НПАОП 0.00-1.29.-97

Правила захисту від статичної

Дата введення 01. 09. 97

1. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Ці Правила містять вимоги щодо захисту від шкідливого та небезпечного впливу статичної електрики у виробництвах промисловості.

Правила поширюються на виробництва, якi заново проектуються, будуються або монтуються, а також на дiючi промислові, дослiдно-промисловi виробництва, цехи, дільниці та лабораторні установки всіх галузей промисловості, незалежно від форм власності та видів їх діяльності, крім оборонної техніки, ядерної енергетики, вугільної промисловості, виробництв вибухових речовин та виробів на їх основі, на всіх працівників, якi виконують роботи щодо проектування, виготовлення, реконструкції, монтажу, налагодження, ремонту, технічного діагностування та експлуатації на цих підприємствах.

2. НОРМАТИВНI ПОСИЛАННЯ

В цих Правилах використовуються дiючi на Україні такi нормативнi документи:

2.1. ГОСТ 12.1.004–91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.

2.2. ГОСТ 12.1.018–93 ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования.

2.3. ОНТП 24-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. М., 1986

2.4. ГОСТ 6581-75. Материалы электроизоляционные жидкие. Методы электрических испытаний.

2.5. ГОСТ 6433.1-71 – ГОСТ 6433.4-71. Материалы электроизоляционные твердые. Методы электрических испытаний. Условия окружающей среды при нормализации, кондиционировании и испытании.

2.6. ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения.

2.7. ГОСТ 12.1.045-84. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.

2.8. ГОСТ 12.4.124-83 ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования.

2.9. ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление.

2.10. ГОСТ 21130-75. Изделия электротехнические. Зажимы заземляющие и знаки заземления. Конструкция и размеры.

2.11. Правила пожежної безпеки в Україні, затвердженi Управлiнням Державної пожежної охорони МВС України 14.06.1995 р.

2.12. Правила устройства электроустановок. Энергоатомиздат. 1987 г.

2.13. Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей и Правила техники безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей. Утверждены Главгосэнергонадзором
21.12.1984 г.

2.14. Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений. РД 34.21.122- 87.

2.15. Типове положення про навчання, iнструктаж i перевiрку знань працiвникiв з питань охорони працi. Затверджене наказом Держнаглядохоронпрацi вiд 04.04.1994 р. № 30, зареєстроване в Мiнюстi 12.05.94р. № 95/304.

2.16. СНиП 3.5.-06-85. “Электротехнические устройства”.

3. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

3.1. Цi Правила розробленi у вiдповiдностi до ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.018-93.

3.2. Заходи по захисту вiд шкiдливого та небезпечного впливу статичної електрики у вiдповiдностi до цих Правил та ГОСТ 12.1.018-93 повиннi здiйснюватися у вибухо- та пожежонебезпечних примiщеннях та зонах зовнiшнiх установок, вiднесених по класифiкацiї ОНТП 24-86 до категорiй виробництв А, Б, В, Г, Д або по класифiкацiї “Правил устройства электроустановок” (ПУЭ, розд. 7) до зон класiв В-I; В-Iа; В-Iб; В-Iг; В-II; B-IIa; П-I; П-II; П-III.

У примiщеннях та зонах, якi не вiдносяться до зазначених класiв, захист повинен здiйснюватися лише на тих дiльницях, де статична електрика негативно впливає на людину, на технологiчний процес та якiсть продукцiї.

3.3. Розробка нових технологiчних процесiв, машин та апаратiв повинна проводитись з урахуванням необхiдностi забезпечення електростатичної iскробезпеки.

Науково-дослiднi та проектно-конструкторськi роботи, пов’язанi iз створенням та переробкою матерiалiв i речовин промисловостi, схильних до електризацiї, вважаються закiнченими тiльки пiсля видачi рiшень по захисту вiд статичної електрики.

У вихiдних даних для проектування (зокрема, в проектi регламенту виробництв) згідно з ГОСТ 12.1.018-93 необхiдно зазначити:

– електростатичні властивості речовин та матеріалів;

– геометричні параметри об’єкта;

– динамічні характеристики процесів в об’єкті;

– параметри, які характеризують оточуюче середовище та середовище, що може проникнути до об’єкта,

основнi рекомендацiї (з урахуванням вимог цих Правил) щодо запобiгання шкiдливих та небезпечних проявiв впливу статичної електрики, зокрема, висновки про можливiсть застосування iснуючих антиелектростатичних речовин для зниження питомого об’ємного або поверхневого електричного опору продукту, який одержується, без змiн його експлуатацiйних властивостей, обмеження швидкостей транспортування рiдких продуктiв, а також рекомендацiї щодо застосування засобiв та пристроїв вiдведення та нейтралiзацiї заряду статичної електрики.

Примiтка.

Визначення питомого об’ємного та поверхневого електричного опору речовин необхiдно проводити у відповідності до ГОСТ 6581-75, ГОСТ 6433.1-71 – ГОСТ 6433.4-71 або стандартів та технічних умов на визначення електростатичних властивостей матерiалiв.

3.4. Характеристика виробничого процесу щодо небезпеки накопичення заряду статичної електрики та прийняття заходiв, які знижують iнтенсивнiсть електризацiї речовин, а також додатковi заходи, якi забезпечують стiкання заряду у вiдповiдностi до цих Правил, повиннi бути зазначені в пояснювальнiй записцi до технологiчної частини проекту та технологiчному регламентi дiючих виробництв.

Застосування зволожувачiв, поверхнево-активних речовин, антиелектростатичних добавок та нейтралiзаторiв передбачається у вiдповiдних частинах проекту: санiтарнотехнiчнiй, технологiчнiй, КВП та А, а електроживлення – в електротехнiчнiй частинi проекту.

3.5. В електротехнiчнiй частинi проекту повинно бути передбачене заземлення технологiчного та вентиляцiйного обладнання, металевих вентиляцiйних коробiв та кожухiв термоiзоляцiї трубопроводiв та апаратiв, в яких можливе накопичення заряду статичної електрики (див. розд. 4).

3.6. Всi передбаченi заходи захисту повиннi бути вiдображенi у вiдповiдних специфiкацiях та кошторисах проекту.

3.7. На основi цих Правил на кожному пiдприємствi у вiдповiднi технологiчнi iнструкцiї або iнструкцiї про заходи щодо пожежної безпеки, охорони працi повиннi бути включенi роздiли: “Заходи по захисту вiд статичної електрики” та “Експлуатацiя пристроїв захисту вiд статичної електрики”.

3.8. Порядок та строки приведення дiючих промислових та дослiдно-промислових виробництв, цехiв, дiльниць та лабораторних установок у вiдповiдностi до цих Правил визначаються в кожному конкретному випадку власником за погодженням із мiсцевими органами Держнаглядохоронпрацi України, державного пожежного нагляду.

3.9. Посадовi особи i спецiалiсти, iншi працiвники пiдприємств, а також приватнi особи, якi зайнятi проектуванням, виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом, реконструкцiєю, дiагностуванням та експлуатацiєю об’єктiв, виконанням робiт, обумовлених Правилами, проходять пiдготовку (пiдвищення квалiфiкацiї), перевiрку знань Правил у порядку, передбаченому “Типовим положенням про навчання, iнструктаж i перевiрку знань працiвникiв з питань охорони працi”.

4. УМОВИ ВИНИКНЕННЯ ЗАРЯДУ СТАТИЧНОЇ ЕЛЕКТРИКИ

ТА ОЦIНКА НЕБЕЗПЕКИ ЙОГО НАКОПИЧЕННЯ

4.1. Виникнення заряду статичної електрики (далi по тексту – заряд) вiдбувається при деформацiї, подрiбненi (розбризкуваннi) речовин, вiдносному перемiщеннi двох тiл, що знаходяться в контактi, шарiв рiдких або сипких матеріалів, при iнтенсивному перемiшуваннi, кристалiзацiї, випаровуваннi речовин.

Можливiсть накопичення небезпечної кiлькостi статичної електрики визначається як iнтенсивнiстю виникнення, так i умовами стiкання заряду.

Iнтенсивнiсть виникнення заряду в технологiчному обладнаннi визначається фiзико-хімiчними властивостями речовин, якi перероблюються, та матерiалiв, з яких виготовлено обладнання, а також параметрами технологiчного процесу.

Процес стiкання заряду визначається в основному електричними властивостями речовин, якi перероблюються, навколишнього середовища та матерiалiв, з яких виготовлене обладнання.

При вiдсутностi необхiдних умов для стiкання заряду вiдбувається його накопичення, яке може призвести до

– виникнення iскрових розрядiв (електростатична iскробезпека);

– безпосереднього впливу на людину (дiя електростатичних полiв та iскрових розрядiв);

– шкiдливого впливу на технологiчний процес або матерiали, якi переробляються.

4.2. Умовою електростатичної iскробезпеки об’єкта по ГОСТ 12.1.018-93 є виконання спiввiдношення:

W £ kW_min,

де W – максимальна енергiя розрядiв, якi можуть виникнути усерединi об’єкта, Дж;

k – коефiцiєнт безпеки, який вибирається з умов допустимої (безпечної) iмовiрностi; в випадку неможливостi визначення iмовiрностi прймають рiвним 0,4;

Wmin – мiнiмальна енергiя запалювання речовин та матерiалiв, Дж.

Примiтка.

Методи експериментального визначення мiнiмальних енергiй запалювання паро-, газо- та пилоповiтряних середовищ при нормальнiй температурi та атмосферному тиску викладенi в ГОСТ 12.1.044-89.

Мiнiмальна енергiя запалювання деяких речовин приведена в Додатках 1, 2.

4.3. Ступiнь електризацiї поверхнi речовин вважається безпечним, коли вимiряне максимальне значення поверхневої щiльностi заряду, напруженостi або потенцiалу на будь-якiй дiлянцi цiєї поверхнi не перевищує гранично допустимого значення для даної зарядженої речовини, навколишнього середовища та середовища, що може проникнути до об’єкта.

При заданих тиску та температурi гранично допустимим вважається таке максимальне значення щiльностi заряду, напруженостi поля чи потенцiалу, при якому ще виконується умова електростатичної iскробезпеки.

4.4. В пожежонебезпечних виробництвах вимiрювання електризацiї продуктiв, які перероблюються, повинно проводитись за допомогою вимiрювальних приладiв, визнаних вибухозахищеними для вiдповiдної категорiї та групи вибухонебезпечної сумiшi (див. роздiл 7 ПУЕ).

Датчики приладiв повиннi вiдповiдати вимогам електростатичної iскробезпеки.

Випробування на вiдповiднiсть вимогам електростатичної iскробезпеки та вибухозахисту можуть бути запроваджені спецiалiзованими органiзацiями, якi мають дозвiл Держнаглядохоронпрацi України на виконання даного виду робiт (див. Додаток 3).

4.5. Дiя статичної електрики на людину вважається безпечною, коли iскровi розряди вiдсутнi, а рiвнi напруженостi електростатичного поля на робочих мiсцях не перевищують допустимих значень, якi визначаються згiдно з ГОСТ 12.1.045-84.

5. ЗАХОДИ ПО ЗАХИСТУ ВIД СТАТИЧНОЇ ЕЛЕКТРИКИ

5.1. Загальнi положення

5.1.1. Для запобiгання можливостi виникнення небезпечних розрядiв з поверхнi обладнання, речовин, що перероблюються, а також з тiла людини необхiдно передбачати, з урахуванням особливостей виробництваi заходи, якi можуть забезпечити вiдведення заряду:

– зниження iнтенсивностi генерацiї заряду статичної електрики;

– вiдведення заряду шляхом заземлення обладнання та комунiкацiй, а також забезпечення постiйного електричного контакту з заземленням тiла людини;

– вiдведення заряду шляхом зменшення питомого об’ємного та поверхневого електричного опору;

– нейтралiзацiя заряду шляхом використання рiзних засобiв захисту вiд статичної електрики по ГОСТ 12.4.124-83.

5.1.2. Для зниження iнтенсивностi виникнення заряду:

– скрiзь, де це технологiчно можливо, горючi гази повиннi очищатися вiд завислих рiдинних та твердих частинок, рiдини – вiд забруднення нерозчинними твердими та рiдинними домiшками;

– скрiзь, де цього не вимагає технологiя виробництва, повинно бути виключено розбризкування, дроблення, розпилення речовин;

– швидкiсть руху матерiалiв в апаратах та магiстралях не повинна перевищувати значень, які передбачені проектом.

5.1.3. Зниження чутливості об’єктів, оточуючого та проникаючого в них середовища до запалюючого впливу розрядів статичної електрики слід забезпечити регламентуванням параметрів виробничих процесів (вологовмісту та дисперсності аерозависів, тиску та температури середовища та ін.), якi впливають на W, та флегматизацією горючих середовищ.

5.1.4. У випадку, коли неможливо забезпечити стікання виникаючих зарядів, для запобігання запалювання іскровими розрядами статичної електрики середовища в середині апаратів при передавлюванні легкозаймистих рідин, пневмотранспортуванні горючих дрібнодисперсних та сипких матеріалів, продувці обладнання при запуску тощо, необхідно виключити виникнення вибухонебезпечних сумішей шляхом використання закритих систем з надлишковим тиском або інертних газів для заповнення апаратів, ємкостей, закритих транспортних систем або іншими способами.

5.1.5. У випадку використання обладнання, яке виготовлене з матеріалів з питомим об’ємним електричним опором більше 105 Ом·м, необхідно керуватися вимогами розділу 5.8 цих Правил.

5.1.6. У випадку переробки та транспортування в електропровiдному обладнаннi (див. п.5.8.1) без розпилення та розбризкування речовин, якi мають питомий об’ємний електричний опiр менше 105 Ом·м, використання засобів захисту вiд статичної електрики у вiдповiдностi до цих Правил не потрiбно.

5.2. Вiдведення заряду шляхом заземлення

5.2.1. Заземлюючi пристрої для захисту вiд статичної електрики дозволяється об’єднувати з заземлюючими пристроями для електрообладнання. Такi заземлюючi пристрої повиннi бути виконанi у вiдповiдностi до вимог “Правил устройства электроустановок” (ПУЕ, роздiл 1), та ГОСТ 12.1.030-81,
ГОСТ 21130-75, СНиП 3.5.06-85 “Электротехнические устройства”.

Опiр заземлюючих пристроїв, якi призначаються виключно для захисту вiд статичної електрики, допускається не вище 100 Ом.

5.2.2. Всi металевi та електропровiднi неметалевi частини технологiчного обладнання повиннi бути заземленi незалежно вiд того, чи приймаються iншi заходи захисту вiд статичної електрики.

5.2.3. Неметалеве обладнання вважається електростатично заземленим, якщо опiр будь-якої точки його внутрiшньої поверхнi вiдносно контура заземлення не перевищує 107 Ом.

Вимiрювання цього опору повиннi проводитися при вiдноснiй вологостi оточуючого повiтря 50±5 % i температурi 23±2 °C , причому площа стикання вимiрювального електроду з поверхнею обладнання не повинна перевищувати 20 см2, а розташовуватися при вимiрах електрод повинен в точках поверхнi обладнання, найбiльш вiддалених вiд точок контакту цiєї поверхнi з заземленими металевими елементами, деталями, арматурою.

5.2.4. Металеве та електропровiдне обладнання, трубопроводи, вентиляцiйнi короби та кожухи термоiзоляцiї трубопроводiв та апаратiв, розташованих в цеху, а також на зовнiшніх установках, естакадах та каналах, повиннi являти собою на всій довжині безперервний ланцюг, котрий в межах цеху (вiддiлення, установки) повинен бути приєднаний до контуру заземлення через кожнi 40–50 м, але не менше нiж в двох точках.

5.2.5. Приєднанню до контуру заземлення при допомозi окремого вiдгалуження (незалежно вiд наявностi заземлення з’єднаних з ними комунiкацiй та конструкцiй) пiдлягають об’єкти на поверхні та всередині яких може утворюватися заряд: апарати, ємкостi, агрегати, в яких вiдбувається дроблення, розпилення, розбризкування продуктiв; футерованi та емальованi апарати (ємкостi); машини, якi стоять окремо, агрегати, апарати, не з’єднанi трубопроводами з загальною системою апаратiв та ємкостей. Цi вiдгалуження повиннi бути виконанi у вiдповiдностi до СНиП 3.05.06-85 “Электротехнические устройства”.

5.2.6. Резервуари та ємкостi об’ємом бiльше 50 м3, за виключенням вертикальних резервуарiв дiаметром до 2,5 м, повиннi бути приєднанi до заземлювача за допомогою не менше нiж двох заземлюючих провiдникiв в дiаметрально протилежних точках.

5.2.7. Фланцевi з’єднання трубопроводiв, апаратiв, корпусiв з кришкою та з’єднання на розбортуваннi, не пофарбованi неелектропровiдними фарбами, мають достатнiй для вiдведення заряду статичної електрики опiр (не бiльше 10 Ом), не потребують додаткових заходів по створенню безперервного електричного ланцюга, наприклад, установки спецiальних перемичок.

В цих з’єднаннях забороняється застосування шайб, виготовлених з дiелектричних матерiалiв та пофарбованих неелектропровiдними фарбами.

5.2.8. Заземлення трубопроводiв, що розташованi на зовнiшнiх естакадах, повинно бути виконане у вiдповiдностi до дiючої “Инструкции по устройству молниезащиты зданий и сооружений” РД 34.21.122-87.

5.2.9. Наливнi стояки естакад для заповнення залiзничних цистерн повиннi бути заземленi. Рейки залiзничних колiй в межах зливного-наливного фронту повиннi бути електрично з’єднанi мiж собою та приєднанi до заземлюючого пристрою, який не зв’язаний заземленням електротягової мережі.

5.2.10. Автоцистерни, а також танки наливних суден, якi знаходяться пiд наливом та зливом зрiджених газiв та пожежонебезпечних рiдин, протягом всього часу заповнення та спорожнення повиннi бути приєднанi до заземлюючого пристрою.

Контактнi пристрої для приєднання заземлюючих провiдникiв вiд автоцистерни та наливних суден повиннi бути встановленi поза межами вибухонебезпечної зони.

Гнучкi заземлюючi провiдники поперечним перетином не менше 6 мм2 повиннi бути постiйно приєднанi до металевих корпусiв автоцистерн та танкiв наливних суден i мати на кiнцi струбцину або наконечник пiд болт М10 для приєднання до заземлюючого пристрою. При вiдсутностi постiйно приєднаних провiдникiв заземлення автоцистерн та наливних суден повинно проводитись iнвентарними провiдниками у такому порядку: заземлюючий провiдник спочатку приєднується до корпусу цистерни (чи танка), потiм до заземлюючого пристрою.

Можливе використання у вибухонебезпечнiй зонi заземлюючих пристроїв, якi мають вiдповiдний рiвень вибухозахисту.

5.2.11. Вiдкриття люкiв автоцистерн та танкiв наливних суден та занурення в них шлангiв повинно проводитись тiльки пiсля приєднання заземлюючих провiдникiв до заземлюючого пристрою.

5.2.12. Гумовi або iншi шланги з неелектропровiдних матерiалiв з металевими наконечниками, якi використовуються для наливу рiдин у залiзничнi цистерни, автоцистерни, наливнi судна та iншi пересувні посудини та апарати, повиннi бути обвитi мiдним дротом дiаметром не менше 2 мм (або мiдним тросиком перетином не менше 4 мм2) з шагом витка 100–150 мм. Один кiнець дроту (або тросика) з’єднується пайкою (або пiд болт) з металевими заземленими частинами продуктопроводу, а другий – з наконечником шланга.

При використаннi армованих шлангiв або антиелектростатичних рукавiв їх обвивка не вимагається за умови обов’язкового з’єднання арматури або електропровiдного гумового шару з заземленим продуктопроводом та металевим наконечником шланга.

Наконечники шлангiв повиннi бути виготовленi з мiдi або iнших металiв, якi не дають механiчної iскри.

5.3. Розсiювання заряду шляхом зменшення питомого об’ємного

та поверхневого електричного опору

5.3.1. У тих випадках, коли заземлення обладнання не запобiгає накопиченню небезпечної кiлькостi статичної електрики, потрiбно вживати заходи для зменшення питомого об’ємного або поверхневого електричного опору матерiалiв, якi перероблюються за допомогою використання зволожуючих пристроїв або антиелектростатичних речовин.

5.3.2. Для зменшення питомого поверхневого електричного опору дiелектрикiв рекомендується збiльшувати вiдносну вологiсть повiтря до 55–80 % (коли це допускається умовами виробництва). Для цього потрiбно застосовувати загальне чи мiсцеве зволоження повiтря в примiщеннi при постiйному контролi його вiдносної вологостi.

Примiтка.

Спосiб зменшення питомого поверхневого електричного опору шляхом пiдвищення вiдносної вологостi повiтря i створення тим самим адсорбованого шару вологи на поверхнi матерiалу не ефективний у випадках, коли:

– коли матерiал, що електризується, гiдрофобний;

– коли температура матерiалу, що електризується, вище температури навколишнього середовища;

– коли час руху матерiалу в зонi впливу зволожуючого повiтря менше, нiж час утворення адсорбованої вологої плiвки;

– коли температура повiтря в робочий зонi вище температури, при якiй плiвка вологи може утриматися на матерiалi.

5.3.3. Для мiсцевого збiльшення вiдносної вологостi повiтря в зонi, де вiдбувається електризацiя матерiалiв, рекомендується:

– подача в зону водяної пари (при цьому електропровiднi предмети, якi знаходяться в зонi, повиннi бути заземленi);

– охолодження поверхонь, що наелектризувалися, до температури на 10° C нижче температури навколишнього середовища;

– розпилення води;

– вiльне випаровування води з великих поверхонь.

Для загального збiльшення вологостi у примiщеннi може бути використана система припливної вентиляцiї з промивкою повiтря в зрошувальнiй камерi.

5.3.4. Для зменшення питомого поверхневого електричного опору, у випадках, коли пiдвищення вiдносної вологостi навколишнього середовища неефективне, можливо додатково рекомендувати застосування антиелектростатичних речовин (Додатки 5, 6, 7).

Нанесення їх на поверхню матерiалiв, що електризуються, може здiйснюватися зануренням, просочуванням або напиленням з наступним сушiнням, обтиранням поверхнi виробу тканиною, яка просочена антиелектростатичним розчином.

Примiтка.

Дiя антиелектростатичних речовин при поверхневому нанесеннi їх нетривала (до одного мiсяця) через нестiйкість до промивання розчинниками, довгочасного зберiгання та тертя.

Тривалiсть антиелектростатичної дiї можна пiдвищити введенням до складу матерiалiв, якi перероблюються, рiзних полiмерних зв’язуючих (наприклад, полiвiнiлацетат) або застосуванням високомолекулярних антиелектростатичних засобiв з плiвкоутворюючими властивостями.

Введення антиелектростатичних речовин до складу матерiалiв, якi перероблюються, менш ефективне, проте свою дiю цi речовини зберiгають протягом кiлькох рокiв.

Введення антиелектростатичних речовин може бути здiйснене рiзними способами:

– додаванням до мономерiв перед їх полiмерiзацiєю;

– введенням безпосередньо в момент самої полiмерiзацiї;

– введенням при вальцюваннi, екструзiї або змiшуваннi у змiшувачi.

5.3.5. Для зменшення питомого об’ємного опору дiелектричних рiдин та розчинiв полiмерiв (клеїв) може бути застосовано введення рiзних розчинених в них антиелектростатичних присадок, зокрема, солей металiв змiнної валентностi, вищих карбонових, нафтенових та синтетичних жирних кислот (див. Додатки 8, 9).

5.3.6. Введення поверхнево-активних речовин та iнших антиелектростатичних добавок та присадок допустимо тiльки в тих випадках, коли є дозвiл органiв санiтарного нагляду та застосування їх не тягне за собою порушень технiчних вимог, що ставляться до випускаємої продукцiї.

5.4. Нейтралiзацiя заряду на поверхнi твердих дiелектричних матерiалiв

5.4.1. У випадках, коли небезпечна дiя електризацiї обмежується яким-небудь мiсцем або невеликою кiлькiстю мiсць в технологiчному процесi, або коли не можна досягти вiдведення заряду статичної електрики за допомогою бiльш простих засобiв (див.розд. 5.2, 5.3), рекомендується здiйснювати нейтралiзацiю шляхом iонiзацiї повiтря в безпосереднiй близькостi вiд поверхнi зарядженого матерiалу. З цiєю метою можуть бути використанi нейтралiзатори статичної електрики (ГОСТ 12.4.124-83), типи та основнi технiчнi характеристики яких приведенi в Додатку 10.

5.4.2. Для нейтралiзацiї зарядiв статичної електрики в вибухонебезпечних примiщеннях всіх класiв треба застосовувати радiоiзотопнi нейтралiзатори, якщо вони не заборонені іншими нормативними документами. Їхня установка та експлуатацiя здiйснюється у вiдповiдностi до вимог iнструкцiй, що до них додаються.

Вибiр необхiдного типу радiоiзотопних нейтралiзаторiв здiйснюється згiдно з галузевими методиками та рекомендацiями.

Примiтка.

При виготовленнi продукцiї санiтарно-гiгiєнiчного та побутового призначення (серветки, тампони, цигарковий та мундштучний папiр, тканини i т.п.), а також зошитової продукцiї застосування радiоiзотопних нейтралiзаторiв забороняється.

5.4.3. У випадках, коли матерiал (плiвка, тканини, стрiчка, лист) електризується настiльки сильно, що застосування радiоiзотопних нейтралiзаторiв не забезпечує нейтралiзацiю заряду статичної електрики, допускається установка комбiнованих (iндукцiйно-радiоiзотопних), або вибухозахисних iндукцiйних та високовольтних (постiйної та змiнної напруги) нейтралiзаторiв.

5.4.4. У всiх випадках, коли дозволяє характер технологiчного процесу та конструкцiя машин, належить застосовувати iндукцiйнi нейтралiзатори.

Установлюватися вони повиннi таким чином, щоб вiдстань помiж їх коронуючими електродами (голками, струнами, стрiчками) та зарядженою поверхнею була мiнiмальною й не перевищувала 20–50 мм (в залежностi вiд конструкцiї нейтралiзатора). У вибухонебезпечних примiщеннях при цьому необхiдно вживати заходи, що виключають можливiсть виникнення iскрового розряду мiж зарядженою поверхнею та коронуючими електродами.

5.4.5. У випадку неможливості застосування iндукцiйних нейтралiзаторiв або недостатньої їх ефективностi у примiщеннi, яке не є вибухонебезпечним, необхiдно застосовувати високовольтнi нейтралiзатори та ней-тралiзатори ковзного розряду.

Примiтка.

У випадку використання голкових iндукцiйних та високовольтних нейтралiзаторiв необхiдно передбачити заходи, що запобiгають можливості травмування обслуговуючого персоналу голками нейтралiзаторiв.

5.4.6. Для нейтралiзацiї заряду статичної електрики в важкодоступних мiсцях, на поверхнi об’єктiв, що мають складну конфiгурацiю, змiнюють безперервно геометричнi розмiри, тобто там, де неможлива установка нейтралiзаторiв в безпосереднiй близькостi вiд зарядженої поверхнi, слiд застосовувати аеродинамiчнi нейтралiзатори з примусовою подачею iонiв струменем повiтря.

У випадку, коли цей спосіб нейтралiзацiї застосовується в вибухонебезпечному примiщеннi, iонiзатори (крiм радiоiзотопних) повиннi бути вибухозахищеними або розташовуватися в сусiднiх примiщеннях, якi не є вибухонебезпечними.

Примiтка.

У випадку, коли на зарядженому матерiалi iснують як позитивно, так i негативно зарядженi дiлянки, або коли знак заряду невiдомий, необхiдно застосовувати iонiзатори, що забезпечують утворення в повiтряному потоцi як позитивних, так i негативних iонiв.

Коли матерiал заряджений переважно зарядом одного знаку, бажано забезпечити унiполярну iонiзацiю повiтряного потоку (iонами протилежного знаку). В цьому випадку ступiнь iонiзацiї повiтряного потоку зменшується повiльнiше, нiж при бiполярнiй iонiзацiї, що дозволяє установлювати iонiзатор на бiльшiй вiдстанi.

5.5. Запобiгання небезпечним розрядам з рiдин

5.5.1. Коли в трубопроводах та технологiчнiй апаратурi, в яких мiстяться рiдкi продукти, виключена можливiсть утворення вибухонебезпечних концентрацiй пароповiтряних сумiшей (температура рiдини нижче нижньої температурної межi вибуховостi, середовище не мiстить окислювачiв i знаходиться пiд надлишковим тиском; апарати та комунiкацiї заповненi iнертними газами), швидкостi транспортування рiдин по трубопроводах та витiкання їх в апарати не обмежуються.

В iнших випадках швидкiсть руху рiдин по трубопроводах та витiкання їх в апарати (резервуари) необхiдно обмежити таким чином, аби щiльнiсть заряду, потенцiал, напруженiсть поля в резервуарi (апаратi), що заповнюється, не перевищували значення, при якому можливе виникнення iскрового розряду з енергiєю, яка не перевищує 0,4 мiнiмальної енергiї запалювання оточуючого середовища.

Максимально безпечнi швидкостi руху рiдин по трубопроводах та витiкання їх в апарати (резервуари) визначаються в кожному окремому випадку в залежностi вiд властивостей рiдини та вмiсту в нiй нерозчинних домiшок, розмiру, властивостей матерiалу стiнок трубопроводу (апарата), тиску та температури в апаратi, що заповнюється. При цьому явно безпечним є транспортування по заземлених металевих трубопроводах рiдин з питомим об’ємним електричним опором до 105 Ом·м зi швидкостями до 10 м/с, а рiдин з питомим об’ємним електричним опором до 109 Ом·м – зi швидкостями до 5м/с.

Для рiдин з питомим об’ємним електричним опором бiльше 109 Ом·м допустимi швидкостi транспортування та витiкання установлюються для кожної рiдини окремо, безпечною швидкiстю витiкання таких рiдин iз заземлених металевих трубопроводiв в заземленi металевi резервуари (апарати) є 1,0 м/с.

5.5.2. Для зниження до безпечного значення щiльностi заряду в потоцi рiдини, яка має питомий об’ємний електричний опiр бiльше 109 Ом·м, при необхiдностi транспортування її по трубопроводах зi швидкостями, якi перевищують безпечнi, необхiдно застосовувати спецiальнi пристрої для вiдведення заряду.

Пристрої для вiдведення заряду з рiдкого продукту повиннi установлюватися на завантажувальному трубопроводi безпосередньо коло входу в апарат (резервуар), що заповнюється так, щоб при максимальнiй швидкостi транспортування час руху продукту по завантажувальному трубопроводі пiсля виходу з пристрою до витiкання його в апарат не перевищував 10% постiйної часу релаксацiї заряду в рiдинi. Коли ця умова конструктивно не може бути виконана, вiдведення виникаючого в завантажувальному патрубку заряду повинно бути забезпечено в серединi апарата, що заповнюється (резервуару) до виходу зарядженого потоку на поверхню рiдини, яка є в апаратi.

5.5.3. Як пристрої для вiдведення заряду з рiдкого продукту можуть використовуватися:

– iндукцiйнi нейтралiзатори зi струнами або голками;

– релаксацiйнi ємкостi, якi являють собою горизонтальну дiлянку трубопроводу збiльшеного дiаметра.

При цьому дiаметр цiєї дiлянки трубопроводу повинен бути не менше:

де Др – дiаметр релаксацiйної ємностi, м;

Дт – дiаметр трубопроводу, м;

Vт – швидкість рідини в трубопроводi, м/с.

Довжина його (м) повинна бути не менше

де e – дiелектрична стала рiдини;

r_v – питомий об’ємний електричний опiр рiдини, Ом·м.

5.5.4. Як пристрiй для вiдведення заряду всереденi апарата (резервуара), що заповнюється, можливо застосовувати:

– клiтки з заземленої металевої сiтки, якi охоплюють деякий об’єм бiля кiнця завантажувального патрубка таким чином, щоб заряджений потiк з патрубка поступав усередену клiтки.

При цьому об’єм клiтки повинен бути не менше

де V – об’єм клiтки, м3;

Q – продуктивнiсть перекачки рiдини (витрати), м3/год;

t = ee₀r_v – стала часу релаксацiї заряду в рiдині, с;

e – дiелектрична проникнiсть рiдини, безрозмiрна;

e₀ – електрична стала, дорівнює 8,854·10–12 ф/м;

r_v – питомий об’ємний електричний опiр рiдини, Ом·м;

– спецiальнi насадки на кiнцi завантажувального патрубка, якi такі формують та направляють заряджений струмiнь, що витікає, аби забезпечити максимальний час розповсюдження його на поверхнi днища та стiнок апарата (резервуару), що заповнюється;

– нейтралiзатори занурювального типу, якi являють собою товстостiнну трубу з дiелектрика з установленими в нiй протяжними електродами-струнами.

5.5.5. Для забезпечення вiдводу заряду з потоку рiдини, що електризується, в широкому дiапазонi змiн питомого об’ємного електричного опору вiд 109 до 1013 Ом·м може використовуватися автономна система пристроїв захисту вiд статичної електрики, якi складаються з iндукцiйного струнного нейтралiзатора та пристрою для забезпечення релаксацiї.

5.5.6. Для запобiгання небезпечних iскрових розрядiв потрiбно не допускати наявностi на поверхнi горючих та легкозаймистих рiдин в апаратах та резервуарах незаземлених електропровiдних плаваючих предметiв.

Понтони з електропровiдних матерiалiв, якi призначенi для зменшення втрати рiдини вiд випаровування, повиннi бути заземленi за допомогою не менш нiж двох гнучких заземлюючих провiдникiв, приєднаних до понтону в дiаметрально протилежних точках.

Примiтки:

1. При застосуваннi поплавкових або буйкових рiвнемірiв їхні поплавки повиннi бути виготовленi з електропровiдного матерiалу i при будь-якому положеннi мати надiйний контакт з заземленням.

2. У випадку, коли при iснуючій технологiї виробництва неможливо запобiгти наявностi на поверхнi рiдини незаземлених плаваючих предметiв, необхiдно вжити заходів, якi виключають можливiсть створення над нею вибухонебезпечного середовища.

3. Використання неелектропровiдних плаваючих пристроїв та предметiв (понтонiв, пластмасових куль та ін.), якi призначенi для зменшення втрат рiдини вiд випаровування, дозволяється тiльки по узгодженню зi спецiалiзованою органiзацiєю.

5.5.7. Рiдини повиннi подаватися в апарати, резервуари, тару повним перерiзом труби таким чином, щоб не допускати їхнього розбризкування, розпилення.

5.5.8. Наливання рiдини вiльно падаючим струменем не дозволяється. Вiдстань вiд кiнця завантажувальної труби до дна приймальної посудини не повинна перевищувати 200 мм, а коли це неможливо, то струмiнь повинен бути направлений уздовж стiнки. При цьому форма кiнця труби та швидкiсть подачi рiдини повиннi бути вибранi таким чином, щоб запобiгти її розбризкуванню.

При верхньому наливаннi апарата, резервуару, цистерни тощо за допомогою гумового шланга необхiдно передбачити його вертикальне розташування.

Виняток становлять лише випадки, коли гарантована неможливiсть виникнення в приймальнiй посудинi вибухонебезпечних концентрацiй парогазових сумiшей.

5.5.9. Рiдини повиннi поступати в резервуари нижче рiвня залишку рiдини, яка в них знаходиться.

На початку заповнення порожнього резервуару рiдини, якi мають питомий об’ємний електричний опiр бiльше 105 Ом·м, повиннi подаватися до нього з швидкiстю не бiльше 0,5 м/с до моменту занурення кiнця завантажувальної труби.

При подальшому заповненнi швидкiсть треба вибирати з урахуванням вимог п.5.5.1.

5.5.10. Ручний вiдбiр рiдини з резервуарiв та ємкостей, а також вимiрювання рiвня за допомогою рiзного роду мiрних лiнiйок та метр-штокiв через люки дозволяється тiльки пiсля закiнчення часу, що перевищує 3 (див. п.5.5.4) пiсля припинення руху рiдини, коли вона знаходиться в станi спокою. При цьому пристрої для проведення вимiрiв повиннi бути виготовленi з матерiалу з питомим об’ємним електричним опором менше 105 Ом·м і заземленi.

У випадку виготовлення цих пристроїв з дiелектричних матерiалiв повиннi додержуватися умови електростатичної iскробезпеки вiдповiдно до ГОСТ 12.1.018-93.

5.6. Запобiгання небезпечним розрядам у газових потоках

5.6.1. Для запобiгання виникнення небезпечних iскрових розрядiв пiд час перемiщення газiв i парiв по трубопроводах та апаратах необхiдно всюди, де це технологiчно можливо, вжити заходів щодо виключення присутностi в газових потоках твердих та рiдких частинок.

5.6.2. Конденсацiя парiв та газiв при великому перепадi тискiв викликає сильну електризацiю газових струменiв пiд час витiкання через нещiльностi. Це вимагає пiдвищеної уваги до герметизацiї обладнання, яке утримує пари та гази пiд високим тиском.

5.6.3. Не допускається присутнiсть в газовому потоцi незаземлених металевих частин та деталей обладнання.

5.7. Вiдведення заряду при переробцi сипких та дрiбнодисперсних матерiалiв

5.7.1. Переробку сипких (в особливостi дрiбнодисперсних) матерiалiв належить вести в металевому або електропровiдному (див. п.5.8.1) неметалевому обладнаннi.

Особливо важливо дотримуватися цiєї вимоги в установках по транспортуванню, сушiнню та розмелюванню матерiалiв в газових потоках (струменях).

5.7.2. У випадках застосування для переробки сипких матерiалiв антиелектростатичного або дiелектричного обладнання та трубопроводiв (див. пп.5.8.2, 5.8.3) для покращання умов стiкання заряду з перероблюємого матерiалу належить звертати особливу увагу на ретельне виконання вимог, викладених в пп. 5.8.5, 5.8.6, 5.8.8, 5.8.10, 5.8.11.

Для зменшення електризацiї при пневмотранспортуваннi гранульованих, подрiбнених і порошкоподібних полiмерних матерiалiв по неметалевих трубопроводах належить застосувати труби з тогож або близького за складом полiмерного матерiалу (наприклад, транспортування порошкоподібного або гранульованого полiетилену краще вести по полiетиленових трубах).

5.7.3. В установках по транспортуванню та розмелюванню матерiалiв в повiтряних потоках (струменях) повiтря, що подається, має бути зволожене до такого ступеня, щоб вiдносна вологiсть повiтря на виходi з пневмотранспорту, а також в мiсцi розмелювання матерiалiв в млинах, складала не менше 65 %.

Коли за технологiчними умовами збiльшення вiдносної вологостi повiтря не припустимо, то рекомендується застосовувати його iонiзацiю (див. розд.5.4). При цьому найбiльш придатними для використання в бункерах, циклонах, на кiнцевих дiльницях пневмотранспортних трубопроводiв є спецiальнi пристрої зі стержневими, голковими або струнними заземленими електродами (iндукцiйнi нейтралiзатори).

5.7.4. У випадку, коли зазначенi в п.5.7.3 заходи з якихось причин не можуть бути застосованi, перелiченi процеси повиннi проводитись в потоцi iнертного газу.

Примiтка.

Застосування повiтря допускається лише у випадку, коли результати безпосереднiх вимiрiв ступеню електризацiї матерiалiв в дiючому обладнаннi пiдтверджують безпечнiсть ведення процесу.

5.7.5. З метою покращання умов стiкання заряду з тканинних рукавiв, що застосовуються для затарювання гранульованих та iнших сипких матерiалiв та з’єднання рухомих елементiв обладнання з нерухомими, а також з рукавними фiльтрами, належить просочувати їх відповідними розчинами поверхнево-активних речовин (див. Додаток 5) з наступним просушуванням, забезпечуючи при крiпленнi надiйний контакт з заземленими металевими елементами обладнання.

Для рукавних фiльтрiв належить вибирати просочення, яке не знижує пiсля просушування фiльтруючих властивостей тканини.

Допускається застосування металізованої тканини.

5.7.6. Забороняється завантаження сипких продуктiв безпосередньо з паперових, полiетиленових, полiхлорвiнiлових та iнших мiшкiв в люки апаратiв, в яких мiстяться рiдини при температурi вище їх температури спалаху.

В цьому випадку належить застосовувати металевi шнековi, секторнi та iншi живильники.

5.7.7. Для запобiгання вибухам пилу вiд iскрових розрядiв необхiдно:

– уникати утворення вибухонебезпечних пилоповiтряних сумiшей;

– не дозволяти падiння та скидання пилу, утворення клубів пилу та його завихрення;

– очищати систематично обладнання та будiвельнi конструкцiї в примiщеннях вiд пилу, який осiв, в термiни, що установленi дiючими нормами та правилами.

5.8. Захист футерованого та неметалевого обладнання

5.8.1. Електропровiдним вважається обладнання, в котрому поверхнi, якi мають контакт з речовинами (сировиною, напiвпродуктами, готовою продукцiєю), що перероблюються, виготовленi з матерiалiв з питомим об’ємним електричним опором не бiльше 105 Ом·м.

5.8.2. Антиелектростатичним вважається обладнання, в котрому поверхнi, якi мають контакт з речовинами, що перероблюються, виготовленi з матерiалiв з питомим об’ємним електричним опором не бiльше 108 Ом·м.

5.8.3. Дiелектричним вважається обладнання, в котрому поверхнi, якi мають контакт з речовинами, що перероблюються, виготовленi з матерiалів з питомим об’ємним електричним опором бiльше 108 Ом·м.

5.8.4. Захист вiд статичної електрики електропровiдного неметалевого обладнання та обладнання з електропровiдною футеровкою повинен здiйснюватися методами, передбаченими цими Правилами для металевого обладнання (див. розд. 5.2).

5.8.5. У випадку використання антиелектростатичного та дiелектричного неметалевого обладнання не допускається наявність в них металевих частин та деталей, що мають опiр вiдносно землi бiльше 100 Ом.

5.8.6. Зовнiшня поверхня дiелектричних трубопроводiв, по яких транспортуються речовини та матерiали з питомим об’ємним електричним опором бiльше 105 Ом·м, повинна металiзуватися або фарбуватися електропровiдними емалями та лаками (див. Додаток 11). При цьому повинен бути забезпечений електричний контакт мiж електропровiдним шаром та заземленою металевою арматурою.

Замiсть електропровiдних покриттiв допускається обмотувати вказанi трубопроводи металевим дротом перетином не менше 4 мм2 кроком намотки 100–150 мм, який має бути приєднаний до заземленої металевої арматури.

Електропровiдне покриття (або обмотування) зовнiшнiх поверхонь, суцiльнi електропровiднi основи, окремi електропровiднi елементи та арматура дiелектричних трубопроводiв повиннi становити на всій довжині суцiльний електричний ланцюг, який в межах цеху (вiддiлення, установки) повинен бути приєднаний до контуру заземлення через кожнi 20–30 м, але не менше нiж в двох точках.

5.8.7. Для забезпечення необхiдного контакту з заземленням антиелектростатичних неметалевих трубопроводiв достатньо обвивки їх металевим дротом вiдповiдно до п.5.8.6 або укладки їх на суцiльнiй електропровiднiй основi.

5.8.8. Опори трубопроводiв з полiмерних матерiалiв повиннi бути виготовленi з електропровiдних матерiалiв та заземленi, або мати заземленi прокладки з електропровiдних матерiалiв в мiсцях, де на них спираються трубопроводи.

5.8.9. Рiдини з питомим об’ємним опором не бiльше 109 Ом·м практично не електризуються при руховi зi швидкiстю до:

– 2 м/с – в трубопроводах та апаратах з дiелектричних матерiалiв та з діелектричною футеровкою;

– 5 м/с – в трубопроводах та апаратах з антиелектростатичного матерiалу та з антиелектростатичною футеровкою.

5.8.10. Неметалевi антиелектростатичнi та дiелектричнi ємкостi та апарати повиннi покриватися зовнi (а коли дозволяє наявне в апаратi середовище, то й усерединi) електропровiдними лаками та емалями за умови забезпечення надiйного їхнього контакту з заземленою металевою арматурою.

Надiйний контакт електропровiдного покриття з заземленням може бути забезпечений шляхом пофарбування суцiльним шаром електропровiдної емалi усiх внутрiшнiх та зовнiшнiх поверхонь апаратiв (ємкостей) з установкою пiд його опори заземлених металевих (або електропровiдних неметалевих) прокладок.

При неможливостi покриття суцiльним шаром внутрiшньої та зовнiшньої поверхонь апарата заземлення внутрiшнього електропровiдного шару допускається шляхом застосування додаткових електродiв або провiдникiв.

5.8.11. Для вiдведення статичної електрики вiд речовин, якi знаходяться в серединi дiелектричного обладнання та здатнi накопичувати заряди при контактному або iндуктивному впливовi вiд наелектризованої поверхнi цього обладнання, допускається уведення не менше двох заземлених електродiв, стiйких до даного середовища.

При цьому не повинна порушуватися герметичнiсть обладнання та електроди, які уводяться, не повинні виступати над внутрішньою поверхнею. Цi заходи виявляються достатнiми, коли питомий об’ємний електричний опiр середовища в апаратi не перевищує 109 Ом·м для рiдких середовищ та 108 Ом·м – для сипких.

5.9. Вiдведення заряду, що виникає на людях, пересувних ємкостях та апаратах

5.9.1. Пересувнi апарати та посудини, особливо для транспортування дiелектричних горючих та легкозаймистих рiдин, необхiдно виконувати з електропровiдних матерiалiв (див. пп. 5.8.1, 5.8.2). Транспортуватися по цехах пiдприємства вони повиннi на металевих вiзках з колещатами з електропровiдних матерiалiв, причому повинен бути забезпечений контакт посудини або апарата з корпусом вiзка.

При транспортуваннi вибухонебезпечних речовин, що електризуються, на вiзках або електрокарах з неелектропровiдними покришками колес допускається забезпечення контакту вiзка або електрокари з землею та електропровiдною пiдлогою (див. п. 5.9.7) за допомогою приєднаного до корпусу ланцюжка з мiдi або iншого металу, який не дає механiчної iскри, що має таку довжину, щоб декiлька кiлець при транспортуваннi постiйно знаходились на землi чи на підлозі.

Примiтка.

Для зменшення шуму під час руху металевих вiзкiв їхні колеса можуть бути покритi електропровiдною гумою (див. Додаток 12).

5.9.2. В мiсцях заповнення пересувних посудин пiдлога повинна бути електропровідною (див. п.5.9.7) або на нiй повиннi бути покладенi заземленi металевi листи, на якi установлюються посудини при заповненнi; допускається заземлення пересувних посудин за допомогою приєднання їх до заземлюючого пристрою мiдним тросиком зi струбциною.

5.9.3. При заповненнi пересувних посудин наконечник шланга повинен бути опущений до дна посудини на вiдстань не бiльше 200 мм.

Коли дiаметр горловини посудини мiсткiстю бiльше 10 л не дозволяє опустити шланг усередину, необхiдно використовувати заземлену лiйку з мiдi чи iншого електропроводного матерiалу, який не дає механiчної iскри, кiнець якої повинен знаходитись на вiдстанi не бiльше 200 мм вiд дна посудини.

У випадку використання короткої лiйки, до кiнця її повинен бути приєднаний ланцюжок з електропровідного матерiалу, що не дає механiчної iскри, стiйкого до переливаємої рiдини який при опусканнi лiйки в посудину повинен лягати на її дно.

5.9.4. Для запобiгання небезпечних iскрових розрядiв, якi виникають внаслiдок накопичення на тiлi людини заряду статичної електрики при контактному чи iндуктивному впливовi наелектризованого матерiалу або елементiв одягу, що електризуються при тертi один об одного, в вибухонебезпечних виробництвах необхiдно забезпечити стiкання цього заряду в землю.

Основним методом виконання цiєї вимоги є забезпечення електростатичної провiдностi пiдлоги та використання антиелектростатичного взуття.

Примiтка.

В зв’язку з великим розповсюдженням одягу з синтетичних матерiалiв, який сильно електризується при руховi та приводить до швидкого накопичення заряду на тiлi людини, улаштування заземлених рукояток, поручнiв,помостiв слiд розглядати як додатковий засiб вiдведення заряду з тiла людини.

5.9.5. Антиелектростатичнi властивостi взуття визначаються вiтчизняними та мiжнародними стандартами та технiчними умовами на це взуття.

В окремих випадках для надання взуттю антиелектростатичних властивостей допускається прошивати або пробивати пiдошву електропровiдними матерiалами, якi не дають механiчної iскри, i виходять пiд устiлку.

Використання шкарпеток з шерстяної та синтетичної пряжi не допускається, бо вони перешкоджають стiканню заряду з тiла людини.

5.9.6. У випадку, коли робiтник виконує роботу в неелектропровiдному взуттi сидячи, заряд статичної електрики, який накопичився на його тiлi, рекомендується вiдводити за допомогою антиелектростатичного халата в поєднаннi з електропровiдною подушкою стiльця або за допомогою електропровiдних браслетiв, якi легко знiмаються, з’єднаних з землею через опiр 105 – 107 Ом.

5.9.7. Для забезпечення безперервного вiдведення заряду з тiла людини, з пересувних посудин та апаратiв у вибухонебезпечних примiщеннях пiдлога повинна бути електростатично провiдною.

Примiтки:

1. Покриття пiдлоги вважається електростатично провiдним, коли електричний опiр мiж металевою пластиною площею 20 см2, покладеною на пiдлогу та притиснутою до неї силою в 5 кгс, та контуром заземлення не перевищує 106 Ом.

2. Розсiююча пiдлога – це пiдлога, яка характеризується електричним опором вiд 106 Ом до 109 Ом.

3. Астатична пiдлога – це пiдлога, яка характеризується електричним опором бiльше 109 Ом i в якiй зведено до мiнiмума виникнення зарядiв при роздiленнi контакта поверхонь чи при тертi з iншим матерiалом, а саме пiдошви взуття чи колес.

4. Питомий об’ємний електричний опiр деяких покриттiв пiдлоги приведено в Додатку 13.

5.9.8. Забороняється проведення робiт у серединi ємкостей та апаратiв, де можливе утворення вибухонебезпечних паро-, газо- та пилоповiтряних сумiшей, в комбiнезонах, куртках та iншому верхньому одязі з матерiалiв, що електризуються.

Примiтка.

Для надання верхньому одягу антиелектростатичних властивостей рекомендується просочувати його розчинами поверхнево-активних речовин з наступною просушкою, застосування яких узгоджено з органами Держсаннагляду України.

5.9.9. У випадку, коли обслуговуючий персонал пiд час роботи знаходиться постiйно в електростатичному полi, створеному зарядом на матерiалi, що електризується, або дiелектричному обладнаннi, в тому числi дисплейних термiналах, напруженiсть електростатичного поля на робочих мiсцях не повинна перевищувати гранично допустимих значень, установлених ГОСТ 12.1.045-84.

5.10. Вiдведення заряду вiд частин, якi обертаються, та пасових передач

5.10.1. Здатнi електризуватися або заряджатися вiд наелектризованого матерiалу електропровiднi частини машин та апаратiв, якi обертаються та контакт котрих з заземленим корпусом може бути порушеним завдяки наявностi шару мастила в пiдшипниках або застосуванню дiелектричних антифрикцiйних матерiалiв, повиннi мати спецiальнi пристрої для забезпечення надiйного заземлення. Слiд уникати застосування у вибухонебезпечних примiщеннях пiдшипникiв або вкладишiв до них з неелектропровiдних матерiалiв.

Кращим засобом для забезпечення контакту в електропровiдних пiдшипниках є застосування електропровiдних мастил.

У випадку, коли немає можливостi забезпечити вiдведення заряду вiд частин, що обертаються, простiшими методами, допустимо застосування нейтралiзаторiв (див. розд. 5.4).

5.10.2. У вибухо- та пожежонебезпечних цехах рекомендується безпосередньо з’єднувати електродвигун з виконавчим механiзмом або використовувати редуктори та iншi типи передач, що виготовляються з металу та забезпечують електричний контакт вiсi двигуна та виконавчого механiзму.

5.10.3. При необхiдностi застосування пасових передач вони та всi частини установки повиннi виготовлятися з матерiалiв, що мають питомий об’ємний електричний опiр не бiльше 105 Ом·м, зокрема, антиелектростатичнi клиновi ременi, а вся установка (огорожа та iншi металевi предмети поблизу паса) повинна заземлятися.

5.10.4. У випадку використання пасiв, виготовлених з матерiалiв з питомим об’ємним електричним опором бiльше 105 Ом·м потрiбно застосовувати один iз засобiв запобiгання небезпечній електризацiї:

– збiльшення вiдносної вологостi повiтря в мiсцях розташування пасової передачi не менше нiж до 70 %;

– електропровiднi покриття (мастила) пасiв;

– в особливих умовах – iонiзацiя повiтря за допомогою нейтралiзаторiв установлених з внутрiшньої сторони паса, якомога ближче до точки його сходу зі шкiву.

Примiтки:

1. Як електропровiдне покриття для шкiряних та гумових пасiв рекомендується мастило такого складу: на 100 ваг.ч. глiцерину 40 ваг.ч. сажi. Це мастило має наноситись на зовнiшню поверхню за допомогою щiтки пiд час зупинки механiзму в термiни, якi встановлює адмiнiстрацiя пiдприємства, але не менше одного разу на тиждень.

2. Потрiбно приймати заходи щодо недопущення забруднення пасiв маслом та iншими рiдкими та твердими речовинами, якi мають питомий об’ємний опiр бiльше 105 Ом·м.

5.10.5. Забороняється змащування пасiв канiфоллю, воском та iншими речовинами, якi збiльшують поверхневий опiр у вибухонебезпечних примiщеннях всiх класiв.

6. ЕКСПЛУАТАЦIЯ ПРИСТРОЇВ ЗАХИСТУ ВIД СТАТИЧНОЇ ЕЛЕКТРИКИ

6.1. Прийняття пристроїв захисту вiд статичної електрики повинно проводитись одночасно з прийняттям технологiчного i енергетичного обладнання вiдповiдно до вимог, що пред’являють будівельні норми та правила по прийому в експлуатацiю завершених будiвництвом пiдприємств, будов i споруд.

6.2. Вiдповiдальнiсть за справнiсть пристроїв захисту вiд статичної електрики покладається на особу, призначену керiвником (власником) пiдприємства.

6.3. Експлуатацiя електричних нейтралiзаторiв рiзних типiв повинна здiйснюватися вiдповiдно до доданих до них iнструкцiй по експлуатацiї, а також вiдповiдно до вимог чинних “Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей” та “Правил техники безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей” (ПТЭ и ПТБ электроустановок потребителей).

Експлуатацiя радiоiзотопних нейтралiзаторiв повинна здiйснюватися відповідно до вимог дiючих санiтарних правил.

6.4. Огляд i ремонт нейтралiзаторiв повинен проводитись вiдповiдно до доданих до них iнструкцiй по експлуатацiї, причому ремонт, як правило, поєднується з ремонтом обладнання, на якому вони встановленi. Якщо нейтралiзатори потребують бiльш частих ремонтiв, начальник цеху або особа, яка вiдповiдає за справнiсть пристроїв захисту вiд статичної електрики, складає графiк ремонту нейтралiзаторiв, забезпечуючи їхню замiну на час ремонту резервними екземплярами. Графiк повинен бути затвердженим технiчним керiвником заводу (пiдприємства, органiзацiї).

6.5. Перiодичнiсть огляду та ремонту зволожувачiв повiтря встановлюється на мiсцi у залежностi вiд їх устрою. Графiк їхнього ремонту складається начальником цеху або особою, яка вiдповiдає за справнiсть пристроїв захисту вiд статичної електрики, i затверджується технiчним керiвником заводу (пiдприємства, органiзацiї).

Позаплановi ремонти зволожувачiв здiйснюються у тому випадку, якщо вони перестають забезпечувати необхiдну вiдносну вологiсть повiтря у примiщеннi.

6.6. Огляд та вимiрювання електричного опору заземлюючих пристроїв для захисту вiд статичної електрики повиннi проводитись одночасно з перевiркою заземлення електрообладнання цехових установок у вiдповiдності до вимог “ПТЭ и ПТБ электроустановок потребителей”.

7. ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ

Особи, виннi у порушеннi цих Правил, несуть дисциплiнарну, адмiнiстративну, матерiальну або кримiнальну вiдповiдальнiсть згiдно з чинним законодавством.

За безпеку конструкцiї, правильнiсть вибору матерiалу, якiсть виготовлення, монтажу, налагодження, ремонту i технiчного дiагностування, а також за вiдповiднiсть об’єкта цим Правилам вiдповiдає пiдприємство, установа, органiзацiя (незалежно вiд форми власностi та вiдомчої належностi), що виконує вiдповiднi роботи.

Керiвники пiдприємств, установ, органiзацiй та iншi посадовi особи несуть персональну вiдповiдальнiсть за виконання вимог Правил в межах покладених на них завдань та функцiональних обов’язкiв згiдно з чинним законодавством.

Додаток 1

Мiнiмальна енергiя запалювання паро- i газоповiтряних сумiшей

при рiзних температурах (мДж)

Найменування речовини	25° C	50° C	75° C	100° C	125° C	150° C
Акрилонiтрил	0,16
Акролеїн	0,175
Амiак	6,8
Ацетальдегiд	0,376
Ацетилен	0,011
Ацетон	0,406	0,28	0,25	0,214	0,203	0,188
1,3-Бутадiєн (дивiнiл)	0,19	0,16	0,14	0,12	0,11	0,09
Н-Бутан	0,25
Бутанол (Бутиловий спирт)	-	0,28	0,236	0,211	0,181	0.16
Бутанол-1 (н-Бутиловий спирт)	0,5 (20°C)	-	-	0,143	0,124	0,106
Бутанол-2 (метил-етилкетон)	0,28	-	-	-	-	-
Бутилацетат	0,5(20°C)	-	-	-	-	-
н-Бутил хлористий	1,24*
Бутилен	0,28	0,25	0,24	0,23	0,22	0,21
Вiнiлацетат	0,31(15°C) 1,2*
Вiнiлацетилен	0,06	0,05	0,045	0.041	0,036	0,031
Водень	0,011	0,009	0,0086	0,0076	0,007	0,0051
1,5-Гексадiєн	0,23
н-Гексан	0,23
н-Гептан	0,26 0,7*	0,22	0,16	0,134	0,112	0,082
1-Гептин	0,93
Дивiнiл	0,188	0,164	0,142	0,123	0,115	0,092
Дигiдропiран	0,56*
Диметилбутан	0,25
2,2-Диметилбутан (неогексан)	0,25 1,64*
2,2-Диметилпропан	1,57*
Диметиловий ефiр	0,345	0,32	0,29	0,274	0,25	0,22
Диметилсульфiд	0,76*
цис-1,2-Диметил- циклопропан	0,23
Диметоксиметан (метилаль)	0,42*
Ди-трет-бутила перекис	0,65*
Дiетилбензол	-	2,06 (65°С)	0,796	-	-	-
	-	-	0,198 (85°C)	0,181	0,180	0,178
Дiетиловий ефiр	0,25	0,2	0,16	0,13	0,1	0,089
Дiiзобутилен (2,4,4,-триметил-1-пентен)	1,75*
Дiiзопропiл - (2,3-диметилбутан)	0,25 1,64*
Дiiзопропiловий ефiр	1,14*
1,4-Дiоксан (окис дiетилену)	0,9
Етан	0,29	0,28	0,23	0,22	0,21	0,208
Етиламiн	2,4*	-	-	-	-	-
Етилацетат (оцтовоетиловий ефiр)	0,282 0,335 (9°C)	0,252	0,224	0,201	0,18	0,161
Етилбензол	0,75 6,18(22°C)	0,23	0,2	0,164	0,15	0,114
Етилен	0,12	0,09	0,08	0,074	0,066	0,062
Етиленамiн	0,48*
Етиловий спирт (етанол)	0,25	0,22	0,20	0,18	0,16	0,14
Етилцелозольв	0,15
Iзобутан	0,38	0,34	0,32	0,30	0,29	0,282
Iзобутилен	0,47	0,41	0,36	0,32	0,28	0,25
Iзооктан (2,2,4-триметилпентан)	0,28 2,7*	-	-	1,1*	-	0,48* (171°С)
Iзооктиловий спирт	0,21
Iзопентан (2-метилбутан)	0,21 0,96*
Iзопропiламiн	2,0*
Iзопропiлбензол	20,0(30° C)	0,232 (40°C)	-	-	-	-
	0,439(35°C)	0,225	0,206	0,184	0,158	0,137
Iзопропiлмеркаптан	0,87*
Iзопропiловий спирт (iзопропанол)	0,65*
Iзопропiл хлористий	1,55*
	11,47 (27 °C)	0,404	0,356	0,331	0,301	0,26
Лiгроїн	0,26
Метан	0,3	0,28	0,26	0,24	0,20	0,17
2-Метилбутан	0,21	-	-	-	-	-
Метиловий спирт (метанол)	- 0,215*	-	0,14 (60°C)	-	-	-
a-Метилстирол	-	-	0,156 (70°C)	-	-	-
Метилформiат	0,62*
Метилциклогексан	0,27
Нафтовий газ	0,26
Нiтропропан	0,32
Окис
вуглецю	8,0
етилену	0,06
пропiлену	0,14
Октан	0,42	0,342	0,303	0,257	0,207	0,17
Пентан	0,27	0,25	0,22	0,20	0,17	0,14
цис-2-Пентен	0,18
Перекис ди-трет-бутила	0,65*
Петролейний ефiр	0,36	0,28	0,26	0,25	0,21	0,195
Пропан	0,476	0,442	0,406	0,364	0,32	0,265
Пропiлен	0,24	0,23	0,22	0,216	0,2	0,187
Пропiлена окис (1,2-епоксипропан)	0,14	-	-	-	-	0,09* (182°C)
	0,24*	-	-	0,15*	-	-
Пропiональдегiд	0,49*
Розрiджувачі
РДВ	0,24	0,19	0,163	-	-	-
РКБ-1	-	0,86	0.345	0,22	0,171	0,154
Розрiджувач Р-5	-	0,33	0,28	-	-	-
Розчинювателi
РФГ	-	0,36	0,26	-	-	-
РЕ-2	-	0,34	0,24	-	-	-
646	-	0,251	0,166	-	-	-
647	-	-	0,25	-	-	-
648	-	0,2	0,154	-	-	-
649	-	0,635	0,236	-	-	-
Р-4	0,34	0,213	0,159	-	-	-
Р-5	-	0,329	0,278	-	-	-
РС-1	-	0,196	0,18	-	-	-
Сiрководень	0,08
Сiрковуглець	0,01 0,015*
Скипидар (сумiш вуглеводнiв)	-	0,40	0,32	0,294	0,27	0,24
Сольвент кам’яновугiльний	-	-	0,248	-	-	-
Стирол	-	0,28	0,22	0,11	0,07	0,051
	-	0,990 (40°C)
Тетрагiдропiран	0,22 1,21*
Тетрагiдрофуран	0,54*
Тiофуран (тiофен)	0,60*
Триетиламiн	1,15*
2,2,3-Триметилбутан	1,0*	-	-	-	-	-
2,4,4-Триметилпентен (дiiозобутилен)	1,75*	-	-	-	-	-
Фуран	0,23*
Хлористий
iзопропiл	1,55*
п-пропiл	1,08*
Циклогексан	0,24	0,2	0,19	0,17	0,15	0,145
Циклогексанол	-	-	0,77	0,37	0,35	0,28
Циклогексанон	-	1,3	0,41	0,35	0,28	0,19
Циклогексен	0,86*
Циклопентадiєн	0,67*
Циклопентан	0,83*
Циклопропан	0,17
цис-2-Пентан	0,18

* Енергiя запалювання при стехiометричнiй концентрацiї сумiшi.

Додаток 2

Мiнiмальна енергiя запалювання пилоповiтряних сумiшей

Найменування речовини	Wmin, мДж
Адипiнова кислота	58,3
Алiлоспиртова смола	20
Аеросил-200	1×10³
Алюмiнiй	20
Алюмiнiйова пудра	13,2
Ацетилцелюлозна пресмаса	10
Бавовняний пух	10
Бакеліт	10
Барвник кубовий золотисто-жовтий ЖХ	60,7
Бензойна кислота марки “А”	5
Бiсфенол “Р”	5
Бромiндиго	1×10³
Вiтан 2М	7,35
Вугiлля	40
Гексаметилентетрамiн	10
Гексилур	7
Гiдрат дiацетон a-кетогулонової кислоти	47
Гума	30
Дендробацилин	16,5
Деревинна мука	20
Десоксихолева кислота	25,5
2,4 Динiтроанiлiн	> 1,2×10³
Дифенiлолпропан	8,56
Дiацетат целюлози	355
Дiангiдрид пiромелiтової кислоти	> 2,2×10³
Ебонiт	50
Iонол	5,76
Казеiн	60
Канiфоль	10
Карбамiдна смола	80
Карбамiд пресований	80
Карбометоксисульфанiлхлорид (сульфохлорид)	178
Каучук штучний	30
Комплекс П-74 (полiстирол)	1,96
Крохмаль	40
Кумарон	10
Лак рубиновий “СК”	346
Лепiдоцид з сiллю	> 1,5×10³
Лепiдоцид чистий	293
Магнiй	15
Малонова кислота	> 1,0×10³
Метасол	> 1,5×10³
Метилакрилат	105
Метилцелюлоза	20
Мило	40
Мука пшенична	11,5
b-Нафтол	1,2
Оксибензальдегiд	15
п-Окисибензальдегiд	15
Пентаеритрит	3
Пiгмент
жовтий свiтломiцний	1,8
оранжевий	5,3
флуоресцентний денний жовтий	2,1
флуоресцентний оранжевий	2,3
червоний	1,5
яскраво-червоний лакофарбовий	3,7
Полiвiнiлбутираль	8,8
Полiвiнiловий спирт	5,6
Полiвiнiлхлорид
“Совинит”	> 1×10³
С-70	> 1×10³
С-7059М	> 1,3×10³
Полiетилен	4
некондицiйний	> 1,6×10³
основний	215
Полiметилметакрилат	17
Полiпропiлен	3
емульсiйний	3,4
Полiстирол
ПС-4	1,02
ПСЕ-1	0,72
ПСЕ-2	0,8
ПС-1	0,68
марки Б	3,34
емульсiйний	1,8
Полiформальдегiд	7,6
Полiхлорвiнiлова смола	160
Преспорошок К-19-2	3,9
Продукт 27	13,5
Прометрин	173
Пропiонат целюлози	60
Ретинен-гiдрохiнон (сухий)	14,2
Ретинен-гiдрохiнон комплекс:	3,6
основна речовина - 85 %;
гексан до 15 %
Рибофлавiн	> 1,6×10³
Салiцилова кислота (техн.)	3
Сажа ДГ-100	> 1×10³
Сiрка	2,5
Смола
СФ-010	3
на основi кумарону та iндену	10
на основi лiгнiну	20
Стеарат
алюмiнiю	15
барiю	442
кадмiю	29,8
кальцiю	13,7
натрiю	790
цинку	8,4
Стеаринова кислота	8,7
Стимулятор росту нiтрогумiновий	39,2
Тiодифенiламiн	2
2,4,7-Тринiтрофлуоренон-9	90
Феназон технiчний	11,9
Фенацетин	3,3
Фенопласт
синiй	12
чорний	817
Фенольнi пресматерiали	10
Фенольнi смоли	10
Феромарганець	250
Фодекс-2	> 1×10³
Фталевий ангiдрид	3,7
Фумарова кислота	39
Цинк	100
Цирконiй	15
Цукрова пудра	106
Шелак	10

Додаток 3

Перелiк спецiалiзованих органiзацiй

ДержНДIТБХВ Державний науково-дослiдний iнститут технiки безпеки хiмiчних виробництв (349940, м.Сєвєродонецьк, Гвардiйський пр., 34,
тел.: 3-12-64, 3-40-05).

ВСЦ ВЕ Випробувальний сертифiкацiйний центр по вибухозахищеному електрообладнанню (344052, м.Донецьк, вул. 50-ї Гвардiйської дивiзiї, 17, тел.: 94-12-43).

МакНДI Державний Макiївський науково-дослiдний iнститут по безпецi робiт в гiрничiй промисловостi (339008, Макiївка Донецької обл., вул. Лихачова, 60, тел.: 90-23-32, 90-43-16 (Донецьк); 9-61-07 (Макiївка)).

УкрНДIП Український державний науково-дослiдний iнститут целюлозно-паперової промисловостi (252133, м.Київ-133, вул.Кутузова, 18/7,
тел.: 295-21-66).

Додаток 4

Питомий об’ємний електричний опiр деяких речовин

Найменування речовини	Квалiфiкацiя чистоти; марка	Температура, ° C	Питомий об’ємний електричний опiр, Ом×м
Автолiзат дрiжджевий			2,1×10⁶
Адипiнова кислота		20	(0,45-1,29)10¹³
Аеросил-200		20	0,23×10¹⁴
Азбест			10⁸-10¹⁰
Азотистоамiловий ефiр			10⁵
Азотноамiловий ефiр			3×10⁴
Азотнометиловий ефiр			2×10³
Акрилова кислота	“ч”	20	2,9×10⁶
Акрилонiтрил-бутадiєн-стирольнi пластмаси			> 10¹⁴
Акролеiн (стабiлiзований гiдрохiноном)	“ч”	35	9,3×10⁴
D, L, a -аланiн		20	0,10×10¹³
		50	2,2×10⁶
		80	1,4×10⁶
		120	1,2×10⁶
Алар N, N -диметилгiдразид янтарної кислоти	техн.	20	0,27×10¹²
Алар 85 %, змочуючийся порошок		20	0,47×10¹⁸
Алкiднi пластмаси			10¹²
Алiлметакрилат	“ч”	25	(3,8-5,3)10⁶
Алiловий спирт	техн.	25	1,4×10³
Алiлпропiонат	“ч”	25	(3,8-4,0)10⁵
Алопрен № 40		20	0,28×10¹¹
Алрофор	“ч”	20	1,7×10¹³
Альбертал Кр 209		20	0,24×10¹¹
Альдегiд оцтовий (ацетальдегiд)		15	0,6×10⁴
Альтакс			10¹²
Альфа-амiноантрахiнон			> 10¹³
Альфаметилстирол	техн.		10¹⁰-10¹¹
Альфацелюлоза марки 2		20	0,29×10⁹
Амiлацетат	техн.		5,6×10⁶
Амiловий спирт	“ч”		(1,3-3,0)10⁵
Амiнопласти	ВЕI-11		10⁹
Амiнопласти	ВЕI-12		10⁸
	КМК-9		10¹²
	КМК-218		10¹⁰
	КМС-9		10¹¹
	К-41-5		10⁸
	МФК-20		10⁸
Амiак рiдкий			0,8×10⁵
Амонiй азотнокислий			0,13×10⁷
Анiонiт
АСД-18 g=0,48 г/м³			1,2×10⁷
ЕДЕ-10П			0,33×10¹⁰
Солоза А90/10			1,6×10¹⁰
Ангiдрид оцтовий			2,1×10⁴
Анiлiдсалiцилова кислота			5×10¹²
Анiлiн	“ч”	25 32	4,2×10⁵ 1,0×10⁶
Антрацен	техн.	25	0,3×10⁸
L -Аогинiн			2,7×10⁵
Апретируючi засоби на основi емукрилової емульсiї			< 10⁵
Ароматизоване масло-теплоносiй	АМГ-300		5,2×10⁸
Ароматне (отдушка)			2,4×10⁶
a-Аспагiнова кислота			5,9×10⁸
Ацеталiєвi смоли			10¹²
N-ацетил-Д, L, a-валiн		80 100	5,75×10⁶ 1,6×10⁸
N-ацетил-Д, L, a-фенiлаланiн		50	2,0×10¹⁰
		80	9,3×10⁸
		120	1,5×10⁷
Ацетилхлорид		25	2,5×10⁴
Ацетилцелюлоза		20	0,32×10⁸
Ацетон		-15	7,0×10⁶
		0	1,6×10⁵
		25	1,8×10⁵
	техн.		1,5×10³
Ацетонiлацетон			0,5×10⁵
Ацетонiтрил	“ч”	28	2,8×10⁴
Ацетопропiлацетат			< 10⁵
Ацетопропiловый спирт			< 10⁵
Ацетооцтовий ефiр	“ч”	20	8,9×10⁶
Ацетофенон		25	1,7×10⁸
Бакелiт			10¹³-10¹⁴
Барвники
бромiндиго		20	0,96×10¹⁰
ДФП жовтий		20	0,76×10¹⁰
ДФП червоний		20	0,14×10¹¹
ДФП оранжевий		20	0,29×10¹¹
кубовий жовтий ЗХ		20	0,26×10¹⁰
кубовий золотисто-жовтий ЖХ		20	0,96×10¹⁰
кубовий золотисто-жовтий КХ		20	0,6×10¹⁰
кубовий синiй О		20	0,14×10¹²
кубовий яркофiолетовий К		20	0,96×10¹⁰
дисперсний синiй полiефiрний			6×10⁹
жовтий З для полiефiрiв			> 10¹³
зелений 2ж			7,5×10¹⁰
маслиновий для полiефiрiв			5×10¹²
синiй К для полiефiрiв			> 10¹³
Белофори
25-10			2×10⁹
2132			1,8×10¹²
ЗПШ			0,13×10¹¹
КБ		20	(0,8-1,75)10⁹
КД			0,9×10¹¹
КД-2		20	0,3×10¹¹-0,6×10¹²
ОД			3,93×10¹²
ОЛА			0,11×10¹⁰
СНПА			0,26×10¹¹
СЦД			0,73×10⁸
СЦВ			0,31×10⁸
Бензальдегiд		28	2,5×10⁴
Бензиловий спирт	“чда”	25	4,3×10⁴
Бензиловий ефiр	“ч”		2,5×10⁷
Бензини	А-72		3,1×10⁹-2×10¹¹
	А-76		9,5×10⁹-2×10¹¹
	Б-70		4,6×10¹¹
	Б-91/115		(0,4-8,7)10¹⁰
	Б-95/130		(0,5-7,0)10¹⁰
	“Калоша”		10¹⁰-10¹²
Бензин-розчинник для лакофарбових матерiалiв (уайт-спiрит)			1×10¹⁰-1,6×10¹²
Бензин екстракцiйний	техн.	25	1,5×10¹¹
Бензойна кислота			3,0×10⁶
Бензойнобензиловий ефiр			> 10⁷
Бензойноетиловий ефiр			10⁷-10⁸
Бензол	спец. очищ.	20	2,0×10¹³
		65	2,5×10¹²
	техн.		(0,9-8,0)10¹¹
кам’яновугiльний			2,3×10¹⁰-8×10¹¹
нафтовий чистий			4×10¹¹-1×10¹²
Бензонiтрил			2×10⁵
1,2,3-Бензотриазол	“ч”		1,6×10¹²
1,4-Бензохiнон	техн.	25	0,12×10¹⁴
Бiтум			10¹⁵-10¹⁶
1,3-Бiс (ацетоксиметил)-1,1,3,3-тетраметилдисилоксан			3,1×10⁷
1,3-Бiс (гiдрооксиметил)-1,1,3,3-нiтрометилдисилоксан			2,2×10⁶
a, w-Бiс (гiдроксиметил) - олiгометилсилоксан			1,2×10⁹
1,3-Бiс (триметилсилоксиметил) - 1,1,3,3-тетраметилдисилоксан			2,4×10¹¹
1,3-Бiс (хлорметил)-1,1,3,3-тетраметилдисилоксан			2,1×10³
1,3-Бiс (хлорформiатометил) - 1,1,3,3-тетраметилдисилоксан			2,8×10⁶
a, w-Бiс (хлорформiатометил) - олiгометилсилоксан			2,0×10¹⁰
Бiс (триетоксисилил) амiн			3,4×10⁶
Бок-гiстидин (бутоксикарбонiльна група-бок)		22	1,17×10¹²
Бок-Д-a -амiнофенiлоцтова кислота		22	1,12×10¹²
Бром			0,8×10¹¹
Бромбензол			> 10⁹
5-Бромiзатин			> 10¹³
Бромистий ацетил			0,4×10⁴
етил	техн.		2,5×10⁶
Бромксилол			4,5×10⁷
Бромоформ			> 0,5×10⁶
Бутадiєнстирольний сополiмер модифiкований			10¹³
Бутандiол (1,4-Дiоксибутан)	“ч”		5,0×10⁵
Бутилакрилат	техн.		(2,5-3)10⁷
Бутилацетат			(0,2-1,0)10⁷
	“ч”	30	2,9×10⁸
Бутилбензол	техн.		10¹⁰-10¹¹
Бутиленглiколь	“ч”	20	6,2×10⁴
Бутилметакрилат	“ч”	20	1,0×10⁸
н-Бутиловий спирт (бутанол)	“ч”		1,1×10⁶
Трет-Бутиловий спирт	“чда”	24	1,0×10⁵
Бутиловий ефiр 2,4-дихлорфенокси- g-масляної кислоти		20	2,1×10⁶
Бутиловий ефiр ортотитанової кислоти		25	< 10⁶
Бутилформiат	“ч”	25	1,2×10⁶
Бутил хлористий третинний	“ч”		5,5×10⁶
g-Бутиролактон	“ч”		< 10⁵
Бутилстеарат		90	2,5×10¹¹
Бутилцелозольв			3,2×10⁴
Бутразин		20	(7,5-11,5)10⁸
Важкий розчинюватель			8,7×10⁸-1,2×10¹²
Вазелiн	КВН		1,1×10¹²
iзоляцiйний	КВ-3		10¹²
D, L -Валiн		22	0,12×10⁶
		30	7,4×10⁹
		70	3,0×10⁸
Винна кислота			(1,2-1,9)10¹⁰
Вiнiлацетат			0,12×10⁷
Вiнiлбутират	“ч”	25	5,5×10⁶
Вiнiлiденхлорид			(1,0-2,0)10⁶
п-Вiнiлпiролiдон	“ч”		7,5×10⁴
Вiнiпласт			0,27×10¹³
Вiнiлтриметилсилан			8,2×10⁹
Вiнiлтрихлорсилан			1,9×10⁶
Вiнiлтриетоксисилан			1,1×10⁶-1,5×10⁹
Вiнiлфосфат
50 %, порошок, що змочується			10⁸-10⁹
транс-iзомер			10⁸-10⁹
Вiнiфос			7,4×10³
Вiтавакс	техн.	20	0,34×10¹³
75 %, порошок, що змочується		25	(0,10-0,50)10⁵
Вiтан-2М			(1,0-1,2)10¹³
Вугілля кам’яне	марка Т		0,8×10¹¹
Вуглеграфiтовi матерiали			(0,5-6,0)10⁵
Вуглець чотирихлористий			10¹²-10¹⁴
Газойль			5,9×10⁹
Гаматиурам, комбiнований протравлювач насiння		20	0,2×10¹¹
Гас			6×10⁸-7,3×10¹²
освiтлювальний			8×10¹⁰-1,7×10¹¹
Гексадекан	“ч”		(2,0-8,0)10¹¹
н-Гексан	спец. очищ.	18 60	2,9×10¹⁶ 2,5×10¹⁵
	техн.		(1,5-9,5)10¹¹
Гексаметилендiамiн (плавлений)			3×10⁴
Гексаметилендiамiн (дистилат)			10⁵
Гексатиурам, комбiнований протравлювач насiння		20	0,25×10¹¹
Гексахлорбензол	техн.	25	> 10¹²
Гексахлорпараксилол			(4,6-5,6)10¹⁰
Гексахлорпропiлен		25	1,1×10¹⁰
Гексахлорциклопентадiєн		25	3,6×10¹⁰
Гексиловий спирт			(1,2-1,3)10⁶
н-Гептан	спец. очищ.		1,0×10¹⁵-2×10¹⁷
	техн.		10¹¹
Гептахлорпропан		20	0,29×10⁸
Гептилакрилат			(0,7-1,0)10⁷
Гептиловий спирт	“ч”	25	2,2×10⁵
Герметик 3			10⁷
137-185			6,2×10¹²
Гетинакс			10¹⁰-10¹¹
Гiдразин
хлористоводневий		20	1,4×10³
оцтовокислий	“ч”	20	1,0×10³
сiрчанокислий	“чда”	20	1,6×10⁶
Гiдроксиламiнсульфат			< 10⁵
Гiдрогальмувальна рiдина ГГР			(1,7-2,0)10⁵
L-Гiстидин гiдрохлорид			2,9×10¹¹
L-Гiстидин			2,9×10¹¹
Гiрчичне масло	техн. рафинир.		4,3×10⁸ 1,0×10¹²
Глiцерин	“чда”	25	1,5×10⁵
дистильований			1,5×10⁵
Гуми
електропровiднi			10²-10⁶
на основi каучукiв СКД, СКИ-3			10¹²-10¹³
на основi каучукiв СКН-18, СКН-26, наiриту			10⁸-10¹⁰
	техн.		0,23×10¹³
ЧХТ 486			0,82×10⁶
Даутерм			(0,5-0,8)10⁷
Дакрилоiд-71			(1,3-2,5)10¹⁰
Двоокис
сiрки		-15	1,1×10⁶
тiтану пiгментна марки А-01		20	0,37×10⁸
Двохосновний
фталат свинця ДОФТС			(0,8-1,5)10¹⁰
стеарат свинця ДОСС			(1,7-1,9)10¹⁰
“Дезамш” - засiб для чистки взуття з велюру й замшi			1,0×10⁴
Декалiн	спец. очищ.	30 125	5×10¹³ 2×10¹¹
Декан	спец. очищ.	15 85	2,5×10¹⁶ 8,3×10¹³
Дендробацилiн		20	0,3×10⁸
Дерево сухе			10⁸-10¹⁴
Децилметакрилат			(1,2-2,5)10⁷
Дециловый спирт	“ч”	25	(2,0-2,2)10⁶
Дибромiд		25	< 10⁶
Дибутилацетат	техн.		0,9×10⁸
Дибутиловий ефiр	“ч”	26	(5,0-6,4)10⁹
Дибутилтiодивалерiонат			1,1×10⁹
Дибутилтiодипропiонат			1,4×10⁸
Дибутилфталат	“ч”	31	1,5×10⁷ 8,7×10⁶
Дибутилсебацiнат		31	1,2×10⁹
Дизельне паливо	“з”	20	(1,8-3,8)10¹⁰ 1,1×10¹⁰
	Л 0,5	20	7,5×10¹⁰
	ЛЭ 92	20	(2,0-6,0)10¹⁰
Дикаприладипiнат			(1,0-2,9)10⁸
Дикаприлсебацiнат			(1,0-1,7)10⁸
Дикаприлфталат			2,0×10⁸
Дикафор 40 %, порошок, що змочується			> 10¹¹
Дилор	техн.		> 10¹¹
Диметиладипiнат			2,3×10⁵
Диметиланiлiн	“ч”	23	5,5×10⁶
Диметилацетамiд	“хч”	23	(5,1-9,8)10³
Диметилвiнiлхлорсилан			2,1×10⁶
Диметилвiнiлетинiлкарбiнол			2,0×10⁶
Диметилдихлорвiнiлфосфат		20	< 10⁶
Диметилмалонад	“ч”	23	8,5×10³
Диметилмалоновий ефiр		25	0,8×10⁸
Диметиловий ефiр	“ч”		> 10⁵
Диметиловий ефiр 2,5-дихлор- 3-амiнотерефтальової кислоти			(0,7-9)10¹¹
Диметиловий ефiр 2,5-дихлор- 3-нiтротерефтальвої кислоти		25	> 10¹²
Диметиловий ефiр 2,5-дихлор- терефтальової кислоти		25	> 10¹²
Диметиловий ефiр щавлевої кислоти		20	1,32×10¹¹
Диметилсебацiнат			5,5×10⁴
Диметилсульфат			0,6×10⁵
Диметилсульфоксид	“ч” “хч”	25	1,07×10⁸ 2,2×10⁴-9×10⁷
N, N-Диметил-п-толуїдин		22	7,1×10⁸
Диметилформалiд	“ч”	25 20	0,6×10⁴ 1,0×10⁴
Диметилхлорсилан 99,9 %			2,2×10⁶
Диметилетаноламiн			9,0×10⁴
4,4-Диметокситритілхлорид		20	2,3×10¹⁵
Динiтрил адипiнової кислоти			1,7×10⁵
Диспергатор
МК		25	6,6×10³
МП		25	2,7×10⁷
Дитолiлметан	“ч”		7,4×10⁹
N^a, N^im -ди-трет-БОК-L-гiстидина дициклогексиламонiєва сiль		23	1,14×10¹⁵
Дитретбутил перекис фенiлсурми	“ч”		1,2×10¹⁶
Дитридецилфталат			2,7×10¹⁰
Дифенiлпропан			(1,1-6,0)10¹²
3,3-Дифенiлфталiд- 4,4-дикарбонової кислоти		21	2,3×10¹²
Дихлорангiдрид терефталової кислоти			(2,1-4,7)10¹²
2,5-Дихлор-3-амiнобензойна кислота		20	> 10¹²
2,5-Дихлорбензол		20	(0,22-0,35)10¹³
1,4-Дихлорбутен-2			5,5×10⁵
3,4-Дихлорбутен-1			1,5×10⁶
3,4-Дихлорбутен и 1,4-Дихлорбутен 35:65 %			1,2×10⁶
3,4-Дихлорнiтробензол	техн.	75 140	2,5×10⁴ (2,7-4,1)10³
2,5-Дихлор-п-ксилол		20 120	0,24×10¹³ (0,5-0,8)10⁸
Дихлорсилан			8,6×10⁶
2,5-Дихлортерефтальдiальдегiд		20	< 10⁵
Дихлороцтова кислота			2,0×10⁴
2,4-Дихлорфенокси-a-пропiонова (2,3-ДП)-кислота		20 130	(1,1-4,3)10¹³ 1,0×10⁴
Дихлоретан		25	3,5×10⁵
Дихлоретилен (ацетилхлорид)	“ч”	24	(0,7-2,1)10⁶
Дицiан			10⁷
Дiалкалоламiди СЖК		20	6,0×10³
Дiалiламiнопропiл-триетоксисилан			9,0×10⁵
Дiалiловий ефiр триметиленпропану			6,9×10⁶
Дiалiлфталат			10¹⁰-10¹⁴
Дiамонiйна сiль 5,5-метилен- дисалiцилової кислоти			8,2×10⁷
Дiацетат целюлози			0,44×10¹²
Дiацетоновий спирт			3,1×10⁴
Дiетаноламiд СЖК С₇-С₉			5,0×10³
Дiетаноламiн			< 10⁹
Дiетиламiно-п-нiтробензоат		20	2,9×10¹¹
Дiетиламiн		25 40	(1,5-4,5)10⁷ 4,2×10⁷
2,6-Дiетиланiлiн		20	2,1×10⁶
Дiетилбензол	техн.		(0,3-1,5)10¹²
Дi- (2-етилгексил)-адипiнат			5,1×10⁹
Дi- (2-етилгексил)-тiодипропiнат			1,4×10⁹
Дi (2-етилгексил)-фенiлфосфат			5,9×10⁷
Дi- (2-етилгексил)-фталат			10⁹
Дiетиленглiколь	“ч”	31	5,0×10⁴
Дiетилмалоновий ефiр		25	3,8×10⁸
Дiетиловий ефiр адипiнової кислоти		23	3,8×10⁸
Дiетиловий ефiр		25	2,5×10¹⁰
Дiетилтолуамiд	техн.		10⁴-10⁵
Дiетилетаноламiн			5×10⁴
Дiетилоцтова кислота		25	0,7×10⁷
Дiiзодецiладипiнат			6,7×10⁹
Дiiзопропiловий ефiр	“ч”	19	1,9×10⁸
Дiоксан	“ч”	20	2,0×10¹¹
Дiоктилкапролат			2,1×10⁹
Дiоктилсебацiнат	“ч” техн.	28	2,6×10⁹ 5×10⁸
Дiоктилфталат			(0,9-1,4)10⁹
Еластосил
137-42			1,2×10¹²
137-182			2,5×10¹⁰
пiсля старiння			1,8×10¹³
Ендиковий ангiдрид		22	0,63×10¹⁴
Ентобактерин		20	0,28×10⁸
Епiхлоргiдрин		25	(2,5-3,1)10⁵
Епоксид
(зелений)	ПЭП 177		3,6×10¹⁰
фiрми “Glasurite”			3,3×10¹⁰
фiрми “Retchold-Chemie”			4,2×10¹⁰
Етиламiн		-33	2,2×10⁵
Етилацетат	техн. “хч” “чда”	25	9,3×10⁴-3,7×10⁶ 4,3×10⁶ 1,0×10⁷
Етилбензол			5,0×10¹⁰-2,2×10¹¹
Етилглiкольацетат			0,8×10⁵-0,2×10⁷
Етиленглiколь			(3,3-5,9)10⁴
Етиленхлоргiдрин	“ч”	28	< 10⁵
Етилiдендiамiн-N,N-дiянтарної кислоти		20	0,2×10¹³
Етиловий спирт (етанол)		25 18 0	7,7×10⁶ 1,5×10⁵ 6,6×10⁴
Етиловий ефiр	осуш.		(0,2-4,5)10⁹
бензойної кислоти			2,8×10⁶
Етилсилiкат-40	“ч”		1,5×10⁶
Етил-3-(3-третбутилурендо)-кротонат		20	4,0×10⁵
Етилформiат			< 10⁶
Етилцелозольв	“ч”	28	(0,2-6,8)10⁵ < 6,0×10⁴
Етриол (30-70 %-ний розчин у бутилцелозольвi)			(0,4-1,7)10⁵
Ефiри целюлози
ацетобутират целюлози			10¹³-10¹⁵
ацетобутиратцелюлознi етроли			10¹⁰-10¹⁴
ацетилцелюлоза			10⁸-10¹²
ацетилцелюлознi етроли			10⁸-10¹¹
електроiзоляцiйна плiвка непластифiкована i слабопластифiкована триацетатна			10¹²
пропiонатцелюлоза			10¹⁰-10¹³
етроли пропiонатцелюлознi			5,0×10¹⁰-4,0×10¹⁴
триацетат целюлози непластифiкований		17-25	10¹³-10¹⁵
електроiзоляцiйна пластифiкована плiвка з триацетата целюлози			10¹²
етилцелюлоза			10¹⁰-10¹²
марки К			5,0×10¹¹
Желатин		20	0,8×10⁸
Жирнi кислоти
касторового масла			(0,17-0,35)10⁹
льняного масла			1,0×10⁹
соняшникової олiї			0,2×10¹⁰
талового масла			7,3×10⁸
(сумiш С₇-С₉)			(3,0-4,0)10⁸
Жирнi спирти (сумiш С₇-С₉)			(2,0-2,5)10⁶
Iзоамiловий спирт	“ч”	24	(3,2-6,8)10⁵
Iзоамiлацетат	“ч”	22	1,6×10⁸
Iзобутилметакрилат			(1,0-1,2)10¹³
Iзобутиловий спирт (iзобутанол)	“ч”	24	(1,3-2,5)10⁵
	“чда”	28	3,8×10⁶
Iзопропiлацетат	“ч”	23	(1,5-7,9)10⁶
Iзопропiлбензол			(0,1-4,4)10¹¹
Iзопропiловий спирт	техн.	25	3×10³-8,7×10⁵
Iзооктан			10¹²
Iзофен			8×10¹¹
Iзофорон		23	8,1×10⁶
Iмiнодiоцтова кислота		20	0,53×10⁸
Iмiнодiоцтово-монометилфосфонова кислота С₅-Н₁₀О₇NP		22	0,18×10¹⁰
Iндол		20	0,18×10¹³
Iнгiбiтор	I-1-Д		1,3×10⁶
Iнкар	А-27		(7-9)10¹²
Iонол (дибутилпаракрезол)			(0,6-1,2)10¹²
Iтаконова кислота		20	0,4×10¹²
Йодистий метил			10⁶
Йонол			2,7×10⁹
Калiй
азотнокислий			0,12×10¹¹
іксанiтрокобальтiат		20	0,13×10⁹
фосфорнокислий однозамiщений			0,87×10⁹
хлористий			0,16×10¹³
Кальцiя карбостеарат		25	0,6×10¹⁶
Камiнь штучний			10⁹-10¹¹
Канiфоль (пил)			10¹¹
Капролактам		20	0,95×10¹¹
Каптакс			10¹²
Карбоксил-М			2,0×10⁶
Карбоксил-З			1,6×10⁶
Карбоксиметилцелюлоза		22	2,5×10⁷
Карбомол		25	< 10⁶
Карбонiл залiза			1,6×10¹⁰
N-карбетокси-6-хлорбензоксозолтiн		20	> 10¹²
Касторове масло			4×10⁸-7×10⁹
Катiонiй
КУ-2			1,57×10⁶
Солоза К6/40			3,3×10⁸
Солоза К40/40			2,9×10¹¹
Каучук		20	0,4×10⁶
натуральний			10¹⁴-10¹⁵
штучний			10¹⁶
Кварц			10¹⁴-10¹⁵
Керамiка конденсаторна			10¹¹
Керамiчнi плитки обпаленi			10⁵-10⁸
Кислоти
iзовалерiанова			10¹¹
лимонна моногiдрат			0,15×10¹⁴
малонова		20	0,34×10¹²
масляна	“ч”	20	1,2×10⁸
метакрилова			(0,5-3,1)10⁸
мурашина			7,9×10⁵
олеiнова			10¹²
ортофосфорна		20	0,34×10⁶
пропiонова			2,0×10⁶
рибонуклеiнова			0,16×10¹⁰
стеаринова			(0,3-0,45)10¹²
трихлороцтова			0,3×10⁷
оцтова			1,3×10⁶
хлороцтова		60	0,7×10⁴
щавелева			0,22×10⁹
жирнi технiчнi С₅-С₆			4×10⁴
С₇-С₂₀			10⁸-10⁹
янтарна			7,9×10¹²
Клейонка столова			0,33×10¹²
Клей БIФ			<10⁷
Кокосове масло			5,9×10⁹
Компаунди
189-208			1,0×10¹⁰
119-215			3,5×10⁸
159-168			7,5×10¹¹
159-190			8,5×10¹²
159-191			3,1×10¹²
159-230-04			8,9×10¹¹
Компаунди епоксиднi
Д-38			10¹²
Д-38а			10¹²
К-54/б		20 100	10¹³ 10⁷
К-105		20 150	5×10¹³ 8×10⁸
К-106		20 150 200	4×10¹² 5×10¹⁰ 6×10⁸
К-115		20 100	10¹³ 10⁷
К-126			10¹⁰
К-134			10¹¹
К-139			2,9×10¹¹
К-147			10¹¹
К-153			10¹²
К-156			10¹²
К-160			1,5×10¹²
К-168		20 100	2×10¹² 10⁷
К-176		20 100	1,3×10¹³ 10¹⁰
К-201		20 100	2×10¹² 10⁶
К-293 К-293		20 100	2×10¹² 10⁷
ЕЖ-5		20 100	10¹³ 10⁸
ЕДЦЗ-5/60			1,1×10¹⁴
ЕЗК-5			10¹²
ЕЗК-8			10¹²
ЕЗК-11		20 80	10¹² 10¹¹
ЕЗК-12		20 100	10¹² 10⁷
4П-584			3×10¹³
Компаунди кремнiйорганiчнi
К-33			10¹²
“Вiксинт”			10¹¹
К-16
Компаунди полiефiрнi
КГМС-1		20 120	(0,2-4,0)10¹³ 1,2×10⁹-8,9×10¹³
КГМС-2		20 120	(0,2-1,5)10¹³ (0,2-5,8)10¹⁰
КЕЦ			10¹²
МБК-1			10¹²-10¹³
МБК-2			10¹²-10¹³
Компаунди полiуретановi
К-30			10⁹
К-31			10¹²
КС-1			10¹³
Компаунд, отверджений малеiновим ангiдридом МВГЦ			4,3×10¹⁴
Компаунд на основi ЕД-5 (100 в.ч.) i ТЕГ-1 (20 в.ч.), отверджений полетиленполiамiном			7,8×10¹²
отверджений триетаноламiнотитанатом			8,4×10¹²
отверджений малеiновим ангiдридом			1,4×10¹⁴
Композицiї смоли ЕА i ЕД-5 (1:1), отвердженi малеiновим ангiдридом			1,5×10¹²
МВЦГ (20 в.ч.) i ЕД-5 (80 в.ч.), отвердженi малеiновым ангiдридом			1,7×10¹⁴
МВЦГ (7 в.ч.) i ЕД-5 (93 в.ч.), отвердженi полiетиленполiамiном			10¹³
Композицiя
рецептури № 239			(1-2,1)10¹⁰
рецептури Е-40-1			(2,6-3,0)10⁹
Конденсаторне масло			10¹²
Конденсаторний вазелiн			10¹²
Корд
гумовий ПНК-30			0,68×10¹³
ПНК-60			0,87×10¹³
РК-10			0,5×10¹²
гумовий непровiдний			0,7×10¹²
гумовий провiдний			0,6×10⁷
Крейда природна збогачена марки ММС-1		20	0,7×10⁸
Крезоли			10⁶
м-Крезол			(0,2-5,8)10⁵
о-Крезол кам’яновугiльний	техн.		<10⁵
Кремнiйорганiчнi рiдини			10¹²
Кремнiйорганiчнi пластмаси азбонаповненi	КМК-216		10⁸
	КПК-218Н		10⁷-10⁹
	КПК-9		10⁷-108
	К-41-5		10⁷-10⁹
	К-71		10⁷-10⁹
	МФК-20		10⁸-10⁹
Кротоновий альдегiд			10⁴
м-Ксилiдин		24	(2,7-3,2)10⁵
Ксилол кам’яновугiльний			2×10⁸-3×10¹¹
о-Ксилол	техн.спец.очищ.		(0,4-1,2)10¹⁰ (0,4-9,1)10¹³
м-Ксилол	“ч”		(0,5-4,3)10¹¹
п-Ксилол	спец. очищ.		2,5×10¹²-6,7×10¹⁴
“Купава” - пiномиючий засiб			5,83×10⁴
Лак рубiновий			(0,8-1,2)10¹⁴
“Ланолiнова” (отдушка)			2,8×10⁶
Лiнолеум			10¹⁰-10¹³
Лiнеурон			2,5×10¹⁰
Лiнурон 50 %, порошок, що змочується		20	10⁷-10⁹
Масла
бавовняне			0,2×10⁹-1,6×10¹²
льняне			2,0×10⁸
льняне водорозчинне			< 10³
ойтисикове			0,5×10¹⁰
приладне			4,9×10⁸
соняшникове			0,4×10⁹- 8,0×10¹¹
соєве			1,8×10⁹
талове			(2,8-2,9)10⁹
трансформаторне			(1,0-8,6)10¹¹
тунгове			(0,4-0,5)10¹⁰
турбінне			5,5×10¹¹
фрикусне			0,2×10¹⁰
Масляний альдегiд			10⁶
Мастильнi композицiї
№ 494			1,2×10¹¹
№ 501			3,8×10⁹
№ 502			3,9×10⁹
Матерiал СНП листовий			10¹³
Мезидин	техн.		10⁷
Мезитилен	техн.		7×10⁹-2×10¹¹
Менiд 25 %-ний концентрат емульсiї		25	(3,5-3,9)10³
Метакрил
11вв-75			(0,1-1,3)10¹³
11Нв			(0,8-1,4)10¹⁴
14вв			(1,8-2,9)10⁹
4ОБМ-76			(0,9-3,4)10¹²
90			(1,2-2,0)10¹²
354К			(0,5-1,0)10¹³
Метакрилцелозольв			(4,0-4,5)10⁴
Метанольний розчин диметоксипропiфенона		20	0,24×10⁶
Метиладипiнат			6,8×10⁵
Метилакрилат	“ч”		1,4×10⁶
Метилаль	“ч”	30	< 10⁴
Метиламiн			10⁴
Метиланiлiн			(3,0-4,0)10⁵
Метилацетат (оцтовометиловий ефiр)	“ч”	28	2,3×10⁶
Метилвiнiлхлорсилан			2×10⁶
Метилдифенiлхлорсилан			3,2×10⁴
Метилметакрилат	“ч”	31	1,3×10⁷
1-Метилнафталiн		25	0,57×10¹²
2-Метилнафталiн		22	0,12×10¹³
Метиловий спирт (метанол)	“хч”	25	6,2×10⁴
Метиловий ефiр дихлороцтової кислоти		20	< 10⁶
N-Метилпiперидин		24	(2,3-2,8)10⁷
2-Метил-6-етиланiлiн		25	(0,4-1,2)10⁵
Метилетилкетон			10⁵
Метилпiролiдон		24	(1,0-5,0)10⁵
Метилсалiцилат			10⁶-10⁷
Метилтрихлорсилан			9,0×10⁴
Метилтриетоксисилан			2,9×10⁶
Метилформамiд	“ч”	30	< 10⁴
L-Метiонiн		25	1,8×10⁸
		80	2,0×10⁷
Д-L-Метiонiн		25	0,34×10¹⁴
Мiдь 3-нiтрофталева 1-водна			0,15×10¹⁴
Модифiкатор ВТА-ШН		20	(0,17-2,0)10¹¹
Моноакриловий ефiр етилен-глiколю			6,6×10⁴
Моноетаноламiн			< 10³
Моноетиловий ефiр адипiнової кислоти		30	1,1×10⁷
Монолiнурон	техн.		10⁸-10⁹
Монокалiєва сiль 1-оксiетилiдендифосфонової кислоти 2-водна		23	0,22×10⁹
Монометакрилат етиленглiколю			(5,0-5,6)10⁴
Монометакриловий ефiр
етиленглiколю			(5,0-6,4)10⁴
	сирець		1,9×10¹³
пропiленглiколю			(1,5-2,4)10⁵
	сирець		2,6×10⁴
Монометакрилат пропiленглiколю			(1,5-1,7)10⁵
Монотiурам		20	4,0×10¹²
Найлон			10¹⁰-10¹³
Найлон, армуваний скловолокном			5×10¹²
Натрій
оцтовокислий 3-х водний			0,88×10¹²
лимоннокислий 3-х замiщений			0,2×10¹⁰
хлористий			0,86×10¹¹
Нафта
сира			10⁴-10⁸
Ухтинська		-6 20	4,0×10⁸ (2,0-8,0)10⁸
Нафталiн			7×10⁸
Нафтенат марганцю		24	0,18×10¹⁴
Нафтил карбамат (1-нафтил-N-метилкарбамат)	техн.	20	0,30×10¹⁰
Нафтилкарбамат 85 %, змочуючийся порошок		20	10¹²-10¹³
Неозон Д			> 10¹³
Нiтрил акрилової кислоти			< 10³
W-нiтро-Д-аргiнiн		22	2,5×10⁸
м-Нiтроанiлiн хлористоводневий			1,1×10¹⁰
4-Нiтробензойна кислота			> 10¹³
Нiтробензол	“чда”	31 25 0	1,3×10⁶ 5×10⁵ 2×10⁵
Нiтрометан	“ч”	25	2,5×10⁵
b-Нiтростирол			8,2×10⁷
Нiтротолуол			0,5´10⁵
о-Нiтротолуол	“ч”		(1,0-2,1)10⁵
b-(4-Нiтрофенiл)-L, a-анiлiн		20	2,7×10¹²
Нiтро-фенiлаланiн Н₂О		25 50 100	5,8×10⁸ 5,7×10⁷ 1,0×10⁵
м-Нiтрохлорбензол		25	0,7×10⁶
Нiтроцелюлоза			10⁹
Нонан			> 10¹¹
Нонiловий спирт			(3,5-4,0)10⁶
Октадециловий спирт			2,8×10⁸
Октан			1,9×10¹¹-1,5×10¹⁴
Октахлор-п-ксилол		25	> 10¹²
Октилацетат		23	(1,7-1,9)×10⁸
Октилметакрилат			(1,5-2,5)×10⁷
Октиловий спирт	техн.		(2,7-8,0)10⁶
Октол		20	3,0×10¹²
Октофор		20 90	3,0×10¹³ 5,0×10¹¹
Олiгомер
типа ПМС			2,9×10¹²
цикловмiщуючий КО-28			2,6×10¹⁰
Олiфа натуральна			1,2×10⁸
Оптичнi вiдбiлювачi
вобиталь BVA		20	0,5×10¹²
вобиталь BTS		20	0,6×10¹²
рилюкс PP		20	0,6×10¹¹-0,15×10¹²
рилюкс PRS		20	(0,16-0,7)×10¹¹
рилюкс РД		20	10¹¹
рилюкс РА		20	0,5×10¹¹
Оргскло (плексиглас)			1×10¹³
Отдушки парфюмернi для мила й миючих засобiв (“Ароматне”, “Квiткове”, “Лотос”)		20	< 10⁶
Основний салiцилат мiдi	“ч”		1,2×10¹¹
Охра суха марки О-2		20	0,7×10⁷
Папiр сухий			10¹³-10¹⁴
рисовий			(2-8)10⁹
Парафенiлендiамiн	“ч”	20	2×10¹²
Парафiн	“ч”		10¹⁰-10¹⁶
Параформ			0,98×10¹¹
Парусина			0,5×10⁹
Паста 137-185			2,0×10¹¹
Пентан			10¹¹
Пентаеритрит Б			(0,8-3,0)10⁸
Пентатiурам, комбiнований протравлювач насiння		20	10¹⁰-10¹¹
Пентахлорнiтробензол	техн.	20	0,45×10¹¹
25 %, порошок, що змочується		20	0,36×10⁸
50 %, порошок, що змочується		20	0,59×10⁹
Пентопласти
пентопласт		20 70	4×10¹⁴ 10¹³
плiвка		20 120	8×10¹³ 2×10¹¹
Перхлоретилен	техн.	25 85	1,0×10¹⁰ (2,6-5,3)10⁹
пiсля екстракцiї о-крезолу		20	1,0×10¹⁰
Перхлоретиленовий шар фiльтрату зi стадiї фiльтрацiї 2,4-ДП-кислоти		20 50	2,6×10⁷ 2,0×10⁷
Петролейний ефiр			3,4×10¹³
Пiгменти
бордо антрахiноновий			> 10¹³
бордо периленовий			6×10¹¹
жовтий залiзоокисний		20	0,11×10⁶
рожевий хiнокридоновий С			> 10¹³
голубий фталоцiанiновий		20	0,7×10⁷
червоний для мелану			5×10¹²
червоний залiзоокисний марки К			20×10⁶
червоно-фiолетовий			> 10¹³
ясркаво-оранжевий антрахiноновий			> 10¹³
яскраво-червоний 2ж для шкiри			> 10¹³
Пиколiн (a-Метилпiридин)			2,0×10⁴
Пiнен			10¹¹
Пiперидин			5,0×10⁵
Пiридин		18	1,9×10⁵
S-Піролiдонметил-N^a-бутоксикарбонiлцистин		21	1,0×10¹²
Пластифiкатори
адипiновий ефiр сумiшi спиртiв С₇-С₉ -iзобудова			7,4×10⁸
дибутиловий ефiр декандикарбонової кислоти			1,5×10⁸
дибутилтiодивалерiанат			1,1×10⁹
дибутилтiодипропiонат			1,4×10⁸
дибутилфталат			2×10⁶
дикаприладипiнат			(1-2,9)10⁸
дикаприлсебацiнат			(1-1,7)10⁸
дикаприлфталат			2×10⁸
дитридецилфталат			2,7×10¹⁰
дiалкiлфталат - 610			(0,5-1)10⁹
дiалкiлфталат - 789			(3-5)10⁸
дiалiлфталат			10¹⁰-10¹⁴
дi-2-етилгексиладипiнат			5,1×10⁹
дi-2-етилгексиловий ефiр			6,9×10⁸
дi-(2-етилгексил)-тiодивалерiанат			1,4×10⁹
дi-(2-етилгексил)-тiодипропiонат			6,8×10⁸
дi-(2-етилгексил)-фенiлфосфат			5,9×10⁷
дi-2-етилгексилфталат			5×10⁸-1×10⁹
дiiзодециладипiнат			6,7×10⁹
дiоктилкапролат-46			2,1×10⁹
дiоктилсебацiнат			5×10⁸
ефiр бутандiола-1,4 та сумiшi жирних кислот			7,0×10⁸
себацiйний ефiр сумiшi спиртiв С₇-С₉-iзобудова			7,2×10⁸
трикрезилфосфат			5,0×10⁶
Плiвки	Д-4П		(1,0-1,3)10¹³
	Ф-2П		(0,5-1,0)10¹⁵
	ДФ-55П		(3,2-5,5)10¹⁴
	Ф-8П		(2,2-5,0)10¹⁴
	Д-8П		(1,5-2,2)10¹⁴
полiетиленова			0,21×10¹³
полiхлорвiнiлова		25 40	4,62×10¹³ 2,08×10¹²
фторопластова			0,15×10¹⁴
Полiамiди	П-68		4×10¹²
	П-АК-7		2×10¹²
	Капрон		2×10¹²
	П-6		1,5×10¹³
	П-АК80/20		1,5×10¹²
	П-10		3×10¹³
	П-12		2,7×10¹⁰
Полiамiди	плiвка ПМ	25 200 250	10¹⁴-10¹⁵ 10¹¹ 10¹⁰
Полiамiди з наповнювачем	П-68Т10		10¹¹
	П-68Т20		10¹¹
	П-68Т30		10¹²
	П-68Т40		10¹²
	П-68Т60		10¹²
Полiамфолiт ПА-1		25	0,68×10¹¹
ПА-1 (Nа-форма)		20	5,7×10¹⁴
Полiарилати	Д-3		1×10¹⁴
	Д-4 марки А		1×10¹³
	Д-4 ( Б)		1×10¹⁴
Полiарилати	Д-4С		(1-4,4)10¹²
	Д-4Э	20 155 175	(1,0-2,0)10¹⁴ (7,0-9,0)10¹² (8,0-9,0)10¹¹
	Ф-1		5,0×10¹³
	Ф-2	20 175 200	1,0×10¹⁴ 1,0×10¹² 1,0×10¹¹
Полiбутилметакрилат вв			(0,8-4,7)10¹³
нв			(4,2-4,8)10¹²
Полiвiнiлбутиловий ефiр			5,6×10⁷
Полiвiнiлбутираль			3,4×10¹⁰
Полiвiнiлбутираль- фурфураль			5,0×10¹⁴
Полiвiнiлкеталь			1,5×10¹⁴
Полiвiнiлформаль			3,0×10¹⁴
Полiвiнiлформальетилаль			5,0×10¹⁴
Полiвiнiлiденова
дорiжка для пiдлоги			10⁶-10¹⁰
плитка для пiдлоги			10⁷-10⁹
Полiвiнiлхлориди
вiнiпласт листовий			(1-5)10¹²
жорсткi пластмаси на основi непластифiкованого ПХВ			10¹²-10¹⁴
М-64			(7,2-8,7)10¹²
пластифiкований 23 % ДОФ i 5 % ДОС марка С			(0,3-0,8)10¹¹
пластифiкований 33 % ДОФ			(1,0-1,7)10¹¹
пластифiкований 48,7 % ДОФ			(0,9-2,6)10¹⁰
ПВХ-5А-65			(3,3-4,2)10¹¹
ПВХ “Совiнiт”		20	0,19×10¹⁵
ПВХ емульсiйний пастоутворюючий		20	0,14×10¹³
С-58 сорт II			(0,7-2,1)10¹²
С-63М сорт I			(8,4-9,8)10¹²
С-65 уд			(3,5-7,8)10¹²
С-70 сорт I			(4,6-4,8)10¹²
С-74 сорт I			(6,1-8,4)10¹²
С-90			(2,9-3,4)10¹²
пластикат спецiальний термостiйкий
шланговий			1,0×10⁷
iзоляцiйний I		20 70	1,0×10¹¹ 1,0×10⁹
iзоляцiйний II		20 70	1,0×10¹² 1,0×10⁹
свiтлотермостiйкий iзоляцiйний 489			1,0×10¹¹
свiтлотермостiйкий шланговий			1,0×10⁷
свiтлотермостiйкий iзоляцiйний кабельний			1,0×10¹¹
iзоляцiйний А		20 70	1,0×10¹² 1,0×10⁹
iзоляцiйний Б		20 70	3,0×10¹¹ 1,0×10⁸
липка iзоляцiйна стрiчка			1,0×10¹¹
трубки гнучкi			1,0×10¹²
Полiглiцерин			1,3×10⁵
Полiепоксидний олiгомер, отверджений малеiновим ангiдридом			1,3×10¹⁴
Полiетилен			1,3×10¹³
Полiетилентерефталат			10¹⁵
плiвка електроiзоляцiйна		20 150	1×10¹⁴ 1×10¹²
конденсаторна			5×10¹⁰
електротехнічна		20 120	1×10¹³ 1×10¹¹
орiєнтована			10¹⁴-10¹⁷
Полiефiр (червоний)	ППЕ-1130		4,3×10¹⁰
Полiефiри хлорованi			до 10¹³
Полiкарбоцин	техн.		> 10¹¹
Полiкарбоцин 80 %, порошок, що змочується			> 10¹¹
Полiкарбонати
дифлон (литий)			1,5×10¹⁶
дифлон марки 3			1,0×10¹⁶
Полiмарцин			6×10¹⁰
Полiмарцин 70 %, порошок, що змочується			> 10¹¹
Полiмери	Е-66П		(1,7-1,8)10¹³
	Е-70ПМ		(0,3-1,2)10⁸
	Е-70ПС		(0,3-1,2)10¹¹
	ПАК-1138		3,6×10⁸
Полiметилметакрилат
вв			(7,9-8,8)10¹³
нв			(7,9-8,3)10¹³
ЛСОМ-76 суспензiйний модифiкований 7 % бутилакрилат			(1,1-1,3)10¹⁴
Полi-4-метил-пентен-1		20	0,3×10¹¹
Полiолефiни:
полiетилен	ВТ		10¹⁵
	НТ		10¹⁵
	СТ		10¹⁵
полiпропiлен			10¹⁴-10¹⁵
полiпропiлен, армуванний скловолокном			3,0×10¹⁴
сополiмер етилену з пропiленом	НТ		10¹⁵
сополiмер етилену з пропiленом	СТ		10¹⁵
Полiорганосилоксановi рiдкi дiелектрики	ПЕС-Д		2,6×10¹¹
	ПМС-10Д		1,0×10¹²
	ВПСД		(0,5-1,0)10¹⁰
Полiпропiлен			1,05×10¹³
Полiстирол			10¹⁷-10¹⁸
блочний			1×10¹⁵
емульсiйний			1×10¹⁵
зелений		20	0,107×10¹³
марки Б			(0,6-1,3)10¹⁴
оптичний		20	0,27×10¹²
пінополiстирол	ПС-1		10¹¹
	ПС-2		10¹¹
	ПСБ		10¹²
	ПСБС		10¹²
плiвка для радiодеталей			10¹⁵
суспензiйний			1×10¹⁵
полiмери похiднi стиролу полi-п-хлорстирол			10¹³-5×10¹⁴
полiдихлорстирол			10¹³-1×10¹⁵
полiдиметилстирол			10¹⁵
полiвiнiлтолуол			10¹⁵
полiметилстирол			3×10¹⁵
полiстироли	САМ		1×10¹⁵
	СН-10		1,3×10¹⁴
	СН-15		1×10¹⁴
	СН-20		1×10¹⁴
	СН-28		1×10¹⁴
	МС		1×10¹⁴
	МСН		1×10¹⁴
сополiмери стирола з вiнiлнафталiном			1×10¹⁵
с аценафтиленом			4×10¹⁴
ударомiцний полiстирол	ПС-СУ2		1×10¹⁴
	ПС-СУ3		1×10¹³
	СНП-0		2×10¹⁴
	СНП-1		1×10¹⁴
	СНП-2		1×10¹³
	СНП-3		1×10¹³
	СНП-4		1×10¹³
	СНП-5		1×10¹²
	УП-1Е		1×10¹²
ударомiцний полiстирол	УП-1Л		1×10¹³
Полiсульфони			10¹⁴
Полiуретани			10⁹-10¹²
Полiфенiленоксид			10¹⁵
Полiфенiленоксид, армуванний скловолокном			10¹⁵
Полiформальдегiд			6×10¹²
Полiхлорвiнiлова смола			10¹⁶
Полiхлордифенiл			10¹²
Порошкоподiбний засiб для чистки ванн, посуду, раковин			4,9×10⁸
Порошкоподiбний засiб “Ванан” для чистки ванн, раковин, посуду			< 10⁷
Препарат
КД-2(У)			1,3×10⁹
ЕНК		20	0,87×10¹¹
“Дихлофос” (напiвпродукт)		20	0,3×10⁸
“Велюр” (напiвпродукт)		20	0,18×10⁷
“Прима” (напiвпродукт)		20	(1,3-2,5)10¹⁰
“Секунда” (напiвпродукт)		20	0,2×10⁶
Пресматерiал		20 250	(0,9-2,1)10¹⁴ 8,6×10¹¹
	КМК-218		10⁸
	КМК-218Л		10⁸
	КПЖ-9		10⁸
склонаповнені	МАР-1		10⁸
	ТП-110р		10¹²
	ТП-110рМ		10¹²
	КМС-9		10¹¹
якi не мiстять волокнистих наповнювачiв	КФ-9		10¹⁴
	КФ-10		10¹²
Преципiнат		20	0,58×10⁸
Продукт
“Акси”		20	0,4×10⁶
“Аелiта”		20	0,42×10⁶
“Крос”		20	0,4×10⁶
“Пальмiра”		20	0,4×10⁶
гiдролiзу метил- g-трифторпропiлдихлорси- лану			1,3×10⁷
Прометрин, 2-метилтiо-4,6-бiс (iзопропiламiно)-симтриазин С₁₀Н₁₉N₅S		20	(0,29-0,67)10¹⁰
Пропаргiловий спирт			1,6×10⁶
Пропiлацетат			(1,1-5,0)10⁴
Пропiленглiколь			1,9×10⁹
Пропiловий спирт		25	5,0×10⁵
Пропiоновий альдегiд			10⁴
Пульвербакелiт			3×10¹¹
Реактивне паливо	Т-1		(0,2-0,7)10¹¹
	Т-1 (очищений прямою перегонкою)		(0,2-1,0)10¹²
	ТС-1 (очищений прямою перегонкою)		(1,0-6,0)10¹¹
	Т-5 (сiрчано- кислотна очистка)		1,5×10¹²
	Т6 (гiдриування)		1,0×10¹³
Реактивне паливо	Т-7 (гiдро-очистка)		(0,3-1,4)10¹²
	Т-8 (гідро- очистка)		(0,3-2,8)10¹³
Реакцiйна маса кротоната		80	< 10⁵
Реакцiйна маса зi стадiї алкiлування анiлiну у виробництвi ацетохлору		20 40 70 100	6,0×10⁵ 4,5×10⁵ 2,2×10⁵ 1,5×10⁵
Резотропiн			2,0×10¹³
Релiн			2,4×10¹³
Рибонуклеiнова кислота дрiжджева		23	2,4×10⁷
Рибофлавiн
свiжий			2,6×10⁹
сухий			2,0×10¹²
Рідина
для запалювання примусiв			4,12×10⁵
135-164			1,2×10⁷
131-209			4,2×10⁶
133-210			1,1×10⁶
Робочий розчин псевдокумолоктанол-2 (3:2)			5,5×10⁶
Розрiджувачi	Р-197		5,9×10⁶
	РВЛ		1,7×10¹⁰
Розчин вихiдний диметилового ефiру 2,5-дихлорнiтротерефтальової кислоти у толуолi		20	(2,8-5,0)10⁷
Розчин 1,1¹-диметил 1,1¹ ; 4,4¹-тетрагiдро-4,4¹-дипiридина (ТГДП) у толуолi		20	1,8×10⁵
Розчин крезоксипропiонової кислоти (КПК) у розчиннику “В”		20 60 100	1,0×10⁸ 4,5×10⁷ 2,2×10⁷
Розчин себацинової кислоти у спиртi			2×10²
Розчин 2,4,5-трихлорфенолу у хлорбензолi		55	3,7×10⁴
Розчин 2-хлор-4-нiтроанiзолу у змiшаному розчиннику		50	< 10⁵
Розчин 3-хлор-4-метоксіанiлiну у змiшаному розчиннику		50	< 10⁵
Розчинники	645		1,7×10⁷
	646		(5,2-5,6)10⁴
	647		4,2×10⁶
	648		5,8×10⁶
	Р-5		(1,5-2,1)10⁵
	РФГ-1		1,1×10⁴
	РС-1		7,7×10⁷
Салiцилальiмiн мiдi	“ч”		3,0×10¹¹
Свинець сiрчанокислий		20	0,24×10⁸
фтальовокислий			0,26×10⁸
Свинцю
силiкат		20	(0,121-0,13)10⁹
сульфат основний			(0,62-2,6)10¹²
фталат двохосновний			(0,76-1,43)10¹⁰
Селеносечовина		20	6,5×10¹¹
Семiкарбазид хлористоводневий бруто-формула СН₆ON₃Cl	“ч”		1,3×10⁴
Сикатив
63/64			(0,1-2,0)10⁷
нафтонатний	НФ-1	20	10⁷
Сильван			(2,0-9,0)10⁸
Симазiн 50 %			5×10⁸
Симазiн 2-хлор-4,6-бiс (етиламiно)-сим-триазину			(0,1-1,0)10⁶
Симазiн 80 %			5×10⁷
Синтанол ДС-10		40	3,0×10⁴
Синтетичнi жирнi кислоти (СЖК) С₁₀-С₁₆			(3,0-6,2)10⁸
Скипидар			10⁷-10⁸
Na-сiль полi(п-дiоксі-О-фенiлен) тiосiрчної кислоти			4,2×10⁷
Сiль ефiра малоопiмарової кислоти (ефiр “М”)			(0,33-1,2)10⁷
Сiрка
молота			0,93×10¹⁵
90 %, порошок, що змочується		20	0,46×10¹⁵
80 %, порошок, що змочується		20	0,34×10⁹
Сiрководень		-62	10⁹
Сiрковуглець	техн.		10⁶-10¹⁰
Сiрчистий свинець	“ч”		4,8×10⁴
Скловата			10⁹-10¹¹
Скловолокно			1,68×10¹²
Склоомиваюча рiдина			1×10⁴
Скло			10¹¹-10¹⁴
органiчне авiацiйне	сорт А		10¹⁰-10¹¹
органiчне	сорт ПА		10⁸-10¹²
Стеклопластики
листовi матерiали	СВАМ-Р-2н		10¹¹
	СВАМ-БФ		10¹¹
	СВАМ-ЕН		10¹²
	СВАМ-ТФЕ-Р		10¹²
	СВАМ-ЕР		10¹¹
на основi пресматерiалiв	АГ-4С		10¹⁰
	АГ-4В		10¹⁰
	ДСВ-2р-2М		10¹⁰
	ДСВ-2л-2М		10¹⁰
	ДСВ-2о-2М		10¹⁰
	ДСВ-2п2М		10¹⁰
	ДСВ-4р-2М		10¹⁰
	ДСВ-4л-2М		10¹⁰
	ДСВ-4о-2М		10¹⁰
	ДСВ-4п-2М		10¹⁰
	П-1-2		10¹⁰
	П-1-3		10¹³
	П-2-6с		10¹³
	П-3-1		10⁸
	П-3-3		10¹¹
	ПСК-1		10¹¹
	РСТ		10¹¹
	РТП-100		10¹¹
	РТП-170		10¹⁰
	РТП-200		10¹²
	33-18с		10¹²
	33-18в		10¹²
на полiамiдних зв’язуючих	СТП-1		10¹³
	СТП-3		10¹³
электроiзоляцiйнi	СТЕФ		10¹³
	СКГ-41/ЕП	20 180	1×10¹³ 1×10¹⁰
Склотекстолити	СКМ-1		10¹⁰-10¹¹
	СК-ФР		8×10¹¹
	ВФТС		3×10¹¹
	СКМФ-29		10¹³
	СКМ-9		2×10¹³
	СКС-9		2,4×10¹²
	СМФ-50		2×10¹³
електротехнiчнi	СТ		5×10⁸
	СТ-1		5×10⁸
	СТ-Б		5×10⁸
	СТК		10¹⁰
	СТ-п		10¹⁰
	СТЕФ		10¹¹
	СТЕФ-1		10¹¹
кремнiй-органiчнi	СМФ-50М	20 200	2×10¹⁰ 1×10¹⁰
	СТК-41	20 180	10¹⁰ 10⁹
Слюда трансформаторна			10¹²
Смоли
БМК-5 суспензiйна, марка А			(1,1-1,4)10¹³
ЖМК-5			(0,11-0,14)10¹⁴
на основi вiнiлових мономерiв			10¹¹-10¹²
на основi полiстирола			10¹²-10¹⁵
меламiно-сечовиноформальдегiдна ММФ-50		20	0,18×10⁶
меламiно-формальдегiднi			(0,1-5)10¹⁰
феноло-формальдегiднi			10¹⁰-10¹¹
сечовино-формальдегiднi			(0,5-5)10⁸
полiефiрнi	ПН-1	25 50 75 100 125 150 175	(0,1-5,0)10¹³ 4,3×10¹³ 1,1×10¹³ 1,1×10¹² 2,0×10¹¹ 5,1×10⁹ 5,1×10⁸ 7,2×10⁷
	ПН-2		(2,0-6)10¹³
	ПН-4		(0,7-4)10¹³
	ПН-10/40		2×10¹³
	ПН-69		(0,6-2)10¹⁰
	ПН-100		(0,2-2)10¹⁰
	СКПС-3		(0,1-3)10¹⁰
епоксиднi
азотовмiщуюча ЕА, отверджена малеїновим альдегiдом			1×10¹³
ЕА, отверджена полiетиленполiамiном			1×10¹³
дiанова ЕД-5, отверджена м-фенiлендiамiном		20 150	5,3×10¹³ 4,3×10¹⁰
ЕД-6, отверджена полiетиленполiамiнами			1×10¹³
ЕД-6, отверджена малеїновим ангiдридом			1×10¹³
дiепоксидна, отверджена ЕФФ			1×10¹³
модифiкована			2×10¹³
ТФЕ-9, отверджена малеїновим ангiдридом		20 200	1×10¹² 1×10⁹
МФХI-6		20 180	1×10¹² 1×10⁸
Т-10, отверджена метилтетра- гiдрофталевим ангiдридом		20 200	1×10¹² 1×10⁸
полiепоксиднi: 5,Н, отверджена малеїновим ангiдридом			4,4×10¹³
ЕН-6, отверджена малеїновим ангiдридом		20 150 200	4×10¹³ 8×10¹¹ 3×10¹⁰
ЕТФ, отверджена м-фенiлендiамiном		20 150	3,5×10¹³ 9,3×10¹⁰
отверджена малеїновим ангiдридом		20 150	7×10¹⁴ 1,2×10¹¹
Сольвент нафтовий для лакофарбової промисловостi			1,1×10⁹-1,0×10¹¹
Сополiмер
А-15 суспензiйний			(2,2-3,2)10¹⁰
А-15-О суспензiйний			(0,6-1,1)10¹³
А-15-ОМ			(4,2-8,7)10¹²
ВА-15			(0,2-1,4)10¹¹
ВТА-3N метакрилат- бутандiєн-стирольний			(0,7-1,4)10¹⁴
3 ДФ-250			1,5×10¹¹
МБ-20			(0,8-1,4)10¹³
стиролу з дивiнiлбензолом 8пТ40		23	2,4×10¹²
Сорбент
борильний Б-1, d=0,47 г/м³			9,9×10¹⁰
СДП-Д			3,6×10¹¹
Спирти фракцiї С₇-С₉		20 100 120 135	9,6×10⁴-2,5×10⁶ 2,0×10⁵ 2,4×10⁵ 6,9×10⁵
Спiнюванi пластмаси пiнопласти		20	1,2×10¹²
		200	1,2×10¹¹
		20	7,5×10¹¹
		80	10¹¹
Стеарати
барiю	“ч”	20	0,26×10⁹
барiю кадмiю		20	0,27×10¹⁰
кадмiю			0,25×10⁸
кальцiю			0,3×10⁸
натрiю			0,28×10⁸
Стирол			(2,3-2,9)10¹⁰
Стиромаль			(4,2-7,0)10¹²
Сульфенамiд			7,0×10¹³
Сульфанол			0,6×10⁷
Сульфохлорид			0,5×10¹²
Сумiш
диметилдiетилциклосилокса- нiв			7,8×10¹¹
хлороформу i тетрахлоретилену (у мольному спiввiдношеннi 2:1)		20	(1,6-2,5)10⁷
Тальк			0,12×10¹⁰
молотий		25	(0,6-1,0)10⁹
Текстильно-тканева основа для контейнерiв			0,15×10¹³
Текстолит			10⁹-10¹⁰
Терпiнен			0,6×10⁶
Терацевi плитки
звичайнi			10⁵-10⁷
електропровiднi			10³
Тетрабутоксититан			1,5×10⁸
Тетрагiдрофуран	“ч”	33	1,2×10⁶
Тетрагiдрофуриловий спирт			< 10³
Тетраметилсилан			4,7×10¹⁰
Тiазол			< 10⁶
Тiосечовина			0,2×10¹⁵
Тiонiл хлористий			0,5×10⁴
Тiосемикарбазид	“ч”	20	0,765×10¹¹
Толуїдин	техн.		10⁴-10⁶
м-Толуїдин	“ч”	30	1,2×10⁵
Толуол	спец. очищ.		1,2×10⁹-2,9×10¹¹ (0,1-6,7)10¹³
кислий (состав: толуол - 97, 95 %; пропiонова кислота - 2 %; вода - 0,05 %)		25	(2,1-2,3)10⁷
Тонер-1 електрографiчний чорний			8,31×10⁸
Торф (Володимирський)			10¹¹
N-^a-трет-бутоксикарбонiл-N-е-трифторацетил-L лiзин)			7,0×10⁹
N^a-третбутоксикарбонiл-b-фенiл-L,a-аланiн		20	0,10×10¹³
N-трет-бутоксикарбонiл-b-нiтрофенiл L,a-аланiн		23	1,15×10¹²
N-трет-бутоксикарбонiл-1,6-гексаметилендiамiн гiдрохлорид		22	1,11×10¹²
N-трет-бутоксикарбонiл-L глутамiнової кислоти b-бензилового ефiру дициклогексиламонiйова сiль		23	1,0×10¹⁴
N-трет-бутоксикарбонiл-Д-аргiнiну гiдрохлорид моногiдрат		20	7,4×10¹²
N^a-трет-бутоксикарбонiл-N^im-2,4-динiтрофенiл-L-чистидин		21	1,12×10¹⁴
Триамонiйна сiль 1-оксіетилiдендифосфорної кислоти	“ч”	23	0,55×10⁷
Триатримiд			8×10¹¹
Триетаноламiн			10⁶-8,7×10⁹
Триетиламiн	“ч”	25	8,7×10⁹ 2,5×10⁷-8,7×10⁹
Триетиленглiколь	техн. “ч”	28	(7,5-8,4)10⁴ 8,5×10⁴
Триетоксисилiлдiалiлбензил-амонiюхлорид			1,7×10⁶
Триетоксисилiлпропiлдiалiл- бензиламонiю			8,4×10⁵-1,0×10⁶
Триокис сурми			(1,24-3,6)10¹¹
Триосновний сульфат свинцю (ТОСС)			(0,6-2,6)10¹²
Триомбрин		25	1,14×10⁶
Трикрезилфосфат		30 -33	(4,0-5,6)10⁶ 5,0×10⁷
Трикрезол			2,5×10⁵
Триметиламiн		-33	0,5×10⁸
Тринатрiйова сiль 1-оксиетилiдендифосфонової кислоти		23	0,22×10⁹
Трис-салiцилат церiя			1,7×10¹⁰
N-Е-трифторацетил-a-лiзин			7,8×10¹⁰
Трифенiлсурма	“ч”		2,2×10¹⁵
Трихлористий фосфор		20	< 10⁵
2,4,5-Трихлоранiлiн		25 70 150	0,14×10⁹ 0,59×10⁸ 0,411×10³
Трихлорбензол	“ч”	24	5,0×10⁸
Трихлороцтова кислота			3,0×10⁶
2,4,5-Трихлорфенол		25 70	0,28×10⁸ (0,26-9,0)10⁴
Трихлоретилен			3,0×10⁸-1,5×10⁹
Унiверсальний очисник пiдлог			< 10⁵
Фарфор			10¹⁵
Феназол			5×10¹²
Феназон	техн.	20	0,27×10¹¹
60 %, порошок, що змочується			> 10¹¹
Фенiбут			1,5×10⁹
Д,L-фенiлаланiн		20	0,23×10¹⁶
Фенiлон			1×10¹²
Фенiлон С			5×10¹¹
Пластмаси з пресматерiалу фенiлон			1,5×10¹²
фенiлон С			8,0×10¹¹
покриття на основi фенiлону С			1,4×10¹³
фенiлтрихлорсилан			1,7×10⁶
фенiлфосфатної кислоти двонатрiйова сiль, двоводна			0,76×10¹⁰
Фенол кам’яновугiльний рiдкий		25	5,9×10⁵
Фенопласти
антегмит	АТМ-1		(5-6)10^-5
	АТМ-10 (ТАТЕМ-0)		1,6×10^-5
	АТМ-1Т		1,2×10^-5
пресматерiал	К-214-2		5×10¹⁰
високочастотнi преспорошки	В-4-70		1×10¹²
	К-114-35		1×10¹²
	К-123-45		1×10¹¹
	К-123-45Т		1×10¹¹
	К-124-38		1×10¹¹
	К-211-3		1×10¹²
	К-211-4		1×10¹²
	К-211-34		1×10¹²
вологохiмстiйкi преспорошки	К-17-23		1×10¹⁰
	К-17-36		1×10¹⁰
	К-18-23		1×10¹⁰
	К-18-36		1×10¹⁰
	К-18-41		1×10¹⁰
	К-18-48		1×10⁹
	фенолит РСТ		1×10¹¹
волокнистi преспорошки	АГ-4 (марки В та С)		1×10¹⁰
	волокніт		1×10⁷
	К-6	120	1×10⁸
	К6-У	120	1×10⁸
текстолит кришка			1×10⁸
жаростiйки преспорошки	К-15-56		(1,0-8,5)10⁹
	К-17-56		(1,0-8,5)10⁹
	К-18-22		(2,5-3,0)10⁹
	К-18-53		1×10⁷
	К-18-54		1×10⁸
	К-18-56		(1,0-3,5)10⁹
	К-119-56		(1,0-8,5)10⁹
преспорошки для деталей автотранспортного обладнання	К-2-43		5×10¹⁰
	К-24ЭТ	80	1×10⁹
	К-18-37		(0,1-1,7)10¹¹
	К-214-43		5×10¹⁰
	К-214-43Т		5×10¹⁰
преспорошки загально- технiчного призначення	все марки		1×10⁹
ударомiцнi преспорошки	ФКП-1		1×10⁹
	ФКПМ-10		1×10⁹
	ФКПМ-15		1×10¹⁰
	ФПКМ-15Т		1×10¹⁰
електроiзоляцiйнi преспорошки			5×10¹⁰
деревинно-шаровi пластики	ДСП-А		1,0×10⁸-1,8×10¹⁰
	ДСП-Б		7,3×10⁷-0,8×10¹⁰
	ДСП-Б-Е		10⁹
	ДСП-В		(0,5-5,6)10¹⁰
	ДСП-В-Е		10⁹
Фентiурам, комбiнований протравлювач насiння		20	0,15×10⁸
Д, L, b, -фiнiлаланiн		40 80	5,15×10¹⁰ 1,02×10⁹
Фольгiрованi діелектрики			10⁹-10¹¹
Формальглiколь			< 10³
Формальдегiд бiсульфат натрiю 1-водний			0,42×10¹⁰
Формальдегiд бiсульфiту натрiю		22	2,7×10⁷
Формамiд			0,3×10⁴
Фосген			0,2×10⁷
Фталевый ангiдрид			(0,28-0,48)10¹¹
Фторлон Ф-3М			6,1×10¹⁰
Фторопласти
фторопласт-4			10¹⁵-10¹⁸
	А		1,0×10¹⁵
	Б		1,0×10¹⁵
	В		1,0×10¹⁴
плiвка iзоляцiйна орiєнтована			10¹³
неорiєнтована			10¹³
плiвка конденсаторна до кондицiонування			1,0×10¹⁵
пiсля кондицiонування			1,0×10¹⁴
стрiчка			10¹²
фторопласту 4-Д	А		1,0×10¹⁴
	Б		1,0×10¹⁴
матерiал на основi склотканини i фторопласту 4-Д			10¹³
сира каландрова стрiчка			10¹⁴
лакотканина з фторопласту 4-Д			10¹³
фторопласт-40			10¹⁵
суспензiя фторопласту-40Д			1,0×10¹⁴
фторопласт-42			2,0×10⁹
фторопласт-3			1,2×10¹⁶
фторопласт-3М			2,0×10¹⁵
фторопластова кришка		20	0,53×10¹⁵
фторорганiчнi рiдини			10¹²
Фуразолiдон			0,36×10¹²
Фурфурилацетат	“ч”	23	(3,6-4,4)10⁵
Фурфурол		25	6,6×10³
Хiнгiдрон		25	0,76×10¹²
Хiнолiн			6,0×10⁵
Хлоранiлiн	техн.		10⁴-10⁵
п-Хлоранiлiн		25	3,2×10⁴
Хлорангiдрин a-хлопропiонової кислоти		20	6,5×10³
Хлорангiдрид трихлоракрилової кислоти		20 100	3,6×10⁶ 2,9×10⁶
2-Хлорантрахiнон			> 10¹³
Хлорбензоiлбензойна кислота			> 10¹³
Хлорбензол			(0,1-5,0)10⁸
6-Хлорбензоксазолтiон		20	> 10¹²
2-Хлор-4,6-бiс- (iзопропiламiно)-симтриазин (пропазин)		20	(3,6-5,5)10⁸
3-Хлор-4-метоксианiлiн		20 70-90	9,2×10⁶ < 10⁵
Хлоргiдрат-амiнофенiл оцтової кислоти		20	0,50×10¹⁴
Хлорекс (дихлоретиловий ефiр)	“ч”	24	(2,9-4,6)10³
Хлорований нiтробензол		25	1,5×10⁴
Хлористий
ацетил			0,3×10⁵
бензил	“ч”	34	9,6×10⁴
бутил			6,7×10⁵
метилен	“ч”	28	6,0×10⁶
сульфурил			3,0×10⁵
фосфор			1,3×10⁶
етилен			0,3×10⁶
1,8-Хлорнафталiнсульфокислий натрiй			0,25×10¹²
пiсля висолювання			0,8×10¹⁰
м-Хлорнiтробензол		20	(0,14-0,29)10⁹
п-Хлорнiтробензол		25 95	(0,29-0,5)10¹² 0,18×10⁵
Хлорметилдиметилхлорсилан			3,0×10¹⁶
Хлорметилэтоксисилан 99 %			2,9×10¹⁶
Хлоропрен			5,4×10⁶
Хлороформ	техн.	20 50	4,0×10⁶ 3,1×10⁶
Хлорофос	техн.		10⁶-10⁸
Хлорофос 80 %, порошок, що змочується			10⁷-10⁸
a-Хлорпропiонова кислота		25 100	1,7×10⁴ (4,0-9,0)10³
м-Хлортолуол	“ч”	23	(0,6-1,2)10⁷
п-Хлортолуол	“ч”	23	(2,2-5,6)10⁷
Хомецин			> 10¹³
Церезин			10¹³
синт.			10¹¹
Целулоїд	техн. марки Т		10⁹
Циклогексан	техн. спец. очиен.		(0,5-4,5)10¹² 6,3×10¹²-3,3×10¹⁴
Циклогександiон-1,3			3,0×10¹⁰
Циклогексанол	техн.		10⁴-10⁶
Циклогексанон			1,3×10⁵
Циклогексаноноксим		65	1,8×10⁶
Циклогексаноноксим (10 %-ний розчин у ксилолi)			1,2×10⁹
Цинеба			1×10¹³
L-Цистин гiдрохлорид			9×10⁸
Шеллак			10¹⁵-10¹⁶
Щавлеводiетиловий ефiр			0,3×10⁵
Лакофарбовi матерiали
Адуiт IМ-ЕП-1			1,5×10⁷
Грунт
ЕП-0172 жовтий			1,2×10⁶
КО-0134			3,8×10⁸
ЕП-0156			5,9×10⁵
Грунт
АК-070			2×10⁵
МС-067			4,5×10⁷
УРФ-0110			(0,7-2,5)10⁶
Грунт шпатлiвка ГФ-018			(4,6-5,1)10⁶
Грунтiвка
ВЛ-023			1,5×10³
ГК-032ГС			(1,4-2,8)10⁷
ГФ-017			(5,8-6,5)10⁶
ГФ-020			1,4×10⁷
МЛ-058			2×10⁴-2×10⁶
МЧ-042			2×10⁴-2×10⁶
НЦ-0135			(4,2-5,2)10³
ПФ-033			(1,7-4,5)10⁷
ФЛ-03-К			(3,3-4,5)10⁷
ФЛ-086			(3,4-3,5)10⁷
ХС-068			(4,2-4,3)10⁵
ЕП-09Т			2,0×10⁵
ЕП-076			(0,6-2,8)10⁵
ЕП-0109			3,8×10⁷-1,14×10⁸
Емалi
508			3,5×10⁴
5133М			1,5×10⁴
5155			1,6×10⁵
АС-150			> 10⁷
АС-5214 бiла			3,8×10⁵
АС-5234 бiла			1,3×10⁹
БТ-180			8,5×10⁶
БТ-538			5,5×10⁶
БТ-591			4,9×10⁶
ГФ-92ГС			10¹¹
ГФ-92ХС			10¹¹
ГФ-92ХК			10¹⁰
ЕП-51			7,9×10⁵-6,3×10⁸
ЕП-91		20	(2-3)10¹² 10¹³
ЕП-92			(2-3)10¹²
ЕП-140			(0,3-1,4)10⁶
ЕП-148			(7-8)10⁵
ЕП-255			1,1×10⁵
ЕП-422М			5,8×10⁸
ЕП-525			7,8×10⁶
ЕП-525 захисна			2,0×10⁸
ЕП-567			(2,3-2,7)10⁶
ЕП-773			2×10⁵
ЕП-2114 жовта			2,4×10⁶
КД-97			(0,1-3,0)10¹³
КО-86			не < 10¹⁰
КО-97		20 70	10¹²-10¹³ 10¹⁰-10¹¹
КО-828			10⁵-10⁶
КО-834
бiла			4,0×10⁸
голуба			3,0×10⁸
сiра			6,3×10⁷
червона			3,4×10⁸
КО-848 (6 кольорiв)			(1,6-5,6)10⁷
КО-856 чорна			2,6×10⁸
КО-860 чорна			1,7×10⁸
КО-864 срiблято-сiра			3,0×10¹¹
КО-865 бiла			3,0×10¹²
КО-911			10¹⁰-10¹¹
КО-918		20 200	5×10¹¹-10¹² 10⁹-10¹⁰
КО-935		20 200	10¹²-10¹³ 10⁸-10¹⁰
КО-936		20 200	10¹²-10¹³ 10⁸-10¹⁰
КО-937		20 200	10¹²-10¹³ 10⁸-10¹⁰
КО-938		20 200	10¹²-10¹³ 10¹⁰-10¹¹
КО-5170
бiла			2,5×10⁵
жовта			2,0×10⁵
коричнева			1,3×10⁵
сiра			2,2×10⁵
синя			2,3×10⁵
чорна			2,9×10⁵
КО-5213			2,75×10¹⁰
КО-5218			4,6×10⁹
КЧ-767			(1,7-2,1)10⁵
МЛ-12			(0,6-1,6)10⁶
МЛ-63			1,5×10⁶
МЛ-94			8×10¹²
МЛ-152			2,2×10⁶
МЛ-169			7×10⁵
МЛ-242			2×10⁶
МЛ-942			(0,7-2,5)10⁶
МЛ-1156			2,4×10⁶
МЛ-1195			(0,6-7,3)10⁸
МЛ-5119			(0,2-2,3)10⁶
МС-17
свiтло-сiра			1,3×10⁸
чорна			1,3×10⁸
МЧ-13			(2,3-7,0)10⁵
МЧ-123
для тари червона			7,3×10⁷
сiра			5,8×10⁷
МЧ-139			2,7×10⁶
МЧ-145			7,8×10⁶-1,2×10⁸
МЧ-196			8,2×10⁶
МЧ-240			4,9×10⁵
МЧ-240М			2×10⁶
МЧ-181			(3,5-5)10⁶
НЦ-11			(1,5-6,6)10⁵
золоте руно			4,3×10⁴
коралова			3,6×10⁴
яскраво-голуба			6,8×10⁴
НЦ-27			1×10¹¹
НЦ-221			2,0×10⁵
НЦ-246			(1,4-2,3)10⁵
НЦ-262			(0,2-3,0)10⁵
НЦ-280			1,8×10⁵
НЦ-282			(1,5-3,8)10⁵
НЦ-929			5,5×10⁴
НЦ-1104			4,0×10⁴
НЦ-5123			(0,3-1,7)10⁵
НЦ-5134			2,0×10⁴
НЦ-184			2,5×10⁵
НЦ-272			5×10⁵
НЦ-258			5×10⁵
НЦ-1200			2×10⁵
ОЕП-4171			5×10¹³
ПКЕ-19			10¹¹
ПКЕ-22			10¹¹
ПФ-14			(1,7-1,9)10⁷
ПФ-115			(1,5-1,9)10⁸
ПФ-133			(1,1-1,8)10⁸
ПФ-163			1,8×10⁸
ПФ-223			(0,2-1,8)10⁸
ПФ-245			(4,3-6,3)10⁷
ПФ-266			1,0×10⁷
ПФ-576			6,3×10⁶
ПФ-934			10²-10⁴
ПФ-964			10⁸-10¹⁰
ПФ-922			(1-5)10¹¹
ТК-3			10¹²
ФА-5104			(1-3)10⁶
ФЛ-149			2,1×10⁵
ФЛ-1216 чорна			5,0×10⁴
ФЛ-149Е			< 10³
ФЛ-254			4,5×10⁷
ФЛ-511			(0,5-5,0)10⁵
ФЛ-2109			2,4×10⁷
ФП-5246 чорна			9,3×10⁷
ФП-545 сiра			3,8×10⁵
ФП-5221			2,9×10⁷
ХВ-16			2×10⁵
ХВ-110			8,5×10⁵
ХВ-124			2,4×10⁴-1,1×10⁶
ХВ-518			5×10⁵
			(1,0-1,7)10⁶
ХВ-1120			(1,1-1,2)10⁷
ХВ-5245 чорна			1,1×10⁵
ХС-119			5,1×10⁵
ХС-928			0,001-0,1 (Ом см)
ХС-558			7.7×10⁵
ХС-5146 сiра			(0,2-1,0) 10
Емульгатор ОП-7			1,4×10⁵
Етилцелюлоза ЕЦ-550			2×10⁵
Iонол (10 %-ний розчин у сольвентi)			5,2×10⁹
Iндилен (60 %-ний розчин у ксилолi)			8,7×10⁹
К-411-02			3,3×10⁶
К-411-02КБ			1,6×10⁵-3×10⁷
К-411-02СБ			4,0×10⁴
К-115-0			3,5×10⁹
К-421-02			2,5×10⁴-2,1×10⁶
К-421-02КБ			1,1×10⁶
К-421-04			2,5×10³
К-423-02			(1,7-3,1)10⁴
Каучук	СК ДН-Н		3,3×10¹¹
	СК ДН-П		4,2×10¹¹
Комплекс для азбоцементних листiв
грунт ЕП-0201			2,4×10⁴
емаль зелена			1,2×10⁵
емаль голуба			8,7×10⁴
отверджувач шпатлiвка			1,1×10⁵
шпатлiвка ЕП-0081			1,2×10⁵
Лаки
100 АФС			10¹²
123			(3,7-4,1)10⁸
218			1,6×10⁵
321Т		20	10¹²
976-1		20	10¹²
АС-4			6,8×10⁸
АС-16			2×10⁵
АС-586М			3,4×10⁷
АКО-45-80			6,6×10⁷-1,9×10⁹
БТ-569			1,5×10⁷
БТ-577			3,6×10⁶
БТ-963М		20 90	10¹²-10¹³ 10⁹-5×10⁹
БТ-980		20	10¹²
БТ-987		20	10¹²-10¹³
БТ-988		20	10¹²-10¹³
		90	(1-5)10⁹
БГ-99			0,4×10⁸-1,0×10¹²
БЛ-1			5,4×10¹³
БОО АСФ			3,8×10¹³
ВЛ-931 (електроiзоляцiйний)			1,2×10⁵
			3×10¹²
ВЛ-2119			2,3×10⁵
ВМА-0110			1,4×10⁵
ВФЛ-0131 (50 %-ний)			7,0×10⁴
ГФ-95			0,2×10⁹-2,2×10¹¹
		20 120	10¹²-10¹³ 10⁹-10¹¹
ГФ-046			(3,7-7,2)10⁷
ГФ-046 з каучуком	СКДН-Н		5,9×10¹⁰
ГФ-070			3,1×10⁹
ДФ-971		18-23	10¹³-10¹⁴
Е-4100			2×10⁴
ЕП-741			3,3×10⁷
ЕП-96		20	3,0×10¹²
ЕП-5123			2,7×10⁸
ЕФ-1			10¹¹
ЕФ-3			10¹¹
ЕФ-5			10¹¹
ЕФ-35СУ			10¹⁰-10¹²
К-44			10¹¹
К-47			10¹¹
К-47к			10¹¹
К-48			10¹¹
К-55			10¹¹
К-57			10¹¹
К-54			10¹¹
К-60		20 200	10¹²-10¹³ 10⁸-10⁹
К-65		20	10¹¹
КО-815			8,0×10¹¹
КО-916		180 200	10⁹-10¹¹ 10⁹-10¹¹
		20	10¹³-10¹⁴
КО-916к		18-23 200	10¹¹-10¹² 10⁹-10¹⁰
КО-919		20	10¹²-10¹³
КО-922		20 180	10¹²-10¹³ 10¹⁰-10¹¹
КО-938В		20 200	10¹²-10¹³ 10¹⁰-10¹¹
КО-991-1, КО-991-3		18-23	10¹²-10¹³
КО-991-4		20 200	10¹²-10¹³ 10¹¹-10¹²
КО-991-6		20 200	10¹²-10¹³ 10¹¹-10¹²
КФ-20			3,0×10¹³
МК-4			10¹²
МК-44			10¹²
МЛ-92		18-23	10¹²-10¹³
			1,2×10¹²
МЛ-0148			(8,5-8,7)10⁵
МЧ-52			10⁶-10⁷
МЧ-061			(1,0-1,9)10⁶
МЧ-025			(3,4-3,6)10⁶
НЦ-995			1,5×10⁸
НЦ-2101			(4,2-5,0)10³
ПЕ-220			2,0×10⁴
ПЕ-236Н			10⁷
ПЕ-246			(2-2,1)10⁷
ПЕ-247			(1,5-1,9)10³
ПЕ-251			3,5×10⁷
ПЕ-265			(2,5-3,3)10⁶
ПЕ-518			10¹²
ПЕ-933		18-23	10¹²-10¹³
ПЕ-935		20 115	10¹¹ 10⁸
ПЕ-936		20	10¹²-10¹³
ПЕ-948		20 155	10¹²-10¹³ 10⁸-10⁹
ПЕ-970		20 155	10¹²-10¹³ 10⁸-10⁹
ПЕ-993		18-23 130 155	10¹²-10¹³ 10⁸-5×10⁹ (1,0-5,0)10⁸
ПФД-3			1,2×10¹⁰
ПФ-053			5×10⁸
ПФ-053 з каучуком	СКДП-Н		6,5×10¹⁰
ПФ-60			9,5×10⁷-1,3×10⁹
ПФ-60 з каучуком	СКДП-Н		4,2×10¹⁰
ПФЛ-88		20 100 150	10¹² 10⁸ 10⁸-10⁹
ПФ-283			2,8×10¹⁰
СБ-1с			10¹³
СБ-1			6,0×10¹²–3,0×10¹²
УР-231			0,2×10¹⁰–8,0×10¹²
			2×10⁷
УР-930			10¹¹
Ф-10		250 20	8,0×10⁹ 1,2×10¹³
Ф-кокос-35			(0,4-5,4)10⁵
ФЛ-032М			2,6×10⁸
ФЛ-032Н			2,6×10⁸
ФЛ-056			(2,5-8,0)10⁷
ФА-97		18-23 130	10¹²-10¹³ 10⁸-10⁹
ФЛ-98		18-23 130	10¹²-10¹³ 10⁸-10⁹
ФЛ-0114			(1,9-2,9)10⁸
ФП-736 червоний			1,2×10⁴
Лiнолеат
кобальту			1,7×10¹⁰
марганцю			2,4×10⁹
свинцю			7,7×10⁹
Мастика БМП-1у			1,5×10⁸
Олiгодивiнiлстирольний сополiмер			1,3×10¹¹
Олiфа К-4 з нафтополімерними смолами			1,7×10⁸
Отверджувачi
А-39”А”			5,1×10⁵
АФ-2			5,0×10⁴
Л-2			1,5×10⁷
ПМС-200А			2,8×10¹⁴
продукт Т-66			7×10⁶
МСН-7			3,8×10⁹
МФСН			1,5×10⁹
Пiрален (60 %-ний розчин в ксилолi)			9,8×10¹¹
Резидрол ВА-133			4,2×10³
Розчин
лаку КО-85			4,0×10⁶
емалi КО-174 бiлої			2,9×10⁶
емалi КО-174 жовтої			1,8×10⁶
Розрiджувачi
РЕ-18			10⁴-10⁵
РЕ-2В			10⁴-10⁵
РЕ-3В			10⁴-10⁵
РЕ-4В			10⁴-10⁵
РЕ-5В			10⁴-10⁵
РЕ-6В			10⁷-10⁸
РЕ-7В			10⁷-10⁸
РЕ-8В			10⁴-10⁵
РЕ-9В			10⁷-10⁸
РЕ-10В			10⁴-10⁵
РЕ-11В			10⁴-2×10⁵
Розчинювачi
АФТ-1			1,4×10⁵
РКБ-1			(4,6-9,3)10⁴
РКБ-3			3,2×10⁷
Р-4			2,49×10⁵
Р-40			2,9×10⁴
№ 649			4,1×10⁴
№ 651			(2,0-6,2)10⁹
Сикатив 63/64			(0,4-2)10⁷
Смоли
ГМ-4			4,2×10⁷
ГН-3			1,1×10⁷
90			(2,9-6,2)10⁷
10ГЛК			(0,7-1,1)10⁸
130			2,3×10⁸
131			3×10⁷
135			(0,8-4,3)10⁸
241			(2,8-3,1)10⁵
101 (60 %-ний розчин у ксилолi)			4,2×10⁷
131 (34,5 %-ний розчин у ксилолi)			9,1×10⁹
Уралкидна ВУПФС-35 БРИД			1,4×10⁷
Смола 188			5,8×10⁷
“Арiєн” (60 %-ний розчин у ксилолi)			1,6×10¹¹
ВБФС-4			< 10³
ВМФ (100 %)			3,1×10¹²
77 %			2,3×10⁷
СПП (60 %-ний розчин у ксилолi)			1,6×10¹²
Стерилен (60 %-ний розчин у ксилолi)			1,1×10¹¹
Фарба
водоемульсiйна	ГФ-230		1,6×10⁶
	ЕВА-27Т		0,7×10²
для пiдлоги	МА-25		3,8×10⁸
ГФ-53 бiла			(8-8,7)10⁷
шарова			(4,3-4,5)10⁷
Шпатлiвка
КО-0083			2,75×10¹¹
МЧ-00-54			1,3×10⁶
НЦ-009			1,6×10⁴
НЦ-00-43			6,8×10⁴
ХВ-004			2,6×10⁴
ЕП-0010 (червоно-коричнева)			(5,8-5,9)10⁵

Примiтка:

Приведені дані отримані в результаті експерементальних досліджень, які були проведені інститутами та організаціями країн СНД.

Додаток 5

Ефективнiсть антиелектростатичної обробки хiмiчних волокон

(при температурi 20° C i вiдносной вологостi повiтря 65 %)

Антиелектростатики	Капрон	Ацетатний шовк	Лавсан	Нiтрон	Полiпропілен	Вiнол	Хлорин
Аламiн 17			+	+
Алкамон
ГН	+		+	+	+	+	+
ДС	+	+	+	+	+	+	+
ОС-2	+	+	+	+	+	+	+
О	+	+	+	+	+	+	+
Бетаноль П				+
Вирiвнювач А	+	+	+	+			+
Етамон ДС		+	+	+
Ксилиталь
О-10	+	+	+	+			+
О-15	+	+	+	+	+	+	+
П-10	+	+	+	+	+	+	+
Оксифос ЕГ-6-МФК	+	+	+		+	+
ОП-7		+	+			+	+
ОП-10			+			+	+
ОП-20			+	+
Препарат ОС-20	+		+	+
Проксанол
186				+		+	+
305			+	+		+	+
Проксамiн-385			+			+	+
Синтанол ДС-10	+		+	+	+		+
Стеарокс
6			+				+
920	+		+	+	+		+
Тетрамон С	+	+	+	+	+	+	+

Перелік організацій, з якими узгоджено проект
“Правил захисту від статичної електрики”

1. Міністерство промисловості України 18.01.96 р.

2. Національний науково-дослідний інститут охорони праці 06.02.96 р.

3. Управління Державної пожежної охорони МВС України 28.03.96 р.

1. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

2. НОРМАТИВНI ПОСИЛАННЯ

3. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

4. УМОВИ ВИНИКНЕННЯ ЗАРЯДУ СТАТИЧНОЇ ЕЛЕКТРИКИ

ТА ОЦIНКА НЕБЕЗПЕКИ ЙОГО НАКОПИЧЕННЯ

5. ЗАХОДИ ПО ЗАХИСТУ ВIД СТАТИЧНОЇ ЕЛЕКТРИКИ

6. ЕКСПЛУАТАЦIЯ ПРИСТРОЇВ ЗАХИСТУ ВIД СТАТИЧНОЇ ЕЛЕКТРИКИ

7. ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ

Мiнiмальна енергiя запалювання паро- i газоповiтряних сумiшей

при рiзних температурах (мДж)

Мiнiмальна енергiя запалювання пилоповiтряних сумiшей

Перелiк спецiалiзованих органiзацiй

Питомий об’ємний електричний опiр деяких речовин

Ефективнiсть антиелектростатичної обробки хiмiчних волокон

Питомий поверхневий електричний опiр rs пластмас при поверхневiй

антиелектростатичнiй обробцi

Питомий поверхневий електричний опiр пластмас
при внутрiшньому введеннi антиелектростатикiв у процесi вальцювання

Питомий об’ємний електричний опiр вуглеводнiв
та нафтопродуктiв при 25° C концентрацiї присадки 0,01 %

Питомий об’ємний електричний опiр (r_v,Ом×м) гумових клеїв
на основi неполярних каучукiв з антиелектростатичною присадкою (сiль хрому СЖК фракцiї С₁₇-С₂₀)

Технiчнi данi нейтралiзаторiв

Основнi технічнi показники ЛФП на основi струмопровiдних

та антиелектростатичних емалей

Питомий об’ємний електричний опiр (r_v в Ом×м) гум на основi рiзних каучукiв

при наповненнi їх ацетиленовим техвуглецем або техвуглецем ПМЕ-80В

Питомий об’ємний електричний опiр рiзних покриттiв пiдлоги

Отправить сообщение для: konstantin33379@mail.ru с вопросами и замечаниями об этом веб-узле.
Дата изменения: 15.09.2008

Питомий поверхневий електричний опiр rs пластмас при поверхневiй

антиелектростатичнiй обробцi

Питомий поверхневий електричний опiр пластмас при внутрiшньому введеннi антиелектростатикiв у процесi вальцювання

Питомий об’ємний електричний опiр вуглеводнiв та нафтопродуктiв при 25° C концентрацiї присадки 0,01 %

Питомий об’ємний електричний опiр (rv,Ом×м) гумових клеїв на основi неполярних каучукiв з антиелектростатичною присадкою (сiль хрому СЖК фракцiї С17-С20)

Питомий об’ємний електричний опiр (rv в Ом×м) гум на основi рiзних каучукiв

при наповненнi їх ацетиленовим техвуглецем або техвуглецем ПМЕ-80В

Отправить сообщение для: konstantin33379@mail.ru с вопросами и замечаниями об этом веб-узле. Дата изменения: 15.09.2008

Питомий поверхневий електричний опiр пластмас
при внутрiшньому введеннi антиелектростатикiв у процесi вальцювання

Питомий об’ємний електричний опiр вуглеводнiв
та нафтопродуктiв при 25° C концентрацiї присадки 0,01 %

Питомий об’ємний електричний опiр (r_v,Ом×м) гумових клеїв
на основi неполярних каучукiв з антиелектростатичною присадкою (сiль хрому СЖК фракцiї С₁₇-С₂₀)

Питомий об’ємний електричний опiр (r_v в Ом×м) гум на основi рiзних каучукiв

Отправить сообщение для: konstantin33379@mail.ru с вопросами и замечаниями об этом веб-узле.
Дата изменения: 15.09.2008