|
|
Державний комітет України по нагляду за охороною праці Державний нормативний акт про охорону праці
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 22. 04. 97 № 103
НПАОП 0.00-1.29-97
ПРАВИЛА ЗАХИСТУ
Київ Передмова
Розробленi: Державним науково - дослідним інститутом техніки безпеки хімічних виробництв (Держ НДIТБХВ), м. Сєвєродонецьк.
Внесенi: Управлінням по нагляду в хімічній, нафтопереробній та газовій промисловості Держнаглядохоронпраці України.
Введено: З введенням в дію цих Правил вважати такими, що втратили чинність на території України, “Правила защиты от статического электричества в производствах химической, нефтехимической и нефтеперерабатывающей промышленности”, затверджені Міністерством хімічної промисловості та Міністерством нафтопереробної та нафтохімічної промисловості СРСР від 31.01.72 р. (НАОП 1.3.00-1.02.72). Галузеві правила по захисту від статичної електрики повинні бути приведені у відповідність до даних Правил.
Відповідальні виконавці: В. В. Захарченко, О. М. Моровщик, Л. І. Мартиненко, І. М. Луньова.
Редакційна комісія: А.П. Сазонов, І.Л. Пшеничний, В.В. Захарченко, О.М. Моровщик, В. А. Сологуб, Л.О.Мельничук, А. І. Чернишов.
З М І С Т:
TOC \o "1-2" \n \h \z 1. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ 4. УМОВИ ВИНИКНЕННЯ ЗАРЯДУ СТАТИЧНОЇ ЕЛЕКТРИКИ ТА ОЦIНКА НЕБЕЗПЕКИ ЙОГО НАКОПИЧЕННЯ 5. ЗАХОДИ ПО ЗАХИСТУ ВIД СТАТИЧНОЇ ЕЛЕКТРИКИ 5.2. Вiдведення заряду шляхом заземлення 5.3. Розсiювання заряду шляхом зменшення питомого об’ємного та поверхневого електричного опору 5.4. Нейтралiзацiя заряду на поверхнi твердих дiелектричних матерiалiв 5.5. Запобiгання небезпечним розрядам з рiдин 5.6. Запобiгання небезпечним розрядам у газових потоках 5.7. Вiдведення заряду при переробцi сипких та дрiбнодисперсних матерiалiв 5.8. Захист футерованого та неметалевого обладнання 5.9. Вiдведення заряду, що виникає на людях, пересувних ємкостях та апаратах 5.10. Вiдведення заряду вiд частин, якi обертаються, та пасових передач 6. ЕКСПЛУАТАЦIЯ ПРИСТРОЇВ ЗАХИСТУ ВIД СТАТИЧНОЇ ЕЛЕКТРИКИ 7. ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ Додатки: 1. Мiнiмальна енергiя запалювання паро- i газоповiтряних сумiшей при рiзних температурах (мДж) 2. Мiнiмальна енергiя запалювання пилоповiтряних сумiшей 3. Перелiк спецiалiзованих органiзацiй 4. Питомий об’ємний електричний опiр деяких речовин 5. Ефективнiсть антиелектростатичної обробки хiмiчних волокон 6. Питомий поверхневий електричний опiр rs пластмас при поверхневiй антиелектростатичнiй обробцi 10. Технiчнi данi нейтралiзаторiв 11. Основнi технічнi показники ЛФП на основi струмопровiдних та антиелектростатичних емалей 12. Питомий об’ємний електричний опiр (rv в Ом×м) гум на основi рiзних каучукiв при наповненнi їх ацетиленовим техвуглецем або техвуглецем ПМЕ-80В 13. Питомий об’ємний електричний опiр рiзних покриттiв пiдлоги
НПАОП 0.00-1.29.-97
Правила захисту від статичної
Дата введення 01. 09. 97 1. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ
Ці Правила містять вимоги щодо захисту від шкідливого та небезпечного впливу статичної електрики у виробництвах промисловості. Правила поширюються на виробництва, якi заново проектуються, будуються або монтуються, а також на дiючi промислові, дослiдно-промисловi виробництва, цехи, дільниці та лабораторні установки всіх галузей промисловості, незалежно від форм власності та видів їх діяльності, крім оборонної техніки, ядерної енергетики, вугільної промисловості, виробництв вибухових речовин та виробів на їх основі, на всіх працівників, якi виконують роботи щодо проектування, виготовлення, реконструкції, монтажу, налагодження, ремонту, технічного діагностування та експлуатації на цих підприємствах.
2. НОРМАТИВНI ПОСИЛАННЯ
В цих Правилах використовуються дiючi на Україні такi нормативнi документи: 2.1. ГОСТ 12.1.004–91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. 2.2. ГОСТ 12.1.018–93 ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования. 2.3. ОНТП 24-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. М., 1986 2.4. ГОСТ 6581-75. Материалы электроизоляционные жидкие. Методы электрических испытаний. 2.5. ГОСТ 6433.1-71 – ГОСТ 6433.4-71. Материалы электроизоляционные твердые. Методы электрических испытаний. Условия окружающей среды при нормализации, кондиционировании и испытании. 2.6. ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения. 2.7. ГОСТ 12.1.045-84. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. 2.8. ГОСТ 12.4.124-83 ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования. 2.9. ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление. 2.10. ГОСТ 21130-75. Изделия электротехнические. Зажимы заземляющие и знаки заземления. Конструкция и размеры. 2.11. Правила пожежної безпеки в Україні, затвердженi Управлiнням Державної пожежної охорони МВС України 14.06.1995 р. 2.12. Правила устройства электроустановок. Энергоатомиздат. 1987 г.
2.13. Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей и
Правила техники безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей.
Утверждены Главгосэнергонадзором 2.14. Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений. РД 34.21.122- 87. 2.15. Типове положення про навчання, iнструктаж i перевiрку знань працiвникiв з питань охорони працi. Затверджене наказом Держнаглядохоронпрацi вiд 04.04.1994 р. № 30, зареєстроване в Мiнюстi 12.05.94р. № 95/304. 2.16. СНиП 3.5.-06-85. “Электротехнические устройства”.
3. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
3.1. Цi Правила розробленi у вiдповiдностi до ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.018-93. 3.2. Заходи по захисту вiд шкiдливого та небезпечного впливу статичної електрики у вiдповiдностi до цих Правил та ГОСТ 12.1.018-93 повиннi здiйснюватися у вибухо- та пожежонебезпечних примiщеннях та зонах зовнiшнiх установок, вiднесених по класифiкацiї ОНТП 24-86 до категорiй виробництв А, Б, В, Г, Д або по класифiкацiї “Правил устройства электроустановок” (ПУЭ, розд. 7) до зон класiв В-I; В-Iа; В-Iб; В-Iг; В-II; B-IIa; П-I; П-II; П-III. У примiщеннях та зонах, якi не вiдносяться до зазначених класiв, захист повинен здiйснюватися лише на тих дiльницях, де статична електрика негативно впливає на людину, на технологiчний процес та якiсть продукцiї. 3.3. Розробка нових технологiчних процесiв, машин та апаратiв повинна проводитись з урахуванням необхiдностi забезпечення електростатичної iскробезпеки. Науково-дослiднi та проектно-конструкторськi роботи, пов’язанi iз створенням та переробкою матерiалiв i речовин промисловостi, схильних до електризацiї, вважаються закiнченими тiльки пiсля видачi рiшень по захисту вiд статичної електрики. У вихiдних даних для проектування (зокрема, в проектi регламенту виробництв) згідно з ГОСТ 12.1.018-93 необхiдно зазначити: – електростатичні властивості речовин та матеріалів; – геометричні параметри об’єкта; – динамічні характеристики процесів в об’єкті; – параметри, які характеризують оточуюче середовище та середовище, що може проникнути до об’єкта, основнi рекомендацiї (з урахуванням вимог цих Правил) щодо запобiгання шкiдливих та небезпечних проявiв впливу статичної електрики, зокрема, висновки про можливiсть застосування iснуючих антиелектростатичних речовин для зниження питомого об’ємного або поверхневого електричного опору продукту, який одержується, без змiн його експлуатацiйних властивостей, обмеження швидкостей транспортування рiдких продуктiв, а також рекомендацiї щодо застосування засобiв та пристроїв вiдведення та нейтралiзацiї заряду статичної електрики.
Примiтка. Визначення питомого об’ємного та поверхневого електричного опору речовин необхiдно проводити у відповідності до ГОСТ 6581-75, ГОСТ 6433.1-71 – ГОСТ 6433.4-71 або стандартів та технічних умов на визначення електростатичних властивостей матерiалiв. 3.4. Характеристика виробничого процесу щодо небезпеки накопичення заряду статичної електрики та прийняття заходiв, які знижують iнтенсивнiсть електризацiї речовин, а також додатковi заходи, якi забезпечують стiкання заряду у вiдповiдностi до цих Правил, повиннi бути зазначені в пояснювальнiй записцi до технологiчної частини проекту та технологiчному регламентi дiючих виробництв. Застосування зволожувачiв, поверхнево-активних речовин, антиелектростатичних добавок та нейтралiзаторiв передбачається у вiдповiдних частинах проекту: санiтарнотехнiчнiй, технологiчнiй, КВП та А, а електроживлення – в електротехнiчнiй частинi проекту. 3.5. В електротехнiчнiй частинi проекту повинно бути передбачене заземлення технологiчного та вентиляцiйного обладнання, металевих вентиляцiйних коробiв та кожухiв термоiзоляцiї трубопроводiв та апаратiв, в яких можливе накопичення заряду статичної електрики (див. розд. 4). 3.6. Всi передбаченi заходи захисту повиннi бути вiдображенi у вiдповiдних специфiкацiях та кошторисах проекту. 3.7. На основi цих Правил на кожному пiдприємствi у вiдповiднi технологiчнi iнструкцiї або iнструкцiї про заходи щодо пожежної безпеки, охорони працi повиннi бути включенi роздiли: “Заходи по захисту вiд статичної електрики” та “Експлуатацiя пристроїв захисту вiд статичної електрики”. 3.8. Порядок та строки приведення дiючих промислових та дослiдно-промислових виробництв, цехiв, дiльниць та лабораторних установок у вiдповiдностi до цих Правил визначаються в кожному конкретному випадку власником за погодженням із мiсцевими органами Держнаглядохоронпрацi України, державного пожежного нагляду. 3.9. Посадовi особи i спецiалiсти, iншi працiвники пiдприємств, а також приватнi особи, якi зайнятi проектуванням, виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом, реконструкцiєю, дiагностуванням та експлуатацiєю об’єктiв, виконанням робiт, обумовлених Правилами, проходять пiдготовку (пiдвищення квалiфiкацiї), перевiрку знань Правил у порядку, передбаченому “Типовим положенням про навчання, iнструктаж i перевiрку знань працiвникiв з питань охорони працi”.
4. УМОВИ ВИНИКНЕННЯ ЗАРЯДУ СТАТИЧНОЇ ЕЛЕКТРИКИТА ОЦIНКА НЕБЕЗПЕКИ ЙОГО НАКОПИЧЕННЯ
4.1. Виникнення заряду статичної електрики (далi по тексту – заряд) вiдбувається при деформацiї, подрiбненi (розбризкуваннi) речовин, вiдносному перемiщеннi двох тiл, що знаходяться в контактi, шарiв рiдких або сипких матеріалів, при iнтенсивному перемiшуваннi, кристалiзацiї, випаровуваннi речовин. Можливiсть накопичення небезпечної кiлькостi статичної електрики визначається як iнтенсивнiстю виникнення, так i умовами стiкання заряду. Iнтенсивнiсть виникнення заряду в технологiчному обладнаннi визначається фiзико-хімiчними властивостями речовин, якi перероблюються, та матерiалiв, з яких виготовлено обладнання, а також параметрами технологiчного процесу. Процес стiкання заряду визначається в основному електричними властивостями речовин, якi перероблюються, навколишнього середовища та матерiалiв, з яких виготовлене обладнання. При вiдсутностi необхiдних умов для стiкання заряду вiдбувається його накопичення, яке може призвести до – виникнення iскрових розрядiв (електростатична iскробезпека); – безпосереднього впливу на людину (дiя електростатичних полiв та iскрових розрядiв); – шкiдливого впливу на технологiчний процес або матерiали, якi переробляються. 4.2. Умовою електростатичної iскробезпеки об’єкта по ГОСТ 12.1.018-93 є виконання спiввiдношення: W £ kWmin,
де W – максимальна енергiя розрядiв, якi можуть виникнути усерединi об’єкта, Дж; k – коефiцiєнт безпеки, який вибирається з умов допустимої (безпечної) iмовiрностi; в випадку неможливостi визначення iмовiрностi прймають рiвним 0,4; Wmin – мiнiмальна енергiя запалювання речовин та матерiалiв, Дж.
Примiтка. Методи експериментального визначення мiнiмальних енергiй запалювання паро-, газо- та пилоповiтряних середовищ при нормальнiй температурi та атмосферному тиску викладенi в ГОСТ 12.1.044-89. Мiнiмальна енергiя запалювання деяких речовин приведена в Додатках 1, 2. 4.3. Ступiнь електризацiї поверхнi речовин вважається безпечним, коли вимiряне максимальне значення поверхневої щiльностi заряду, напруженостi або потенцiалу на будь-якiй дiлянцi цiєї поверхнi не перевищує гранично допустимого значення для даної зарядженої речовини, навколишнього середовища та середовища, що може проникнути до об’єкта. При заданих тиску та температурi гранично допустимим вважається таке максимальне значення щiльностi заряду, напруженостi поля чи потенцiалу, при якому ще виконується умова електростатичної iскробезпеки. 4.4. В пожежонебезпечних виробництвах вимiрювання електризацiї продуктiв, які перероблюються, повинно проводитись за допомогою вимiрювальних приладiв, визнаних вибухозахищеними для вiдповiдної категорiї та групи вибухонебезпечної сумiшi (див. роздiл 7 ПУЕ). Датчики приладiв повиннi вiдповiдати вимогам електростатичної iскробезпеки. Випробування на вiдповiднiсть вимогам електростатичної iскробезпеки та вибухозахисту можуть бути запроваджені спецiалiзованими органiзацiями, якi мають дозвiл Держнаглядохоронпрацi України на виконання даного виду робiт (див. Додаток 3). 4.5. Дiя статичної електрики на людину вважається безпечною, коли iскровi розряди вiдсутнi, а рiвнi напруженостi електростатичного поля на робочих мiсцях не перевищують допустимих значень, якi визначаються згiдно з ГОСТ 12.1.045-84.
5. ЗАХОДИ ПО ЗАХИСТУ ВIД СТАТИЧНОЇ ЕЛЕКТРИКИ
5.1.1. Для запобiгання можливостi виникнення небезпечних розрядiв з поверхнi обладнання, речовин, що перероблюються, а також з тiла людини необхiдно передбачати, з урахуванням особливостей виробництваi заходи, якi можуть забезпечити вiдведення заряду: – зниження iнтенсивностi генерацiї заряду статичної електрики; – вiдведення заряду шляхом заземлення обладнання та комунiкацiй, а також забезпечення постiйного електричного контакту з заземленням тiла людини; – вiдведення заряду шляхом зменшення питомого об’ємного та поверхневого електричного опору; – нейтралiзацiя заряду шляхом використання рiзних засобiв захисту вiд статичної електрики по ГОСТ 12.4.124-83. 5.1.2. Для зниження iнтенсивностi виникнення заряду: – скрiзь, де це технологiчно можливо, горючi гази повиннi очищатися вiд завислих рiдинних та твердих частинок, рiдини – вiд забруднення нерозчинними твердими та рiдинними домiшками; – скрiзь, де цього не вимагає технологiя виробництва, повинно бути виключено розбризкування, дроблення, розпилення речовин; – швидкiсть руху матерiалiв в апаратах та магiстралях не повинна перевищувати значень, які передбачені проектом. 5.1.3. Зниження чутливості об’єктів, оточуючого та проникаючого в них середовища до запалюючого впливу розрядів статичної електрики слід забезпечити регламентуванням параметрів виробничих процесів (вологовмісту та дисперсності аерозависів, тиску та температури середовища та ін.), якi впливають на W, та флегматизацією горючих середовищ. 5.1.4. У випадку, коли неможливо забезпечити стікання виникаючих зарядів, для запобігання запалювання іскровими розрядами статичної електрики середовища в середині апаратів при передавлюванні легкозаймистих рідин, пневмотранспортуванні горючих дрібнодисперсних та сипких матеріалів, продувці обладнання при запуску тощо, необхідно виключити виникнення вибухонебезпечних сумішей шляхом використання закритих систем з надлишковим тиском або інертних газів для заповнення апаратів, ємкостей, закритих транспортних систем або іншими способами. 5.1.5. У випадку використання обладнання, яке виготовлене з матеріалів з питомим об’ємним електричним опором більше 105 Ом·м, необхідно керуватися вимогами розділу 5.8 цих Правил. 5.1.6. У випадку переробки та транспортування в електропровiдному обладнаннi (див. п.5.8.1) без розпилення та розбризкування речовин, якi мають питомий об’ємний електричний опiр менше 105 Ом·м, використання засобів захисту вiд статичної електрики у вiдповiдностi до цих Правил не потрiбно.
5.2. Вiдведення заряду шляхом заземлення
5.2.1. Заземлюючi пристрої для захисту вiд статичної електрики дозволяється
об’єднувати з заземлюючими пристроями для електрообладнання. Такi заземлюючi
пристрої повиннi бути виконанi у вiдповiдностi до вимог “Правил устройства
электроустановок” (ПУЕ, роздiл 1), та ГОСТ 12.1.030-81, Опiр заземлюючих пристроїв, якi призначаються виключно для захисту вiд статичної електрики, допускається не вище 100 Ом. 5.2.2. Всi металевi та електропровiднi неметалевi частини технологiчного обладнання повиннi бути заземленi незалежно вiд того, чи приймаються iншi заходи захисту вiд статичної електрики. 5.2.3. Неметалеве обладнання вважається електростатично заземленим, якщо опiр будь-якої точки його внутрiшньої поверхнi вiдносно контура заземлення не перевищує 107 Ом. Вимiрювання цього опору повиннi проводитися при вiдноснiй вологостi оточуючого повiтря 50±5 % i температурi 23±2 °C , причому площа стикання вимiрювального електроду з поверхнею обладнання не повинна перевищувати 20 см2, а розташовуватися при вимiрах електрод повинен в точках поверхнi обладнання, найбiльш вiддалених вiд точок контакту цiєї поверхнi з заземленими металевими елементами, деталями, арматурою. 5.2.4. Металеве та електропровiдне обладнання, трубопроводи, вентиляцiйнi короби та кожухи термоiзоляцiї трубопроводiв та апаратiв, розташованих в цеху, а також на зовнiшніх установках, естакадах та каналах, повиннi являти собою на всій довжині безперервний ланцюг, котрий в межах цеху (вiддiлення, установки) повинен бути приєднаний до контуру заземлення через кожнi 40–50 м, але не менше нiж в двох точках. 5.2.5. Приєднанню до контуру заземлення при допомозi окремого вiдгалуження (незалежно вiд наявностi заземлення з’єднаних з ними комунiкацiй та конструкцiй) пiдлягають об’єкти на поверхні та всередині яких може утворюватися заряд: апарати, ємкостi, агрегати, в яких вiдбувається дроблення, розпилення, розбризкування продуктiв; футерованi та емальованi апарати (ємкостi); машини, якi стоять окремо, агрегати, апарати, не з’єднанi трубопроводами з загальною системою апаратiв та ємкостей. Цi вiдгалуження повиннi бути виконанi у вiдповiдностi до СНиП 3.05.06-85 “Электротехнические устройства”. 5.2.6. Резервуари та ємкостi об’ємом бiльше 50 м3, за виключенням вертикальних резервуарiв дiаметром до 2,5 м, повиннi бути приєднанi до заземлювача за допомогою не менше нiж двох заземлюючих провiдникiв в дiаметрально протилежних точках. 5.2.7. Фланцевi з’єднання трубопроводiв, апаратiв, корпусiв з кришкою та з’єднання на розбортуваннi, не пофарбованi неелектропровiдними фарбами, мають достатнiй для вiдведення заряду статичної електрики опiр (не бiльше 10 Ом), не потребують додаткових заходів по створенню безперервного електричного ланцюга, наприклад, установки спецiальних перемичок. В цих з’єднаннях забороняється застосування шайб, виготовлених з дiелектричних матерiалiв та пофарбованих неелектропровiдними фарбами. 5.2.8. Заземлення трубопроводiв, що розташованi на зовнiшнiх естакадах, повинно бути виконане у вiдповiдностi до дiючої “Инструкции по устройству молниезащиты зданий и сооружений” РД 34.21.122-87. 5.2.9. Наливнi стояки естакад для заповнення залiзничних цистерн повиннi бути заземленi. Рейки залiзничних колiй в межах зливного-наливного фронту повиннi бути електрично з’єднанi мiж собою та приєднанi до заземлюючого пристрою, який не зв’язаний заземленням електротягової мережі. 5.2.10. Автоцистерни, а також танки наливних суден, якi знаходяться пiд наливом та зливом зрiджених газiв та пожежонебезпечних рiдин, протягом всього часу заповнення та спорожнення повиннi бути приєднанi до заземлюючого пристрою. Контактнi пристрої для приєднання заземлюючих провiдникiв вiд автоцистерни та наливних суден повиннi бути встановленi поза межами вибухонебезпечної зони. Гнучкi заземлюючi провiдники поперечним перетином не менше 6 мм2 повиннi бути постiйно приєднанi до металевих корпусiв автоцистерн та танкiв наливних суден i мати на кiнцi струбцину або наконечник пiд болт М10 для приєднання до заземлюючого пристрою. При вiдсутностi постiйно приєднаних провiдникiв заземлення автоцистерн та наливних суден повинно проводитись iнвентарними провiдниками у такому порядку: заземлюючий провiдник спочатку приєднується до корпусу цистерни (чи танка), потiм до заземлюючого пристрою. Можливе використання у вибухонебезпечнiй зонi заземлюючих пристроїв, якi мають вiдповiдний рiвень вибухозахисту. 5.2.11. Вiдкриття люкiв автоцистерн та танкiв наливних суден та занурення в них шлангiв повинно проводитись тiльки пiсля приєднання заземлюючих провiдникiв до заземлюючого пристрою. 5.2.12. Гумовi або iншi шланги з неелектропровiдних матерiалiв з металевими наконечниками, якi використовуються для наливу рiдин у залiзничнi цистерни, автоцистерни, наливнi судна та iншi пересувні посудини та апарати, повиннi бути обвитi мiдним дротом дiаметром не менше 2 мм (або мiдним тросиком перетином не менше 4 мм2) з шагом витка 100–150 мм. Один кiнець дроту (або тросика) з’єднується пайкою (або пiд болт) з металевими заземленими частинами продуктопроводу, а другий – з наконечником шланга. При використаннi армованих шлангiв або антиелектростатичних рукавiв їх обвивка не вимагається за умови обов’язкового з’єднання арматури або електропровiдного гумового шару з заземленим продуктопроводом та металевим наконечником шланга. Наконечники шлангiв повиннi бути виготовленi з мiдi або iнших металiв, якi не дають механiчної iскри.
5.3. Розсiювання заряду шляхом зменшення питомого об’ємного та поверхневого електричного опору
5.3.1. У тих випадках, коли заземлення обладнання не запобiгає накопиченню небезпечної кiлькостi статичної електрики, потрiбно вживати заходи для зменшення питомого об’ємного або поверхневого електричного опору матерiалiв, якi перероблюються за допомогою використання зволожуючих пристроїв або антиелектростатичних речовин. 5.3.2. Для зменшення питомого поверхневого електричного опору дiелектрикiв рекомендується збiльшувати вiдносну вологiсть повiтря до 55–80 % (коли це допускається умовами виробництва). Для цього потрiбно застосовувати загальне чи мiсцеве зволоження повiтря в примiщеннi при постiйному контролi його вiдносної вологостi.
Примiтка. Спосiб зменшення питомого поверхневого електричного опору шляхом пiдвищення вiдносної вологостi повiтря i створення тим самим адсорбованого шару вологи на поверхнi матерiалу не ефективний у випадках, коли: – коли матерiал, що електризується, гiдрофобний; – коли температура матерiалу, що електризується, вище температури навколишнього середовища; – коли час руху матерiалу в зонi впливу зволожуючого повiтря менше, нiж час утворення адсорбованої вологої плiвки; – коли температура повiтря в робочий зонi вище температури, при якiй плiвка вологи може утриматися на матерiалi. 5.3.3. Для мiсцевого збiльшення вiдносної вологостi повiтря в зонi, де вiдбувається електризацiя матерiалiв, рекомендується: – подача в зону водяної пари (при цьому електропровiднi предмети, якi знаходяться в зонi, повиннi бути заземленi); – охолодження поверхонь, що наелектризувалися, до температури на 10° C нижче температури навколишнього середовища; – розпилення води; – вiльне випаровування води з великих поверхонь. Для загального збiльшення вологостi у примiщеннi може бути використана система припливної вентиляцiї з промивкою повiтря в зрошувальнiй камерi. 5.3.4. Для зменшення питомого поверхневого електричного опору, у випадках, коли пiдвищення вiдносної вологостi навколишнього середовища неефективне, можливо додатково рекомендувати застосування антиелектростатичних речовин (Додатки 5, 6, 7). Нанесення їх на поверхню матерiалiв, що електризуються, може здiйснюватися зануренням, просочуванням або напиленням з наступним сушiнням, обтиранням поверхнi виробу тканиною, яка просочена антиелектростатичним розчином.
Примiтка. Дiя антиелектростатичних речовин при поверхневому нанесеннi їх нетривала (до одного мiсяця) через нестiйкість до промивання розчинниками, довгочасного зберiгання та тертя. Тривалiсть антиелектростатичної дiї можна пiдвищити введенням до складу матерiалiв, якi перероблюються, рiзних полiмерних зв’язуючих (наприклад, полiвiнiлацетат) або застосуванням високомолекулярних антиелектростатичних засобiв з плiвкоутворюючими властивостями. Введення антиелектростатичних речовин до складу матерiалiв, якi перероблюються, менш ефективне, проте свою дiю цi речовини зберiгають протягом кiлькох рокiв. Введення антиелектростатичних речовин може бути здiйснене рiзними способами: – додаванням до мономерiв перед їх полiмерiзацiєю; – введенням безпосередньо в момент самої полiмерiзацiї; – введенням при вальцюваннi, екструзiї або змiшуваннi у змiшувачi. 5.3.5. Для зменшення питомого об’ємного опору дiелектричних рiдин та розчинiв полiмерiв (клеїв) може бути застосовано введення рiзних розчинених в них антиелектростатичних присадок, зокрема, солей металiв змiнної валентностi, вищих карбонових, нафтенових та синтетичних жирних кислот (див. Додатки 8, 9). 5.3.6. Введення поверхнево-активних речовин та iнших антиелектростатичних добавок та присадок допустимо тiльки в тих випадках, коли є дозвiл органiв санiтарного нагляду та застосування їх не тягне за собою порушень технiчних вимог, що ставляться до випускаємої продукцiї.
5.4. Нейтралiзацiя заряду на поверхнi твердих дiелектричних матерiалiв
5.4.1. У випадках, коли небезпечна дiя електризацiї обмежується яким-небудь мiсцем або невеликою кiлькiстю мiсць в технологiчному процесi, або коли не можна досягти вiдведення заряду статичної електрики за допомогою бiльш простих засобiв (див.розд. 5.2, 5.3), рекомендується здiйснювати нейтралiзацiю шляхом iонiзацiї повiтря в безпосереднiй близькостi вiд поверхнi зарядженого матерiалу. З цiєю метою можуть бути використанi нейтралiзатори статичної електрики (ГОСТ 12.4.124-83), типи та основнi технiчнi характеристики яких приведенi в Додатку 10. 5.4.2. Для нейтралiзацiї зарядiв статичної електрики в вибухонебезпечних примiщеннях всіх класiв треба застосовувати радiоiзотопнi нейтралiзатори, якщо вони не заборонені іншими нормативними документами. Їхня установка та експлуатацiя здiйснюється у вiдповiдностi до вимог iнструкцiй, що до них додаються. Вибiр необхiдного типу радiоiзотопних нейтралiзаторiв здiйснюється згiдно з галузевими методиками та рекомендацiями.
Примiтка. При виготовленнi продукцiї санiтарно-гiгiєнiчного та побутового призначення (серветки, тампони, цигарковий та мундштучний папiр, тканини i т.п.), а також зошитової продукцiї застосування радiоiзотопних нейтралiзаторiв забороняється. 5.4.3. У випадках, коли матерiал (плiвка, тканини, стрiчка, лист) електризується настiльки сильно, що застосування радiоiзотопних нейтралiзаторiв не забезпечує нейтралiзацiю заряду статичної електрики, допускається установка комбiнованих (iндукцiйно-радiоiзотопних), або вибухозахисних iндукцiйних та високовольтних (постiйної та змiнної напруги) нейтралiзаторiв. 5.4.4. У всiх випадках, коли дозволяє характер технологiчного процесу та конструкцiя машин, належить застосовувати iндукцiйнi нейтралiзатори. Установлюватися вони повиннi таким чином, щоб вiдстань помiж їх коронуючими електродами (голками, струнами, стрiчками) та зарядженою поверхнею була мiнiмальною й не перевищувала 20–50 мм (в залежностi вiд конструкцiї нейтралiзатора). У вибухонебезпечних примiщеннях при цьому необхiдно вживати заходи, що виключають можливiсть виникнення iскрового розряду мiж зарядженою поверхнею та коронуючими електродами. 5.4.5. У випадку неможливості застосування iндукцiйних нейтралiзаторiв або недостатньої їх ефективностi у примiщеннi, яке не є вибухонебезпечним, необхiдно застосовувати високовольтнi нейтралiзатори та ней-тралiзатори ковзного розряду.
Примiтка. У випадку використання голкових iндукцiйних та високовольтних нейтралiзаторiв необхiдно передбачити заходи, що запобiгають можливості травмування обслуговуючого персоналу голками нейтралiзаторiв. 5.4.6. Для нейтралiзацiї заряду статичної електрики в важкодоступних мiсцях, на поверхнi об’єктiв, що мають складну конфiгурацiю, змiнюють безперервно геометричнi розмiри, тобто там, де неможлива установка нейтралiзаторiв в безпосереднiй близькостi вiд зарядженої поверхнi, слiд застосовувати аеродинамiчнi нейтралiзатори з примусовою подачею iонiв струменем повiтря. У випадку, коли цей спосіб нейтралiзацiї застосовується в вибухонебезпечному примiщеннi, iонiзатори (крiм радiоiзотопних) повиннi бути вибухозахищеними або розташовуватися в сусiднiх примiщеннях, якi не є вибухонебезпечними.
Примiтка. У випадку, коли на зарядженому матерiалi iснують як позитивно, так i негативно зарядженi дiлянки, або коли знак заряду невiдомий, необхiдно застосовувати iонiзатори, що забезпечують утворення в повiтряному потоцi як позитивних, так i негативних iонiв. Коли матерiал заряджений переважно зарядом одного знаку, бажано забезпечити унiполярну iонiзацiю повiтряного потоку (iонами протилежного знаку). В цьому випадку ступiнь iонiзацiї повiтряного потоку зменшується повiльнiше, нiж при бiполярнiй iонiзацiї, що дозволяє установлювати iонiзатор на бiльшiй вiдстанi.
5.5. Запобiгання небезпечним розрядам з рiдин
5.5.1. Коли в трубопроводах та технологiчнiй апаратурi, в яких мiстяться рiдкi продукти, виключена можливiсть утворення вибухонебезпечних концентрацiй пароповiтряних сумiшей (температура рiдини нижче нижньої температурної межi вибуховостi, середовище не мiстить окислювачiв i знаходиться пiд надлишковим тиском; апарати та комунiкацiї заповненi iнертними газами), швидкостi транспортування рiдин по трубопроводах та витiкання їх в апарати не обмежуються. В iнших випадках швидкiсть руху рiдин по трубопроводах та витiкання їх в апарати (резервуари) необхiдно обмежити таким чином, аби щiльнiсть заряду, потенцiал, напруженiсть поля в резервуарi (апаратi), що заповнюється, не перевищували значення, при якому можливе виникнення iскрового розряду з енергiєю, яка не перевищує 0,4 мiнiмальної енергiї запалювання оточуючого середовища. Максимально безпечнi швидкостi руху рiдин по трубопроводах та витiкання їх в апарати (резервуари) визначаються в кожному окремому випадку в залежностi вiд властивостей рiдини та вмiсту в нiй нерозчинних домiшок, розмiру, властивостей матерiалу стiнок трубопроводу (апарата), тиску та температури в апаратi, що заповнюється. При цьому явно безпечним є транспортування по заземлених металевих трубопроводах рiдин з питомим об’ємним електричним опором до 105 Ом·м зi швидкостями до 10 м/с, а рiдин з питомим об’ємним електричним опором до 109 Ом·м – зi швидкостями до 5м/с. Для рiдин з питомим об’ємним електричним опором бiльше 109 Ом·м допустимi швидкостi транспортування та витiкання установлюються для кожної рiдини окремо, безпечною швидкiстю витiкання таких рiдин iз заземлених металевих трубопроводiв в заземленi металевi резервуари (апарати) є 1,0 м/с. 5.5.2. Для зниження до безпечного значення щiльностi заряду в потоцi рiдини, яка має питомий об’ємний електричний опiр бiльше 109 Ом·м, при необхiдностi транспортування її по трубопроводах зi швидкостями, якi перевищують безпечнi, необхiдно застосовувати спецiальнi пристрої для вiдведення заряду. Пристрої для вiдведення заряду з рiдкого продукту повиннi установлюватися на завантажувальному трубопроводi безпосередньо коло входу в апарат (резервуар), що заповнюється так, щоб при максимальнiй швидкостi транспортування час руху продукту по завантажувальному трубопроводі пiсля виходу з пристрою до витiкання його в апарат не перевищував 10% постiйної часу релаксацiї заряду в рiдинi. Коли ця умова конструктивно не може бути виконана, вiдведення виникаючого в завантажувальному патрубку заряду повинно бути забезпечено в серединi апарата, що заповнюється (резервуару) до виходу зарядженого потоку на поверхню рiдини, яка є в апаратi. 5.5.3. Як пристрої для вiдведення заряду з рiдкого продукту можуть використовуватися: – iндукцiйнi нейтралiзатори зi струнами або голками; – релаксацiйнi ємкостi, якi являють собою горизонтальну дiлянку трубопроводу збiльшеного дiаметра. При цьому дiаметр цiєї дiлянки трубопроводу повинен бути не менше:
де Др – дiаметр релаксацiйної ємностi, м; Дт – дiаметр трубопроводу, м; Vт – швидкість рідини в трубопроводi, м/с.
Довжина його (м) повинна бути не менше де e – дiелектрична стала рiдини; rv – питомий об’ємний електричний опiр рiдини, Ом·м.
5.5.4. Як пристрiй для вiдведення заряду всереденi апарата (резервуара), що заповнюється, можливо застосовувати: – клiтки з заземленої металевої сiтки, якi охоплюють деякий об’єм бiля кiнця завантажувального патрубка таким чином, щоб заряджений потiк з патрубка поступав усередену клiтки. При цьому об’єм клiтки повинен бути не менше
де V – об’єм клiтки, м3; Q – продуктивнiсть перекачки рiдини (витрати), м3/год; t = ee0rv – стала часу релаксацiї заряду в рiдині, с; e – дiелектрична проникнiсть рiдини, безрозмiрна; e0 – електрична стала, дорівнює 8,854·10–12 ф/м; rv – питомий об’ємний електричний опiр рiдини, Ом·м; – спецiальнi насадки на кiнцi завантажувального патрубка, якi такі формують та направляють заряджений струмiнь, що витікає, аби забезпечити максимальний час розповсюдження його на поверхнi днища та стiнок апарата (резервуару), що заповнюється; – нейтралiзатори занурювального типу, якi являють собою товстостiнну трубу з дiелектрика з установленими в нiй протяжними електродами-струнами. 5.5.5. Для забезпечення вiдводу заряду з потоку рiдини, що електризується, в широкому дiапазонi змiн питомого об’ємного електричного опору вiд 109 до 1013 Ом·м може використовуватися автономна система пристроїв захисту вiд статичної електрики, якi складаються з iндукцiйного струнного нейтралiзатора та пристрою для забезпечення релаксацiї. 5.5.6. Для запобiгання небезпечних iскрових розрядiв потрiбно не допускати наявностi на поверхнi горючих та легкозаймистих рiдин в апаратах та резервуарах незаземлених електропровiдних плаваючих предметiв. Понтони з електропровiдних матерiалiв, якi призначенi для зменшення втрати рiдини вiд випаровування, повиннi бути заземленi за допомогою не менш нiж двох гнучких заземлюючих провiдникiв, приєднаних до понтону в дiаметрально протилежних точках.
Примiтки: 1. При застосуваннi поплавкових або буйкових рiвнемірiв їхні поплавки повиннi бути виготовленi з електропровiдного матерiалу i при будь-якому положеннi мати надiйний контакт з заземленням. 2. У випадку, коли при iснуючій технологiї виробництва неможливо запобiгти наявностi на поверхнi рiдини незаземлених плаваючих предметiв, необхiдно вжити заходів, якi виключають можливiсть створення над нею вибухонебезпечного середовища. 3. Використання неелектропровiдних плаваючих пристроїв та предметiв (понтонiв, пластмасових куль та ін.), якi призначенi для зменшення втрат рiдини вiд випаровування, дозволяється тiльки по узгодженню зi спецiалiзованою органiзацiєю. 5.5.7. Рiдини повиннi подаватися в апарати, резервуари, тару повним перерiзом труби таким чином, щоб не допускати їхнього розбризкування, розпилення. 5.5.8. Наливання рiдини вiльно падаючим струменем не дозволяється. Вiдстань вiд кiнця завантажувальної труби до дна приймальної посудини не повинна перевищувати 200 мм, а коли це неможливо, то струмiнь повинен бути направлений уздовж стiнки. При цьому форма кiнця труби та швидкiсть подачi рiдини повиннi бути вибранi таким чином, щоб запобiгти її розбризкуванню. При верхньому наливаннi апарата, резервуару, цистерни тощо за допомогою гумового шланга необхiдно передбачити його вертикальне розташування. Виняток становлять лише випадки, коли гарантована неможливiсть виникнення в приймальнiй посудинi вибухонебезпечних концентрацiй парогазових сумiшей. 5.5.9. Рiдини повиннi поступати в резервуари нижче рiвня залишку рiдини, яка в них знаходиться. На початку заповнення порожнього резервуару рiдини, якi мають питомий об’ємний електричний опiр бiльше 105 Ом·м, повиннi подаватися до нього з швидкiстю не бiльше 0,5 м/с до моменту занурення кiнця завантажувальної труби. При подальшому заповненнi швидкiсть треба вибирати з урахуванням вимог п.5.5.1. 5.5.10. Ручний вiдбiр рiдини з резервуарiв та ємкостей, а також вимiрювання рiвня за допомогою рiзного роду мiрних лiнiйок та метр-штокiв через люки дозволяється тiльки пiсля закiнчення часу, що перевищує 3 (див. п.5.5.4) пiсля припинення руху рiдини, коли вона знаходиться в станi спокою. При цьому пристрої для проведення вимiрiв повиннi бути виготовленi з матерiалу з питомим об’ємним електричним опором менше 105 Ом·м і заземленi. У випадку виготовлення цих пристроїв з дiелектричних матерiалiв повиннi додержуватися умови електростатичної iскробезпеки вiдповiдно до ГОСТ 12.1.018-93.
5.6. Запобiгання небезпечним розрядам у газових потоках
5.6.1. Для запобiгання виникнення небезпечних iскрових розрядiв пiд час перемiщення газiв i парiв по трубопроводах та апаратах необхiдно всюди, де це технологiчно можливо, вжити заходів щодо виключення присутностi в газових потоках твердих та рiдких частинок. 5.6.2. Конденсацiя парiв та газiв при великому перепадi тискiв викликає сильну електризацiю газових струменiв пiд час витiкання через нещiльностi. Це вимагає пiдвищеної уваги до герметизацiї обладнання, яке утримує пари та гази пiд високим тиском. 5.6.3. Не допускається присутнiсть в газовому потоцi незаземлених металевих частин та деталей обладнання.
5.7. Вiдведення заряду при переробцi сипких та дрiбнодисперсних матерiалiв
5.7.1. Переробку сипких (в особливостi дрiбнодисперсних) матерiалiв належить вести в металевому або електропровiдному (див. п.5.8.1) неметалевому обладнаннi. Особливо важливо дотримуватися цiєї вимоги в установках по транспортуванню, сушiнню та розмелюванню матерiалiв в газових потоках (струменях). 5.7.2. У випадках застосування для переробки сипких матерiалiв антиелектростатичного або дiелектричного обладнання та трубопроводiв (див. пп.5.8.2, 5.8.3) для покращання умов стiкання заряду з перероблюємого матерiалу належить звертати особливу увагу на ретельне виконання вимог, викладених в пп. 5.8.5, 5.8.6, 5.8.8, 5.8.10, 5.8.11. Для зменшення електризацiї при пневмотранспортуваннi гранульованих, подрiбнених і порошкоподібних полiмерних матерiалiв по неметалевих трубопроводах належить застосувати труби з тогож або близького за складом полiмерного матерiалу (наприклад, транспортування порошкоподібного або гранульованого полiетилену краще вести по полiетиленових трубах). 5.7.3. В установках по транспортуванню та розмелюванню матерiалiв в повiтряних потоках (струменях) повiтря, що подається, має бути зволожене до такого ступеня, щоб вiдносна вологiсть повiтря на виходi з пневмотранспорту, а також в мiсцi розмелювання матерiалiв в млинах, складала не менше 65 %. Коли за технологiчними умовами збiльшення вiдносної вологостi повiтря не припустимо, то рекомендується застосовувати його iонiзацiю (див. розд.5.4). При цьому найбiльш придатними для використання в бункерах, циклонах, на кiнцевих дiльницях пневмотранспортних трубопроводiв є спецiальнi пристрої зі стержневими, голковими або струнними заземленими електродами (iндукцiйнi нейтралiзатори). 5.7.4. У випадку, коли зазначенi в п.5.7.3 заходи з якихось причин не можуть бути застосованi, перелiченi процеси повиннi проводитись в потоцi iнертного газу.
Примiтка. Застосування повiтря допускається лише у випадку, коли результати безпосереднiх вимiрiв ступеню електризацiї матерiалiв в дiючому обладнаннi пiдтверджують безпечнiсть ведення процесу. 5.7.5. З метою покращання умов стiкання заряду з тканинних рукавiв, що застосовуються для затарювання гранульованих та iнших сипких матерiалiв та з’єднання рухомих елементiв обладнання з нерухомими, а також з рукавними фiльтрами, належить просочувати їх відповідними розчинами поверхнево-активних речовин (див. Додаток 5) з наступним просушуванням, забезпечуючи при крiпленнi надiйний контакт з заземленими металевими елементами обладнання. Для рукавних фiльтрiв належить вибирати просочення, яке не знижує пiсля просушування фiльтруючих властивостей тканини. Допускається застосування металізованої тканини. 5.7.6. Забороняється завантаження сипких продуктiв безпосередньо з паперових, полiетиленових, полiхлорвiнiлових та iнших мiшкiв в люки апаратiв, в яких мiстяться рiдини при температурi вище їх температури спалаху. В цьому випадку належить застосовувати металевi шнековi, секторнi та iншi живильники. 5.7.7. Для запобiгання вибухам пилу вiд iскрових розрядiв необхiдно: – уникати утворення вибухонебезпечних пилоповiтряних сумiшей; – не дозволяти падiння та скидання пилу, утворення клубів пилу та його завихрення; – очищати систематично обладнання та будiвельнi конструкцiї в примiщеннях вiд пилу, який осiв, в термiни, що установленi дiючими нормами та правилами.
5.8. Захист футерованого та неметалевого обладнання
5.8.1. Електропровiдним вважається обладнання, в котрому поверхнi, якi мають контакт з речовинами (сировиною, напiвпродуктами, готовою продукцiєю), що перероблюються, виготовленi з матерiалiв з питомим об’ємним електричним опором не бiльше 105 Ом·м. 5.8.2. Антиелектростатичним вважається обладнання, в котрому поверхнi, якi мають контакт з речовинами, що перероблюються, виготовленi з матерiалiв з питомим об’ємним електричним опором не бiльше 108 Ом·м. 5.8.3. Дiелектричним вважається обладнання, в котрому поверхнi, якi мають контакт з речовинами, що перероблюються, виготовленi з матерiалів з питомим об’ємним електричним опором бiльше 108 Ом·м. 5.8.4. Захист вiд статичної електрики електропровiдного неметалевого обладнання та обладнання з електропровiдною футеровкою повинен здiйснюватися методами, передбаченими цими Правилами для металевого обладнання (див. розд. 5.2). 5.8.5. У випадку використання антиелектростатичного та дiелектричного неметалевого обладнання не допускається наявність в них металевих частин та деталей, що мають опiр вiдносно землi бiльше 100 Ом. 5.8.6. Зовнiшня поверхня дiелектричних трубопроводiв, по яких транспортуються речовини та матерiали з питомим об’ємним електричним опором бiльше 105 Ом·м, повинна металiзуватися або фарбуватися електропровiдними емалями та лаками (див. Додаток 11). При цьому повинен бути забезпечений електричний контакт мiж електропровiдним шаром та заземленою металевою арматурою. Замiсть електропровiдних покриттiв допускається обмотувати вказанi трубопроводи металевим дротом перетином не менше 4 мм2 кроком намотки 100–150 мм, який має бути приєднаний до заземленої металевої арматури. Електропровiдне покриття (або обмотування) зовнiшнiх поверхонь, суцiльнi електропровiднi основи, окремi електропровiднi елементи та арматура дiелектричних трубопроводiв повиннi становити на всій довжині суцiльний електричний ланцюг, який в межах цеху (вiддiлення, установки) повинен бути приєднаний до контуру заземлення через кожнi 20–30 м, але не менше нiж в двох точках. 5.8.7. Для забезпечення необхiдного контакту з заземленням антиелектростатичних неметалевих трубопроводiв достатньо обвивки їх металевим дротом вiдповiдно до п.5.8.6 або укладки їх на суцiльнiй електропровiднiй основi. 5.8.8. Опори трубопроводiв з полiмерних матерiалiв повиннi бути виготовленi з електропровiдних матерiалiв та заземленi, або мати заземленi прокладки з електропровiдних матерiалiв в мiсцях, де на них спираються трубопроводи. 5.8.9. Рiдини з питомим об’ємним опором не бiльше 109 Ом·м практично не електризуються при руховi зi швидкiстю до: – 2 м/с – в трубопроводах та апаратах з дiелектричних матерiалiв та з діелектричною футеровкою; – 5 м/с – в трубопроводах та апаратах з антиелектростатичного матерiалу та з антиелектростатичною футеровкою. 5.8.10. Неметалевi антиелектростатичнi та дiелектричнi ємкостi та апарати повиннi покриватися зовнi (а коли дозволяє наявне в апаратi середовище, то й усерединi) електропровiдними лаками та емалями за умови забезпечення надiйного їхнього контакту з заземленою металевою арматурою. Надiйний контакт електропровiдного покриття з заземленням може бути забезпечений шляхом пофарбування суцiльним шаром електропровiдної емалi усiх внутрiшнiх та зовнiшнiх поверхонь апаратiв (ємкостей) з установкою пiд його опори заземлених металевих (або електропровiдних неметалевих) прокладок. При неможливостi покриття суцiльним шаром внутрiшньої та зовнiшньої поверхонь апарата заземлення внутрiшнього електропровiдного шару допускається шляхом застосування додаткових електродiв або провiдникiв. 5.8.11. Для вiдведення статичної електрики вiд речовин, якi знаходяться в серединi дiелектричного обладнання та здатнi накопичувати заряди при контактному або iндуктивному впливовi вiд наелектризованої поверхнi цього обладнання, допускається уведення не менше двох заземлених електродiв, стiйких до даного середовища. При цьому не повинна порушуватися герметичнiсть обладнання та електроди, які уводяться, не повинні виступати над внутрішньою поверхнею. Цi заходи виявляються достатнiми, коли питомий об’ємний електричний опiр середовища в апаратi не перевищує 109 Ом·м для рiдких середовищ та 108 Ом·м – для сипких.
5.9. Вiдведення заряду, що виникає на людях, пересувних ємкостях та апаратах
5.9.1. Пересувнi апарати та посудини, особливо для транспортування дiелектричних горючих та легкозаймистих рiдин, необхiдно виконувати з електропровiдних матерiалiв (див. пп. 5.8.1, 5.8.2). Транспортуватися по цехах пiдприємства вони повиннi на металевих вiзках з колещатами з електропровiдних матерiалiв, причому повинен бути забезпечений контакт посудини або апарата з корпусом вiзка. При транспортуваннi вибухонебезпечних речовин, що електризуються, на вiзках або електрокарах з неелектропровiдними покришками колес допускається забезпечення контакту вiзка або електрокари з землею та електропровiдною пiдлогою (див. п. 5.9.7) за допомогою приєднаного до корпусу ланцюжка з мiдi або iншого металу, який не дає механiчної iскри, що має таку довжину, щоб декiлька кiлець при транспортуваннi постiйно знаходились на землi чи на підлозі.
Примiтка. Для зменшення шуму під час руху металевих вiзкiв їхні колеса можуть бути покритi електропровiдною гумою (див. Додаток 12). 5.9.2. В мiсцях заповнення пересувних посудин пiдлога повинна бути електропровідною (див. п.5.9.7) або на нiй повиннi бути покладенi заземленi металевi листи, на якi установлюються посудини при заповненнi; допускається заземлення пересувних посудин за допомогою приєднання їх до заземлюючого пристрою мiдним тросиком зi струбциною. 5.9.3. При заповненнi пересувних посудин наконечник шланга повинен бути опущений до дна посудини на вiдстань не бiльше 200 мм. Коли дiаметр горловини посудини мiсткiстю бiльше 10 л не дозволяє опустити шланг усередину, необхiдно використовувати заземлену лiйку з мiдi чи iншого електропроводного матерiалу, який не дає механiчної iскри, кiнець якої повинен знаходитись на вiдстанi не бiльше 200 мм вiд дна посудини. У випадку використання короткої лiйки, до кiнця її повинен бути приєднаний ланцюжок з електропровідного матерiалу, що не дає механiчної iскри, стiйкого до переливаємої рiдини який при опусканнi лiйки в посудину повинен лягати на її дно. 5.9.4. Для запобiгання небезпечних iскрових розрядiв, якi виникають внаслiдок накопичення на тiлi людини заряду статичної електрики при контактному чи iндуктивному впливовi наелектризованого матерiалу або елементiв одягу, що електризуються при тертi один об одного, в вибухонебезпечних виробництвах необхiдно забезпечити стiкання цього заряду в землю. Основним методом виконання цiєї вимоги є забезпечення електростатичної провiдностi пiдлоги та використання антиелектростатичного взуття.
Примiтка. В зв’язку з великим розповсюдженням одягу з синтетичних матерiалiв, який сильно електризується при руховi та приводить до швидкого накопичення заряду на тiлi людини, улаштування заземлених рукояток, поручнiв,помостiв слiд розглядати як додатковий засiб вiдведення заряду з тiла людини. 5.9.5. Антиелектростатичнi властивостi взуття визначаються вiтчизняними та мiжнародними стандартами та технiчними умовами на це взуття. В окремих випадках для надання взуттю антиелектростатичних властивостей допускається прошивати або пробивати пiдошву електропровiдними матерiалами, якi не дають механiчної iскри, i виходять пiд устiлку. Використання шкарпеток з шерстяної та синтетичної пряжi не допускається, бо вони перешкоджають стiканню заряду з тiла людини. 5.9.6. У випадку, коли робiтник виконує роботу в неелектропровiдному взуттi сидячи, заряд статичної електрики, який накопичився на його тiлi, рекомендується вiдводити за допомогою антиелектростатичного халата в поєднаннi з електропровiдною подушкою стiльця або за допомогою електропровiдних браслетiв, якi легко знiмаються, з’єднаних з землею через опiр 105 – 107 Ом. 5.9.7. Для забезпечення безперервного вiдведення заряду з тiла людини, з пересувних посудин та апаратiв у вибухонебезпечних примiщеннях пiдлога повинна бути електростатично провiдною.
Примiтки: 1. Покриття пiдлоги вважається електростатично провiдним, коли електричний опiр мiж металевою пластиною площею 20 см2, покладеною на пiдлогу та притиснутою до неї силою в 5 кгс, та контуром заземлення не перевищує 106 Ом. 2. Розсiююча пiдлога – це пiдлога, яка характеризується електричним опором вiд 106 Ом до 109 Ом. 3. Астатична пiдлога – це пiдлога, яка характеризується електричним опором бiльше 109 Ом i в якiй зведено до мiнiмума виникнення зарядiв при роздiленнi контакта поверхонь чи при тертi з iншим матерiалом, а саме пiдошви взуття чи колес. 4. Питомий об’ємний електричний опiр деяких покриттiв пiдлоги приведено в Додатку 13. 5.9.8. Забороняється проведення робiт у серединi ємкостей та апаратiв, де можливе утворення вибухонебезпечних паро-, газо- та пилоповiтряних сумiшей, в комбiнезонах, куртках та iншому верхньому одязі з матерiалiв, що електризуються.
Примiтка. Для надання верхньому одягу антиелектростатичних властивостей рекомендується просочувати його розчинами поверхнево-активних речовин з наступною просушкою, застосування яких узгоджено з органами Держсаннагляду України. 5.9.9. У випадку, коли обслуговуючий персонал пiд час роботи знаходиться постiйно в електростатичному полi, створеному зарядом на матерiалi, що електризується, або дiелектричному обладнаннi, в тому числi дисплейних термiналах, напруженiсть електростатичного поля на робочих мiсцях не повинна перевищувати гранично допустимих значень, установлених ГОСТ 12.1.045-84.
5.10. Вiдведення заряду вiд частин, якi обертаються, та пасових передач
5.10.1. Здатнi електризуватися або заряджатися вiд наелектризованого матерiалу електропровiднi частини машин та апаратiв, якi обертаються та контакт котрих з заземленим корпусом може бути порушеним завдяки наявностi шару мастила в пiдшипниках або застосуванню дiелектричних антифрикцiйних матерiалiв, повиннi мати спецiальнi пристрої для забезпечення надiйного заземлення. Слiд уникати застосування у вибухонебезпечних примiщеннях пiдшипникiв або вкладишiв до них з неелектропровiдних матерiалiв. Кращим засобом для забезпечення контакту в електропровiдних пiдшипниках є застосування електропровiдних мастил. У випадку, коли немає можливостi забезпечити вiдведення заряду вiд частин, що обертаються, простiшими методами, допустимо застосування нейтралiзаторiв (див. розд. 5.4). 5.10.2. У вибухо- та пожежонебезпечних цехах рекомендується безпосередньо з’єднувати електродвигун з виконавчим механiзмом або використовувати редуктори та iншi типи передач, що виготовляються з металу та забезпечують електричний контакт вiсi двигуна та виконавчого механiзму. 5.10.3. При необхiдностi застосування пасових передач вони та всi частини установки повиннi виготовлятися з матерiалiв, що мають питомий об’ємний електричний опiр не бiльше 105 Ом·м, зокрема, антиелектростатичнi клиновi ременi, а вся установка (огорожа та iншi металевi предмети поблизу паса) повинна заземлятися. 5.10.4. У випадку використання пасiв, виготовлених з матерiалiв з питомим об’ємним електричним опором бiльше 105 Ом·м потрiбно застосовувати один iз засобiв запобiгання небезпечній електризацiї: – збiльшення вiдносної вологостi повiтря в мiсцях розташування пасової передачi не менше нiж до 70 %; – електропровiднi покриття (мастила) пасiв; – в особливих умовах – iонiзацiя повiтря за допомогою нейтралiзаторiв установлених з внутрiшньої сторони паса, якомога ближче до точки його сходу зі шкiву.
Примiтки: 1. Як електропровiдне покриття для шкiряних та гумових пасiв рекомендується мастило такого складу: на 100 ваг.ч. глiцерину 40 ваг.ч. сажi. Це мастило має наноситись на зовнiшню поверхню за допомогою щiтки пiд час зупинки механiзму в термiни, якi встановлює адмiнiстрацiя пiдприємства, але не менше одного разу на тиждень. 2. Потрiбно приймати заходи щодо недопущення забруднення пасiв маслом та iншими рiдкими та твердими речовинами, якi мають питомий об’ємний опiр бiльше 105 Ом·м. 5.10.5. Забороняється змащування пасiв канiфоллю, воском та iншими речовинами, якi збiльшують поверхневий опiр у вибухонебезпечних примiщеннях всiх класiв.
6. ЕКСПЛУАТАЦIЯ ПРИСТРОЇВ ЗАХИСТУ ВIД СТАТИЧНОЇ ЕЛЕКТРИКИ
6.1. Прийняття пристроїв захисту вiд статичної електрики повинно проводитись одночасно з прийняттям технологiчного i енергетичного обладнання вiдповiдно до вимог, що пред’являють будівельні норми та правила по прийому в експлуатацiю завершених будiвництвом пiдприємств, будов i споруд. 6.2. Вiдповiдальнiсть за справнiсть пристроїв захисту вiд статичної електрики покладається на особу, призначену керiвником (власником) пiдприємства. 6.3. Експлуатацiя електричних нейтралiзаторiв рiзних типiв повинна здiйснюватися вiдповiдно до доданих до них iнструкцiй по експлуатацiї, а також вiдповiдно до вимог чинних “Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей” та “Правил техники безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей” (ПТЭ и ПТБ электроустановок потребителей). Експлуатацiя радiоiзотопних нейтралiзаторiв повинна здiйснюватися відповідно до вимог дiючих санiтарних правил. 6.4. Огляд i ремонт нейтралiзаторiв повинен проводитись вiдповiдно до доданих до них iнструкцiй по експлуатацiї, причому ремонт, як правило, поєднується з ремонтом обладнання, на якому вони встановленi. Якщо нейтралiзатори потребують бiльш частих ремонтiв, начальник цеху або особа, яка вiдповiдає за справнiсть пристроїв захисту вiд статичної електрики, складає графiк ремонту нейтралiзаторiв, забезпечуючи їхню замiну на час ремонту резервними екземплярами. Графiк повинен бути затвердженим технiчним керiвником заводу (пiдприємства, органiзацiї). 6.5. Перiодичнiсть огляду та ремонту зволожувачiв повiтря встановлюється на мiсцi у залежностi вiд їх устрою. Графiк їхнього ремонту складається начальником цеху або особою, яка вiдповiдає за справнiсть пристроїв захисту вiд статичної електрики, i затверджується технiчним керiвником заводу (пiдприємства, органiзацiї). Позаплановi ремонти зволожувачiв здiйснюються у тому випадку, якщо вони перестають забезпечувати необхiдну вiдносну вологiсть повiтря у примiщеннi. 6.6. Огляд та вимiрювання електричного опору заземлюючих пристроїв для захисту вiд статичної електрики повиннi проводитись одночасно з перевiркою заземлення електрообладнання цехових установок у вiдповiдності до вимог “ПТЭ и ПТБ электроустановок потребителей”.
7. ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ
Особи, виннi у порушеннi цих Правил, несуть дисциплiнарну, адмiнiстративну, матерiальну або кримiнальну вiдповiдальнiсть згiдно з чинним законодавством. За безпеку конструкцiї, правильнiсть вибору матерiалу, якiсть виготовлення, монтажу, налагодження, ремонту i технiчного дiагностування, а також за вiдповiднiсть об’єкта цим Правилам вiдповiдає пiдприємство, установа, органiзацiя (незалежно вiд форми власностi та вiдомчої належностi), що виконує вiдповiднi роботи. Керiвники пiдприємств, установ, органiзацiй та iншi посадовi особи несуть персональну вiдповiдальнiсть за виконання вимог Правил в межах покладених на них завдань та функцiональних обов’язкiв згiдно з чинним законодавством.
Додаток 1 Мiнiмальна енергiя запалювання паро- i газоповiтряних сумiшейпри рiзних температурах (мДж)
* Енергiя запалювання при стехiометричнiй концентрацiї сумiшi. Додаток 2 Мiнiмальна енергiя запалювання пилоповiтряних сумiшей
Додаток 3 Перелiк спецiалiзованих органiзацiй
ДержНДIТБХВ
Державний науково-дослiдний iнститут технiки безпеки хiмiчних
виробництв (349940, м.Сєвєродонецьк, Гвардiйський пр., 34, ВСЦ ВЕ Випробувальний сертифiкацiйний центр по вибухозахищеному електрообладнанню (344052, м.Донецьк, вул. 50-ї Гвардiйської дивiзiї, 17, тел.: 94-12-43). МакНДI Державний Макiївський науково-дослiдний iнститут по безпецi робiт в гiрничiй промисловостi (339008, Макiївка Донецької обл., вул. Лихачова, 60, тел.: 90-23-32, 90-43-16 (Донецьк); 9-61-07 (Макiївка)).
УкрНДIП
Український державний науково-дослiдний iнститут
целюлозно-паперової промисловостi (252133, м.Київ-133, вул.Кутузова, 18/7,
Додаток 4 Питомий об’ємний електричний опiр деяких речовин
Примiтка: Приведені дані отримані в результаті експерементальних досліджень, які були проведені інститутами та організаціями країн СНД. Додаток 5 Ефективнiсть антиелектростатичної обробки хiмiчних волокон(при температурi 20° C i вiдносной вологостi повiтря 65 %)
Додаток 6 Питомий поверхневий електричний опiр rs пластмас при поверхневiйантиелектростатичнiй обробцi
Примiтка. Вимiрювали за ГОСТ 6433.1-71 - 6433.4-71 при 20° C ± 2° C i вiдносній вологостi 65± 3 %. Додаток 7
Питомий поверхневий електричний опiр пластмас
|
Антиелектростатик |
Кiлькiсть введеного антиелектростатика, ваг, /% |
Питомий поверхневий електричний опiр, Ом |
||
Полiстирол |
Полiетилен високого тиску |
Поліетилен низького тиску |
||
- |
1,0×1015 |
8,0×1015 |
8,0×1015 |
|
Алкамон ДЛ |
2,0 |
1,9×1015 (9,1×1011) |
- |
- |
Алкамон ОС-2 |
2,0 |
(4,6×1011) |
- |
- |
Дiалкiлмонатрiйфосфат |
2,0 |
(1,8×1010-1,5×1011) |
- |
- |
Дiетаноламiд АС-ПП |
2,0 |
- |
(1,2-3,5)1012 |
- |
Оксамiн |
2,0 |
- |
4,2×1010 |
- |
Оксанол ЦС-17 |
2,0 |
- |
2,2×1011 |
- |
Речовина ОП-7 |
2,0 |
(1,8×1010-1,5×1011) |
- |
- |
Синтамiд-5 |
2,0 |
- |
4,6×10* |
- |
Синтанол ДС-10 (марка Б) |
4,0 |
- |
5,2×1010 |
2,6×1010 |
Синтанол ЦС-20 (марка А) |
2,0 |
- |
2,5×1011 |
2,6×1011 |
Стеарокс-6 |
2,0 |
- |
1,6×1011-2,1×1012 |
- |
Сульфонат А |
2,5 |
(7,3×10102,7×1011)* |
1,8×109 |
2,3×109 |
Триметиалкiламонiю хлорид |
2,0 |
(1,1×108)* |
2,2×108 |
1,8×109 |
Триетаноламiнова сiль лаурилсульфата |
5,0 |
- |
3,1×1010 |
2,1×1010 |
Примiтки:
1. Вимiрювали за ГОСТ 6433.1-71 - 6433.4-71 при 20 ± 2° C i вiдноснiй вологостi 65 ± 3 % через 2 доби пiсля виготовлення зразкiв.
2. В дужках поданi значення rs пластмас при введеннi антиелектростатика в них при екструзiї.
3. *Данi для випадку введення 1 ваг. % антиелектростатика.
Додаток 8
Присадка |
Питомий об’ємний електричний опiр, Ом×м |
||||||
Бензол |
Циклогексан |
Ізооктан |
Бензин Б-70 |
Бензин А-66 |
Паливо ТС-1 |
Гас освiтлю- вальний |
|
Без присадки |
0,2×1012 |
0,28×1012 |
1,0×1012 |
0,45×1012 |
0,17×1012 |
0,17×1012 |
0,48×1011 |
- |
- |
- |
0,63×108 |
- |
0,13×109 |
- |
|
Дiолеат хрому дикетону ЦТМ |
- |
- |
- |
0,14×109 |
- |
0,22×109 |
- |
Олеатдисалiцилат хрому |
- |
- |
- |
0,77×108 |
- |
0,12×108 |
- |
Олеат кобальту |
- |
- |
- |
0,12×109 |
0,11×109 |
0,67×109 |
0,71×109 |
Олеат мiдi |
- |
- |
|
0,38×109 |
0,4×109 |
- |
- |
Олеат хрому |
0,24×1012 |
0,12×109 |
0,4×109 |
0,59×108 |
0,32×108 |
0,56×108 |
0,9×108 |
- |
- |
0,18×1010 |
- |
- |
- |
- |
|
Нафтенат мiдi |
0,14×1010 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Нафтенат хрому |
1,1×109 |
- |
0,83×109 |
0,45×109 |
0,19×109 |
- |
- |
Сiль хрому СЖК фр. С17-С20 |
- |
- |
- |
0,23×109 |
- |
0,25×109 |
- |
Сiль хрому СЖК фр. С14-С16 |
- |
- |
- |
0,18×109 |
- |
0,25×109 |
- |
Додаток 9
Тип каучуку |
Розчинювач |
Склад антиелектростатичної присадки, вага,%,вiд маси каучуку |
|||||
0 |
0,01 |
0,02* |
0,05 |
0,10 |
0,50 |
||
Бутадiєн-стирольний СКС-30 АРКП |
Бензин БР-1 |
1,2×1013 |
2,7×1011 |
2,0×1011 |
1,6×1011 |
4,7×1010 |
1,2×109 |
Бутадiєновий СКД |
-”- |
5,6×1012 |
3,5×1011 |
1,2×1011 |
9,8×1010 |
5,4×1010 |
2,4×109 |
Iзопреновий СКИ-3 |
-”- |
1,8×1013 |
8,7×1011 |
3,0×1011 |
2,9×1011 |
7,5×1010 |
1,8×1010 |
Каучук натуральний (природний) |
-”- |
9,4×1013 |
9,5×1012 |
6,5×1011 |
4,7×1011 |
2,5×1011 |
2,0×1010 |
Натрiй бутадiєновий СКБ |
-”- |
6,6×1013 |
7,0×1012 |
5,8×1011 |
1,2×1011 |
6,7×1010 |
3,4×1010 |
_________________
* При цiй концентрацiї присадки електризацiя гумових клеiв повнiстю знищується, причому фiзико-механiчнi та технологiчнi властивостi клеїв не погiршуються.
Додаток 10
Тип нейтралiзатора |
Джерело iонiзацiї |
Довжина робочої частини нейтралiзатора, мм |
Максимальний iонний струм (А) на 1 см довжини |
НР-1 |
Альфа-випромiнювання плутонiю-239 |
140 |
1,2×10-7 |
НР-2 |
Також |
140 |
1,2×10-7 |
НР-3 |
-”- |
210 |
1,2×10-7 |
НР-4 |
-”- |
210 |
1,2×10-7 |
НР-5 |
-”- |
350 |
1,2×10-7 |
НР-6 |
-”- |
350 |
1,2×10-7 |
НР-7 |
-”- |
300 |
(0,6-0,9)10-7 |
НР-8 |
-”- |
1000 |
(0,3-0,6)10-7 |
НР-9 |
-”- |
1200 |
(0,3-0,6)10-7 |
НР-10 |
-”- |
1400 |
(0,3-0,6)10-7 |
НР-11 |
-”- |
1600 |
(0,3-0,6)10-7 |
НР-12 |
-”- |
1000 |
(0,6-1,2)10-7 |
НР-13 |
-”- |
1200 |
(0,6-1,2)10-7 |
НР-14 |
-”- |
1800 |
(0,6-1,2)10-7 |
НСЕ-140АТ-1 |
-”- |
140 |
0,6×10-7 |
НСЕ-200А |
-”- |
200 |
0,5×10-7 |
НСЕ-210АТ-1 |
-”- |
210 |
0,6×10-7 |
НСЕ-350АТ-1 |
-”- |
350 |
0,6×10-7 |
НСЕ-400А |
-”- |
400 |
0,5×10-7 |
НСЕ-1000Б |
Бета-випромiнювання промiтею-147 |
1000 |
(0,2-0,4)10-7 |
НСЭ-1500 |
Також |
1500 |
(0,2-0,4)10-7 |
НСЭ-1800Б |
-”- |
1800 |
(0,2-0,4)10-7 |
Тритiєвi |
Бета-випромiнювання тритiю |
- |
(0,5-1,2)10-7 |
ІН-5 |
Коронний розряд |
300 |
1,5×10-7* |
ЕН-1 |
Також |
1000 |
2,0×10-8** |
ЕН-2 |
-”- |
2000 |
1,0×10-8** |
* Iонний струм при напруженостi поля 2000 В/см.
** Iонний струм при напруженостi поля 4000 В/см.
Додаток 11
№ п/п |
Марка емалi |
Спосiб нанесення |
Режим отвердіння |
Питомий об’ємний електричний опiр,Ом×м |
Рекомендованi матерiали для нанесення покриття |
Захиснi властивостi |
1. |
АС-588 |
пневматичне розпилення, щітка |
при температурi 20±2° C або при темпеатурi 80±5° C |
10-3×10-2 |
Скло, пластмаси, керамiка |
Антикорозiйне, хiм.стiйке |
2. |
ХС-928 |
10-2-10-1 |
Також |
|||
3. |
ХС-973 |
10-1-1 |
склопластики, пластичнi маси |
-”- |
||
4. |
ХВ-5235 |
10-2-10-1 |
ДСП, оргалiт, орг.скло, |
-”- |
||
5. |
ЕП-977 |
10-1 |
газобетон, азбоцементнi плити |
-”- |
||
6. |
ХС-5141 |
10-2-10-1 |
Чорнi та кольоровi метали |
|
||
7. |
АК-562 |
10-1 |
Скло, керамiка та iнші неметалевi матерiали |
Антикорозiйне, хiм.стiйке |
||
8. |
ХС-972 рiзних кольорiв |
1-10 |
Чорнi та кольоровi металосклопластики, пластичні маси |
Антикорозiйне спирто-бензостiйке |
||
9. |
ХС-5132 |
101-102 |
Чорнi метали, склопластики та інші неметалеві матеріали |
Антикорозiйне маслобензостiйке |
||
10. |
КО-9143 рiзних кольорiв |
103-104 |
Чорнi та кольоровi метали, склопластики та інші неметалеві матеріали |
Термостiйке; антикорозiйне |
Додаток 12
Тип каучуку |
Склад техвуглецю у гумовiй сумiшi (ваг. ч. на 100 ваг. ч. каучуку) |
|||||||||
0 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 |
|
Бутадiєн-нiтрильний |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
СКН-18 |
7,5×108 |
1,8×106 |
107,2 |
32,0 |
3,35 |
0,44 |
0,29 |
0,17 |
0,10 |
0,05 |
СКН-26 |
2,3×108 |
1,5×106 |
92,4 |
4,4 |
0,82 |
0,32 |
0,24 |
0,14 |
0,10 |
0,06 |
СКН-26М |
1,0×108 |
7,8×104 |
10,2 |
1,8 |
0,51 |
0,28 |
0,18 |
0,10 |
0,07 |
0,05 |
СКН-40 |
1,5×107 |
5,1×105 |
59,7 |
2,9 |
0,61 |
0,25 |
0,12 |
0,10 |
0,07 |
0,05 |
Бутадiєновий СКД |
1×1012 |
11.2 |
2,0 |
0,61 |
0,32 |
0,22 |
0,13 |
0,10 |
0,07 |
0,04 |
Бутилкаучук |
2,0×1011 |
98,0 |
3,5 |
0,87 |
0,39 |
0,21 |
0,13 |
0,10 |
0,07 |
0,04 |
Iзопреновий СКI-3 |
3×1012 |
5,9 |
1,1 |
0,54 |
0,25 |
0,20 |
0,11 |
0,09 |
0,06 |
0,03 |
Каучук натуральний |
4×1012 |
16,1 |
3,2 |
0,91 |
0,40 |
0,21 |
0,16 |
0,11 |
0,07 |
0,04 |
Комбiнацiя СКI-3:СКД (50:50) |
1,5×1012 |
3,5 |
0,95 |
0,48 |
0,21 |
0,18 |
0,09 |
0,08 |
0,05 |
0,03 |
Фторкаучук СКФ-26 |
6,4×1010 |
1,86 |
0,40 |
0,16 |
0,06 |
0,03 |
0,02 |
0,02 |
- |
- |
Хлоропреновий наiрит |
3,9×106 |
4,5×104 |
10,4 |
1,5 |
0,50 |
0,23 |
0,16 |
0,10 |
0,06 |
0,04 |
Примітки:
1. Електричний опiр ( Ом×м) гум з rv > 104 вимiрювався заГОСТ 6433.1-71 - 6433.4-71; при rv < 104 вимiрювання виконувалось потенцiометричним засобом (методика МIТХТ iм. М.В.Ломоносова).
2. Питомий об’ємний електричний опiр гум з техвуглецем ПМЕ-80В має величину у 5-10 разiв бiльшу у порiвняннi з гумами, наповненими ацетиленовим техвуглецем.
Додаток 13
Матерiал покриття пiдлоги |
Стан пiдлоги |
Вiдносна вологiсть повiтря, % |
Питомий об’ємний електричний опiр покриття пiдлоги, rv, Ом×м |
|
середній |
границi |
|||
Бетонне |
Суха |
50-65 |
6,3×105 |
(0,5-1,0)106 |
Волога |
65-75 |
7,8×104 |
(0,6-1,7)105 |
|
Мокра |
75-100 |
1,8×104 |
(1,6-2,8)104 |
|
Березовий паркет |
Суха |
50-65 |
6,4×105 |
(5,2-7,6)105 |
Волога |
65-75 |
2,3×105 |
(1,8-3,0)105 |
|
Мокра |
75-100 |
1,7×104 |
(1,6-2,7)105 |
|
З клінкерної цегли |
Суха |
50-65 |
1,2×107 |
(1,1-1,4)107 |
Волога |
- |
- |
- |
|
Мокра |
75-100 |
1,8×106 |
(1,5-2,0)106 |
|
Керамiчнi плитки |
Суха |
50-65 |
8,8×105 |
(8,0-9,6)105 |
Волога |
65-75 |
1,7×105 |
(1,0-2,2)105 |
|
Мокра |
75-100 |
2,7×104 |
(2,2-3,8)104 |
|
Ксилолітове |
Суха |
50-65 |
6,3×105 |
(5,1-7,8)105 |
Волога |
65-75 |
8,0×101 |
(6,0-9,0)102 |
|
Мокра |
75-100 |
2,7×104 |
(2,2-3,8)104 |
|
Цементно-пiсчане |
Суха |
50-65 |
2,2×105 |
- |
Волога |
65-75 |
1,5×104 |
(0,8-1,8)104 |
|
Мокра |
75-100 |
9,0×102 |
(0,8-1,5)103 |
Перелік
організацій, з якими узгоджено проект
“Правил захисту від статичної електрики”
1. Міністерство промисловості України 18.01.96 р.
2. Національний науково-дослідний інститут охорони праці 06.02.96 р.
3. Управління Державної пожежної охорони МВС України 28.03.96 р.
4. Міністерство охорони здоров’я 11.07.96 р.
Отправить сообщение для:
konstantin33379@mail.ru с вопросами
и замечаниями об этом веб-узле.
|