Домашняя • Вверх • Обратная связь • Оглавление • Форма поиска

Услуги

Плакаты

Нормативная документация

Как заказать плакат

ПРИМІТКА:

Ширина проходу для обслуговування між рівнобічно встановленими конвейєрами може бути зменшена до 0,7 м, якщо по усій трасі конвейєри огороджуються.

5.9. Висота проходу в підземних виробках та зазору по висоті після монтажу конвейєра повинна бути не менше 1,8 м.

5.10. При наявності у проході для обслуговування між паралельно установленими конвейєрами будівельних конструкцій (колон, пілястр і т.ін.), утворюючих місцеве звуження проходу, відстань між одним з конвейєрів та будівельними конструкціями повинна бути не менше 0,7 м по довжині проходу до 1,0 м. У цих місцях проходу конвейєри повинні бути відгороджені.

5.11. На ділянках траси конвейєрів, де переміщуються навантажувальні та розвантажувальні пристрої, ширина проходів з обох сторін повинна бути не менше 1,0 м.

5.12. Конвейєри, що пересуваються по колії (якщо вони не закриті спеціальними кожухами), а також конвейєри, встановлені у будовах та підземних камерах нижче рівня підлоги більше ніж на 0,2 м, повинні бути відгороджені по усій довжині поручнями висотою не менше 1,0 м від рівня підлоги.

5.13. Через конвейєри довжиною більше 50 м, які розміщені на висоті не більше 1,2 м від рівня підлоги (землі) до низу найбільше виступаючих частин конвейєра, повинні бути споруджені містки для переходу людей та обслуговуючого персоналу.

Містки через конвейєр повинні розташовуватися на відстані один від одного не більше 50 м в спорудах та підземних камерах, 100 м - в галереях, стволах, штольнях, а також огороджуватися перилами висотою не менше 1,0 м, мати суцільний та неслизький настил шириною не менше 0,7 м. Вони встановлюються так, щоб відстань по вертикалі від настилу до низу найбільш виступаючих будівельних конструкцій (комунікаціонних систем) була не менше 2.0, при розташуванні конвейєрів на поверхні та 1,8 м - у підземних виробках, а відстань від низа найбільш виступаючих конструкцій містків до транспортованого конвейєром матеріала - не менше 0,3м для сипучих матеріалів; для кускових матеріалів відстань від низу конструкцій містка до верхньої стрічки (візирна лінія) повинна складати не менше трьох максимальних кусків транспортованого матеріалу.

5.14. При розміщенні конвейєрів над проходами для людей та обладнанням під нижньою віткою стрічки повинні бути встановлені суцільні навіси, які виступають за габарити конвейєрів не менше 0,8 м.

Ширина проходу повинна складати не менше 0,8 м.

5.15. Стрічкові конвейєри, у яких осі привідних натяжних та відхиляючих барабанів привідних станцій, а також машин та обладнання дробарних та грохотильно-дробарних пунктів (незалежно від місця їх розташування) знаходяться вище 1,5 м від рівня підлоги (землі), повинні мати площадки для їх обслуговування.

Відстань по вертикалі від підлоги площадок до низу найбільш виступаючих будівельних конструкцій (комунікаційних систем) по винні бути не менше 2,0м при розташуванні обладнання на поверхні та 1,8 м - підземних виробках.

Площадки повинні мати суцільний неслизький настил і бути відгороджені поручнями висотою не менше 1,0м з суцільним закриттям не менше 0,14м від рівня настилу.

5.16. Сходи перехідних містків та площадок для обслуговування повинні мати кут нахилу до горизонту:

не більше 45 градусів при постійній експлуатації;

не більше 60 градусів при експлуатуванні 1-2 рази в зміну;

90 градусів при експлуатуванні не частіше одного разу в зміну (зумфи, криниці, ремонтні площадки вантажно-підйомних засобів та ін.).

На вертикальних сходах повинні бути влаштовані, починаючи з висоти 2,5м від основи сходин, відгородження у вигляді дуг. Дуги повинні розташовуватися на відстані не більше 800 мм одна від одної та з'єднуватися між собою не менше ніж трьома подовжними смугами. Відстань від сходин до дуги повинна бути не менше 700 мм.

При висоті сходин більше 10 м повинні влаштовуватися площадки через кожні 6-8 м. Ширина сходин повина бути не менше 0,7м, висота сходин не більше 0,3 м, ширина сходин не менше 0,25 м.

5.17. У місцях завантаження конвейєрів повинні влаштовуватися запобіжні борти, а по лінійній частині конвейєра, де можливе скачування з робочоі вітки транспортованого матеріалу - фартухи.

5.18. Вантажі натяжних пристроїв конвейєрів повинні розташовуватися так, щоб у випадку розриву стрічки або канатів виключалась можливість падіння вантажу на людей або обладнання.

5.19. У місцях виходу на поверхню кар'єра підземних виробок та стикування їх з конвейєрними галереями повинні бути передбачені зовнішні входи та встановлюватися перехідні містки через конвейєр.

5.20. Для розвантажувальних візків на конвейєрі повинні передбачатися кінцеві вимикачі.

5.21. Забороняється експлуатація конвейєрів, працюючих у режимі ручного управління при відсутності машиніста.

5.22. Огляд конвейєрів та пристроїв а також перевірка апаратури управління повинні проводитися кожну зміну майстром або обслуговуючим персоналом та кожну добу електромеханіком ділянки.

6.ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ТА ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ

ТРАКТІВ ЦПТ

6.1. До електричних пристроїв ЦПТ пред'являються вимоги Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил безпеки при експлуатації електроустановок споживачів, Єдиних правил безпеки при розробці рудних, нерудних і розсипних родовищ підземним способом, Правил безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом, Правил безпеки при експлуатаціЇ електроустаткування та електромереж на відкритих гірничих роботах.

6.2. Для живлення стаціонарних приймачів електричноі енергії допускається застосування напруги не вище 10000 В. Для живлення пересувних приймачів електричної енергії допускається застосування напруги не вище 1140 В.

6.3. Для живлення мереж управління допускається: для стаціонарних механізмів напругою 380В, якщо заводською конструкцією апаратів передбачена вказана напруга; для пересувних механізмів при кабельному живлені-не вище 36 В.

6.4. Схема електропостачання об'єктів ЦПТ, розміщених за межами кар'єра, повинна виконуватися з глухозаземленою нейтраллю у відповідальності з Єдиними правилами безпеки при дробленні, сортуванні, збагаченні корисних копалин та огрудкуванні руд і концентратів. Схема електропостачання електропристроїв об'єктів ЦПТ, що знаходяться у кар'єрі, повинна виконуватися з ізольованою нейтраллю відповідно до вимог Правил безпеки при розробці корисних копалин відкритим способом.

Межою кар'єру на поверхні рахувати верхній контур кар'єру лінію перехрестя борту кар'єра з земною поверхнею.

Схема електропостачання електроустановок об'єктів ЦПТ, розташованих у підземній частині, виконується з ізольованою нейтраллю в відповідальності до вимог Єдиних правил безпеки при розробці рудних, нерудних та розсипних родовищ підземним способом.

6.5.В мережах напругою не вище 1000 В повинен здійснюватись захист мереж, трансформаторів та електродвигунів від однофазних і багатофазних замкнень на землю.

Захист від однофазних замкнень на землю повинен виконуватись двоступінчато. Перевірка і контрольна наладка першого ступеню захисту від замкнення однієї фази повинна проводитися не рідше одного разу в шість місяців, а другої ступені захисту - не рідше одного разу на рік.

6.6. Для захисту людей від ураження електричним струмом в електроустановках напругою до 1000 В повинні застосовуватись апарати (реле витоку), автоматично відключаючи мережу при небезпечних струмах витоку.

Загальний час відключення ушкодженної мережі не повинен перевищувати 200 мс.

Справність дії (відключення) реле витоку повинна перевірятись в кожній зміні. Перевірку реле витоку в комплекті з комутаційним апаратом на загальний час відключення ушкодженної мережі необхідно проводити раз в шість місяців, а також при його заміні.

Допускається відсутність захисту від витоку струму для мереж напругою до 60 В.

6.7. Електрозварювальні апарати змінного струму, установлені в підземній частині тракту, повинні бути оснащені пристроями зниження напруги холостого ходу до 12 В з витримкою часу не більше 1сек. Застосування вказаних пристроїв на зварювальних апаратах постійного струму напругою до 110 В не потрібно.

6.8. Електрообладнання, розміщене в приміщеннях підземного тракту ЦПТ (електродвигуни, трансформатори, апарати, освітлювачі, пости управління і т.ін.), повинно мати рудникове виконання.

Допускається, до освоєння випуску електрообладнання в рудничному виконанні, застосовувати електрообладнання в нормальному (нерудничному) виконанні (закритому, захищеному).

6.9. Електрообладнання, розміщене відкрито в будівлях і спорудах ЦПТ, в кар'єрі та на його борту, а також електротехнічних приміщеннях, повинно мати технічні характеристики, які відповідають вимогам застосування (кліматичним і механічним впливом).

6.10. Електромашинні камери і камери підземних підстанцій повинні бути закріплені негорючим матеріалом (бетон,цегла і т.ін.). Всі вентиляційні збойки та входи в камери, а також прилеглі до них гірничі виробки на відстані не менше 5 м в обидві сторони від камери повинні бути закріпленні тим же матеріалом, що й камера.

6.11. При вході в электромашинну камеру повинна бути вивішена табличка з надписом "Вхід стороннім заборонен!". Крім того при вході в камеру, в якій встановлені машини та апарати напругою вище 1000 В, а також всередині камери на видному місці повинні бути вивішені попереджувальні плакати з зображенням знаку небезпеки. Вказані камери повинні бути укомплектовані захисними засобами у відповідності до вимог чинних норм і правил.

6.12. Камери підземної частини тракту повинні закриватись металевими дверима, які відкриваються назовні і не заважають у відкритому положенні руху по виробці. Суцільні металеві двері повинні мати вентиляційні отвори, які закриваються вручну або автоматично в випадку необхідності припинення доступу повітря автоматично в випадку припинення доступу повітря в камеру.

Допускається використання металевих решітчатих дверей при наявності допоміжних суцільних дверей, які при пожежі в камері повинні закриватись автоматично або вручну. Такий же устрій повинні мати вентиляційні вікна камер.

6.13. В камерах підстанцій підземної частини тракту довжиною більше 10 м повинні бути два виходи, розташовані в найбільш віддалених одна від одної частинах камери.

6.14. Стіни і стеля машинних і трансформаторних камер повинні бути побіленими. В камерах не повинно бути капежу.

6.15. Між машинами і апаратами повинні бути залишені проходи, достатні для транспортування машин і апаратів при їх ремонті або заміні, але шириною не менше 0,8 м. З боку стін камери повинні залишатися монтажні проходи шириною не менше 0,5 м.

6.16. Забороняється в камерах захарашувати проходи, будь-якими речами або обладнанням.

6.17. Забороняється улаштування спеціальних маслозбірних ям в камерах, обладнаних апаратами і трансформаторами, які містять масло. Перед виходом з камери повинен бути влаштований пологий вал на висоту не менше 0,1 м над рівнем підлоги камери.

6.18. В камерах, де немає постійного обслуговуючого персоналу, двері повинні замикатися на замок.

6.19. Прокладання кабелів по конструкціях конвейєра, розміщеного в галереях, будівлях та інших наземних спорудах, а також підземних виробках, забороняється, окрім кабелів захисту, сигналізації та управління, які прокладаються в захисних коробках або трубах по конструкціях конвейєра.

При розташуванні конвейєрних стрічок на відкритому повітря допускається прокладка кабелів напругою до 1000 В на ставі конвейєру, при цьому повинен бути забеспечений захист кабелів від механічних пошкоджень.

6.20. Для передавання і розподілення електричноі енергії повинні застосовуватись кабелі з мідними або алюмінієвими жилами з оболонкою та захисними покритями, не розповсюджуючими горіння:

- для стаціонарної прокладки - броньовані кабелі в свинцевій, полівінілхлоридній або алюмінієвій оболонці;

 - для живлення пересувних машин і механізмів напругою 380 - 660 В - гнучкі кабелі;

- для контрольних мереж та освітлювальних проводок на рівні з броньованими - допускається застосування гнучких гумових кабелів без броні в полівінілхлоридній оболонці, а також кабелів в алюмінієвій оболонці в суцільному полівінілхлоридному шланзі, передбаченим НАОП 1.2.90-1.02-71.

6.21. Кабелі, прокладені над грунтом в виробках з металевими або дерев'яними кріпленнями, повинні підвішуватись не жорстко (наприклад, на брезентових стрічках, на дерев'яних кілочках) з провисанням. Відстань між точками підвішення кабелю повинна бути не більше 3м, а між кабелями не менше 5см.

Жорстке кріплення ка- белів допускається тільки в виробках з бетонним, цегляним та ана- логічним кріпленням.

6.22. Неброньовані кабелі повинні бути прокладені на висоті 2,0 м від рівня підлоги.

6.23. Гнучкі кабелі повинні підвішуватися не жорстко, з провисанням і розташовуватись на такій висоті, щоб була виключена можливість ушкодження кабелів. Ближня до машини частина гнучкого кабелю, живлячого пересувні механізми, може бути проложена по грунті на відстані не більше 15 м. Кабель повинен бути уложений так, щоб була виключена можливість його пошкодження машиною, що рухається.

6.24. Освітлення підземних конвейєрних трактів повинно здійснюватись окремо установленими світильниками рудничного виконання.

Для живлення освітлювальних установок необхідно використовувати напругу (лінійну не вище 127 В). Для стаціонарного люмінісцентного освітлення допускається лінійна напруга не вище 220 В.

7. ПИЛОПРИДУШЕННЯ ТА ПРОВІТРЮВАННЯ ПІДЗЕМНИХ ДІЛЯНОК КОНВЕЙЄРНОГО ТРАКТУ

7.1. Склад атмосферного повітря на робочих місцях ділянок ЦПТ повинен відповідати установленим нормативам по складу основних частин повітря і шкідливих домішок (пил, надмірне тепло, волога, гази) з урахуванням вимог норм і стандартів.

7.2. Все технологічне устаткування в процесі експлуатації якого утворюється пил, повинно бути обладнане справно діючими пристроями - гідрообезпилюючими системами, аспіраційними укриттями.

7.3. Місця завантаження гірничої маси з автосамоскиду на грохот стаціонарних грохотильних пунктів, вузли завантаження гірничої маси в дробарку і розвантаження дробленного матеріалу повинні бути обладнані аспіраційними укриттями з пристроями місцевих відсмоктувачів, робота яких зблокована з роботою технологічного обладнання, за допомогою яких забезпечується рівень запиленність повітря в робітничій зоні в межах ГДК.

7.4. Перевантажувальні вузли технологічного устаткування по- винні бути обладнані ємкими аспіраційними укриттями

Від кожного перевантажувального вузла запилене аспіраційне повітря спрямову- ється в спеціально встановлений пилоуловлювач для подальшого (наступного) очищення повітря від пилу до гранично допустимої концентрації (далі - ГДК).

7.5. В підземних спорудах очищення аспіраційного повітря від пилу перед викидом в атмосферу необхідно робити в пилоуловлювачах мокрого або сухого типу, забезпечуючих залишкову запиленність повітря на викиді згідно чинних санітарних норм.

Допускається в системах провітрювання використання повітря з систем відсмоктувачів після очищення його до 30 % ГДК на робочих місцях.

7.6. Місця перевантажування гірничої маси для пилопридушення при позитивних температурах повинні бути обладнанні системою автоматичного гідрообезпилення.

7.7. Гідрообезпилення повинно відповідати наступним вимогам:

- повністю охоплювати осередок пиловиділення, а конструктивне виконання вузлів повинно бути простим і надійним;

- параметри системи обезпилення (витрата, довжина активної зони, розмір крапель і т.ін.) для всіх джерел пиловиділення виз- начається параметрами осередку пиловиділення, дисперсним складом пилу і т.д.;

- як засоби застосування систем гідрообезпилювання повинні використовуватись зрошувачі (безсальникові вентилі, форсунки) і нагнітаючі агрегати (насоси, компресори, вентилятори), забезпечуючі дроблення крапель до необхідних фракцій.

7.8. Всі підземні гірничі виробки об'єктів циклічно-потоко- вої технології повинні провітрюватись при допомозі вентилятора головного провітрювання (ГВУ), установленого в кожному конкретно- му випадку: в усті стволу, на концентраційному горизонті або на перевантажувальному вузлі між ставами конвейєрів.

В усіх випад- ках повинен забезпечуватись забір вентиляційного повітря відпо- відно до вимог чинних норм та стандартів. Кожна ГВУ повинна обслуговуватись машиністом, який пройшов спеціальне навчання та стажування тривалістю не менше 5 змін під керівництвом досвідченого машиніста. Дозволяється робота вентиляційної установки без машиніста при умові:

а) обладнання вентиляторної установки самопишучими приладами, постійно реєструючими продуктивність вентилятора і створювану ним депресію, а також пристроями, сигналізуючими на пульт дистанційного керування про відхилення роботи установки від заданих параметрів (продуктивність, депресія, температура підшипників електродвигунів і вентилятора);

б) забезпечення дистанційного пуску і зупинки електродвигуна вентилятора і дистанційного реверсування вентиляційного струме- ня;

в) розміщення пульта дистанційного керування і контролю роботи вентиляційноі установки в диспетчерському пункті, а в випадку його відсутності - в приміщені однієї із постійно обслуговуваних стаціонарних установок на поверхні карєрів, маючому телефонний зв'язок, де забезпечено постійний (цілодобовий) нагляд за діями сигналізуючої апаратури і реєстрації в журналі всіх надходячих сигналів; г) проведення попереднього випробування під навантаженням (не менше 720 год.) апаратури дистанційного управління і контро- лю роботи вентиляторів, з оформленням акту, який затверджується технічним керівником підприємства.

Допускається робота автоматизованих вентиляторних установок, окрім установок головного провітрювання без самопишучих прила- дів, наведених в п. "а", при умові запезпечення дистанційного контролю за всіма змінами в роботі вентиляторної установки на пульті керування. ГВУ повинні складатися з одного вентиляторного агрегату з резервним електродвигуном і обладнані реверсивними пристроями на першій черзі експлуатації ЦПТ, дозволяючими виробляти не більше як за 10 хвилин зміну напрямку руху вентиляційного повітря, поступаючого в похилий ствол.

При цьому кількість повітря, що проходить по стволу після реверсування, повинно складати не менше 60 % від кількості повітря, проходячого по стволу при нормальному режимі роботи вентилятора.

Результати перевірки реверсування вентиляційного струменя, що проводиться два рази на рік (зимою і влітку) під керівництвом головного інженера, начальника ПВС, механіка (енергетика) цеху (ділянки) в присутності представників ВГРС оформляються актом, який прикладається до плану ліквідації аварій. Допускається подача вентиляційного повітря від ГВУ на підземні ділянки ЦПТ по повітрепроводах, розташованих на борту кар'єру.

Примітка: 1. При установленні ГВУ на концентраційному горизонті забір вентіляційного повітря повинен здійснюватись на відстані 35-40 м від приймальної воронки дробарки крупного дроблення на висоті не менше 15 м; 2.

У виняткових випадках по узгодженню з органами Держнаглядохоронпраці дозволяється провітрювання похилих конвейєрних стволів за рахунок природної тяги, якщо вентиляційне повітря по об'єму, температурному режиму, вмісту шкідливих речовин відповідає вимогам санітарних норм.

В цьому випадку режим роботи вентиляції встановлюється на основі проведених вимірів та розрахунків з видачею заключення ВГРС.

7.9. Відносна швидкість руху вентиляційного потоку в похилому стволі (по відношенню до швидкості руху конвейєрної стрічки) не повинна перевищувати 6,5 м/с.

7.10. Кількість повітря, необхідного для ефективного провітрювання робочих місць похилого стволу, повинно визначатись з умов асиміляції тепло- і вологовиділень, а також компенсації аспіраційного повітря, відсмоктуваного з укрить технологічного устаткування.

7.11. Похилі конвейєрні стволи, що мають не менше двох виходів на поверхню, можуть бути використані для проходження вхідних і виходних відокремлених струменів вентиляційного повітря в одній виробці. Схеми і способи провітрювання трактів ЦПТ передбачаються проектом в кожному окремому випадку.

Засіб провітрювання похилого стволу може бути нагнітальним, усмоктувальним і нагнітально-усмоктувальним. При останньому спо- собі провітрювання кількість вентиляційного повітря, нагнітаючо- го в ствол, повинно бути на 10 % більше розрахованої кількості повітря відсмоктуваного з підземних виробок. Вентиляційні канали повинні очищатись від осілого пилу не рідше одного разу на місяць.

Дозволяється здійснювати провітрювання похилих конвейєрних стволів при вимкненій ГВУ за рахунок природної тяги, якщо вентиляційне повітря по кількості, температурному режиму, вмісту шкідливих речовин відповідає вимогам санітарних норм.

При цьому в місцях забору повітря, яке надходить для провітрювання, повинні бути встановлені прилади контролю його стану (об'єму, температури, концентрації пилу, оксидів вуглецю та азоту) з видачею інформації на пульт оператора. При виконанні ремонтів з застосуванням вогневих робіт ГВУ по- винні працювати у режимі, встановленому головним інженером під- приємства. Для кожного об'єкту ЦПТ питання про роботу ГВУ повинно вирішуватись після проведення відповідних вимірів і розрахунків з видачею заключення органами Держнаглядохоронпраці та ВГРС.

7.12. На час виконання масових вибухів у кар'єрі вивішується попереджувальний плакат з надписом "Вхід заборонений, в кар'єрі масовий вибух". Робітники, зайняті обслуговуванням похилого стволу виводяться на поверхню.

Відновлення робіт у стволі може бути дозволено тільки після належного його провітрювання і відповідності складу вентиляційного повітря вимогам санітарних норм, що встановлюються після обстеження підземного тракту представниками ВГРС за допомогою газоаналізатора.

7.13. В місці виходу похилого стволу в надшахтну будову пови- нен передбачатися перекриваючий пристрій устя стволу, з метою визначення обліднення устя стволу і попадання відпрацьованого по- вітря в надшахтну будову.

7.14. В похилих стволах з нагнітально-поступальним струменем вентиляційного повітря повинні передбачатися калориферні прис- трої, забеспечуючі температуру надходячого вентиляційного повіт- ря в зимовий час не нижче +2 град.С. Температура повітря в похи- лому ство лі не повинна перевищувати +26 град.С. При підвищенні температури повинні прийматися заходи щодо її зниження.

7.15. При повітряно-проточній схемі обдування електродвигу- нів привідних станцій стрічкових конвейєрів повинні застосовува- тися витяжні системи (місцеві відсмоктувачі) з подальшою очис- ткою від пилу у випадку подачі його в виробниче приміщення до ГДК, нормоване санітарними вимогами.

7.16. На перевантажувальних вузлах похилих стволів допускаються пристрої герметизованих сходових відділень з виходом на поверхню. Користування ними дозволяється при проведенні ремонтних робіт у стволі та в аварійних ситуаціях.

7.17. Робітники, зайняті обслуговуванням технологічного обладнання у похилому стволі, повинні бути ознайомлені з головним та запасним виходами з похилого стволу шляхом безпосереднього проходу від місця роботи на поверхню у супроводі особи нагляду, з обов'язковим занесенням у " Журнал реєстрації ознайомлення робітників з запасними виходами".

На всіх виробках і на їх перехрестях повинні бути прикріплені показчики напрямку руху до виходів на поверхню з зазначенням відстані до них. Показчики повинні бути покриті (пофарбовані) самосвітною фарбою або, при наявності освітлювальної системи, освітленні.

8. ВИМОГИ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ

8.1. Для об'єктів ЦПТ повинні бути виконані протипожежні заходи, що запобігають виникненню пожеж, а також дозволяють швидко їх ліквідувати.

Типи, необхідна кількість та місце розміщення протипожежного устаткування та засобів пожежогасіння визначаються проектом протипожежного захисту, що розробляється проектним відділом підприємства (комбінату, виробничого об'єднання) відповідно до вимог

Посібника по проектуванню протипожежного захисту шахт і підземних трактів циклічно-потокової технології ГЗК, норм та стандартів.

Проект повинен узгоджуватись з ВГРС та органами пожежного нагляду, що обслуговують данні об'єкти, затверджуватись головним інженером виробництва (комбінату, виробничого об'єднання).

8.2. На підземних конвейєрах ЦПТ повинні застосовуватись стрічки, виготовленні з негорючих важкогорючих або важкозаймистих матеріалів, які не розповсюджують полум'я на поверхню стрічки.

Будівельні конструкції галерей повинні виконуватись з негорючих матеріалів, при цьому на привідних станціях та перевантажувальних пунктах, а також через кожні 100-150 м повинні бути встановлені засоби автоматичного пожежогасіння.

Сигнал про включення цих засобів повинен поступати на диспетчерський пункт. По всій довжині похилого стволу, крім того, повинні бути встановлені засоби автоматичної пожежної сигналізації і прокладені протипожежні трубопроводи діаметром не менше 100 мм, на яких через кожні 50 м повинні бути встановлені пожежні крани діаметром не менше 63 мм (вентилі та гайки).

Примітка: у виняткових випадках по узгодженню з органами Держнаглядохоронпраці та ВГРС дозволяється застосування стрічки в невогнетривкому виконанні при розробці додаткових протипожежних міроприємств.

8.3. Об'єкти, що не мають зовнішнього пожежного водопроводу, обладнуються спеціальними утепленими протипожежними водоймами, ємкість яких визначається розрахунком. Водойми обладнуються насосними станціями, продуктивність і натиск яких визначається розрахунком.

В насосній станції встановлюється два насоси, один з яких є резервним. Насоси забезпечуються системою АВР (автоматичного включення резерву) та безперебійним живленням електроенергією шляхом приєднання до двох незалежних джерел енергії або живлення двома окремими фідерами від кільця.

8.4. У привідних та натяжних станціях (з боку надходження повітря) в 3-5 мм від станцій і через кожні 100 м по довжині конвейєра в спеціальних нішах повинно бути встановлено по два ручні вогнегасника та ящик з піском або інертним пилом.

8.5. Приміщення підземних маслостанцій обладнується установками автоматичного пожежогасіння та засобами автоматичної пожежної сигналізації.

Двері маслостанції мають бути постійно закриті на замки з метою виключення знаходження в них сторонніх осіб.

8.6. Маслопідвали об'ємом до 500 куб.м та кабельні підвали об'ємом до 100 куб.м повинні обладнуватись автоматичною пожежною сигналізацією, а маслопідвали об'ємом 500 куб.м і більше та кабельні підвали об'ємом 100 куб.м і більше - автоматичними установками пожежогасіння.

8.7. В камерах та приміщеннях маслостанцій приводів конвейєрів, розміщених на поверхні, при об'ємі приміщення до 500 куб.м встановлюються засоби автоматичної пожежної сигналізації та ручні порошкові або хімічні повітрянопінні вогнегасники.

8.8. Кожний конвейєр ЦПТ повинен бути укомплектований ефективними пристроями для різки стрічки. Різка стрічки з застосуванням відкритого вогню заборонена.

8.9. Привідні головки конвейєрів, розміщених на поверхні, повинні бути обладнані системами автоматичного пожежогасіння. Крім того, у привідних головок (в 3-5 м в кожний бік від них) і через кожні 100 м по довжині конвейєра повинно встановлюватись по два вогнегасника та ящик з піском або інертним пилом.

8.10. Зварювальні та газополум'яні роботи повинні виконуватись в суворій відповідності до вимог "Інструкції по проведенню зварювальних робіт в підземних виробках та надшахтних будівлях", передбаченої Правилами безпеки при розробці рудних, нерудних та розсипних родовищ підземним способом.

Допускається централізована подача кисню до місць проведення ремонтних робіт (на період проведення робіт).

8.11. Для об'єктів ЦПТ (стволів, тунелей та ін.) головним інженером дробарної фабрики (кар'єру) повинен складатися план ліквідації аварій (ПЛА) утверджуваний головним інженером рудоуправління (комбінату). Вивчення ПЛА технічним наглядом проводиться під керівництвом головного інженера дробарної фабрики (кар'єру) до початку року.

Ознайомлення робітників з правилами особистої поведінки під час аварій в відповідності з ПЛА проводить начальник ділянки. Робітники після ознайомлення з правилами особистої поведінки під час аварій розписуються про це в "Журналі реєстрації ознайом- лення робітників з запасними виходами".

Забороняється допускати до роботи осіб, не ознайомлених з ПЛА та незнаючих його в частині, що відноситься до місця іх роботи.

8.12. Всі підземні робітники та особи технічного нагляду повинні бути навчені правилам користування ними.

Перевірка знань робітниками правил користування саморятівниками повинна проводитися начальниками дільниць або іх заступниками не рідше одного разу в шість місяців. Число саморятівників повинно бути на 10% більше облікового складу підземних робітників.

8.13. Для оповіщення робітників на підземних роботах про виникнення аварії, крім телефонної, повинна бути обладнана спеціальна аварійна сигналізація (світова, гучномовна).

9. ПЕРЕВІЗ (СПУСК-ПІДЙОМ) ЛЮДЕЙ ТА ВАНТАЖІВ

9.1. Підземні похилі стволи, обладнанні стрічковими конвейєрами і маючими різницю відміток кінцевих точок більше 40 м, повинні бути обладнані механічними піднімальними установками для перевозу людей та вантажів:

- похилими підйомниками із спеціальними людськими (вантаж- ними) вагонетками;

- монорейковими підвісними канатними вантажолюдськими дорога- ми;

- другими механизмами, що мають дозвіл на використання їх на гірничорудних підприємствах.

9.2. Кожна механічна підіймальна установка, що служить для спуску(підйому) людей та вантажів, повинна щодобово оглядатись спеціально призначеною наказом по підприємству особою, а парашутні пристрії перевірятись шляхом включення ручного приводу.

Результати огляду записуються в спеціальну книгу по затвердженій формі.

9.3. Транспортні засоби механічних підйомників, що служать для перевозу людей, повинні бути з'єднані між собою подвійними зчепленнями, або однією зчіпкою і запобіжними ланцюгами.

Центровий стержень зчіпки, крюки та запобіжні ланцюги повинні мати 13-кратний запас міцності по відношенню до максимального статичного навантаження і замінятися новими не пізніше як через 5 років після навіски.

9.4. Пересування людей по проходу в похилих стволах і галереях допускається тільки при непрацюючих підіймальних установках, за виключенням виконання ремонтних та аварійних робіт, на які складається окремо проект виконання робіт (ПВР) або план ліквідації аварій і згоджується в установленому порядку.

В цьому випадку допускається робота конвейєра і підіймальних установок, а також пересування людей. Ремонтній бригаді дозволяється вихід і посадка у будь- якому місці по довжині похилого ствола.

9.5. В постійних місцях посадки і висадки людей вздовж підіймальних установок з боку проходів повинні передбачатися посадочні площадки шириною не менше 1,0 м з улаштуванням переходів до робочих місць.

9.6. На проміжних і кінцевих посадочних площадках повинні бути влаштовані приміщення (ніші) для укриття людей. Приміщення (ніші) повинні бути обладнанні звуковою та світловою сигналізацією, попереджаючою про рух підйомної установки. Мінімальні розміри приміщення: довжина 2,0 м; глибина 1,5 м; висота 2,0 м.

9.7. При роботі установки в режимі перевозки вантажів кількість людей, що знаходяться в поїзді, не повинна перевищувати чотирьох чоловік. В це число можуть входити тільки особи, що супроводжують вантаж, та кондуктор.

При виконанні пасажирських рейсів допускається використання вантажних возиків поїзду тільки для перевозу ручного інструменту.

9.8. Управління підіймальною установкою повинно здійснюватися кондуктором, що пройшов спеціальне навчання, має посвідчення на право управління та призначений наказом по підприємству.

При перевозі вантажів функції кондуктора можуть виконувати обучені особи, що супроводжують вантаж. Управляти установкою другим особам забороняється.

9.9. Кожна підйомна установка в похилому стволі повинна бути обладнана високочастотним зв'язком між підіймальною машиною та посудиною, що рухається, який дозволяє здійснити двосторонній розмовний зв'язок, а також передачу кодових сигналів, виконавчих сигналів (стоп, рух вниз, рух вгору, посадка дозволена або заборонена та ін.), а також сигналу датчика напуску канату.

9.10. Спуск і підйом довгомірних та негабаритних вантажів повинен проводитись по затвердженій головним інженером ЦПТ інструкції із зазначенням послідовності технологічних операцій.

9.11. Проектування і експлуатація монорельсових підвісних ка- натних доріг повинні здійснюватись у відповідності з Основними вимогами безпеки при експлуатації монорейкових доріг на гірничо- рудних підприємствах.

10. ВИМОГИ ДО СИСТЕМ АВТОМАТИЗОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ОБЛАДНАННЯМ ЦПТ

10.1. Технологічна лінія, що складається з кількох послідов- но установлених і одночасно працюючих елементів (живильників, дробарок, грохотів, конвейєрів, відвалоутворювачів, штабелеуклад- чиків і т.ін.) повинна бути автоматизована. Автоматизоване управління технологічною лінією повинно забезпечувати:

10.1.1. Перед запуском обладнання, що знаходиться поза зоною видимості повинен бути поданий звуковий попереджуючий сигнал тривалістю не менше 10сек. Після першого сигналу повинна передбачатись витримка часу не менше 30сек, після чого перед запуском обладнання повинен подаватися другий сигнал тривалістю 30сек.

Запуск механізмів і обладнання повинен бути повністю зблокований з виконанням вказаної витримки часу.

Крім цього, запуск такого обладнання оповіщається гучномов- ним зв'язком з вказівкою найменування і технологічної нумерації запускаємого обладнання. В місцях з посиленим рівнем шуму повинна також передбачатись дублююча світлова сигналізація.

З порядком подачі сигналів перед пуском обладнання повинні бути ознайомлені всі робітники. Умовні позначення подаваємих сигналів повинні вивішуватись на видних місцях. При запуску машин повинна бути забезпечена повна безпека обслуговуючого персоналу.

10.1.2. Пуск обладнання починається з останнього, рахуючи від місця завантаження лінії, відключення - в зворотньому поряд- ку.

10.1.3. Автоматично, у випадку раптової зупинки будь-якого обладнання лінії, одночасне відключення попереднього обладнання лінії.

10.1.4. Автоматичне відключення обладнання лінії при виникненні аварійної ситуації*

10.1.5. Блокування, що виключає можливість повторного вклю- чення приводу до ліквідації аварійної ситуації;

10.1.6. Місцеве блокування, що запобігає пуску даного обладнання лінії дистанційно.

10.2. В місцях управління обладнанням лінії повинні передба- чатись слідуючі види управління:

- ручне незблоковане;

- централізоване зблоковане.

10.3. Автоматизовані лінії ЦПТ повинні мати двосторонній телефонний зв'язок між пунктами завантаження і розвантаження лінії, а також між перевантажувальними пунктами лінії та оператором ЦПТ.

Встановлення телефонних апаратів по всьому конвейєрному тракті передбачене не рідше ніж через 120 м.

Отправить сообщение для: konstantin33379@mail.ru с вопросами и замечаниями об этом веб-узле.
Дата изменения: 15.09.2008