![[Ёмблема организации]](_borders/Gerb%20pod%20ar%20copy.jpg)
|
|
|
|
ћ≤Ќ≤—“≈–—“¬ќ ќ’ќ–ќЌ» «ƒќ–ќ¬'я ” –јѓЌ» √ќЋќ¬Ќ≈ —јЌ≤“ј–Ќќ-≈ѕ≤ƒ≈ћ≤ќЋќ√≤„Ќ≈ ”ѕ–ј¬Ћ≤ЌЌя
ƒержавн≥ сан≥тарн≥ норми виробничоњ загальноњ та локальноњ в≥брац≥њ ƒ—Ќ 3.3.6.039-99
“ерм≥ни та визначенн¤
1. ѕризначенн¤ та галузь застосуванн¤
1.1. —ан≥тарн≥ норми поширюютьс¤ на загальну та локальну в≥брац≥ю, що впливаЇ на людину у процес≥ њњ трудовоњ д≥¤льност≥, за вин¤тком роб≥т на зал≥зничному, водному та пов≥тр¤ному транспорт≥. 1.2. —ан≥тарн≥ норми встановлюють: - класиф≥кац≥ю виробничих в≥брац≥й; - методи г≥г≥Їн≥чноњ оц≥нки виробничих в≥брац≥й; - параметри, ¤к≥ нормуютьс¤ та њх допустим≥ величини; - вимоги до вим≥рювань на робочих м≥сц¤х; - основн≥ заходи проф≥лактики. 1.3. —ан≥тарн≥ норми Ї обов'¤зковими дл¤ вс≥х м≥н≥стерств, в≥домств, п≥дприЇмств, об'Їднань, орган≥зац≥й, установ, незалежно в≥д в≥домчоњ приналежност≥ та форм власност≥; орган≥зац≥й, громад¤н, ¤к≥ проектують, виготовл¤ють та експлуатують в≥бронебезпечне устаткуванн¤, механ≥зми ≥ ≥нструменти; ¤к≥ розробл¤ють та впроваджують заходи щодо зниженн¤ шк≥дливого впливу виробничих в≥брац≥й; ¤к≥ виконують державний сан≥тарний нагл¤д за умовами прац≥. 1.4. ¬имоги цих норм повинн≥ бути врахован≥ у нормативно-техн≥чних документах: стандартах, буд≥вельних нормах, техн≥чних умовах, ≥нструкц≥¤х, методичних вказ≥вках та ≥н., ¤к≥ регламентують конструктивн≥ та експлуатац≥йн≥ вимоги до в≥бронебезпечних машин, устаткуванн¤, обладнанн¤ та ≥нструменту, технолог≥чних процес≥в ≥ регламент≥в, заруб≥жних вироб≥в. 1.5. √алузев≥ (в≥домч≥) документи повинн≥ бути приведен≥ у в≥дпов≥дн≥сть до положень даних норм. 1.6. « введенн¤м в д≥ю цих сан≥тарних правил втрачають силу: —анитарные нормы и правила при работе с машинами и оборудованием, создающими локальную вибрацию, передающуюс¤ на руки работающих N 3041-84, —анитарные нормы вибрации рабочих мест N 3044-84, ћетодические указани¤ по проведению измерений и гигиенической оценки производственных вибраций N 3911-85, ћетодические указани¤ к разработке режимов труда работников виброопасных профессий N 4013-85, ћетодические рекомендации по измерению импульсной локальной вибрации N 2946-83, ћетоды и критерии гигиенической оценки импульсной локальной вибрации (1987).
2. ласиф≥кац≥¤ виробничоњ в≥брац≥њ
2.1. «а способом передач≥ на т≥ло людини розр≥зн¤ють загальну та локальну в≥брац≥ю. «агальна в≥брац≥¤ передаЇтьс¤ на т≥ло людини, ¤ка сидить або стоњть, переважно через опорн≥ поверхн≥. Ћокальна в≥брац≥¤ передаЇтьс¤ через руки працюючих при контакт≥ з ручним механ≥зованим ≥нструментом, органами керуванн¤ машинами ≥ обладнанн¤м, детал¤ми, ¤к≥ обробл¤ютьс¤ та ≥н. (дал≥ - обладнанн¤, ¤ке в≥бруЇ). 2.2. «агальну в≥брац≥ю за джерелом њњ виникненн¤ под≥л¤ють на так≥ категор≥њ: атегор≥¤ 1 - транспортна в≥брац≥¤, ¤ка д≥Ї на людину на робочих м≥сц¤х самох≥дних та прич≥пних машин, транспортних засоб≥в п≥д час руху по м≥сцевост≥, агрофонах ≥ дорогах (в тому числ≥ при њх буд≥вництв≥). ƒо джерел транспортноњ в≥брац≥њ в≥днос¤ть, наприклад, трактори с≥льськогосподарськ≥ та промислов≥, самох≥дн≥ с≥льськогосподарськ≥ машини (у тому числ≥ комбайни); автомоб≥л≥ вантажн≥ (в тому числ≥ т¤гач≥, скрепери, грейдери, котки та ≥н.); сн≥гоприбирач≥, самох≥дний г≥рничошахтний рейковий транспорт. атегор≥¤ 2 - транспортно-технолог≥чна в≥брац≥¤, ¤ка д≥Ї на людину на робочих м≥сц¤х машин з обмеженою рухлив≥стю та таких, що рухаютьс¤ т≥льки по спец≥ально п≥дготовленим поверхн¤м виробничих прим≥щень, промислових майданчик≥в та г≥рничих виробок. ƒо джерел транспортно-технолог≥чноњ в≥брац≥њ в≥днос¤ть, наприклад, екскаватори (в тому числ≥ роторн≥), крани промислов≥ та буд≥вельн≥, машини дл¤ завантаженн¤ мартен≥вських печей (завалочн≥), г≥рнич≥ комбайни, самох≥дн≥ бурильн≥ каретки, шл¤хов≥ машини, бетоноукладчики, транспорт виробничих прим≥щень. атегор≥¤ 3 - технолог≥чна в≥брац≥¤, ¤ка д≥Ї на людину на робочих м≥сц¤х стац≥онарних машин чи передаЇтьс¤ на робоч≥ м≥сц¤, ¤к≥ не мають джерел в≥брац≥њ. ƒо джерел технолог≥чноњ в≥брац≥њ в≥днос¤тьс¤, наприклад, верстати та метало-деревообробне, пресувально-ковальське обладнанн¤, ливарн≥ машини, електричн≥ машини, стац≥онарн≥ електричн≥ установки, насосн≥ агрегати та вентил¤тори, обладнанн¤ дл¤ бур≥нн¤ свердловин, буров≥ верстати, машини дл¤ тваринництва, очищенн¤ та сортуванн¤ зерна (у тому числ≥ сушарн≥), обладнанн¤ промисловост≥ будматер≥ал≥в (кр≥м бетоноукладач≥в), установки х≥м≥чноњ та нафтох≥м≥чноњ промисловост≥ та ≥н. «агальну технолог≥чну в≥брац≥ю за м≥сцем д≥њ под≥л¤ють на так≥ типи: а) на пост≥йних робочих м≥сц¤х виробничих прим≥щень п≥дприЇмств; б) на робочих м≥сц¤х склад≥в, њдалень, побутових, чергових та ≥нших виробничих прим≥щень, де немаЇ джерел в≥брац≥њ; в) на робочих м≥сц¤х заводоуправл≥нь, конструкторських бюро, лаборатор≥й, учбових пункт≥в, обчислювальних центр≥в, медпункт≥в, конторських прим≥щень, робочих к≥мнат та ≥нших прим≥щень дл¤ прац≥вник≥в розумовоњ прац≥. 2.3. «а джерелом виникненн¤ локальну в≥брац≥ю под≥л¤ють на таку, що передаЇтьс¤ в≥д: - ручних машин або ручного механ≥зованого ≥нструменту, орган≥в керуванн¤ машинами та устаткуванн¤м; - ручних ≥нструмент≥в без двигун≥в (наприклад, рихтувальн≥ молотки) та деталей, ¤к≥ оброблюютьс¤. 2.4. «а напр¤мком д≥њ загальну в≥брац≥ю характеризують з урахуванн¤м осей ортогональноњ системи координат (X3, Y3, Z3): ¤к д≥ючу у вертикальному (перпендикул¤рному опорним поверхн¤м т≥ла) напр¤мку - в≥сь Z3, горизонтальному повздовжньому (спина - груди) напр¤мку - в≥сь X3, та горизонтальному поперечному (плече - плече) напр¤мку - в≥сь Y3. «а напр¤мком д≥њ локальну в≥брац≥ю характеризують з урахуванн¤м осей ортогональноњ системи координат (Xл, Yл, Zл): ¤к д≥ючу вздовж ос≥ Xл, що паралельна ос≥ м≥сц¤ захвату джерела в≥брац≥њ (держака, кермового колеса, важел≥в керуванн¤, ¤к≥ тримають у руках та ≥н.), ¤к д≥ючу вздовж ос≥ Zл (паралельна передпл≥ччю руки працюючого) та ос≥ Yл, то перпендикул¤рна по в≥дношенню до осей Xл та Zл. Ќапр¤мки координатних осей наведен≥ у ƒодатку 1 та ƒодатку 2. 2.5. «а часовими характеристиками загальн≥ та локальн≥ в≥брац≥њ под≥л¤ють на: - пост≥йн≥, дл¤ ¤ких величина в≥броприскоренн¤ або в≥брошвидкост≥ зм≥нюЇтьс¤ менше н≥ж у 2 рази (менше 6 дЅ) за робочу зм≥ну; - непост≥йн≥, дл¤ ¤ких величина в≥броприскоренн¤ або в≥брошвидкост≥ зм≥нюЇтьс¤ не менше н≥ж у 2 рази (6 дЅ ≥ б≥льше) за робочу зм≥ну. 2.5.1. Ќепост≥йн≥ в≥брац≥њ под≥л¤ють на: - коливн≥, р≥вн≥ ¤ких безперервно зм≥нюютьс¤ в час≥; - переривчаст≥, коли контакт з в≥брац≥Їю в процес≥ роботи перериваЇтьс¤, причому довжина ≥нтервал≥в, п≥д час ¤ких маЇ м≥сце контакт, становить б≥льше 1 с; - ≥мпульсн≥, що складаютьс¤ з одного або к≥лькох в≥брац≥йних вплив≥в (наприклад, удар≥в), кожен довжиною менше н≥ж 1 с, при частот≥ њх д≥њ менше н≥ж 5,6 √ц.
3. ѕараметри виробничоњ в≥брац≥њ, що нормуЇтьс¤, та методи њњ г≥г≥Їн≥чноњ оц≥нки
3.1. √≥г≥Їн≥чна оц≥нка в≥брац≥њ, ¤ка д≥Ї на людину у виробничих умовах, зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою таких метод≥в: - частотного (спектрального) анал≥зу њњ параметр≥в; - ≥нтегральноњ оц≥нки по спектру частот параметр≥в, що нормуютьс¤; - дози в≥брац≥њ. 3.2. ѕри д≥њ пост≥йноњ локальноњ та загальноњ в≥брац≥њ параметром, що нормуЇтьс¤, Ї середньоквадратичне значенн¤ в≥брошвидкост≥ (V) та в≥броприскоренн¤ (a) або њх логарифм≥чн≥ р≥вн≥ у дЅ в д≥апазон≥ октавних смуг ≥з середньогеометричними частотами: 8,0; 16,0; 31,5; 63,0; 125,0; 250,0; 500,0; 1000,0 √ц - дл¤ локальноњ в≥брац≥њ; та 1,0; 2,0; 4,0; 8,0; 16,0; 31,5; 63,0 √ц або в д≥апазон≥ 1/3 октавних смуг 0,8; 1,0; 1,25; 1,6; 2,0; 2,5; 3,15; 4,0; 5,0; 6,3; 8,0; 10,0; 12,5; 16,0; 20,0; 25,0; 31,5; 40,0; 50,0; 63,0; 80,0 √ц - дн¤ загальноњ в≥брац≥њ. 3.2.1. Ћогарифм≥чн≥ р≥вн≥ в≥брошвидкост≥ (Lv) в дЅ визначають за формулою:
де V - середнЇ квадратичне значенн¤ в≥брошвидкост≥, м/с; Vo - опорне значенн¤ в≥брошвидкост≥, що дор≥внюЇ 5 х 10-8 м/с (дл¤ локальноњ та загальноњ в≥брац≥њ). —п≥вв≥дношенн¤ м≥ж логарифм≥чними р≥вн¤ми в≥брошвидкост≥ в дЅ та њх значенн¤ у м/с наведен≥ у ƒодатку 3. 3.2.2. Ћогарифм≥чн≥ р≥вн≥ в≥броприскоренн¤ (La) в дЅ визначають за формулою:
де a - середнЇ квадратичне значенн¤ в≥броприскоренн¤, м/с2; aо - опорне значенн¤ в≥броприскоренн¤, що дор≥внюЇ 3 х 10-4 м/с (дл¤ локальноњ та загальноњ в≥брац≥њ). —п≥вв≥дношенн¤ м≥ж логарифм≥чними р≥вн¤ми в≥броприскоренн¤ в дЅ та њх значенн¤ у м/с2 наведен≥ у ƒодатку 4. 3.3. —ереднЇ значенн¤ р≥вн≥в в≥брошвидкост≥ або в≥броприскоренн¤ обчислюють шл¤хом попарного енергетичного додаванн¤ з додатком дL до б≥льшого р≥вн¤, ¤к визначають за таблицею ƒодатка 5. 3.4. ѕараметром, що нормуЇтьс¤, при ≥нтегральн≥й оц≥нц≥ по спектру частот Ї коректоване значенн¤ в≥брошвидкост≥ або в≥броприскоренн¤ (U), або њх логарифм≥чн≥ р≥вн≥ (L), ¤к≥ вим≥рюютьс¤ за допомогою коректуючих ф≥льтр≥в або обчислюютьс¤. 3.4.1. оректоване значенн¤ в≥брошвидкост≥ або в≥броприскоренн¤ визначаЇтьс¤ за формулою:
де Ui - середнЇ квадратичне значенн¤ в≥брошвидкост≥ або в≥броприскоренн¤ i-й частотн≥й смуз≥; n - к≥льк≥сть частотних смуг (1/3 або 1/1 октавних) у частотному д≥апазон≥, що нормуЇтьс¤; Ki - ваговий коеф≥ц≥Їнт дл¤ i-њ частотноњ смуги в≥дпов≥дно до абсолютних значень в≥брошвидкост≥ та в≥броприскоренн¤ локальноњ та загальноњ в≥брац≥њ (ƒодаток 6 ≥ 7). ѕриклад застосуванн¤ даноњ формули наведено у таблиц≥ ƒодатка 8. 3.4.2. оректоване значенн¤ логарифм≥чних р≥вн≥в в≥брошвидкост≥ або в≥броприскоренн¤ обчислюЇтьс¤ за методом, приклад ¤кого наведено в таблиц≥ ƒодатка 9. 3.5. ѕри д≥њ непост≥йноњ в≥брац≥њ (кр≥м ≥мпульсноњ) параметром, що нормуЇтьс¤, Ї в≥брац≥йне навантаженн¤ (екв≥валентний коректований р≥вень, доза в≥брац≥њ), одержане роб≥тником прот¤гом зм≥ни та заф≥ксоване спец≥альним приладом або обчислене дл¤ кожного напр¤мку д≥њ в≥брац≥њ (X, Y, Z) за формулою:
або Lкор.екв. = Lкор + 10 Lg (t/tзм) (5) де U(t) - коректоване по частот≥ значенн¤ в≥брац≥йного параметра у момент часу t, мс-2 або мс-1; t - час д≥њ в≥брац≥њ, година; tзм - тривал≥сть зм≥ни, година. ≈кв≥валентний коректований р≥вень в≥брошвидкост≥ або в≥броприскоренн¤ розраховуЇтьс¤ шл¤хом енергетичного додаванн¤ р≥вн≥в з урахуванн¤м тривалост≥ д≥њ кожного з них за таблицею п. 10.1 (ƒодаток 10). 3.6. ѕри д≥њ ≥мпульсноњ в≥брац≥њ з п≥ковим р≥внем в≥броприскоренн¤ в≥д 120 до 160 дЅ, параметром, що нормуЇтьс¤, Ї к≥льк≥сть в≥брац≥йних ≥мпульс≥в за зм≥ну (годину), в залежност≥ в≥д тривалост≥ ≥мпульсу (“аблиц¤ 4.)
4. ћетоди вим≥рюванн¤ виробничоњ в≥брац≥њ
4.1. ¬им≥рювальна апаратура повинна в≥дпов≥дати вимогам чинного законодавства та мати д≥юче св≥доцтво про держперев≥рку. 4.2. Ќа початку та в к≥нц≥ вим≥рювань провод¤ть механ≥чне (за допомогою в≥бростолу) аби електричне кал≥бруванн¤ в≥бровим≥рювальноњ апаратури. –≥зниц¤ м≥ж цими кал≥бруванн¤ми не повинна перевищувати 1 дЅ. 4.3. ¬им≥ри в≥брац≥њ провод¤ть у реальних умовах експлуатац≥њ обладнанн¤. ѕри оц≥нц≥ нових машин вим≥ри провод¤ть на налагодженому устаткуванн≥, ¤ке працюЇ у паспортному чи типовому технолог≥чному режим≥. 4.4. ¬им≥рюванн¤ провод¤ть безперервно або через р≥вн≥ пром≥жки часу (дискретно). ѕри дискретному вим≥рюванн≥ спектр≥в або коректованих по частот≥ р≥вн≥в ≥нтервал м≥ж вим≥рами повинен бути не менш ¤к 1 с. ѕоказник ф≥ксуЇтьс¤ в момент вим≥ру незалежно в≥д значенн¤ показника за час вим≥ру. ѕри безперервному вим≥р≥ спектр≥в та коректованих по частот≥ значень час вим≥ру повинен бути не менше 3 с. 4.5. ≥льк≥сть вим≥р≥в повинна бути не менше 3. ѕри вим≥р≥ спектр≥в та коректованого по частот≥ значенн¤ параметр≥в в≥брац≥њ, ¤кщо розб≥жн≥сть значень вим≥р≥в перевищуЇ 3 дЅ (у 1,5 рази), провод¤ть два додаткових вим≥ри. «а р≥зницею м≥ж максимальним та м≥н≥мальним р≥вн¤ми за п'¤тьма вим≥рами визначають коеф≥ц≥Їнт "K" за таблицею з дов≥рчим ≥нтервалом ±3 дЅ з дов≥рчою ≥мов≥рн≥стю 0,95, за найближчим б≥льшим до обчислювального значенн¤м "K" знаход¤ть потр≥бну к≥льк≥сть вим≥р≥в (“абл. 1). “аблиц¤ 1
” раз≥ необх≥дност≥ провод¤ть додатков≥ вим≥ри, обчислюють "K" доти, доки обчислений коеф≥ц≥Їнт "K" не буде менший за табличний. 4.6. ѕри безперервному вим≥р≥ в≥брац≥йного навантаженн¤ час спостереженн¤ повинен бути не менш н≥ж 5 хвилин. 4.7. якщо розб≥жн≥сть значень вим≥рювань не перевищуЇ 3 дЅ (у 1,5 рази), за результат приймаЇтьс¤ середньоарифметичне значенн¤. якщо розб≥жн≥сть значень вим≥рювань переб≥льшуЇ 3 дЅ (б≥льш н≥ж у 1,5 рази), за результат приймаЇтьс¤ середнЇ значенн¤ на основ≥ енергетичного п≥дсумуванн¤. 4.8. ¬им≥рюванн¤ локальноњ в≥брац≥њ. 4.8.1. “очки вим≥рюванн¤ обирають у м≥сц≥ контакту оператора з поверхнею, ¤ка в≥бруЇ. 4.8.2. ¬≥бродатчик встановлюють на р≥вн≥й, гладк≥й поверхн≥ за допомогою шпильки ћ5 на р≥зьб≥ (попередньо висвердлюЇтьс¤ отв≥р ≥ нар≥заЇтьс¤ р≥зьба). ” раз≥ неможливост≥ кр≥пленн¤ в≥бродатчика шпилькою дозвол¤Їтьс¤ використовувати перех≥дний елемент у вигл¤д≥ хомута, струбцини та ≥н. якщо м≥сце контакту маЇ покритт¤ з еластичного матер≥алу, або руко¤тка не маЇ жорстокоњ основи, то в≥бродатчик кр≥пл¤ть на металеву пластину розм≥ром 50 х 25 х 08 мм з≥ шпилькою. ћаса перех≥дного елемента не повинна перевищувати 10 % маси ≥нструменту (детал≥ що обробл¤ютьс¤), а маса в≥бродатчика - 65 г. 4.8.3. ѕри проведенн≥ приймальних випробувань ≥нструмент≥в вим≥рюванн¤ в≥брац≥њ провод¤ть по трьох ос¤х (Xл, Yл, Zл) ортогональноњ системи координат. якщо значенн¤ в≥брац≥њ по одн≥й з осей перевищуЇ њњ значенн¤ по другим ос¤м на 6 дЅ (у 2 рази) ≥ б≥льше, то цей напр¤м вказуЇтьс¤ у паспорт≥ на машину ≥ по ньому провод¤ть вим≥ри при наступному контрол≥. ¬им≥рюванн¤ провод¤ть в реальних умовах експлуатац≥њ. „ас усередненн¤ приладу повинен бути не менше 1 с. 4.8.4. ѕри вим≥рюванн≥ ≥мпульсноњ в≥брац≥њ визначають максимальне значенн¤ в≥броприскоренн¤ або його логарифм≥чний р≥вень при виконанн≥ не менше н≥ж 10 удар≥в або за час роботи не менш н≥ж одна хвилина. ¬изначають к≥льк≥сть в≥брац≥йних ≥мпульс≥в за робочу зм≥ну за даними хронометражу або розрахунковим шл¤хом. –озрахунок ведуть за час роботи не менше 3 раз≥в з ≥нтервалом часу не менш н≥ж 5 хвилин. 4.9. ¬им≥рюванн¤ загальноњ в≥брац≥њ. 4.9.1. “очки вим≥рюванн¤ загальноњ в≥брац≥њ повинн≥ знаходитись у м≥сц¤х контакту опорних поверхонь т≥ла людини з в≥бруючою площиною: - сид≥нн¤ - дл¤ оператора, що сидить; - п≥длога робочоњ зони, робочий майданчик - дл¤ оператора, що стоњть. ƒл¤ непост≥йних робочих м≥сць чи робочих зон визначаЇтьс¤ не менш н≥ж три точки контролю у м≥сц¤х найб≥льших коливань, з урахуванн¤м часу перебуванн¤ в них (не менш н≥ж 15 хв. за робочу зм≥ну). 4.9.2. ќс≥ вим≥рювань загальноњ в≥брац≥њ (X3, Y3, Z3) повинн≥ бути ор≥Їнтован≥ в ортогональн≥й систем≥ координат в≥дносно т≥ла людини, ¤к≥ вказан≥ у додатку 1, з похибкою не б≥льш н≥ж ±20∞. 4.9.3. ѕри вим≥рюванн≥ загальноњ в≥брац≥њ на п≥длоз≥ може бути використана пром≥жна платформа (мал. 1).
ћал. 1. –екомендована конструкц≥¤ та розм≥ри пром≥жноњ платформи дл¤ вим≥рюванн¤ загальноњ в≥брац≥њ б≥л¤ н≥г оператора, що стоњть. 1 - р≥зьбовий отв≥р дл¤ кр≥пленн¤ в≥броперетворювача 4.9.4. ѕри вим≥рюванн≥ загальноњ в≥брац≥њ на сид≥нн≥ з м'¤ким покритт¤м можливе застосуванн¤ пром≥жного жорсткого сталевого диска з д≥аметром 200 ± 50 мм та товщиною 4 мм. ÷ей диск може використовуватись ≥ при вим≥рах в≥брац≥њ на п≥длоз≥. ѕри вим≥рах в≥брац≥њ пром≥жна платформа та сталевий диск навантажуютьс¤ масою оператора. 4.9.5. ѕри вим≥рюванн≥ пост≥йноњ в≥брац≥њ прот¤гом робочоњ зм≥ни проводитьс¤ не менш н≥ж 3 досл≥дженн¤ з розрахунком середнього логарифм≥чного за ƒодатком 5. ƒл¤ вим≥рювань непост≥йноњ в≥брац≥њ проводитьс¤ не менш н≥ж 5 досл≥джень на кожному робочому м≥сц≥ з ≥нтервалами не менш н≥ж 30 хвилин. ¬им≥рюванн¤ в≥брац≥њ проводитьс¤ в≥дпов≥дно до ≥нструкц≥њ на проведенн¤ вим≥рювань. ѕри використанн≥ ≥нтегруючих пристроњв час вим≥рюванн¤ кожного параметра загальноњ в≥брац≥њ повинен бути не менше н≥ж 1 хвилина. ѕри використанн≥ т≥льки стр≥лочного в≥бровим≥рювального приладу дл¤ визначенн¤ середнього значенн¤ по кожному параметру враховуютьс¤ показники пристрою через ≥нтервали, ¤к≥ вказан≥ у таблиц≥ 2.
“аблиц¤ 2 –екомендований час дл¤ проведенн¤ вим≥рювань загальноњ в≥брац≥њ
ѕрим≥тка. —ереднЇ логарифм≥чне за вказаною к≥льк≥стю вим≥р≥в розгл¤даЇтьс¤ ¤к результат одного досл≥дженн¤.
5. √ранично допустим≥ величини параметр≥в виробничоњ в≥брац≥њ, що нормуютьс¤
5.1. √ранично допустим≥ величини пост≥йноњ та непост≥йноњ локальноњ в≥брац≥њ (кр≥м ≥мпульсноњ) при тривалост≥ д≥њ прот¤гом 8 годин наведен≥ у таблиц≥ 3.
“аблиц¤ 3
√ранично допустим≥ р≥вн≥ локальноњ в≥брац≥њ
5.2. ѕри тривалост≥ зм≥ни 7 годин гранично допустим≥ коректован≥ та екв≥валентн≥ коректован≥ р≥вн≥ локальноњ в≥брац≥њ дор≥внюють значенн¤м дл¤ 8-годинноњ тривалост≥ зм≥ни. ѕри 6-годинн≥й тривалост≥ зм≥ни ц≥ показники дор≥внюють дл¤ в≥брошвидкост≥ 113 дЅ (2,3 х 10-2 м/с), а в≥броприскоренн¤ - 78 дЅ (2,3 м/с2). 5.3. –обота в умовах д≥њ локальноњ в≥брац≥њ, що перевищуЇ гранично допустиму б≥льш н≥ж на 12 дЅ, не дозвол¤Їтьс¤. 5.4. √ранично допустим≥ параметри ≥мпульсноњ локальноњ в≥брац≥њ наведен≥ у таблиц≥ 4.
“аблиц¤ 4
√ранично допустим≥ параметри ≥мпульсноњ локальноњ в≥брац≥њ
____________ * ¬≥брац≥йн≥ ≥мпульси 1 - 30 мс мають м≥сце на немехан≥зованому ≥нструмент≥, 31 - 1000 мс - на механ≥зованому ≥нструмент≥. ** «наченн¤ в≥дпов≥даЇ максимально можлив≥й к≥лькост≥ ≥мпульс≥в за 8-годинну зм≥ну при частот≥ проходженн¤ 5,6 √ц. ¬ дужках - допустима к≥льк≥сть ≥мпульс≥в за 1 годину. 5.4.1. ¬изначенн¤ в≥брац≥йного навантаженн¤ ≥мпульсноњ в≥брац≥њ при посл≥довн≥й робот≥ к≥лькома ≥нструментами наведено у ƒодатку 11. 5.5. √ранично допустим≥ р≥вн≥ пост≥йноњ та непост≥йноњ загальноњ в≥брац≥њ при тривалост≥ д≥њ прот¤гом 8 годин наведеш у таблиц¤х 5, 6, 7, 8, 9.
“аблиц¤ 5
√ранично допустим≥ р≥вн≥ загальноњ в≥брац≥њ категор≥њ 1 (транспортна)
“аблиц¤ 6 √ранично допустим≥ р≥вн≥ загальноњ в≥брац≥њ категор≥њ 2 (транспортно-технолог≥чна)
“аблиц¤ 7
√ранично допустим≥ р≥вн≥ загальноњ в≥брац≥њ категор≥њ 3 (технолог≥чна типу "а")
“аблиц¤ 8
√ранично допустим≥ р≥вн≥ загальноњ в≥брац≥њ категор≥њ 3 (технолог≥чна типу "б")
“аблиц¤ 9
√ранично допустим≥ р≥вн≥ загальноњ в≥брац≥њ категор≥њ 3 (технолог≥чна типу "в")
6. —ан≥тарн≥ правила при робот≥ з обладнанн¤м, що в≥бруЇ
6.1. ƒо обладнанн¤, що в≥бруЇ, в≥дноситьс¤ обладнанн¤, п≥д час роботи з ¤ким виникаЇ в≥брац≥¤, що становить не менше 20 % в≥д значенн¤ допустимих величин в≥брошвидкост≥ та в≥броприскоренн¤. 6.2. ƒо експлуатац≥њ повинно допускатис¤ т≥льки справне обладнанн¤, що в≥дпов≥даЇ вимогам даних норм. 6.3. ” техн≥чному паспорт≥ на обладнанн¤, що в≥бруЇ, повинна бути вказана максимальна сила натисканн¤, ¤ка потр≥бна дл¤ роботи машин у паспортному режим≥, та вага машини, що припадаЇ на руки працюючого. 6.4. –учн≥ машини, що проектуютьс¤ та експлуатуютьс¤, повинн≥ в≥дпов≥дати вимогам даних —ан≥тарних норм та правил та нормативно-техн≥чних документ≥в, погоджених з органами ƒержсанеп≥днагл¤ду. 6.4.1. ¬ага ручноњ машини, њњ частин, пристосувань, оброблюваноњ детал≥, ¤ка сприймаЇтьс¤ обома руками працюючого, повинна бути не б≥льше н≥ж 100 Ќ. 6.4.2. ћашина, що важить понад 60 Ќ (включаючи масу вставного ≥нструменту, руко¤тки, що приЇднуЇтьс¤, шланг≥в, тощо) повинна мати п≥дтримуюч≥ пристроњ. 6.4.3. —ила натисканн¤, що необх≥дна дл¤ роботи ручноњ машини у паспортному режим≥, не повинна перевищувати дл¤ одноручноњ машини 100 Ќ та дл¤ дворучноњ - 200 Ќ. 6.4.4. ƒержаки ручних машин, пристроњв, а також орган≥в керуванн¤ повинн≥ мати форму, зручну дл¤ роботи ≥ не викликати охолодженн¤ рук. ћ≥сц¤ контакту з долоневою поверхнею повинн≥ мати покритт¤ з коеф≥ц≥Їнтом теплов≥ддач≥ не б≥льш н≥ж 5 х 10 ¬т/м2 х град. або повинн≥ бути ц≥лком виготовлен≥ з матер≥ал≥в з коеф≥ц≥Їнтом теплопров≥дност≥ не б≥льш н≥ж 0,5 ¬т/м х град. 6.4.5. ¬ихлопи стисненого пов≥тр¤ чи в≥дпрацьованого пару повинн≥ бути спр¤мован≥ таким чином, щоб не в≥дбувалос¤ обдуванн¤ рук та забрудненн¤ зони диханн¤ працюючого. 6.5. ¬икористанн¤ обладнанн¤, що в≥бруЇ, не за призначенн¤м та в режимах, що в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д паспортних, не дозвол¤Їтьс¤. 6.6. ѕроведенн¤ надурочних роб≥т з обладнанн¤м, ¤ке в≥бруЇ, заборон¤Їтьс¤. 6.7. –оботи з обладнанн¤м, що в≥бруЇ, сл≥д проводити у зачинених опалюваних прим≥щенн¤х, при оптимальних параметрах температури пов≥тр¤, в≥дносноњ вологост≥, швидкост≥ руху пов≥тр¤ з урахуванн¤м важкост≥ роботи та пер≥оду року. 6.8. ƒл¤ роботи з обладнанн¤м, що в≥бруЇ, на в≥дкритому пов≥тр≥ у холодний пер≥од року у пом≥рному кл≥мат≥ дл¤ пер≥одичного з≥гр≥ванн¤ працюючих, повинн≥ передбачатис¤ спец≥альн≥ прим≥щенн¤ з опаленн¤м, та оптимальними параметрами температури, в≥дносноњ вологост≥, швидкост≥ руху пов≥тр¤. ѕлоща прим≥щень дл¤ з≥гр≥ванн¤ визначаЇтьс¤ з розрахунку 0,1 м2 на одного працюючого у найб≥льш численну зм≥ну, але вона повинна бути не менш н≥ж 12 м2; прим≥щенн¤ повинно знаходитис¤ не дал≥ н≥ж 150 м в≥д м≥сц¤ виконанн¤ роб≥т. 6.9. –ежими прац≥ роб≥тник≥в, що знаход¤тьс¤ в умовах д≥њ локальноњ в≥брац≥њ, розробл¤ютьс¤ в≥дпов≥дними м≥н≥стерствами, в≥домствами та промисловими п≥дприЇмствами з урахуванн¤м вимог, викладених у р. 7. 6.10. «асоби ≥ндив≥дуального захисту (взутт¤, рукавиц≥ та ≥н.) в≥д шк≥дливого впливу загальноњ та локальноњ в≥брац≥њ повинн≥ в≥дпов≥дати вимогам √ќ—“ 12.4.024. "——“Ѕ. ќбувь специальна¤ виброзащитна¤" та √ќ—“ 12.4.002 "——Ѕ“. —редства индивидуальной защиты рук от вибрации. ќбщие технические требовани¤".
7. –ац≥ональн≥ режими прац≥ роб≥тник≥в в≥бронебезпечних профес≥й
7.1. –ац≥ональний режим прац≥ роб≥тник≥в в≥бронебезпечних профес≥й встановлюЇтьс¤ дл¤ конкретного робочого м≥сц¤ або виконанн¤ конкретних технолог≥чних операц≥й, ¤кщо в≥брац≥¤ перевищуЇ гранично допустим≥ р≥вн≥ не б≥льше н≥ж на 12 дЅ. 7.2. –ац≥ональний режим прац≥ може бути внутр≥шньозм≥нним, залежно в≥д часовоњ структури робочоњ зм≥ни або робочих цикл≥в (дн≥в, вахт, тижн≥в). 7.3. ¬нутр≥шньозм≥нний режим прац≥ при д≥њ локальноњ в≥брац≥њ. 7.3.1. ¬ залежност≥ в≥д перевищенн¤ гранично допустимого р≥вн¤ в≥брац≥њ за допомогою таблиц≥ 10 визначаЇтьс¤ допустимий сумарний час д≥њ в≥брац≥њ за 8-годинну робочу зм≥ну.
“аблиц¤ 10
ƒопустимий сумарний час д≥њ локальноњ в≥брац≥њ в залежност≥ в≥д перевищенн¤ њњ гранично допустимого р≥вн¤
7.3.2. якщо допустимий сумарний час д≥њ в≥брац≥њ б≥льший за необх≥дний технолог≥чний час прац≥ за зм≥ну, то в≥н повинен дов≥льно розпод≥л¤тис¤ у межах робочоњ зм≥ни з додержанн¤м 2 регламентованих перерв (перша - 20 хвилин за 1 - 2 годину в≥д початку роботи, друга - на 30 хвилин через 2 години п≥сл¤ об≥дньоњ перерви) та об≥дньоњ перерви тривалост≥ не менш н≥ж 40 хвилин. 7.3.3. якщо допустимий сумарний час д≥њ в≥брац≥њ менший за необх≥дний технолог≥чний час роботи за зм≥ну, то встановлюЇтьс¤ часова структура робочоњ зм≥ни на п≥дстав≥ в≥брац≥йних цикл≥в, що регул¤рно перериваютьс¤. ќстанн≥ становл¤ть в≥др≥зки часу тривал≥стю одну годину, на прот¤з≥ ¤коњ робота у контакт≥ з в≥брац≥Їю чергуЇтьс¤ з роботою без в≥брац≥њ. 7.3.4. ¬ залежност≥ в≥д р≥вн¤ в≥брац≥њ та к≥лькост≥ одногодинних цикл≥в за зм≥ну обмежуЇтьс¤ сумарний час роботи в умовах д≥њ в≥брац≥њ на прот¤з≥ одногодинного в≥брац≥йного циклу зг≥дно з таблицею 11.
“аблиц¤ 11
ќбмеженн¤ сумарного часу робот≥ в умовах д≥њ в≥брац≥њ на прот¤з≥ одногодинного в≥брац≥йного циклу
(ѕриклад створенн¤ рац≥онального режиму прац≥ подано у ƒодатку 12). 7.3.5. –екомендована рац≥ональна тривал≥сть одноразовоњ безперервноњ д≥њ в≥брац≥њ дор≥внюЇ 10 - 15 хвилин. ƒо нењ вход¤ть ≥ м≥кропаузи тривал≥стю до 30 с. 7.3.6. „ас регламентованих перерв вважаЇтьс¤ робочим часом, а режим прац≥ повинен бути вказаний у робочому завданн≥. 7.3.7. ѕри на¤вност≥ супутн≥х шк≥дливих виробничих фактор≥в час д≥њ в≥брац≥њ на працюючих повинен бути зменшений зг≥дно з ƒодатками 13 та 14. 7.4. –озрахунок рац≥онального режиму робочих цикл≥в в умовах д≥њ локальноњ в≥брац≥њ. 7.4.1. ¬изначають середнЇ в≥брац≥йне навантаженн¤, отримане прац≥вником за цикл, за допомогою формули 5. 7.4.2. «а р≥зницею м≥ж середн≥м в≥брац≥йним навантаженн¤м за цикл та гранично допустимим визначають (таблиц¤ 12) в≥дношенн¤ доз, що вказують на потр≥бне рац≥ональне сп≥вв≥дношенн¤ робочих цикл≥в з д≥Їю в≥брац≥њ та без нењ.
“аблиц¤ 12 —п≥вв≥дношенн¤ доз в≥брац≥њ
ѕриклад розрахунку наведено у ƒодатку 15.
8. ќсновн≥ орган≥зац≥йно-техн≥чн≥ та л≥кувально-проф≥лактичн≥ заходи щодо обмеженн¤ неспри¤тливого впливу виробничоњ в≥брац≥њ на працюючих
8.1. ƒо орган≥зац≥йно-техн≥чних заход≥в в≥днос¤тьс¤: - зменшенн¤ в≥брац≥њ у джерел≥ виникненн¤ конструктивними ≥ технолог≥чними методами при розробц≥ нових та модерн≥зац≥њ ≥снуючих машин; - зменшенн¤ в≥брац≥њ на шл¤ху розповсюдженн¤ засобами в≥бро≥зол¤ц≥њ та в≥бропоглинанн¤, наприклад, за рахунок застосуванн¤ спец≥альних сид≥нь, майданчик≥в з пасивною пружинною ≥зол¤ц≥Їю, гумових, поролонових та ≥н. в≥бропоглинаючих матер≥ал≥в, мастил тощо; - перев≥рка на¤вност≥ в≥брац≥йних характеристик (¬’) у паспортах на машини, ¤к≥ щойно над≥йшли (в техн≥чному паспорт≥ машини повинн≥ бути вказан≥ ¬’ та методи њх контролю в≥дпов≥дно до √ќ—“ 12.1.012-90 "——Ѕ“. ¬ибрационна¤ безопасность. ќбщие требовани¤"), а при в≥дсутност≥ њх, та у раз≥ необх≥дност≥, проведенн¤ вх≥дного контролю; - своЇчасне проведенн¤ планового та попереджувального ремонту машин з обов'¤зковим п≥сл¤ремонтним контролем в≥брац≥йних характеристик; - використанн¤ машин в≥дпов≥дно до њх призначенн¤, передбаченого нормативно-техн≥чною документац≥Їю; - своЇчасне проведенн¤ ремонту проф≥л≥в шл¤х≥в та поверхонь дл¤ перем≥щенн¤ машин, њх покритт≥в, кр≥плень п≥дтримуючих конструкц≥й та ≥н., що впливають на в≥брац≥йн≥ характеристики машин; - виключенн¤ контакту працюючих з поверхн¤ми, що в≥брують, за межами робочого м≥сц¤ чи робочоњ зони (встановленн¤ захисних засоб≥в, сигнал≥зац≥й, блокуванн¤, попереджувальних напис≥в ≥ т. д.); - не дозвол¤Їтьс¤ обладнанн¤ пост≥йних робочих м≥сць без амортизуючих сид≥нь; - до експлуатац≥њ повинн≥ допускатис¤ т≥льки справн≥ машини, що в≥дпов≥дають вимогам даних норм. 8.2. омплекс л≥кувально-проф≥лактичних заход≥в м≥стить: - профес≥йн≥ ≥ проф≥лактичн≥ огл¤ди; - режим прац≥; - в≥там≥н≥зац≥ю; - орган≥зац≥ю проф≥лактичного в≥дпочинку, л≥кувальна г≥мнастика та масаж рук; - використанн¤ засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту. 8.3. ƒо роботи операторами машин допускаютьс¤ особи не молодш≥ 18 рок≥в, ¤к≥ пройшли попередн≥й медичний огл¤д, мають в≥дпов≥дну квал≥ф≥кац≥ю, склали техн≥чний м≥н≥мум правил охорони прац≥ та ознайомлен≥ з характером впливу в≥брац≥њ на орган≥зм. 8.4. ќператори машин, ¤к≥ зазнають у процес≥ трудовоњ д≥¤льност≥ впливу в≥брац≥њ, п≥дл¤гають щор≥чним пер≥одичним медичним огл¤дам в≥дпов≥дно до наказу ћќ« N 555 в≥д 29.09.89 "ќ совершенствовании системы медицинских осмотров труд¤щихс¤ и водителей индивидуальных транспортных средств" та наказу ћќ« N 45 в≥д 31.03.94 р. "ѕро затвердженн¤ ѕоложенн¤ про пор¤док проведенн¤ медичних огл¤д≥в прац≥вник≥в певних категор≥й". 8.5. « метою п≥двищенн¤ ст≥йкост≥ орган≥зму оператор≥в машин сл≥д проводити: в≥там≥нопроф≥лактику (в≥там≥н C, B1 та никотинова кислота) два рази на р≥к прот¤гом чотирьох тижн≥в у ос≥нн≥й та весн¤ний пер≥оди - жовтень - листопад та лютий - березень, курси масажу, ¤кий виконуЇ масажист, ≥ л≥кувальноњ г≥мнастики (за призначенн¤м л≥кар¤). 8.6. ƒл¤ проф≥лактичного л≥куванн¤ та в≥дпочинку працюючих, в тому числ≥ ≥ зайн¤тих у в≥бронебезпечних профес≥¤х, на п≥дприЇмствах повинн≥ бути орган≥зован≥ проф≥лактор≥њ, каб≥нети психолог≥чного розвантаженн¤ ≥ к≥мнати, де працююч≥ обов'¤зково провод¤ть масаж рук у струмен≥ теплого пов≥тр¤ або сухий об≥гр≥в та м≥кромасаж на спец≥альному обладнанн≥. 8.7. « метою проф≥лактики шк≥дливого впливу загальноњ та локальноњ в≥брац≥њ працююч≥ повинн≥ користуватис¤ засобами ≥ндив≥дуального захисту в≥дпов≥дно до √ќ—“ 12.4.002 та √ќ—“ 12.4.024.
9. ѕопереджувальний нагл¤д
9.1. ” нормативн≥й документац≥њ на машини, ¤к≥ створюють в≥брац≥ю, розробником вказуютьс¤ техн≥чн≥ норми в≥брац≥њ. 9.2. Ќорми в≥брац≥њ внос¤тьс¤ до техн≥чних умов на конкретну машину та паспорт. 9.3. ” нормативн≥й документац≥њ на машини визначаютьс¤ умови, в ¤ких установлен≥ техн≥чн≥ норми в≥брац≥њ та методи контролю в≥брац≥йних характеристик (¬’) машин. 9.4. ƒл¤ в≥бронебезпечних машин сан≥тарною нормою в≥брац≥њ Ї допустим≥ р≥вн≥, що наведен≥ у таблиц¤х 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9. 9.5. ” нормативн≥й документац≥њ обов'¤зково вказуютьс¤ умови, при ¤ких забезпечуЇтьс¤ виконанн¤ вимог сан≥тарних норм в≥брац≥њ на робочому м≥сц≥. 9.6. ѕовинен проводитис¤ контроль в≥брац≥њ машин: - безперервний - при введенн≥ в експлуатац≥ю ≥ подальший - раз на р≥к; - виб≥рковий; - п≥сл¤ кожного ремонту та при внесенн≥ зм≥н в конструкц≥ю.
Ќапр¤ми координатних осей при д≥њ загальноњ в≥брац≥њ
Ќапр¤ми координатних осей при д≥њ локальноњ в≥брац≥њ
—п≥вв≥дношенн¤ м≥х логарифм≥чними р≥вн¤ми в≥брошвидкост≥ (дЅ) та њх значенн¤ми у м/с
ƒодаток 4
—п≥вв≥дношенн¤ м≥ж логарифм≥чними р≥вн¤ми в≥броприскоренн¤ (дЅ) та його значенн¤ми у м/с2
ƒодаток 5
¬изначенн¤ середнього значенн¤ р≥вн≥в в≥брошвидкост≥ або в≥броприскоренн¤ 1. ѕопарно обчислюЇтьс¤ р≥зниц¤ додаваних р≥вн≥в, в залежност≥ в≥д р≥зниц≥, за таблицею ƒ. 5.1 визначаЇтьс¤ додаток.
“аблиц¤ ƒ.5.1
- додаток додаЇмо до б≥льшого р≥вн¤; - в≥д суми в≥дн≥маЇмо 10 lgn де n - к≥льк≥сть вим≥р≥в, 10 lgn визначаЇмо за таблицею ƒ. 5.2 “аблиц¤ ƒ. 5.2
ѕри р≥зниц≥ р≥вн≥в до 6 дЅ обчислюють ¤к середнЇ арифметичне. 2. ѕриклад:
ƒодаток 6
«наченн¤ вагових коеф≥ц≥Їнт≥в (Ki, Lki, дЅ) дл¤ локальноњ в≥брац≥њ
ƒодаток 7
“аблиц¤ ƒ. 7.1 «наченн¤ вагових коеф≥ц≥Їнт≥в загальноњ в≥брац≥њ ≥, Lki, (дЅ)
ѕрим≥тка. ѕри оц≥нц≥ загальноњ в≥брац≥њ категор≥њ 2 та 3 значенн¤ вагових коеф≥ц≥Їнт≥в дл¤ напр¤мк≥в X3, Y3 приймаютьс¤ р≥вними значенн¤ми напр¤мку Z3. ƒодаток 8
ѕриклад розрахунку коректованого значенн¤ в≥брошвидкост≥ (м/с)
ƒодаток 9
¬изначенн¤ коректованого р≥вн¤ в≥брошвидкост≥ або в≥броприскоренн¤ (дЅ)
1. ƒо вим≥р¤них р≥вн≥в в≥брошвидкост≥ або в≥броприскоренн¤ в октавних смугах частот додаЇтьс¤ значенн¤ коеф≥ц≥Їнта "K" (ƒодаток 6 або 7); - попарно обчислюЇтьс¤ р≥зниц¤ р≥вн≥в; - в залежност≥ в≥д р≥зниц≥ за таблицею ƒ. 6.1 (ƒодаток 6) визначаЇтьс¤ додаток L; - додаток додаЇтьс¤ до б≥льшого р≥вн¤. 2. ѕриклад визначенн¤ коректованого р≥вн¤ в≥брошвидкост≥: ¬им≥р¤но
ƒодаток 10
¬изначенн¤ екв≥валентного коректованого р≥вн¤
1. ¬изначаЇтьс¤ коректований р≥вень зг≥дно з додатком 9. - до нього додаЇтьс¤ 10 lg (t/tзм), де t - тривал≥сть д≥њ в≥брац≥њ за зм≥ну, годин; tзм - тривал≥сть зм≥ни, годин. «наченн¤ 10 lg (t/tзм) визначаЇмо за таблицею ƒ. 10.1 “аблиц¤ ƒ. 10.1
2. ѕриклад визначенн¤ екв≥валентного коректованого р≥вн¤: а) - коректований р≥вень в≥брошвидкост≥ дор≥внюЇ 117 дЅ. „ас д≥њ в≥брац≥њ за 8-годинну зм≥ну дор≥внюЇ 4 години Lск.кор = 117 + 10 lg (t/tзм) = 117 + 10 lg (4/8) = 117 - 3 = 114 (дЅ) б) - при 8-годинн≥й зм≥н≥ виконуютьс¤ роботи 2-ма ручними машинами, коректований р≥вень в≥брошвидкост≥ першоњ дор≥внюЇ 113 дЅ, другоњ - 115 дЅ. „ас роботи з першою машиною - 2 години, з другою - 1 година.
ƒодаток 11
¬изначенн¤ в≥брац≥йного навантаженн¤ ≥мпульсноњ в≥брац≥њ при виконанн≥ роботи к≥лькома ≥нструментами
” тому раз≥, ¤кщо в≥брац≥¤ д≥Ї на обидв≥ руки працюючих одночасно, сумарна величина в≥брац≥йного навантаженн¤ оц≥нюЇтьс¤ розд≥льно дл¤ обох рук, а г≥г≥Їн≥чний висновок робитьс¤ за найб≥льш жорстокою ≥з двох в≥дпов≥дних оц≥нок - по найменш допустим≥й к≥лькост≥ в≥брац≥йних ≥мпульс≥в. 1. ѕор¤док розрахунку: - вим≥рюЇтьс¤ п≥ковий р≥вень в≥броприскоренн¤ на кожному ≥нструмент≥ (детал≥); - п≥драховуЇтьс¤ в≥дпов≥дна к≥льк≥сть ≥мпульс≥в; - визначаЇтьс¤ дл¤ вим≥р¤ного п≥кового р≥вн¤ в≥броприскоренн¤ допустима к≥льк≥сть ≥мпульс≥в; - визначаЇтьс¤ величина в≥брац≥йного навантаженн¤ (у разах в≥дносно допустимого); - визначаЇтьс¤ сумарна величина в≥брац≥йного навантаженн¤ (у разах в≥дносно допустимого).
“аблиц¤ ƒ. 12.1
ѕриклад розрахунку навантаженн¤ ≥мпульсноњ в≥брац≥њ при посл≥довн≥й робот≥ 3-ма молотами р≥зноњ маси
ƒодаток 12
–ац≥ональний режим прац≥ на основ≥ одногодинних в≥брац≥йних цикл≥в, що регул¤рно перериваютьс¤
ѕриклад розробки режиму прац≥. –учна машина генеруЇ в≥брац≥ю, р≥вень ¤коњ перевищуЇ гранично допустимий на 6 дЅ. ’ронометражними спостереженн¤ми встановлено, що технолог≥чний час роботи з машиною дор≥внюЇ 207 хвилин за зм≥ну. «г≥дно з п. 6.4.4 при перевищенн≥ гранично допустимого р≥вн¤ на 6 дЅ допустимий сумарний час д≥њ в≥брац≥њ за зм≥ну становить 120 хвилин. “аким чином, технолог≥чний час роботи з машиною перевищуЇ допустимий сумарний час д≥њ в≥брац≥њ. ÷е потребуЇ розробки рац≥онального режиму прац≥ на основ≥ одногодинних в≥брац≥йних цикл≥в, що регул¤рно перериваютьс¤. якщо режим прац≥ складатиметьс¤ з 8 одногодинних в≥брац≥йних цикл≥в, то зг≥дно з п. 6.4.4 за кожну годину допустимий час контакту з в≥брац≥Їю становитиме 26 хвилин. «агальний час контакту з в≥брац≥Їю за зм≥ну становитиме 26 х 8 = 208 (хвилин). “ака тривал≥сть роботи з машиною в≥дпов≥даЇ вимогам технолог≥њ. якщо режим прац≥ складатиметьс¤ з 7 одногодинних в≥брац≥йних цикл≥в, то зг≥дно з п. 6.4.4 за кожну годину допустимий час контакту з в≥брац≥Їю становитиме 27 хвилин. «агальний час контакту з в≥брац≥Їю за зм≥ну становитиме 27 х 7 = 189 (хвилин). “ака тривал≥сть роботи з машиною не в≥дпов≥даЇ вимогам технолог≥њ. ” зв'¤зку з цим доц≥льна орган≥зац≥¤ режиму прац≥ з 8 одногодинних в≥брац≥йних цикл≥в, що перериваютьс¤. ѕри розробц≥ режиму прац≥ опубл≥ковують також ≥ час на об≥дню перерву (40 хвилин), регламентован≥ перерви (1-ша на 20 хв., 2-га - на 30 хв.) та щогодинну перерву тривал≥стю 5 хвилин на в≥дпочинок та особист≥ потреби. ѕ≥дсумкова структура робочого дн¤ з одногодинними в≥брац≥йними циклами маЇ вигл¤д: ¬26–29ѕ5 + ¬26ѕ14ѕ–20 + ¬26–29ѕ5 + ¬26–29ѕ5 + ќ40 + ¬26–29ѕ5 + ¬26ѕ14ѕ–30 + ¬26–29ѕ5 + ¬26–29ѕ5 + ¬26–29ѕ5 де ¬ - сумарний за одногодинний цикл час контакту з в≥брац≥Їю; – - сумарний за одногодинний цикл час роботи без д≥њ в≥брац≥њ; ѕ - щогодинна перерва на в≥дпочинок та особист≥ потреби; ѕ– - регламентована перерва; ќ - об≥дн¤ перерва. ÷ифри означають час (хвилини).
ƒодаток 13
Ѕальна оц≥нка супутн≥х фактор≥в виробничого середовища
____________* - ¬изначаЇтьс¤ за формулою:
де t - час виконанн¤ роботи A, с;
де A - к≥льк≥сть роботи, ƒж; P - маса ваги, – = m х g; m - маса ваги, кг; g - прискоренн¤ в≥льного пад≥нн¤ (9,8 м/с2); H - висота п≥дн¤тт¤ ваги в≥д вих≥дного положенн¤, м; Hi - в≥дстань опусканн¤ ваги, м; l - в≥дстань перем≥щенн¤ ваги по горизонтал≥, м; K - коеф≥ц≥Їнт, що дор≥внюЇ 6. ** - ¬изначаЇтьс¤ за формулою C = P х t, де C - статичне навантаженн¤, Hc; P - маса ваги або величина статичного зусилл¤, H; t - час утриманн¤ ваги чи зусилл¤, с.
ƒодаток 14
¬изначенн¤ додаткового обмеженн¤ часу д≥њ в≥брац≥њ на працюючих з урахуванн¤м супутн≥х шк≥дливих виробничих фактор≥в
ƒодаток 15
¬изначенн¤ рац≥онального режиму робочих цикл≥в
ѕриклад визначенн¤ рац≥онального режиму: «а 8-годинну зм≥ну роб≥тник отримуЇ в≥брац≥йне навантаженн¤ у 115 дЅ. ƒопустиме навантаженн¤ за зм≥ну 112 дЅ. –≥зниц¤ дор≥внюЇ: 115 - 112 = 3 (дЅ) ѕеревищенн¤ гранично допустимого р≥вн¤ на 3 дЅ в≥дпов≥даЇ в≥дношенню доз у 2 рази. “аким чином, рекомендований рац≥ональний режим робочих цикл≥в дор≥внюватиме 1:2, тобто один цикл роботи в умовах д≥њ в≥брац≥њ чергуЇтьс¤ з двома циклами роб≥т без д≥њ в≥брац≥њ. ____________ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ќтправить сообщение дл¤:
konstantin33379@mail.ru с вопросами
и замечани¤ми об этом веб-узле.
|
