ћ≤Ќ≤—“≈–—“¬ќ ќ’ќ–ќЌ» «ƒќ–ќ¬'я ” –јѓЌ»

Ќ ј   ј «

є 528 в≥д 27.12.2001

м.  ињв

ѕро затвердженн¤ √≥г≥Їн≥чноњ класиф≥кац≥њ прац≥ за показниками шк≥дливост≥ та небезпечност≥ фактор≥в виробничого середовища, важкост≥ та напруженост≥ трудового процесу

¬≥дпов≥дно до закон≥в ”крањни "ѕро охорону прац≥", "ѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥чного благополучч¤ населенн¤"  Ќј ј«”ё:

1. «атвердити √≥г≥Їн≥чну класиф≥кац≥ю прац≥ за показниками шк≥дливост≥ та небезпечност≥ фактор≥в виробничого середовища, важкост≥ та напруженост≥ трудового процесу (надал≥ - √≥г≥Їн≥чна класиф≥кац≥¤).

2. ¬вести в д≥ю √≥г≥Їн≥чну класиф≥кац≥ю з 1 березн¤ 2002 року за вин¤тком використанн¤ њњ дл¤ атестац≥њ робочих м≥сць.

3. √оловному сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чному управл≥нню ћќ« ”крањни подати √≥г≥Їн≥чну класиф≥кац≥ю ћ≥н≥стерству прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики ”крањни дл¤ розробленн¤ на њњ основ≥ показник≥в, за ¤кими надаютьс¤ п≥льги ≥ компенсац≥њ прац≥вникам, зайн¤тим на роботах ≥з шк≥дливими та важкими умовами прац≥.

4. √оловним державним сан≥тарним л≥кар¤м јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, областей, м≥ст  иЇва ≥ —евастопол¤, водного, зал≥зничного, пов≥тр¤ного транспорту, ћ≥н≥стерства оборони, ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ, —лужби безпеки ”крањни, об'Їкт≥в, що мають особливий режим роботи, головному л≥карю центральноњ санеп≥дстанц≥њ ћќ« ”крањни, директорам науково-досл≥дних ≥нститут≥в г≥г≥Їн≥чного проф≥лю, ректорам вищих медичних навчальних заклад≥в ≥ заклад≥в п≥сл¤дипломноњ осв≥ти, вз¤ти до виконанн¤ √≥г≥Їн≥чну класиф≥кац≥ю до п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й.

5. √оловному сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чному управл≥нню ћќ« ”крањни за участю науково-досл≥дних ≥нститут≥в ћќ« та јкадем≥њ медичних наук ”крањни розробити методики проведенн¤ г≥г≥Їн≥чних досл≥джень ≥ оц≥нки умов прац≥, досл≥джень важкост≥ та напруженост≥ трудового процесу з урахуванн¤м √≥г≥Їн≥чноњ класиф≥кац≥њ.

6. ¬важати таким, що втратив чинн≥сть, наказ ћќ« ”крањни в≥д 31.12.97 є 382 "ѕро затвердженн¤ г≥г≥Їн≥чноњ класиф≥кац≥њ прац≥ за показниками шк≥дливост≥ та небезпечност≥ фактор≥в виробничого середовища, важкост≥ та напруженост≥ трудового процесу".

7.  онтроль за виконанн¤м наказу покласти на начальника √оловного сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чного управл≥нн¤ ћќ« ”крањни Ѕережнова —.ѕ.

 

ѕерший заступник ƒержавного секретар¤, √оловний державний сан≥тарний л≥кар ”крањни

ќ.ќ.Ѕобильова

 

 

ћ≤Ќ≤—“≈–—“¬ќ ќ’ќ–ќЌ» «ƒќ–ќ¬'я ” –јѓЌ»

√ќЋќ¬Ќ≈ —јЌ≤“ј–Ќќ-≈ѕ≤ƒ≈ћ≤ќЋќ√≤„Ќ≈ ”ѕ–ј¬Ћ≤ЌЌя

√≥г≥Їн≥чн≥ нормативи

3. √≥г≥Їна прац≥

3.5-3.8 ’≥м≥чн≥ чинники виробничого середовища.

‘≥зичн≥ фактори виробничого середовища (шум, в≥брац≥¤, осв≥тлен≥сть, м≥крокл≥мат, не≥он≥зуюч≥ випром≥нюванн¤ та ≥нш≥).

Ѕ≥олог≥чн≥ чинники виробничого середовища.

‘≥з≥олог≥¤ прац≥ та ергоном≥ка.

6. –ад≥ац≥йна г≥г≥Їна.

6.1 ≤он≥зуюче випром≥нюванн¤, рад≥ац≥йна безпека.

√≤√≤™Ќ≤„Ќј  Ћј—»‘≤ ј÷≤я ѕ–ј÷≤

√≤√≤™Ќ≤„Ќ≤ Ќќ–ћј“»¬»

 

√Ќ 3.3.5-8.6.6.1-2002

 

 

«ј“¬≈–ƒ∆≈Ќќ

Ќаказ ћ≥н≥стерства охорони

здоров'¤ ”крањни

√≤√≤™Ќ≤„Ќј  Ћј—»‘≤ ј÷≤я ѕ–ј÷≤ «ј ѕќ ј«Ќ» јћ» Ў ≤ƒЋ»¬ќ—“≤ “ј Ќ≈Ѕ≈«ѕ≈„Ќќ—“≤ ‘ј “ќ–≤¬ ¬»–ќЅЌ»„ќ√ќ —≈–≈ƒќ¬»ўј, ¬ј∆ ќ—“≤ “ј Ќјѕ–”∆≈Ќќ—“≤ “–”ƒќ¬ќ√ќ ѕ–ќ÷≈—”

1. —фера застосуванн¤ та загальн≥ положенн¤.

1.1. √≥г≥Їн≥чна класиф≥кац≥¤ прац≥ за показниками шк≥дливост≥ та небезпечност≥ фактор≥в виробничого середовища, важкост≥ та напруженост≥ трудового процесу ( дал≥ - √≥г≥Їн≥чна класиф≥кац≥¤) призначена дл¤ г≥г≥Їн≥чноњ оц≥нки умов та характеру прац≥ на робочих м≥сц¤х з метою:

- контролю умов прац≥ прац≥вника (прац≥вник≥в) на в≥дпов≥дн≥сть д≥ючим сан≥тарним правилам ≥ нормам, г≥г≥Їн≥чним нормативам та видач≥ в≥дпов≥дного г≥г≥Їн≥чного висновку;

- атестац≥њ робочих м≥сць за умовами прац≥;

- встановленн¤ пр≥оритетност≥ в проведенн≥ оздоровчих заход≥в;

- створенн¤ банку даних про умови прац≥ на р≥вн≥ п≥дприЇмства, району, м≥ста, рег≥ону, крањни;

- розробки рекомендац≥й дл¤ профв≥дбору, профпридатност≥;

- сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чноњ експертизи виробничих об'Їкт≥в;

- сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чноњ паспортизац≥њ стану виробничих та с≥льськогосподарських п≥дприЇмств;

- застосуванн¤ заход≥в адм≥н≥стративного впливу при ви¤вленн≥ сан≥тарних правопорушень, а також дл¤ прит¤гненн¤ винуватц≥в до дисципл≥нарноњ та карноњ в≥дпов≥дальност≥;

- вивченн¤ зв'¤зку стану здоров'¤ працюючого з умовами його прац≥ (при проведенн≥ еп≥дем≥олог≥чних досл≥джень здоров'¤, пер≥одичних медичних огл¤д≥в);

- складанн¤ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чноњ характеристики умов прац≥;

- розсл≥дуванн¤ випадк≥в профес≥йних захворювань та отруЇнь;

- встановленн¤ р≥вн≥в профес≥йного ризику дл¤ розробки проф≥лактичних заход≥в та обгрунтуванн¤ заход≥в соц≥ального захисту працюючих.

1.2. «астосуванн¤ √≥г≥Їн≥чноњ класиф≥кац≥њ з ≥ншою метою можливе виключно за погодженн¤м з ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤ ”крањни.

1.3. √≥г≥Їн≥чна класиф≥кац≥¤ базуЇтьс¤ на принцип≥ диференц≥ац≥њ умов прац≥ залежно в≥д фактично визначених р≥вн≥в фактор≥в виробничого середовища ≥ трудового процесу в пор≥вн¤нн≥ з сан≥тарними нормами, правилами, г≥г≥Їн≥чними нормативами (дал≥ - г≥г≥Їн≥чн≥ нормативи), а також з урахуванн¤м можливого шк≥дливого впливу њх на стан здоров'¤ працюючих.

1.4. –обота з≥ збудниками ≥нфекц≥йних захворювань, речовинами вдиханн¤ та потрапл¤нн¤ ¤ких на шк≥ру повинно бути виключене (протипухлинн≥ л≥карськ≥ засоби, гормони-естрогени, наркотичн≥ анальгетики), даЇ право в≥днесенн¤ умов прац≥ за потенц≥йну небезпечн≥сть до в≥дпов≥дного класу шк≥дливост≥.

1.5. √≥г≥Їн≥чна класиф≥кац≥¤ умов прац≥ за рад≥ац≥йним фактором (≥он≥зуюч≥ випром≥нюванн¤ *) поширюЇтьс¤ виключно на роботи з ≥ндустр≥альними джерелами ≥он≥зуючих випром≥нювань.

1.6. –обота в умовах перевищенн¤ г≥г≥Їн≥чних норматив≥в може бути дозволена т≥льки при застосуванн≥ засоб≥в колективного та ≥ндив≥дуального захисту ≥ скороченн≥ часу д≥њ шк≥дливих виробничих фактор≥в (захист часом). –обота в небезпечних (екстремальних) умовах прац≥ (4 клас) не дозвол¤Їтьс¤, за вин¤тком л≥кв≥дац≥њ авар≥й, проведенн¤ екстрених роб≥т дл¤ попередженн¤ авар≥йних ситуац≥й. ÷¤ робота повинна виконуватись у в≥дпов≥дних засобах ≥ндив≥дуального захисту та регламентованих режимах виконанн¤ роб≥т.

1.7. √≥г≥Їн≥чна класиф≥кац≥¤ використовуЇтьс¤ дл¤:

- установ, що зд≥йснюють контроль за дотриманн¤м сан≥тарних норм ≥ правил, г≥г≥Їн≥чних норматив≥в на робочих м≥сц¤х, а також провод¤ть оц≥нку умов прац≥ при атестац≥њ робочих м≥сць (установи санеп≥днагл¤ду. орган≥зац≥њ, що акредитован≥ та атестован≥ на право вим≥рюванн¤ ≥ оц≥нки фактор≥в виробничого середовища ≥ трудового процесу);

- установ, що зд≥йснюють медичне обслуговуванн¤ працюючих (медико-сан≥тарн≥ частини, центри профпатолог≥њ. центри медицини прац≥, пол≥кл≥н≥ки та ≥н.);

- роботодавц≥в ус≥х орган≥зац≥йно-правових форм та форм власност≥;

- прац≥вник≥в (з метою отриманн¤ повноњ ≥нформац≥њ про умови прац≥ на своњх робочих м≥сц¤х ¤к при влаштуванн≥ на роботу, так ≥ в процес≥ трудовоњ д≥¤льност≥);

- орган≥в соц≥ального ≥ медичного страхуванн¤ у тих випадках, коли тарифи в≥драхувань залежать в≥д ступен¤ шк≥дливост≥ та небезпечност≥ умов прац≥ ≥ завданоњ шкоди здоров'ю.

1.8. ƒл¤ окремих вид≥в виробництв, роб≥т, профес≥й, ¤к≥ мають виражену специф≥ку (плавсклад, льотний склад, вод≥њ авто- та зал≥зничного транспорту, водолази та ≥нше), повинн≥ розробл¤тись в≥дпов≥дн≥ методичн≥ документи з г≥г≥Їн≥чноњ атестац≥њ цих профес≥й, погоджен≥ з ћќ« ”крањни. ѕри цьому умови прац≥ повинн≥ оц≥нюватись в≥дпов≥дно до критер≥њв ц≥Їњ √≥г≥Їн≥чноњ класиф≥кац≥њ.

2. Ќормативн≥ посиланн¤.

2.1. «акон ”крањни "ѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥чного благополучч¤ населенн¤".

2.2. «акон ”крањни "ѕро охорону прац≥".

2.3. «акон ”крањни "ѕро в≥дпустки"

2.4. «акон ”крањни "ѕро загальнообов'¤зкове державне соц≥альне страхуванн¤ в≥д нещасного випадку на виробництв≥ та профес≥йного захворюванн¤, ¤к≥ спричинили втрату працездатност≥".

2.5. ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 01.08.1992 року є 442 "ѕро пор¤док проведенн¤ атестац≥њ робочих м≥сць за умовами прац≥".

3. “ерм≥ни та визначенн¤ , що застосовуютьс¤ в √≥г≥Їн≥чн≥й класиф≥кац≥њ.

3.1. √≥г≥Їна прац≥ - галузь проф≥лактичноњ медицини, що вивчаЇ умови та характер прац≥, њх вплив на здоров'¤, функц≥ональний стан людини, розробл¤Ї науков≥ основи г≥г≥Їн≥чноњ регламентац≥њ фактор≥в виробничого середовища ≥ трудового процесу, практичн≥ заходи, спр¤мован≥ на проф≥лактику шк≥дливоњ ≥ небезпечноњ њх д≥њ на працюючих.

3.2. ”мови прац≥ - сукупн≥сть фактор≥в трудового процесу ≥ виробничого середовища, у ¤кому зд≥йснюЇтьс¤ д≥¤льн≥сть людини.

3.3. Ўк≥дливий виробничий фактор - фактор середовища ≥ трудового процесу, вплив ¤кого на працюючого за певних умов (≥нтенсивн≥сть, тривал≥сть та ≥н.) може викликати профес≥йне захворюванн¤, тимчасове або ст≥йке зниженн¤ працездатност≥, п≥двищити частоту соматичних ≥ ≥нфекц≥йних захворювань, призвести до порушенн¤ здоров'¤ нащадк≥в.

Ўк≥дливими виробничими факторами Ї:

3.4. ‘≥зичн≥ фактори:

- м≥крокл≥мат: температура, волог≥сть, швидк≥сть руху пов≥тр¤, теплове випром≥нюванн¤;

- не≥он≥зуюч≥ електромагн≥тн≥ пол¤ ≥ випром≥нюванн¤: електростатичн≥ пол¤, пост≥йн≥ магн≥тн≥ пол¤ (в т.ч. геомагн≥тне), електричн≥ ≥ магн≥тн≥ пол¤ промисловоњ частоти (50 √ц), електромагн≥тн≥ випром≥нюванн¤ рад≥очастотного д≥апазону, електромагн≥тн≥ випром≥нюванн¤ оптичного д≥апазону (у т.ч. лазерне та ультраф≥олетове);

- ≥он≥зуюч≥ випром≥нюванн¤;

- виробничий шум, ультразвук, ≥нфразвук;

- в≥брац≥¤ (локальна, загальна);

осв≥тленн¤ - природне (в≥дсутн≥сть або недостатн≥сть), штучне (недостатн¤ осв≥тлен≥сть, пр¤ма ≥ в≥дбита сл≥пуча блиск≥сть, пульсац≥¤ осв≥тленост≥).

3.5. ’≥м≥чн≥ фактори: речовини х≥м≥чного походженн¤, де¤к≥ речовини б≥олог≥чноњ природи, що отриман≥ х≥м≥чним синтезом, та/ або дл¤ контролю ¤ких використовуютьс¤ методи х≥м≥чного анал≥зу.

3.6. Ѕ≥олог≥чн≥ фактори - м≥кроорган≥зми-продуценти, жив≥ кл≥тини ≥ спори, що м≥ст¤тьс¤ в препаратах, патогенн≥ м≥кроорган≥зми.

3.7. ‘актори трудового процесу.

3.7.1. ¬ажк≥сть прац≥ - характеристика трудового процесу, що в≥дображаЇ переважне навантаженн¤ на опорно-руховий апарат ≥ функц≥ональн≥ системи орган≥зму (серцево-судинну, дихальну та ≥н.), що забезпечують його д≥¤льн≥сть.

¬ажк≥сть прац≥ характеризуЇтьс¤ ф≥зичним динам≥чним навантаженн¤м, масою вантажу, що п≥дн≥маЇтьс¤ ≥ перем≥щуЇтьс¤, загальним числом стереотипних робочих рух≥в, розм≥ром статичного навантаженн¤, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, перем≥щенн¤м в простор≥.

3.7.2. Ќапружен≥сть прац≥ - характеристика трудового процесу, що в≥дображаЇ навантаженн¤ переважно на центральну нервову систему, органи чутт≥в, емоц≥йну сферу прац≥вника.

ƒо фактор≥в, що характеризують напружен≥сть прац≥, в≥днос¤тьс¤: ≥нтелектуальн≥, сенсорн≥, емоц≥йн≥ навантаженн¤, ступ≥нь монотонност≥ навантажень, режим роботи.

3.8. Ќебезпечний виробничий фактор - фактор середовища ≥ трудового процесу, що може бути причиною гострого захворюванн¤, раптового р≥зкого пог≥ршенн¤ здоров'¤ або смерт≥.

«алежно в≥д к≥льк≥сноњ характеристики р≥вн≥в ≥ тривалост≥ д≥њ окрем шк≥длив≥ виробнич≥ фактори можуть стати небезпечними.

3.9. √≥г≥Їн≥чн≥ нормативи умов прац≥ (√ƒ , √ƒ–, ќЅ–¬ тощо - р≥вн≥ шк≥дливих виробничих фактор≥в, ¤к≥ при щоденн≥й (кр≥м вих≥дних дн≥в) 8-годинн≥й робот≥, але не б≥льш 40 годин на тиждень прот¤гом усього робочого стажу не повинн≥ викликати захворювань або в≥дхилень у стан≥ здоров'¤, що ви¤вл¤ютьс¤ сучасними методами досл≥джень у процес≥ роботи або у в≥ддален≥ пер≥оди житт¤ нин≥шнього та наступних покол≥нь. ѕри б≥льш≥й (н≥ж 8-годинна) тривалост≥ зм≥ни у кожному конкретному випадку можлив≥сть виконанн¤ роботи повинна бути погоджена з закладами (установами) державноњ сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ служби. ƒотриманн¤ г≥г≥Їн≥чних норматив≥в не виключаЇ порушень стану здоров'¤ в ос≥б з п≥двищеною чутлив≥стю.

3.10. √ранично допустима концентрац≥¤ шк≥дливоњ речовини у пов≥тр≥ робочоњ зони (√ƒ  р.з) - концентрац≥¤ речовини, ¤ка за умов регламентованоњ тривалост≥ њњ щоденноњ д≥њ при 8-годинн≥й робот≥ (але не б≥льш н≥ж 40 годин прот¤гом тижн¤) не повинна викликати в експонованих ос≥б захворювань або в≥дхилень у стан≥ здоров'¤, ¤к≥ можуть бути д≥агностован≥ сучасними методами досл≥джень прот¤гом трудового стажу або у в≥ддален≥ пер≥оди њх житт¤ або житт¤ наступних покол≥нь.

√ƒ  р.з. встановлюютьс¤ дл¤ речовин, що здатн≥ чинити шк≥дливий вплив на орган≥зм працюючих при ≥нгал¤ц≥йному надходженн≥.

3.10.1.«алежно в≥д особливостей д≥њ на орган≥зм шк≥дливих речовин дл¤ них встановлюютьс¤ √ƒ  р.з двох тип≥в: максимальна разова √ƒ р.з.м.р та середньозм≥нна √ƒ  р.з.с.з.

3.10.2. √ƒ р.з.м.р. - найвище регламентоване значенн¤ концентрац≥њ речовини у пов≥тр≥ робочоњ зони дл¤ будь-¤кого 15-хвилинного (30-хвилинного дл¤ аерозол≥в речовин переважно ф≥брогенноњ д≥њ) в≥др≥зку часу робочоњ зм≥ни. ƒ≥¤ речовини на працюючих у концентрац≥њ, що дор≥внюЇ √ƒ р.з.м.р., не повинна повторюватись прот¤гом робочоњ зм≥ни б≥льш н≥ж 4 рази з ≥нтервалами не менше 1 години.

3.10.3. √ƒ р.з.с.з. - регламентоване значенн¤ концентрац≥њ шк≥дливоњ речовини у пов≥тр≥ робочоњ зони дл¤ в≥др≥зку час), що дор≥внюЇ 75 % робочоњ зм≥ни, але не б≥льш н≥ж 8 годин, за умов дотриманн¤ √ƒ р.з.м.р.

√ƒ р.з.с.з. встановлюЇтьс¤ дл¤ речовин, дл¤ ¤ких характерн≥ кумул¤тивн≥ властивост≥ (речовини хроноконцентрац≥йноњ д≥њ).

3.11. ≈кспозиц≥¤ - к≥льк≥сна характеристика ≥нтенсивност≥ ≥ тривалост≥ д≥њ шк≥дливого фактора.

3.12. ѕрофес≥йний ризик - величина ймов≥рност≥ порушенн¤ (ушкодженн¤) здоров'¤ з урахуванн¤м т¤жкост≥ насл≥дк≥в у результат≥ неспри¤тливого впливу фактор≥в виробничого середовища ≥ трудового процесу. ќц≥нка профес≥йного ризику проводитьс¤ з урахуванн¤м величини експозиц≥њ останн≥х, показник≥в стану здоров'¤ ≥ втрати працездатност≥ прац≥вник≥в.

3.13. «ахист часом - зменшенн¤ шк≥дливого впливу шк≥дливих фактор≥в виробничого середовища ≥ трудового процесу на працюючих за рахунок обмеженн¤ часу њхньоњ д≥њ: введенн¤ внутр≥шньозм≥нних перерв, скороченн¤ робочого дн¤, зб≥льшенн¤ тривалост≥ в≥дпустки, обмеженн¤ стажу роботи в конкретних умовах.

3.14. «доров'¤ - це стан повного ф≥зичного, духовного ≥ соц≥ального благополучч¤, а не т≥льки в≥дсутн≥сть хвороб або ф≥зичних вад (преамбула —татуту ¬ќќ«).

3.15. ѕрофес≥йн≥ захворюванн¤ - захворюванн¤, у виникненн≥ ¤ких вир≥шальна роль належить вплив) неспри¤тливих фактор≥в виробничого середовища ≥ трудового процесу.

3.16. ѕрофес≥йна захворюван≥сть - показник числа ви¤влених вперше прот¤гом року хворих ≥з профес≥йними захворюванн¤ми ≥ отруЇнн¤ми, розрахований на 100, 1000, 10000, 100000 працюючих, ¤к≥ зазнають впливу шк≥дливих виробничих фактор≥в.

3.17. ¬иробничо-обумовлена захворюван≥сть - захворюван≥сть (стандартизована за в≥ком) на загальн≥ * захворюванн¤ р≥зноман≥тноњ ет≥олог≥њ (переважно на пол≥ет≥олог≥чн≥), що маЇ тенденц≥ю до зростанн¤ при зб≥льшенн≥ стажу роботи в неспри¤тливих умовах прац≥ ≥ перевищуЇ таку в профес≥йних групах, що не контактують ≥з шк≥дливими факторами.

3.18. ѕрацездатн≥сть - стан людини, при ¤кому сукупн≥сть ф≥зичних, розумових ≥ емоц≥йних можливостей дозвол¤Ї працюючому виконувати роботу визначеного зм≥сту, обс¤гу ≥ ¤кост≥.

3.19. –оботоздатн≥сть - стан людини, визначений можлив≥стю ф≥з≥олог≥чних ≥ псих≥чних функц≥й орган≥зму, що характеризуЇ його здатн≥сть виконувати конкретну к≥льк≥сть роботи заданоњ ¤кост≥ за необх≥дний ≥нтервал часу.

3.20. –обочий день (зм≥на) - встановлена законодавством тривал≥сть (у годинах) роботи прот¤гом доби.

3.21. ѕост≥йне робоче м≥сце - м≥сце, на ¤кому прац≥вник перебуваЇ б≥льше 50% свого робочого часу. якщо при цьому робота виконуЇтьс¤ на р≥зних д≥льниц¤х робочоњ зони, пост≥йним робочим м≥сцем вважаЇтьс¤ вс¤ зона (ƒ—“” 2293-93).

4. √≥г≥Їн≥чн≥ критер≥њ та класиф≥кац≥¤ умов прац≥.

4.1. ѕринципи класиф≥кац≥њ умов прац≥.

¬иход¤чи з принцип≥в √≥г≥Їн≥чноњ класиф≥кац≥њ, умови прац≥ розпод≥л¤ютьс¤ на 4 класи:

1 клас - ќѕ“»ћјЋ№Ќ≤ умови прац≥ - так≥ умови, при ¤ких збер≥гаЇтьс¤ не лише здоров'¤ працюючих, а й створюютьс¤ передумови дл¤ п≥дтриманн¤ високого р≥вн¤ працездатност≥.

ќптимальн≥ г≥г≥Їн≥чн≥ нормативи виробничих фактор≥в встановлен≥ дл¤ м≥крокл≥мату ≥ фактор≥в трудового процесу. ƒл¤ ≥нших фактор≥в за оптимальн≥ умовно приймаютьс¤ так≥ умови прац≥, за ¤ких неспри¤тлив≥ фактори виробничого середовища не перевищують р≥вн≥в, прийн¤тих за безпечн≥ дл¤ населенн¤.

2 клас - ƒќѕ”—“»ћ≤ умови прац≥ - характеризуютьс¤ такими р≥вн¤ми фактор≥в виробничого середовища ≥ трудового процесу, ¤к≥ не перевищують встановлених г≥г≥Їн≥чних норматив≥в, а можлив≥ зм≥ни функц≥онального стану орган≥зму в≥дновлюютьс¤ за час регламентованого в≥дпочинку або до початку наступноњ зм≥ни та не чин¤ть неспри¤тливого впливу на стан здоров'¤ працюючих та њх потомство в найближчому ≥ в≥ддаленому пер≥одах.

3 клас - Ў ≤ƒЋ»¬≤ умови прац≥ - характеризуютьс¤ такими р≥вн¤ми шк≥дливих виробничих фактор≥в, ¤к≥ перевищують г≥г≥Їн≥чн≥ нормативи ≥ здатн≥ чинити неспри¤тливий вплив на орган≥зм працюючого та/або його потомство.

Ўк≥длив≥ умови прац≥ за ступенем перевищенн¤ г≥г≥Їн≥чних норматив≥в та вираженост≥ можливих зм≥н в орган≥зм≥ працюючих под≥л¤ютьс¤ на 4 ступен≥:

1 ступ≥нь (3.1) - умови прац≥ характеризуютьс¤ такими р≥вн¤ми шк≥дливих фактор≥в виробничого середовища та трудового процесу, ¤к≥, ¤к правило, викликають функц≥ональн≥ зм≥ни, що виход¤ть за меж≥ ф≥з≥олог≥чних коливань (останн≥ в≥дновлюютьс¤ при тривал≥ш≥й, н≥ж початок наступноњ зм≥ни, перерв≥ контакту з шк≥дливими факторами) та зб≥льшують ризик пог≥ршенн¤ здоров'¤;

2 ступ≥нь (3.2) - умови прац≥ характеризуютьс¤ такими р≥вн¤ми шк≥дливих фактор≥в виробничого середовища ≥ трудового процесу, ¤к≥ здатн≥ викликати ст≥йк≥ функц≥ональн≥ порушенн¤, призвод¤ть у б≥льшост≥ випадк≥в до зростанн¤ виробничо-обумовленоњ захворюваност≥, по¤ви окремих ознак або легких форм профес≥йноњ патолог≥њ (¤к правило, без втрати профес≥йноњ працездатност≥), що виникають п≥сл¤ тривалоњ експозиц≥њ (10 рок≥в та б≥льше);

3 ступ≥нь (3.3) - умови прац≥ характеризуютьс¤ такими р≥вн¤ми шк≥дливих фактор≥в виробничого середовища ≥ трудового процесу, ¤к≥ призвод¤ть, окр≥м зростанн¤ виробничо-обумовленоњ захворюваност≥, до розвитку профес≥йних захворювань, ¤к правило, легкого та середнього ступен≥в важкост≥ (з втратою профес≥йноњ працездатност≥ в пер≥од трудовоњ д≥¤льност≥);

4 ступ≥нь (3.4) - умови прац≥ характеризуютьс¤ такими р≥вн¤ми шк≥дливих фактор≥в виробничого середовища ≥ трудового процесу, ¤к≥ здатн≥ призводити до значного зростанн¤ хрон≥чноњ патолог≥њ та р≥вн≥в захворюваност≥ з тимчасовою втратою працездатност≥, а також до розвитку важких форм профес≥йних захворювань (з втратою загальноњ працездатност≥);

4 клас - Ќ≈Ѕ≈«ѕ≈„Ќ≤ (≈ —“–≈ћјЋ№Ќ≤) - умови прац≥ характеризуютьс¤ такими р≥вн¤ми шк≥дливих фактор≥в виробничого середовища ≥ трудового процесу, вплив ¤ких прот¤гом робочоњ зм≥ни (або ж њњ частини) створюЇ загрозу дл¤ житт¤, високий ризик виникненн¤ важких форм гострих профес≥йних уражень.

4.2. √≥г≥Їн≥чн≥ критер≥њ оц≥нки умов прац≥ при д≥њ х≥м≥чного фактора.

4.2.1. —туп≥нь шк≥дливост≥ умов прац≥ встановлюЇтьс¤ зг≥дно з таблицею 4.11.1 за максимальними концентрац≥¤ми шк≥дливих речовин, а також за середньозм≥нними (при на¤вност≥ √ƒ с.з. та в≥дпов≥дн≥й тривалост≥ робочоњ зм≥ни).

4.2.2. ѕри одночасн≥й на¤вност≥ у пов≥тр≥ робочоњ зони дек≥лькох шк≥дливих речовин односпр¤мованоњ д≥њ виход¤ть з розрахунку суми в≥дношень фактичних концентрац≥й кожноњ з них до њх √ƒ . якщо сума не перевищуЇ одиницю, то умови прац≥ в≥дпов≥дають допустимим.

4.2.3. ќц≥нку умов прац≥ при на¤вност≥ в пов≥тр≥ робочоњ зони двох та б≥льшого числа шк≥дливих речовин р≥зноспр¤мованоњ д≥њ зд≥йснюють наступним чином.

ѕри одночасн≥й д≥њ кожна речовина оц≥нюЇтьс¤ ¤к окремий фактор, при цьому:

- присутн≥сть у пов≥тр≥ будь-¤кого числа речовин, р≥вн≥ впливу ¤ких дор≥внюють ступеню 3.1, не п≥двищують загальноњ шк≥дливост≥ умов прац≥;

- три речовини та б≥льше з р≥вн¤ми впливу, що в≥дпов≥дають ступеню 3.2., перевод¤ть умови прац≥ до ступен¤ 3.3;

ѕерел≥ки шк≥дливих речовин однонаправленоњ д≥њ у пов≥тр≥ робочоњ зони затверджуютьс¤ головним державним сан≥тарним л≥карем ”крањни у встановленому пор¤дку.

- дв≥ речовини та б≥льше з р≥вн¤ми впливу, що в≥дпов≥дають ступеню 3.3, п≥двищують ступ≥нь шк≥дливост≥ до ступен¤ 3.4.

ѕри одночасн≥й д≥њ двох та б≥льшого числа речовин у р≥вн¤х, що в≥дпов≥дають ступеню 3.4, умови прац≥ до 4 класу не перевод¤тьс¤.

¬≥днесенн¤ умов прац≥ до цього класу може бути зд≥йснене виключно при на¤вност≥ у пов≥тр≥ робочоњ зони шк≥дливих речовин 1-2 клас≥в небезпечност≥ та речовин, здатних викликати гостре отруЇнн¤ або таких, ¤к≥ мають подразнювальн≥ властивост≥, у концентрац≥¤х, що в≥дпов≥дають класу 4.

ѕри посл≥довн≥й д≥њ умови прац≥ оц≥нюютьс¤ за речовиною, концентрац≥¤ ¤коњ в≥дпов≥даЇ найвищому класу та ступеню шк≥дливост≥. ѕри цьому тривал≥сть впливу ц≥Їњ речовини у концентрац≥њ, ¤ка перевищуЇ √ƒ р.з.м.р., повинна становити не менш н≥ж 1 годину (дл¤ речовин переважно ф≥брогенноњ д≥њ - не менше 2 годин) за 8-годинну робочу зм≥ну за умов загального сумарного часу д≥њ ус≥х речовин не менш н≥ж 50 % тривалост≥ робочоњ зм≥ни.

4.2.4. якщо одна речовина маЇ дек≥лька специф≥чних ефект≥в (канцерогенний, алергенний, ф≥брогенний, гостроспр¤мований механ≥зм д≥њ тощо), оц≥нка умов прац≥ проводитьс¤ за тим з них. ¤кий в≥дпов≥даЇ вищому ступеню та класу шк≥дливост≥. Ќаприклад, ¤кщо концентрац≥¤ шк≥дливоњ речовини, ¤ка Ї ≥ канцерогеном, ≥ алергеном, перевищуЇ √ƒ  в 1.1-3.0 рази. умови прац≥ повинн≥ бути в≥днесен≥ до ступен¤ 3.2, виход¤чи з алергенних властивостей речовини.

4.2.5. ѕри робот≥ з речовинами, що можуть потрапл¤ти в орган≥зм через шк≥ру ≥ мають в≥дпов≥дний г≥г≥Їн≥чний норматив - граничне допустимий р≥вень (√ƒ–), клас умов прац≥ встановлюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до таблиц≥ 4.11.1. за р¤дком "Ўк≥длив≥ речовини 3-4 клас≥в небезпечност≥". ƒл¤ шк≥дливих речовин 1 класу небезпечност≥ використовують р¤док "ѕротипухлинн≥ л≥карськ≥ засоби, гормони (естрогени)".

4.3. √≥г≥Їн≥чн≥ критер≥њ оц≥нки умов прац≥ при д≥њ фактор≥в б≥олог≥чного походженн¤.

4.3.1. —туп≥нь шк≥дливост≥ умов прац≥ встановлюЇтьс¤ зг≥дно з таблицею 4.11.2.

4.3.2. ќц≥нку умов прац≥ при на¤вност≥ в пов≥тр≥ робочоњ зони одночасно двох або б≥льше шк≥дливих чинник≥в б≥олог≥чного походженн¤ (м≥кроорган≥зми-продуценти, препарати, що м≥ст¤ть жив≥ кл≥тини та спори м≥кроорган≥зм≥в, б≥лков≥ препарати) або при на¤вност≥ ризику профес≥йного контакту з патогенними м≥кроорган≥змами зд≥йснюють за найвищим класом та ступенем шк≥дливост≥.

4.3.3. Ѕ≥олог≥чний фактор у загальн≥й оц≥нц≥ умов прац≥ за ступенем шк≥дливост≥ або небезпечност≥ незалежно в≥д к≥лькост≥ шк≥дливих чинник≥в б≥олог≥чного походженн¤ рахуЇтьс¤ ¤к один самост≥йний фактор.

4.4. √≥г≥Їн≥чн≥ критер≥њ впливу в≥броакустичних фактор≥в.

4.4.1. —туп≥нь шк≥дливост≥ умов прац≥ при д≥њ на працюючих шуму, в≥брац≥њ, ≥нфра- та ультразвуку залежно в≥д величин перевищенн¤ чинних норматив≥в встановлюЇтьс¤ зг≥дно з таблицею 4.11.3.

4.4.2. —туп≥нь шк≥дливост≥ та небезпечност≥ умов прац≥ при д≥њ в≥броакустичних фактор≥в встановлюЇтьс¤ з урахуванн¤м њх часових характеристик (пост≥йний, непост≥йний шум, загальна та локальна в≥брац≥¤, ≥нфразвук, пов≥тр¤ний та контактний ультразвук).

4.4.3. ¬изначенн¤ класу умов прац≥ при д≥њ виробничого шуму.

4.4.3.1.  онтроль за р≥вн¤ми шуму та його оц≥нка зд≥йснюютьс¤ зг≥дно з ƒержавними сан≥тарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та ≥нфразвуку є 3.3.6.037-99 та √ќ—“ 12.1.050-86, √ќ—“ 12.1.003-83 *, ƒ—“” 2867-94.

ѕрим≥тка. ” таблиц≥ 2. ƒ—Ќ 3.3.6.037-99 наведен≥ √ƒ– шуму дл¤ основних найб≥льш типових вид≥в трудовоњ д≥¤льност≥ ≥ робочих м≥сць, що розроблен≥ з урахуванн¤м категор≥й важкост≥ ≥ напруженост≥ трудового процесу.

4.4.3.2. ќц≥нка умов прац≥ при вплив≥ на працюючих пост≥йного шуму зд≥йснюЇтьс¤ за результатами вим≥р≥в р≥вн¤ звуку в "дЅ ј" за шкалою "ј" вим≥рювача шуму на часов≥й характеристиц≥ "пов≥льно".

ѕрим≥тка. ѕост≥йний шум - шум, р≥вень звуку ¤кого за робочу зм≥ну зм≥нюЇтьс¤ у час≥ не б≥льш н≥ж на 5 дЅј при вим≥рюванн¤х на часов≥й характеристиц≥ шумом≥ра "пов≥льно".

4.4.3.3. ќц≥нка умов прац≥ при вплив≥ на працюючого непост≥йного шуму зд≥йснюЇтьс¤ за результатами вим≥р≥в екв≥валентного р≥вн¤ звуку ≥нтегруючим вим≥рювачем шуму. ” раз≥ його в≥дсутност≥ екв≥валентний р≥вень звуку розраховуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до додатк≥в 2 та 3 ƒ—Ќ є 3.3.6.037-99.

ѕрим≥тка. Ќепост≥йний шум - шум, р≥вень звуку ¤кого за робочу зм≥ну зм≥нюЇтьс¤ б≥льш н≥ж на 5 дЅј при вим≥рюванн≥ на часов≥й характеристиц≥ шумом≥ра "пов≥льно".

4.4.3.4. ѕри д≥њ прот¤гом зм≥ни на працюючого шум≥в з р≥зними часовими (пост≥йного, непост≥йного: шум. р≥вень ¤кого коливаЇтьс¤, переривчастий, ≥мпульсний) ≥ спектральними (тональний) характеристиками та р≥зноман≥тних комб≥нац≥й таких шум≥в вим≥рюють або розраховують екв≥валентн≥ р≥вн≥ звуку. ” цьому випадку вим≥р¤н≥ або розрахован≥ екв≥валентн≥ р≥вн≥ звуку ≥мпульсного ≥ тонального шум≥в потр≥бно зб≥льшити на 5 дЅј, п≥сл¤ чого одержаний результат можна пор≥внювати ≥з √ƒ– без внесенн¤ в нього зменшуючоњ поправки, ¤ка встановлена ƒ—Ќ є 3.3.6.037-99 ( п.5.2.).

4.4.4. ¬изначенн¤ класу умов прац≥ при д≥њ виробничоњ в≥брац≥њ.

4.4.4.1. √≥г≥Їн≥чна оц≥нка пост≥йноњ в≥брац≥њ (загальноњ, локальноњ), що д≥Ї на працюючих. зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з ƒержавними сан≥тарними нормами виробничоњ загальноњ та локальноњ в≥брац≥њ є 3.3.6.039-99 - методом ≥нтегральноњ оц≥нки за частотою параметра, що нормуЇтьс¤. ѕри цьому дл¤ оц≥нки умов прац≥ вим≥рюють або розраховують коректований р≥вень в≥брошвидкост≥ в дЅ в≥дпов≥дно до ƒ—Ќ є 3.3.6.039-99 (додаток 9).

ѕрим≥тка. ѕост≥йна в≥брац≥¤ - в≥брац≥¤, р≥вень в≥брошвидкост≥ ¤коњ зм≥нюЇтьс¤ не б≥льш н≥ж у два рази ( 6 дЅ) за робочу зм≥ну.

4.4.4.2. √≥г≥Їн≥чна оц≥нка непост≥йноњ в≥брац≥њ (загальноњ, локальноњ), що д≥Ї на працюючих, проводитьс¤ зг≥дно з ƒ—Ќ є 3.3.6.039-99 - методом ≥нтегральноњ оц≥нки за екв≥валентним (по енерг≥њ) р≥внем в≥брошвидкост≥ (в≥броприскоренн¤). ѕри цьому дл¤ оц≥нки умов прац≥ вим≥рюють або розраховують екв≥валентний коректований р≥вень в дЅ в≥дпов≥дно до ƒ—Ќ є 3.3.6.039-99 (додаток 10).

ѕрим≥тка. Ќепост≥йна в≥брац≥¤ - в≥брац≥¤, р≥вень в≥брошвидкост≥ ¤коњ зм≥нюЇтьс¤ б≥льш н≥ж у два рази ( 6 дЅ) за робочу зм≥ну.

4.4.4.3. ќц≥нка умов прац≥ при д≥њ на працюючих ≥мпульсноњ в≥брац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ залежно в≥д величини в≥брац≥йного впливу на п≥дстав≥ п≥драхунку к≥лькост≥ в≥брац≥йних ≥мпульс≥в за зм≥ну при п≥ковому р≥вн≥ в≥броприскоренн¤ в≥д 120 до 160 дЅ залежно в≥д тривалост≥ ≥мпульсу в≥дпов≥дно до ƒ—Ќ є 3.3.6.039-99 (додаток 12).

ѕрим≥тка. ≤мпульсна в≥брац≥¤ - в≥брац≥¤, ¤ка складаЇтьс¤ з одного чи дек≥лькох в≥брац≥йних вплив≥в (наприклад удару) кожний тривал≥стю менш н≥ж 1 с при пер≥одичност≥ менш н≥ж 5,6 √ц.

4.4.4.4. ѕри комб≥нован≥й д≥њ в≥брац≥њ р≥зних вид≥в (локальна, загальна, ≥мпульсна) загальна оц≥нка проводитьс¤ за найвищим класом та ступенем шк≥дливост≥ фактора.

4.4.5. ¬изначенн¤ класу умов прац≥ при д≥њ ≥нфразвуку.

4.4.5.1.  онтроль за р≥вн¤ми ≥нфразвуку та його оц≥нка зд≥йснюютьс¤ зг≥дно з ƒержавними сан≥тарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та ≥нфразвуку є 3.3.6.037-99.

4.4.5.2. ќц≥нка умов прац≥ при д≥њ пост≥йного ≥нфразвуку зд≥йснюЇтьс¤ за результатами вим≥р≥в загального р≥вн¤ звукового тиску за шкалою "л≥н≥йна" в дЅ Ћ≥н (за умови, що р≥зниц¤ м≥ж р≥вн¤ми, вим≥р¤ними за шкалою "Ћ≥н≥йна" та "ј" на характеристиц≥ шумом≥ра "пов≥льно", становить не менш н≥ж 10 дЅ).

ѕрим≥тка. ѕост≥йний ≥нфразвук - ≥нфразвук, р≥вень звукового тиску ¤кого зм≥нюЇтьс¤ не б≥льш н≥ж на 10 дЅ при вим≥рах на шкал≥ шумом≥ра "л≥н≥йна" на часов≥й характеристиц≥ "пов≥льно".

4.4.5.3. ќц≥нка умов прац≥ при д≥њ на працюючого непост≥йного ≥нфразвуку зд≥йснюЇтьс¤ за результатами вим≥ру чи розрахунку екв≥валентного (по енерг≥њ) загального р≥вн¤ звукового тиску в дЅ Ћ≥н (екв) в≥дпов≥дно до додатк≥в 2 та 3 ƒ—Ќ є 3.3.6.037-99.

ѕрим≥тка. Ќепост≥йний ≥нфразвук - ≥нфразвук, р≥вень звукового тиску ¤кого зм≥нюЇтьс¤ б≥льш н≥ж на 10 дЅ при вим≥рах на шкал≥ шумом≥ра "л≥н≥йна" на часов≥й характеристиц≥ "пов≥льно".

4.4.6. ¬изначенн¤ класу умов прац≥ при вплив≥ на працюючого ультразвуку.

4.4.6.1.  онтроль за р≥вн¤ми ультразвуку та його оц≥нка зд≥йснюютьс¤ зг≥дно з ƒержавними сан≥тарними нормами виробничого шуму. ультразвуку та ≥нфразвуку є 3.3.6.037-99, √ќ—“ 12.4.077-79 "——Ѕ“. ”льтразвук. ћетод измерени¤ звукового давлени¤ на рабочих местах" ≥ √ќ—“ 12.1.001-89 "——Ѕ“. ”льтразвук. ќбщие требовани¤ безопасности".

4.4.6.2. ќц≥нка умов прац≥ при д≥њ пов≥тр¤ного ультразвуку (з частотами коливань в д≥апазон≥ в≥д 12,5 до 100 к√ц ) зд≥йснюЇтьс¤ за результатами вим≥р≥в р≥вн¤ звукового тиску (в дЅ) в нормованих смугах ≥з середньогеометричними частотами, що охоплюють робочу частоту джерела ультразвукових коливань.

4.4.6.3. ќц≥нка умов прац≥ при д≥њ контактного ультразвуку зд≥йснюЇтьс¤ за результатами вим≥р≥в п≥кового значенн¤ логарифм≥чного р≥вн¤ в≥брошвидкост≥ (дЅ) на робоч≥й частот≥ джерела ультразвукових коливань.

ѕрим≥тка. ѕри одночасн≥й д≥њ контактного ≥ пов≥тр¤ного ультразвуку √ƒ– контактного ультразвуку сл≥д приймати на 5 дЅ нижче вказаного в √ќ—“ 12.1.001-89 ≥ ƒ—Ќ є 3.3.6.037-99.

4.5  ласиф≥кац≥¤ умов прац≥ за показниками м≥крокл≥мату.

4.5.1. ¬≥днесенн¤ умов прац≥ до того або ≥ншого класу шк≥дливост≥ та небезпечност≥ за показниками м≥крокл≥мату зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до таблиць 4.11.4.1 - 4.11.4 .4 за показником, ¤кий отримав найвищий ступ≥нь шк≥дливост≥ з врахуванн¤м категор≥њ важкост≥ прац≥ за р≥внем енергозатрат зг≥дно з √ќ—“ 12.1.005-88 та результатами досл≥джень важкост≥ прац≥.

4.5.2. ƒл¤ оц≥нки м≥крокл≥мату використовуютьс¤ або результати вим≥рювань його складових зг≥дно ƒ—Ќ 3.3.6.042-99, або ≥нтегральний показник теплового навантаженн¤ середовища (“Ќ—-≥ндекс, при на¤вност≥ теплового опром≥ненн¤ не вище 1000 ¬т/кв. м дл¤ виробничих прим≥щень незалежно в≥д пори року та в≥дкритих територ≥й у теплу пору року).

“Ќ—-≥ндекс - емп≥ричний ≥нтегральний показник (виражений в градусах ÷ельс≥ю), ¤кий в≥дтворюЇ поЇднаний вплив температури, вологост≥, швидкост≥ руху пов≥тр¤, теплового випром≥нюванн¤ на теплообм≥н людини з навколишн≥м середовищем.

4.5.3. Ќагр≥вальний м≥крокл≥мат - поЇднанн¤ параметр≥в м≥крокл≥мату (температури пов≥тр¤, вологост≥, швидкост≥ руху, теплового випром≥нюванн¤), при ¤кому спостер≥гаЇтьс¤ порушенн¤ теплообм≥ну людини з навколишн≥м середовищем, виражене накопиченн¤м тепла в орган≥зм≥ вище верхньоњ границ≥ оптимальноњ величини (> 0,87 кƒж/кг) та (або) зб≥льшенн¤м частки втрати тепла випаровуванн¤м поту (> 30 %) в загальн≥й структур≥ теплового балансу, по¤вою загальних або локальних дискомфортних теплов≥дчутт≥в (трохи тепло, тепло, спекотно).

4.5.4. ” таблиц≥ 4.11.4.1 наведен≥ величини перевищенн¤ температури пов≥тр¤ в робоч≥й зон≥ (градус≥в ÷ельс≥ю), швидкост≥ руху пов≥тр¤ (м/с), в≥дносноњ вологост≥ пов≥тр¤ (%), теплового опром≥ненн¤ (¬т/кв. м.) залежно в≥д площ≥ т≥ла, ¤ка опром≥нюЇтьс¤, при на¤вност≥ нагр≥тих поверхонь обладнанн¤, опалювальних та осв≥тлювальних прилад≥в, ≥нсол¤ц≥њ (п.1.2.5 ƒ—Ќ 3.3.6.042-99) та на¤вност≥ в≥дкритих джерел (п.1.2.6 ƒ—Ќ 3.3.6.042-99) залежно в≥д важкост≥ прац≥ дл¤ теплоњ пори року.

4.5.5. ” таблиц≥ 4.11.4.2 наведен≥ величини “Ќ—-≥ндексу дл¤ людини, од¤гненоњ в комплект л≥тнього од¤гу з тепло≥зол¤ц≥Їю 0,5-0,8 кло (1 кло=0,155 град. ÷ельс≥ю * кв. м / ¬т).

ѕри опром≥ненн≥ т≥ла людини вище 100,0 ¬т/кв. м потр≥бно використовувати засоби ≥ндив≥дуального захисту ( в т.ч. обличч¤ та очей).

Ќаведен≥ в таблиц≥ 4.11.4.2 р≥вн≥ ≥нфрачервоного опром≥ненн¤ передбачають обов'¤зкову регламентац≥ю тривалост≥ безперервного опром≥ненн¤ та пауз ≥ повинн≥ оц≥нюватись у виробничих прим≥щенн¤х незалежно в≥д пори року ≥ на в≥дкритих територ≥¤х в теплу пору року.

4.5.6. ќц≥нка м≥крокл≥матичних умов при використанн≥ спец≥ального захисного од¤гу (наприклад, ≥золюючого) працюючими в нагр≥вальному середовищ≥ та в екстремальних умовах (при виконанн≥ ремонтних роб≥т) повинна зд≥йснюватись за ф≥з≥олог≥чними показниками теплового стану людини в≥дпов≥дно до √ќ—“ 12.4.176-89 "ќдежда специальна¤ дл¤ защиты теплового излучени¤, требовани¤ к защитным свойствам и метод определени¤ теплового состо¤ни¤ человека" ≥ ћ” є 5168-90 "ќценка теплового состо¤ни¤ человека с целью обосновани¤ гигиенических требований к микроклимату рабочих мест й мерам предупреждени¤ охлаждени¤ й перегревани¤".

4.5.7. ѕри робот≥ на в≥дкрит≥й територ≥њ у теплий пер≥од року необх≥дно ор≥Їнтуватись на параметри м≥крокл≥мату, що наведен≥ в таблиц¤х 4.11.4.1 - 4.11.4.2.

4.5.8. ќхолоджувальний м≥крокл≥мат - поЇднанн¤ параметр≥в м≥крокл≥мату при ¤кому в≥дбуваЇтьс¤ зм≥на теплообм≥ну орган≥зму, що призводить до по¤ви загального або локального деф≥циту тепла в орган≥зм≥ (> 0,87 кƒж/кг) в результат≥ зниженн¤ температури "¤дра" та (або) "оболонки" т≥ла (температура "¤дра" ≥ "оболонки" т≥ла - в≥дпов≥дно температура глибоких та поверхневих шар≥в тканин орган≥зму).

4.5.9.  лас умов прац≥ при робот≥ у виробничих прим≥щенн¤х в холодний пер≥од (за в≥дсутност≥ теплового опром≥ненн¤) визначаЇтьс¤ за таблицею 4.11.4.3 дл¤ працюючих, од¤гнених у комплект "звичайного од¤гу" з тепло≥зол¤ц≥Їю 1 кло.

4.5.10. «а погодженн¤м з територ≥альними органами санеп≥днагл¤ду клас умов прац≥ при робот≥ в прим≥щенн¤х з охолоджувальним м≥крокл≥матом може бути зниженим (але не нижче класу 3.1) за умови забезпеченн¤ од¤гом з в≥дпов≥дною тепло≥зол¤ц≥Їю ≥ при в≥дпов≥дному режим≥ прац≥ та в≥дпочинку.

4.5.11.  лас умов прац≥ при робот≥ на в≥дкритих територ≥¤х та в неопалюваних прим≥щенн¤х у холодний пер≥од року визначаЇтьс¤ за таблицею 4.11.4.4, де вказан≥ ¤к допустим≥ середн≥ величини середньодобових температур за три зимов≥ м≥с¤ц≥ (параметри ј зг≥дно з —Ќиѕ 2.04.05-91). ≤нформац≥¤ з цього питанн¤ може бути одержана в територ≥альн≥й метеослужб≥. –≥вн≥ температур вказан≥ дл¤ людини, од¤гненоњ в комплект од¤гу з в≥дпов≥дною тепло≥зол¤ц≥Їю, зг≥дно з √ќ—“ 12.4.084-80 та 12.4.088-80 з врахуванн¤м виконанн¤ роботи середньоњ важкост≥ ≥ в≥дпов≥дноњ регламентац≥њ часу безперервного перебуванн¤ в охолоджувальному середовищ≥ (не б≥льше 2 годин). Ќаведена температура в≥дносно спок≥йного пов≥тр¤ (до 0,5 м/с) ≥ при в≥тр≥ вона повинна бути зб≥льшена на 2,2 град. ÷ельс≥ю на кожний 1 м/с п≥двищенн¤ його швидкост≥.

ќдночасно з використанн¤м спецод¤гу необх≥дно дотримуватись необх≥дноњ регламентац≥њ часу роботи в неспри¤тливому середовищ≥, а також загального режиму прац≥, затвердженого в≥дпов≥дним п≥дприЇмством ≥ територ≥альним центром санеп≥днагл¤ду.

ѕри нев≥дпов≥дност≥ показника теплозахисних властивостей од¤гу або р≥вн¤ енергозатрат з величинами, вказаними в √ќ—“ах, оц≥нка умов прац≥ може бути зроблена спец≥ал≥стами з г≥г≥Їни прац≥.

4.5.12. якщо прот¤гом зм≥ни виробнича д≥¤льн≥сть працюючого проходить в р≥зних умовах м≥крокл≥мату, сл≥д окремо њх оц≥нити, а пот≥м розрахувати середньозважений в час≥ клас та ступ≥нь шк≥дливост≥.

ѕрим≥тка. ѕри нестандартних ситуац≥¤х (нагр≥вальному та охолоджувальному м≥крокл≥матах р≥зноњ тривалост≥ ≥ ф≥зичному навантаженн≥ та ≥н.) оц≥нка умов прац≥ може бути зроблена на п≥дстав≥ спец≥альних ф≥з≥олого-г≥г≥Їн≥чних досл≥джень теплового стану людини.

4.5.13. ѕри, робот≥ в умовах холодного м≥крокл≥мату (в неопалюваних прим≥щенн¤х, в спец≥ально охолоджувальних за технолог≥чними вимогами, на в≥дкритому простор≥) умови прац≥ потр≥бно оц≥нювати зг≥дно з таблицею 4.11.4.4, але не нижче класу 3.1.

4.5.14. ƒл¤ вид≥в роб≥т, дл¤ ¤ких регламентований оптимальний м≥крокл≥мат, клас шк≥дливост≥ визначаЇтьс¤ в≥дносно оптимальних параметр≥в.

4.6. √≥г≥Їн≥чн≥ критер≥њ оц≥нки умов прац≥ при д≥њ електромагн≥тних пол≥в та випром≥нювань.

4.6.1. ¬≥днесенн¤ умов прац≥ до того чи ≥ншого класу шк≥дливост≥ та небезпечност≥ при д≥њ не≥он≥зуючих електромагн≥тних пол≥в та випром≥нювань зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до таблиц≥ 4.11.5.1. а не≥он≥зуючих випром≥нювань оптичного д≥апазону (лазерного та ультраф≥олетового) - таблиц≥ 4.11.5.2.

4.6.2. ”мови прац≥ при д≥њ не≥он≥зуючих електромагн≥тних пол≥в та випром≥нювань в≥дпов≥дають 3 класу шк≥дливост≥ при перевищенн≥ на робочих м≥сц¤х √ƒ–, що встановлен≥ дл¤ в≥дпов≥дного часу д≥њ з врахуванн¤м значень енергетичних експозиц≥й в тих д≥апазонах частот, де вони нормуютьс¤, ≥ 4 класу - при перевищенн≥ максимальних √ƒ– дл¤ короткочасноњ д≥њ (час вказаний у додатку до таблиц≥ 4.11.5.1).

4.6.3. ѕри одночасн≥й д≥њ на працюючих не≥он≥зуючих електромагн≥тних пол≥в та випром≥нювань, що створюютьс¤ дек≥лькома джерелами, ¤к≥ працюють в р≥зних нормованих частотних д≥апазонах, клас умов прац≥ на робочому м≥сц≥ встановлюЇтьс¤ за фактором, що отримав найб≥льший ступ≥нь шк≥дливост≥. ѕри цьому, ¤кщо ви¤влено перевищенн¤ √ƒ– у двох ≥ б≥льше нормованих частотних д≥апазонах, то ступ≥нь шк≥дливост≥ зб≥льшуЇтьс¤ на одну одиницю.

4.7. √≥г≥Їн≥чн≥ критер≥њ оц≥нки та класиф≥кац≥¤ умов прац≥ при д≥њ ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤.

ѕри робот≥ з джерелами ≥он≥зуючих випром≥нювань зд≥йснюють контроль ≥ оц≥нку параметр≥в рад≥ац≥йного фактора в≥дпов≥дно до норм рад≥ац≥йноњ безпеки ”крањни (Ќ–Ѕ”-97). ѕри дотриманн≥ контрольних р≥вн≥в умови прац≥ на даному робочому м≥сц≥ оц≥нюютьс¤ ¤к допустим≥. ” раз≥ њх перевищенн¤ оц≥нка шк≥дливост≥ та небезпечност≥ за рад≥ац≥йним фактором (до виходу спец≥ального документа) зд≥йснюЇтьс¤ органами ƒержсанеп≥днагл¤ду.

4.8.  ласиф≥кац≥¤ умов прац≥ за показниками св≥тлового середовища.

4.8.1. ќц≥нка умов прац≥ за фактором "ќсв≥тлен≥сть" зд≥йснюЇтьс¤ за показниками природного та штучного осв≥тленн¤, що наведен≥ в таблиц≥ 4.11.6 зг≥дно з "ќценкой освещени¤ рабочих мест." ћетодические указани¤. ћ” 2.2.4.706-98/ ћ” ќ“ –ћ 01-98.

4.8.2 ѕри в≥дсутност≥ в прим≥щенн≥ природноњ осв≥тленост≥ та засоб≥в компенсац≥њ ультраф≥олетовоњ недостатност≥ умови прац≥ за показником "ѕриродне осв≥тленн¤" в≥днос¤ть до класу 3.2.

Ќа¤вн≥сть засоб≥в щодо компенсац≥њ ультраф≥олетовоњ недостатност≥ (встановленн¤ проф≥лактичного ультраф≥олетового опром≥ненн¤) за умови забезпеченн¤ ними нормативних вимог (—Ќ 4557-88 "—ан≥тарн≥ норми ультраф≥олетового опром≥ненн¤ виробничих прим≥щень") до р≥вн≥в опром≥неност≥ переводить умови прац≥ за показником "ѕриродне осв≥тленн¤" до класу 3.1.

4.8.3. ” випадках використанн¤ системи комб≥нованого осв≥тленн¤, коли сумарна осв≥тлен≥сть не нижче нормованого р≥вн¤, а р≥вень осв≥тленост≥ в≥д системи загальноњ осв≥тленост≥ нижчий за нормований р≥вень (нижче 10% в≥д сумарноњ осв≥тленост≥), умови прац≥ за показником "Ўтучне осв≥тленн¤" в≥днос¤ть до класу 3.1.

4.8.4. ѕоказники сл≥пучоњ та в≥дбитоњ блискост≥ визначаютьс¤ при робот≥ з об'Їктами розр≥зненн¤ та робочими поверхн¤ми, ¤к≥ мають направлене, направлено - розс≥¤не та зм≥шане в≥дбитт¤ (робота з екраном диспле¤, метали, пластмаси, скло, гл¤нцевий пап≥р ≥ т.п.).  онтроль сл≥пучоњ блискост≥ проводитьс¤ суб'Їктивно. ѕри на¤вност≥ сл≥пучоњ д≥њ полиск≥в в≥дбитт¤, пог≥ршенн¤ видимост≥ об'Їкт≥в розр≥зненн¤ та скарг прац≥вник≥в на зоровий дискомфорт, умови прац≥ за даним показником в≥днос¤ть до класу 3.1.

ѕри роботах, що пов'¤зан≥ з необх≥дн≥стю ф≥ксац≥њ зору на сл≥пучих об'Їктах розр≥зненн¤ (екрани дисплењв) прот¤гом 6 годин в≥днос¤ть до класу 3.1. а прот¤гом 8 годин - до класу 3.2.

4.8.5.  онтроль показника "Ќер≥вном≥рност≥ розпод≥лу осв≥тленост≥" провод¤ть дл¤ робочих м≥сць, що обладнан≥ в≥деотерм≥налами (¬ƒ“) загального та особистого застосуванн¤. «г≥дно з ƒ—анѕ≥Ќ 3.2.2 007-98, ¤кий передбачаЇ визначенн¤ контрасту осв≥тленост≥ м≥ж робочими поверхн¤ми (ст≥л, документ, а також м≥ж робочою поверхнею ≥ поверхнею ст≥н, обладнанн¤).

4.8.6 ѕ≥сл¤ присвоЇнн¤ клас≥в за окремими показниками штучного осв≥тленн¤ (осв≥тленн¤, показника осл≥пленост≥, в≥дбитоњ сл≥пучоњ блискост≥. нер≥вном≥рност≥ розпод≥лу осв≥тленост≥) зд≥йснюЇтьс¤ заключна оц≥нка за фактором "Ўтучне осв≥тленн¤" шл¤хом вибору показника, в≥днесеного до найвищого ступен¤ шк≥дливост≥.

4.8.7. «агальна оц≥нка умов прац≥ за показниками св≥тлового середовища зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ оц≥нок показник≥в з "природного" та "штучного" осв≥тленн¤ шл¤хом вибору з них найвищого ступен¤ шк≥дливост≥.

4.9. √≥г≥Їн≥чн≥ критер≥њ оц≥нки умов прац≥ залежно в≥д важкост≥ та напруженост≥ трудового процесу.

4.9.1. ќц≥нки важкост≥ та напруженост≥ трудового процесу наведен≥ в≥дпов≥дно в таблиц¤х 4.11.7 та 4.11.8.

4.9.2. ќц≥нка важкост≥ прац≥ зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ обл≥ку вс≥х наведених в таблиц≥ 4.11.7 показник≥в. ѕри цьому спочатку встановлюЇтьс¤ клас кожного ≥з вим≥рюваних показник≥в, а к≥нцева оц≥нка важкост≥ прац≥ встановлюЇтьс¤ за показником, ¤кий маЇ найвищий ступ≥нь важкост≥. ѕри на¤вност≥ двох ≥ б≥льше показник≥в класу 3.1 ≥ 3.2 умови прац≥ за важк≥стю трудового процесу оц≥нюютьс¤ на один ступ≥нь вище (3.2 та 3.3 класи в≥дпов≥дно). «а даним критер≥Їм найвищий ступ≥нь важкост≥ - клас 3.3.

4.9.3. ќц≥нка напруженост≥ прац≥ зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ обл≥ку вс≥х на¤вних значущих показник≥в, ¤к≥ можуть перевищувати нормативн≥ р≥вн≥ зг≥дно з таблицею 4.11.8. —початку встановлюЇтьс¤ клас кожного з показник≥в, що визначались.  ≥нцева оц≥нка напруженост≥ прац≥ встановлюЇтьс¤ за показником, ¤кий маЇ найвищий ступ≥нь напруженост≥. ” тих випадках, коли б≥льше 6-ти показник≥в мають оц≥нку 3.1 та 3.2, напружен≥сть трудового процесу оц≥нюЇтьс¤ на один ступ≥нь вище, тобто класами 3.2 - 3.3.

4.10. ќц≥нка умов прац≥ при аеро≥он≥зац≥њ.

4.10.1. ¬им≥ри р≥вн¤ ≥он≥зац≥њ пов≥тр¤ провод¤тьс¤ у виробничих прим≥щенн¤х, пов≥тр¤не середовище ¤ких п≥дл¤гаЇ спец≥альн≥й очистц≥, що задаЇтьс¤ технолог≥чним регламентом; а саме: в прим≥щенн¤х, де Ї джерела ≥он≥зац≥њ пов≥тр¤ (”‘-випром≥нювач≥); на робочих м≥сц¤х оператор≥в ¬ƒ“; на робочих м≥сц¤х персоналу п≥дстанц≥й ≥ ¬Ћ пост≥йного струму високоњ напруги. ќц≥нку фактора зд≥йснюють в≥дпов≥дно до "—анитарно-гигиенических норм допустимих уровней ионизации воздуха производственных и общественных зданий" є 2152-80. ѕри перевищенн≥ максимально ≥/або недодержанн≥ м≥н≥мально необх≥дноњ к≥лькост≥ ≥он≥в пов≥тр¤ ≥ показника пол¤рност≥ умови прац≥ за цим фактором в≥днос¤ть до класу 3.1. зг≥дно з таблицею 4.11.9.

4.11. “аблиц≥ г≥г≥Їн≥чноњ класиф≥кац≥њ умов прац≥: класи шк≥дливост≥ та небезпечност≥ за окремими факторами виробничого середовища та трудового процесу.

“аблиц¤ 4.11.1

 ласи умов прац≥ залежно в≥д вм≥сту в пов≥тр≥ робочоњ зони шк≥дливих речовин х≥м≥чного походженн¤ (перевищенн¤ √ƒ , раз≥в)

Ўк≥длив≥ речовини	лас умов прац≥
	ƒопустимий	Ўк≥дливий				Ќебезпечний
	2	3.1	3.2	3.3	3.4	4
Ўк≥длив≥ речовини 1-2 клас≥в небезпечност≥[1] за вийн¤тком перерахованих нижче	<= √ƒ	1.1-3.0	3.1-6.0	6.1-10.0	10.1-20.0	> 20.0
Ўк≥длив≥ речовини 3-4 клас≥в Ќебезпечност≥1 за вийн¤тком перерахованих нижче	<= √ƒ	1.1-3.0	3.1-10.0	> 10.0
–ечовини, здатн≥ спричинити гостре отруЇнн¤ (з гостро- спр¤мованим механ≥змом д≥њ) або мають подразнювальн≥ властивост≥[2]	<= √ƒ	1.1-2.0	2.1-4.0	4.1-6.0	6.1-10.0	> 10.0 х
анцерогени[3]	<= √ƒ	1.1-3.0	3.1-6.0.	6.1-10.0	> 10.0
јлергени[4]	<= √ƒ		1.1-3.0	3.1-10.0	> 10.0
–ечовини, переважно ф≥брогенноњ д≥њ[5]	<= √ƒ	1.1-2.0	2.1-5.0	5.1-10.0	> 10.0
ѕротипухлинн≥ л≥карськ≥ засоби, гормони (естрогени)[6]					+
Ќаркотичн≥ анальгетики			+

 

+ Ќезалежно в≥д концентрац≥њ шк≥дливоњ речовини в пов≥тр≥ робочоњ зони умови прац≥ мають бути в≥днесен≥ до даного класу.

х ѕеревищенн¤ вказаного р≥вн¤ дл¤ речовин з гостроспр¤мованим механ≥змом д≥њ може призвести до гострого отруЇнн¤ працюючих.

ƒов≥дковий додаток 1
до таблиц≥ 4.11.1

ѕерел≥к
речовин з гостроспр¤мованим механ≥змом д≥њ, зазначенн¤
њх √ƒ  р.з., класи небезпеки (чинний в ”крањн≥)

N	Ќазва речовини	√ƒ , мг/м. куб.	ѕереважний агрегатний стан в умовах виробництва	лас небезпеки	особли-вост≥ д≥њ на орган≥зм[7]
1.	јзиридин + (етилен≥м≥н)	0,02	ѕ	1	ј
2.	јзоту (IV) оксид	2	ѕ	3	ѕ
3.	јзоту оксиди (у перерахунку на NO2)[8]	5	ѕ	3	ѕ
4.	јл≥лу ц≥ан≥д +	0,3	ѕ	2
5.	Ѕензилу ц≥ан≥д +	0,8	ѕ	2
6.	Ѕору фторид	1	ѕ	2
7.	Ѕром	0,5	ѕ	2	ѕ
8.	¬одень миш'¤ковистий (арсин)	0,1	ѕ	1
9.	¬одень фосфористий (фосф≥н)	0,1	ѕ	1
10.	¬одень фтористий (у перерахунку на F -	0,5/0,1	ѕ	2
11.	¬одню бром≥д	2	ѕ	2
12.	¬одню хлорид	5	ѕ	2
13.	¬одню ц≥ан≥д	0,3	ѕ	1
14.	¬углецю (II) оксид[9]	20	ѕ	4
15.	ƒиметилсульфат +	0,1	ѕ	1
16.	≈тиленхлорг≥дрин +	0,5	ѕ	2
17.	обальту г≥дрокарбон≥л та продукти його розпаду (за Co)+	0,01	ѕ	1	ј
18.	ремн≥ю тетрафторид (за F)	0,5/0,1	ѕ	2	ѕ
19.	1-ћетилетилн≥трит (≥зопроп≥лн≥трит)	1	ѕ	2
20.	ћетил≥зоц≥анат +	0,05	ѕ	1	ј,ѕ
21.	Ќатр≥ю н≥трит (за NO2)	0,1	а	1
22.	Ќ≥келю карбон≥л	0,0005	ѕ	1	, ј
23.	ќзон	0,1	ѕ	1	ѕ
24.	ѕерфтор≥зобутилен	0,1	ѕ	1
25.	—≥рководень	10	ѕ	2
26.	“етраетилсвинець +	0,005	ѕ	1	ј
27.	“олуњленд≥≥зоц≥анат +	0,05	ѕ	1	ј
28.	‘ен≥л≥зоц≥анат +	0,5	ѕ	2	ѕ
29.	‘ормальдег≥д +	0,5	ѕ	2	ј,ѕ
30.	‘осген	0,5	ѕ	2	ѕ
31.	‘осфору хлороксид +	0,05	ѕ	1
32.	‘торанг≥дрид  перфторпеларгоновоњ кислоти (за √)	0,5/0,1	ѕ	2
33.	’лор	1	ѕ	2	ѕ
34.	’лору (IV) оксид +	0,1	ѕ	1	ѕ
35.	’лорфен≥л≥зоц≥анат + (п-≥зомер)	0,5	ѕ	2	ј, √
36.	’лорфен≥л≥зоц≥анат +  (м-≥зомер)	0,5	ѕ	2	ј, √

ѕрим≥тка. ѕотр≥бен спец≥альний захист шк≥ри та очей.

п - пари та (або) гази;

а - аерозоль.

ƒов≥дковий додаток 2
до таблиц≥ 4.11.1

ѕерел≥к
подразнювальних речовин[10] (затверджений постановою √оловного державного сан≥тарного л≥кар¤ ”крањни

в≥д 20.06. 2000 року є 110)

N	Ќазва речовини	√ƒ , мг/ м.куб.	ѕереважний агрегатний стан в умовах виробництва	лас небезпеки	особли-вост≥ д≥њ на орган≥зм[11]
1.	јзиридин + (етилен≥м≥н)	0,02	ѕ	1	ј,√
2.	јзотна кислота +	2	а	3	√
3.	јзоту (IV) оксид	2	п	3	г
4.	јзоту оксиди (у перерахунку на NO2)[12]	5	п	3	г
5.	јкриловоњ кислоти хлоранг≥дрид -	0,3	п	2
6.	јм≥ак	20	п	4
7.	јцетальдег≥д +	5	п	3
8.	јцетанг≥дрид +	3	п	3
9.	Ѕерил≥ю розчинн≥ сол≥: хлорид, фторид, сульфат (у перерахунку на Be)	0,001	ф	1	,ј
10.	Ѕору трифторид	1	п	2	г
11.	Ѕром +	0,5	п	2	г
12.	Ѕромацетопроп≥лацетат +	0,5	п	2
13.	Ѕутановий анг≥дрид + (масл¤ний анг≥дрид)	1	п	2
14.	Ѕутаналь + (бутиральдег≥д)	5	п	3
15.	Ѕут-2-еналь + (кротоновий альдег≥д)	0,5	п	2
16.	Ѕутанова кислота (масл¤на кислота)	10	п	3
17.	ћ-¬≥н≥лп≥рол≥д-2-он +	1	п	2
18.	√ексанова кислота (капронова кислота)	5	п	3
19.	√ерман≥ю тетрахлорид (у перерахунку на Ge)	1	а	2
20.	√≥дробром≥д	2	п	" 2	г
21.	√≥дросульф≥д + (с≥рковуглець)	10	п	2	г
22.	√≥дрофторид (у перерахунку на F)	0,5/0,1	п	2	г
23.	√≥дрохлорид	5	ѕ	2	г
24.	(≈,1R)-               2,2-ƒиметил-3-(2- метилпроп-1 -  -ен≥л)-циклопропан-1 -карбоновоњ кислоти хлоранг≥дрид + (хлоранг≥дрид хризантемовоњ кислоти)	2	п	3
25.	ќ,ќ-ƒиметилсульфат +	0,1	п	1	г
26.	ƒиметил(4-фторфен≥л)хлор силан (за HCl)	1	ѕ	2
27.	ƒифосфор пентаоксид + (фосфорний анг≥дрид)	1	ј	2
28.	ƒихлорметилбензол +	0,5	ѕ	1
29.	ƒихлороцтова кислота	4	ѕ+ј	3
30.	≈тиладип≥нату хлоранг≥дрид	2	ѕ+ј	3
31.	≤зовалер≥ановий альдег≥д +	10	ѕ	3
32.	…од+	1	ѕ	2
33.	арбобензоксихлорид +	0,5	ѕ	2
34.	ремн≥ю тетрафторид (за F)	0,5/0,1	ѕ	2	√
35.	Ћуги њдк≥ + (у перерахунку на NaOH)	0,5	ј	2
36.	2-ћетилбут-2-≥л-г≥дропер оксид + (г≥дроперекис третинного ам≥лу)	5	ѕ	3
37.	1-ћетилетилн≥трит (≥зопроп≥лн≥трит)	1	ѕ	2	√
38.	ћетил≥зоц≥анат +	0,05	ѕ	1	ј,√
39.	2-ћетилпентановоњ кислоти хлоранг≥дрид +	3	п	3
40.	2-ћетилпроп-2-енова кислота (метакрилова кислота)	10	п	3
41.	2-ћетилпроп-2-еноњлхлорид + (метакриловоњ кислоти хлоранг≥дрид)	0,3	п	2	а
42.	2-ћетилпропаналь + (≥зобутиральдег≥д)	5	п	3
43.	4-ћетилфен≥лен-1,3-д≥≥зоц≥анат + (толуњленд≥≥зоц≥анат)	0,05	п	1	ј,г
44.	ћурашина кислота +	1	п	2
45.	Ќатр≥ю хлорит +	1	а	3
46.	ќзон	0,1	п	1	г
47.	4-ќксо-5-хлорпентилацетат (хлорацетопроп≥лацетат)	2	п	3
48.	ќцтова кислота +	5	п	3
49.	ѕентан-1-ол + (спирт ам≥ловий)	10	п	3
50.	ѕроп-2-ен-1-аль + (акролењн)	0,2	п	2
51.	ѕроп-2-енам≥н + (ал≥лам≥н)	0,5	п	2
52.	N-ѕроп-2-ен≥лпроп-2-ен--ам≥н + (д≥ал≥лам≥н)	1	п	2
53.	2-ѕропен≥лацетат + (оцтовоњ кислоти ал≥ловий еф≥р)	2	п	3
54.	ѕроп≥ональдег≥д +	5	п	3
55.	—≥рки д≥оксид +	10	п	3
56.	—≥рки триоксид +	1	а	2
57.	—≥рки хлорид +	0,3	п	2
58.	—≥рчана кислота +	1	а	2
59.	—пирти ненасиченого р¤ду (ал≥ловий, кротон≥ловий)	2	п	3
60.	“итану тетрахлорид + (за HCl)	1	п	2
61.	2,4,б-“риметил-1,3,5- триоксан (паральдег≥д)	5	п	3
62.	3.5,5-“риметилциклогекс- 2-ен-1 -он (≥зофорон)	1	п	2
63.	3,5,5-“риметилциклогексанон (диг≥дро≥зофорон)	1	п	2
64.	“рихлороцтовоњ кислоти хлоранг≥дрид +	0,1	п	1
65.	‘ен≥лацетон≥трил + (бензилу ц≥ан≥д)	0,8	п	2	г
66.	о-(-)-2-‘ен≥лгл≥цинхлорид г≥дрохлорид +	0,5	п	2
67.	‘ен≥л≥зоц≥анат +	0,5	п	2	г
68.	‘ормальдег≥д +	0,5	п	2	ј,г
69.	‘осген (карбон≥лхлорид)	0,5	п	2	г
70.	‘осфорилхлорид+ (фосфору хлороксид)	0,05	п	1	г
71.	‘осфору (III) хлорид +	0,2	п	2	х
72.	‘осфору (V) хлорид +	0,2	п	2
73.	2,5-‘уранд≥он + (малењновий анг≥дрид)	1	ѕ+а	2	а
74.	’лору д≥оксид +	0,1	п	1	г
75.	’лор +	1	п	2	г
76.	2-’лоретанол + (етиленхлорг≥дрин)	0,5	п	2	г
77.	1 Ц’лоретилметилкетон (хлорбутанон)	10	п	3
78.	’лорметилбензол	0,5	п	1
79.	’лорметоксиметан + (за Cl)	0,5	п	2
80.	’лороцтова кислота +	1	ѕ+а	2
81.	’лороцтовоњ кислоти хлоранг≥дрид +	0,3	п	2
82.	«-’лорпроп-1-ен +  (ал≥лхлорид)	0,3	п	2
83.	’лорфен≥л≥зоц≥анат + (n-≥зомер)	0,5	п	2	ј,г
84.	’лорфен≥л≥зоц≥анат + (м-≥зомер)	0,5	п	2	ј,г

ѕрим≥тка. ѕотр≥бен спец≥альний захист шк≥ри та очей. ѕ - пари та (або) гази;

а - аерозоль;

п + а - пари + аерозоль.

ƒов≥дковий додаток 3
до таблиц≥ 4.11.1

ѕерел≥к
гранично допустимих концентрац≥й аерозол≥в речовин, переважно ф≥брогенноњ д≥њ (јѕ‘ƒ), у пов≥тр≥ робочоњ зони

(чинний в ”крањн≥)

N	Ќазва речовини	¬еличина √ƒ , мг/куб.м	лас небезпеки	ќсобливост≥ д≥њ на орган≥зм[13]
1.	јлюм≥нат лантану титанат кальц≥ю	6	3
2.	јлюм≥н≥й ≥ його сплави (у перерахунку на алюм≥н≥й)	2	3
3.	јлюм≥н≥ю магн≥д	6	4
4.	јлюм≥н≥ю н≥трид (аерозоль конденсац≥њ тугоплавких сполук)	2	3
5.	јлюм≥н≥ю н≥трид	6	4
6.	јлюм≥н≥ю триг≥дрооксид	6	4
7.	јлюм≥н≥ю оксид у вигл¤д≥ аерозолю дез≥нтеграц≥њ (глинозем, електрокорунд, монокорунд)	6	4
8.	јлюм≥н≥ю оксид у сум≥ш≥ з≥ сплавом н≥келю до 15 % (електрокорунд)	4	3
9.	јлюм≥н≥ю оксид ≥з дом≥шкою кремн≥ю д≥оксиду (у вигл¤д≥ аерозолю конденсац≥њ)	2	3
10.	јлюм≥н≥ю оксид ≥з дом≥шкою в≥льного кремн≥ю д≥оксиду до 15 % ≥ зал≥за триоксиду до 10 % (у вигл¤д≥ аерозолю конденсац≥њ)	6	14
11.	јм≥нопласти (прес-порошки)	6	4	а
12.	јмофос + (сум≥ш моно- ≥д≥амон≥й-фосфат≥в)	6	4
13.	јеросил, модиф≥кований бутиловим спиртом (бутосил)	1	3
14.	јеросил, модиф≥кований диметилдихлорсиланом	1	3
15.	Ѕарит	6	4
16.	Ѕоксити	6	4
17.	Ѕору карб≥д (аерозоль конденсац≥њ тугоплавких сполук)	4	3
18.	Ѕору карб≥д	6	4
19.	Ѕору н≥трид куб≥чний ≥ гексагональний	6	4
20.	Ѕору трисил≥цид	6	4
21.	Ѕорвм≥сн≥ сум≥ш≥ (–оксбор- —. –оксбор-ћ¬, –оксбор-Ѕ÷)	10	4
22.	¬апн¤к	6	4
23.	¬ольфрам	6	4
24.	¬ольфрамокобальтов≥ сплави з дом≥шкою алмазу до 5 %	4	3
25.	¬ольфраму карб≥д (аерозоль конденсац≥њ тугоплавких сполук)	4	3
26.	¬ольфраму карб≥д	6	4
27.	¬ольфраму сил≥цид	6	4
28.	¬углецю пил:
	а) кокси: кам'¤новуг≥льний, пековий, нафтовий, сланцевий;	6	4
	б) антрацит з вм≥стом в≥льного д≥оксиду кремн≥ю до 5 %	6	4
	в) ≥нше викопне вуг≥лл¤ й вуглецевопородний пил з  вм≥стом в≥льного д≥оксиду кремн≥ю до 5 %;	10	4
	г) ≥нше  викопне вуг≥лл¤ й  вуглецевопородний пил з вм≥стом в≥льного д≥оксиду кремн≥ю в≥д 5 % до 10 %;	4	3
	д) алмази природн≥ ≥ штучн≥;	8	4
	е) алмаз метал≥зований;	4	3
	Ї) саж≥ чорн≥ промислов≥ з вм≥стом бензоп≥рену не б≥льше 35 мг/кг	4	3
29.	√линоземне волокно, штучне пол≥кристал≥чне, у тому   числ≥ з вм≥стом до 0,5 %  оксиду хрому (III)	6	4
30.	ƒатол≥товий концентрат	4	3
31.	ƒистенсил≥ман≥т	6	4
32.	ƒолом≥т	6	4
33.	ƒун≥топеридотитов≥ п≥ски	6	4
34.	≈лектрокорунд, електрокорунд хромистий	6	4
35.	«ал≥зний агломерат	4	3
36.	«ал≥зо	10	4
37.	«ал≥за (III) оксид (у перерахунку на зал≥зо)	6	4
38.	«ал≥зо-≥тр≥Їв≥ гранати, що м≥ст¤ть гадол≥н≥й та (або) гал≥й	10	4
39.	«ал≥зорудн≥ котуни	4	3
40.	«ола горючих сланц≥в	4	3
41.	апрон	5	3
42.	альц≥ю сил≥кат синтетичний (воластон≥т)	4	3
43.	ерам≥ка	2	3
44.	ислота кремн≥Їва (колоњдний розчин за сухим залишком)	1	3
45.	ислота кремн≥Їва (колоњдний розчин за сухим залишком) у сум≥ш≥:
	а) з плавленим   кварцом (кварцовим склом);	1	3
	б) з цирконом	2	3
46.	орунд б≥лий	6	4
47.	ремн≥й-м≥дний сплав	4	3
48.	ремн≥ю д≥оксид аморфний (аеросил-175)	1[14]	3
49.	ремн≥ю д≥оксид аморфний у вигл¤д≥ аерозолю конденсац≥њ при вм≥ст≥ б≥льш 60 %	12	3
50.	ремн≥ю д≥оксид аморфний у вигл¤д≥ аерозолю конденсац≥њ при вм≥ст≥ в≥д 10 % до 60 %	12	3
51.	ремн≥ю д≥оксид аморфний ≥ склопод≥бний у вигл¤д≥   аерозолю дез≥нтеграц≥њ   (д≥атом≥т, кварцове скло, плавлений кварц, трепел)	12	3
52.	ремн≥ю д≥оксид аморфний у сум≥ш≥ з оксидами марганцю у вигл¤д≥ аерозолю конденсац≥њ з≥ вм≥стом кожного з них не б≥льше 10 %	12	3
53.	ремн≥ю д≥оксид кристал≥чний (кварц, кристобал≥ттридим≥т) при вм≥ст≥ у пилу б≥льш 70 % (кварцит, динас тощо)	12	3
54.	ремн≥ю д≥оксид кристал≥чний при вм≥ст≥ у пилу в≥д 10% до 70 % (гран≥т, шамот,   слюда-сирець, вуглецевий пил тощо)	22	3
55.	ремн≥ю д≥оксид кристал≥чний при вм≥ст≥  у пилу в≥д 2 до 10% (пальн≥ кукерситн≥ сланц≥,   м≥дно-сульф≥дн≥ руди тощо)	42	3
56.	ремн≥ю карб≥д (аерозоль конденсац≥њ тугоплавких  сполук)	4	3
57.	ремн≥ю карб≥д (карборунд)	6	4
58.	ремн≥ю н≥трид (аерозоль конденсац≥њ тугоплавких сполук)	2	3
59.	ремн≥ю н≥трид	6	4
60.	ремн≥ю тетраборид	6	4
61.	Ћавсан	5	3
62.	Ћюм≥нофор Ћ-3500-II, Ћ‘-630-1,           Ћ‘-6500-1, Ћ÷-6200-1	5	4
63.	Ћюм≥нофор Ћ–-1 (о-борат магн≥ю, активований титаном ≥ оловом)	6	4
64.	Ћюм≥нофор Ћ‘-490-1	4	3
65.	Ћюм≥нофор ‘Ћƒ-605	6	4
66.	Ћюм≥нофори ≈Ћ—-580-¬, ≈Ћ—-510-¬, ≈Ћ—-455-¬	5	3
67.	ћагнезит	10	4
68.	ћагн≥й додекаборид	6	4
69.	ћагн≥ю пол≥борид	6	4
70.	ћ≥д≥ магн≥д	6	4
71.	ƒимол≥бдену карб≥д (аерозоль конденсац≥њ тугоплавких сполук)	2	3
72.	ћол≥бдену сил≥цид	4	3
73.	Ќефел≥н, с≥Їн≥т нефел≥новий	6	4
74.	Ќ≥об≥й	10	4
75.	Ќ≥об≥ю (V) оксид	10	4
76.	Ќ≥об≥ю н≥трид	10	4
77.	Ќ≥троамофоска	4	3
78.	Ќ≥трон	5	3
79.	ѕил доменного шлаку	6	4
80.	ѕил рослинного ≥ тваринного походженн¤:
	а) ≥з дом≥шкою д≥оксиду кремн≥ю в≥д 2 до 10 %;	4	4	а
	б) зерновий:	4	3	а
	в) лубковий, бавовн¤ний, льн¤ний, вовн¤ний  пуховий тощо (з дом≥шкою д≥оксиду кремн≥ю  б≥льше 10 %)	2	4	а
	г) борошн¤ний, деревний тощо (з дом≥шкою д≥оксиду кремн≥ю менше 2 %)	6	4	а
81.	—ил≥катвм≥сний пил, сил≥кати, алюмосил≥кати:
	а) азбести природн≥ (хризотил, антоф≥л≥т, актинол≥т, тремол≥т,  магнез≥арфведсон≥т) ≥ синтетичн≥ азбести, а також зм≥шаний  азбестопородний пил при вм≥сг≥ в ньому азбесту б≥льше 20 %;	2/0,5	3	к
	б) азбестопородний пил при вм≥ст≥ в ньому азбест в≥д 10 до 20 %;	2/1	3	к
	в) азбестопородний пил при вм≥ст≥ в ньому азбест) менше 10 %;	4/2	3	к
	г) азбестоцемент;	6/4	4	к
	д) азбестобакел≥т, азбестогума;	10/4	3
	е) слюда (флагоп≥тмусков≥т), тальк, талькопородний пил   (природн≥ сум≥ш≥ тальку з тремол≥том, актинол≥том, антоф≥л≥том   тощо), що м≥ст¤ть до 10%  в≥льного д≥оксиду кремн≥ю;	4	3
	Ї) штучн≥ м≥неральн≥ волокна сил≥катн≥ склопод≥бноњ структури (скловолокно, скловата, вата м≥неральна ≥ жуж≥льна,   мул≥токремнеземист≥  волокна, що не м≥ст¤ть або м≥ст¤ть до 5 % Cr +3)	2	3
	ж) цемент, ол≥в≥н, апатит, глина, шамот   каол≥новий;	6	4
	з) сил≥кати склопод≥бн≥ вулкан≥чного   походженн¤ (туфи, пемза, перл≥т);	4	3
	≥) цеол≥ти (природн≥ ≥ штучн≥);	2	3
82.	—итал марки —“-30 у сум≥ш≥ з алмазом до 5 %	2	3
83.	—≥рка елементарна	6	4
84.	—молодолом≥т	2	3
85.	—пек бокситу й нефел≥ну	4	3
86.	—пек боксит≥в низькокременистих	2	3
87.	—тиромаль -	6	4
88.	“антал ≥ його оксиди	10	4
89.	“ерлон	10	4
90.	“итан	10	4
91.	“итану (IV) оксид	10	4
92.	“итану н≥трид (аерозоль конденсац≥њ тугоплавких сполук)	2	3
93.	“итану н≥трид, сил≥цид	4	3
94.	‘енопласти	6	3	а
95.	‘ерохром метал≥чний (сплав хрому 65 % ≥з зал≥зом)	2	3
96.	‘торопласт-4	10	4
97.	÷еол≥ти (природн≥ й штучн≥)	2	3
98.	÷иркон	6	4
99.	÷иркон≥ю (IV) оксид	6	4
100.	÷иркон≥ю карб≥д	6	4
101.	÷иркон≥ю н≥трид	4	3
102.	’рому карбон≥трид (аерозоль конденсац≥њ тугоплавких  сполук)	2	3
103.	„авун у сум≥ш≥ з електрокорундом до 20%	6	4
104.	Ўамотнограф≥тов≥ вогнетриви	2	3

 

ƒов≥дковий додаток 4
до таблиц≥ 4.11.1

ѕерел≥к
речовин, дл¤ ¤ких маЇ бути виключено ≥нгал¤ц≥йне надходженн¤ та попаданн¤ на шк≥ру

єє з/п	Ќайменуванн¤ ресовини	√ƒ , мг/м.куб.	јгрегатний стан	лас безпеки
1	2	3	4	5
ј. ѕротипухлинн≥ л≥карськ≥ засоби, гормони-естрогени
1.	N-[3-[4- ам≥нобутил)   ам≥но]проп≥л] блеом≥цинам≥ду ≥дрохлорид	-	а	1
2.	1-2-ам≥но-3[3,5-дийод-4(3,5- дийод-4-г≥дрокси-оксифенокси)-фен≥л] проп≥оновоњ ислоти натр≥Їва с≥ль	-	а	1
3.	5-{[4,6-б≥с(1-азиридин≥л)-1,3,5- т≥азин-2-≥л]ам≥но-2,2-   диметил-1,3-д≥оксан-5-метанол  (д≥оксадет)	-	а	1
4.	√≥дроксирубом≥цин" (доксоруб≥цин)	-	а	1
5.	3-√≥дрокси-естра-1,3,5(10)триЇн- 17-он (естрон)	-	а	1
6.	ƒ≥етилен≥м≥д  2-метилт≥озол≥до-«-фосфорноњ кислоти (≥м≥фос)	-	а	1
7.	17а-етин≥лестра-1,3,5(10)-триен- д≥ол-3.17(етин≥л-естрад≥ол)	-	а	1
8.	2,2,6-тридеокси-3-ам≥но-а- л≥ксозо-4-метокси-6,7,9,  -тетраокси-9-ацето-7,8,9,10-тетраг≥дротетрацентих≥нон  (рубом≥цин)	-	а	1
9.	5-фторурацил		а	1
10.	2-хлор-ћ-(2-хлоретил)-ћ-метилета нам≥ну г≥дрохлорид  (емб≥х≥н)
Ѕ. Ќаркотичн≥ анальгетики
1.	6,7-диметокси-3-(5,6,7,8-тетраг≥дро-4-метокси-6-метил-1,3-д≥оксолу-[4,5-д≥≥зох≥нол≥н-5-≥л]-1- («Ќ)-≥зобензо-фуранон-[8-( -5)] (наркотин)	-	а	1
2.	1-(2-етокс≥етил)-4-проп≥он≥локси -4-фен≥лп≥перидин г≥дрохлорид   (просидол)	-	а	1
3.	ћетилморфол≥н (кодењн)	-	а	1
4.	ћорфол≥н г≥дрохлорид	-	а	1
5.	“ебањн	-	а	1
6.	1,2,6-триметил-4-фен≥л-4-п≥перидинол проп≥онату (2,4,6)  г≥дрохлорид (промедол)	-	а	1
7.	ћ-фен≥л-ћ-[1-(2-фен≥летил)-4-п≥п еридин≥л]-пропан-ам≥н (фентан≥л)	-	а	1

 Ћј—» ”ћќ¬ ѕ–ј÷≤ «јЋ≈∆Ќќ ¬≤ƒ ¬ћ≤—“” ¬
ѕќ¬≤“–≤ –ќЅќ„ќѓ «ќЌ» Ў ≤ƒЋ»¬»’ –≈„ќ¬»Ќ
Ѕ≤ќЋќ√≤„Ќќ√ќ ѕќ’ќƒ∆≈ЌЌя (ѕ≈–≈¬»ў≈ЌЌя √ƒ , –ј«≤¬)

Ўк≥длив≥ речовини	лав умов прац≥
	ƒопустимий	Ўк≥дливий				Ќебезпечний
	2	3.1	3.2	3.3.	3.4	4
ћ≥кроорган≥зми-продуценти, препарати, що м≥ст¤ть жив≥ кл≥тини та спори м≥кроорган≥зм≥в[15]	<= √ƒ	1,1-3,0	3,1-10,0	> 10
ѕатогенн≥     м≥кроорган≥зми[16]	ќсобливо  небезпечн≥ ≥нфекц≥њ					+
	«будники   ≥нших   ≥нфекц≥йних захворювань				+

+ Ќезалежно в≥д концентрац≥њ шк≥дливоњ речовини в пов≥тр≥ робочоњ зони умови прац≥ в≥днос¤тьс¤ до даного класу.

 

“аблиц¤ 4.11.3

 ласи умов прац≥ залежно в≥д р≥вн¤ шуму, в≥брац≥њ, ≥нфразвуку та ультразвуку на робочому м≥сц≥

Ќазва фактора, показника, одиниц≥ вим≥ру	лав умов прац≥
	ƒопустимий	Ўк≥дливий				Ќебезпечний
	2	3.1	3.2	3.3.	3.4	4
ћ≥кроорган≥зми-продуценти, препарати, що м≥ст¤ть жив≥ кл≥тини та спори м≥кроорган≥зм≥в[17]	<= √ƒ	1,1-3,0	3,1-10,0	> 10
Ў”ћ: –≥вень звуку, дЅј; екв≥валентний р≥вень звуку, дЅјекв	|<=√ƒ–1	до 85	86-95	96-105	106-115	>115
–≥вень звукового тиску у будь-¤к≥й октавн≥й смуз≥, дЅ						>135[18]
¬≤Ѕ–ј÷≤я Ћќ јЋ№Ќј, екв≥валентний коректований р≥вень в≥брошвидкост≥, дЅекв.	<=√ƒ–[19]	до 115	116-118	119-121	122-124	>124
¬≤Ѕ–ј÷≤я «ј√јЋ№Ќј,    екв≥валентний    коректований р≥вень в≥брошвидкост≥, дЅекв:
в≥сь- Z3	<=√ƒ–3	до 113	114-119	120-125	126-131	>131
в≥сь - X3, Y3	<=√ƒ–3	до 122	123-128	129-134	135-140	>140
¬≤Ѕ–ј÷≤я ≤ћѕ”Ћ№—Ќј сумарна к≥льк≥сть ≥мпульс≥в дл¤ п≥кового значенн¤ в≥броприскоренн¤;	<=√ƒ–[20]	ѕеревищенн¤ √ƒ–, раз≥в
		до 1,3	1,4-2,0	2,1-3,2	3,3- 5,0	> 5
п≥кове значенн¤ в≥броприскоренн¤, дЅ						> 160
≤Ќ‘–ј«¬” : загальний р≥вень звукового тиску, дЅ Ћ≥н; екв≥валентний загальний р≥вень звукового тиску, дЅ Ћ≥некв.	<=√ƒ–1	ѕеревищенн¤ √ƒ–, дЅ
		до 5	6-10	11-15	16-20	>20
”Ћ№“–ј«¬”  ѕќ¬≤“–яЌ»…: р≥вн≥ звукового тиску в октавних (1/3 октавних) смугах частот, дЅ	<=√ƒ–1	ѕеревищенн¤ √ƒ–, дЅ
		до 10	11-20	21-30	31-40	>40
”Ћ№“–ј«¬”   ќЌ“ј “Ќ»…: п≥ков≥ р≥вн≥ в≥брошвидкост≥ в октавних смугах частот, дЅ	<=√ƒ–1	ѕеревищенн¤ √ƒ–, дЅ
		до 5	6-10	11-15	16-20	>20

“аблиц¤ 4.11.4.1

 Ћј—» ”ћќ¬ ѕ–ј÷≤ «ј ќ –≈ћ»ћ» ѕќ ј«Ќ» јћ» ћ≤ –ќ Ћ≤ћј“” ƒЋя ¬»–ќЅЌ»„»’ ѕ–»ћ≤ў≈Ќ№ “ј ¬≤ƒ –»“»’ “≈–»“ќ–≤… ” “≈ѕЋ” ѕќ–” –ќ ”

ѕоказники м≥крокл≥мату			ласи умов прац≥
			ќптимальний 1	ƒопустимий 2	Ўк≥дливий-3[21]				Ќебезпечний (екстремальний)
					ѕеревищенн¤ шк≥дливого р≥вн¤,    градус≥в ÷ельс≥ю
					1   ступ≥нь	2  ступ≥нь	3  ступ≥нь	4 ступ≥нь	4
“емпература пов≥тр¤, град. ÷ельс≥ю	категор≥¤ роб≥т	загальн≥ енерговитрати ¬т/кв. м	зг≥дно з ƒ—Ќ 3.3.6.042-99	зг≥дно з ƒ—Ќ 3.3.6.042-99
	1а	до 139			б≥льше на 0,1-3.0	б≥льше на 3,1-6,0	б≥льше на 6,1-9,0	б≥льше на 9,1-12,0	-
	1б	140-174
	2а	175-232			"	"	"	"	-
	2б	233-290			"	"	"	"	-
	3	Ѕ≥льше 290			"	"	"	"	-
Ўвидк≥сть руху пов≥тр¤, м/с			зг≥дно з ƒ—Ќ 3.3.6.042-99	зг≥дно з ƒ—Ќ 3.3.6.042-99	до 3 раз≥в	б≥льше 3 раз≥в	-	-	-
¬≥дносна волог≥сть пов≥тр¤, %				п.1.2.5 п.1.2.6	до 25	Ѕ≥льше 25	-	-	-
“еплове випром≥нюванн¤, ¬т/кв. м					до 140 141-1500	1501-2000	2001-2500	2501-3500	> 3500

“аблиц¤ 4.11.4.2

 Ћј—» ”ћќ¬ ѕ–ј÷≤ «ј ѕќ ј«Ќ» ќћ “Ќ—-≤Ќƒ≈ —”[22] ƒЋя ¬»–ќЅЌ»„»’ ѕ–»ћ≤ў≈Ќ№ Ќ≈«јЋ≈∆Ќќ ¬≤ƒ ѕ≈–≤ќƒ” –ќ ” “ј ¬≤ƒ –»“»’ “≈–»“ќ–≤… ” “≈ѕЋ” ѕќ–” –ќ ”

атегор≥¤ роб≥т	«агальн≥ енерговитрати ¬т/кв. м	ласи умов прац≥
		ќптимальний 1	ƒопустимий 2	Ўк≥дливий-3[23]				Ќебезпечний (екстремальний) 4
				1 ступ≥нь	2 ступ≥нь	3 туп≥нь	4 ступ≥нь
1а	до 139	21.0-23.4	23.5-26.4	25.5-26.6	26.7-27.4	27.5-28.6	28.7-31.0	б≥льше 31.0
16	140-174	20.2-22.8	22.9-25.8	25.9-26.1	26.2-26.9	27.0-27.9	28.0-30.3	б≥льше 30.3
2а	175-232	19.2-21.9	22.0-25.1	25.2-25.5	25.6-26.3	26.3-27.3	27.4-29.9	б≥льше 29.9
26	233-290	18.2-20.9	21.0-23.9	24.0-24.2	24.3-25.0	25.1-26.4	26.5-29.1	б≥льше 29.1
3	б≥льше 290	17.0-18.9	19.0-21.8	21.9-22.2	22.3-23.4	23.5-25.7	25.8-27.9	б≥льше 27.9

 

“аблиц¤ 4.11.4.3

 Ћј—» ”ћќ¬ ѕ–ј÷≤ «ј ќ –≈ћ»ћ» ѕќ ј«Ќ» јћ» ћ≤ –ќ Ћ≤ћј“”
ƒЋя ¬»–ќЅЌ»„»’ ѕ–»ћ≤ў≈Ќ№ ¬ ’ќЋќƒЌ” ѕќ–” –ќ ”

ѕоказники м≥крокл≥мату			ласи умов прац≥
			ќптимальний 1	ƒопустимий 2	Ўк≥дливий-3				Ќебезпечний (екстремальний)
					ѕеревищенн¤ шк≥дливого р≥вн¤,    градус≥в ÷ельс≥ю
					1   ступ≥нь	2  ступ≥нь	3  ступ≥нь	4 ступ≥нь	4
“емпература пов≥тр¤, град. ÷ельс≥ю	категор≥¤ роб≥т	загальн≥ енерговитрати ¬т/кв. м	зг≥дно з ƒ—Ќ[24] 3.3.6.042-99	зг≥дно з ƒ—Ќ 3.3.6.042-99
	1а	до 139			до +- 2.0	+- 2.1-   4.0	+- 4.1-   6.0	+-6.1-  8.0	-
	1б	140-174			--"--	--"--	--"--	--"--	-
	2а	175-232			--"--	--"--	--"--	--"--	-
	2б	233-290			--"--	--"--	--"--	--"--	-
	3	Ѕ≥льше 290			--"--	--"--	--"--	--"--	-
Ўвидк≥сть руху пов≥тр¤, м/с			зг≥дно з ƒ—Ќ 3.3.6.045-99	зг≥дно з ƒ—Ќ 3.3.6.042-99 п.1.2.5	перевищенн¤ до 3 раз≥в	перевищенн¤ б≥льше 3 раз≥в	-	-	-
¬≥дносна волог≥сть пов≥тр¤, %					перевищенн¤ до 15	перевищенн¤ б≥льше15	-	-	-
“еплове випром≥нюванн¤, ¬т/кв. м					до 140 141-1500	1501-2000	2001-2500	2501-3500	> 3500

 

ѕрим≥тка. ѕри зб≥льшенн≥ швидкост≥ руху пов≥тр¤ на 0,1 м/с в≥д оптимальноњ за ƒ—Ќ температура пов≥тр¤ повинна бути зб≥льшена на 0,2 град. ÷ельс≥ю (при температур≥ пов≥тр¤ нижче допустимоњ).

 

“аблиц¤ 4.11.4.4

 Ћј—» ”ћќ¬ ѕ–ј÷≤ «ј ѕќ ј«Ќ» јћ» ћ≤ –ќ Ћ≤ћј“” ƒЋя
¬≤ƒ –»“»’ “≈–»“ќ–≤… ¬ ’ќЋќƒЌ” ѕќ–” –ќ ” («»ћј) “ј ¬ ’ќЋќƒЌ»’ ѕ–»ћ≤ў≈ЌЌя’[25]

ѕоказники м≥крокл≥мату	ласи умов прац≥
	ƒопустимий	Ўк≥дливий 3 (нижн¤ межа) [26]				Ќебезпечний (екстремальний)
		1   ступ≥нь	2  ступ≥нь	3  ступ≥нь	4 ступ≥нь	4
“емпература пов≥тр¤, град. ÷ельс≥ю[27]  л≥матичн≥ зони:
2	-10,0	-10,1--14,9	-15,0--20,0	-20,1--25,0	-25,1--30,0	б≥льше -30
3	-7,0	-7,1--12,0	-12,1--17,0	-17,1--22,0	-22,1--27,0	б≥льше -27

 

“аблиц¤ 4.11.5

 Ћј—» ”ћќ¬ ѕ–ј÷≤ ѕ–» ƒ≤ѓ Ќ≈≤ќЌ≤«”ё„»’ ≈Ћ≈ “–ќћј√Ќ≤“Ќ»’ ¬»ѕ–ќћ≤Ќё¬јЌ№ (ѕ≈–≈¬»ў≈ЌЌя √ƒ–, –ј«≤¬)

‘актор виробничого середовища	ласи умов прац≥
	ƒопустимий	Ўк≥дливий 3				Ќебезпечний (екстремальний) 4
		1   ступ≥нь	2  ступ≥нь	3  ступ≥нь	4 ступ≥нь
ѕост≥йне магн≥тне поле [28]	<= √ƒ–	<= 5	<= 10	<= 50	>= 100
≈лектростатичне поле [29]	<= √ƒ–[30]	<= 3	<= 5	<= 10	> 10
≈лектричн≥ пол¤ промисловоњ частоти (50 √ц)[31]	<= √ƒ–3	<= 3	<= 5	<= 10	> 10	> 40
ћагн≥тн≥ пол¤ промисловоњ частоти (50 √ц)[32]	<= √ƒ–	<= 5	<=10	<= 50	> 50
≈лектромагн≥тн≥ випром≥нюванн¤ рад≥очастотного д≥апазону: [33]
0,01-0,03 ћгц	<= √ƒ–	<= 3	<= 5	<= 10	> 10
0,03-«.0 ћгц	<= √ƒ–	<= 3	<= 5	<= 10	> 10
3,0-30,0 ћгц	<= √ƒ–	<= 3	<= 5	<= 10	> 10
30,0-300,0 ћ√ц	<= √ƒ–	<= 3	<= 5	<= 10	> 10
300,0 ћгц-300,0 √√ц	<= √ƒ–	<= 3	<= 5	<= 10	> 10

 

“аблиц¤ 4.11.5.1

 Ћј—» ”ћќ¬ ѕ–ј÷≤ ѕ–» ƒ≤ѓ Ќ≈≤ќЌ≤«”ё„»’ ≈Ћ≈ “–ќћј√Ќ≤“Ќ»’
¬»ѕ–ќћ≤Ќё¬јЌ№ ќѕ“»„Ќќ√ќ ƒ≤јѕј«ќЌ” (Ћј«≈–Ќ≈ “ј ”Ћ№“–ј‘≤ќЋ≈“ќ¬≈)

‘актор виробничого середовища		ласи умов прац≥
		ƒопустимий 2	Ўк≥дливий 3				Ќебезпечний (екстремальний) 4
			1   ступ≥нь	2  ступ≥нь	3  ступ≥нь	4 ступ≥нь
Ћазерне випром≥нюванн¤[34]		<= √ƒ– 1.2	<= √ƒ– 1.2	< 10 √ƒ– 1.2	< 10^2 √ƒ– 1.2	< 10^3 √ƒ– 1.2	> 10^3 √ƒ– 1.2
”льтраф≥олетове випром≥нюванн¤	ѕри на¤вност≥ виробничих джерел ”‘-ј, ”‘-¬, ”‘-—, ¬т/кв. м	ƒ≤ќ[35]	> ƒ≤ќ2
	ѕри на¤вност≥ джерел ”‘ќ проф≥лактичного призначенн¤ ”‘-ј, м¬т/кв. м [36]	9-45	< 9

 

“аблиц¤ 4.11.6

 Ћј—» ”ћќ¬ ѕ–ј÷≤ «јЋ≈∆Ќќ ¬≤ƒ ѕј–јћ≈“–≤¬ —¬≤“Ћќ¬ќ√ќ —≈–≈ƒќ¬»ўј ¬»–ќЅЌ»„»’ ѕ–»ћ≤ў≈Ќ№

‘актор, показник		лас умов прац≥
		ƒопустимий 2	Ўк≥дливий 3
			1   ступ≥нь	2  ступ≥нь	3  ступ≥нь	4 ступ≥нь
ѕриродне осв≥тленн¤
оеф≥ц≥Їнт природного осв≥тленн¤ ( ѕќ, %)		>= 0.6[37]	0.1-0.6	< 0.1[38]
Ўтучне осв≥тленн¤
ќсв≥тлен≥сть робочоњ поверхн≥ (≈лк) дл¤ розр¤д≥в зорових роб≥т	I-IV VII	≈н[39]	0.5≈н-<≈н	< 0.5 ≈н
	V-VI VIII	≈н3	< ≈н
ѕоказник осл≥пленост≥ (– в≥дн. од)		–н3	> –н
ѕр¤ма блиск≥сть, час безперервноњ роботи		<= 4 годин	> 6 годин	> 8 годин
¬≥дбита блиск≥сть		в≥дсутн≥сть	на¤вн≥сть
яскрав≥сть, L, кд/ кв. м		Lн3	> Lн
Ќер≥вном≥рн≥сть розпод≥лу осв≥тленост≥ (≈лк.)		≈нер.н3	> ≈нер.н

“аблиц¤ 4.11.7

 Ћј—» ”ћќ¬ ѕ–ј÷≤ «ј ѕќ ј«Ќ» јћ» ¬ј∆ ќ—“≤
“–”ƒќ¬ќ√ќ ѕ–ќ÷≈——”

є п\п	Ћј— ”ћќ¬ ѕ–ј÷≤
	ѕоказники важкост≥ трудового процесу	ќптимальний (легке ф≥зичне навантаженн¤)	ƒопустимий середнЇ ф≥зичне навантаженн¤)	Ўк≥дливий (важка прац¤)
				1 ступ≥нь	2 ступ≥нь
		1	2	3	4
1	2	3	4	5	6
1	‘≥зичне динам≥чне навантаженн¤, виражене в одиниц¤х механ≥чноњ роботи за зм≥ну, кг м
1.1	ѕри рег≥ональному  навантаженн≥ (з переважаючою участю м'¤з≥в рук та плечового по¤су) при перем≥щенн≥ вантажу на в≥дстань до 1 м:
	- дл¤ чолов≥к≥в	до 2500	до 5000	до 7000	б≥льше 7000
	- дл¤ ж≥нок	до 1500	до 3000	до 4000	б≥льше 4000
1.2	ѕри загальному навантаженн≥ (за участю м'¤з≥в рук, корпуса, н≥г):
1.2.1	ѕри перем≥щенн≥ вантажу на в≥дстань в≥д 1 до 5 м:
	- дл¤ чолов≥к≥в	до 12500	до 25000	до 35000	б≥льше 35000
	- дл¤ ж≥нок	до 7500	до 15000	до 25000	б≥льше 25000
1.2.2	ѕри перем≥щенн≥ вантажу на в≥дстань б≥льше 5 м:
	- дл¤ чолов≥к≥в	до 24000	до 46000	до 70000	б≥льше 70000
	- дл¤ ж≥нок	до 14000	до 28000	до 40000	б≥льш 40000
2.	ћаса вантажу, що п≥д≥ймаЇтьс¤ та перем≥щуЇтьс¤ вручну, кг
2.1	ѕ≥д≥йманн¤ та перем≥щенн¤ (разове) вантаж≥в, чергуючи з ≥ншою роботою (до 2 раз≥в на годину):
	- дл¤ чолов≥к≥в	до 15	до 30	до 35	б≥льше 35
	- дл¤ ж≥нок	до 5	до 10	до 12	б≥льше 12
2.2	ѕ≥д≥йманн¤ та перем≥щенн¤ (разове) вантаж≥в пост≥йно прот¤гом робочоњ зм≥ни:
	- дл¤ чолов≥к≥в	до 5	до 15	до 30	б≥льше 30
	- дл¤ ж≥нок	до 3	до 7	до 10	б≥льше 10
2.3	—умарна маса вантаж≥в, що перем≥щуютьс¤ прот¤гом кожноњ години зм≥ни:
2.3.1	« робочоњ поверхн≥:
	- дл¤ чолов≥к≥в	до 250	до 870	до 1500	б≥льше 1500
	- дл¤ ж≥нок	до 100	до 350	до 700	б≥льше 700
2.3.2	« п≥длоги:
	- дл¤ чолов≥к≥в	до 100	до 435	до 600	б≥льше 600
	- дл¤ ж≥нок	до 50	до 175	до 350	б≥льше 350
3	—тереотипн≥ робоч≥ рухи (к≥льк≥сть за зм≥ну)
3.1	ѕри локальному навантаженн≥ (за участю м'¤з≥в кистей та пальц≥в рук)	до 20000	до 40000	до 60000	Ѕ≥льше 60000
3.2	ѕри рег≥ональному навантаженн≥ (при робот≥ з переважною участю м'¤з≥в рук та плечового по¤су)	до 10000	до 20000	до 30000	б≥льше 30000
4	—татичне навантаженн¤ ¬еличина статичного навантаженн¤ за зм≥ну при утриманн≥ вантажу, докладанн¤ зусиль,кг хс
4.1	ќдн≥Їю рукою
	- дл¤ чолов≥к≥в	до 18000	до 36000	до 70000	б≥льше 70000
	- дл¤ ж≥нок	до 11000	до 22000	до 42000	б≥льше 42000
4.2	ƒвома руками
	- дл¤ чолов≥к≥в	до 36000	до 70000	до 140000	б≥льше 140000
	- дл¤ ж≥нок	до 22000	до 42000	до 84000	б≥льше 84000
4.3	«а участю м'¤з≥в корпуса та н≥г
	- дл¤ чолов≥к≥в	до 43000	до 100000	до 200000	б≥льше 200000
	- дл¤ ж≥нок	до 26000	до 60000	до 120000	б≥льше 120000
5	–обоча поза	¬≥льна зручна поза, можлив≥сть зм≥ни пози ("сид¤чи сто¤чи") за бажанн¤м прац≥вника. «находжен¤ в поз "сто¤чи" до 40 % часу зм≥ни.	ѕер≥одичне перебуванн¤ в незручн≥й поз≥ (робота з поворотом) тулуба, незручним розташуванн¤м к≥нц≥вок) та/або ф≥ксован≥й поз≥ (неможлив≥сть зм≥ни взаЇморозташуванн¤ р≥зних частин т≥ла в≥дносно одна одноњ) до 25 % часу зм≥ни. «находженн¤ в поз≥ "сто¤чи" до 60 % часу зм≥ни	ѕер≥одичне перебуванн¤ в незручн≥й та/або ф≥ксован≥й поз≥ до 50 % часу зм≥ни; перебуванн¤ у вимушен≥й поз≥ (навпоч≥пки, на кол≥нах ≥ т.≥н.) в≥д 10% до 25% часу зм≥ни; знаходженн¤ в поз≥ "сто¤чи" в≥д 60 % до 80 %   часу зм≥ни	ѕеребуванн¤ в незручн≥й та/або ф≥ксован≥й поз≥ б≥льше 50 % часу зм≥ни; перебуванн¤ у вимушен≥й поз≥ (на кол≥нах навпоч≥пки ≥ т.≥н. б≥льше 25 % часу зм≥ни. «находженн¤ в поз≥ "сто¤чи" б≥льше 80 % часу зм≥ни
6.	Ќахили корпуса (вимушен≥ б≥льше 30), к≥льк≥сть за зм≥ну	до 50	51-100	101-300	б≥льше 300
7.	ѕерем≥щенн¤ у простор≥ (переходи, обумовлен≥ технолог≥чним процесом  прот¤гом зм≥ни), км
7.1	ѕо горизонтал≥:	до 4	до 8	до 12	б≥льше 12
7.2	ѕо вертикал≥:	до 2	до 4	до 8	б≥льше 8