горизонтал≥ м≥ж робочими м≥сц¤ми або механ≥змами, розташованими на двох сум≥жних по вертикал≥ уступах, повинна бути не менше 10 м при ручн≥й розробц≥ ≥ не менше п≥втора максимального рад≥уса черпанн¤ при екскаваторн≥й розробц≥.

ѕрим≥тка.

ѕри використанн≥ взаЇмопов'¤заних у робот≥ механ≥зм≥в в≥дстань м≥ж ними по горизонтал≥ та вертикал≥ визначаЇтьс¤ проектом.

43. ѕри розробц≥ уступ≥в ручним способом роботи повинн≥ вестись т≥льки зверху вниз, збер≥гаючи кут укосу зг≥дно з пунктом "г" п. 32 цих ѕравил ≥ без застосуванн¤ способу "п≥дбоЇм".

44. ѕри робот≥ на укосах уступ≥в з кутом нахилу б≥льше 35 градус≥в, особи, ¤к≥ виконують бур≥нн¤, оббиранн¤ укос≥в ≥ ≥нш≥ операц≥њ, обов'¤зково повинн≥ користуватис¤ запоб≥жними по¤сами з канатами, закр≥пленими за над≥йну опору.

«апоб≥жн≥ по¤са та страхувальн≥ канати при експлуатац≥њ повинн≥ не р≥дше одного разу у 6 м≥с¤ц≥в випробуватис¤ на статичне навантаженн¤ 2250 Ќ прот¤гом 5 хвилин ≥ мати клеймо про дату останнього випробуванн¤.

ожний запоб≥жний по¤с повинен мати ≥нвентарний номер.

45. ѕри роботах в зонах можливих обвал≥в або провал≥в внасл≥док на¤вност≥ п≥дземних виробок або карст≥в повинн≥ бути прийн¤т≥ спец≥альн≥ заходи, ¤к≥ забезпечують безпечн≥сть роботи (передове розв≥дувальне бур≥нн¤, вив≥д на час п≥дривних роб≥т г≥рничих машин з вибоњв, ¤к≥ знаход¤тьс¤ поблизу зони можливого обрушенн¤ ≥ т.д.).

ѕри цьому необх≥дно вести ретельн≥ маркшейдерськ≥ спостереженн¤ за станом борт≥в та п≥дошви кар'Їру. ѕри ви¤вленн≥ ознак зсуванн¤ пор≥д роботи повинн≥ бути зупинен≥ ≥ можуть бути в≥дновлен≥ т≥льки за спец≥альним проектом орган≥зац≥њ роб≥т, затвердженим кер≥вництвом п≥дприЇмства.

46. ¬ проект≥ розробки родовищ, схильних до зсув≥в, повинн≥ бути передбачен≥ спец≥альн≥ заходи безпеки.

якщо схильн≥сть до зсуву встановлюЇтьс¤ в процес≥ веденн¤ г≥рничих роб≥т, необх≥дно внести в≥дпов≥дн≥ корективи в проект ≥ зд≥йснити передбачен≥ в ньому заходи безпеки.

47. ѕри одночасн≥й розробц≥ родовища в≥дкритим ≥ п≥дземним способами, а також при проведенн≥ та експлуатац≥њ п≥дземних дренажних виробок треба зд≥йснювати заходи, погоджен≥ з органами ƒержнагл¤дохоронпрац≥, ¤к≥ забезпечують безпеку роб≥тник≥в на п≥дземних ≥ в≥дкритих г≥рничих роботах (погодженн¤ план≥в ≥ граф≥к≥в веденн¤ г≥рничих ≥ п≥дривних роб≥т; застосуванн¤ нагн≥тальноњ схеми пров≥трюванн¤ рудник≥в; перев≥рка прац≥вниками ¬√–— стану атмосфери в п≥дземних виробках п≥сл¤ масових вибух≥в у кар'Їр≥, запоб≥ганн¤ небезпеки прориву води у виробки з кар'Їру; забезпеченн¤ зм≥нного нагл¤ду, бригадир≥в (ланкових) засобами контролю за вм≥стом отруйних продукт≥в вибуху ≥ т.д.). «а станом п≥дробл¤Їмого масиву та виконанн¤м нам≥чених заход≥в повинен зд≥йснюватись систематичний контроль.

48. ѕри веденн≥ роб≥т в лавинонебезпечних ≥ селенебезпечних районах обов'¤зкове зд≥йсненн¤ заход≥в по захисту в≥л сн≥гових лавин ≥ селевих поток≥в.

ѕлан заход≥в протилавинного та протиселевого захисту розробл¤Їтьс¤ з урахуванн¤м м≥сцевих умов ≥ затверджуЇтьс¤ техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства.

3.2. Ѕуров≥ роботи

49. Ѕуровий станок повинен бути встановлений на спланован≥й площадц≥ уступу поза призмою обрушенн¤, а при бур≥нн≥ першого р¤ду розташований так, щоб гусениц≥ станка знаходились в≥д бровки уступу на в≥дстан≥ не менш н≥ж 2 м, а його подовжна в≥сь була перпендикул¤рна бровц≥ уступу.

ѕ≥д домкрати станк≥в заборон¤Їтьс¤ п≥дкладати куски руди та породи.

ѕри установленн≥ бурових станк≥в шарошкового бур≥нн¤ на перший р¤д скважин керуванн¤ станками повинно зд≥йснюватис¤ дистанц≥йно.

50. ѕерем≥щенн¤ бурового станка з п≥дн¤тою мачтою по уступу дозвол¤Їтьс¤ т≥льки по спланован≥й горизонтальн≥й площадц≥. ѕри перем≥щенн≥ станка п≥д л≥н≥¤ми електропередач≥ мачта повинна бути опущена.

ѕри перегон≥ бурових станк≥в мачта повинна бути опущена, буровий ≥нструмент зн¤тий або над≥йно закр≥плений.

51. Ѕуров≥ роботи повинн≥ проводитись в≥дпов≥дно з технолог≥чними ≥нструкц≥¤ми, розробленими п≥дприЇмствами дл¤ кожного способу бур≥нн¤ (шарошкового, вогневого та ≥н.).

52. «аборон¤Їтьс¤ бур≥нн¤ свердловин станками вогневого (терм≥чного) бур≥нн¤ в г≥рничих породах, схильних до займанн¤ ≥ вид≥ленн¤ отруйних газ≥в.

53. ожна свердловина, д≥аметр уст¤ ¤коњ перевищуЇ 250 мм, п≥сл¤ зак≥нченн¤ бур≥нн¤ повинна бути перекрита.

ƒ≥л¤нки пробурених свердловин обов'¤зково огороджуютьс¤ попереджувальними знаками. ѕор¤док огородженн¤ зони пробурених свердловин затверджуЇтьс¤ техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства.

54. Ўнеки у станк≥в обертального бур≥нн¤ з немехан≥зованими зборкою та розборкою бурового сто¤ка та очисткою уст¤ свердловин повинн≥ мати огородженн¤, зблокован≥ з подачею електроживленн¤ на двигун обертального пристрою.

55. «аборон¤Їтьс¤ робота на станках обертального та шарошкового бур≥нн¤ з несправними обмежувачами переп≥дйому снар¤да, при несправному гальм≥ леб≥дки ≥ системи пилоподавленн¤.

56. ѕри застосуванн≥ самообертаючих канатних замк≥в напр¤м скрутки пасм канату ≥ нар≥зка р≥зьбових з'Їднань бурового ≥нструменту повинн≥ бути протилежними.

57. ѕ≥дйомний канат бурового станка повинен розраховуватись на максимальне навантаженн¤ ≥ мати п'¤тикратний запас м≥цност≥. ѕри вибор≥ канату необх≥дно керуватис¤ заводським актом-сертиф≥катом. Ќе менше одного разу на тиждень механ≥к д≥льниц≥ або спец≥ально призначена особа повинн≥ проводити зовн≥шн≥й огл¤д канату ≥ робити записи у журнал≥ про результати огл¤ду.

¬иступаюч≥ к≥нц≥ дроту повинн≥ бути обр≥зан≥. ѕри на¤вност≥ в п≥дйомному канат≥ б≥льше 10% порваного дроту по довжин≥ кроку звивки його необх≥дно зам≥нити.

58. ѕри бур≥нн≥ перфораторами та електросвердлами ширина робочоњ берми повинна бути не менш 4 м. ѕ≥дготовлен≥ дл¤ бур≥нн¤ негабаритн≥ блоки г≥рничоњ маси повинн≥ бути складен≥ ст≥йко в один шар поза зоною можливого обрушенн¤ уступу.

4. ¬≤ƒ¬јЋ№Ќ≈ √ќ—ѕќƒј–—“¬ќ

59. ѕор¤док утворенн¤ ≥ експлуатац≥њ в≥двал≥в, розташованих над д≥ючими п≥дземними виробками, а також засипка провал≥в ≥ в≥дпрацьованих д≥л¤нок кар'Їру повинн≥ визначатись спец≥альним проектом, ¤кий м≥стить в соб≥ заходи, що забезпечують безпеку роб≥т.

60. ѕри розм≥щенн≥ в≥двал≥в на косогорах необх≥дно передбачити спец≥альн≥ заходи, ¤к≥ перешкоджають сповзанню в≥двал≥в.

61. ѕри сп≥льному складуванн≥ пор≥д в один в≥двал на п≥дприЇмствах, ¤к≥ працюють за транспортними системами в районах з великою к≥льк≥стю опад≥в у вигл¤д≥ сн≥гу, повинн≥ бути розроблен≥ додатков≥ засоби безпеки в≥д можливих зсув≥в в≥двал≥в вл≥тку.

ѕри сп≥льному складуванн≥ скельних пор≥д ≥ розсипчатих морених в≥дкладень висота в≥двал≥в визначаЇтьс¤ проектом з урахуванн¤м ф≥зико-механ≥чних властивостей складованих пор≥д.

«аборон¤Їтьс¤ складуванн¤ сн≥гу в породн≥ в≥двали. ¬ районах з великою к≥льк≥стю опад≥в у вигл¤д≥ сн≥гу, де попаданн¤ його у в≥двали виключити неможливо, в≥двалоутворенн¤ повинно зд≥йснюватис¤ за спец≥альним проектом, узгодженим з м≥сцевими органами ƒержнаг-л¤дохоронпрац≥, в ¤кому на основ≥ проведених досл≥джень визначен≥ об'Їми сн≥гу, що попадають у в≥двал, ≥ забезпечена безпечна робота в будь-¤кий час року.

62. ѕри по¤в≥ ознак зсувних ¤вищ роботи по в≥двалоутворенню повинн≥ бути припинен≥ до розробки та затвердженн¤ спец≥альних заход≥в безпеки.

63. ћожлив≥сть п≥дсипки в≥двал≥в на заболочених територ≥¤х ≥ територ≥¤х без дренуванн¤ визначаЇтьс¤ спец≥альним проектом, ¤ким передбачаютьс¤ необх≥дн≥ заходи безпеки в≥двальних роб≥т.

64. ¬исота породних в≥двал≥в, кути укос≥в та призми обрушенн¤, швидк≥сть посуванн¤ фронту в≥двальних роб≥т установлюютьс¤ в залежност≥ в≥д ф≥зико-механ≥чних властивостей пор≥д в≥двалу та його основи, способу в≥двалоутворенн¤ та рельЇфу м≥сцевост≥.

ƒо вибору д≥л¤нки дл¤ розм≥щенн¤ в≥двал≥в необх≥дно попередньо виконати ≥нженерно-геолог≥чн≥ та г≥дрогеолог≥чн≥ пошуков≥ роботи. ¬ проект≥ повинн≥ бути приведен≥ характеристики грунт≥в д≥л¤нок, на ¤ких будуть розм≥щен≥ в≥двали.

–озм≥щенн¤ в≥двал≥в пустих пор≥д треба проводити в≥дпов≥дно з вимогами сан≥тарних норм проектуванн¤ промислових п≥дприЇмств.

«аборон¤Їтьс¤ розм≥щенн¤ в≥двал≥в на площах родовищ, ¤к≥ п≥дл¤гають в≥дробленню в≥дкритим способом.

65. ¬≥дстань в≥д ос≥ зал≥зничноњ кол≥њ до бровки плугового в≥двалу п≥сл¤ кожного перем≥щенн¤ кол≥њ установлюЇтьс¤ в залежност≥ в≥д ст≥йкост≥ уступу ≥ повинна складати не менше 1600 мм при вантажоп≥дйомност≥ думпкара до 60 т ≥ 1800 мм при вантажоп≥дйомност≥ б≥льше 60 т.

Ќа в≥двалах, обладнаних одноковшевими екскаваторами, на м≥сц≥ розгрузки думпкар≥в в≥дстань в≥д ос≥ зал≥зничноњ кол≥њ до верхньоњ бровки повинна складати: дл¤ нормальноњ кол≥њ не менше 1600 мм ≥ дл¤ кол≥њ 900 мм не менше 1300 мм.

66. «овн≥шн¤ рейка розвантажувальноњ кол≥њ повинна мати перевищенн¤ в≥дносно до внутр≥шньоњ на 100-150 мм. як вин¤ток, при розвантаженн≥ породи на внутр≥шн≥й б≥к кривоњ зал≥зничноњ кол≥њ обидв≥ рейки розвантажувального тупика на екскаваторних в≥двалах на м≥сц≥ вивантаженн¤ думпкар≥в можуть знаходитись на одному р≥вн≥. ƒл¤ забезпеченн¤ в цих умовах безпеки роб≥т техн≥чним кер≥вником кар'Їру (розр≥зу) повинн≥ бути затверджен≥ спец≥альн≥ заходи.

67. ¬ к≥нц≥ розвантажувальних тупик≥в повинн≥ установлюватис¤ упори. ѕри засипц≥ д≥льниц≥ в≥двалу в≥д при¤мка до тупика при довжин≥ розвантажувальноњ кол≥њ менше п≥втори довжини составу необх≥дно зд≥йснювати спец≥альн≥ заходи безпеки, затверджен≥ техн≥чним кер≥вником кар'Їру.

”пори в≥двальних тупик≥в повинн≥ мати справн≥ покажчики шл¤ховоњ огорож≥ та в темн≥ години доби осв≥тлюватис¤. ѕокажчики шл¤ховоњ огорож≥ повинн≥ бути розташован≥ на початку ≥ в к≥нц≥ в≥двального тупика з боку машин≥ста локомотива ≥ винесен≥ в≥д ос≥ кол≥њ на в≥дстань не менше 2,5 м ≥ на висоту 1,5 м.

68. ѕрийом завантажених поњзд≥в дл¤ розвантаженн¤ породи у в≥двал п≥сл¤ кожного перем≥щенн¤ в≥двальноњ кол≥њ дозвол¤Їтьс¤ т≥льки з дозволу нагл¤ду в≥двала з в≥дпов≥дним записом в спец≥альному журнал≥.

69. ѕодача завантажених поњзд≥в на розвантажувальн≥ тупики в≥двал≥в повинна проводитис¤ вагонами уперед, за вин¤тком подач≥ њх на кол≥њ абзетцерних в≥двал≥в. ѕодача завантажених поњзд≥в локомотивами уперед дозвол¤Їтьс¤ т≥льки при умов≥ розробки допом≥жних заход≥в безпеки, затверджених техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства та узгоджених з м≥сцевими органами ƒержнагл¤дохоронпрац≥.

70. ѕри розвантаженн≥ думпкар≥в люди повинн≥ знаходитис¤ поза зоною розвалу г≥рничоњ маси.

« внутр≥шнього боку в≥двалу на м≥сц≥ розвантаженн¤ состава повинна бути спланована площадка дл¤ обслуговуючого персонала.

ќчистка думпкар≥в повинна бути механ≥зована.

ƒозвол¤Їтьс¤ ручна очистка думпкар≥в при дотриманн≥ спец≥ально розроблених ≥ затверджених техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства заход≥в безпеки. ќчистка думпкар≥в вручну на при¤мках заборон¤Їтьс¤.

71. ѕерекиданн¤ кузов≥в думпкар≥в ≥ поверненн¤ њх в транспортне положенн¤ п≥сл¤ розвантаженн¤ повинно проводитись без допомоги п≥дставок, шпал, рельс≥в ≥ т.п.

«аборон¤Їтьс¤ використанн¤ екскаватор≥в дл¤ прискоренн¤ розвантаженн¤ думпкар≥в ≥ поверненн¤ њх в транспортне положенн¤.

72. Ќа час перем≥щенн¤ та ремонту зал≥зничних кол≥й д≥льниц¤, на ¤к≥й провод¤тьс¤ ц≥ роботи, повинна бути огороджена сигналами, встановленими з обох бок≥в д≥льниц≥.

73. ѕроњждж≥ шл¤хи повинн≥ бути розташован≥ за межами скочуванн¤ куск≥в породи з в≥двал≥в.

Ќа в≥двалах повинн≥ вив≥шуватись попереджувальн≥ надписи про небезпеку розм≥щенн¤ людей на укосах в≥двал≥в, поблизу њх основи та в м≥сц¤х розвантаженн¤ транспортних засоб≥в.

74. јвтомоб≥л≥ та ≥нш≥ транспортн≥ засоби повинн≥ розвантажуватись на в≥двал≥ в м≥сц¤х, передбачених паспортом, за призмою обрушенн¤ (сповзанн¤) пор≥д. –озм≥ри ц≥Їњ призми встановлюютьс¤ прац≥вниками маркшейдерськоњ служби та регул¤рно довод¤тьс¤ до в≥дома працюючих на в≥двал≥.

ѕлощадки бульдозерних в≥двал≥в повинн≥ мати по всьому фронту розвантаженн¤ поперечний похил не менше 3 градус≥в, направлений в≥д бровки укосу в глибину в≥двалу. Ќа вс≥й прот¤жност≥ бровки треба мати породну в≥дсипку висотою зг≥дно з вимогами п. 328 цих ѕравил.

75. ѕри плануванн≥ в≥двалу бульдозером п≥д'њзд до бровки укосу дозвол¤Їтьс¤ т≥льки ножем уперед. ѕодавати бульдозери задн≥м ходом до бровки в≥двалу заборон¤Їтьс¤.

ƒозвол¤Їтьс¤ робота бульдозера поза призмою обрушенн¤ з перем≥щенн¤м його вздовж захисного валу.

76. «аборон¤Їтьс¤ проводити скид (ст≥к) поверхневоњ та кар'Їрноњ води у в≥двали.

77. Ќа кожному п≥дприЇмств≥ геолого-маркшейдерською службою повинен бути орган≥зований систематичний контроль за ст≥йк≥стю пор≥д у в≥двал≥.

5. ћ≈’јЌ≤«ј÷≤я √≤–Ќ»„»’ –ќЅ≤“

5.1. «агальн≥ положенн¤

78. √≥рнич≥, транспортн≥ та буд≥вельно-шл¤хов≥ машини, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в робот≥, повинн≥ бути в справному стан≥ та забезпечен≥ д≥ючими сигнальними пристро¤ми, гальмами, огородженн¤ми доступних рухомих частин (муфт, передач шк≥в≥в ≥ т.п.) ≥ робочих площадок, протипожежними засобами, мати осв≥тленн¤, комплект справного ≥нструменту та необх≥дну контрольно-вим≥рювальну апаратуру, а також справний д≥ючий захист в≥д переп≥дйому.

—правн≥сть машин повинна перев≥р¤тис¤ щозм≥нно машин≥стом, щотижн¤ Ч механ≥ком д≥льниц≥ та щом≥с¤чно Ч головним механ≥ком кар'Їру (або його заступником), або ≥ншою призначеною особою.

–езультати перев≥рки повинн≥ бути записан≥ в журнал≥.

«аборон¤Їтьс¤ робота на несправних машинах та механ≥змах.

79. “ранспортуванн¤ машин тракторами та бульдозерами дозвол¤Їтьс¤ т≥льки з застосуванн¤м жорсткоњ зч≥пки та при зд≥йсненн≥ спец≥ально розроблених заход≥в, що забезпечують безпеку в≥дпов≥дно з ≥нструкц≥Їю, розробленою п≥дприЇмством. “ранспортуванн¤ особливо важких машин з застосуванн¤м ≥нших вид≥в зч≥пки повинно зд≥йснюватис¤ зг≥дно з спец≥ально розробленим проектом, затвердженим техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства.

80. «аборон¤Їтьс¤ проводити ручне змазуванн¤ машин ≥ механ≥зм≥в на ходу та використанн¤ в≥дкритого вогню ≥ па¤льних ламп дл¤ роз≥гр≥ванн¤ мастил та води.

81. ” випадку раптового припиненн¤ подач≥ електроенерг≥њ персонал, ¤кий обслуговуЇ механ≥зм, зобов'¤заний негайно перевести пусков≥ пристроњ електродвигун≥в ≥ важел≥ керуванн¤ в положенн¤ "—топ" (нульове).

82. √≥рнич≥ роботи по проведенню траншей, розробц≥ уступ≥в, в≥дсипц≥ в≥двал≥в повинн≥ вестись в≥дпов≥дно до затверджених техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства паспорт≥в, ¤к≥ визначають допустим≥ розм≥ри робочих площадок, берм, кут≥в укос≥в, висоту уступ≥в, в≥дстань в≥д г≥рничого та транспортного устаткуванн¤ до бровок уступу або в≥двалу. ѕаспорта повинн≥ знаходитись на г≥рничих машинах (екскаваторах, бульдозерах ≥ т.п.).

«аборон¤Їтьс¤ веденн¤ г≥рничих роб≥т без затвердженого паспорта, а також з в≥дхиленн¤м в≥д нього.

83. «аборон¤Їтьс¤ експлуатац≥¤ екскаватор≥в на рейковому ход≥ при несправних п≥декскаваторних кол≥¤х.

84. ѕрисутн≥сть сторонн≥х ос≥б в каб≥н≥ та на зовн≥шн≥х площадках екскаватора ≥ буровому станку при њх робот≥ заборон¤Їтьс¤.

85. онструктивн≥ елементи транспортно-в≥двальних мост≥в, в≥двалоутворювач≥в ≥ екскаватор≥в, а також њх трапи ≥ площадки повинн≥ щозм≥нно очищатис¤ в≥д г≥рничоњ маси та бруду.

86. «астосуванн¤ систем автоматики, телемехан≥ки ≥ дистанц≥йного керуванн¤ машинами та механ≥змами дозвол¤Їтьс¤ т≥льки при на¤вност≥ блок≥ровки, ¤ка не допускаЇ подачу енерг≥њ при несправност≥ цих систем.

87. ћастила та обтиральн≥ матер≥али на г≥рничих ≥ транспортних машинах повинн≥ збер≥гатис¤ в закритих металевих ¤щиках. «бер≥ганн¤ на г≥рничих машинах ≥ локомотивах бензину та ≥нших легкозаймистих речовин заборон¤Їтьс¤.

5.2. ќдноковшев≥ екскаватори

88. ѕри перем≥щенн≥ екскаватора по горизонтальному шл¤ху або на п≥дйом ведуча в≥сь його повинна знаходитись ззаду, а при спусках з схилу Ч спереду. ≥вш повинен бути порожн≥м ≥ знаходитись не вище 1 м в≥д грунту, а стр≥ла установлена по ходу екскаватора.

ѕри рус≥ крокуючого екскаватора к≥вш також повинен бути порожн≥м, а стр≥ла установлена в б≥к, протилежний напр¤мку руху екскаватора.

ѕри рус≥ екскаватора на п≥дйом або при спусках необх≥дно передбачати заходи, ¤к≥ виключають самов≥льне сковзанн¤.

89. ѕерег≥н екскаватора повинен проводитис¤ за сигналами пом≥чника машин≥ста або спец≥ально призначеноњ особи, при цьому повинна бути забезпечена пост≥йна видим≥сть м≥ж ними. ƒл¤ крокуючих екскаватор≥в допускаЇтьс¤ передача сигнал≥в в≥д пом≥чника машин≥ста до машин≥ста через третього члена бригади.

90. ≈кскаватори повинн≥ бути розташован≥ на уступ≥ кар'Їру або в≥двалу на тверд≥й вир≥внен≥й основ≥ з схилом, що не перевищуЇ допустимий техн≥чним паспортом екскаватора. ¬ ус≥х випадках в≥дстань м≥ж бортом уступу, в≥двалу або транспортними посудинами ≥ контр-вантажем екскаватора повинна бути не менше 1 м. ѕри робот≥ екскаватора з м≥стк≥стю ковша менше 5 м3 його каб≥на повинна бути розташована з протилежного боку вибою.

91. ѕри навантаженн≥ екскаваторами в засоби автомоб≥льного та зал≥зничного транспорту машин≥стом екскаватора повинн≥ подаватис¤ сигнали:

"—топ" Ч один короткий;

сигнал, ¤кий дозвол¤Ї подачу транспортного засобу п≥д навантаженн¤ Ч два коротких;

початок навантаженн¤ Ч три коротких;

сигнал про зак≥нченн¤ навантаженн¤ ≥ дозв≥л в≥д'њзду транспортного засобу Ч один довгий.

“аблиц¤ сигнал≥в повинна бути вив≥шена на кузов≥ екскаватора на видному м≥сц≥ ≥ з нею повинн≥ бути ознайомлен≥ машин≥сти локомотив≥в та вод≥њ транспортних засоб≥в.

92. ѕри навантаженн≥ екскаваторами в зал≥зничн≥ вагони та розвантаженн≥ њх на екскаваторних в≥двалах поњздна бригада повинна п≥дкор¤тис¤ т≥льки сигналам машин≥ста екскаватора.

93. «аборон¤Їтьс¤ п≥д час роботи екскаватора перебуванн¤ людей (включаючи ≥ обслуговуючий персонал) в зон≥ д≥њ ковша.

94. анати, ¤к≥ застосовують на екскаваторах, повинн≥ в≥дпов≥дати паспорту. —тр≥лов≥ канати необх≥дно огл¤дати не менше одного разу на тиждень д≥льничному механ≥ку, при цьому к≥льк≥сть роз≥рваних дротин на довжин≥ кроку звивки не повинна перевищувати 15% в≥д њх загальноњ к≥лькост≥ в канат≥. ≥нц≥ об≥рваних дротин, що стирчать, повинн≥ бути обр≥зан≥.

–езультати огл¤ду канат≥в, а також записи про њх зам≥ну з зазначенн¤м дати установки ≥ типу нового установленого канату занос¤тьс¤ в спец≥альний журнал, ¤кий повинен збер≥гатис¤ на екскаватор≥.

ѕ≥дйомн≥ та т¤гов≥ канати треба огл¤дати в строки, установлен≥ головним механ≥ком п≥дприЇмства.

95. ” випадку загрози обрушенн¤ або зсуванн¤ уступу п≥д час роботи екскаватора або при ви¤вленн≥ невибухлих зар¤д≥в ¬ћ робота екскаватора повинна бути припинена ≥ екскаватор в≥дведений в безпечне м≥сце.

ƒл¤ виведенн¤ екскаватора ≥з вибою необх≥дно завжди мати в≥льний прох≥д.

96. ѕри робот≥ екскаватора на грунтах, ¤к≥ не витримують тиску гусениць, повинн≥ зд≥йснюватись спец≥альн≥ заходи, що забезпечують ст≥йке положенн¤ екскаватора.

97. Ќавантаженн¤ екскаваторами типу драглайна в зал≥зничн≥ думпкари або ≥нш≥ Їмкост≥ допускаЇтьс¤ при зд≥йсненн≥ заход≥в дл¤ забезпеченн¤ безпечних метод≥в роботи, затверджених кер≥вником п≥дприЇмства, ≥ на¤вност≥ захисту в≥д дотику ковша до контактного дроту т¤говоњ мереж≥. —троки оснащенн¤ вказаного захисту погоджуютьс¤ з м≥сцевими органами ƒержнагл¤дохоронпрац≥.

98. ¬ тих випадках, коли драглайн працюЇ спаренно з ≥ншими екскаваторами або в комплекс≥ з землерийними машинами ≥нших тип≥в при безтранспортн≥й систем≥ розкривних роб≥т, найкоротша в≥дстань м≥ж ними повинна бути не менше суми њх найб≥льших рад≥ус≥в д≥њ з урахуванн¤м величини закиду ковша драглайна.

” випадку необх≥дност≥ допускаЇтьс¤ проведенн¤ роб≥т на б≥льш близьк≥й в≥дстан≥ за спец≥альним паспортом безпечного проведенн¤ роб≥т, затвердженим техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства.

5.3. Ѕагатоковшев≥ та роторн≥ екскаватори

99. ѕохили ≥ рад≥уси рельсових кол≥й ≥ шл¤х≥в багатоковшевих екскаватор≥в на зал≥зничному, гусеничному та колесному ход≥, а також крокуючих екскаватор≥в повинн≥ встановлюватись в межах, що допускаютьс¤ техн≥чним паспортом екскаватора.

ќбладнанн¤ контролю за зм≥ною ширини кол≥й ≥ њх похил≥в повинно не р≥дше одного разу на м≥с¤ць перев≥р¤тись з занесенн¤м результат≥в в журнал.

ѕри в≥дсутност≥ або несправност≥ вказаного обладнанн¤ робота екскаватора заборон¤Їтьс¤.

100. Ќе дозвол¤Їтьс¤ експлуатац≥¤ п≥декскаваторних кол≥й на обводнених уступах кар'Їру при в≥дсутност≥ водов≥дводних пристроњв.

101. –оторн≥ екскаватори з невисувними стр≥лами повинн≥ мати автоматичн≥ пристроњ, що забезпечують задан≥ швидкост≥ руху та кути повороту роторноњ стр≥ли.

102. Ѕагатоковшев≥ екскаватори повинн≥ мати пристроњ, ¤к≥ захищають черпакову раму, роторну стр≥лу та конвейЇр в≥д п≥дйому, опусканн¤ або повороту на кут, б≥льший н≥ж передбачено конструкц≥Їю екскаватор≥в.

103. ¬ каб≥н≥ машин≥ста екскаватора повинн≥ бути встановлен≥ щит авар≥йноњ сигнал≥зац≥њ, а також прилади контролю: за швидк≥стю та кутом повороту роторноњ стр≥ли; за швидк≥стю перем≥щенн¤ екскаватора; за напругою та навантаженн¤м на ввод≥ екскаватора.

104. ѕ≥д час роботи багатоковшевих екскаватор≥в заборон¤Їтьс¤ перебувати люд¤м у вагонах, що завантажуютьс¤, ≥ м≥ж ними, п≥д завантажувальними ≥ розвантажувальними люками, конвейЇрами, перевантажувальними пристро¤ми ≥ п≥д рамою ходового обладнанн¤ екскаватора.

105. ѕеред початком розробки новоњ заходки багатоковшевими екскаваторами начальник зм≥ни або г≥рничий майстер повинен огл¤нути виб≥й ≥ прийн¤ти заходи до вилученн¤ сторонн≥х предмет≥в (велик≥ корен≥, деревина, металев≥ предмети ≥ т.п.) по всьому фронту роботи екскаватора на ширину заходки з урахуванн¤м призми обрушенн¤.

106. –обота багатоковшевих екскаватор≥в з нижн≥м черпанн¤м дозвол¤Їтьс¤ при умов≥, ¤кщо в розроблюваному грунт≥ немаЇ пор≥д, схильних до зсуву, та забезпечуЇтьс¤ ст≥йк≥сть укосу ≥ робочоњ площадки екскаватора.

107. ѕри робот≥ роторних екскаватор≥в у комплекс≥ з конвейЇрами ≥ в≥двалоутворювачем, а також при робот≥ багатоковшевих екскаватор≥в з навантаженн¤м на конвейЇр керуванн¤ повинно бути зблоковано.

ѕри ремонт≥ та налагоджувальних роботах треба передбачати ручне керуванн¤ кожним механ≥змом окремо.

108. ¬с≥ конвейЇрн≥ л≥н≥њ роторних ≥ багатоковшевих екскаватор≥в або њх комплекс≥в, транспортно-в≥двальних мост≥в ≥ в≥двалоутворювач≥в повинн≥ бути обладнан≥ зг≥дно з вимогами п.п. 329, 331, 333 цих ѕравил.

109. аб≥на екскаватора повинна забезпечувати машин≥сту огл¤д прилеглоњ до екскаватора д≥льниц≥ вибою.

110. ћ≥сц¤ роботи екскаватор≥в повинн≥ бути обладнан≥ засобами виклику машин≥ста екскаватора.

5.4. “ранспортно-в≥двальн≥ мости ≥ в≥двалоутворювач≥

111. “ранспортно-в≥двальн≥ мости та консольн≥ в≥двалоутворювач≥ повинн≥ мати справно д≥юч≥ прилади дл¤ безперервного автоматичного вим≥ру зм≥ни швидкост≥ та напр¤му в≥тру, зблокован≥ з авар≥йним сигналом ≥ системою керуванн¤ ходовими механ≥змами в≥двалоутворювач≥в, а також контрольно-вим≥рювальн≥ прилади, к≥нцев≥ вимикач≥, сигнальн≥ та переговорн≥ пристроњ. р≥м автоматично д≥ючих гальмових пристроњв, ходов≥ в≥зки мосту повинн≥ мати справн≥ ручн≥ гальма.

112. ѕ≥д час ремонту транспортно-в≥двального мосту заборон¤Їтьс¤ одночасне розбиранн¤ ручних ≥ автоматичних гальмових пристроњв.

113. ¬с≥ контрвантаж≥, розташован≥ поблизу шл¤х≥в ≥ проход≥в, повинн≥ бути огороджен≥ дл¤ виключенн¤ проходу людей в зони њх д≥њ.

114. ¬с≥ конвейЇрн≥ л≥н≥њ транспортно-в≥двальних мост≥в ≥ в≥двалоутворювач≥в повинн≥ мати з двох бок≥в огороджен≥ площадки дл¤ обслуговуванн¤ конвейЇр≥в.

Ўирина проход≥в вздовж конвейЇр≥в повинна бути не менш 700 мм.

115. ѕ≥д час грози, в туман, замет≥ль, при видимост≥ до 25 м, а також при злив≥, вологому ≥ сильному сн≥гопад≥ перем≥щенн¤ ≥ робота транспортно-в≥двального мосту заборон¤Їтьс¤.

116. Ќе дозвол¤Їтьс¤ наближенн¤ транспортно-в≥двального мосту до буд≥вель або г≥рничотранспортного устаткуванн¤, в тому числ≥ ≥ при розминовках, на в≥дстань менше 1 м. «аборон¤Їтьс¤ робота транспортно-в≥двального мосту над працюючим г≥рничотранспортним обладнанн¤м.

117. «аборон¤Їтьс¤ експлуатац≥¤ мостових кол≥й на обводнених уступах кар'Їру.

118. ѕри перем≥щенн≥ в≥двалоутворювач≥в з крокуючим ≥ крокуючо-рейковим ходом проњзд транспорту, машин ≥ механ≥зм≥в, а також прох≥д людей п≥д консоллю заборон¤Їтьс¤.

119. ¬≥дстань м≥ж к≥нцем в≥двальноњ консол≥ транспортно-в≥двального мосту ≥ гребнем в≥двалу повинна бути не менше 3 м; у консольних стр≥чкових в≥двалоутворювач≥в з пер≥одичним перем≥щенн¤м ц¤ величина повинна складати не менше 1,5 м.

120. ѕри по¤в≥ ознак≥в зсуванн¤ в≥двал≥в транспортно-в≥двальний м≥ст повинен бути виведений з небезпечноњ зони.

121. ѕерех≥д в≥двальноњ опори транспортно-в≥двального мосту через дренажн≥ штреки повинен зд≥йснюватись зг≥дно з спец≥альним паспортом, затвердженим техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства.

121. ѕротипожежний захист комплексу транспортно-в≥двального мосту повинен зд≥йснюватис¤ за затвердженою техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства ≥нструкц≥Їю, що м≥стить конкретн≥ протипожежн≥ заходи, а також визначаЇ к≥льк≥сть засоб≥в гас≥нн¤ пожеж≥ та м≥сц¤ њх збер≥ганн¤.

5.5. —крепери ≥ бульдозери

123. ѕри застосуванн≥ канатних скреперних установок кут укосу уступу не повинен перевищувати 35 градус≥в.

124. Ќе дозвол¤Їтьс¤ включати скреперну канатну установку без попереджувального сигналу, п≥д час њњ роботи проводити будь-¤к≥ ремонти, перебувати в зон≥ д≥њ канату ≥ направл¤ти канат руками.

125. «аборон¤Їтьс¤ рух самох≥дних скрепер≥в ≥ бульдозер≥в у межах призми обрушенн¤ уступу. ѕри розвантаженн≥ скрепер не повинен перем≥щатис¤ назад п≥д ук≥с.

126. ѕри застосуванн≥ кол≥сних скрепер≥в з тракторною т¤гою похил з'њзд≥в у вантажному напр¤м≥ повинен бути не б≥льше 15 градус≥в ≥ в порожн¤ковому напр¤м≥ Ч не б≥льше 25 градус≥в.

127. Ќе дозвол¤Їтьс¤ залишати бульдозер (трактор) з працюючим двигуном ≥ п≥дн¤тим ножем, а при робот≥ Ч спр¤мовувати трос, ставати на п≥дв≥сну раму та н≥ж, а також робота бульдозер≥в поперек крутих схил≥в при кутах, не передбачених ≥нструкц≥Їю заводу-виготовлювача.

«аборон¤Їтьс¤ робота на бульдозер≥ (трактор≥) без блок≥ровки, що виключаЇ запуск двигуна при включен≥й коробц≥ передач ≥ при в≥дсутност≥ обладнанн¤ дл¤ запуску двигуна з каб≥ни.

128. ƒл¤ ремонту, змащуванн¤ та регулюванн¤ бульдозера (скрепера) в≥н повинен бути встановлений на горизонтальн≥й площадц≥, двигун виключений, а н≥ж опущений на землю або спец≥ально передбачену опору.

” випадку авар≥йноњ зупинки бульдозера (скрепера) на похилен≥й площин≥ повинн≥ бути вжит≥ заходи, що виключають самов≥льний його рух по похилу.

129. ƒл¤ огл¤ду ножа знизу в≥н повинен бути опущений на над≥йн≥ п≥дкладки, а двигун бульдозера виключений. «аборон¤Їтьс¤ перебувати п≥д п≥дн¤тим ножем.

130. ¬≥дстань в≥д краю гусениц≥ бульдозера до бровки укосу визначаЇтьс¤ з урахуванн¤м г≥рничо-геолог≥чних умов ≥ повинна бути занесена в паспорт веденн¤ роб≥т у вибоњ (в≥двал≥).

131. ћаксимальн≥ кути укосу вибою при робот≥ бульдозера не повинн≥ перевищувати визначених заводською ≥нструкц≥Їю з експлуатац≥њ.

132. ≈ксплуатац≥¤ кабельних кран≥в проводитьс¤ у в≥дпов≥дност≥ з ѕравилами обладнанн¤ та безпечноњ експлуатац≥њ вантажоп≥дйомних кран≥в.

5.6. √≥дромехан≥зац≥¤

133. ¬исоту г≥дроуступу при г≥дромон≥торному розмив≥ необх≥дно приймати в залежност≥ в≥д ф≥зико-механ≥чних властивостей пор≥д, конструкц≥њ г≥дромон≥тор≥в ≥ прийн¤тоњ орган≥зац≥њ розмиву, але вона не повинна перевищувати 30 м. ¬ окремих випадках, при розробц≥ уступ≥в з крейдовими в≥дкладенн¤ми допускаЇтьс¤ зб≥льшенн¤ њх висоти до 50 м за погодженн¤м з органами ƒержнагл¤дохоронпрац≥.

134. ¬с≥ г≥дромон≥тори повинн≥ мати обмежувач≥ випадкових розворот≥в ствола, керуванн¤ г≥дромон≥торами повинно бути дистанц≥йним.

135. ≈ксплуатац≥¤ г≥дров≥двал≥в та водосховища проводитьс¤ зг≥дно з ≥нструкц≥Їю, затвердженою техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства.

136. ¬с≥ водозб≥рн≥ та водоскидн≥ споруди г≥дров≥двал≥в (канави, труби, шандорн≥ колод¤з≥) повинн≥ розраховуватис¤ на максимально можливий приплив.

ѕо зак≥нченн≥ г≥дрозмивного сезону вс≥ ц≥ споруди повинн≥ бути огл¤нут≥ та складен≥ документи про њх стан.

137. Ѕуд≥вництво г≥дротехн≥чних споруд (дамб, гребель та њх нарощуванн¤), а також водоскидних споруд допускаЇтьс¤ проводити т≥льки за проектами, складеними на основ≥ г≥рничо-геолог≥чних досл≥джень ≥ визначенн¤ ф≥зико-механ≥чних властивостей пор≥д.

138. ѕри г≥дромехан≥зованому способ≥ розробки в≥дстань в≥д г≥дромон≥торноњ установки та ≥ншого виб≥йного устаткуванн¤ (скрепери, бульдозери) до вибою повинна складати не менше 0,8 висоти уступу. ƒл¤ глин¤стих щ≥льних ≥ лесовидних пор≥д, здатних до обрушенн¤ глибами, ц¤ в≥дстань повинна бути не менше 1,2 висоти уступу.

ѕри застосуванн≥ г≥дромон≥тор≥в з дистанц≥йним керуванн¤м ≥ розмив≥ боковим вибоЇм, при ¤кому обрушенн¤ проводитьс¤ поза зоною розташуванн¤ г≥дромон≥тора, ц≥ в≥дстан≥ за згодою з органами ƒержнагл¤дохороипрац≥ можуть бути зменшен≥.

139. ƒо введенн¤ в експлуатац≥ю установки г≥дромехан≥зац≥њ повинн≥ бути випробуван≥ на тиск, що перевищуЇ робочий: дл¤ труб на 30%, дл¤ насос≥в ≥ землесос≥в на 50%.

140. Ќа г≥дров≥двалах на випадок прориву пульпи необх≥дно мати авар≥йний запас матер≥ал≥в та ≥нструменту, м≥сцеположенн¤, найменуванн¤ та к≥льк≥сть ¤ких установлюЇтьс¤ техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства.

141. ѕор¤док безпечноњ експлуатац≥њ та обслуговуванн¤ насос≥в, г≥дромон≥тор≥в ≥ г≥дравл≥чних мереж визначаЇтьс¤ ≥нструкц≥Їю, затвердженою техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства.

142. ѕеред початком роботи г≥дромон≥тора ≥з зони д≥њ його струњ повинн≥ бути виведен≥ вс≥ люди, а з м≥сц¤ роботи г≥дромон≥тора Ч особи, ¤к≥ не мають в≥дношенн¤ до його роботи.

“еритор≥¤ д≥л¤нки на в≥дстан≥ не менше полуторноњ дальност≥ струњ г≥дромон≥тора обов'¤зково огороджуЇтьс¤ знаками, ¤к≥ попереджують про небезпеку перебуванн¤ людей на ц≥й територ≥њ. «аборон¤Їтьс¤ залишати без нагл¤ду працючий г≥дромон≥тор.

143. ¬≥д високовольтноњ л≥н≥њ електропередач≥ г≥дромон≥тор повинен бути розм≥щений на в≥дстан≥ не менше двократноњ дальност≥ польоту струњ. ¬ окремих випадках допускаЇтьс¤ робота при розм≥щенн≥ г≥дромон≥тору на менш≥й в≥дстан≥ в≥д високовольтноњ л≥н≥њ при умов≥ розробки ≥ зд≥йсненн¤ узгоджених з органами ƒержнагл¤дохоронпрац≥ спец≥альних заход≥в, що забезпечують безпеку роб≥т.

144. «аборон¤Їтьс¤ укладенн¤ пульпопровод≥в ближче 25 м в≥д пов≥тр¤них л≥н≥й електропередач≥ та л≥н≥й зв'¤зку. «меншенн¤ ц≥Їњ в≥дстан≥ допускаЇтьс¤ т≥льки за згодою з м≥сцевими органами енергонагл¤ду ≥ зв'¤зку при умов≥ обладнанн¤ на стиках пульпопровод≥в спец≥альних в≥дб≥йних "козирк≥в" дл¤ захисту л≥н≥й електропередач≥ та зв'¤зку.

145. ѕ≥д час пуску води ствол г≥дромон≥тора повинен бути спр¤мований у виб≥й. ѕри вимушен≥й зупинц≥ г≥дромон≥тора, з'Їднаного з водоп≥дв≥дною л≥н≥Їю, вих≥дний отв≥р його повинен бути завжди спр¤мований в безпечне дл¤ оточуючих м≥сце.

ѕри робот≥ г≥дромон≥тора в темн≥ години доби повинн≥ бути осв≥тлень вибоњ в зон≥ д≥њ струњ, робоч≥ площадки, шл¤х до перекриваючоњ засувки на трубопровод≥ та засувка.

146. ожний г≥дромон≥тор повинен мати засувку дл¤ в≥дключенн¤ живильного трубопроводу. ” випадку застосуванн¤ г≥дромон≥тор≥в з≥ дистанц≥йним керуванн¤м ≥ засувок з електроприводом керуванн¤ г≥дромон≥тором ≥ засувкою повинно зд≥йснюватис¤ з одного пульту управл≥нн¤. ѕри на¤вност≥ т≥льки одн≥Їњ л≥н≥њ трубопровод≥в не допускаЇтьс¤ закритт¤ засувки на трубопровод≥, ¤кий знаходитьс¤ п≥д напором, ран≥ше, н≥ж буде зупинений агрегат насосноњ станц≥њ.

147. ѕроведенн¤ в забоњ допом≥жних роб≥т (перестановка обладнанн¤ та ≥н.) допускаЇтьс¤ т≥льки п≥сл¤ ретельного огл¤ду вибою, л≥кв≥дац≥њ "козирк≥в" ≥ навис≥в. «аборон¤Їтьс¤ робота г≥дромон≥тора п≥д час грози.

148. «умпфи землесос≥в ≥ г≥дроелеватор≥в повинн≥ бути закрит≥ зверху іратами або дошками, що виключають можлив≥сть пад≥нн¤ людей в зумпф.

ƒопускаЇтьс¤ огородженн¤ зумпфа з трьох бок≥в в≥дб≥йними щитами висотою не менше 1 м; в цьому випадку зумпф не перекриваЇтьс¤.

149. ѕрибиранн¤ ≥з зумпфа корен≥в, сторонн≥х предмет≥в повинноњ проводитис¤ за допомогою спец≥ального обладнанн¤ ≥ т≥льки п≥сл¤ припиненн¤ роботи г≥дромон≥тора ≥ землесосноњ станц≥њ.

150. ути уступ≥в в≥дпрацьованих д≥льниць не повинн≥ перевищувати кут≥в природного укосу пор≥д.

151. ¬≥двали св≥женамитих в≥дкладин необх≥дно позначати знаками, ¤к≥ заборон¤ють ход≥нн¤ по в≥двалам.

152. ƒл¤ п≥дходу до скидального ≥ водозаб≥рного колод¤з≥в повинен бути прокладений м≥сток з перилами. ”ст¤ водоскидного колод¤з¤ г≥дров≥двалу повинно мати огородженн¤, що виключаЇ можлив≥сть пад≥нн¤ людини в колод¤зь.

153. ѕри робот≥ г≥дромон≥тор≥в назустр≥ч один одному робота од-, ного з них повинна бути зупинена при наближенн≥ на в≥дстань 1,5 кратноњ дальност≥ польоту максимальноњ струњ б≥льш потужного г≥дромон≥тора.

¬≥дстань м≥ж двома одночасно працюючими мон≥торами повинна бути б≥льше дальност≥ польоту струњ будь-¤кого з них.

154. ƒл¤ обслуговуванн¤ трубопроводу та водопров≥дних лотк≥в, укладених на естакадах, вздовж останн≥х повинн≥ бути побудован≥ м≥стки ьшириною 0, 5 м, огороджен≥ перилами висотою 1,2 м та обшит≥ знизу на висоту не менше 200 мм дошками.

155. “рубопроводи обов'¤зково укладаютьс¤ на п≥дкладки. ѕри прокладц≥ по укосу уступу або борту кар'Їру трубопров≥д повинен бути заанкерований не менше н≥ж через 20-30 м по висот≥. ѕри розм≥щенн≥ пульпопровод≥в на естакадах анкери треба ставити через 500 м. Ќа кожн≥й пр¤мол≥н≥йн≥й д≥льниц≥ трубопроводу необх≥дно не менше н≥ж через 500 м установлювати сальниковий компенсатор. ” випадках прокладки трубопроводу в транше¤х ≥ канавах ст≥нки останн≥х повинн≥ бути над≥йно закр≥плен≥.

156. ѕрим≥щенн¤ насосних ≥ землесосних установок повинн≥ мати телефонний зв'¤зок з м≥сцем установки г≥дромон≥тор≥в ≥ бути обладнан≥ авар≥йною сигнал≥зац≥Їю.

157. ¬ заново споруджуваних прим≥щенн¤х м≥ж насосами ≥ землесосними агрегатами, а також м≥ж ними ≥ ст≥нками прим≥щенн¤ повинн≥ бути проходи шириною не менше 1 м.

¬ прим≥щенн¤х насосноњ ≥ землесосноњ станц≥й повинн≥ вив≥шуватис¤ схеми трубопровод≥в з зазначенн¤м м≥сць встановленн¤ засувок ≥ вентил≥в, а дл¤ переход≥в через труби повинн≥ обладнуватис¤ спец≥альн≥ м≥стки.

158. Ѕуд≥вництво вс≥х г≥дромехан≥чних споруд (дамб, гребель, перемичок ≥ водоскидних споруд) повинно проводитис¤ за проектами спец≥ал≥зованих орган≥зац≥й.

159. Ќа землесосних установках пульповоди ≥ водоводи повинн≥ бути обладнан≥ зворотними клапанами.

5.7. –озморожуванн¤ мерзлого грунту

160. ¬иконанн¤ роб≥т по розморожуванню грунт≥в повинно проводитис¤ т≥льки за спец≥альним проектом, ¤ким передбачаютьс¤ заходи, що забезпечують безпеку роб≥т.

161. Ўланги, що використовують дл¤ паророзморожуванн¤ грунту, повинн≥ в≥дпов≥дати д≥ючим нормам ≥ стандартам. ћонтаж паропровод≥в повинен проводитис¤ у в≥дпов≥дност≥ до ≥нструкц≥њ, затвердженоњ техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства.

162. –озморожуванн¤ паром п≥д пов≥тр¤ними л≥н≥¤ми електропередач≥ заборон¤Їтьс¤.

¬≥дстань в≥д контура д≥льниц≥ г≥дророзморожуванн¤ до пов≥тр¤ноњ л≥н≥њ електропередач≥ повинна бути не менше полуторноњ максимальноњ висоти польоту струмен¤ води.

163. ѕ≥дходити до занурених у грунт пароголок або голок з гар¤чою водою дозвол¤Їтьс¤ т≥льки по трапу, ран≥ше укладеному б≥л¤ голки.

164. Ќа паропров≥дн≥й мереж≥ пол≥гону паророзморожуванн¤ повинн≥ бути установлен≥ манометри Ч на виход≥ маг≥стрального паропроводу ≥ на к≥нц≥ колектора.

165. «аборон¤Їтьс¤ без попереднього перекритт¤ пари перем≥щувати паророзпод≥льн≥ труби (греб≥нки), п≥дт¤гувати на них болтов≥ з'Їднанн¤, ставити або зн≥мати вентил≥ та заглушки, з'Їднувати або роз'Їднувати шланги.

166. ѕровальн≥ воронки, що утворюютьс¤ навколо г≥дроголок, повинн≥ бути огороджен≥ (перекрит≥).

167. ≈лектророзморожуванн¤ мерзлого грунту можна виконувати т≥льки за спец≥ально розробленим проектом, в ¤кому повинн≥ бути передбачен≥ заходи, що забезпечують безпеку роб≥т.

5.8. –емонтн≥ роботи

168. –емонт г≥рничих, транспортних, буд≥вельно-шл¤хових машин ≥ промивальних прилад≥в повинен проводитис¤ у в≥дпов≥дност≥ з затвердженим граф≥ком ѕѕ–.

169. «аборон¤Їтьс¤ проведенн¤ ремонтно-монтажних роб≥т безпосередньо б≥л¤ в≥дкритих рухомих частин механ≥чних установок, а також поблизу електричних провод≥в ≥ обладнанн¤, ¤к≥ знаход¤тьс¤ п≥д напругою, при в≥дсутност≥ њх належного огородженн¤.

ќсоби, допущен≥ до ремонту електрообладнанн¤, повинн≥ мати в≥дпов≥дну групу з електробезпеки зг≥дно з ѕравилами техн≥ки безпеки при експлуатац≥њ електроустановок споживач≥в.

170. –емонт ≥ зам≥ну частин механ≥зм≥в допускаЇтьс¤ проводити п≥сл¤ ц≥лковитоњ зупинки машини, блок≥ровки пускових апарат≥в, що привод¤ть у рух механ≥зми, на ¤ких провод¤тьс¤ ремонтн≥ роботи.

ƒопускаЇтьс¤ при виконанн≥ ремонтних роб≥т подача електроенерг≥њ за спец≥альним проектом орган≥зац≥њ роб≥т.

171. ¬огнев≥ роботи (газозварювальн≥, електрозварювальн≥, газор≥зувальн≥) повинн≥ проводитис¤ в≥дпов≥дно до ѕравил пожежноњ безпеки при проведенн≥ зварювальних та ≥нших вогневих роб≥т на об'Їктах народного господарства.

172. –емонти, пов'¤зан≥ з в≥дновлюванн¤м або зам≥ною несучих металоконструкц≥й устаткуванн¤, повинн≥ проводитис¤ зг≥дно з технолог≥Їю, узгодженою з заводом-виробником ≥ в присутност≥ ос≥б техн≥чного нагл¤ду.

173. Ќа вс≥ види ремонт≥в технолог≥чного устаткуванн¤ необх≥дно обов'¤зково складати ≥нструкц≥њ (технолог≥чн≥ карти, пос≥бники, проекти орган≥зац≥њ роб≥т, ¤кими установлюЇтьс¤ пор¤док ≥ посл≥довн≥сть роб≥т, необх≥дн≥ пристроњ та ≥нструменти, що забезпечують њх безпеку) . ѕеред проведенн¤м роб≥т повинна бути призначена в≥дпов≥дальна особа за њх веденн¤м, а роб≥тник≥в, ¤к≥ зайн¤т≥ на ремонт≥, необх≥дно ознайомити з вказаними ≥нструкц≥¤ми п≥д розпис.

ер≥вництво п≥дприЇмства (цеху) замовника визначаЇ конкретний час роб≥т, ¤к≥ виконують п≥др¤дн≥ орган≥зац≥њ ≥ узгоджуЇ орган≥зац≥ю цих роб≥т.

174. ѕрийом в експлуатац≥ю основного г≥рничотранспортного ус-таткуванн¤ п≥сл¤ монтажу ≥ кап≥тального ремонту проводитьс¤ ком≥с≥Їю≥ призначеною адм≥н≥страц≥Їю п≥дприЇмства.

ѕерел≥к такого устаткуванн¤ установлюЇтьс¤ п≥дприЇмством.

175. –емонт екскаватор≥в ≥ бурових станк≥в дозвол¤Їтьс¤ проводити на робочих площадках уступ≥в, при цьому вказан≥ механ≥зми необх≥дно розм≥щати поза зоною можливого обрушенн¤. ѕлощадки повинн≥ бути спланован≥ та мати п≥д'њздн≥ шл¤хи.

176. ¬с≥ роб≥тники, ¤ким в процес≥ експлуатац≥њ або ремонту при-ходитьс¤ займатись строповкою вантаж≥в, повинн≥ пройти спец≥альне навчанн¤ ≥ отримати посв≥дченн¤ на право роботи стропальщиком.

177. ≈ксплуатац≥¤ кран≥в на зал≥зничних кол≥¤х (в тому числ≥ на електриф≥кованих) проводитьс¤ у сувор≥й в≥дпов≥дност≥ з ѕравилами безпеки дл¤ роб≥тник≥в зал≥зничного транспорту.

6. –ќ«–ќЅ ј ƒ–ј√јћ» “ј ѕЋј¬јё„»ћ» «≈ћ—Ќј–яƒјћ»

178. ћонтаж ≥ реконструкц≥¤ драг ≥ земснар¤д≥в, буд≥вництво г≥дротехн≥чних споруд, г≥рничоп≥дготовч≥ роботи повинн≥ проводитис¤ за затвердженим проектом. «аборон¤Їтьс¤ розм≥щенн¤ на драз≥, земснар¤д≥ обладнанн¤ та матер≥ал≥в, не передбачених проектом.

179. ƒл¤ кожноњ драги (земснар¤ду) в≥дпов≥дно до "≤нструкц≥њ по складанню план≥в л≥кв≥дац≥њ авар≥й дл¤ драг ≥ земснар¤д≥в" (див. додаток) повинен бути складений план л≥кв≥дац≥њ авар≥њ ≥ затверджений не п≥зн≥ше н≥ж за 15 дн≥в до початку сезону роботи.

¬ивченн¤ плану л≥кв≥дац≥њ авар≥й техн≥чним нагл¤дом проводитьс¤ п≥д кер≥вництвом кер≥вника драги (земснар¤ду).

ќзнайомленн¤ роб≥тник≥в з правилами особистоњ повед≥нки п≥д час авар≥й проводить начальник драги (земснар¤ду).

«аборон¤Їтьс¤ допускати до роботи ос≥б, не ознайомлених з планом л≥кв≥дац≥њ авар≥й.

180. ¬с≥ г≥дротехн≥чн≥ споруди (гребл≥, дамби, водозливи та ≥нш≥) повинн≥ бути своЇчасно п≥дготовлен≥ до зимового пер≥оду (в≥дстою драг, земснар¤д≥в), а також до пропуску паводковоњ води. ¬казан≥ роботи виконуютьс¤ за проектами, затвердженими техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства.

ѕри кожн≥й гребл≥, на кожн≥й драз≥ та земснар¤д≥ в≥дпов≥дно з планом л≥кв≥дац≥њ авар≥й повинен бути утворений необх≥дний запас промавар≥йного обладнанн¤, матер≥ал≥в, ≥нвентар¤ ≥ ≥нструмент≥в за перел≥ком, що затверджуЇтьс¤ щор≥чно техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства.

181. ƒ≥льниц¤, що розробл¤Їтьс¤, повинна бути спочатку очищена в≥д л≥су, пеньк≥в, кущ≥в ≥ льоду.

ѕроводити очистку д≥льниц≥ та перебувати люд¤м в небезпечних зонах робочих канат≥в п≥д час роботи драги (земснар¤ду) заборон¤Їтьс¤. –озм≥ри небезпечноњ зони установлюютьс¤ начальником драги (земснар¤ду).

182. √ранично допустима висота надводного борта дражного розр≥зу, а також в≥дстань м≥ж днищем понтону та п≥дошвою розр≥зу встановлюЇтьс¤ проектом. «аборон¤Їтьс¤ експлуатац≥¤ драги (земснар¤ду) з в≥дхиленн¤м в≥д цих величин. ≥

183. ѕри на¤вност≥ мерзлого шару торф≥в (сезонна мерзлота) або м≥цних зцементованих пор≥д в≥дробл¤ти забоњ з п≥дробкою лобового укосу заборон¤Їтьс¤.

184. ¬с≥ люки верхньоњ палуби понтону повинн≥ мати водозахисн≥ борти висотою не менше 400 мм з кришками, що закриваютьс¤ герметично. –обота драги (земснар¤ду) з в≥дкритими люками або не заробленими пробо¤ми, тр≥щинами в понтон≥ заборон¤Їтьс¤.

185. ѕалуба, трапи, м≥стки, переходи ≥ сх≥дц≥ драги (земснар¤ду) повинн≥ улаштовуватис¤ з рифленого зал≥за або зал≥за з наплавленими полосами, мати огородженн¤ ≥ утримуватис¤ в чистот≥. —н≥г ≥ л≥д з палуби понтону ≥ надпалубних споруд необх≥дно систематично прибирати.

186. ƒоступн≥ м≥сц¤ паропровод≥в на драгах (земснар¤дах) повинн≥ бути ≥зольован≥ або огороджен≥.

187. анати, що застосовують на драз≥ (земснар¤д≥), повинн≥ в≥дпов≥дати паспорту драги (земснар¤ду). Ќе допускаЇтьс¤ експлуатац≥¤ зчаленого каната черпаковоњ рами, а також каната з порваними ≥ пасмами.

188. ƒл¤ осв≥тленн¤ робочих м≥сць надпалубноњ частини драги (земснар¤ду) треба застосовувати напругу не вище 220 ¬, дл¤ внутр≥шнього осв≥тленн¤ понтону Ч не вище 12 ¬. ƒопускаЇтьс¤ напруга 127 ¬ при умов≥, що св≥тильники п≥дв≥шен≥ на висот≥ не менше 2,5 м в≥д днища понтону.

ƒл¤ живленн¤ переносних ламп, електричного ручного ≥нструменту (свердла, па¤льники та ≥н.) напруга не повинна перевищувати 36 ¬. Ќа драгах ≥ земснар¤дах обов'¤зкова на¤вн≥сть авар≥йного осв≥тленн¤ (електрол≥хтар≥, акумул¤тори та ≥н.). —пускатис¤ в понтон при в≥дсутност≥ осв≥тленн¤ заборон¤Їтьс¤.

189. ƒраги ≥ земснар¤ди повинн≥ бути обладнан≥ двоб≥чною звуковою сигнал≥зац≥Їю м≥ж драгерським прим≥щенн¤м (рубкою) ≥ механ≥змами. ƒл¤ зв'¤зку драгера з робочими, ¤к≥ обслуговують механ≥зми (кр≥м малол≥тражних драг), кр≥м звуковоњ сигнал≥зац≥њ обов'¤зкова на¤вн≥сть розмовного зв'¤зку.

190. —пуск людей в завалочний люк допускаЇтьс¤ п≥сл¤ зупинки черпакового ланцюга ≥ попереднього огл¤ду положенн¤ черпак≥в на верхньому черпаковому барабан≥. «аборон¤Їтьс¤ спуск людей в завалочний люк без запоб≥жного по¤са. ¬иконанн¤ роб≥т в завалочному люц≥ зд≥йснюЇтьс¤ у в≥дпов≥дност≥ з≥ спец≥альними заходами, затвердженими начальником драги.

191. Ўл¤хи та стежки на пол≥гонах працюючих драг (земснар¤д≥в) повинн≥ бути перекрит≥, а вздовж контур≥в небезпечноњ зони робочих канат≥в виставлен≥ попереджувальн≥ знаки.

ѕерех≥д або перењзд через робоч≥ канати допускаЇтьс¤ т≥льки з дозволу зм≥нного драгера п≥сл¤ прийн¤тт¤ ним в≥дпов≥дних заход≥в безпеки.

192. «аборон¤Їтьс¤ п≥дпливати або наближатись на плаваючих засобах до маневрових канат≥в ≥ кабелю без дозволу драгера.

193. Ќа видних ≥ доступних м≥сц¤х драги (земснар¤ду) по бортам понтона ≥ зовн≥ надпалубного спорудженн¤ повинно бути р≥вном≥рно розм≥щене р¤тувальне приладд¤ (круги, кул≥, р¤тувальн≥ жилети) не менш н≥ж по два комплекти на кожн≥ 20 м довжини палуби. –¤тувальн≥ круги повинн≥ бути спор¤джен≥ л≥н¤ми довжиною не менше 30 м.

194. ожна драга (земснар¤д) повинна мати прот¤гнутий у надводн≥й частин≥ навколо понтона трос, закр≥плений на так≥й висот≥, щоб за нього могла ухопитис¤ людина, ¤ка упала за борт. Ќа вод≥ повинно бути не менше двох човн≥в з веслами, в тому числ≥ один б≥л¤ понтона. Ќа понтон≥, в м≥сц¤х проходу людей на човен, повинн≥ бути в≥дкидн≥ м≥стки-сх≥дц≥ з перилами ≥ прор≥зи з ланцюговою огорожею.

195. ¬антажоп≥дйомн≥сть човна та допустима к≥льк≥сть людей, ¤ка перевозитьс¤ одночасно, необх≥дно ч≥тко позначати на корпус≥ човна. Ќа кожному човн≥ повинн≥ бути р¤тувальн≥ засоби (круги, кул≥, к≥нц≥), не менше двох багр≥в, одного запасного весла, черпака, двох л≥хтар≥в. ѕеревантажувати човен заборон¤Їтьс¤.

196. ≈лектроенерг≥¤ на драгу (земснар¤д) повинна подаватись в≥д берегового розпод≥льника за допомогою кабел¤, прокладеного по земл≥ та огородженого попереджувальними знаками, на козлах або п≥дв≥шеного на трос≥. ѕо вод≥ кабель повинен прокладатис¤ на плотах (поплавц¤х).

«аборон¤Їтьс¤ переносити береговий кабель, ¤кий знаходитьс¤ п≥д напругою, перењжджати через нього без обладнанн¤ спец≥альних перењзд≥в, завалювати кабель, допускати вмерзанн¤ його в л≥д ≥ грунт.

197. ѕри робот≥ драг ≥ земснар¤д≥в, обладнаних пульпопроводом дл¤ транспортуванн¤ п≥ску ≥ ефел≥в на борт розр≥зу, повинн≥ дотримуватись так≥ вимоги:

а) вздовж плаваючих пульпопровод≥в обов'¤зково встановлюютьс¤ м≥стки, огороджен≥ перилами висотою не менше 1 м;

б) в темн≥ години доби плаваючий пульпопров≥д пост≥йно осв≥тлюЇтьс¤.

198. Ќа драгах ≥ земснар¤дах рамоп≥дйомн≥ леб≥дки повинн≥ бути обладнан≥ двома гальмами (робочим ≥ запоб≥жним), а також захистом в≥д переп≥дйому черпаковоњ рами, з дублюючою звуковою сигнал≥зац≥Їю, ¤ка попереджаЇ про початок њњ переп≥дйому. √альков≥ конвейЇри повинн≥ мати тросики екстреноњ зупинки конвейЇра по вс≥й його довжин≥ та кнопки "—топ", установлен≥ в головн≥й та хвостов≥й частинах конвейЇра, а пал≥ Ч к≥нцев≥ вимикач≥ в≥д переп≥дйому; сходи з кутом нахилу б≥льш 75 градус≥в ≥ висотою вище 3 м обладнуютьс¤ огородженн¤м тунельного типу; сходи з кутом нахилу менше 75 градус≥в повинн≥ мати м≥цн≥ перила ≥ плоск≥ сх≥дц≥, що виключають ковзанн¤. ¬ понтон≥ повинна бути встановлена сигнал≥зац≥¤ про на¤вн≥сть води з виводом сигналу на пульт керуванн¤. Ќа драз≥ ≥ на земснар¤д≥ обов'¤зкове встановленн¤ авар≥йних насос≥в дл¤ в≥дкачки води, що автоматично вмикаютьс¤.

199. Ќа драз≥ ≥ земснар¤д≥ повинно знаходитись в робочому стан≥ протипожежне устаткуванн¤, ≥нвентар, ≥нструменти, передбачен≥ авар≥йним планом. ѕерел≥к протипожежного устаткуванн¤ необх≥дно узгоджувати з органом пожежного нагл¤ду.

ѕротипожежний водопров≥д в≥д насоса повинен проходити по вс≥й драз≥ (земснар¤ду) ≥ мати необх≥дну к≥льк≥сть кран≥в дл¤ п≥дключенн¤ пожежних рукав≥в. ƒовжина пожежних рукав≥в повинна забезпечувати подачу нап≥рного струмен¤ води до самих в≥ддалених м≥сць драги (земснар¤ду).

200. ћастильн≥ та горюч≥ матер≥али, запасн≥ частини, протипожежний та р¤тувальний ≥нвентар треба збер≥гати в спец≥ально в≥дведених м≥сц¤х на палубах драг ≥ земснар¤д≥в.

201. ќбслуговуванн¤ черпаковоњ рами ≥ в≥дб≥р проб з черпак≥в повинн≥ проводитис¤ з безпечного м≥сц¤ з м≥цних огороджених площадок.

–емонт або ≥нш≥ роботи на черпаков≥й рам≥ допускаЇтьс¤ проводити т≥льки при зупинен≥й драз≥ з застосуванн¤м запоб≥жних по¤с≥в. ƒл¤ закр≥пленн¤ запоб≥жних по¤с≥в вздовж черпаковоњ рами повинен бути прот¤гнутий трос. «аборон¤Їтьс¤ п≥д час роботи драги перебувати на черпаков≥й рам≥, переходити через прор≥з в понтон≥, змащувати на ходу п≥дшипники п≥дчерпакових ролик≥в, зн≥мати з черпак≥в пеньки, кущ≥ та ≥нш≥ реч≥, а також п≥дн≥мати або опускати черпакову раму при попаданн≥ сторонн≥х речей в прор≥з м≥ж бортом понтона ≥ черпаковою рамою.

–обота драг (земснар¤д≥в) в ос≥нньо-зимовий пер≥од зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до заход≥в, затверджених техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства, що передбачають зд≥йсненн¤ додаткових вимог безпеки з урахуванн¤м ускладнених умов проведенн¤ роб≥т (низьк≥ температури, льодоутворенн¤ та ≥нше).

ѕереробка корисних копалин на драз≥ повинна вестись з урахуванн¤м вимог "™диних правил безпеки при дробленн≥, сортуванн≥, збагаченн≥ корисних копалин ≥ окускуванн≥ руд ≥ концентрат≥в".

202. ѕри робот≥ на льоду необх≥дно додержуватис¤ таких вимог:

а) прибиранн¤ льоду проводити за проектом орган≥зац≥њ роб≥т, затвердженим техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства, в присутност≥ особи техн≥чного нагл¤ду;

б) робота машин ≥ механ≥зм≥в допускаЇтьс¤ при на¤вност≥ нар¤д≥в, з зазначенн¤м заход≥в безпеки ≥ п≥сл¤ ретельноњ перев≥рки товщини льоду ≥ розрахунку його на м≥цн≥сть;

в) м≥сц¤, де дозвол¤Їтьс¤ рух людей ≥ транспорту по льоду, повинн≥ бути позначен≥ вказ≥вними знаками, осв≥тленими в темн≥ години доби;

г) на пер≥од прибиранн¤ льоду в м≥сц¤х роботи повинн≥ бути човен, спец≥альн≥ р¤тувальн≥ круги з л≥н¤ми довжиною не менше 30 м;

д) особи, ¤к≥ провод¤ть льодоприбиральн≥ роботи, повинн≥ бути од¤гнут≥ в р¤тувальн≥ жилети ≥ знати правила наданн¤ першоњ допомоги потерп≥лим.

203. ѕри буд≥вельно-монтажних, ремонтних, такелажних та ≥нших роботах на драгах ≥ земснар¤дах повинн≥ застосовуватись механ≥зми, обладнанн¤ ≥ пристроњ, що забезпечують безпечну роботу по п≥дйому ≥ перем≥щенню вантаж≥в.

204. як≥р земснар¤ду повинен мати трос довжиною р≥вною глибин≥ водойому з закр≥пленим на ньому буЇм, пофарбованим в червоний кол≥р.

ѕри розвертанн≥ земснар¤ду (драги) необх≥дно ретельно перев≥р¤ти правильн≥сть заводки станового або папильонажного ¤кор¤, а також кр≥пленн¤ станового ≥ папильонажного трос≥в.

205. Ћюд¤м на плаваючих засобах заборон¤Їтьс¤ п≥дпливати до земснар¤ду з боку всмоктувального ірунтопроводу.

206. Ќа драз≥ (земснар¤д≥) повинен бути пост≥йно д≥ючий телефонний, селекторний або рад≥озв'¤зок м≥ж драгою (земснар¤дом) та берегом (диспетчером, адм≥н≥страц≥Їю п≥дприЇмства).

207. ƒл¤ входу на драгу (земснар¤д) ≥ виходу з драги повинн≥ бути обладнан≥ в≥дкидн≥ м≥стки з перилами (трапи). —пуск трапа на берег дозвол¤Їтьс¤ в спланованих м≥сц¤х на борт вибою, що не маЇ навислих "козирк≥в". Ѕереговий к≥нець трапу в спущеному стан≥ повинен перекривати л≥н≥ю вибою не менше н≥ж на 2 м. «аборон¤Їтьс¤ спуск ≥ п≥дйом трапу з людьми.

7. ƒќƒј“ ќ¬≤ ѕ–ј¬»Ћј Ѕ≈«ѕ≈ »

7.1. ¬имоги безпеки дл¤ кар'Їр≥в по видобуванню штучного каменю ≥ крупних блок≥в

208. ƒобуванн¤ штучного каменю та крупних блок≥в у кар'Їрах повинно проводитис¤ уступами з посл≥довною в≥дробкою кожного уступу зверху вниз; уступи можуть розбиватис¤ на п≥дуступи.

209. ¬исота уступу повинна бути кратною висот≥ блоку, що випилюЇтьс¤ (з урахуванн¤м товщини пропилу) ≥ не перевищувати:

а) при робот≥ каменер≥зних машин з механ≥зованим прибиранн¤м камен¤ Ч 3 м ≥ в≥дпов≥дати застосованому каменер≥зному устаткуванню;

б) при прибиранн≥ вручну Ч 2,35 м;

в) при розробц≥ вручну м≥цних пор≥д типу гран≥та ≥ застосуванню засоб≥в малоњ механ≥зац≥њ Ч 6м.

–озробка уступ≥в б≥льшоњ висоти проводитьс¤ т≥льки за спец≥альним проектом, ¤кий передбачаЇ застосуванн¤ в≥дпов≥дних механ≥зм≥в ≥ заходи безпечного веденн¤ роб≥т. ¬ окремих випадках при робот≥ горизонтальними заходками допускаЇтьс¤ перевищенн¤ висоти уступу проти розрахунковоњ, але не б≥льше н≥ж на висоту одного блоку, що випилюЇтьс¤. ѕри цьому верхн≥й блок або плита повинн≥ прибиратис¤ роб≥тниками, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на покр≥вл≥ уступу.

210. Ўирина робочоњ площадки уступу (п≥дуступу) визначаЇтьс¤ розрахунком ≥ повинна забезпечувати розм≥щенн¤ на н≥й устаткуванн¤, г≥рничоњ маси, необх≥дного запасу матер≥ал≥в ≥ на¤вн≥сть в≥льних проход≥в шириною не менше 1 м, при цьому м≥н≥мальна ширина робочоњ площадки не повинна бути менше 3 м.

211. ѕри л≥кв≥дац≥њ уступ≥в необх≥дно залишати запоб≥жн≥ берми шириною не менше 0,2 висоти уступу з урахуванн¤м додержанн¤ загального кута л≥кв≥дац≥њ борта кар'Їру, встановленого проектом.

212. ути укос≥в уступ≥в (п≥дуступ≥в) допускаютьс¤ до 90 градус≥в.

213. ѕри безтраншейному розкриттю родовища обов'¤зкова на¤вн≥сть не менше двох виход≥в ≥з кар'Їру, обладнаних сходами; в одному з них повинн≥ бути сходи з кутом нахилу не б≥льше 40 градус≥в.

214. ѕри добуванн≥ каменю з застосуванн¤м клинових роб≥т:

а) висота уступу (п≥дуступу) не повинна перевищувати 1,5 м;

б) виколюванн¤ каменю на уступ≥ повинно проводитись зверху вниз;

в) фронт роб≥т на кожного роб≥тника повинен бути не менше 10 м,а в≥дстань м≥ж каменеломами не менше 4 м;

г) роб≥тник повинен перебувати зверху або збоку в≥д напр¤мку пад≥нн¤ звалюваного каменю.

215. ѕри ручн≥й в≥дб≥йц≥ камен≥в клиновидноњ форми, ¤к≥ утворюютьс¤ п≥сл¤ першоњ заходки машини, роб≥тник повинен перебувати на в≥дстан≥ не менше 4 м в≥д д≥ючоњ машини.

216. ” випадках необх≥дност≥ проведенн¤ ручних роб≥т на укос≥ уступу повинн≥ обладнуватис¤ м≥цн≥ п≥дмостки з шириною настилу не менше 1 м або ж робота проводитьс¤ з механ≥чного п≥дйомного обладнанн¤ з стр≥лою ≥ спец≥альною каб≥ною дл¤ працюючих.

217. «аборон¤Їтьс¤ застосуванн¤ камнер≥зних машин, не обладнаних запоб≥жними засобами дл¤ захисту людей в≥д можливого викиду осколк≥в каменю р≥зальним органом машини.

218. «аборон¤Їтьс¤ зн≥мати ≥ установлювати пилки каменер≥зних машин до в≥дключенн¤ пускача електродвигуна.

219. «аборон¤Їтьс¤:

а) включати каменер≥зну машину при в≥дкритих дверц¤тах пульта керуванн¤;

б) працювати ≥з зн¤тим захисним огородженн¤м, а також з несправними пиловловлюючими ≥ пилоподавл¤ючими пристро¤ми;

в) зв≥льнювати ф≥ксуюч≥ болти або закр≥плювати њх, а також повертати р≥зальну головку п≥д час руху каменер≥зноњ машини;

г) зупин¤ти машину контрструмом.

220. ¬с≥ залишен≥ каменер≥зною машиною недопилен≥ нависл≥ камен≥ або њх куски повинн≥ негайно вилучатис¤ (в≥дриватис¤).

ќсоби, ¤к≥ виконують цю роботу, повинн≥ перебувати збоку в≥д напр¤мку пад≥нн¤ каменю.

221. «аборон¤Їтьс¤ обслуговуючому персоналу або ≥ншим особам знаходитись перед працюючою каменер≥зною машиною в напр¤мку њњ перем≥щенн¤ на в≥дстан≥ менш≥й 10 м. ѕри перем≥щенн≥ каменер≥зноњ машини або блок≥в каменю канатною т¤гою люди повинн≥ знаходитись збоку в≥д нат¤гнутих канат≥в.

222. –ейков≥ кол≥њ дл¤ перем≥щенн¤ каменер≥зних машин повинн≥ зак≥нчуватис¤ запоб≥жними упорами.

223. –оботи по перем≥щенню блок≥в повинн≥ виконуватис¤ механ≥зованими засобами.

л≥щов≥ захвати, стропов≥ канати повинн≥ пер≥одично перев≥р¤тис¤ в≥дпов≥дно вимогам "ѕравил улаштуванн¤ ≥ безпечноњ експлуатац≥њ вантажоп≥дйомних кран≥в".

224. «н≥манн¤ (в≥дб≥р) ст≥нового каменю, нар≥заного у вибоњ каменер≥зною машиною, повинно проводитис¤, починаючи з верхн≥х р¤д≥в, при висот≥ вибою б≥льше 1,8 м зн≥манн¤ каменю допускаЇтьс¤ т≥льки механ≥зованим способом. ¬ийманн¤ з вибою крупних ст≥нових блок≥в повинно проводитис¤ за допомогою над≥йних захватних пристроњв ≥ механ≥зм≥в.

225. ѕри розпиловц≥ або обробц≥ крупного блока повинн≥ бути прийн¤т≥ заходи проти перевертанн¤ його в б≥к роб≥тника. ѕроводити завалку блок≥в вручну на себе заборон¤Їтьс¤.

226. “ранспортуванн¤ високоуступних машин повинно проводитись на спец≥альних полозках або трайлерах в≥дпов≥дно до технолог≥чних карт, затверджених кер≥вником п≥дприЇмства.

227. ѕри транспортуванн≥ каменер≥зних машин обов'¤зково дотримуватись таких вимог:

а) швидк≥сть транспортуванн¤ полозок (трайлер≥в) з машиною не повинна перевищувати: на горизонтальних д≥л¤нках 5 км/год, на похилих д≥льниц¤х 0,5-1 км/год;

б) р≥зальн≥ органи повинн≥ бути опущен≥ у крайнЇ нижнЇ положенн¤ ≥ заф≥ксован≥;

в) перег≥н зд≥йснюЇтьс¤ т≥льки п≥д кер≥вництвом особи техн≥чного нагл¤ду.

228. ѕерег≥н з уступа на уступ низькоуступних машин самоходом дозвол¤Їтьс¤ проводити в≥дпов≥дно до технолог≥чних карт, затверджених техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства.

229. ѕересуванн¤ вагон≥в п≥д час њх ручного завантаженн¤ з видаючого конвейЇра каменер≥зноњ машини допускаЇтьс¤ т≥льки при на¤вност≥ над≥йноњ сигнал≥зац≥њ ≥ при швидкост≥ руху не вище 1,5 м/хв.

ѕор¤док сигнал≥зац≥њ установлюЇтьс¤ п≥дприЇмством з урахуванн¤м м≥сцевих умов.

230. ѕри застосуванн≥ пересувних стр≥чкових конвейЇр≥в дл¤ доставки ст≥нового камен¤ вздовж вибою необх≥дно забезпечувати м≥ж конвейЇрним ставом ≥ каменер≥зною машиною зазор не менше 1 м.

231. ¬исота штабел¤ каменю не повинна перевищувати 1,8 м, а з крупних блок≥в Ч 2,5 м. —пос≥б укладанн¤ штабел¤ повинен забезпечувати його ст≥йк≥сть.

232. Ќа робочому м≥сц≥ зйомщика камен¤ з засоб≥в транспортуванн¤ повинна бути авар≥йна кнопка "—топ", ¤ка виключаЇ живленн¤ вс≥Їњ машини в ц≥лому.

233. «в≥льненн¤ камен≥в, ¤к≥ заклинились, дозвол¤Їтьс¤ т≥льки за допомогою спец≥альних пристроњв. «аборон¤Їтьс¤ проводити цю операц≥ю вручну.

234. ѕри особливо небезпечних вантажно-розвантажувальних роботах (при п≥д≥йманн≥ подв≥йною т¤гою) обов'¤зкова присутн≥сть в≥дпов≥дальноњ особи техн≥чного нагл¤ду.

235. ѕри навантаженн≥ блок≥в у кузов автомашини переносити њх над каб≥ною заборон¤Їтьс¤.

ѕ≥д час механ≥чного навантаженн¤ та розвантаженн¤ вантаж≥в вод≥ю та ≥ншим обслуговуючим особам заборон¤Їтьс¤ перебувати в каб≥н≥ або на п≥дн≥жках автомашини, а також проводити њњ огл¤д або ремонт. «аборон¤Їтьс¤ сто¤ти або ходити п≥д вантажем, ¤кий перем≥щають.

ѕри перевезенн≥ крупних блок≥в останн≥ повинн≥ бути закр≥плен≥ так, щоб виключалась можлив≥сть њх перекиданн¤ або випад≥нн¤ з машини.

236. ≥нцевий вимикач механ≥зма п≥дйому повинен зупин¤ти вантажозахватний орган без вантажу на в≥дстан≥ 50 мм в≥д упора дл¤ машин, обладнаних електродвигуном, ≥ 200 мм дл¤ машин з двигунами внутр≥шнього згор¤нн¤.

237. ѕокр≥вл¤ верхнього уступу на в≥дстан≥ не менш 2 м в≥д його бровки повинна бути очищена в≥д в≥дход≥в камен¤.

238. –ейков≥ кол≥њ каменер≥зних машин повинн≥ складатись з рейок одного типу, бути приЇднаними до м≥сцевих заземлювач≥в ≥ мати електричне з'Їднанн¤ на стиках рейок. ѕри виход≥ рейкових кол≥й каменер≥зних машин на косогори п≥д њх к≥нц≥ повинн≥ п≥дкладатись спец≥альн≥ п≥дставки.

«аборон¤Їтьс¤ використовувати ¤к п≥дставки пил¤ний кам≥нь.

239. ѕри одночасн≥й робот≥ двох ≥ б≥льше каменер≥зних машин на одному рейковому шл¤ху в≥дстань м≥ж ними повинна бути не менше 15 м. ѕри цьому каменер≥зн≥ машини повинн≥ бути обладнан≥ над≥йними буферами.

7.2. ¬имоги безпеки при добуванн≥ кухонноњ сол≥ в садочних басейнах ≤ сол¤них озерах

240. ¬исота уступу при розробц≥ сол¤ного пласта в озер≥ не повинна перевищувати 8 м. ут укосу уступу, що розробл¤Їтьс¤, повинен бути не б≥льше 75 градус≥в.

ѕрим≥тки.

240.1. ѕри розробц≥ сол¤ного пласта уступом висотою до 3 м допускаЇтьс¤ кут укосу уступу 90 градус≥в.

240.2. ѕри добуванн≥ сол≥ земснар¤дами висота уступу установлюЇтьс¤ проектом.

241. ¬≥дстань в≥д краю уступу до ос≥ зал≥зничних кол≥й, по ¤ких перем≥щаЇтьс¤ солекомбайн, повинна бути не меншою 2,3 м.

242. ѕри розробц≥ д≥льниц≥ сол¤ного пласта в озер≥ зустр≥чними вибо¤ми ≥ маневрових роботах за допомогою трактор≥в ширина ц≥лика м≥ж вибо¤ми (виломами) повинна бути не меншою 17 м.

ѕрим≥тка.

ѕри проведенн≥ маневрових роб≥т локомотивами допускаЇтьс¤ залишати ц≥лик м≥ж зустр≥чними вибо¤ми шириною не менше 14 м.

243. ¬с≥ нед≥юч≥ виробки (виломи), а також виробки, в ¤ких тимчасово зупинен≥ роботи на територ≥њ сол¤ного озера, повинн≥ бути огороджен≥ запоб≥жними знаками.

244. ¬имоги п. 34 цих ѕравил не поширюютьс¤ на видобувн≥ роботи в сол¤них озерах.

245. Ќавколо кожного сол¤ного озера ≥ басейна повинна обладнуватись сан≥тарна зона, ширина ¤коњ встановлюЇтьс¤ за узгодженн¤м з органами державноњ сан≥тарноњ ≥нспекц≥њ.

246. —олекомбайни, в ¤ких дизель-генераторна установка змонтована в одному вагон≥ з ≥ншим устаткуванн¤м, повинн≥ мати штучну вентил¤ц≥ю.

247. —олекомбайни, ¤к≥ провод¤ть вийманн¤ сол≥ на глибину б≥льше 3 м, повинн≥ бути обладнан≥ креном≥рами ≥ автоматичною сигнал≥зац≥Їю, що пов≥домл¤Ї про дос¤гненн¤ критичного кута нахилу.

248. ѕри крен≥ солекомбайна в б≥к вилому б≥льш допустимого машин≥ст зобов'¤заний зупинити добуванн¤ сол≥, вивести солекомбайн з небезпечноњ зони ≥ пов≥домити про це особу технагл¤ду.

ѕрим≥тка.

≤нструкц≥ю з безпечноњ експлуатац≥њ солекомбайна необх≥дно вив≥шувати на робочому м≥сц≥ машин≥ста.

249. ѕри робот≥ двох солекомбайн≥в на одному робочому шл¤ху повинна бути позначена межа роботи кожного солекомбайна. ћежа роботи солекомбайн≥в позначаЇтьс¤ за допомогою диска червоного кольору д≥аметром 200 мм, ¤кий встановлюЇтьс¤ м≥ж кол≥¤ми робочого та вантажного шл¤х≥в.

250. ¬ солеозер≥ вздовж дор≥г, по ¤ким рухаютьс¤ автомоб≥л≥, трактори та ≥нш≥ транспортн≥ засоби, повинн≥ бути встановлен≥ стовпи-ма¤ки на так≥й в≥дстан≥ один в≥д одного, щоб вони були добре видн≥ в будь-¤к≥ години доби ≥ при будь-¤к≥й погод≥.

ѕрим≥тка.

¬становленн¤ стовп≥в-ма¤к≥в вздовж зал≥зничного шл¤ху, ¤ким вивоз¤ть с≥ль з озера, необов'¤зкове.

251. –обота по зам≥н≥ та встановленню пилок каменер≥зних машин солеблокодобувних агрегат≥в повинна проводитис¤ в≥дпов≥дно до технолог≥чноњ карти, ¤ка передбачаЇ необх≥дн≥ заходи безпеки ≥ затверджена техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства. ÷≥ роботи повинн≥ проводитись п≥д кер≥вництвом особи техн≥чного нагл¤ду.

252. ¬ерхн¤ площадка бугра сол≥ повинна бути горизонтальною або мати п≥дйоми та схили, ¤к≥ не перевищують 5-10 градус≥в.

253. √оловн≥ живильн≥ канави басейн≥в через кожн≥ 200 м по довжин≥ повинн≥ бути обладнан≥ перех≥дними м≥стками шириною не менше 0,8 м з поручн¤ми.

«аборон¤Їтьс¤ ход≥нн¤ по банкеткам (валкам) басейн≥в.

254. ¬≥дробка бугр≥в (уступ≥в) сол≥ повинна проводитис¤ в≥дпов≥дно до вимог п. 31 ≥ 32 цих ѕравил.

255. ѕри робот≥ солезбирального комбайна заборон¤Їтьс¤:

а) знаходитис¤ попереду комбайна ближче н≥ж на 10 м в≥д передньоњ кромки ножа;

б) перебуванн¤ сторонн≥х людей на комбайн≥.

256. «аборон¤Їтьс¤ проведенн¤ регулювальних та ≥нших роб≥т п≥д солезбиральним комбайном без зд≥йсненн¤ заход≥в, що виключають його просадку.

257. ¬с≥ електричн≥ проводи солезбирального комбайна повинн≥ бути прокладен≥ в металевих трубах або виконан≥ спец≥альним кабелем з антикороз≥йним покритт¤м.

258. ¬смоктуюч≥ колод¤з≥ насосних установок повинн≥ бути над≥йно перекрит≥ або огороджен≥ з ус≥х бок≥в поручн¤ми на висоту не меншу 1,2 м.

259. —илов≥ та осв≥тлювальн≥ проводки безпосередньо на територ≥њ басейн≥в повинн≥ виконуватись кабел¤ми.

260. «аборон¤Їтьс¤ проводити прокладку кабел≥в безпосередньо по дну або по пласту сол≥ в солеозер≥. абел≥ повинн≥ бути прокладен≥ на спец≥альних опорах або "козлах".

261. Ќавантажувальна естакада повинна бути огороджена з ус≥х бок≥в поручн¤ми на висоту не менше 1,2 м. ƒопуск сторонн≥х ос≥б на навантажувальну естакаду заборон¤Їтьс¤.

262. ƒл¤ переходу через конвейЇри, встановлен≥ вздовж навантажувальноњ естакади, через кожн≥ «0 м повинн≥ установлюватис¤ перех≥дн≥ м≥стки, обладнан≥ поручн¤ми. Ўирина перех≥дних м≥стк≥в повинна бути не менша 0, 8 м.

263. ќгл¤д конструкц≥й навантажувальноњ естакади начальник солемлина зобов'¤заний проводити не менше одного разу в м≥с¤ць. –езультати огл¤ду занос¤тьс¤ в книгу огл¤ду навантажувальноњ естакади.

264. ќсоби, ¤к≥ пов'¤зан≥ з добуванн¤м ≥ переробкою сол≥, повинн≥ не менше 1 разу в квартал проходити повторн≥ медичн≥ огл¤ди.

265. «аборон¤Їтьс¤ в м≥сц¤х добуванн¤, навантаженн¤, розвантаженн¤, транспортуванн¤ та переробки сол≥ застосовувати електролампи без захисноњ арматури.

7.3. ƒодатков≥ вимоги при веденн≥ роб≥т на перевантажувальних пунктах

266. ћ≥сце розташуванн¤ перевантажувального пункту, а також пор¤док його утворенн¤ та експлуатац≥њ визначаЇтьс¤ спец≥альним проектом, ¤кий повинен передбачати необх≥дну к≥льк≥сть ≥ розм≥ри сектор≥в, шл¤хи перем≥щенн¤ людей, св≥тлову та звукову сигнал≥зац≥ю та ≥нше.

267. ѕеревантажувальн≥ пункти, на ¤ких використовуютьс¤ екскаватори, повинн≥ в≥дпов≥дати таким вимогам:

а) висота ¤руса встановлюЇтьс¤ в залежност≥ в≥д ф≥зико-механ≥чних властивостей г≥рничоњ маси, але не повинна перевищувати висоту черпанн¤ екскаватора;

б) розвантажувальна площадка повинна в≥дпов≥дати вимогам п. 74 цих ѕравил;

в) кут укосу ¤руса при заповненн≥ сектора повинен в≥дпов≥дати куту природнього укосу г≥рничоњ маси, що складуЇтьс¤;

г) навантажувальн≥ зал≥зничн≥ кол≥њ повинн≥ мати перевищенн¤ над р≥внем сто¤нн¤ екскаватора або ≥нших механ≥зм≥в, ¤ке визначаЇтьс¤ паспортом.

268. –обота в сектор≥ повинна проводитис¤ в≥дпов≥дно до паспорта веденн¤ роб≥т ≥ регулюватис¤ спец≥альними знаками.

«аборон¤Їтьс¤ одночасна робота в одному сектор≥ бульдозера ≥ автосамоскид≥в з екскаватором.

¬≥дстань м≥ж сто¤чими на розвантажуванн≥ ≤ проњжджаючими транспортними засобами повинна бути не менше 5 м.

269. ќбладнанн¤ контактноњ мереж≥ на естакад≥ розвантажувальноњ площадки заборон¤Їтьс¤.

270. «аборон¤Їтьс¤ знаходитис¤ люд¤м ≥ проводити будь-¤к≥ роботи на розвантажувальн≥й площадц≥ в робоч≥й зон≥ автосамоскиду ≥ бульдозера. ” вс≥х випадках люди повинн≥ знаходитис¤ в≥д механ≥зму не менше н≥ж за 5 м.

271. Ќа перевантажувальн≥й площадц≥ подача автосамоскиду на розвантаженн¤ повинна зд≥йснюватис¤ задн≥м ходом, а робота бульдозера проводитис¤ перпендикул¤рно верхн≥й бровц≥ укосу площадки. ѕри цьому, перем≥щенн¤ бульдозера повинно проводитис¤ т≥льки ножем вперед.

«аборон¤Їтьс¤ розвантаженн¤ автосамоскид≥в в межах призми обрушенн¤ при п≥дробленому екскаватором укос≥ ¤русу.

8. “–јЌ—ѕќ–“

8.1. «ал≥зничний транспорт

«агальн≥ положенн¤

272. Ќа утриманн¤ рухомого складу, споруд ≥ обладнанн¤ зал≥зничного транспорту (кол≥¤ 1524 мм) кар'Їр≥в поширюютьс¤ ѕравила безпеки на зал≥зничному транспорт≥ промислових п≥дприЇмств ≥ ѕравила техн≥чноњ експлуатац≥њ зал≥зничного транспорту промислових п≥дприЇмств в т≥й частин≥, в ¤к≥й вони не суперечать цим ѕравилам.

–обота транспорту вузькоњ кол≥њ регламентуЇтьс¤ ≥нструкц≥¤ми, затвердженими в≥дпов≥дними в≥домствами за узгодженн¤м з ƒержнагл¤дохоронпрац≥.

273. ƒо керуванн¤ локомотивом (електровозом, тепловозом, паровозом) допускаютьс¤ особи, ¤к≥ пройшли спец≥альне навчанн¤, склали теоретичн≥ екзамени ≥ практичн≥ випробуванн¤ в обс¤з≥ вимог, що пред'¤вл¤ютьс¤ до даноњ профес≥њ, ≥ мають в≥дпов≥дне посв≥дченн¤.

ћашин≥сти паровоза при переход≥ на роботу на тепловози ≥ електровози допускаютьс¤ до керуванн¤ цими локомотивами при умов≥ складанн¤ теоретичних екзамен≥в, усп≥шного проходженн¤ практики та на¤вност≥ стажу роботи дублером машин≥ста або пом≥чника машин≥ста на цих локомотивах не менше трьох м≥с¤ц≥в.

ѕраво керуванн¤ мотовозом може бути надано особам, ¤к≥ мають посв≥дченн¤ вод≥¤ автомоб≥л¤ (трактора) або особам, ¤к≥ пройшли спец≥альне навчанн¤, при умов≥ складанн¤ в≥дпов≥дних екзамен≥в ≥ стажуванн¤ прот¤гом не менше одного м≥с¤ц¤.

274. ¬ивантажен≥ або п≥дготовлен≥ до навантаженн¤ вантаж≥ повинн≥ бути складен≥ б≥л¤ кол≥њ та закр≥плен≥ так, щоб габарит наближенн¤ споруд не порушувавс¤. ¬антаж≥ (кр≥м баласту, вивантаженого дл¤ шл¤хових роб≥т) при висот≥ до 1200 мм повинн≥ знаходитис¤ в≥д зовн≥шньоњ гран≥ головки крайньоњ рейки на в≥дстан≥ не менше 2 м, а при б≥льш≥й висот≥ Ч не менше 2,5 м.

275. ¬ерхн¤ будова кол≥њ повинна в≥дпов≥дати д≥ючим нормам ≥ стандартам. «аборон¤Їтьс¤ експлуатац≥¤ зал≥зничних кол≥й в кар'Їрах ≥ на в≥двалах без баласту. як баласт дл¤ пересувних кол≥й можуть бути застосован≥ м≥сцев≥ матер≥али, за вин¤тком глин, торфу, рослинного грунту ≥ т.п. ≥льк≥сть болт≥в у стикових з'Їднанн¤х пересувних кол≥й повинна бути не менше чотирьох.

ѕрим≥тка.

”кладку в≥дкаточних зал≥зничних кол≥й, а також робочих ≥ навантажувальних кол≥й дл¤ солекомбайн≥в дозвол¤Їтьс¤ зд≥йснювати по пласту сол≥ в озер≥ без баласту при умов≥ над≥йного закр≥пленн¤ шпал до пласта. —пос≥б закр≥пленн¤ шпал до пласта сол≥ повинен в≥дпов≥дати проекту, затвердженому техн≥чним кер≥вником солепромислу.

276. «ал≥зничн≥ кол≥њ та автошл¤хи в кар'Їрах повинн≥ своЇчасно очищатис¤ в≥д розсипаноњ породи ≥ сн≥гу, пер≥одично п≥дл¤гати ≥нструментальн≥й перев≥рц≥ на њх в≥дпов≥дн≥сть проектам. ѕор¤док, строки перев≥рки та очистки встановлюютьс¤ кер≥вництвом п≥дприЇмства.

ƒл¤ контролю за станом зал≥зничних кол≥й ≥ автошл¤х≥в на кар'Їрах треба мати нанесену на план г≥рничих роб≥т схему транспортних комун≥кац≥й, ¤ка повинна щом≥с¤ц¤ поповнюватись.

277. «аборон¤Їтьс¤ експлуатувати стр≥лочн≥ переводи, у ¤ких Ї хоч би одна з таких несправностей:

а) роз'Їднанн¤ гостр¤к≥в стр≥лки;

б) в≥дставанн¤ гостр¤ка в≥д рамноњ рейки на 4 мм ≥ б≥льше, вим≥р¤не проти першоњ т¤ги;

в) викришуванн¤ гостр¤ка, при ¤кому утворюЇтьс¤ небезпека наб≥ганн¤ гребн¤, ≥ викришуванн¤ довжиною б≥льше 200 мм Ч на го-ловних, 300 мм Ч на приймально-в≥дправних ≥ 400 мм Ч на ≥нших кол≥¤х;

г) зниженн¤ гостр¤ка проти рамноњ рейки на 2 мм ≥ б≥льше, вим≥р¤не в перер≥з≥, де ширина гостр¤ка поверху 50 мм ≥ б≥льше;

д) перевищенн¤ граничних норм зносу рамних рейок та гостр¤к≥в стр≥лочних перевод≥в, що наведен≥ в табл. 1.

е) перевищенн¤ граничних норм вертикального зносу сердечник≥в хрестовин (в перер≥з≥, де ширина сердечника 40 мм), що наведен≥ в табл. 2.

“аблиц¤ 2

Ўвидк≥сть рухомого, складу, км/год	¬еличина зносу по маркам хрестовин, мм
Ўвидк≥сть рухомого, складу, км/год	1/11	1/9	1/7	1/6	1/5
5	14	14	14	14	14
10	14	14	14	10	10
15	14	12	12	8	8
25	12	10	10	6	6
40	10	8	6	Ч	Ч
70 ≥ б≥льше	8	6	Ч	Ч	Ч

ж) в≥дстань м≥ж робочим кантом сердечника хрестовини ≥ робочою гранню головки контррейки менша 1474 мм або в≥дстань м≥ж робочими гран¤ми головок контррейки ≥ усовика б≥льша 1435 мм;

з) злом гостр¤ка або рамноњ рейки;

≥) злом хрестовини (сердечника, усовика);

к) розрив хоч би одного контррейкового болта;

л) послабленн¤ болтового кр≥пленн¤ в корен≥ гостр¤к≥в.

278. Ќа станц≥¤х ≥ постах, де застосовуЇтьс¤ централ≥зоване керуванн¤ стр≥лками, очистка останн≥х в≥д сн≥гу, породи ≥ ≥нше повинна проводитис¤ автоматично, механ≥зованим способом або вручну двома особами.

¬ темн≥ години доби, а також п≥д час туман≥в ≥ хуртовин на м≥сц≥ проведенн¤ роб≥т по очищенню стр≥лок на висот≥ не менше 0,5 м в≥д головки рейки повинен установлюватис¤ л≥хтар.

279. —поруди ≥ обладнанн¤ —÷Ѕ та зв'¤зку повинн≥ бути захищен≥ в≥д перешкоджаючого ≥ небезпечного впливу т¤гового струму, пов≥тр¤них л≥н≥й електропередач≥ та грозових розр¤д≥в. онтроль за обладнанн¤м систем —÷Ѕ автоблокуванн¤ та зв'¤зку повинен зд≥йснюватис¤ за граф≥ком, затвердженим техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства.

280. —тр≥лочн≥ переводи ручного обслуговуванн¤ повинн≥ бути обладнан≥ показчиками, осв≥тленими або неосв≥тленими. ѕод≥л стр≥лок на осв≥тлен≥ або неосв≥тлен≥ встановлюЇтьс¤ техн≥ко-розпор¤дчим актом станц≥њ.

281. ¬ м≥сц¤х переход≥в через зал≥зничн≥ кол≥њ з ≥нтенсивним рухом поњзд≥в ≥ великою маневровою роботою повинн≥ улаштовуватис¤ п≥шох≥дн≥ тунел≥, мости або дор≥жки, огороджен≥ самосв≥тними попереджувальними знаками або осв≥тленими в темн≥ години доби.

ѕерех≥д через кол≥њ в неустановлених м≥сц¤х заборон¤Їтьс¤.

282. ќбладнанн¤ перењзд≥в повинно проводитись з урахуванн¤м ƒ≥ючих норм ≥ стандарт≥в. Ќа пост≥йних зал≥зничних кол≥¤х кар'Їру обладнуютьс¤ типов≥ перењзди. ѕерењзди на тимчасових зал≥зничних кол≥¤х повинн≥ забезпечувати безпеку руху транспорту ≥ мати: а) ширину, в≥дпов≥дну ширин≥ проњжджоњ частини шл¤ху, але не менше 3,5 м при односмуговому ≥ 6,5 м при двосмуговому рус≥ Ч дл¤ автосамоскид≥в вантажоп≥дйомн≥стю до 10 т та 4 м при односмуговому ≥ 7 м при двосмуговому рус≥ Ч дл¤ автосамоскид≥в вантажоп≥дйомн≥стю 10т ≥ б≥льше;

б) горизонтальну площадку або похил до 0,01, перелом проф≥лю улаштовуЇтьс¤ на в≥дстан≥ 5 м в≥д крайньоњ рейки, похили шл¤х≥в на п≥дходах до перењзду не повинн≥ перевищувати 0,05;

в) суц≥льний пом≥ст;

г) кут перетину не менше 45 градус≥в;

д) типов≥ попереджувальн≥ знаки;

е) габаритн≥ ворота дл¤ електроф≥кованих кол≥й.

ласиф≥кац≥¤ перењзд≥в ≥ пор¤док њх охорони встановлюЇтьс¤ адм≥н≥страц≥Їю п≥дприЇмства. ѕерењзди, ¤к≥ не охорон¤ютьс¤ на д≥льниц¤х з автоблокуванн¤м повинн≥ обладнуватись автоматичною перењздною сигнал≥зац≥Їю.

283. ѕровезенн¤ через перењзд особливо важких ≥ негабаритних вантаж≥в допускаЇтьс¤ з дозволу техн≥чного кер≥вника кар'Їру (розр≥зу) п≥д нагл¤дом шл¤хового майстра.

284. Ќормальне положенн¤ автоматичних шлагбаум≥в перењзду -в≥дкрите, а неавтоматичних Ч закрите. ¬с≥ перењзди, що охорон¤ютьс¤, в темн≥ години доби, а також п≥д час туман≥в, сн≥гопад≥в, хуртовин≥ повинн≥ осв≥тлюватись ≥ мати пр¤мий телефонний зв'¤зок з найближчим черговим на станц≥њ або диспетчером.

Ќа в≥дстан≥ гальмового шл¤ху в обидва боки в≥д перењзду повинн≥ бути встановлен≥ попереджувальн≥ знаки дл¤ машин≥ста локомотива.

285. ¬с≥ роботи, пов'¤зан≥ з перетином зал≥зничних кол≥й л≥н≥¤ми електропередач≥, зв'¤зку, нафтопроводами, водопроводами та ≥ншим наземним ≥ п≥дземним обладнанн¤м, допускаютьс¤ по спец≥альному проекту, узгодженому техн≥чним кер≥вником, на п≥дприЇмств≥ ¤кого провод¤тьс¤ роботи. ¬казаний проект необх≥дно узгоджувати з власником кол≥њ.

286. ѕристроњ кол≥йного загородженн¤ (скидальн≥ башмаки або стр≥лки, поворотн≥ бруси) при загороджуючому њх положенн≥ не повинн≥ допускати виходу рухомого составу з кол≥й, на ¤ких вони встановлен≥.

÷≥ пристроњ повинн≥ бути обладнан≥ показниками кол≥йного загородженн¤.

287. –емонт споруд ≥ пристроњв повинен проводитись при забезпеченн≥ безпеки руху.

«аборон¤Їтьс¤:

а) розпочинати роботи до огородженн¤ сигналами м≥сць проведенн¤ роб≥т, небезпечних дл¤ проходженн¤ рухомого складу;

б) зн≥мати сигнали, що огороджують м≥сц¤ роб≥т, до повного њх зак≥нченн¤, а також до перев≥рки стану кол≥њ, контактноњ мереж≥ та дотриманн¤ габарит≥в. ћ≥сц¤ проведенн¤ роб≥т, небезпечн≥ дл¤ проходженн¤ рухомого складу, повинн≥ огороджуватис¤ сигналами з обох бок≥в ¤к на однокол≥йних, так ≥ на дво- ≥ багатокол≥йних д≥льниц¤х шл¤х≥в незалежно в≥д того, оч≥куЇтьс¤ поњзд або н≥.

ѕеред початком шл¤хових ремонтних роб≥т кер≥вник зобов'¤заний про≥нструктувати роб≥тник≥в про умови безпеки проведенн¤ цих роб≥т ≥ вказати м≥сц¤, куди роб≥тники повинн≥ в≥дходити п≥д час проходу поњзд≥в, а також попередити проњздних диспетчер≥в в≥дпов≥дних станц≥й.

288. Ќа станц≥йних кол≥¤х, огороджених сигналами зупинки або зменшенн¤ швидкост≥, заборон¤Їтьс¤ проводити будь-¤к≥ роботи без згоди чергового по станц≥њ ≥ без попереднього запису кер≥вника роб≥т в ∆урнал огл¤ду кол≥й, стр≥лочних перевод≥в, обладнанн¤ —÷Ѕ ≥ зв'¤зку.

¬веденн¤ в д≥ю вказаних обладнань по зак≥нченню роб≥т проводитьс¤ за розпор¤дженн¤м чергового по станц≥њ на п≥дстав≥ запису кер≥вника роб≥т в ∆урнал огл¤ду кол≥њ, стр≥лочних перевод≥в, обладнанн¤ —÷Ѕ ≥ зв'¤зку або телефонограми, зареЇстрованоњ в тому ж журнал≥, передан≥й черговому по станц≥њ, з наступною особистою в≥дм≥ткою кер≥вника роб≥т.

–ухомий склад

289. –ухомий склад повинен утримуватис¤ в справному стан≥, що забезпечуЇ його безпереб≥йну роботу та безпеку руху.

290. ¬с≥ локомотиви повинн≥ бути обладнан≥ автоматичними ≥ ручними гальмами.

¬ доповненн¤ до пневматичних гальм≥в, знов виготовл¤Їм≥ електровози повинн≥ бути обладнан≥ електричними.

291. јвтоматичн≥ гальма рухомого складу повинн≥ обслуговуватись за встановленими нормами та мати керован≥сть ≥ над≥йн≥сть д≥њ в р≥зних умовах експлуатац≥њ, забезпечувати плавн≥сть гальмуванн¤, а також зупинку поњзда при роз'Їднанн≥ або розрив≥ гальмовоњ маг≥страл≥.

јвтоматичн≥ гальма повинн≥ забезпечувати можлив≥сть застосуванн¤ р≥зних режим≥в гальмуванн¤ в залежност≥ в≥д навантаженн¤ вагон≥в ≥ проф≥лю кол≥њ.

јвтоматичн≥ гальма рухомого складу повинн≥ забезпечувати гальмовий натиск, що гарантуЇ зупинку поњзда при негайному гальмуванн≥ на в≥дстан≥ не б≥льше встановленого гальмового шл¤ху.

292. ¬с≥ локомотиви повинн≥ мати справно д≥юч≥:

а) системи гальм≥в Ч не менше двох дл¤ тепловоз≥в (ручна та пневматична) ≥ не менше трьох дл¤ електровоз≥в (ручна, пневматична та електрична);

б) обладнанн¤ дл¤ подач≥ звукових сигнал≥в;

в) п≥сочниц≥;

г) вим≥рювач≥ швидкост≥;

д) засоби пожежогас≥нн¤;

е) обладнанн¤ осв≥тленн¤.

ћотор-вагонний рухомий склад ≥ думпкари повинн≥ бути обладнан≥ автоматичними гальмами.

293. «аборон¤Їтьс¤ випускати в експлуатац≥ю локомотиви та ≥нш≥ самох≥дн≥ одиниц≥ на зал≥зничному ходу при несправност≥:

прилад≥в дл¤ подач≥ звукових сигнал≥в;

протипожежного устаткуванн¤; пневматичних, електричних, ручних гальм≥в ≥ компресора; пристроњв рад≥озв'¤зку, встановлених на локомотивах, ¤к≥ обслуговуютьс¤ бригадою скороченоњ к≥лькост≥;

пристроњв блокуванн¤ пильност≥ при обслуговуванн≥ локомотива одним машин≥стом;

автозч≥плюючих пристроњв;

системи подач≥ п≥ску, прожектора, буферного л≥хтар¤, осв≥тленн¤ контрольних вим≥рювальних прилад≥в;

захисного блокуванн¤ високовольтноњ камери;

пристроњв захисту в≥д струму короткого замиканн¤, перевантаженн¤ та перенапруги, авар≥йноњ зупинки дизел¤;

в≥дсутност≥ або несправност≥ передбаченого конструкц≥Їю запоб≥жного пристрою в≥д пад≥нн¤ деталей на кол≥ю;

в≥дсутност≥ захисних кожух≥в електрообладнанн¤, по¤ви стуку стороннього шуму в дизел≥.

294. «аборон¤Їтьс¤ залишати локомотиви та ≥нш≥ самопересувн≥ одиниц≥ на зал≥зничному ходу в робочому стан≥ без закр≥пленн¤ в≥л самов≥льного в≥дходу (руху). ѕор¤док закр≥пленн¤ встановлюЇтьс¤ начальником транспортного цеху.

295. «аборон¤Їтьс¤ експлуатувати вагони, у ¤ких Ї хоч би одна з таких несправностей:

несправн≥сть кол≥сноњ пари, ¤ка вимагаЇ њњ зам≥ни;

тр≥щина в по¤с≥ в≥зка або на боковин≥ литого в≥зка; злом надресорноњ балки або поперечноњ в'¤з≥, обрив колоночного або буксового болта;

несправн≥сть автозчепки, поглинаючого апарату або т¤гового хомута автозчепного пристрою;

злом або тр≥щина (¤ка виходить з горизонтальноњ на вертикальну полку) хребтовоњ, боковоњ шкворневоњ балок або буферного брусу;

несправн≥сть кузова, а також зап≥рного механ≥зму люка у п≥ввагона та хопера, що загрожуЇ збереженню вантаж≥в, що перевоз¤тьс¤ ≥ безпеки руху;

несправн≥сть букси, що вимагаЇ њњ зам≥ни, розплавлений або зламаний буксовий п≥дшипник, в≥дсутн≥сть буксовоњ кришки;

сумарний зазор м≥ж сковзунами з обох бок≥в в≥зка б≥льше 20 мм або менше 2 мм у вантажних вагон≥в.

р≥м того, заборон¤Їтьс¤ експлуатувати думпкари, що мають несправност≥:

цил≥ндр≥в перекиданн¤ (тр≥щини, послабленн¤ кр≥пленн¤, вит≥канн¤ пов≥тр¤);

важ≥льного механ≥зму перекиданн¤ та в≥дкритт¤ поздовжнього борту;

кран≥в керуванн¤;

вит≥канн¤ пов≥тр¤ в розвантажувальн≥й маг≥страл≥;

прогин рами кузова у думпкар≥в з бортами, що п≥д≥ймаютьс¤, коли м≥ж днищем ≥ бортом утворюЇтьс¤ зазор б≥льше 70 мм.

296. —клад локомотивних бригад ≥ пор¤док обслуговуванн¤ ними локомотив≥в встановлюЇтьс¤ кер≥вником п≥дприЇмства в залежност≥ в≥д типу локомотив≥в ≥ м≥сцевих умов роботи.

ѕри електричн≥й ≥ тепловозн≥й т¤з≥ одна локомотивна бригада може обслуговувати дек≥лька локомотив≥в, ¤кщо керуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ ≥з одн≥Їњ каб≥ни.

ќбслуговуванн¤ локомотива одним машин≥стом допускаЇтьс¤ т≥льки при на¤вност≥ обладнанн¤ автоматичноњ зупинки на випадок раптовоњ втрати машин≥стом здатност≥ керуванн¤ поњздом.

297. Ўвидк≥сть руху поњзд≥в на зал≥зничних кол≥¤х кар'Їру встановлюЇтьс¤ адм≥н≥страц≥Їю п≥дприЇмства в залежност≥ в≥д застосованого рухомого складу, верхньоњ будови та проф≥лю кол≥њ, а також м≥сцевих умов.

298. Ќа перегонах (м≥жстанц≥йних, м≥жпостових) ≥ блок-д≥льниц¤х допускаЇтьс¤ на¤вн≥сть т≥льки одного поњзда.

299. Ќа електриф≥кованих кол≥¤х заборон¤Їтьс¤ перем≥щенн¤ кран≥в з п≥дн¤тою стр≥лою, кр≥м випадк≥в проведенн¤ кранових роб≥т за нар¤дом ≥ при в≥дключених пристро¤х контактноњ мереж≥.

300. «аборон¤Їтьс¤ розбиранн¤ ≥ укладанн¤ зал≥зничних кол≥й машинами ≥ механ≥змами, не обладнаними пристро¤ми дл¤ п≥дйому вантажу.

301. «аборон¤Їтьс¤ перевезенн¤ рейкових ланок на зал≥зничних платформах без в≥дпов≥дного кр≥пленн¤.

302. ¬иб≥йн≥ зал≥зничн≥ кол≥њ повинн≥ зак≥нчуватис¤ захисними упорами, огородженими сигналами, осв≥тленими в темн≥ години доби.

303. Ќа неробоч≥й частин≥ виб≥йних ≥ в≥двальних тупик≥в (кол≥й) заборон¤Їтьс¤ залишати крани, кол≥Їпересувач≥ та ≥нш≥ механ≥зми без огородженн¤ њх скидальними пристро¤ми, що виключають нањзд на них рухомого складу або вих≥д њх на робочу частину кол≥њ.

«аборон¤Їтьс¤ займати вловлююч≥ та запоб≥жн≥ тупики рухомим складом.

304. ѕроходженн¤ поњзд≥в вагонами вперед дозвол¤Їтьс¤ при на¤вност≥ переднього вагону з тормозною площадкою, зверненою в б≥к руху поњзда, на ¤к≥й повинен бути кондуктор.

ƒопускаЇтьс¤ проходженн¤ спец≥ал≥зованих технолог≥чних поњзд≥в вагонами вперед без кондуктора, при обов'¤зков≥й на¤вност≥ на передньому вагон≥ (думпкар≥) в≥дпов≥дних звукових, а в темн≥ години доби ≥ св≥тлових сигнал≥в, чутних ≥ видних на в≥дстан≥ гальмового шл¤ху. ¬ цьому випадку на сто¤нках при маневров≥й робот≥ обов'¤зки складача (кер≥вника маневр≥в) дозвол¤Їтьс¤ покладати на пом≥чника машин≥ста, ¤кий пройшов спец≥альне навчанн¤ дл¤ цього.

305. Ќавантаженн¤ думпкар≥в проводитьс¤ зг≥дно з паспортом. ќдноб≥чна, понадгабаритна, а також перевищуюча вантажоп≥дйомн≥сть навантаженн¤ вагон≥в не допускаЇтьс¤.

306. якщо состав вагон≥в залишаЇтьс¤ на похил≥, то гальма повинн≥ бути затиснут≥, а п≥д колеса п≥дкладен≥ гальм≥вн≥ башмаки.

¬≥дчеплен≥ вагони на кол≥¤х кар'Їру повинн≥ бути над≥йно загальмован≥ дл¤ запоб≥ганн¤ самов≥льного в≥дходу њх п≥д похил.

307. ¬ключенн¤ вагон≥в дл¤ перевезенн¤ людей в состави вантажних поњзд≥в заборон¤Їтьс¤.

ƒопускаЇтьс¤ перевезенн¤ робочих-шл¤ховик≥в в спец≥ально призначеному дл¤ ц≥Їњ мети вагон≥, ¤кий включений в ремонтний поњзд.

ќрган≥зац≥¤ перевезенн¤ людей в кар'Їрах зд≥йснюЇтьс¤ за розробленою адм≥н≥страц≥Їю п≥дприЇмства ≥нструкц≥Їю, погодженою з органами ƒержнагл¤дохоронпрац≥.

308. ѕодача ≥ перем≥щенн¤ зал≥зничних состав≥в в процес≥ наван-таженн¤ (розвантаженн¤) повинн≥ проводитис¤ т≥льки за дозвол¤ючими сигналами машин≥ста екскаватора.

309. ћаневри на станц≥йних кол≥¤х повинн≥ проводитись за вказ≥вками т≥льки одного прац≥вника Ч чергового по станц≥њ або маневрового диспетчера, а на д≥льниц¤х, обладнаних диспетчерською централ≥зац≥Їю Ч поњздного диспетчера.

ћаневри на кол≥¤х локомотивних ≥ вагонних депо та ≥нших кол≥¤х ремонту рухомого складу необх≥дно проводити т≥льки п≥д нагл¤дом ≥ за особистими вказ≥вками чергового по депо або ≥ншоњ особи, ¤к≥й дов≥рено кер≥вництво маневрами на цих кол≥¤х.

–озмежуванн¤ район≥в кер≥вництва маневровою роботою, а також розпод≥л обов'¤зк≥в м≥ж працюючими по виконанню маневр≥в встановлюЇтьс¤ техн≥ко-розпор¤джувальним актом станц≥њ.

«аборон¤Їтьс¤ зчеплювати ≥ розчеплювати вагони п≥д час руху, њздити на буферах ≥ автозч≥пках, вскакувати в вагони, платформи ≥ локомотиви або з≥скакувати з них п≥д час руху.

8.2. јвтомоб≥льний ≥ тракторний транспорт

310. ѕлан ≥ проф≥ль автомоб≥льних шл¤х≥в повинн≥ в≥дпов≥дати д≥ючим нормам ≥ стандартам. «емл¤не полотно дл¤ шл¤х≥в повинно бути побудоване з м≥цних грунт≥в. Ќе допускаЇтьс¤ застосуванн¤ дл¤ насип≥в торфу, дерну ≥ рослинних залишк≥в.

ѕоздовжн≥ похили внутрикар'Їрних шл¤х≥в повинн≥ прийматис¤ на основ≥ техн≥ко-економ≥чного розрахунку з врахуванн¤м безпеки руху.

311. Ўирина проњжджоњ частини шл¤ху встановлюЇтьс¤ проектом з урахуванн¤м вимог д≥ючих норм та стандарт≥в, виход¤чи з розм≥р≥в автомоб≥л≥в ≥ автопоњзд≥в.

“имчасов≥ в'њзди в траншењ повинн≥ улаштовуватис¤ так, щоб вздовж них при рус≥ транспорту залишавс¤ в≥льний прох≥д шириною не менше 1,5 м.

312. ѕри зат¤жних похилах шл¤х≥в (б≥льше 0,06) повинн≥ улаштовуватис¤ горизонтальн≥ площадки з похилом 0,02 довжиною не менше 50 м ≥ не б≥льше н≥ж через кожн≥ 600 м довжини зат¤жного похилу.

313. –ад≥уси кривих у план≥ та поперечн≥ похили автошл¤х≥в передбачуютьс¤ з урахуванн¤м д≥ючих норм ≥ стандарт≥в. ¬ особливо утруднених умовах на внутрикар'Їрних ≥ в≥двальних шл¤хах величину рад≥ус≥в кривих у план≥ допускаЇтьс¤ приймати в розм≥р≥ не менше двох конструктивних рад≥ус≥в розвороту транспортних засоб≥в по передньому зовн≥шньому колесу Ч при розрахунку на одиночний автомоб≥ль ≥ не менше трьох конструктивних рад≥ус≥в розвороту Ч при розрахунку на т¤гач≥ з нап≥впричепами.

314. ѕроњжджа частина шл¤ху всередин≥ контура кар'Їра (кр≥м заб≥йних шл¤х≥в) повинна в≥дпов≥дати д≥ючим нормам ≥ стандартам ≥ бути огороджена в≥д призми обрушенн¤ породним валом або захисною ст≥нкою. ¬исоту цього огородженн¤ необх≥дно приймати за розрахунком в залежност≥ в≥д найб≥льшоњ вантажоп≥дйомност≥ застосовуЇмого транспорту.

315. ¬ зимовий пер≥од автошл¤хи повинн≥ систематично очищатис¤ в≥д сн≥гу та льоду, посипатис¤ п≥ском, шлаком або др≥бним щебнем.

316. ѕри експлуатац≥њ автомоб≥льного транспорту в кар'Їрах необх≥дно керуватис¤ ѕравилами дорожнього руху ≥ ѕравилами з охорони прац≥ на автомоб≥льному транспорт≥ в т≥й частин≥, де вони не суперечать цим ѕравилам. јвтомоб≥ль повинен бути техн≥чно справним, мати дзеркала заднього виду, д≥ючу св≥тлову та звукову сигнал≥зац≥ю, осв≥тленн¤ та справн≥ гальма.

317. ѕри проведенн≥ кап≥тальних ремонт≥в ≥ надал≥ в строки, передбачен≥ заводом-виготовлювачем (зг≥дно перел≥ку), повинна проводитись дефектоскоп≥¤ вузл≥в, деталей ≥ агрегат≥в великовантажних автосамоскид≥в, ¤к≥ впливають на безпеку руху.

318. Ўвидк≥сть ≥ пор¤док руху автомоб≥л≥в, автомоб≥льних ≥ тракторних поњзд≥в на шл¤хах кар'Їру встановлюЇтьс¤ адм≥н≥страц≥Їю кар'Їру (розр≥зу) з врахуванн¤м м≥сцевих умов.

Ѕуксировка несправних автосамоскид≥в вантажоп≥дйомн≥стю б≥льше 15 т повинна зд≥йснюватис¤ спец≥альними т¤гачами.

«аборон¤Їтьс¤ залишати на проњждж≥й частин≥ шл¤ху несправн≥ автосамоскиди. ƒопускаЇтьс¤ тимчасове залишенн¤ автосамоскиду на проњждж≥й частин≥ шл¤ху у випадку його авар≥йноњ зупинки при огородженн≥ автомоб≥л¤ з обох бок≥в в≥дпов≥дними попереджувальними знаками зг≥дно ѕравил дорожнього руху.

ѕричепи та нап≥впричепи повинн≥ бути обладнан≥ гальмами та габаритними св≥тловими сигналами "—топ" ≥ сигналами повороту.

«аборон¤Їтьс¤ буксировка автомоб≥л≥в, станк≥в та обладнанн¤ на гнучк≥й зг≥нц≥.

319. –ух на шл¤хах кар'Їру повинен регулюватис¤ стандартними знаками, передбаченими ѕравилами дорожнього руху.

–азовий зањзд у кар'Їр автомоб≥л≥в, трактор≥в, т¤гач≥в, навантажувальних та п≥дйомних машин ≥ ≥ншого виду транспорту, ¤кий належить ≥ншим п≥дприЇмствам ≥ орган≥зац≥¤м, допускаЇтьс¤ т≥льки з дозволу адм≥н≥страц≥њ кар'Їру п≥сл¤ обов'¤зкового ≥нструктажу вод≥¤ або машин≥ста з записом в спец≥альному журнал≥.

≤нструктуванн¤ з охорони прац≥ вод≥њв транспортних засоб≥в, працюючих в кар'Їр≥, проводитьс¤ адм≥н≥страц≥Їю кар'Їру сп≥льно з адм≥н≥страц≥Їю автогосподарства ≥ п≥сл¤ практичного ознайомленн¤ з маршрутами руху вод≥¤м повинн≥ видаватис¤ посв≥дченн¤ на право роботи в кар'Їр≥.

320. Ўиномонтажн≥ роботи повинн≥ зд≥йснюватис¤ в окремих прим≥щенн¤х або на спец≥альних д≥л¤нках, оснащених необх≥дними механ≥змами та огородженн¤ми. ќсоби, ¤к≥ виконують шиномонтажн≥ роботи, повинн≥ бути навчен≥ та про≥нструктован≥.

321. онтроль за техн≥чним станом автосамоскид≥в, дотриманн¤м правил дорожнього руху повинен забезпечуватис¤ посадовими особами автогосподарства п≥дприЇмства, а при експлуатац≥њ автотранспорту п≥др¤дноњ орган≥зац≥њ в кар'Їр≥, працююч≥й на основ≥ договору Ч техн≥чним нагл¤дом ц≥Їњ орган≥зац≥њ.

322. Ќа кар'Їрних автомоб≥льних шл¤хах рух автомашин повинен проводитис¤ без обгону.

¬ окремих випадках, при застосуванн≥ на кар'Їр≥ автомоб≥л≥в з р≥зною техн≥чною швидк≥стю руху допускаЇтьс¤ обг≥н автомоб≥л≥в при забезпеченн≥ безпечних умов руху.

323. ќчистка кузова в≥д налиплоњ ≥ намерзлоњ г≥рничоњ маси повинна проводитис¤ в спец≥ально в≥дведеному м≥сц≥ з застосуванн¤м механ≥чних або ≥нших засоб≥в.

324. ѕри навантаженн≥ автомоб≥л≥в (автопоњзд≥в) екскаваторами повинн≥ виконуватис¤ так≥ умови:

а) чекаючий навантаженн¤ автомоб≥ль (автопоњзд) повинен бути за межами рад≥уса д≥њ екскаваторного коаша ≥ ставати п≥д навантаженн¤ т≥льки п≥сл¤ дозвол¤ючого сигналу машин≥ста екскаватора;

б) перебуваючий п≥д навантаженн¤м автомоб≥ль (автопоњзд) повинен бути загальмований;

в) навантаженн¤ в кузов автомоб≥л¤ (поњзда) повинно проводитис¤ т≥льки збоку або ззаду, перенесенн¤ екскаваторного ковша над каб≥ною автомоб≥л¤ або трактора заборон¤Їтьс¤;

г) завантажений автомоб≥ль (автопоњзд) повинен њхати до пункту розвантаженн¤ т≥льки п≥сл¤ дозвол¤ючого сигналу машин≥ста екскаватора.

325. аб≥на кар'Їрного автосамоскида повинна бути перекрита спец≥альним захисним козирком, що забезпечуЇ безпеку вод≥¤ при навантаженн≥. ѕри в≥дсутност≥ захисного козирка вод≥й автомоб≥л¤ зобов'¤заний вийти при навантаженн≥ з каб≥ни ≥ перебувати за межами рад≥уса д≥њ ковша екскаватора.

326. ѕри робот≥ автомоб≥л¤ в кар'Їр≥ заборон¤Їтьс¤:

а) рух автомоб≥л¤ з п≥дн¤тим кузовом, ремонт, розвантаженн¤ п≥д л≥н≥¤ми електропередач≥;

б) рух задн≥м ходом до м≥сц¤ навантаженн¤ (розвантаженн¤) на в≥дстан≥ б≥льше «0 м (за виключенн¤м випадк≥в проведенн¤ траншей);

в) перењжджати через кабел≥, прокладен≥ по земл≥, без спец≥альних запоб≥жних укрить;

г) перевозити сторонн≥х людей в каб≥н≥. ƒозвол¤Їтьс¤ проњзд в каб≥нах технолог≥чних автомоб≥л≥в прац≥вникам техн≥чного нагл¤ду та окремим роб≥тникам при на¤вност≥ в них письмового дозволу адм≥н≥страц≥њ ≥ м≥сц¤ в каб≥н≥;

д) залишати автомоб≥ль на похилах ≥ п≥дйомах.

¬ випадках зупинки автомоб≥л¤ на п≥дйом≥ або похил≥ внасл≥док техн≥чноњ несправност≥ вод≥й зобов'¤заний прийн¤ти заходи, що виключають самов≥льний рух автомоб≥л¤: вимкнути двигун; загальмувати машину, п≥дкласти п≥д колеса п≥дпори (башмаки) ≥ т.п.;

е) проводити запуск двигуна, використовуючи рух автомоб≥л¤ п≥д похил;

ж) залишати автомоб≥ль з працюючим двигуном.

¬ ус≥х випадках при рус≥ автомоб≥л¤ задн≥м ходом повинен подаватис¤ безперервний звуковий сигнал, а при рус≥ задн≥м ходом автомоб≥л¤ вантажоп≥дйомн≥стю 10т ≥ б≥льше повинен автоматично включатис¤ звуковий сигнал.

327. ѕеревезенн¤ людей в кар'Їр≥ допускаЇтьс¤ т≥льки в автобусах або в спец≥ально обладнаних дл¤ перевезенн¤ людей автомашинах з швидк≥стю ≥ за маршрутами, затвердженими кер≥вництвом п≥дприЇмства.

ѕлощадки дл¤ посадки людей повинн≥ бути горизонтальними.

«аборон¤Їтьс¤ обладнанн¤ площадок дл¤ посадок на проњждж≥й частин≥ шл¤ху.

328. Ќавантажувально-розвантажувальн≥ пункти повинн≥ мати необх≥дний фронт дл¤ маневрових операц≥й автомоб≥л≥в, бульдозер≥в, трактор≥в ≥ автопоњзд≥в з урахуванн¤м вимог п. 266-271 цих ѕравил. ѕлощадки дл¤ навантаженн¤ ≥ розвантаженн¤ автомоб≥л≥в (автопоњзд≥в) повинн≥ бути горизонтальними; допускаЇтьс¤ похил не б≥льше 0,01.

ƒл¤ обмеженн¤ руху машин задн≥м ходом розвантажувальн≥ площадки повинн≥ мати над≥йну запоб≥жну ст≥нку (вал) висотою не менше 0,7 м дл¤ автомоб≥лей вантажоп≥дйомн≥стю до 10 т ≥ не менше 1 м дл¤ автомоб≥лей вантажоп≥дйомн≥стю вище 10т.

ѕри в≥дсутност≥ запоб≥жноњ ст≥нки заборон¤Їтьс¤ п≥д'њжджати до бровки розвантажувальноњ площадки ближче н≥ж на 3 м машинам вантажоп≥дйомн≥стю до 10т ≥ ближче н≥ж 5 м вантажоп≥дйомн≥стю вище 10т.

8.3. —тр≥чков≥ конвейЇри

329. онвейЇрн≥ л≥н≥њ та установки повинн≥ мати:

а) пристр≥й дл¤ авар≥йноњ зупинки конвейЇра з будь-¤коњ точки вздовж його довжини;

б) сигнал≥зац≥ю про початок запуска;

в) блокуюч≥ пристроњ, що виключають можлив≥сть дистанц≥йного пуску п≥сл¤ спрацюванн¤ захисту конвейЇра;

г) пристр≥й, що вимикаЇ конвейЇр у випадку зупинки стр≥чки при вв≥мкненому привод≥;

д) пристроњ, що перешкоджають б≥чному сходу стр≥чки ≥ датчики в≥д б≥чного сходу стр≥чки, вимикаюч≥ прив≥д конвейЇра при сход≥ стр≥чки на б≥к б≥льше 10% њњ ширини;

е) м≥сцеву блок≥ровку, що запоб≥гаЇ пуску конвейЇра з пульта керуванн¤;

ж) перех≥дн≥ м≥стки, огороджен≥ поручн¤ми, в≥дстань м≥ж ¤кими повинна бути не б≥льше 500 м;

з) захисн≥ пристроњ в м≥сц¤х проходу людей п≥д конвейЇрами дл¤ захисту њх в≥д падаючих куск≥в матер≥алу, що транспортуЇтьс¤.

≥) пристроњ, що вловлюють вантажну в≥тку при њњ розрив≥, або пристроњ, що контролюють ц≥л≥сн≥сть трос≥в стр≥чки при встановленн≥ конвейЇра з кутом нахилу б≥льше 10 градус≥в.

¬ темн≥ години доби вс≥ робоч≥ м≥сц¤ та проходи повинн≥ бути осв≥тлен≥. «атемнен≥ м≥сц¤ галерей обов'¤зково осв≥тлюютьс¤ ≥ в денн≥ години.

330. ¬ конвейЇрних галере¤х м≥ж конвейЇром ≥ ст≥ною необх≥дно залишати прох≥д дл¤ людей не менше 0,7 м, а м≥ж двома конвейЇрами Ч не менше 1 м. «азор м≥ж конвейЇром ≥ ст≥ною на д≥л¤нках, де в≥дсутн≥й рух людей, повинен бути не менш 0,4 м, а м≥ж найб≥льш високою частиною конвейЇра ≥ стелею Ч не менше 0,6 м.

331. ѕриводн≥, нат¤жн≥, в≥дхил¤юч≥ та к≥нцев≥ станц≥њ стр≥чкових конвейЇр≥в повинн≥ мати огородженн¤, що виключають можлив≥сть проводити ручне прибиранн¤ розсипаного матер≥алу б≥л¤ барабан≥в п≥д час роботи конвейЇр≥в. ќгородженн¤ повинн≥ бути зблокован≥ з приводним двигуном конвейЇра таким чином, щоб виключити можлив≥сть пуску його в роботу при зн¤тих огородженн¤х. Ќа конвейЇрах необх≥дно встановлювати пристроњ дл¤ очищенн¤ стр≥чки, справн≥сть ¤ких перев≥р¤Їтьс¤ прац≥вником зм≥нного техн≥чного нагл¤ду щозм≥нно. –обота на заштибованих конвейЇрах не дозвол¤Їтьс¤.

332. –емонтн≥ роботи, ручне змащуванн¤ ≥ очищенн¤ конвейЇра повинн≥ проводитис¤ т≥льки при зупиненому конвейЇр≥ та заблокованому пусковому пристроњ.

333. —тр≥чков≥ конвейЇри, встановлен≥ з нахилом б≥льше 6 градус≥в, повинн≥ бути обладнан≥ над≥йним автоматично д≥ючим гальмовим пристроЇм, ¤кий спрацьовуЇ при вимкненн≥ двигуна.

334. «аборон¤Їтьс¤:

а) перевозити людей на необладнаних дл¤ ц≥Їњ мети конвейЇрах;

б) транспортувати на стр≥чц≥ обладнанн¤;

в) п≥дсипати на приводний барабан кан≥фоль або ≥нш≥ матер≥али з метою усуненн¤ пробуксуванн¤ стр≥чки;

г) направл¤ти стр≥чку, що рухаЇтьс¤, рукою;

д) проводити ручне прибиранн¤ матер≥алу, що просипавс¤ з-п≥д конвейЇр≥в п≥д час њх роботи.

335. —пуск людей в бункери дозвол¤Їтьс¤ по сходам п≥сл¤ зупинки завантажуючих конвейЇр≥в ≥ живильник≥в. —пуск в бункери ≥ робота в них проводитьс¤ за нар¤дом п≥д спостереженн¤м прац≥вника техн≥чного нагл¤ду.

Ќа руко¤тках вимкнутоњ пусковоњ апаратури навантажуючих кон-вейЇр≥в повинн≥ вив≥шуватис¤ плакати "Ќе вмикати Ч працюють люди".

Ћюди, ¤к≥ спускаютьс¤ в бункер, повинн≥ бути про≥нструктован≥ ≥ забезпечен≥ запоб≥жними по¤сами ≥ канатами, закр≥пленими у верхн≥й частин≥ бункера.

ƒл¤ л≥кв≥дац≥њ завис≥в ≥ "пробок" в бункерах останн≥ повинн≥ бути обладнан≥ спец≥альними пристро¤ми.

ƒл¤ осв≥тленн¤ бункера необх≥дно застосовувати св≥тильники в рудниковому виконанн≥.

336. ѕеред спуском людей в бункер, що м≥стить г≥рничу масу, вид≥л¤ючу газопод≥бн≥ речовини, необх≥дно провести анал≥з проб пов≥тр¤ з бункера.

337. Ўвидк≥сть руху конвейЇрноњ стр≥чки при ручному породов≥дбиранню не повинна перевищувати 0,5 м/с. ¬ м≥сц≥ породов≥дбиранн¤ стр≥чка повинна бути огороджена.

338. ≈ксплуатац≥¤ вантажних п≥дв≥сних канатних дор≥г проводитьс¤ з урахуванн¤м вимог д≥ючих "ѕравил обладнанн¤ та безпечноњ експлуатац≥њ вантажних п≥дв≥сних канатних дор≥г".

8.4. ќб'Їкти цикл≥чно-потоковоњ технолог≥њ (÷ѕ“)

339. Ќа об'Їкти ÷ѕ“ поширюютьс¤ вимоги д≥ючих ѕравил безпеки при розробц≥ рудних, нерудних родовищ корисних копалин п≥дземним способом (на п≥дземних об'Їктах ÷ѕ“), ™диних правил безпеки при подр≥бненн≥, сортуванн≥, збагаченн≥ корисних копалин та окускуванн≥ руд ≥ концентрат≥в (на дробильних комплексах ÷ѕ“) в т≥й частин≥, в ¤к≥й вони не суперечать цим ѕравилам.

340. ¬ п≥дземних камерах ≥ буд≥вл¤х грохотильного, подр≥бнюючого устаткуванн¤, грохотильно-подр≥бнюючих перевантажувальних пункт≥в, розташованих в кар'Їр≥ або на борту кар'Їру, м≥н≥мальна в≥дстань м≥ж габаритами сум≥жних машин ≥ апарат≥в ≥ в≥д ст≥н до устаткуванн¤ повинна бути визначена з розрахунку забезпеченн¤ транспортуванн¤ машин ≥ апарат≥в при њх ремонт≥ або зам≥н≥, але не менше:

а) 1,5 м Ч на основних проходах;

б)1 м Ч на робочих площадках м≥ж машинами;

в) 0,7 м Ч на робочих проходах м≥ж ст≥ною ≥ машиною.

341. ќтвори бункер≥в повинн≥ огороджуватись з неробочих бок≥в поручн¤ми висотою не менше 1 м з обшивкою њх по низу смугою на висоту 0,14 м.

–озвантажувальн≥ площадки дл¤ зал≥зничного транспорту та автосамоскид≥в огороджуютьс¤ поручн¤ми висотою не менше 1 м в м≥сц¤х можливого проходу людей.

342. –обоч≥ площадки приймальних ≥ розвантажувальних пристроњв ≥ бункер≥в обов'¤зково обладнюютьс¤ звуковою сигнал≥зац≥Їю, призначеною дл¤ пов≥домленн¤ обслуговуючого персоналу про прибутт¤ зал≥зничного составу. —игнали подаютьс¤ за п≥втори-дв≥ хвилини до моменту прибутт¤ транспортних засоб≥в.

Ќа приймальних бункерах повинен бути встановлений св≥тлофор, ¤кий дозвол¤Ї або заборон¤Ї в'њзд автомоб≥л¤ на площадку бункера п≥д розвантаженн¤.

343. –емонт технолог≥чного устаткуванн¤ повинен зд≥йснюватис¤ з дотриманн¤м вимог ѕоложенн¤ про б≥рочну систему.

344. ¬ п≥дземних виробках, камерах, тунел¤х, буд≥вл¤х, галере¤х ≥ естакадах з боку проходу по вс≥й довжин≥ конвейЇра повинн≥ бути огороджен≥ ролики робочоњ ≥ холостоњ в≥ток. « боку монтажного проходу ролики робочоњ ≥ холостоњ в≥ток можуть не огороджуватис¤ при умов≥ обладнанн¤ хв≥рток, ¤к≥ виключають доступ людей при робот≥ конвейЇра.

онструкц≥¤ огородженн¤ ролик≥в повинна бути такою, щоб усуненн¤ або перем≥щенн¤ огородженн¤, у випадку необх≥дност≥ (при ремонтах), було можливим лише за допомогою ≥нструменту.

345. —тр≥чков≥ конвейЇри при кут≥ нахилу конвейЇрного става б≥льше 10 градус≥в повинн≥ бути обладнан≥ пристро¤ми (вловлювачами) , ¤к≥ ловл¤ть стр≥чку при њњ обрив≥.

ѕрим≥тка.

ƒо освоЇнн¤ сер≥йного випуску вловлювач≥в експлуатац≥¤ стр≥чкових конвейЇр≥в з шириною гумовотросовоњ стр≥чки 2,0 м ≥ б≥льше дозвол¤Їтьс¤ при умов≥ дефектоскоп≥чного контролю ц≥л≥сност≥ тросик≥в гумовотросовоњ стр≥чки по вс≥й њњ довжин≥ за допомогою спец≥альних прилад≥в, ¤кий проводитьс¤ не менше одного разу на м≥с¤ць ≥ пер≥одичного в≥зуального контролю ц≥л≥сност≥ обкладок гумовотканних стр≥чок без на¤вност≥ вантажа на стр≥чц≥.

346. ѕрибиранн¤ розсипаного матер≥алу з-п≥д стр≥чкових конвейЇр≥в повинно бути механ≥зоване (г≥дравл≥чне прибиранн¤ та ≥н.).

347. ѕри г≥дравл≥чному прибиранн≥ просипаного матер≥алу конвейЇрний ствол повинен бути обладнаний шламозб≥рником. амера повинна мати вих≥д в похилий ствол шириною не менше 2,5 м ≥ висотою 2,2 м. ћ≥сце розташуванн¤ шгамозб≥рника на кожному етап≥ експлуатац≥њ похилого ствола визначаЇтьс¤ проектом. ™мкост≥ шламозб≥рника розраховуютьс¤ на двогодинний нормальний приплив ≥ повинн≥ систематично очищатис¤ в≥д шламу грейферним краном. –озвантаженн¤ шламу необх≥дно зд≥йснювати т≥льки на поверхню г≥рничоњ маси, ¤ка транспортуЇтьс¤ конвейЇром.

348. ѕульповодозб≥рн≥ установки повинн≥ огл¤датис¤ не менше одного разу за добу головним механ≥ком або особою, призначеною ним. –езультати огл¤ду ф≥ксуютьс¤ в ∆урнал≥ огл¤ду водов≥дливних установок.

349. „ерез конвейЇри довжиною б≥льше 50 м, що розташован≥ на висот≥ не б≥льше 1,2 м в≥д р≥вн¤ п≥длоги (земл≥) до низу найб≥льш виступаючих частин конвейЇра, необх≥дно обладнувати м≥стки дл¤ переходу людей ≥ обслуговуючого персоналу.

ћ≥стки через конвейЇр повинн≥ розташовуватись на в≥дстан≥ один в≥д одного не б≥льше 50 м в буд≥вл¤х ≥ п≥дземних камерах; 100 м Ч в ≥нших випадках, а також огороджуватис¤ поручн¤ми висотою не менше 1,0 м, мати суц≥льний ≥ неслизький пом≥ст шириною не менше 0,8 м, встановлюватис¤ так, щоб в≥дстань по вертикал≥ в≥д помосту до низу найб≥льш виступаючих буд≥вельних конструкц≥й (комун≥кац≥йних систем) була не менше 2,0 м, а в≥д низу найб≥льш виступаючих конструкц≥й до матер≥алу, що транспортуЇтьс¤ конвейЇром, Ч не менше 0,3 м.

350. —тр≥чков≥ конвейЇри, у ¤ких в≥с≥ приводних, нат¤жних ≥ в≥дхил¤ючих барабан≥в, приводних станц≥й, а також машин ≥ устаткуванн¤ подр≥бнюючих ≥ грохотильно-подр≥бнюючих пункт≥в (незалежно в≥д м≥сц¤ њх розташуванн¤) знаход¤тьс¤ вище 1,5 м в≥д р≥вн¤ п≥длоги (земл≥), повинн≥ мати площадки дл¤ обслуговуванн¤.

¬≥дстань по вертикал≥ в≥д п≥длоги площадок до низу найб≥льш виступаючих буд≥вельних конструкц≥й (комун≥кац≥йних систем) повинна бути не менше 1,8 м. ѕлощадки повинн≥ мати суц≥льний неслизький пом≥ст ≥ бути огороджен≥ поручн¤ми висотою не менше 1,0 м з ≥ суц≥льним закритт¤м не менше 0,14 м в≥д р≥вн¤ помосту.

351. ¬ м≥сц¤х завантаженн¤ конвейЇр≥в ≥ в м≥сц¤х, де можливе скочуванн¤ з робочоњ в≥тки куск≥в матер≥алу, що транспортуЇтьс¤, необх≥дно встановлювати запоб≥жн≥ борти.

352. ¬антаж≥ нат¤жних пристроњв конвейЇр≥в повинн≥ розташовуватис¤ так, щоб у випадку розриву стр≥чки або канат≥в виключалась можлив≥сть пад≥нн¤ вантажа на людей або устаткуванн¤.

353. ѕри виход≥ на поверхню кар'Їра п≥дземних виробок ≥ п≥дземно-наземних конвейЇрних галерей в них повинн≥ бути передбачен≥ зовн≥шн≥ входи ≥ встановлен≥ перех≥дн≥ м≥стки через конвейЇр.

354. ƒл¤ живленн¤ стац≥онарних приймач≥в електричною енерг≥Їю допускаЇтьс¤ застосуванн¤ напруги не вище 10 к¬. ƒл¤ живленн¤ пересувних приймач≥в електричною енерг≥Їю допускаЇтьс¤ застосуванн¤ напруги не вище 1140 ¬.

355. ƒл¤ живленн¤ п≥дземних осв≥тлювальних установок необх≥дно застосовувати напругу не вище 127 ¬.

356. ≈лектроустаткуванн¤, розташоване в прим≥щенн¤х п≥дземного тракту ÷ѕ“ (електродвигуни, апарати, св≥тильники, пости керуванн¤ ≥ т.д.) повинно бути в рудниковому виконанн≥.

357. ≈лектромашинн≥ камери ≥ камери п≥дземних п≥дстанц≥й повинн≥ бути закр≥плен≥ вогнетривкими матер≥алами (бетон, цегла, ≥ тд.). ¬с≥ вентил¤ц≥йн≥ зб≥йки ≥ входи в камери, а також прил¤гаюч≥ до них г≥рнич≥ виробки на в≥дстан≥ не менше 5 м в обидва боки в≥д камер повинн≥ бути закр≥плен≥ тим же матер≥алом, що ≥ камера.

358. ≈лектромашинн≥ камери повинн≥ бути укомплектован≥ захисними засобами в≥дпов≥дно до ѕравил техн≥чноњ експлуатац≥њ електроустановок. амери п≥дземноњ частини тракту повинн≥ закриватис¤ металевими дверима, ¤к≥ в≥дкриваютьс¤ назовн≥ ≥ не заважають у в≥дкритому положенн≥ руху по виробц≥. —уц≥льн≥ металев≥ двер≥ обов'¤зково мають вентил¤ц≥йн≥ отвори, ¤к≥ закриваютьс¤ вручну або автоматично, у випадку необх≥дност≥, припиненн¤ доступу пов≥тр¤ в камеру.

ƒопускаЇтьс¤ обладнанн¤ металевих іратчастих дверей при на¤вност≥ додаткових суц≥льних дверей, ¤к≥ при пожеж≥ в камер≥ повинн≥ закриватис¤ автоматично або вручну. “аке ж обладнанн¤ повинн≥ мати вентил¤ц≥йн≥ в≥кна камер.

359. ¬ камерах п≥дстанц≥й п≥дземноњ частини тракту довжиною б≥льше 10 м повинно бути два виходи, розташован≥ в найб≥льш в≥ддалених м≥ж собою частинах камери.

—т≥ни ≥ стел≥ машинних ≥ трансформаторних камер повинн≥ бути закр≥плен≥ в≥дпов≥дно до проекту ≥ поб≥лен≥. ¬ камерах не повинно бути капежу.

360. «аборон¤Їтьс¤ обладнанн¤ спец≥альних маслозб≥рних ¤м в камерах, устаткованих апаратами ≥ трансформаторами, що м≥ст¤ть масло. ѕеред виходом з камери повинен бути улаштований пологий вал на висоту не менше 0,1 м над р≥внем п≥длоги камери.

361. ѕрокладанн¤ кабел≥в по конструкц≥¤м конвейЇр≥в, розташованих в галере¤х, буд≥вл¤х та ≥нших наземних спорудах, а також в п≥дземних виробках, заборон¤Їтьс¤, кр≥м кабел≥в блок≥ровки, захисту, сигнал≥зац≥њ та керуванн¤, ¤к≥ повинн≥ прокладатис¤ в захисних коробах або трубах.

362. ѕри розташуванн≥ конвейЇрних л≥н≥й на в≥дкритому пов≥тр≥ допускаЇтьс¤ прокладка кабел≥в по ставу конвейЇра при умов≥ забезпеченн¤ њх захисту в≥д механ≥чних пошкоджень.

363. ƒл¤ передач≥ та розпод≥лу електричноњ енерг≥њ повинн≥ застосовуватис¤:

дл¤ стац≥онарноњ прокладки Ч броньован≥ кабел≥;

дл¤ живленн¤ пересувних машин ≥ механ≥зм≥в Ч гнучк≥ кабел≥;

дл¤ контрольних ланцюг≥в, осв≥тлювальних провод≥в Ч неброньован≥ кабел≥ в пол≥вин≥лхлоридн≥й або алюм≥н≥Їв≥й оболонках, передбачених д≥ючими нормами ≥ стандартами.

364. √нучк≥ кабел≥ повинн≥ п≥дв≥шуватис¤ не жорстко, з провисом ≥ розташовуватис¤ на так≥й висот≥, щоб була виключена можлив≥сть њх пошкодженн¤.

Ќайближча до машини частина гнучкого кабел¤, ¤кий живить пересувн≥ механ≥зми, може бути прокладена по грунту на прот¤з≥ не б≥льше 15 м, причому кабель повинен бути укладений так, щоб була виключена можлив≥сть пошкодженн¤ його машиною, що рухаЇтьс¤.

365. ¬се технолог≥чне устаткуванн¤, в процес≥ експлуатац≥њ ¤кого утворюЇтьс¤ пил, повинно бути оснащено справно д≥ючими пилоподавлюючими пристро¤ми.

366. ¬с≥ похил≥ стволи повинн≥ мати штучну вентил¤ц≥ю.

367. ¬с≥ похил≥ конвейЇрн≥ стволи повинн≥ пров≥трюватис¤ за допомогою вентил¤тор≥в головного пров≥трюванн¤ (√¬”), ¤к≥ установ-люютьс¤ в уст≥ ствола або на концентрац≥йному горизонт≥ кар'Їра. ¬ ус≥х випадках необх≥дно забезпечувати забор вентил¤ц≥йного пов≥тр¤, що в≥дпов≥даЇ вимогам д≥ючих норм ≥ стандарт≥в. ожна √¬” повинна обслуговуватис¤ машин≥стом, ¤кий пройшов спец≥альне навчанн¤ ≥ стажуванн¤ прот¤гом не менше 5 дн≥в п≥д кер≥вництвом досв≥дченого машин≥ста.

ƒозвол¤Їтьс¤ робота вентил¤торноњ установки без машин≥ста при умов≥:

а) обладнанн¤ вентил¤торноњ установки самописними приладами, ¤к≥ пост≥йно реЇструють продуктивн≥сть вентил¤тора ≥ створену ним депрес≥ю, а також пристро¤ми, сигнал≥зуючими на пульт дистанц≥йного керуванн¤ про в≥дхиленн¤ роботи установки в≥д заданих параметр≥в (продуктивн≥сть, депрес≥¤, температура п≥дшипник≥в електродвигун≥в вентил¤тора);

б) забезпеченн¤ дистанц≥йного пуску ≥ зупинки електродвигуна вентил¤тора ≥ дистанц≥йного реверсуванн¤ вентил¤ц≥йного струмен¤;

в) розм≥щенн¤ пульта дистанц≥йного керуванн¤ та контролю роботи вентил¤торноњ установки в диспетчерському пункт≥, а у випадку його в≥дсутност≥ Ч в прим≥щенн≥ одноњ з пост≥йно обслуговуЇмих стац≥онарних установок на поверхн≥ кар'Їру, що маЇ телефонний зв'¤зок, де забезпечено пост≥йне (ц≥лодобове) спостереженн¤ за д≥¤ми сигнал≥зуючоњ аппаратури ≥ реЇстрац≥¤ в журнал≥ ус≥х сигнал≥в, що надход¤ть;

г) проведенн¤ попередньоњ промисловоњ перев≥рки (не менше 720 годин) апаратури дистанц≥йного керуванн¤ та контролю роботи вентил¤тор≥в, з оформленн¤м акту, затвердженн¤м його техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства.

ƒопускаЇтьс¤ робота автоматизованих вентил¤торних установок,кр≥м установок головного пров≥трюванн¤, без самописних прилад≥в,вказаних в п. "а" при умов≥ забезпеченн¤ дистанц≥йного контролю за вс≥ма зм≥нами в робот≥ вентил¤торноњ установки на пульт≥ керуванн¤.

368. ¬≥дносна швидк≥сть руху вентил¤ц≥йного потоку в похилому ствол≥ (по в≥дношенню до швидкост≥ руху конвейЇрноњ стр≥чки) не повинна перевищувати 6,5 м/с.

369. Ќа час виконанн¤ масових вибух≥в в кар'Їр≥ люди, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на п≥дземному тракт≥ ÷ѕ“, повинн≥ виводитис¤ на поверхню. –оботи можуть бути в≥дновлен≥ п≥сл¤ ретельного пров≥тренн¤ тракту та в≥дпов≥дност≥ складу вентил¤ц≥йного пов≥тр¤ сан≥тарним нормам, що встановлюЇтьс¤ п≥сл¤ обстеженн¤ тракту представниками ¬√–—.

370. ¬ м≥сц¤х виходу похилого ствола в надшахтну буд≥влю необх≥дно передбачувати перекриваючий пристр≥й уст¤ ствола дл¤ виключенн¤ обмерзанн¤ уст¤ ствола ≥ попаданн¤ в≥дпрацьованого забрудненого пов≥тр¤ в надшахтну буд≥влю.

371. –об≥тники, ¤к≥ зайн¤т≥ обслуговуванн¤м технолог≥чного устаткуванн¤ в похилому ствол≥, повинн≥ бути ознайомлен≥ з головним та запасним виходами з похилого ствола шл¤хом безпосереднього проходу в≥д м≥сц¤ роботи на поверхню у супровод≥ прац≥вник≥в нагл¤ду з обов'¤зковим записом в журнал реЇстрац≥њ ознайомленн¤ роб≥тник≥в з запасними виходами. Ќа вс≥х виробках ≥ на њх перетинах необх≥дно встановлювати показчики напр¤му руху до виход≥в на поверхню з вказ≥вкою в≥дстан≥ до них. ѕоказчики повинн≥ бути покрит≥ самосв≥тною фарбою або, при на¤вност≥ осв≥тлювальноњ системи, осв≥тлен≥.

372. Ќа п≥дземних конвейЇрах ÷ѕ“, ¤к правило, повинн≥ застосовуватис¤ стр≥чки у вогнест≥йкому виконанн≥.

373. Ѕуд≥вельн≥ конструкц≥њ галерей повинн≥ виконуватис¤ з негорючих матер≥ал≥в. ѕри цьому на приводних станц≥¤х ≥ перевантажних пунктах, а також через кожн≥ 100-150 м вздовж конвейЇра повинн≥ бути встановлен≥ засоби автоматичного пожежогас≥нн¤. —игнал про спрацюванн¤ цих засоб≥в повинен надходити на диспетчерський пункт. ѕо вс≥й довжин≥ похилого ствола, кр≥м того, повинн≥ встановлюватис¤ засоби автоматичноњ пожежноњ сигнал≥зац≥њ та прокладатис¤ протипожежн≥ трубопроводи д≥аметром не менше 100 мм, на ¤ких через кожн≥ 50 м повинн≥ бути встановлен≥ пожежн≥ крани д≥аметром не менше 63 мм (вентил≥ та гайки).

374. Ѕ≥л¤ приводних ≥ нат¤жних станц≥й (з боку надходженн¤ пов≥тр¤) в 3-5 м в≥д станц≥й ≥ через кожн≥ 100 м вздовж конвейЇра в спец≥альних н≥шах повинн≥ бути встановлен≥ по два ручних вогнегасника ≥ ¤щик з п≥ском або ≥нертним пилом.

375. ѕрим≥щенн¤ п≥дземних маслостанц≥й необх≥дно обладнувати установками автоматичного пожежогас≥нн¤ ≥ засобами автоматичноњ пожежноњ сигнал≥зац≥њ. «аборон¤Їтьс¤ сторонн≥м особам знаходитись в прим≥щенн¤х маслостанц≥њ, двер≥ њх повинн≥ бути пост≥йно закрит≥ на замки.

376. онвейЇри ÷ѕ“ повинн≥ бути укомплектован≥ ефективними пристро¤ми дл¤ р≥занн¤ стр≥чки. –≥занн¤ стр≥чки з застосуванн¤м в≥дкритого вогню заборон¤Їтьс¤.

377. «варочн≥ та газополум'¤н≥ роботи на об'Їктах ÷ѕ“ повинн≥ проводитис¤ у сувор≥й в≥дпов≥дност≥ до вимог ≤нструкц≥њ по виконанню зварочних ≥ газополум'¤них роб≥т в п≥дземних виробках ≥ надшахтних буд≥вл¤х, правил безпеки при розробц≥ рудних ≥ нерудних родовищ корисних копалин п≥дземним способом.

378. ƒл¤ об'Їкт≥в ÷ѕ“ (ствол≥в, тунелей та ≥н.) повинен бути складений план л≥кв≥дац≥њ авар≥й (ѕЋј), ¤кий узгоджуЇтьс¤ з ¬√–— ≥ затверджуЇтьс¤ техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства.

¬ивченн¤ ѕЋј техн≥чним нагл¤дом повинно проводитис¤ п≥д кер≥вництвом техн≥чного кер≥вника дробильноњ фабрики (кар'Їру) до початку п≥вр≥чч¤.

ќзнайомленн¤ роб≥тник≥в з правилами особистоњ повед≥нки п≥д час авар≥њ в≥дпов≥дно ѕЋј повинно проводитис¤ начальником участку п≥д розпис у ∆урнал≥ реЇстрац≥њ ознайомленн¤ роб≥тник≥в з запасними виходами. ѕовторне ознайомленн¤ њх з ѕЋј проводитьс¤ перед початком кожного п≥вр≥чч¤.

«аборон¤Їтьс¤ допускати до роботи ос≥б, не ознайомлених з ѕЋј ≥ ¤к≥ не знають його в частин≥, що в≥дноситьс¤ до м≥сц¤ њх роботи.

379. ¬с≥ п≥дземн≥ прац≥вники ≥ особи техн≥чного нагл¤ду повинн≥ мати ≥ндив≥дуально закр≥плен≥ ≥золююч≥ самор¤тувальники ≥ бути навчен≥ правилам користуванн¤ ними. ѕерев≥рка знань роб≥тниками правил користуванн¤ самор¤тувальниками повинна проводитись начальниками д≥льниць або њх заступниками не менше одного разу в ш≥сть м≥с¤ц≥в.

≥льк≥сть самор¤тувальник≥в повинна бути на 10% б≥льше списочного складу п≥дземних роб≥тник≥в.

380. ƒл¤ опов≥щенн¤ роб≥тник≥в на п≥дземних роботах про виникненн¤ авар≥й, кр≥м телефонноњ, повинна бути обладнана спец≥альна сигнал≥зац≥¤ (св≥тлова, гучномовна та ≥нша).

381. ѕ≥дземн≥ похил≥ стволи, устаткован≥ стр≥чковими конвейЇрами, в ¤ких р≥зниц¤ в≥дм≥ток к≥нцевих точок б≥льше 40 м , повинн≥ бути обладнан≥ дл¤ доставки людей механ≥чними п≥дйомними установками, що мають дозв≥л ƒержнагл¤дохоронпрац≥ ”крањни на застосуванн¤ њх на г≥рничорудних п≥дприЇмствах.

382. ожна п≥дйомна установка, ¤ка служить дл¤ спуску ≥ п≥дйому людей по похилому стволу, повинна щодобово огл¤датис¤ спец≥ально призначеною наказом по п≥дприЇмству особою, а парашутн≥ пристроњ випробуватис¤ шл¤хом включенн¤ ручного приводу. –езультати огл¤ду записуютьс¤ в спец≥альну книгу по затверджен≥й форм≥.

383. “ранспортн≥ засоби, ¤к≥ служать дл¤ перевезенн¤ людей, необх≥дно з'Їднувати м≥ж собою подв≥йними зчепками або одн≥Їю зчепкою та запоб≥жними ланцюгами.

÷ентровий стержень зчепки, крюки ≥ запоб≥жн≥ ланцюги повинн≥ мати 13-кратний запас м≥цност≥ по в≥дношенню до максимального статичного навантаженн¤ ≥ зам≥нюватис¤ новими не п≥зн≥ше н≥ж через 5 рок≥в п≥сл¤ нав≥шуванн¤.

384. ѕересуванн¤ людей по проходу в похилому ствол≥ ≥ галерењ допускаЇтьс¤ т≥льки при непрацюючих п≥дйомних установках.

385. ¬ пост≥йних м≥сц¤х посадки ≥ висадки людей вздовж п≥дйомних установок з боку проход≥в необх≥дно передбачувати посадочн≥ площадки шириною не менше 1 м з обладнанн¤м переход≥в до робочих м≥сць.

386. ожна п≥дйомна установка в похилому ствол≥ повинна бути обладнана високочастотним зв'¤зком м≥ж п≥дйомною машиною ≥ сосудом, що рухаЇтьс¤, ¤кий дозвол¤Ї зд≥йснювати двосторонн≥й розмовний зв'¤зок, а також передачу:

кодових сигнал≥в;

виконуючого сигналу;

сигналу авар≥йноњ зупинки п≥дйомного сосуда;

сигналу датчика напуску каната;

сигнал≥в "посадка дозволена", "посадка заборонена".

387. ѕроектуванн¤ об'Їкт≥в ÷ѕ“ повинно зд≥йснюватись у в≥дпов≥дност≥ до ќсновних вимог з техн≥ки безпеки при проектуванн≥ та експлуатац≥њ об'Їкт≥в цикл≥чно-потоковоњ технолог≥њ в≥дкритих г≥рничих роб≥т.

9. ≈Ћ≈ “–ќ”—“јЌќ¬ »

9.1. «агальн≥ положенн¤

388. ѕри розробц≥ родовищ в≥дкритим способом до електроустановок пред'¤вл¤ютьс¤ вимоги д≥ючих ѕравил обладнанн¤ електроустановок, ѕравил техн≥чноњ експлуатац≥њ електроустановок споживач≥в ≥ ѕравил техн≥ки безпеки при експлуатац≥њ електроустановок споживач≥в, ѕравил застосуванн¤ засоб≥в захисту, що використовуютьс¤ в електроустановках, ѕравил безпеки при експлуатац≥њ електрообладнанн¤ ≥ електромереж на в≥дкритих г≥рничих роботах, ≤нструкц≥њ з проектуванн¤ та обладнанн¤ захисту в≥д блискавки буд≥вель, в≥дпо-

в≥дних нормативних документ≥в в т≥й частин≥, в ¤к≥й вони не суперечать цим ѕравилам.

389. Ќа кожному кар'Їр≥ повинна бути техн≥чна документац≥¤, передбачена ѕравилами безпеки при експлуатац≥њ електрообладнанн¤ ≥ електромереж на в≥дкритих г≥рничих роботах, в тому числ≥:

а) схема електропостачанн¤, нанесена на план г≥рничих роб≥т, на ¤к≥й вказуютьс¤ силов≥ ≥ електрот¤гов≥ мереж≥, м≥сц¤ розташуванн¤ електроустановок (трансформаторних п≥дстанц≥й, розпод≥льних пристроњв ≥ т.п.);

б) принцип≥альна однол≥н≥йна схема з зазначенн¤м силових мереж, електроустановок (трансформаторних п≥дстанц≥й, розпод≥льних пристроњв ≥ т.п.), а також виду струму, перер≥зи провод≥в ≥ кабел≥в, њх довжини, марки, напруги ≥ потужност≥ кожноњ установки, вс≥х м≥сць заземленн¤, розмежуванн¤ захисноњ ≥ комутац≥йноњ апаратури, установок струму максимальних реле ≥ ном≥нальних струм≥в плавних вставок запоб≥жник≥в, а також струм≥в короткого замиканн¤ в найб≥льше в≥ддален≥й точц≥ л≥н≥њ, ¤ка захищаЇтьс¤.

«м≥ни, ¤к≥ в≥дбулись, повинн≥ наноситис¤ на схеми не п≥зн≥ше н≥ж на наступний день.

390. Ќа кожному пусковому апарат≥ повинен бути ч≥ткий напис, ¤кий вказуЇ установку, що вмикаЇтьс¤ ним.

391. ѕри робот≥ на л≥н≥¤х ≥ в електроустановках напругою до ≥ вище 1000 ¬ повинн≥ виконуватис¤ орган≥зац≥йн≥ ≥ техн≥чн≥ заходи, передбачен≥ ѕравилами техн≥чноњ експлуатац≥њ електроустановок споживач≥в ≥ ѕравилами техн≥ки безпеки при експлуатац≥њ електроустановок споживач≥в.

392. ѕри обслуговуванн≥ електроустановок необх≥дно застосовувати захисн≥ засоби (д≥електричн≥ рукавиц≥, боти, килимки, ≥золююч≥ п≥дставки та ≥н.). ѕеред застосуванн¤м захисн≥ засоби повинн≥ ретельно огл¤датис¤.

¬ м≥сцевост¤х з низькими температурами необх≥дно застосовувати утеплен≥ д≥електричн≥ рукавиц≥. ƒопускаЇтьс¤ застосуванн¤ д≥електричних рукавиць сум≥сно з теплими (вовн¤ними або ≥ншими) рукавиц¤ми.

393. «ахисн≥ засоби, ¤к≥ застосовують при обслуговуванн≥ електроустановок, повинн≥ п≥дл¤гати обов'¤зковим пер≥одичним електричним випробуванн¤м у встановлен≥ строки.

394. ¬с≥ особи, ¤к≥ працюють в кар'Їр≥, повинн≥ бути навчен≥ способам наданн¤ першоњ допомоги потерп≥лим в≥д електричного струму ≥ при ≥нших нещасних випадках.

395. √ол≥ струмоведуч≥ частини електричного обладнанн¤, гол≥ провода ≥ шини, контакти рубильник≥в ≥ запоб≥жник≥в, затискач≥ електричних машин ≥ апаратури ≥ т.п., доступн≥ випадковим дотикам, повинн≥ бути захищен≥ над≥йними огорожами.

≈лектрозварювальн≥ апарати зм≥нного струму, ¤к≥ встановлен≥ на г≥рничих машинах (екскаваторах, бурових станках ≥ ≥нше), повинн≥ бути обладнан≥ пристро¤ми зниженн¤ напруги холостого ходу.

«астосуванн¤ вказаних пристроњв на зварювальних апаратах пост≥йного струму напругою до 110 ¬ не потр≥бно.

Ќед≥юч≥ д≥л¤нки електромереж≥ повинн≥ бути роз'Їднан≥ з живильною мережею.

396. ƒл¤ живленн¤ пересувних електроустановок допускаЇтьс¤ застосуванн¤ напруги не вище 35 к¬.

397. ≈лектроустановки напругою до 35 к¬ повинн≥ мати ≥зольовану нейтраль.

÷¤ вимога не поширюЇтьс¤ на електроустановки електричноњ т¤ги. ѕри цикл≥чно-потоков≥й технолог≥њ заземлююч≥ пристроњ дл¤ електроустановок з ≥зольованою ≥ наглухо заземленою нейтраллю, що знаход¤тьс¤ в≥дпов≥дно в кар'Їр≥ та поза кар'Їром, корпуси устаткуванн¤ ¤ких можуть мати електричний зв'¤зок та по металоконструкц≥¤м, ≥нженерним мережам ≥ оболонкам кабел≥в, повинн≥ виконуватис¤ окремо.

398. ѕлавк≥ вставки запоб≥жник≥в повинн≥ бути кал≥брован≥ заводом-виготовлювачем або електротехн≥чною лаборатор≥Їю ≥з зазначенн¤м на клейм≥ ном≥нального струму вставки. «аборон¤Їтьс¤ застосовувати некал≥брован≥ плавк≥ вставки. «аборон¤Їтьс¤ застосуванн¤ плавких вставок без патрон≥в-запоб≥жник≥в. «ам≥на њх повинна проводитис¤ при зн¤т≥й напруз≥ та не п≥д час грози.

399. ƒл¤ захисту людей в≥д ураженн¤ електричним струмом в електроустановках напругою до 1000 ¬ повинн≥ застосовуватис¤ апарати (реле витоку), автоматично вимикаюч≥ мережу при небезпечних струмах витоку.

«агальний час вимиканн¤ пошкодженоњ мереж≥ не повинен перевищувати 200 мс.

—правн≥сть д≥њ (спрацюванн¤) реле витоку струму повинна перев≥р¤тис¤ в кожн≥й зм≥н≥. ѕерев≥рку реле витоку струму в комплекс≥ з автоматом на час њх спрацюванн¤ необх≥дно проводити раз у ш≥сть м≥с¤ц≥в, а також при його перестановц≥. ƒопускаЇтьс¤ в≥дсутн≥сть захисту в≥д витоку струму дл¤ кола напругою до 60 ¬.

9.2. –озпод≥льн≥ пристроњ ≥ трансформаторн≥ п≥дстанц≥њ

400. ¬ прим≥щенн¤х стац≥онарних електричних п≥дстанц≥й ≥ розпод≥льних пристроњв обов'¤зково вив≥шуютьс¤ схеми первинноњ ≥ вторинноњ комутац≥њ, пов≥тр¤них ≥ кабельних мереж, ≥нструкц≥њ дл¤ обслуговуючого персоналу, правила наданн¤ першоњ допомоги потерп≥лим в≥д електричного струму, установлюютьс¤ попереджувальн≥ знаки ≥ стенди з плакатами.

401. Ќа електростанц≥¤х або п≥дстанц≥¤х вс≥ в≥дх≥дн≥ ф≥дери напру-гою вище 1000 ¬, ¤к≥ живл¤ть кар'Їрн≥ пересувн≥ електроустановки, повинн≥ бути обладнан≥ апаратурою, що забезпечуЇ автоматичне вимиканн¤ л≥н≥й при однофазних ≥ багатофазних замиканн¤х на землю.

«ахист в≥д однофазних замикань на землю повинен виконуватис¤ двоступ≥нчастим. ѕерев≥рка та контрольне налагодженн¤ ≤ ступен¤ захисту в≥д замиканн¤ на землю одноњ фази повинн≥ проводитис¤ не менше одного разу в ш≥сть м≥с¤ц≥в, а II ступен¤ захисту Ч не менше одного разу на р≥к.

402. ѕриЇднанн¤ пересувних машин ≥ трансформаторних п≥дстан-ц≥й до живильних кар'Їрних л≥н≥й повинн≥ проводитис¤ за допомогою пересувних пункт≥в приключенн¤ заводського виготовленн¤, придатних до застосуванн¤ на в≥дкритих г≥рничих роботах.

ƒопускаЇтьс¤ виготовленн¤ спец≥альних пересувних пульт≥в приключенн¤ г≥рничими п≥дприЇмствами за документац≥Їю завод≥в-виготовлювач≥в з комплектуючих вузл≥в, деталей, зборок заводського виготовленн¤, ¤к≥ мають сертиф≥кати (паспорта), за згодою в ƒержнагл¤дохоронпрац≥ ”крањни.

ЅезпосереднЇ приЇднанн¤ кабел≥в до пов≥тр¤ноњ л≥н≥њ без пункт≥в приключенн¤ заборон¤Їтьс¤*. ѕункти приключенн¤ повинн≥ бути встановлен≥ на одному горизонт≥ (уступ≥) з працюючими г≥рничими машинами.

* ѕри установц≥ пересувних трансформаторних п≥дстанц≥й б≥л¤ пов≥тр¤них л≥н≥й (без кабельноњ вставки) застосуванн¤ пункта приключенн¤ необов'¤зкове.

ѕрим≥тка.

¬ окремих випадках при спорудженн≥ з'њзд≥в ≥ роб≥т на перевантажувальних пунктах допускаЇтьс¤ розташуванн¤ пункт≥в приключенн¤ на р≥зних горизонтах (уступах) з працюючими екскаваторами при забезпеченн≥ безпечних умов дл¤ огл¤ду кабел¤.

403. орпуси пересувних трансформаторних п≥дстанц≥й ≥ розпод≥льних пункт≥в повинн≥ бути виконан≥ з неспалимих матер≥ал≥в з достатньою жорстк≥стю конструкц≥њ, що в≥дпов≥даЇ умовам експлуатац≥њ ≥ обладнан≥ жорсткою зчепкою дл¤ њх транспортуванн¤.

404. ¬с≥ двер≥ високовольтних камер пересувних п≥дстанц≥й розпод≥льних пристроњв ≥ пункт≥в приключенн¤ повинн≥ мати над≥йний замикаючий пристр≥й, механ≥чну блок≥ровку м≥ж високовольтними вимикачами, роз'Їднувачами ≥ вс≥ма дверима високовольтних камер, перешкоджаючу помилковим операц≥¤м з роз'Їднувачем ≥ вимикачем виключаючу можлив≥сть в≥дкритт¤ дверей при вв≥мкнутому роз'Їднувач≥, а також вмиканн¤ роз'Їднувача при в≥дкритих двер¤х.

405. ѕроведенн¤ роб≥т по перемиканню пункт≥в приключенн¤ повинно зд≥йснюватис¤ за нар¤дом, в ¤кому визначаютьс¤ безпечн≥ умови роб≥т.

9.3. «аземленн¤

406. «аземленню п≥дл¤гають металев≥ частини електроустановок, ¤к≥ нормально не знаход¤тьс¤ п≥д напругою, але можуть у випадках пошкоджень ≥зол¤ц≥њ опинитис¤ п≥д нею:

а) корпуси електричних екскаватор≥в, бурових станк≥в, насос≥в, конвейЇр≥в, електросвердел ≥ ≥нших машин, станини та кожухи електричних машин, трансформатор≥в, вимикач≥в та ≥нше електрообладнанн¤ ≥ апарати;

б) приводи електричноњ апаратури;

в) вторинн≥ обмотки вим≥рювальних трансформатор≥в, кр≥м випадк≥в, передбачених ѕравилами обладнанн¤ електроустановок;

г) каркаси щит≥в керуванн¤ та розпод≥льних щит≥в;

д) металев≥ та зал≥зобетонн≥ конструкц≥њ, кожухи стац≥онарних ≥ пересувних трансформаторних п≥дстанц≥й, розпод≥льних пристроњв ≥ пункт≥в приключенн¤;

е) металев≥ корпуси кабельних муфт, металев≥ оболонки кабел≥в ≥ провод≥в, сталев≥ труби електропроводок;

ж) металев≥ та зал≥зобетонн≥ опори ≥ конструкц≥њ л≥н≥й електропередач≥;

з) корпуси прожектор≥в ≥ осв≥тлювальноњ арматури;

й) бар'Їри, металев≥ іратчаст≥ та суц≥льн≥ огородженн¤ частин, ¤к≥ знаход¤тьс¤ п≥д напругою, металев≥ ферми, балки, площадки та ≥нш≥ металев≥ частини, що можуть опинитис¤ п≥д напругою.

407. «аземленню не п≥дл¤гають:

а) арматура п≥дв≥сних ≥ штир≥ опорних ≥зол¤тор≥в, кронштейни ≥ осв≥тлювальна арматура при установц≥ њх на дерев'¤них опорах л≥н≥й електропередач≥ ≥ на дерев'¤них конструкц≥¤х в≥дкритих п≥дстанц≥й, ¤кщо цього не вимагають умови захисту в≥д атмосферних перенапруг;

б) устаткуванн¤, встановлене на заземлених металевих конструкц≥¤х, при цьому на опорних поверхн¤х повинн≥ бути передбачен≥ зачищен≥ ≥ незафарбован≥ м≥сц¤ дл¤ забезпеченн¤ електричного контакту;

в) корпуси електровим≥рювальних прилад≥в, реле ≥ т.п., установлених на щитах, шафах, а також ст≥нах камер розпод≥льних пристроњв;

г) кабельн≥ конструкц≥њ, по ¤ким прокладеш кабел≥ будь-¤ких напруг з металевими оболонками, заземленими з обох к≥нц≥в л≥н≥њ;

д) рейков≥ кол≥њ на д≥л¤нках, ¤к≥ виход¤ть за територ≥ю електростанц≥й, п≥дстанц≥й, розпод≥льних пристроњв.

408. «аземленн¤ працюючих у кар'Їр≥ стац≥онарних ≥ пересувних електроустановок напругою до 1000 ¬ ≥ вище виконуЇтьс¤ загальним, кр≥м електроустановок електричноњ т¤ги ≥ нет¤гового електроустаткуванн¤, ¤ке знаходитьс¤ в зон≥ можливого виникненн¤ коротких замикань на його металев≥ частини в≥д контактних провод≥в.

ѕрим≥тка.

«аземленн¤ нет¤гового електроустаткуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до вимог спец≥ально розробленоњ ≥нструкц≥њ, затвердженоњ техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства ≥ узгодженоњ з органами ƒержнагл¤дохоронпрац≥.

409. «агальна мережа заземленн¤ стац≥онарних ≥ пересувних машин ≥ механ≥зм≥в повинна зд≥йснюватис¤ шл¤хом безперервного електричного з'Їднанн¤ м≥ж собою заземлюючих пров≥дник≥в (трос≥в) ≥ заземлюючих жил гнучких кабел≥в.

410. «агальний заземлюючий пристр≥й кар'Їра повинен складатис¤ з центрального заземлювача, маг≥страл≥ заземленн¤, заземлюючих пров≥дник≥в ≥ м≥сцевих заземлень.

ќп≥р загального заземлюючого пристрою повинен бути не б≥льше 4 ќм. ƒопускаЇтьс¤ робота пересувних комплектних трансформаторних п≥дстанц≥й, пересувних пункт≥в приключенн¤ без м≥сцевих заземлень при на¤вност≥ додаткового заземленн¤ (аналог≥чно центральному заземлювачу), п≥дключеного до маг≥страл≥ заземленн¤ таким чином, щоб при виход≥ з строю будь-¤кого елементу центрального заземлювача або маг≥страл≥ заземленн¤ оп≥р заземленн¤ в будь-¤к≥й точц≥ заземлюючоњ мереж≥ не перевищував 4 ќм.

411. Ќа кар'Їрах не менше одного разу в м≥с¤ць необх≥дно проводити зовн≥шн≥й огл¤д вс≥Їњ заземлюючоњ мереж≥, а також вим≥рюванн¤ опору загального заземлюючого пристрою. ќп≥р загального заземлюючого пристрою повинен бути не б≥льше 4 ќм.

«аземленн¤ в районах з великим питомим опором земл≥ допускаЇтьс¤ виконувати в≥дпов≥дно до ѕравил обладнанн¤ електроустановок.

412. ¬с≥ п≥дключенн¤ заземлюючих пров≥дник≥в до корпус≥в машин, електроустаткуванн¤ та апарат≥в, а також до заземлювач≥в повинн≥ проводитис¤ зваркою або над≥йним болтовим з'Їднанн¤м.

413. ѕеред включенн¤м знов установленого або пересунутого електроустаткуванн¤ повинен бути вим≥р¤ний оп≥р њх заземлюючих пристроњв. –езультати вим≥рюванн¤ повинн≥ заноситис¤ в спец≥альний журнал.

414. ѕ≥сл¤ проведенн¤ п≥дривних роб≥т треба проводити огл¤д заземлюючоњ мереж≥ в зон≥ вибуху.

9.4. ѕов≥тр¤н≥ ≥ кабельн≥ л≥н≥њ електропередач≥

415. ќбладнанн¤ ≥ експлуатац≥¤ пересувних (тимчасових) пов≥тр¤них л≥н≥й електропередач≥ напругою до 1000 ¬ ≥ вище на кар'Їрах провод¤тьс¤ зг≥дно з ѕравилами безпеки при експлуатац≥њ електрообладнанн¤ та електромереж на в≥дкритих г≥рничих роботах.

416. ѕ≥д пов≥тр¤ними л≥н≥¤ми не повинн≥ розм≥щуватис¤ штабел≥ породи, руди, шпал, рейок ≥ ≥нших матер≥ал≥в.

417. ¬≥дстань в≥д нижнього фазного провода пов≥тр¤ноњ л≥н≥њ електропередач≥ на уступ≥ до поверхн≥ земл≥ при максимальн≥й стр≥л≥ пров≥су провод≥в повинна бути не менше величин, вказаних в табл. 3.

“аблиц¤ «

–айон проходженн¤ л≥н≥њ	¬≥дстань в≥д фазного провода до земл≥ при напруз≥ до 35 к¬, м
“еритор≥¤ кар'Їр≥в ≥ породних в≥двал≥в	6
ћ≥сц¤, важкодоступн≥ дл¤ людей ≥ недоступн≥ дл¤ надземного транспорту	5
”коси уступ≥в	3
ѕеретинанн¤ контактного провода електриф≥кованоњ д≥льниц≥ зал≥зничних кол≥й з л≥н≥Їю електропередач≥ (в≥д контактного провода до л≥н≥њ електропередач≥)	2
ѕеретинанн¤ неелектриф≥кованих зал≥зничних кол≥й з л≥н≥Їю електропередач≥ (в≥д головки рейок)	7,5

418. √оризонтальна в≥дстань в≥д крайн≥х провод≥в л≥н≥й електропередач≥ при найб≥льшому њх в≥дхиленн≥ до найближчих виступаючих частин буд≥вель ≥ споруд повинна бути не менша 2 м при напруз≥ л≥н≥њ до 10 к¬ ≥ 4 м Ч 35 ≥ 110 к¬.

419. √оризонтальн≥ в≥дстан≥ в≥д крайнього проводу пов≥тр¤ноњ л≥н≥њ електропередач≥ (стац≥онарноњ або пересувноњ) напругою до 10 к¬ на уступ≥ повинн≥ бути не менше величин, приведених нижче: при нев≥дхиленому положенн≥ до крайнього проводу контактноњ мереж≥, п≥дв≥шеного з польового боку опори контактного проводу Ч 2,5 м; при нев≥дхиленому положенн≥ до бровки земл¤ного полотна автомоб≥льноњ дороги Ч 2м.

420. –обота екскаватор≥в, навантажувач≥в, бурових станк≥в ≥ т.п. п≥д л≥н≥¤ми електропередач≥, ¤к≥ знаход¤тьс¤ п≥д напругою або поблизу них, допускаЇтьс¤ в тому випадку, ¤кщо машини належать власнику л≥н≥њ або закр≥плен≥ за ним ≥ при умов≥, коли в≥дстань по пов≥трю в≥д п≥дйомноњ або висувноњ частини в будь-¤кому њњ положенн≥, в тому числ≥ ≥ при найб≥льшому, що допускаЇтьс¤ конструкц≥Їю, п≥дйом≥ або б≥чному вильот≥ до найближчого проводу, ¤кий знаходитьс¤ п≥д напругою, буде не менше при напруз≥ до 1 к¬ Ч 1,5 м, в≥д 1 до 20 к¬ Ч 2 м, в≥д 35 до 110к¬ Ч4м.

ѕри експлуатац≥њ автосамоскид≥в вантажоп≥дйомн≥стю 75 т ≥ б≥льше необх≥дно розробл¤ти додатков≥ заходи з безпеки проњзду њх п≥д контактними мережами.

421. Ќа кар'Їрних ≥ в≥двальних л≥н≥¤х електропередач≥ напругою до 35 к¬ допускаЇтьс¤ застосуванн¤ пересувних опор.

¬≥дстань м≥ж пересувними опорами визначаЇтьс¤ за розрахунком з урахуванн¤м кл≥матичних умов ≥ не повинна перевищувати 50 м.

ѕри переход≥ пов≥тр¤них л≥н≥й електропередач≥ через автошл¤хи кр≥пленн¤ провод≥в на опорах з штирьовими ≥зол¤торами повинно бути подв≥йним, за виключенн¤м переход≥в через привиб≥йн≥ автошл¤хи, де кр≥пленн¤ допускаЇтьс¤ на одному ≥зол¤тор≥.

422. ¬с≥ пов≥тр¤н≥ та кабельн≥ л≥н≥њ електропередач≥ в межах не-безпечних зон на час п≥дриванн¤ зар¤д≥в повинн≥ бути в≥д≥мкнут≥. ѕ≥сл¤ вибуху, перед вмиканн¤м, необх≥дно провести огл¤д цих л≥н≥й з записом результат≥в в спец≥альний журнал.

423. «аборон¤Їтьс¤ проводити роботи на л≥н≥¤х електропередач≥ п≥д час грози.

424. –емонт шлангових оболонок ≥ з'Їднанн¤ гнучких кабел≥в необх≥дно проводити шл¤хом вулкан≥зац≥њ. ѕ≥сл¤ з'Їднанн¤, що вимагаЇ в≥дновленн¤ жильноњ ≥зол¤ц≥њ кабел¤, останн≥й повинен бути випробуваний на д≥електричну м≥цн≥сть.

¬еличина випробувальноњ напруги випр¤мленого струму повинна бути не менше 2UЌ. “ривал≥сть випробуванн¤ 5 хв.

ѕрим≥тка.

ѕри застосуванн≥ кабельних л≥н≥й в кар'Їрах ≥ в≥двалах допускаЇтьс¤ проводити з'Їднанн¤ в≥др≥зк≥в кабел≥в довжиною не менше 100 м за допомогою спец≥альних муфт (з'Їднувальних коробок), допущених до застосуванн¤ на в≥дкритих г≥рничих роботах.

425. √нучкий кабель, ¤кий живить пересувн≥ машини, необх≥дно прокладати так, щоб виключити можлив≥сть його пошкодженн¤, при- мерзанн¤, завала породою, нањзда на нього транспортних засоб≥в ≥ механ≥зм≥в. Ќа обводнен≥й площ≥ кабель треба прокладати на опорах ("козлах"). Ќа початку зм≥ни, а також на прот¤з≥ роботи, гнучк≥ кабел≥ повинн≥ огл¤датис¤ прац≥вниками, ¤к≥ обслуговують таку установку.

ƒопускаЇтьс¤ тримати гнучкий кабель п≥д напругою на спец≥альному барабан≥ (пристроњ), ¤кщо це передбачено конструкц≥Їю машини.

«аборон¤Їтьс¤ перет¤гуванн¤ кабел¤ волоком по грунту з застосуванн¤м механ≥зм≥в. ѕерем≥щенн¤ кабел¤ дозвол¤Їтьс¤ проводити за допомогою ковша екскаватора або механ≥зм≥в з застосуванн¤м пристроњв, ¤к≥ виключають злом або пошкодженн¤ кабел¤ (≥зольован≥ насадки на зуб'¤ та ≥нше), за ≤нструкц≥Їю, затвердженою техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства.

426. ѕри перенесенн≥ екскаваторного кабел¤, що знаходитьс¤ п≥д напругою, обслуговуючий персонал зобов'¤заний користуватис¤ д≥електричними рукавиц¤ми або спец≥альними пристро¤ми з ≥золюючими руко¤тками.

427. –емонт кабел¤ повинен проводитис¤ п≥сл¤ в≥д'Їднанн¤ його в≥д живильного пункта ≥ розр¤дки в≥д залишкових електричних зар¤д≥в.

428. ¬ м≥сц¤х перетину з зал≥зничними кол≥¤ми ≥ автомоб≥льними шл¤хами кабел≥ з метою захисту в≥д пошкоджень необх≥дно прокладати в трубах, коробах, жолобах та ≥н. –озм≥ри укритт¤ повинн≥ перевищувати ширину зал≥зничних кол≥й або дор≥г не менше н≥ж на 2 м в кожний б≥к.

429. «'Їднанн¤ гнучких кабел≥в напругою до 1000 ¬, ¤к≥ потребують в процес≥ роботи частих роз'Їднань, повинн≥ виконуватис¤ при допомоз≥ спец≥альних штепсельних муфт. –озетка повинна монтуватис¤ на боц≥ джерела живленн¤.

430. «'Їднанн¤ багатодротових провод≥в з однор≥дного металу пересувних л≥н≥й електропередач≥ напругою вище 1000 ¬ повинно проводитис¤ за допомогою спец≥альних затискувач≥в або скруткою за способом "¤линка", або комб≥нованим способом. ѕри застосуванн≥ багатодротових провод≥в або трос≥в з р≥знор≥дних метал≥в необх≥дно застосовувати спец≥альн≥ з'Їднувальн≥ затискувач≥.

¬ кожному прогон≥ на один пров≥д або трос допускаЇтьс¤ не б≥льше трьох з'Їднань.

431. Ќе допускаЇтьс¤ б≥льше одного приЇднанн¤ або в≥дводу в≥д затискувач≥в пускача, трансформатор≥в ≥ т.п., ¤кщо це не передбачено конструкц≥Їю затискувач≥в або приЇднувальноњ арматури.

9.5. ≈лектрична т¤га

432. ќбладнанн¤ контактноњ мереж≥ повинно в≥дпов≥дати д≥ючим нормам ≥ стандартам.

¬исота п≥дв≥ски контактного проводу над головкою рейки на пост≥йних кол≥¤х повинна бути не менше 6250 мм на станц≥¤х ≥ 5750 мм на перегонах.

433. ƒл¤ живленн¤ контактних мереж електроф≥кованоњ зал≥зниц≥ ƒопускаЇтьс¤ застосуванн¤ системи з заземленн¤м одноњ фази або середньоњ точки т¤гового трансформатора. ѕри цьому заземленн¤ т¤гового трансформатора повинно виконуватис¤ за межами контура захисного заземленн¤ п≥дстанц≥њ.

434. ¬исота п≥дв≥ски контактного проводу над р≥внем головки рейок на пересувних зал≥зничних кол≥¤х при б≥чн≥й п≥дв≥сц≥ повинна бути не менше 4400 мм.

435. ¬≥дстань в≥д ос≥ крайньоњ кол≥њ до опор контактноњ мереж≥ на пост≥йних кол≥¤х повинна бути не менше: на пр¤мих перегонах 2750 мм ≥ на станц≥¤х 2450 мм, дл¤ електриф≥кованих кол≥й, ¤к≥ ввод¤тьс¤ вперше в експлуатац≥ю Ч 3100 мм.

Ќа кривол≥н≥йних д≥л¤нках кол≥њ ц≥ в≥дстан≥ у вс≥х випадках необх≥дно зб≥льшувати в≥дпов≥дно до габарит≥в наближенн¤ споруд. ¬заЇмне розташуванн¤ опор контактноњ мереж≥ та сигнал≥в повинно забезпечувати видим≥сть останн≥х. Ќа пересувних кол≥¤х при навантажуванн≥ состава думкар≥в багатоковшевими портальними екскаваторами в≥дстань м≥ж рухомим составом ≥ проводом (у св≥тл≥) повинна бути не менше 800 мм; ¤кщо ц¤ в≥дстань менше 800 мм, на б≥чних в≥кнах електровоза необх≥дно обладнувати захисне огородженн¤.

436. ¬ межах штучних споруд в≥дстань в≥д пантографа ≥ частин контактноњ мереж≥, що перебуваЇ п≥д напругою, до заземлених частин споруд повинна бути не менше: при ном≥нальн≥й напруз≥ до 1 к¬ Ч 150 мм, до 4 к¬ Ч 200 мм, до 10 к¬ Ч 250 мм ≥ вище 10 к¬ Ч 350 мм.

437. ≤зол¤тор анкеровки контактного проводу, несучих ≥ ф≥ксуючих трос≥в повинен бути розташований не ближче 1,5 м в≥д опори.

438. ¬с≥ рейков≥ кол≥њ, ¤к≥ не застосовуютьс¤ дл¤ руху електровоз≥в, повинн≥ бути в≥докремлен≥ в≥д електриф≥кованих кол≥й улаштуванн¤м ≥зольованих стик≥в.

439. –обота на контактн≥й мереж≥, що перебуваЇ п≥д напругою, дозвол¤Їтьс¤ особам, ¤к≥ мають на це право ≥ т≥льки з спец≥альних вишок, змонтованих на автодрезин≥ або на спец≥альн≥й платформ≥, або з пересувних сх≥дц≥в з ≥зольованими площадками.

–оботи п≥д напругою провод¤тьс¤ за нар¤дами. Ќе допускаЇтьс¤ проведенн¤ будь-¤ких роб≥т на контактн≥й мереж≥ п≥д час дощу, туману, мокрого сн≥гу та грози.

440. ¬ кожн≥й груп≥ працюючих на контактн≥й мереж≥ повинен бути кер≥вник, в≥дпов≥дальний за безпеку роб≥т, ¤кий маЇ не менше н≥ж IV групу з електробезпеки.

441. ћеталев≥ конструкц≥њ (мости, шл¤хопроводи, св≥тлофори, г≥дроколонки ≥ т.п,), розташован≥ на в≥дстан≥ менше 5 м в≥д частин контактноњ мереж≥, що перебуваЇ п≥д напругою, металев≥ опори контактноњ мереж≥ та детал≥ кр≥пленн¤ ≥зол¤тор≥в контактноњ мереж≥ на зал≥зобетонних ≥ кам'¤них штучних спорудах ≥ зал≥зобетонних опорах, а також приводи секц≥йних роз'Їднувач≥в, неробоч≥ анкеровочн≥ в≥тки та вантаж≥ комплексатор≥в, встановлен≥ на дерев'¤них опорах, повинн≥ бути заземлен≥.

«аземленн¤ повинно виконуватис¤ приЇднанн¤м заземлюЇмоњ конструкц≥њ до т¤гових рейок. «аземлююч≥ провода та м≥сц¤ њх приЇднанн¤ до рейок ≥ пристроњв, що заземл¤ютьс¤, повинн≥ бути доступн≥ дл¤ контролю.

442. ѕриводи секц≥йних роз'Їднувач≥в повинн≥ бути п≥д замком. ожний привод повинен мати присвоЇний номер, ч≥тко написаний на його кришц≥.

443. –оботи на контактн≥й мереж≥ повинн≥ проводитис¤ в присутност≥ другоњ особи, ¤ка повинна знаходитис¤ в безпосередн≥й близькост≥ в≥д м≥сц¤ роботи.

444. ≈лектровози повинн≥ бути обладнан≥ блок≥ровками, ¤к≥ виключають вх≥д у високовольтну камеру та вих≥д на кришу електровоза при п≥дн¤тому ≥ нев≥дключеному струмоприймачев≥.

445. –емонт ≥ огл¤д устаткуванн¤, розташованого на криш≥ електровоза, повинн≥ проводитис¤ в депо або на спец≥ально вид≥лен≥й кол≥њ (д≥л¤нц≥ кол≥њ) з обов'¤зковим зн¤тт¤м напруги ≥ заземленн¤м контактноњ мереж≥.

446. ќгл¤д ≥ ремонт устаткуванн¤, допом≥жних машин, т¤гових двигун≥в ≥ апаратури на електровозах поза депо повинн≥ проводитис¤ з дотриман¤м таких умов:

електровоз зупинений ≥ загальмований ручним гальмом;

допом≥жн≥ машини ≥ апаратура вимкнеш;

струмозйомники опущен≥ ≥ заземлен≥;

реверсивна руко¤тка ≥ ключ щитка керуванн¤ зн¤т≥;

щитки допом≥жних машин ≥ струмозйомник≥в заблокован≥;

швидкод≥ючий вимикач вимкнений.

ѕ≥сл¤ повноњ зупинки допом≥жних машин головний роз'Їднувач ≥ роз'Їднувач допом≥жних к≥л повинн≥ бути в≥дключен≥ роз'Їднувальною штангою, на дизель-електровозах дизель повинен бути зупинений.

люч в≥д щитк≥в керуванн¤ ≥ руко¤тка реверсивного механ≥зму перед початком роб≥т повинн≥ передаватис¤ особ≥, що проводить роботу.

ћашин≥ст електровоза нав≥ть при нульовому показанн≥ вольтметр≥в повинен упевнитис¤ в тому, що струмозйомники опущен≥. –емонтн≥ роботи повинн≥ проводитис¤ у в≥дпов≥дност≥ з затвердженим перел≥ком роб≥т по розпор¤дженню або в пор¤дку поточноњ експлуатац≥њ.

447. Ќа вс≥х перетинах електриф≥кованих кол≥й з автомоб≥льними шл¤хами ≥ в пунктах, де провод¤тьс¤ вантажно-розвантажувальн≥ роботи, повинн≥ бути встановлен≥ попереджувальн≥ осв≥тлен≥, або ¤к≥ св≥т¤тьс¤ плакати "—тережись контактного проводу", а б≥л¤ перењзд≥в з обох бок≥в також габаритн≥ ворота, висота ¤ких повинна бути меншою висоти п≥дв≥ски контактного проводу не менше н≥ж на 0,5 м.

448. Ќа мостах, шл¤хопроводах ≥ п≥шоходних м≥стках, ¤к≥ прохо-д¤ть над електриф≥кованими кол≥¤ми, повинн≥ встановлюватис¤ суц≥льн≥ захисн≥ щити висотою не менше 2 м ≥ шириною не менше 1 м по обидва боки в≥д контактного проводу.

9.6. ќсв≥тленн¤

449. ƒл¤ осв≥тлювальних мереж в кар'Їр≥, а також св≥тильник≥в на пересувних машинах, механ≥змах ≥ агрегатах повинна застосовуватис¤ електрична система з ≥зольованою нейтраллю при л≥н≥йн≥й напруз≥ не вище 220 ¬.

ѕри застосуванн≥ спец≥альних вид≥в осв≥тленн¤ допускаЇтьс¤ напруга вище 220 ¬.

ƒл¤ живленн¤ ручних переносних ламп повинна застосовуватис¤ л≥н≥йна напруга не вище 36 ¬ зм≥нного струму ≥ до 48 ¬ пост≥йного струму. ѕри застосуванн≥ тепловозноњ т¤ги допускаЇтьс¤ використанн¤ дл¤ ц≥Їњ мети пост≥йного струму напругою до 75 ¬.

450. ¬с≥ м≥сц¤ роб≥т на п≥дприЇмств≥ повинн≥ бути осв≥тлен≥ зг≥дно з нормами, наведеними в табл. 4.

“аблиц¤ 4

ќб'Їкта кар'Їру	Ќайменша осв≥тлен≥сть, лк	ѕлощина, в ¤к≥й нормуЇтьс¤ осв≥тлен≥сть	ѕрим≥тка
1	2	3	4
“еритор≥¤ в район≥ веденн¤ роб≥т	0,2	Ќа р≥вн≥ поверхн≥, що осв≥тлюЇтьс¤	–айон роб≥т, що п≥дл¤гаЇ осв≥тлюванню, встановлюЇтьс¤ техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства
ћ≥сц¤ роботи машин в кар'Їр≥	5	√оризонтальна	ќсв≥тлен≥сть повинна бути забезпечена по вс≥й глибин≥ ≥ висот≥ д≥њ робочого устаткуванн¤ машин
Ќа породних в≥двалах та ≥нших д≥л¤нках	8	¬ертикальна
ћ≥сц¤ ручних роб≥т	5 10	√оризонтальна ¬ертикальна
ћ≥сц¤ розвантаженн¤ зал≥зничних состав≥в, автомоб≥л≥в ≥ поњзд≥в на в≥двалах, приймальн≥ перевантажувальн≥ пункти	3	√оризонтальна	ќсв≥тлен≥сть забезпечуЇтьс¤ на р≥вн≥ поверхн≥, що осв≥тлюЇтьс¤
–айон роботи бульдозера або ≥ншоњ тракторноњ машини	10	Ќа р≥вн≥ поверхн≥ гусениць трактора

ћ≥сце роботи г≥дромон≥торно≥ установки	5 10	√оризонтальна ¬ертикальна	ќсв≥тлен≥сть забезпечуЇтьс¤ на вс≥й висот≥ уступу, що розроблюЇтьс¤ в рад≥ус≥ д≥њ г≥дромон≥торного струмен¤
ћ≥сце укладки породи в г≥дров≥двал “еритор≥¤ - св≥женамитих г≥дров≥двал≥в	5 0,2	√оризонтальна √оризонтальна
ћ≥сце проведенн¤ бурових роб≥т	10	¬ертикальна	ќсв≥тлен≥сть забезпечуЇтьс¤ на висоту станка
аб≥ни машин ≥ механ≥зм≥в	«0	√оризонтальна	Ќа висот≥ 0,8 м в≥д п≥длоги
ѕрим≥щенн¤ землесосноњ установки ≥ район землесосних зумпф≥в	10	√оризонтальна	¬ прим≥щенн¤х землесосноњ установки на висот≥ 0,8 м в≥д п≥длоги
«она маневруванн¤ роторного екскаватора ≥ в≥двалоутворювача	10 15	√оризонтальна ¬ертикальна	–айон, що п≥дл¤гаЇ осв≥тлюванню, встановлюЇтьс¤ зг≥дно з паспортом г≥рничих роб≥т
–емонтн≥ площадки роторних екскаватор≥в онвейЇрн≥ потоков≥ л≥н≥њ	20 25 5	√оризонтальна ¬ертикальна Ќа поверхн≥ конвейЇра
«она обслуговуванн¤ кон-вейЇрних барабан≥в конвейЇр≥в	10	√оризонтальна
онвейЇрн≥ стр≥чки в м≥сц¤х ручного в≥дбиранн¤ пор≥д	50	Ќа поверхн≥ конвейЇрноњ стр≥чки	Ќа в≥дстан≥ не менше 1 ,5 м в≥д породов≥дб≥рника проти руху конвейЇрноњ стр≥чки
ѕрим≥щенн¤ на д≥льниц¤х дл¤ об≥гр≥ву працюючих	10	√оризонтальна
—ходи, спуски з уступа на уступ в кар'Їр≥	3
ѕост≥йн≥ шл¤хи руху працюючих в кар'Їр≥	1	√оризонтальна
јвтошл¤хи в межах кар'Їру в залежност≥ в≥д ≥нтенсивност≥ руху	0,5-3	√оризонтальна	ќсв≥тлен≥сть забезпечуЇтьс¤ на р≥вн≥ руху автомашини
«ал≥зничн≥ кол≥њ в межах кар'Їру	0,5	√оризонтальна	ќсв≥тлен≥сть забезпечуЇтьс¤ на р≥вн≥ верхньоњ будови кол≥њ

451. ƒл¤ осв≥тленн¤ в≥двал≥в ≥ автошл¤х≥в поза межами кар'Їру при живленн≥ в≥д окремих трансформаторних п≥дстанц≥й дозвол¤Їтьс¤ застосуванн¤ напруги 380/220 ¬ в мереж≥ з заземленою нейтраллю.

452. Ќа стац≥онарних ≥ пересувних опорах контактноњ мереж≥ пост≥йного струму напругою до 1650 ¬ включно допускаЇтьс¤ п≥дв≥ска провод≥в електричного осв≥тленн¤ та св≥тильник≥в, що установлюютьс¤ вище контактного проводу на протилежному в≥д нього боц≥ опори.

¬≥дстань в≥д контактного проводу до провод≥в осв≥тленн¤ по вертикал≥ повинна бути не менше 1,5 м. ≤зол¤тори осв≥тлювальноњ мереж≥ приймаютьс¤ на вищу напругу (1650 ¬). ¬≥дстань в≥д контактного проводу до опори при б≥чн≥й п≥дв≥сц≥ повинна бути не меншою 1 м.

—п≥льна п≥дв≥ска на опорах контактного проводу ≥ л≥н≥њ зв'¤зку не допускаЇтьс¤. «ам≥на ламп ≥ св≥тильник≥в, розташованих нижче осв≥тлювальних провод≥в на дерев'¤них опорах, повинна проводитис¤ при зн¤т≥й з контактного проводу напруз≥. –емонт осв≥тлювальноњ мереж≥ (зам≥на крюк≥в, штир≥в ≥ ≥зол¤тор≥в, перет¤жка провод≥в та ≥нше) повинен проводитись при зн¤т≥й напруз≥ ¤к з контактноњ, так ≥ з осв≥тлювальноњ мереж≥.

¬с≥ роботи виконуютьс¤ з дотриманн¤м заход≥в безпеки, передба чених ѕравилами техн≥ки безпеки при експлуатац≥њ електроустановок споживач≥в та ѕравилами техн≥чноњ експлуатац≥њ електроустановок споживач≥в.

9.7. «в'¤зок ≥ сигнал≥зац≥¤

453. ар'Їр повинен бути обладнаний комплексом техн≥чних засоб≥в, ¤к≥ забезпечують контроль ≥ керуванн¤ технолог≥чними процесами ≥ безпеку роб≥т, в тому числ≥ телефонним зв'¤зком (рад≥озв'¤зком) з комутатором або ј“— п≥дприЇмства, диспетчером. ∆ивленн¤ пристроњв зв'¤зку ≥ сигнал≥зац≥њ, за вин¤тком спец≥альних транспортних пристроњв, повинно проводитись л≥н≥йною напругою не вище 220 ¬ в≥д осв≥тлювальноњ мереж≥, акумул¤торних батарей або випр¤мл¤ючих установок. ƒл¤ сигнальних пристроњв, кр≥м —÷Ѕ, ¤к≥ живл¤тьс¤ напругою не вище 24 ¬, допускаЇтьс¤ виконанн¤ л≥н≥й голими проводами.

ѕ≥дстанц≥њ кар'Їру, в залежност≥ в≥д њх значенн¤, повинн≥ мати телефонний або рад≥отелефонний зв'¤зок з енергодиспетчером (оперативним персоналом енергопостачальноњ орган≥зац≥њ) або з комутатором кар'Їру.

454. ¬с≥ телефонн≥ л≥н≥њ кар'Їр≥в повинн≥ бути не менше н≥ж двопров≥дними.

455. ”становки зв'¤зку повинн≥ забезпечуватис¤ захистом в≥д перешкоджаючого ≥ небезпечного впливу л≥н≥й високоњ напруги контактноњ мереж≥, грозових розр¤д≥в та блукаючих струм≥в.

10. ¬ќƒќ¬≤ƒЋ»¬ ≤ ќ—”Ў≈ЌЌя

456. ѕри обводненн≥ родовища повинн≥ бути розроблен≥ ≥ зд≥йснен≥ в≥дпов≥дн≥ заходи по осушенню, ¤к≥ забезпечують безпеку роб≥т.

457. ожний кар'Їр, що не маЇ природного стоку поверхневоњ ≥ ірунтовоњ води, повинен бути забезпечений водов≥дливом.

ќсушенн¤ родовищ корисних копалин при в≥дкрит≥й розробц≥ повинно проводитис¤ за спец≥альними, затвердженими у встановленому пор¤дку, проектами. Ќе дозвол¤Їтьс¤ вести роботи з будь-¤кими в≥дхиленн¤ми в≥д проекту без попереднього узгодженн¤ њх з в≥дпов≥дною проектною орган≥зац≥Їю.

”ст¤ ствол≥в дренажних шахт, штолень, шурф≥в, бурових свердловин та ≥нших виробок повинн≥ бути над≥йно захищен≥ в≥д проникненн¤ через них в г≥рнич≥ виробки поверхневоњ води.

ѕри на¤вност≥ на територ≥њ кар'Їру зсув≥в поверхн¤ зсувного масиву повинна бути огороджена наг≥рними канавами, ¤к≥ захищають масив в≥д проникненн¤ в нього поверхневоњ ≥ талоњ води, сн≥гу, гр¤зьових поток≥в. ¬ цих випадках на кар'Їр≥ щор≥чно розробл¤ютьс¤ ≥ затверджуютьс¤ техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства заходи по забезпеченню безпеки роб≥т у кар'Їр≥.

458. √≥рнич≥ роботи поблизу старих затоплених виробок або ≥нших водоймищ (р≥чки, ставки, озера) повинн≥ проводитис¤ за проектами, розробленими техн≥чним кер≥вником кар'Їру ≥ затвердженими вищесто¤щою орган≥зац≥Їю, ¤к≥ передбачують залишенн¤ спец≥альних ц≥лик≥в, ¤к≥ запоб≥гають прориву води ≥ встановлюють меж≥ безпечного веденн¤ роб≥т.

√оловний маркшейдер (маркшейдер) не п≥зн≥ше н≥ж за м≥с¤ць до наближенн¤ г≥рничих роб≥т до запоб≥жних ц≥лик≥в повинен письмово попередити про це техн≥чного кер≥вника п≥дприЇмства.

459. ∆ивленн¤ п≥дстанц≥й дренажних шахт повинно проводитис¤ по двох л≥н≥¤х електропередач≥, кожна з ¤ких здатна забезпечити максимальне навантаженн¤ шахти.

460. јвтоматизац≥¤ водов≥дливних установок в кар'Їрах ≥ дренажних шахтах повинна забезпечити автоматичне включенн¤ резервного насоса зам≥сть вибувшого з ладу, можлив≥сть дистанц≥йного керуванн¤ насосами ≥ контроль за роботою установки з передачею сигнал≥в на пульт керуванн¤.

461. ѕри буд≥вництв≥ дренажних шахт необх≥дно передбачати пристроњ, ¤к≥ забезпечать на випадок прориву води безпечний вив≥д людей збереженн¤ устаткуванн¤.

462. ѕри проведенн≥ п≥дземних дренажних виробок в породах будь-¤коњ м≥цност≥ п≥д вищерозташованими водоносними горизонтами необх≥дно бурити випереджаюч≥ свердловини, довжина ¤ких повинна бути передбачена в паспорт≥ кр≥пленн¤ або в паспорт≥ на проведенн¤ виробок в залежност≥ в≥д структури ≥ м≥цност≥ пор≥д, але в ус≥х випадках становить не менше 5 м.

463. ¬ кожн≥й виробц≥, ¤ка проходитьс¤, повинен бути запас матер≥ал≥в дл¤ спорудженн¤ в необх≥дних випадках тимчасовоњ ф≥льтруючоњ перемички.

464. ќбсадн≥ труби свердловини, ¤ка п≥дробл¤Їтьс¤ кар'Їром,повинн≥ своЇчасно зр≥зуватис¤ ≥ над≥йно перекриватис¤.

465. ѕровали ≥ тр≥щини, ¤к≥ виникають в процес≥ осушенн¤ родо-вища, а також м≥сц¤ можливих провал≥в на поверхн≥ повинн≥ бути над≥йно огороджен≥ в≥д випадкового попаданн¤ в ц≥ зони людей, засоб≥в транспорту ≥ тварин.

466. ѕ≥длога камери головного водов≥дливу дренажних шахт повинна бути розташована на 0,5 м вище р≥вн¤ головки рей в≥дкочувальних кол≥й в приствольних виробках. ƒопускаЇтьс¤ улаштуванн¤ камер головного водов≥дливу заглибленого типу (нижче р≥вн¤ приствольного двору) при умов≥ розробки обладнанн¤ ≥ реал≥зац≥њ заход≥в, ¤к≥ забезпечують безпереб≥йн≥сть роботи водов≥дливу та повну безпеку.

467. ѕри головн≥й водов≥дливн≥й установц≥ повинен бути водозб≥рник. ¬ дренажних шахтах водозб≥рник повинен мати два в≥дд≥ленн¤. ћ≥стк≥сть водозб≥рника при в≥дкритому водов≥длив≥ пови на бути розрахована не менше н≥ж на тригодинний, а при п≥дземноњ Ч на чотиригодинний нормальний приплив.

468. —умарна подача робочих насос≥в головноњ водов≥дливноњ установки повинна забезпечити прот¤гом 20 годин в≥дкачуванн¤ максимально оч≥куваного добового припливу води. ”становка повинна мати резервн≥ насоси з сумарною подачею, що дор≥внюЇ 20-25% подач≥ робочих насос≥в. Ќасоси головноњ водов≥дливноњ установки повинн≥ мати однаковий нап≥р.

469. ¬ода, ¤ка видал¤Їтьс¤ з кар'Їру, повинна скидатис¤ в найб-лижчий водопот≥к або в м≥сце, ¤ке виключаЇ можлив≥сть њњ зворотнього проникненн¤ через тр≥щини, провали або водопрониклив≥ породи у виробки ≥ заболоченн¤ прилеглих територ≥й. —кид кар'Їрноњ ≥ п≥дземноњ води, отриманоњ в результат≥ осушенн¤ родовища корисних копалин повинен проводитис¤ т≥льки п≥сл¤ њх осв≥тленн¤, а в необх≥дних випадках Ч п≥сл¤ очищенн¤ в≥д шк≥дливих дом≥шк≥в. ћ≥сц¤ скиду ц≥Їњ води узгоджуютьс¤ з м≥сцевими органами сан≥тарного нагл¤ду та охорони навколишнього середовища.

470. Ќасосна камера головного водов≥дливу повинна з'Їднуватис¤ з стволом шахти похилим х≥дником, ¤кий виводитьс¤ в ствол на висот≥ не нижче 7 м в≥д р≥вн¤ п≥длоги насосноњ станц≥њ; з приствольним двором Ч не менше н≥ж одним х≥дником, ¤кий повинен герметичне закриватис¤.

471. ¬одов≥дливн≥ установки на поверхн≥, а також трубопроводи в районах з м≥нусовою температурою пов≥тр¤ повинн≥ бути утеплен≥ перед зимовим пер≥одом ≥ закрит≥ в≥д можливих пошкоджень при проведенн≥ п≥дривних роб≥т.

472. “рубопроводи, ¤к≥ прокладен≥ на поверхн≥, повинн≥ мати пристроњ, ¤к≥ забезпечують повне зв≥льненн¤ њх в≥д води.

473. «аборон¤Їтьс¤ поблизу уст¤ свердловин дренажних шахт роз-веденн¤ вогнищ, розморожуванн¤ уст¤ в≥дкритим полум'¤м, а також сто¤нка машин з працюючим двигуном внутр≥шнього згоранн¤.

474. ”ст¤ дренажно-вентил¤ц≥йних свердловин повинно бути обсаджено перфорованими трубами, ¤к≥ виступають над п≥дошвою уступу на висоту 1 м, труби Ч пофарбован≥ в ¤скравий кол≥р ≥ на них написан≥ номера свердловин, а уст¤ труби повинно бути закрите привареною металевою с≥ткою.

11. «ј√јЋ№Ќ≤ —јЌ≤“ј–Ќ≤ ѕ–ј¬»Ћј

11.1. Ѕоротьба з пилом та шк≥дливими газами

475. —клад атмосфери кар'Їр≥в повинен в≥дпов≥дати встановленим нормативам по вм≥сту основних складових частин пов≥тр¤ ≥ шк≥дливих дом≥шок (пилу, газу), з врахуванн¤м д≥ючих норм ≥ стандарт≥в.

ѕов≥тр¤ робочоњ зони повинно м≥стити по об'Їму 20% кисню ≥ не б≥льше 0, 5% вуглекислого газу, вм≥ст ≥нших шк≥дливих газ≥в та речовин не повинен перевищувати величин, наведених в табл. 5.

“аблиц¤ 5

Ўк≥длив≥ гази ≥ речовини	√ранично допустим≥ концентрац≥њ
Ўк≥длив≥ гази ≥ речовини	% по об'Їму	мг/м³
1	2	3
√аз
окисли азоту (в перерахунку на N0₂) окис вуглецю с≥рководень с≥рчастий анг≥дрид акролењн формальдег≥д	0,00010 0,0017 0,00071 0,00033 0,00009 0,00004	5 20 10 10 0,2 0,5
ѕил:
кристал≥чного двоокису кремн≥ю при вм≥ст≥ його в пилу вище 70% (кварц, динас та ≥н.)		1
кристал≥чного двоокису кремн≥ю при вм≥ст≥ його в пилу в≥д 10 до 70% (гран≥т, шамот, слюда-сирець, вуглецевий пил та ≥нше)		2
кристал≥чного двоокису кремн≥ю при вм≥ст≥ його в пилу в≥д 2 до 10% (горюч≥ сланц≥, м≥дносульф≥дн≥ руди, вуг≥льнопородний та вуг≥льний пил, глина та ≥н.)		4
природнього та штучного азбесту, а також зм≥шаного азбестопороднього пилу при вм≥ст≥ в ньому азбесту б≥льше 10%		2
тальку слюди-флогоп≥ту ≥ мусков≥ту		4
÷ементу, ол≥в≥ну, апатиту, форстериту, глини		6
кам'¤ного вуг≥лл¤ з вм≥стом двоокису кремн≥ю менше 2%		10

476. ¬ ус≥х кар'Їрах, ¤к≥ мають джерела вид≥ленн¤ отруйних газ≥в (в≥д роботи автомоб≥л≥в, з пожежних д≥льниць, з води, ¤ка дренуЇтьс¤ в кар'Їр, в≥д п≥дривних роб≥т та ≥н.) повинен проводитис¤ на робочих м≥сц¤х в≥дб≥р проб дл¤ анал≥зу пов≥тр¤ на вм≥ст шк≥дливих газ≥в не менше одного разу в квартал ≥ п≥сл¤ кожноњ зм≥ни технолог≥њ роб≥т в≥дпов≥дно до ≤нструкц≥њ з контролю вм≥сту пилу в пов≥тр≥ в п≥дприЇмствах г≥рничорудноњ та нерудноњ промисловост≥ ≥ в≥дпов≥дн≥ ≥нструкц≥њ дл¤ кар'Їр≥в вуг≥льноњ промисловост≥.

ƒопуск роб≥тник≥в ≥ техн≥чного персоналу в кар'Їр п≥сл¤ проведенн¤ масових вибух≥в дозвол¤Їтьс¤ т≥льки п≥сл¤ перев≥рки та знижень вм≥сту отруйних газ≥в в атмосфер≥ до сан≥тарних норм.

477. ƒл¤ ≥нтенсиф≥кац≥њ природнього пов≥трообм≥ну в поган≥ пров≥трюваних ≥ заст≥йних зонах кар'Їру повинна орган≥зовуватис¤ штучна вентил¤ц≥¤ за допомогою вентил¤ц≥йних установок або ≥нших засоб≥в.

478. ¬ кар'Їрах, в ¤ких в≥дм≥чаЇтьс¤ вид≥ленн¤ шк≥дливих дом≥шок, повинн≥ застосовуватис¤ засоби подавленн¤ або вловлюванн¤ пилу, отруйних газ≥в ≥ агресивноњ води безпосередньо в м≥сц¤х њх вид≥ленн¤.

” випадках, коли застосуванн¤ засоб≥в не забезпечуЇ необх≥дного зниженн¤ запиленост≥ пов≥тр¤ в кар'Їр≥, повинна зд≥йснюватис¤ ≥зол¤ц≥¤ каб≥н екскаватор≥в ≥ бурових станк≥в з подачею у них очищеного пов≥тр¤.

479. ¬ окремих кар'Їрах з особливо т¤жким пилогазовим режимом повинна бути орган≥зована пиловентил¤ц≥йна служба.

480. ƒл¤ зниженн¤ пилоутворенн¤ при екскавац≥њ г≥рничоњ маси в тепл≥ пер≥оди року необх≥дно проводити систематичне зрошенн¤ п≥д≥рваноњ г≥рничоњ маси водою.

481. ƒл¤ зниженн¤ пилоутворенн¤ на автомоб≥льних шл¤хах при плюсов≥й температур≥ пов≥тр¤ повинно проводитись поливанн¤ шл¤х≥в водою з застосуванн¤м при необх≥дност≥ зв'¤зуючих добавок.

482. –обота камнер≥зних машин, бурових станк≥в, перфоратор≥в ≥ електросвердел без ефективних засоб≥в пиловловлюванн¤ або пилоподавленн¤ заборон¤Їтьс¤.

483. Ќа дробильно-сортувальних установках, а також на д≥л¤нках перевантаженн¤ г≥рничоњ маси з конвейЇра на конвейЇр м≥сц¤ утворенн¤ пилу повинн≥ бути ≥зольован≥ в≥д навколишньоњ атмосфери за допомогою кожух≥в ≥ укритт≥в з в≥дсмоктуванн¤м запиленого пов≥тр¤ з-п≥д них ≥ його наступною очисткою.

484. ѕри ручн≥й породов≥дборц≥ на конвейЇрах необх≥дно застосовувувати засоби пилоподавленн¤.

485. ѕри на¤вност≥ зовн≥шн≥х джерел запиленн¤ ≥ загазовуванн¤ атмосфери повинн≥ бути передбачен≥ заходи, ¤к≥ знижують надходженн¤ пилу ≥ газ≥в у кар'Їр.

” випадку перевищенн¤ концентрац≥њ шк≥дливих газ≥в в атмосфер≥ кар'Їру ≥ в≥дсутност≥ засоб≥в захисту орган≥в диханн¤ люди повинн≥ бути виведен≥ з загазованоњ зони.

486. ѕри ≥нтенсивному здуванн≥ пилу з оголеноњ поверхн≥ кар'Їр≥в ≥ в≥двал≥в повинн≥ зд≥йснюватис¤ заходи по запоб≥ганню пилоутворенн¤ (зв'¤зуюч≥ розчини, озелененн¤ та ≥н.).

487. «астосуванн¤ в кар'Їрах автомоб≥л≥в, бульдозер≥в, трактор≥в та ≥нших машин з двигунами внутр≥шнього згоранн¤ допускаЇтьс¤ т≥льки при на¤вност≥ пристроњв, ¤к≥ знешкоджують отруйн≥ дом≥шки вихлопних газ≥в.

Ќа п≥дприЇмствах повинен бути орган≥зований систематичний контроль за вм≥стом шк≥дливих дом≥шок у вихлопних газах.

ѕрим≥тка.

ѕор¤док ≥ строки впровадженн¤ засоб≥в ≥ пристроњв по знешкодженню отруйних дом≥шок вихлопних газ≥в встановлюютьс¤ п≥дприЇмством по узгодженню з в≥дпов≥дними органами ƒержнагл¤дохоронпрац≥.

488. ƒл¤ запоб≥ганн¤ випадк≥в забрудненн¤ атмосфери кар'Їр≥в ≥ в≥двал≥в газами при займанн≥ горючих копалин, ¤к≥ розробл¤ютьс¤, необх≥дно систематично проводити проф≥лактичн≥ протипожежн≥ заходи, а при виникненн≥ пожеж приймати негайн≥ заходи по њх л≥кв≥дац≥њ.

489. ѕри вид≥ленн≥ отруйних газ≥в з дренуючоњ у кар'Їр води повинн≥ зд≥йснюватис¤ заходи, ¤к≥ скорочують або повн≥стю усувають ф≥льтрац≥ю води через укоси уступ≥в кар'Їру.

490. ќгл¤дов≥ колод¤з≥ ≥ свердловини насосних станц≥й по в≥дкачуванню промисловоњ ст≥чноњ води повинн≥ бути над≥йно закрит≥.

491. —пуск роб≥тник≥в в колод¤з≥ дл¤ проведенн¤ ремонтних роб≥т дозвол¤Їтьс¤ п≥сл¤ випуску води, ретельного пров≥трюванн¤ ≥ попереднього зам≥ру вм≥сту шк≥дливих газ≥в у присутност≥ зм≥нного майстра.

ѕри ви¤вленн≥ в колод¤з¤х ≥ свердловинах шк≥дливих газ≥в або при в≥дсутност≥ достатньоњ к≥лькост≥ кисню вс≥ роботи у середин≥ цих колод¤з≥в ≥ свердловин необх≥дно виконувати у шлангових протигазах.

11.2. —ан≥тарно-побутов≥ прим≥щенн¤

492. ѕри кожному кар'Їр≥ або дл¤ дек≥лькох кар'Їр≥в повинн≥ бути обладнан≥ адм≥н≥стративно-побутов≥ прим≥щенн¤. ѕобутов≥ прим≥щенн¤ повинн≥ мати в≥дд≥ленн¤ дл¤ чолов≥к≥в ≥ ж≥нок ≥ розраховуватис¤ на к≥льк≥сть роб≥тник≥в, ¤ка проектуЇтьс¤ на час повного освоЇнн¤ кар'Їру. ¬ склад побутових прим≥щень повинн≥ входити: гардероби дл¤ робочого ≥ верхнього од¤гу, прим≥щенн¤ дл¤ суш≥нн¤ ≥ зне-пиленн¤ робочого од¤гу, душов≥, туалети, пральн≥, майстерн≥ ремонт спецод¤гу ≥ спецвзутт¤, прим≥щенн¤ дл¤ чистки ≥ митт¤ взутт¤, кип'¤тильна станц≥¤ дл¤ питноњ води, фл¤гов≥ прим≥щен¤ респ≥раторна, прим≥щенн¤ дл¤ особистоњ г≥г≥Їни ж≥нок, медпункт.

јдм≥н≥стративно-побутов≥ прим≥щенн¤, њдальн≥, медпункт повнен розташовуватис¤ з нав≥тр¤ного боку на в≥дстан≥ не менше 50 м в≥д в≥дкритих склад≥в вуг≥лл¤, руди, дробильно-сортувальних фабрик, естакад та ≥нших пиловид≥л¤ючих д≥льниць, але не дал≥ ¤к 500 м в≥д основних виробничих буд≥вель. ¬с≥ ц≥ буд≥вл≥ необх≥дно оточувати смугою насаджень ≥з дерев.

ѕрим≥тка.

492.1. ƒопускаЇтьс¤ розташуванн¤ адм≥н≥стративно-побутових прим≥щень на б≥льшому в≥ддаленн≥ в≥д борту кар'Їру при умов≥ доставки роб≥тник≥в у кар'Їр спец≥альним транспортом.

492.2. Ќа невеликих кар'Їрах дозвол¤Їтьс¤ влаштовувати за узгодженн¤м з державною сан≥тарною ≥нспекц≥Їю сан≥тарно-побутов≥ прим≥щенн¤ спрощеного типу.

493. –озд¤гальн≥ ≥ душов≥ повинн≥ мати таку пропускну здатн≥сть, щоб працююч≥ в найб≥льш багаточисельн≥й зм≥н≥ витрачали на митт¤ та переод¤ганн¤ не б≥льше 45 хв.

494. ƒушов≥ або лазн≥ повинн≥ бути забезпечен≥ гар¤чою та холодною водою ≥з розрахунку 500 л на одну душову с≥тку за годину ≥ мати зм≥шувальн≥ пристроњ з регулюючими кранами.

–егулююч≥ крани повинн≥ мати показники холодноњ та гар¤чоњ води. “руби, ¤к≥ п≥двод¤ть пару ≥ гар¤чу воду, повинн≥ бути ≥зольован≥ або огороджен≥ на висоту 2 м в≥д п≥длоги.

як≥сть води, ¤ку використовують дл¤ митт¤, обов'¤зково узгоджуЇтьс¤ з органами державноњ сан≥тарноњ ≥нспекц≥њ.

495. ¬ душов≥й ≥ прим≥щенн¤х дл¤ розд¤ганн¤ з в≥дд≥ленн¤ми дл¤ збер≥ганн¤ од¤гу п≥длога повинна бути вологост≥йкою з неслизькою поверхнею, ст≥ни ≥ перегородки Ч облицьован≥ на висоту не менше 2,5 м вологост≥йкими матер≥алами, ¤к≥ допускають легку очистку ≥ митт¤ гар¤чою водою. ¬ цих прим≥щенн¤х обов'¤зкова на¤вн≥сть кран≥в з шлангом дл¤ обмиванн¤ п≥длоги ≥ ст≥н.

496. ¬с≥ сан≥тарно-побутов≥ прим≥щенн¤ повинн≥ мати приточно-вит¤жну вентил¤ц≥ю, ¤ка забезпечуЇ вм≥ст шк≥дливих дом≥шок в пов≥тр≥ цих прим≥щень в межах, передбачених д≥ючими нормами ≥ стандартами.

11.3. ћедична допомога

497. Ќа кожному кар'Їр≥ або дл¤ групи близько розташованих кар'Їр≥в повинен бути орган≥зований пункт першоњ медичноњ допомоги. ќрган≥зац≥¤ та обладнанн¤ пункту узгоджуЇтьс¤ з м≥сцевими органами охорони здоров'¤. Ќа п≥дприЇмствах з к≥льк≥стю роб≥тник≥в менше 300 попускаЇтьс¤ медичне обслуговуванн¤ прац≥вник≥в найближчою л≥кувальною установою. Ќа кожн≥й д≥льниц≥, драз≥, земснар¤д≥, в цехах, майстерн¤х, а також на основних г≥рничих ≥ транспортних агрегатах ≥ в чистих гардеробних душових повинн≥ бути аптечки першоњ допомоги.

498. Ќа вс≥х д≥льниц¤х, драгах ≥ в цехах необх≥дно мати носилки дл¤ доставки потерп≥лих в медичний пункт.

499. ƒл¤ доставки потерп≥лих або раптово захвор≥вших на робот≥ з пункту медичноњ допомоги в л≥кувальну установу повинн≥ бути сан≥тарн≥ машини, ¤к≥ заборон¤Їтьс¤ використовувати дл¤ ≥ншоњ мети.

¬ сан≥тарн≥й машин≥ треба мати теплий од¤г ≥ ковдри, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ перевезенн¤ потерп≥лих в зимовий пер≥од.

ѕри к≥лькост≥ працюючих на п≥дприЇмств≥ до 1000 повинна бути одна машина, б≥льше 1000 Ч дв≥.

500. ѕункт першоњ медичноњ допомоги обов'¤зково обладнуЇтьс¤ телефонним зв'¤зком.

11.4. ¬иробничо-побутов≥ прим≥щенн¤

501. Ќа кар'Їр≥ ≥ в≥двалах дл¤ об≥гр≥ву роб≥тник≥в зимою та укритт¤ в≥д дощу повинн≥ обладнуватис¤ спец≥альн≥ прим≥щенн¤, розташован≥ не дал≥ 300 м в≥д м≥сц¤ роботи.

¬казан≥ прим≥щенн¤ повинн≥ мати столи, ст≥льц≥ дл¤ сид≥нн¤, умивальник з милом, питний фонтанчик (при на¤вност≥ водопроводу) або бачок з кип'¤ченою питною водою, в≥шалку дл¤ верхнього од¤гу.

“емпература пов≥тр¤ в прим≥щенн≥ дл¤ об≥гр≥ву повинна бути не менше +20 ∞—.

502. аб≥ни екскаватор≥в, бурових станк≥в та ≥нших механ≥зм≥в повинн≥ бути утеплен≥ та обладнан≥ безпечними опалювальними приладами.

503. Ќа в≥дкритих розробках повинн≥ бути обладнан≥ в≥дпов≥дно до загальних сан≥тарних правил, закрит≥ туалети в зручних дл¤ користуванн¤ м≥сц¤х.

504. Ќа кожному п≥дприЇмств≥ повинно бути орган≥зоване пранн¤ спецод¤гу, а також ремонт взутт¤ та спецод¤гу.

11.5. ¬одопостачанн¤

505. ожне п≥дприЇмство зобов'¤зано забезпечити вс≥х працюючих питною водою.

506. ористуванн¤ водою з джерел кар'Їру дл¤ господарчо-питних потреб допускаЇтьс¤ п≥сл¤ спец≥ального дозволу на це орган≥в державноњ сан≥тарноњ ≥нспекц≥њ.

507. ¬одонап≥рн≥ споруди поверхневих джерел води, а також свердловин ≥ пристроњ дл¤ збиранн¤ води повинн≥ бути огороджен≥ в≥д забрудненн¤. ƒл¤ джерел, призначених дл¤ питного водопостачанн¤, обов'¤зково установлюЇтьс¤ зона сан≥тарноњ охорони.

508. ѕерсонал, ¤кий обслуговуЇ м≥сцев≥ установки по приготуванню питноњ води, повинен проходити медичний огл¤д ≥ обстеженн¤ в≥дпов≥дно д≥ючих сан≥тарних норм.

509. ѕосуд дл¤ питноњ води повинен виготовл¤тис¤ з оцинкованого зал≥за або, за узгодженн¤м з державною сан≥тарною ≥нспекц≥Їю, з ≥нших матер≥ал≥в, ¤к≥ легко очищати ≥ дезинф≥кувати.

ѕосуд дл¤ питноњ води повинен бути обладнений кранами фонтанного типу, захищений в≥д забрудненн¤ кришками, замкнутими на замок, ≥ не менше одного разу на тиждень промиватис¤ гар¤чою водою або дезинф≥куватис¤.

12. –јƒ≤ј÷≤…Ќј Ѕ≈«ѕ≈ ј

510. ѕри на¤вност≥ на кар'Їрах, розр≥зах ≥ прињсках рад≥ац≥йно-небезпечних фактор≥в повинен зд≥йснюватис¤ комплекс орган≥зац≥йно-техн≥чних заход≥в, ¤к≥ забезпечують виконанн¤ вимог д≥ючих Ќорм рад≥ац≥йноњ безпеки та ќсновних сан≥тарних правил роботи з рад≥оактивними речовинами та ≥ншими джерелами ≥он≥зуючих випром≥нювань.

¬≥днесенн¤ кар'Їр≥в, розр≥з≥в, прињск≥в до рад≥ац≥йно-небезпечних виробництв, а також розробка ≥ затвердженн¤ вказаних заход≥в проводитьс¤ адм≥н≥страц≥Їю п≥дприЇмства ≥ органами держсаннагл¤ду з залученн¤м спец≥ал≥зованоњ орган≥зац≥њ.

ƒл¤ встановленн¤ ступеню рад≥оактивноњ забрудненост≥ кар'Їр≥в, розр≥з≥в ≥ прињск≥в необх≥дно проводити обстеженн¤ рад≥ац≥йноњ обстановки в строки, узгоджен≥ з м≥сцевими органами держнагл¤дохоронпрац≥, але не менше одного разу на три роки.

511. ѕ≥дприЇмства, ¤к≥ ведуть розробку корисних копалин з п≥двищеним рад≥ац≥йним фоном, зобов'¤зан≥ зд≥йснювати рад≥ац≥йний контроль. ѕерев≥рку рад≥ац≥йного фону необх≥дно проводити на робочих м≥сц¤х та в ≥нших зонах, узгоджених з органами сан≥тарного нагл¤ду з реЇстрац≥Їю результат≥в в спец≥альному журнал≥.

512. –ад≥ац≥йний контроль повинен встановлювати:

а) р≥вень рад≥ац≥йно-небезпечних фактор≥в у робоч≥й та сум≥жних зонах веденн¤ роб≥т;

б) в≥дпов≥дн≥сть рад≥ац≥йноњ обстановки допустимим нормам;

в) ви¤вленн¤ та оц≥нку основних джерел п≥двищеноњ рад≥ац≥йноњ небезпеки;

г) ступ≥нь впливу комплексу рад≥ац≥йно-небезпечних фактор≥в на працюючих;

д) р≥вень забрудненн¤ рад≥оактивними речовинами зовн≥шнього середовища ≥ оц≥нку ступен¤ впливу рад≥ац≥йних фактор≥в на населенн¤, що мешкаЇ в район≥ розташуванн¤ г≥рничого п≥дприЇмства.

513. јдм≥н≥страц≥¤ кар'Їру (розр≥зу) зобов'¤зана щор≥чно складати узгоджен≥ з органами сан≥тарного ≥ г≥рничого нагл¤ду заходи по рад≥ац≥йному захисту роб≥тник≥в, ¤к≥ б обмежували опром≥нюванн¤ працюючих в≥д ус≥х зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х джерел променевого впливу.

514. ѕрац≥вники, ¤к≥ приймаютьс¤ на роботу на п≥дприЇмство з рад≥ац≥йними джерелами опром≥нюванн¤, обов'¤зково проход¤ть навчанн¤ по рад≥ац≥йн≥й безпец≥ та перев≥рку знань. ѕовторне навчанн¤ необх≥дно проводити не менше одного разу у три роки.

515. Ќа кар'Їрах з п≥двищеною рад≥ац≥йною обстановкою г≥рнич≥ роботи повинн≥ проектуватис¤ ≥ проводитис¤ з максимально п≥двищеною ефективн≥стю пов≥трообм≥ну шл¤хом рац≥онального розташуванн¤ розкриваючих траншей, в≥двал≥в ≥ споруд з урахуванн¤м рози в≥тр≥в.

ѕри можливих нагромадженн¤х рад≥оактивних дом≥шок в окремих зонах кар'Їру, ¤к≥ перевищують допустиму концентрац≥ю (ƒ ), необх≥дно зд≥йснювати штучну вентил¤ц≥ю таких зон.

516. Ўтучне пров≥трюванн¤ кар'Їр≥в повинно забезпечувати зниженн¤ на¤вност≥ рад≥оактивних дом≥шок у пов≥тр≥ до р≥вн¤ ƒ . ¬ентил¤ц≥йн≥ установки, ¤к≥ подають пов≥тр¤ дл¤ пров≥трюванн¤, необх≥дно розташовувати в зонах з чистим пов≥тр¤м.

Ўвидк≥сть вентил¤ц≥йного струмен¤ повинна бути достатньою дл¤ ефективного виносу шк≥дливих дом≥шок за меж≥ забруднених зон ≥ складати не менше 0,6 м/с дл¤ висх≥дних поток≥в ≥ 0,25 м/с дл¤ горизонтальних струмен≥в.

517. Ќа кар'Їрах з незадов≥льною рад≥ац≥йною обстановкою необх≥дно дл¤ захисту орган≥в диханн¤ в≥д пилу ≥ рад≥оактивних аерозо-лей забезпечити працюючих в каб≥нах (прот¤гом всього року) ≥ на в≥дкритому пов≥тр≥ в л≥тн≥й час респ≥раторами "Ћепесток-5", а взимку, ƒл¤ роб≥т на в≥дкритому пов≥тр≥ Ч клапанними респ≥раторами типу "јстра-2".

518. ƒл¤ пилоподавленн¤ на кар'Їрах необх≥дно зд≥йснювати комплекс заход≥в, ¤к≥ забезпечують зниженн¤ запиленост≥ та р≥вн¤ рад≥ац≥йного фону до сан≥тарних норм.

519. ар'Їрн≥ води повинн≥ максимально використовуватис¤ в тех-нолог≥чних процесах переробки руд. —кид кар'Їрноњ води на поверхню земл≥ ≥ в непроточн≥ водойми при вм≥ст≥ рад≥онукл≥д≥в у вод≥ вище 3.10-9 кюр≥/л заборон¤Їтьс¤.

ѕодача води в кар'Їр дл¤ пилоподавленн¤ повинна зд≥йснюватис¤ по трубопроводу, не зв'¤заному з питним. «аборон¤Їтьс¤ заб≥р води дл¤ ц≥Їњ мети з джерел, ¤к≥ не контролюютьс¤.

520. √≥рниче устаткуванн¤ перед в≥дправленн¤м в ремонт повинно проходити дозиметричний контроль, при рад≥оактивному забрудненн≥ необх≥дно проводити його дезактивац≥ю. ѕеред здачею в металобрухт устаткуванн¤ обов'¤зково дезактивують.

ѕотужн≥сть експозиц≥йноњ дози гамма-випром≥нюванн¤ в≥д поверхн≥ устаткуванн¤, ¤ке в≥дправл¤ють в ремонт ≥ здають в металоб- рухт, не повинна перевищувати 50 мк–/год.

ƒезактивац≥ю устаткуванн¤ кар'Їру, сортувальних фабрик необх≥дно проводити на спец≥альн≥й площадц≥ з твердим покритт¤м ≥ водостоком в спец≥альну Їмк≥сть. —кид змивноњ води на земну поверхню заборон¤Їтьс¤.

521. ¬антажно-розвантажувальн≥ роботи та ≥нш≥ виробнич≥ операц≥њ повинн≥ бути максимально механ≥зован≥.

ѕеревезенн¤ г≥рничих пор≥д ≥ корисних копалин необх≥дно зд≥йснювати спец≥альним транспортом, використанн¤ ¤кого дл¤ ≥ншоњ мети заборон¤Їтьс¤.

¬с≥ операц≥њ з рудою на територ≥њ поверхневого комплексу кар'Їр≥в повинн≥ проводитис¤ з застосуванн¤м засоб≥в пилоподавленн¤.

522. ¬иробнич≥ зони, де сортуютьс¤ ≥ складаютьс¤ руди з п≥двищеною рад≥оактивною забруднен≥стю, необх≥дно огороджувати по всьому периметру. ¬ходи ≥ проњзди в них повинн≥ охорон¤тис¤ з установленн¤м заборон¤ючих знак≥в (знак рад≥ац≥йноњ небезпеки за д≥ючими нормами ≥ стандартами) ≥ напис≥в "¬х≥д (в'њзд) заборонений".

523. Ќавкруги промислових площадок г≥рничодобувного п≥дприЇмства установлюЇтьс¤ сан≥тарно-захисна зона, розм≥ри ¤коњ визначаютьс¤ проектом.

¬икористанн¤ земель у сан≥тарно-захисн≥й зон≥ дл¤ с≥льськогосподарських уг≥дь дозвол¤Їтьс¤ за узгодженн¤м з органами державного сан≥тарного нагл¤ду.

524. ѕерсонал, зайн¤тий добуванн¤м руди з п≥двищеним рад≥оактивним фоном, при сан≥тарно-побутовому обслуговуванн≥ повинен бути вид≥лений в окремий пот≥к ≥ п≥дл¤гаЇ рад≥ометричному контролю чистоти шк≥р¤ного покриву.

ѕранн¤ спецод¤гу необх≥дно проводити не менше одного разу на тиждень.

525. ѕо зак≥нченн≥ в≥дробки родовища з п≥двищеним рад≥оактивним фоном земл≥, порушен≥ в результат≥ д≥¤льност≥ г≥рничодобуваючого п≥дприЇмства, п≥дл¤гають рекультивац≥њ. —ан≥тарно-г≥г≥Їн≥чна рекультивац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до проекту, розробленому спец≥ал≥зованою проектною орган≥зац≥Їю та узгодженому з органами держсаннагл¤ду, ƒержнагл¤дохоронпрац≥ ≥ адм≥н≥страц≥Їю територ≥њ.

526. ѕор¤док використанн¤ в≥двал≥в г≥рничих пор≥д ≥ слаборад≥оактивних твердих в≥дход≥в з залишковим вм≥стом урану менше 0,005% визначаЇтьс¤ “имчасовими критер≥¤ми дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень ≥ орган≥зац≥њ контролю при використанн≥ буд≥вельних матер≥ал≥в.

13. ¬≤ƒѕќ¬≤ƒјЋ№Ќ≤—“№ «ј ѕќ–”Ў≈ЌЌя ѕ–ј¬»Ћ Ѕ≈«ѕ≈ »

527. ѕосадов≥ особи п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, ¤к≥ ведуть розробку корисних копалин в≥дкритим способом, а також ≥нженерно-техн≥чн≥ прац≥вники установ, що зд≥йснюють проектуванн¤, конструюванн¤, досл≥дженн¤ та ≥нш≥ роботи дл¤ цих п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, винн≥ в порушенн≥ цих ѕравил, несуть особисту в≥дпов≥дальн≥сть, незалежно в≥д того, призвело чи не призвело це порушенн¤ до авар≥њ або нещасного випадку.

¬идача посадовими особами вказ≥вок або розпор¤джень, що примушують п≥длеглих порушувати ц≥ ѕравила безпеки та ≥нструкц≥њ до них, самов≥льне в≥дновленн¤ роб≥т, зупинених органами ƒержнагл¤дохоронпрац≥, а також неприйн¤тт¤ цими особами заход≥в по усуненню порушень, ¤к≥ допускаютьс¤ в њх присутност≥ п≥длеглими посадовими особами або роб≥тниками, Ї найгруб≥шими порушенн¤ми ѕравил.

¬ залежност≥ в≥д характеру допущених порушень ≥ њх насл≥дк≥в кер≥вники, спец≥ал≥сти ≥ роб≥тники прит¤гуютьс¤ до дисципл≥нарноњ, адм≥н≥стративноњ, матер≥альноњ або крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ в пор¤дку, встановленому законодавством.

ƒодаток (до п. 179)

≤Ќ—“–” ÷≤я

ѕќ — ЋјƒјЌЌё ѕЋјЌ≤¬ Ћ≤ ¬≤ƒј÷≤ѓ ј¬ј–≤…

ƒЋя ƒ–ј√ ≤ «≈ћ—Ќј–яƒ≤¬

1. «ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя

1. ƒл¤ кожноњ драги ≥ кожного земснар¤ду, що знаходитьс¤ в ек-сплуатац≥њ, повинен бути складений план л≥кв≥дац≥њ авар≥й.

2. ¬ план≥ л≥кв≥дац≥њ авар≥й повинн≥ передбачатис¤:

а) можлив≥ авар≥њ та умови, небезпечн≥ дл¤ житт¤ людей (пожеж≥, затопленн¤, зрив з ¤кор≥в, прорив гребл≥, дамб, посадка на м≥лину та ≥н.);

б) заходи по р¤туванню людей, ¤ких авар≥¤ застигла на драз≥ або земснар¤д≥;

в) заходи по л≥кв≥дац≥њ авар≥й, а також д≥њ ≥нженерно-техн≥чних прац≥вник≥в ≥ роб≥тник≥в при виникненн≥ авар≥й;

г) м≥сц¤ знаходженн¤ засоб≥в дл¤ р¤туванн¤ людей ≥ л≥кв≥дац≥њ авар≥њ;

д) д≥њ ¬√–— (¬√– ) при л≥кв≥дац≥њ авар≥њ.

3. ѕлан л≥кв≥дац≥њ авар≥й щор≥чно складаЇтьс¤ або перегл¤даЇтьс¤ техн≥чним кер≥вником драги або земснар¤ду, узгоджуЇтьс¤ з начальником г≥рничор¤тувальноњ служби (≥нструктором добров≥льноњ дружини) ≥ начальником пожежноњ частини ≥ затверджуЇтьс¤ техн≥чним кер≥вником п≥дприЇмства за 15 дн≥в до початку наступного року (сезону роботи).

4. ѕлан л≥кв≥дац≥њ авар≥й повинен м≥стити:

а) оперативну частину, складену за формою зг≥дно з додатком 1;

б) розпод≥л обов'¤зк≥в м≥ж окремими особами, ¤к≥ беруть участь у л≥кв≥дац≥њ авар≥њ зг≥дно з додатком 2;

в) список посадових ос≥б ≥ установ, ¤ких повинно негайно пов≥домити про авар≥ю (за формою зг≥дно з додатком 3).

ƒо оперативноњ частини плану л≥кв≥дац≥њ авар≥й повинн≥ бути прикладен≥ так≥ документи:

а) план г≥рничих роб≥т з нанесенн¤м м≥сць розташуванн¤ п≥дсобних буд≥вель, гребель, дамб, перемичок, переправ, з в≥дм≥ткою р≥вн¤ води та глибини водойми;

б) попалубна схема драги ≥ земснар¤ду з нанесенн¤м розташуванн¤ основного устаткуванн¤ та виход≥в;

в) схема протипожежного водопроводу;

г) схема електропостачанн¤;

д) схема авар≥йного осв≥тленн¤;

е) схема розташуванн¤ водонепрониклих переборок, люк≥в ≥ монтажних прор≥з≥в.

5. ѕлан л≥кв≥дац≥њ авар≥й з ус≥ма додатками повинен бути на драз≥, земснар¤д≥ та у техн≥чного кер≥вника п≥дприЇмства, д≥льниц≥ г≥дромехан≥зац≥њ та командира ¬√–—. р≥м того, оперативна частина плану повинна бути вив≥шена в драгерському прим≥щенн≥.

6. —писок ос≥б ≥ установ, ¤ких треба викликати при авар≥њ, повинен знаходитис¤ на телефонн≥й станц≥њ п≥дприЇмства.

7. ¬≥дпов≥дальним кер≥вником роб≥т по л≥кв≥дац≥њ авар≥њ Ї начальник або техн≥чний кер≥вник драги, земснар¤ду. ƒо прибутт¤ начальника або техн≥чного кер≥вника драги, земснар¤ду в≥дпов≥дальним кер≥вником роб≥т по л≥кв≥дац≥њ авар≥њ Ї зм≥нний драгар (зм≥нний ≥нженер).

8. ѕри зм≥нах в технолог≥њ або орган≥зац≥њ роб≥т, ¤к≥ привод¤ть до нев≥дпов≥дност≥ заход≥в плану фактичному положенню, в план л≥кв≥дац≥њ авар≥й в добовий строк повинн≥ бути внесен≥ в≥дпов≥дн≥ зм≥ни або доповненн¤, з ¤кими треба ознайомити вс≥х ≥нженерно-техн≥чних прац≥вник≥в ≥ роб≥тник≥в робочих м≥сць, до ¤ких в≥днос¤тьс¤ внесен≥ зм≥ни.

2. ќ—Ќќ¬Ќ≤ ¬ ј«≤¬ » ѕќ — ЋјƒјЌЌё ќѕ≈–ј“»¬Ќќѓ „ј—“»Ќ» ѕЋјЌ” Ћ≤ ¬≤ƒј÷≤ѓ ј¬ј–≤…

ј. «агальн≥ положенн¤

9. ќперативною частиною плану л≥кв≥дац≥њ авар≥й повинн≥ бути охоплен≥ вс≥ г≥рнич≥ роботи ≥ вс≥ види можливих авар≥й на драз≥ або земснар¤д≥, ¤к≥ можуть загрожувати безпец≥ людей.

10. ќперативна частина плану л≥кв≥дац≥њ авар≥й не повинна вм≥щувати заходи, ¤к≥ не мають пр¤мого в≥дношенн¤ до л≥кв≥дац≥њ авар≥њ, вказ≥вок про в≥дновлювальн≥ роботи та ≥нше.

Ѕ. ќсновн≥ заходи по р¤туванню людей, ¤ких авар≥¤ захопила на драз≥ або земснар¤д≥

11. ¬ оперативн≥й частин≥ плану л≥кв≥дац≥њ авар≥й повинн≥ бути передбачен≥:

а) способи опов≥щенн¤ про авар≥ю працюючих на вс≥х виробничих ƒ≥л¤нках, шл¤хи виходу людей з авар≥йних м≥сць, д≥њ ≤“–, в≥дпов≥даючих за виведенн¤ людей, виклик ¬√–— (¬√– ), ѕѕ ≥ шл¤хи проходженн¤ ¬√–— (¬√– ), ѕѕ дл¤ р¤туванн¤ людей;

б) використанн¤ транспорту дл¤ швидкого виведенн¤ людей з, авар≥йноњ д≥льниц≥ та пересуванн¤ ¬√–— (¬√– ), ѕѕ до м≥сц¤ авар≥њ;

в) призначенн¤ ос≥б, ¤к≥ в≥дпов≥дають за виконанн¤ окремих заход≥в ≥ розстановка пост≥в безпеки;

г) необх≥дн≥сть ≥ посл≥довн≥сть припиненн¤ подач≥ електроенерг≥њ на авар≥йну д≥льницю;

д) методи та засоби р¤туванн¤ людей при затопленн≥, перекиданн≥ драги, земснар¤ду*.

е) способи р¤туванн¤ людей у випадках раптового прориву гребл≥, дамб та ≥ншого.

ѕосадка людей в човни повинна проводитис¤ з боку, протилежного крену драги або земснар¤ду.

ƒодаток 1 до ≤нструкц≥њ

«ј“¬≈–ƒ∆”ё

“ехн≥чний кер≥вник п≥дприЇмства "__"________ 19 р.

‘ќ–ћј оперативноњ частини плану л≥кв≥дац≥њ авар≥й

Ќомера позиц≥й, види авар≥й та м≥сц¤ њх виникненн¤

«аходи по р¤туванню людей та л≥кв≥дац≥њ авар≥њ

ќсоби, ¤к≥ в≥дпов≥дають за виконанн¤ заход≥в та виконавц≥

ћ≥сце знаходженн¤ засоб≥в дл¤ р¤туванн¤ людей ≥ л≥кв≥дац≥њ авар≥й

ƒ≥њ ¬√–— або добров≥льноњ р¤тувальноњ команди ≥ пожежноњ частини

ƒодаток 2 до ≤нструкц≥њ

–ќ«ѕќƒ≤Ћ ќЅќ¬'я« ≤¬

м≥ж окремими особами, ¤к≥ беруть участь

у л≥кв≥дац≥њ авар≥й ≥ пор¤док њх д≥й

1. ¬≥дпов≥дальний кер≥вник роб≥т по л≥кв≥дац≥њ авар≥њ:

а) негайно приступаЇ до виконанн¤ заход≥в, передбачених оперативною частиною плану л≥кв≥дац≥њ авар≥й;

б) знаходитьс¤ пост≥йно на командному пункт≥ л≥кв≥дац≥њ авар≥њ;

в) перев≥р¤Ї, чи викликана ¬√–— (¬√– ), пожежна команда;

г) ви¤вл¤Ї к≥льк≥сть працюючих, ¤ких застигла авар≥¤;

д) керуЇ роботами зг≥дно з планом л≥кв≥дац≥њ авар≥й;

е) заповнюЇ оперативний журнал (по форм≥ зг≥дно з додатком 4);

ж) приймаЇ ≥нформац≥ю про х≥д р¤тувальних роб≥т.

2. ƒиректор ≥ техн≥чний кер≥вник п≥дприЇмства:

а) надають допомогу в л≥кв≥дац≥њ авар≥њ, не втручаючись в оперативну роботу, виконуючи оперативн≥ завданн¤ в≥дпов≥дального кер≥вника роб≥т по л≥кв≥дац≥њ авар≥њ;

б) приймають заходи по доставц≥ на драгу (земснар¤д) людей та устаткуванн¤, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ л≥кв≥дац≥њ авар≥њ;

в) орган≥зовують медичну допомогу потерп≥лим.

3. √оловний механ≥к ≥ головний енергетик п≥дприЇмства:

а) забезпечують безперервну подачу електроенерг≥њ;

б) приймають заходи по забезпеченню авар≥йних роб≥т додатковим устаткуванн¤м.

4. ¬ необх≥дних випадках техн≥чний кер≥вник п≥дприЇмства може вз¤ти на себе кер≥вництво роботами по л≥кв≥дац≥њ авар≥њ.

5. Ќачальник зв'¤зку повинен прибути в прим≥щенн¤ центральноњ телефонноњ станц≥њ та забезпечити безперервну роботу зв'¤зку.

6. “елефон≥стка телефонноњ станц≥њ п≥сл¤ отриманн¤ пов≥домленн¤ про авар≥ю негайно опов≥щаЇ вс≥х ос≥б ≥ установи зг≥дно з списком.

ѕ≥сл¤ отриманн¤ пов≥домленн¤ про авар≥ю телефон≥стка припин¤Ї розмови з особами, що не мають безпосереднього в≥дношенн¤ до авар≥њ, ¤ка сталас¤, та забезпечуЇ першочергов≥сть переговор≥в ос≥б, зв'¤заних з л≥кв≥дац≥Їю авар≥њ.

7. ѕри веденн≥ р¤тувальних роб≥т ≥ л≥кв≥дац≥њ авар≥њ обов'¤зковими до виконанн¤ Ї т≥льки розпор¤дженн¤ в≥дпов≥дального кер≥вника роб≥т по л≥кв≥дац≥њ авар≥њ.

ƒодаток « до ≤нструкц≥њ (форма)

ќперативний журнал по л≥кв≥дац≥њ авар≥њ

¬≥дпов≥дальний кер≥вник роб≥т по л≥кв≥дац≥њ авар≥њ

ќтправить сообщение дл¤: konstantin33379@mail.ru с вопросами и замечани¤ми об этом веб-узле. ƒата изменени¤: 15.09.2008

ќтправить сообщение дл¤: konstantin33379@mail.ru с вопросами и замечани¤ми об этом веб-узле.
ƒата изменени¤: 15.09.2008