|
|
√ќЋќ¬Ќ»… ƒ≈–∆ј¬Ќ»… —јЌ≤“ј–Ќ»… Ћ≤ ј– ” –јѓЌ»
ѕќ—“јЌќ¬ј в≥д 1 грудн¤ 1999 року є 37
—ан≥тарн≥ норми виробничого шуму, ультразвуку та ≥нфразвуку
ƒ—Ќ 3.3.6.037-99
1. ѕризначенн¤ та галузь застосуванн¤
1.1. —ан≥тарн≥ норми поширюютьс¤ на шум, ≥нфра- та ультразвук, що передаютьс¤ через пов≥тр¤ (газове середовище), р≥дке чи тверде середовище ≥ впливають на людину в процес≥ трудовоњ д≥¤льност≥. 1.2. —ан≥тарн≥ норми встановлюють: - класиф≥кац≥ю виробничих акустичних коливань; - методи г≥г≥Їн≥чноњ оц≥нки виробничого шуму, ультразвуку та ≥нфразвуку - параметри, ¤к≥ нормуютьс¤, та њх допустим≥ величини; - вимоги до вим≥рювань на робочих м≥сц¤х. 1.3. —ан≥тарн≥ норми Ї обов'¤зковими дл¤ вс≥х м≥н≥стерств, в≥домств, п≥дприЇмств, установ, незалежно в≥д в≥домчоњ приналежност≥ та форм власност≥, громад¤н, ¤к≥ проектують, виготовл¤ють та експлуатують обладнанн¤, механ≥зми ≥ ≥нструменти, ¤к≥ Ї джерелами шуму, ультразвуку та ≥нфразвуку; ¤к≥ розробл¤ють та впроваджують заходи щодо зниженн¤ шк≥дливого впливу акустичних коливань на працюючих; ¤к≥ виконують державний сан≥тарний нагл¤д за умовами прац≥. 1.4. ¬имоги цих норм повинн≥ бути врахован≥ у нормативно-техн≥чних документах: стандартах, буд≥вельних нормах, техн≥чних умовах, ≥нструкц≥¤х, методичних вказ≥вках та ≥н., ¤к≥ регламентують конструктивн≥ та експлуатац≥йн≥ вимоги до машин, устаткуванн¤, обладнанн¤ та ≥нструменту, технолог≥чних процес≥в ≥ регламент≥в, заруб≥жних вироб≥в, що Ї джерелами шуму, ультра- та ≥нфразвуку у виробничих умовах. 1.5. √алузев≥ (в≥домч≥) документи повинн≥ бути приведен≥ у в≥дпов≥дн≥сть до положень даних норм. ¬≥дпов≥дальн≥сть за виконанн¤ даних норм покладаЇтьс¤ на кер≥вник≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й незалежно в≥д форм власност≥.
1.6. « введенн¤м в д≥ю цих сан≥тарних правил втрачають силу: —анитарные нормы шума на рабочих мостах є3223-85, —анитарные нормы и правила при работе с оборудованием, создающим ультразвук, передаваемый контактным путем на руки работающих є 2282-80, —анитарные нормы и правила при работе на промышленных ультразвуковых установках є 1733-77, √игиенические нормы ультразвука на рабочих местах є 2274-80, —анитарные нормы по ограничению шума на подвижном составе железнодорожного транспорта є 877-71, —анитарные нормы и правила по ограничению вибрации и шума на рабочих местах тракторов, сельскохоз¤йственных, мелиоративных, строительно-дорожных машинах и грузового автотранспорта є 1102-73, —анитарные правила по гигиене труда водителей є 4616-88 (у частин≥ допустимих р≥вн≥в шуму), —анитарные нормы шума на морских судах є2498-81 (у частин≥ допустимих р≥вн≥в шуму на робочих м≥сц¤х), ƒополнени¤ к —анитарным нормам шума на морских судах є 2498-81 дл¤ производственно-технологических помещений и рабочих мест на промысловых палубах морских судов флота рыбной промышленности є 4143-86, —анитарные нормы в помещени¤х судов речного флота є1404-76 (у частин≥ допустимих р≥вн≥в шуму на робочих м≥сц¤х), ћетодические указани¤ по проведению измерений и гигиенической оценки шумов на рабочих местах є 1844-78.
2. ласиф≥кац≥¤ виробничих акустичних коливань
2.1. ласиф≥кац≥¤ шум≥в
2.1.1. «а характером спектра шуми сл≥д под≥л¤ти на: - широкосмугов≥, з безперервним спектром шириною б≥льш н≥ж одна октава; - вузькосмужн≥ або тональн≥, в спектр≥ ¤ких Ї виражен≥ дискретн≥ тони. “ональний характер шуму встановлюЇтьс¤ вим≥рюванн¤м випром≥нюванн¤ у третинооктавних смугах частот по перевищенню р≥вн¤ шуму в одн≥й смуз≥ над сус≥дн≥ми не менш н≥ж на 10 дЅ. 2.1.2. «а часовими характеристиками шуми сл≥д под≥л¤ти на: - пост≥йн≥, р≥вень шуму ¤ких за повний робочий день при робот≥ технолог≥чного обладнанн¤ зм≥нюЇтьс¤ не б≥льш н≥ж на 5 дЅј при вим≥рюванн¤х на часов≥й характеристиц≥ "пов≥льно" шумом≥ра по шкал≥ "ј"; - непост≥йн≥, р≥вень шуму ¤ких за повний робочий день при робот≥ технолог≥чного обладнанн¤ зм≥нюЇтьс¤ б≥льш н≥ж на 5 дЅј при вим≥рюванн¤х за часовою характеристикою "пов≥льно" шумом≥ра по шкал≥ "ј". 2.1.3. Ќепост≥йн≥ шуми под≥л¤ютьс¤ на: - м≥нлив≥, р≥вень ¤ких безперервно зм≥нюЇтьс¤ у час≥; - переривчаст≥, р≥вень шуму ¤ких зм≥нюЇтьс¤ ступ≥нчасто на 5 дЅј ≥ б≥льше при вим≥рюванн¤х на часов≥й характеристиц≥ "пов≥льно" шумом≥ра по шкал≥ "ј", при цьому довжина ≥нтервал≥в, п≥д час ¤ких р≥вень залишаЇтьс¤ сталим, становить 1 с ≥ б≥льше; - ≥мпульсн≥, ¤к≥ складаютьс¤ з одного або дек≥лькох звукових сигнал≥в, кожен з ¤ких довжиною менше 1 с, при цьому, р≥вн≥ шуму у дЅ(ј1) ≥ дЅ(ј), вим≥р¤н≥ на часових характеристиках "≥мпульс" та "пов≥льно" шумом≥ра, в≥др≥зн¤ютьс¤ не менш н≥ж на 7 дЅ.
2.2. ласиф≥кац≥¤ ультразвуку
2.2.1. «а способом передач≥ в≥д джерела до людини ультразвук под≥л¤ють на: - пов≥тр¤ний, що передаЇтьс¤ через пов≥тр¤не середовище; - контактний, що передаЇтьс¤ на руки працюючоњ людини через твердее чи р≥дке середовище. 2.2.2. «а спектром ультразвук под≥л¤ють на: - низькочастотний, коливанн¤ ¤кого передаютьс¤ людин≥ пов≥тр¤ним та контактним шл¤хом (в≥д 1,2 х 104 до 1,0 х 105 √ц); - високочастотний, коливанн¤ ¤кого передаютьс¤ людин≥ т≥льки контактним шл¤хом (в≥д 1,0 х 105 до 1,0 х 109 √ц).
2.3. ласиф≥кац≥¤ ≥нфразвуку
2.3.1. «а часовими характеристиками ≥нфразвук под≥л¤ють на: - пост≥йний, р≥вень звукового тиску ¤кого по шкал≥ "Ћ≥н≥йна" на характеристиц≥ "пов≥льно" зм≥нюЇтьс¤ не б≥льш н≥ж на 10 дЅ за 1 хв. спостереженн¤; - непост≥йний, р≥вень звукового тиску ¤кого по шкал≥ "Ћ≥н≥йна" на характеристиц≥ "пов≥льно" зм≥нюЇтьс¤ б≥льш н≥ж на 10 дЅ за 1 хв. спостереженн¤.
3. јкустичн≥ параметри, що нормуютьс¤
3.1. ѕараметри шуму, що нормуютьс¤
3.1.1. ѕараметри пост≥йного шуму на робочих м≥сц¤х, що нормуютьс¤, Ї р≥вн¤ми звукових тиск≥в у октавних смугах з середньогеометричними частотами 31,5; 63; 125; 500; 1000; 2000; 4000; 8000 √ц в децибелах, ¤к≥ визначаютьс¤ за формулою:
L = 20 Lg –/–о (1)
де: – - середньоквадратичне значенн¤ звукового тиску у кожн≥й октавн≥й смуз≥, ѕа;
–о - вих≥дне значенн¤ звукового тиску у пов≥тр≥, що дор≥внюЇ 2 х 10-5 ѕа.
3.1.2. ѕри ор≥Їнтовн≥й г≥г≥Їн≥чн≥й оц≥нц≥ параметр≥в пост≥йного широкосмужного шуму на робочих м≥сц¤х, що нормуютьс¤, дозвол¤Їтьс¤ застосовувати р≥вень шуму в дЅј, вим≥р¤ний по шкал≥ "ј" часовоњ характеристики "пов≥льно" шумом≥ра та визначений за формулою:
L ј = 20 Lg –ј /–о (2)
де: –ј - ефективне значенн¤ звукового тиску з урахуванн¤м корекц≥њ "ј" шумом≥ра, ѕа.
3.1.3. —ередн≥й р≥вень звуку або октавних р≥вн≥в звукового тиску визначаЇтьс¤ зг≥дно з додатком 1. 3.1.4. ѕараметрами непост≥йного шуму (що коливаЇтьс¤ в час≥ та перериваЇтьс¤) на робочих м≥сц¤х, ¤к≥ нормуютьс¤, Ї ≥нтегральний р≥вень - екв≥валентний (по енерг≥њ) та максимальний р≥вень шуму у дЅј. ƒл¤ ≥мпульсного шуму нормованим параметром Ї екв≥валентний р≥вень шуму у дЅјекв. та максимальний р≥вень шуму - у дЅј1. ≈кв≥валентний р≥вень - це р≥вень пост≥йного шуму, д≥¤ ¤кого в≥дпов≥даЇ д≥њ фактичного шуму ≥з зм≥нними р≥вн¤ми за той же час, вим≥р¤ного по шкал≥ "ј" шумом≥ра. ≈кв≥валентний р≥вень визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до додатк≥в 2 та 3. 3.1.5. ƒопускаЇтьс¤ дл¤ характеристики виробничого шуму на робочих м≥сц¤х застосовувати дозу шуму або в≥дносну дозу шуму. ћетод розрахунку дози наведено у додатку 4.
3.2. ѕараметри ≥нфразвуку, що нормуютьс¤.
3.2.1. ѕараметри пост≥йного ≥нфразвуку на робочих м≥сц¤х, що нормуютьс¤, Ї р≥вн¤ми звукового тиску у октавних смугах частот з середньогеометричними частотами 2; 4; 8; 16 √ц у децибелах.
3.2.2. ƒл¤ непост≥йного ≥нфразвуку параметром, що нормуЇтьс¤, Ї загальний екв≥валентний р≥вень звукового тиску по шкал≥ "Ћ≥н≥йна" шумом≥ра у дЅл≥н. ≈кв≥валентний р≥вень визначають в≥дпов≥дно до додатк≥в 2 та 3. 3.2.3. ƒл¤ ор≥Їнтовноњ оц≥нки пост≥йного ≥нфразвуку допускаЇтьс¤ використовувати р≥вн≥ звукового тиску по шкал≥ "Ћ≥н≥йна" та "ј" шумом≥ра. а) L л≥н. - L ≤10 дЅ, ≥нфразвук практично в≥дсутн≥й; б) 10 дЅ / L л≥н. - L / ≤ 20 дЅ, ≥нфразвук не виразний; в) L л≥н. - L > 20 дЅ, виразний ≥нфразвук.
3.3. ѕараметри ультразвуку, що нормуютьс¤
3.3.1. ѕараметрами ультразвуку, що нормуютьс¤, утворюваного коливанн¤ми пов≥тр¤ного середовища у робоч≥й зон≥, Ї р≥вн≥ звукового тиску в дЅ у третинооктавних смугах з середньогеометричними частотами 12,5; 16,0; 20,0; 25,0; 31,5; 40,0; 63,0; 80,0; 100,0 к√ц. 3.3.2. ѕараметром ультразвуку, що нормуЇтьс¤ ≥ передаЇтьс¤ контактним шл¤хом, Ї п≥кове значенн¤ в≥брошвидкост≥ (м/с) у частотному д≥апазон≥ в≥д 0,1 ћ√ц до 10 ћ√ц, або його логарифм≥чний р≥вень у дЅ, ¤кий визначаЇтьс¤ за формулою: _ Lv = 20 lg V / Vо (3) _ де: V -п≥кове значенн¤ в≥брошвидкост≥, м/с; Vо - опорне значенн¤ в≥брошвидкост≥, що дор≥внюЇ 5 х 10 м/с. ƒл¤ ультразвуку при контактн≥й передач≥ допускаЇтьс¤ застосовувати ¤к параметр, що нормуЇтьс¤, ≥нтенсивн≥сть у ватах на квадратний сантиметр (¬т/кв. см).
4. ћетоди вим≥рюванн¤ шуму, ≥нфразвуку та ультразвуку
4.1. ¬им≥рюванн¤ шуму проводитьс¤ на пост≥йних робочих м≥сц¤х у прим≥щенн¤х, на територ≥њ п≥дприЇмств, на промислових спорудах та машинах (в каб≥нах, на пультах управл≥нн¤ ≥ т. п.).
4.1.1. –езультати вим≥рювань повинн≥ характеризувати шумовий вплив за час робочоњ зм≥ни (робочого дн¤). 4.1.2. ¬становлюЇтьс¤ така тривал≥сть вим≥рюванн¤ непост≥йного шуму: - дл¤ переривчастого шуму, за час повного робочого циклу з урахуванн¤м сумарноњ тривалост≥ перерв з р≥внем фонового шуму; - дл¤ шуму, що коливаЇтьс¤ у час≥, допускаЇтьс¤ загальна тривал≥сть вим≥рюванн¤ - 30 хвилин безперервно або вим≥рюванн¤ складаЇтьс¤ з трьох цикл≥в, по 10 хв. кожний; - дл¤ ≥мпульсного шуму тривал≥сть вим≥рюванн¤ - 30 хвилин. 4.1.3. ¬им≥рюванн¤ шуму в октавних смугах або р≥вн¤ шуму проводитьс¤ за допомогою шумом≥ра, ¤кий в≥дпов≥даЇ д≥ючим вимогам ƒержстандарту ”крањни ≥ маЇ посв≥дченн¤ про перев≥рку. ¬им≥рюванн¤ екв≥валентних р≥вн≥в шуму сл≥д проводити ≥нтегруючими шумом≥рами та шумо≥нтеграторами. ƒопускаЇтьс¤ використовувати ≥ндив≥дуальн≥ дозиметри шуму з параметром екв≥валентност≥ q = 3 - число децибел, що додаютьс¤ до р≥вн¤ шуму, при зменшенн≥ часу його д≥њ у 2 рази дл¤ збереженн¤ т≥Їњ ж дози шуму. ѕрилади повинн≥ бути перев≥рен≥ в органах ƒержстандарту. 4.1.4. ƒо та п≥сл¤ вим≥рювань провод¤ть акустичну або електричну кал≥бровку вим≥рювальних прилад≥в. –≥зниц¤ в кал≥бровц≥ не повинна перевищувати 1 дЅ. 4.1.5. ѕри проведенн≥ вим≥рювань м≥крофон сл≥д розташовувати на висот≥ 1,5 м над р≥внем п≥длоги чи робочого майданчика (¤кщо робота виконуЇтьс¤ сто¤чи) чи на висот≥ ≥ в≥дстан≥ 15 см в≥д вуха людини, на ¤ку д≥Ї шум (¤кщо робота виконуЇтьс¤ сид¤чи чи лежачи). ћ≥крофон повинен бути зор≥Їнтований у напр¤мку максимального р≥вн¤ шуму та в≥ддалений не менш н≥ж на 0,5 м в≥д оператора, ¤кий проводить вим≥рюванн¤. 4.1.6. ѕри швидкост≥ руху пов≥тр¤ б≥льш н≥ж 1 м/с на м≥сц≥, де провод¤тьс¤ вим≥ри, м≥крофон захищений протипов≥тр¤ним пристроЇм. 4.1.7. ѕри проведенн≥ вим≥рювань октавних р≥вн≥в звукового тиску перемикач частотноњ характеристики пристрою встановлюють в положенн≥ "ф≥льтр". ќктавн≥ р≥вн≥ звукового тиску вим≥рюють у смугах з середньогеометричними частотами 31,5 - 8000 √ц. ѕри проведенн≥ вим≥рювань р≥вн≥в звуку та екв≥валентних р≥вн≥в звуку, дЅј, дЅјекв. перемикач частотноњ характеристики пристрою встановлюють у положенн≥ "ј" чи "јекв". 4.1.8. ѕри проведенн≥ вим≥рювань р≥вн≥в шуму та октавних р≥вн≥в звукового тиску пост≥йного шуму перемикач часовоњ характеристики пристрою встановлюють в положенн¤ "пов≥льно". «наченн¤ р≥вн≥в приймають за середн≥ми показниками при коливанн≥ стр≥лки пристрою. 4.1.9. «наченн¤ р≥вн≥в шуму та октавних р≥вн≥в звукового тиску зчитують з≥ шкали пристрою з точн≥стю до 1 дЅј, дЅ. 4.1.10. ¬им≥рюванн¤ р≥вн≥в шуму та октавних р≥вн≥в звукового тиску пост≥йного шуму повинн≥ бути проведен≥ у кожн≥й точц≥ не менше трьох раз≥в. 4.1.11. ѕри проведенн≥ вим≥рювань екв≥валентних р≥вн≥в шуму, що коливаютьс¤ в час≥, дл¤ визначенн¤ екв≥валентного (за енерг≥Їю) р≥вн¤ шуму перемикач часовоњ характеристики пристрою встановлюють в положенн≥ "пов≥льно". «наченн¤ р≥вн≥в шуму приймають за показниками стр≥лки пристрою у момент в≥дл≥ку. 4.1.12. ѕри проведенн≥ вим≥рювань максимальних р≥вн≥в ≥мпульсного шуму перемикач часовоњ характеристики пристрою встановлюють в положенн≥ "≥мпульс". «наченн¤ р≥вн≥в приймають за максимальним показником пристрою. 4.1.13. ≤нтервали в≥дл≥ку р≥вн≥в шуму, що коливаЇтьс¤ в час≥, при вим≥рюванн¤х екв≥валентного р≥вн¤ тривал≥стю 30 хвилин становл¤ть 5 - 6 с при загальн≥й к≥лькост≥ в≥дл≥к≥в 360. 4.1.14. ƒл¤ наочного граф≥чного зображенн¤ розпод≥лу р≥вн≥в шуму у виробничих прим≥щенн¤х рекомендуЇтьс¤ складати карти шуму. 4.2. ¬им≥рюванн¤ ≥нфразвуку провод¤ть на пост≥йних робочих м≥сц¤х (б≥л¤ орган≥в керуванн¤ машин, пульт≥в, в каб≥нах ≥ т. п.), або в робочих зонах обслуговуванн¤ при робот≥ обладнанн¤ у характерному режим≥. ¬ каб≥нах самох≥дних та транспортно-технолог≥чних машин вим≥рюванн¤ провод¤ть при в≥дчинених та зачинених в≥кнах, при цьому, м≥крофон розм≥щують на в≥дстан≥ 15 см в≥д вуха працюючого. 4.2.1. ¬им≥рюванн¤ ≥нфразвуку проводитьс¤ шумом≥рами 1 класу з частотною характеристикою в≥д 1 √ц ≥ октавними або третинооктавними ф≥льтрами, а м≥крофон повинен мати нижньочастотну межу 2 Ц 3 √ц. ƒозвол¤Їтьс¤ використанн¤ магн≥тографа з частотною характеристикою не менш н≥ж 2 √ц. 4.2.2. ƒл¤ пост≥йного ≥нфразвуку вим≥рюють р≥вн≥ звукового тиску у дЅл≥н. та р≥вн≥ шуму дЅј, а також спектр у октавних смугах з в≥дл≥ком показник≥в за середн≥м положенн¤м стр≥лки шумовим≥рювача на характеристиц≥ "пов≥льно", або провод¤ть магн≥тний запис ≥нфразвуку, а дл¤ непост≥йного - визначають њх в≥дпов≥дн≥ екв≥валентн≥ р≥вн≥. ƒл¤ непост≥йного ≥нфразвуку у вигл¤д≥ п≥к≥в, що повторюютьс¤, або ≥мпульс≥в провод¤ть додатково в≥дл≥к за характеристикою "швидко" шумом≥ра по максимуму показника. 4.2.3. „ас спостереженн¤ при вим≥рюванн≥ октавних р≥вн≥в звукового тиску повинен в≥дпов≥дати величинам, вказаним у таблиц≥ 1.
“аблиц¤ 1
ћ≥н≥мальний та рекомендований час вим≥рюванн¤ при частотному анал≥з≥ ≥нфразвуку
4.3. ¬им≥рюванн¤ ультразвуку у пов≥тр¤ному середовищ≥ проводитьс¤ зг≥дно з пунктом 4.1.6 на в≥дстан≥ 0,5 м в≥д контуру устаткуванн¤ та не менш н≥ж 2 м в≥д оточуючих поверхонь. ¬им≥рюванн¤ потр≥бно проводити не менш н≥ж у 4 контрольних точках по контуру устаткуванн¤; при цьому, в≥дстань м≥ж точками вим≥рюванн¤ не повинна перевищувати 1 м. 4.4. ¬им≥рюванн¤ ультразвуку, ¤кий поширюЇтьс¤ контактним шл¤хом, проводитьс¤ шл¤хом визначенн¤ п≥кового значенн¤ в≥брошвидкост≥ на поверхн¤х, призначених дл¤ контакту з руками оператора. 4.4.1. ¬им≥рюванн¤ повинно проводитис¤ ≥нтерферометром у точц≥ максимального випром≥нюванн¤. –екомендований вим≥рювальний тракт повинен складатис¤ з датчика з чутлив≥стю, ¤ка дозвол¤Ї реЇструвати ультразвуков≥ коливанн¤ з р≥внем коливальноњ швидкост≥ на поверхн≥ не нижче 80 дЅ, лазерного ≥нтерферометра, схеми обробки сигнал≥в, ¤ка включаЇ ф≥льтри низькоњ та високоњ частоти, м≥л≥вольтметра ¬3-40, п≥дсилювача частоти диференц≥ального ланцюга та ≥мпульсного м≥л≥вольтметра ¬„-12. 4.4.2. ¬им≥рюванн¤ р≥вн≥в ультразвуку сл≥д проводити не менше трьох раз≥в у кожн≥й октавн≥й смуз≥ у кожн≥й точц≥. ѕри вим≥рюванн≥ непост≥йних р≥вн≥в звукового тиску в≥дл≥ки провод¤ть при максимальних значенн¤х.
5. Ќормативи виробничого шуму, ультразвуку та ≥нфразвуку
5.1. ƒопустим≥ р≥вн≥ звукового тиску у октавних смугах частот, екв≥валентн≥ р≥вн≥ звуку на робочих м≥сц¤х наведен≥ у таблиц≥ 2.
“аблиц¤ 2
5.2. ƒопустим≥ р≥вн≥ звукового тиску в октавних смугах частот, р≥вн≥ шуму та екв≥валентн≥ р≥вн≥ шуму на робочих м≥сц¤х дл¤ тонального та ≥мпульсного шуму сл≥д приймати на 5 дЅ менше за значенн¤, що вказан≥ у таблиц≥ 2. 5.3. ƒл¤ шуму, утворюваного у прим≥щенн≥ установками кондиц≥онуванн¤ пов≥тр¤, вентил¤ц≥њ та пов≥тр¤ного опаленн¤, допустим≥ р≥вн≥ звукового тиску в октавних смугах частот, р≥вн≥ шуму та екв≥валентн≥ р≥вн≥ звукового тиску на робочих м≥сц¤х встановлюютьс¤ на 5 дЅ менше н≥ж фактичн≥ р≥вн≥ шуму у прим≥щенн≥, ¤кщо останн≥ не перевищують значень таблиц≥ 2. ѕоправка дл¤ тонального та ≥мпульсного шуму, при цьому, не враховуЇтьс¤. 5.4. ћаксимальний р≥вень шуму, що коливаЇтьс¤ в час≥ та перериваЇтьс¤, не повинен перевищувати 110 дЅј. ћаксимальний р≥вень дл¤ ≥мпульсного шуму не повинен перевищувати 125 дЅј. 5.5. ѕри розробц≥ в≥домчих норматив≥в допустим≥ р≥вн≥ шуму дл¤ окремих вид≥в трудовоњ д≥¤льност≥ повинн≥ встановлюватис¤ з урахуванн¤м важкост≥ та напруженост≥ прац≥ зг≥дно з таблицею 3. “аблиц¤ 3
5.6. ƒопустимий р≥вень ультразвукового тиску в третинооктавних смугах з середньогеометричними частотами 12,5; 16; 25; 31,5 Ц 100 та вище к√ц на робочих м≥сц¤х в≥д ультразвукових установок наведено у таблиц≥ 4.
“аблиц¤ 4
ƒопустимий р≥вень ультразвукових тиск≥в в октавних смугах з середньогеометричними частотами 16; 31,5; 63 та вище к√ц наведено у таблиц≥ 5. “аблиц¤ 5
5.7. ћаксимальна величина ультразвуку у зонах, призначених дл¤ контакту рук оператора з робочими органами прилад≥в та устаткуванн¤, прот¤гом 8-годинного робочого дн¤ не повинна перевищувати значень, вказаних у таблиц≥ 6.
“аблиц¤ 6
5.8. ’арактеристиками ≥нфразвуку на робочих м≥сц¤х, що нормуютьс¤, Ї р≥вн≥ звукового тиску в октавних смугах частот з середньогеометричними частотами: 2; 4; 8; 16 √ц в дЅ. ƒопустим≥ р≥вн≥ наведен≥ у таблиц≥ 7. “аблиц¤ 7
ƒодаток 1
¬изначенн¤ середнього р≥вн¤ шуму або октавних р≥вн≥в звукового тиску
—ередн≥й р≥вень шуму L јсер. дЅј та середн≥ октавн≥ р≥вн≥ звукового тиску L сер. дЅ обчислюють за допомогою таблиц≥ ƒ.1.1. “аблиц¤ ƒ.1.1.
ƒодаванн¤ р≥вн≥в за таблицею провод¤ть у такому пор¤дку: 1) обчислюють р≥зницю р≥вн≥в, що додаютьс¤; 2) визначають додаток до б≥льш високого р≥вн¤ в≥дпов≥дно до таблиц≥; 3) додають додаток до б≥льш високого р≥вн¤; 4) аналог≥чн≥ д≥њ провод¤ть з одержаною сумою та трет≥м р≥внем ≥ т. д. ¬≥д одержаноњ суми "є" в≥дн≥мають 10 lg є, одержуючи середн≥й р≥вень. якщо р≥зниц¤ м≥ж найб≥льшим та найменшим вим≥р¤ними р≥вн¤ми не перевищуЇ 5 дЅ, то середнЇ значенн¤ L јсер. L сер. дор≥внюЇ середньому арифметичному значенню вс≥х вим≥р¤них р≥вн≥в.
ƒодаток 2
ќбчисленн¤ екв≥валентного р≥вн¤ переривчастого шуму
ќбчисленн¤ екв≥валентного р≥вн¤ шуму, дЅј (р≥вн¤ звукового тиску, дЅ) проводитьс¤ у так≥й посл≥довност≥. 1. ¬изначають поправки L ј≥, дЅј, L ≥, дЅ до значень вим≥р¤них р≥вн≥в шуму L ј≥, або октавних р≥вн≥в звукового тиску L ≥ в залежност≥ в≥д тривалост≥ ступен≥в шуму в≥дпов≥дно до таблиц≥ ƒ.2.1.
“аблиц¤ ƒ.2.1
2. ќбчислюють р≥зницю L ј≥ - L ј≥ , L ≥ - L ≥ дл¤ кожного ступеню шуму. 3. ƒодають енергетично одержан≥ р≥вн≥ шуму кожного ступен¤ за таблицею ƒ.1.1. ÷¤ сума ≥ Ї екв≥валентним р≥внем переривчастого шуму.
ѕриклад розрахунку екв≥валентного р≥вн¤ переривчастого шуму:
”мова: L 1ј = 110 дЅј прот¤гом 30 хв. L 2ј = 98 дЅј прот¤гом 130 хв. L 3ј = 75 дЅј прот¤гом 320 хв.
«а таблицею ƒ.2.1 визначаЇмо L ј дл¤ кожного найближчого значенн¤ р≥вн¤.
L 1ј = 12,0 дЅј L 2ј = 6,0 дЅј L 3ј = 2,0 дЅј
¬изначаЇмо величини L ј≥ - L ј≥ дл¤ кожного р≥вн¤.
110 дЅј - 12,0 дЅј = 98,0 дЅј 98 дЅј - 6,0 дЅј = 92,0 дЅј 75 дЅј - 2,0 дЅј = 73,0 дЅј
¬изначаЇмо енергетичну суму р≥вн≥в за таблицею ƒ.1.1. 98 дЅј - 92,0 дЅј = 6,0 дЅј ѕри р≥зниц≥ р≥вн≥в 6,0 дЅј додаток L ј = 1 дЅј, ¤ку додаЇмо до б≥льшого р≥вн¤: 98,0 дЅј + 1 дЅј = 99,0 дЅј ¬изначаЇмо р≥зницю м≥ж сумою двох перших р≥вн≥в та трет≥м р≥внем: 99,0 дЅј - 73,0 дЅј = 26,0 дЅј ѕри р≥зниц≥ р≥вн≥в 26,0 дЅј додаток L ј = 0, ¤кий додаЇмо до б≥льшого р≥вн¤: 99,0 дЅј + 0 = 99,0 дЅј ≈кв≥валентний р≥вень - 99 дЅј. њ ƒодаток 3
ќбчисленн¤ екв≥валентного р≥вн¤ шуму, ¤кий коливаЇтьс¤ у час≥
ќбчисленн¤ проводитьс¤ у так≥й посл≥довност≥: 1. ƒ≥апазон р≥вн≥в шуму, ¤к≥ вим≥рюютьс¤, под≥л¤ють на наступн≥ ≥нтервали: в≥д 38 до 42; в≥д 43 до 47; в≥д 48 до 52; в≥д 53 до 57; в≥д 58 до 62; в≥д 63 до 67; в≥д 68 до 72; в≥д 73 до 77; в≥д 78 до 82; в≥д 83 до 87; в≥д 88 до 92; в≥д 93 до 97; в≥д 98 до 102; в≥д 103 до 107; в≥д 108 до 112; в≥д 113 до 117; в≥д 118 до 122 дЅј. 2. ¬им≥рюван≥ р≥вн≥ шуму розпод≥л¤ють по ≥нтервалах, п≥драховують число в≥дл≥к≥в р≥вн≥в шуму у кожному ≥нтервал≥. –езультати в≥дл≥к≥в занос¤тьс¤ у графи 2 та 3 таблиц≥ ƒ.3.1. 3. «а таблицею ƒ.3.2 визначають частков≥ ≥ндекси в залежност≥ в≥д ≥нтервалу та числа в≥дл≥к≥в у даному ≥нтервал≥ р≥вн≥в шуму. ќдержан≥ значенн¤ записують у графу 4 табл. ƒ.3.1. 4. «аписан≥ у графу 4 частков≥ ≥ндекси додають, а результат записують у графу 5 табл. ƒ.3.1. 5. ≈кв≥валентний р≥вень шуму L јекв. = 30 + L ј≥, де L ј≥, - поправка, дЅј, ¤ка визначаЇтьс¤ за таблицею ƒ.3.3 в залежност≥ в≥д величини сумарного ≥ндексу.
“аблиц¤ ƒ.3.1 Ўум, що коливаЇтьс¤ у час≥ (тривал≥сть вим≥рюванн¤ 30 хв.)
в≥д 38 до 42 в≥д 43 до 47 в≥д 48 до 52 в≥д 53 до 57 в≥д 58 до 62 в≥д 63 до 67 в≥д 68 до 72 в≥д 73 до 77 в≥д 78 до 82 в≥д 83 до 87 в≥д 88 до 92 в≥д 93 до 97 в≥д 98 до 102 в≥д 103 до 107 в≥д 108 до 112 в≥д 113 до 117 в≥д 118 до 122
Δ L јекв. = дЅј L јекв. = дЅј
“аблиц¤ ƒ.3.2
ѕродовженн¤ таблиц≥ ƒ.3.2
“аблиц¤ ƒ.3.3
ƒодаток 4
ћетоди розрахунку доз шуму
« ф≥зичноњ точки зору, екв≥валентний р≥вень та доза Ї аналогами ≥ можливий њх взаЇмний перерахунок, але у ф≥з≥олого-г≥г≥Їн≥чному в≥дношенн≥ ц≥ два параметри в≥др≥зн¤ютьс¤ принципово: екв≥валентний р≥вень визначаЇтьс¤ по логарифм≥чн≥й шкал≥ у децибелах в≥д порога сприйн¤тт¤, а доза - у частках в≥д допустимоњ дози, ¤ка Ї порогом шк≥дливого впливу, та оц≥нюЇтьс¤ у л≥н≥йних величинах. ≈кв≥валентний р≥вень в≥дображаЇ середнЇ значенн¤ р≥вн¤ шуму за зм≥ну, а доза характеризуЇ сумарну енерг≥ю шуму за зм≥ну.
ѕри г≥г≥Їн≥чн≥й оц≥нц≥ за допомогою дози одержане фактичне значенн¤ пор≥внюЇмо з допустимим, а результат виражаЇмо у њњ кратност≥. ƒл¤ логарифм≥чних р≥вн≥в фактичне њх значенн¤ пор≥внюЇмо з допустимим, а одержану р≥зницю за таблицею ƒ.4.1 переводимо у рази.
“аблиц¤ ƒ.4.1
якщо числове значенн¤ отриманоњ р≥зниц≥ р≥вн≥в у таблиц≥ в≥дсутнЇ, то по стр≥чц≥ "–≥зниц¤ р≥вн≥в" знаходимо значенн¤. ¤к≥ у сум≥ в≥дпов≥дають отриман≥й р≥зниц≥. ¬≥дпов≥дно на стр≥чц≥ "¬≥дношенн¤ доз" знаходимо значенн¤ доз ≥ њх перемножуЇмо.
ѕриклад: ќтримана р≥зниц¤ р≥вн≥в 12 дЅј. 12 дЅј можна отримати додаванн¤м 10 + 2; 9 + 3 ≥ т. д. ѕо стр≥чц≥ "–≥зниц¤ р≥вн≥в" знаходимо, що 10 дЅј в≥дпов≥даЇ дозам 10; 2 дЅј - 1,6; 9 дЅј - 8; 3дЅј - 2. ќтриман≥ дози перемножуЇмо 10 х 1,6 = 16; 8 х 2 = 16. |
ќтправить сообщение дл¤:
konstantin33379@mail.ru с вопросами
и замечани¤ми об этом веб-узле.
|