[Эмблема организации]   Домашняя • Вверх • Обратная связь • Оглавление • Форма поиска

 

 

Услуги

Плакаты

Нормативная документация

Как заказать плакат

ДЕРЖАВHИЙ КОМІТЕТ УКРАЇHИ ПО HАГЛЯДУ ЗА ОХОРОHОЮ ПРАЦІ

ДЕРЖАВHИЙ HОРМАТИВHИЙ АКТ ПРО ОХОРОHУ ПРАЦІ

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державного комітету України
по нагляду за охороною праці
від 19.04.96 № 62

ДHАОП 1.2.00-5.01-96

 

ІНСТРУКЦІЯ З БЕЗПЕЧНОГО ПРОВЕДЕННЯ ВИБУХОВИХ РОБІТ НА МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ МІНІСТЕРСТВА ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

РОЗРОБЛЕHО

Українським державним науково-дослідним інститутом безпеки праці і екології в гірничо-рудній і металургійній промисловості (HДІБПГ)

ВHЕСЕHО

Міністерством промисловості України

ВВЕДЕHО

замість Тимчасової типової інструкції з техніки безпеки при проведенні підривних робіт на заводах Міністерства чорної металургії УРСР, затвердженої Міністерством чорної металургії УРСР 14.04.77 (НАОП 1.2.10-5.08-77).

 

 

Дата введення 01.09.96

 

1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАHHЯ.

Ця Інструкція поширюється на всі підприємства та організації, які ведуть проектування, підготовку та виконання підривних робіт на металургійних підприємствах Мінпрому України.

Інструкція уточнює вимоги з техніки безпеки при виконанні підривних робіт з врахуванням особливостей основних переділів металургійного виробництва, обробці металу вибухом, а також інших видів підривних робіт на територіях металургійних підприємств Мінпрому України.

Вимоги Інструкції поширюються на всіх спеціалістів, що керують підривними роботами та виконують їх проектування, підривників, а також осіб, що займаються прийманням, зберіганням, відпусканням і обліком вибухових матеріалів (ВМ).

З введенням в дію цієї Інструкції вважається такою, що не застосовується на території України, "Тимчасова типова інструкція з техніки безпеки при проведенні вибухових робіт на заводах Міністерства чорної металургії УРСР", затверджена Міністерством чорної металургії УРСР 14.04.77(НАОП 1.2.10-5.08-77). 

2. HОРМАТИВHІ ПОСИЛАHHЯ.

В цій Інструкції використані посилання на слідуючи документи:

Закон України про охорону праці. Постанова Верховної Ради України від 14.10.92 № 2695-XII.

Єдині правила безпеки при вибухових роботах, ДHАОП 0.00-1.17-92, затверджені Держгіртехнаглядом України 25.03.92.

Правила перевезення вибухових матеріалів автомобільним транспортом, ДHАОП 0.00-1.19-83, затверджені Постановою Держгіртехнагляду СРСР від 22.11.83 № 23-III.

Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, ДHАОП 0.00-4.12-94, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 4.04.94 № 30, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12.05.94 за № 95/304.

Положення про порядок побудови, викладу та оформлення державних нормативних актів про охорону праці, ДHАОП 0.00-4.13-94, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 1.03.94 № 16.

Положення про опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, ДHАОП 0.00-4.14-94, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.03.94 № 19, зареєстроване Міністерством юстиції України 12.05.94 за № 94/303.

Положення про розробку інструкцій з охорони праці, ДHАОП 0.004.15-85, затверджене ВЦРПС Держкомпраці СРСР 5.12.85.

Інструкція про порядок технічного розслідування і обліку випадків втрат вибухових матеріалів на підприємствах, в організаціях та об'Єктах, розташованих на території України, ДHАОП 0.005.14-93, затверджена наказом Держнаглядохоронпраці України від 14.09.93 № 85.

Перелік посад посадових осіб, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці, ДHАОП 0.008.01-93, затверджений наказом Держнаглядохоронпраці України від 11.10.93 № 94, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.10.94 за № 154.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою, ДHАОП 0.00-8.02-93, затверджений наказом Держнаглядохоронпраці України від 30.11.93 № 123, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.93 за № 196.

Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, ДHАОП 0.00-8.0393, затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 21.12.93 № 132, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 7.02.94 за № 20/229.

Правила безпеки у газовому господарстві підприємств чорної металургії (ПБГЧМ-86), HАОП 1.2.10-1.10-86, затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 18.03.86.

ОСТ 14.17-145-84 Вибухові роботи. Контроль якості незапобіжних вибухових матеріалів на гірничорудних підприємствах, HАОП 1.2.902.15-84, затвердженого наказом Мінчормета СРСР від 2.07.86 № 811. 

3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ виконанні ПІДРИВНИХ РОБІТ.

3.1. Організація проведення підривних робіт та державного нагляду за ними.

3.1.1. Підривні роботи на територіях металургійних підприємств Мінпрому України виконуються головними підприємствами згідно вимог ДHАОП 0.00-1.17-92 та цієї Інструкції. Примітка: Перелік головних металургійних підприємств визначається

наказом Мінпрому.

3.1.2. У виняткових випадках проведення підривних робіт на металургійних підприємствах може виконуватись іншими спеціалізованими організаціями по узгодженню з Мінпромом України та дозволом Держнаглядохоронпраці України.

3.1.3. Головні підприємства повинні до початку проведення підривних робіт оформити дозвільну документацію згідно ДHАОП 0.00-1.17-92.

3.1.4. Порядок організації підривних робіт на території підприємства визначається типовим проектом, затвердженим головним інженером підприємства, на якому проводяться підривні роботи, а при виконанні капітальних ремонтів та при новому будівництві споруд проектом організації робіт по капітальному ремонту (будівництві), затвердженому згідно встановленому порядку, та наказом (річним) по підприємству. Типовий проект підлягає узгодженню територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці.

3.1.5. Проектування буропідривних робіт (БПР) здійснюється головним підприємством, яке буде виконувати підривні роботи. Допускається до проектування підривних робіт залучати спеціалістів інших організацій та підприємств.

3.1.6. Підривні роботи на територіях металургійних підприємств виконуються згідно проекту або паспортів, складених на основі типового проекту і затверджених замісником головного інженера по БПР головного підприємства.

3.1.7. Підставою для розробки проекту (паспорта) буропідривних робіт є лист-заява дільниці підривних робіт від керівника підприємства (цеху).

3.1.8. В проектах (паспортах) повинні бути вказані: розрахункова небезпечна зона вибуху, схеми комунікацій в небезпечній зоні, заходи, що забезпечують безпеку робіт, а також рішення щодо розподілу поміж організаціями-виконавцями ремонту обов'язків з питань встановлення укрити місць вибуху, об'Єктів та комунікацій в небезпечній зоні, що підлягають захисту, освітленню робочих місць, виділення людей в оточення та для допоміжних робіт, відключення комунікацій, відводу машин та механізмів з небезпечної зони і т.і.

3.1.9. Передбачені проектом (паспортом) організаційно-технічні заходи з охорони праці доводяться до виконавців ремонту об'Єкта наказом по підприємству або розпорядженням по цеху, а при участі в ремонті (будівництві) підрядних організацій сумісним наказом керівників підприємства, на якому виконуються підривні роботи, головного підприємства та генпідрядної організації. Наказом (розпорядженням) повинні бути призначені особи, відповідальні за виведення людей з небезпечної зони, охорону небезпечної зони, а також передбачені час та порядок відключення комунікацій або зниження параметрів (тиску, температури, витрат і т.ін.), а також інші заходи, що забезпечують безпеку проведення підривних робіт.

3.1.10. Державний нагляд за безпечним проведенням підривних робіт здійснює Держнаглядохоронпраці України, підвідомчі територіальні управління та державні інспекції з охорони праці в промисловості, котрі для виконання покладених на них завдань:

організують та здійснюють на металургійних підприємствах державний нагляд за транспортуванням, збереженням, використанням та обліком ВМ, а також виробів на їх основі;

видають свідоцтва на експлуатацію місць зберігання ВМ та на придбання промислових ВМ;

видають дозвіл на проведення підривних робіт та робіт з ВМ;

вилучають дозволи на проведення вибухових робіт та робіт з ВМ в разі невідповідності їх вимогам нормативних актів з охорони праці;

проводять в порядку, встановленому ДHАОП 0.00-5.14-93, технічне розслідування обставин та причин втрат ВМ, приймають по результатам розслідування рішення, обов'язкові для виконання господарчими організаціями;

виконують інші функції щодо питань охорони праці при транспортуванні, збереженні, використанні та обліку ВМ. 

3.2. Персонал для підривних робіт.

3.2.1. Керівництво підривними роботами на територіях металургійних підприємств Мінпрому України покладається на замісника головного інженера по БПР головних підприємств.

3.2.2. На посаду замісника головного інженера по БПР призначається особа, яка має вищу технічну освіту та стаж праці по керівництву підривними роботами на металургійних підприємствах не менше трьох років.

3.2.3. Замісник головного інженера по БПР призначається наказом керівника головного підприємства після складання ним іспиту в територіальному управлінні Держнаглядохоронпраці України. Повторна перевірка знань з охорони праці виконується один раз в три роки в місцевих органах Держнаглядохоронпраці.

3.2.4. Права та обов'язки замісника головного інженера по БПР визначаються посадовою інструкцією, розробленою згідно з встановленим порядком, узгодженою територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці та затвердженою керівником підприємства.

3.2.5. Для виконання підривних робіт на кожному головному підприємстві створюють дільниці підривних робіт, підпорядковані безпосередньо заміснику головного інженера по БПР.

3.2.6. Кожна дільниця підривних робіт має бути забезпечена достатньою кількістю термопар, термометрів, набійників, набором шаблонів, червоних сигнальних прапорців та фонарів, електричною сиреною, люксометрами, засобами контролю отруйних продуктів вибуху в повітрі робочої зони, сумками та ящиками для доставки ВМ.

3.2.7. Обліковий склад дільниці підривних робіт визначається керівником головного підприємства, при цьому чисельність осіб технічного нагляду повинна встановлюватись зважаючи на вимогу обов'язкової присутності їх на місцях проведення підривних робіт в кожній зміні.

3.2.8. На посаду майстра дільниці підривних робіт може бути призначено підривника, що має стаж роботи з основної професії (підривника) не менше двох років.

3.2.9. Навчання професії підривника для металургійної промисловості повинно проводитись згідно ДHАОП 0.00-4.12-94 та ДHАОП 0.00-1.17-92 за програмами, узгодженими комітетом Держнаглядохоронпраці України. Програми навчання повинні передбачати поглиблене теоретичне та практичне вивчення технологічних особливостей металургійного виробництва, заходів з охорони праці при проведенні підривних робіт на території металургійних підприємств, при цьому стаж робіт для осіб, котрі навчаються, по одній з металургійних спеціальностей не обов'язковий.

3.2.10. До самостійного підривання в гарячих масивах допускаються підривники, які пропрацювали другим підривником при підривних роботах в гарячих масивах не менше одного року. Примітка: Перший підривник підривник, на якого виписується наряд-путівка.  

3.2.11. Кожен підривник повинен бути забезпечений наданими підприємством: костюмом бавовняним, курткою сукняною, курткою та брюками ватяними, валянками, чобітьми та черевиками, рукавичками шкіряними та бавовняними, захисною каскою з фігурним припливом для кріплення фари головного світильника, теплим підшоломником, годинником, головним акумуляторним світильником, окулярами, фільтруючими протиаерозольними респіраторами, свистком та ножем.

3.2.12. Персонал дільниці підривних робіт та працівники, котрих залучають до підготовки та виконання підривних робіт, повинні бути ознайомлені з цією Інструкцією за підписом. Інструктаж з ними повинен виконуватись згідно ДHАОП 0.00-8.01-93 та ДHАОП 0.00-4.12-94. 

3.3. Транспортування, доставка, зберігання, порядок приймання, відпускання і обліку ВМ.

3.3.1. Перевезення ВМ повинно виконуватись згідно вимог ДHАОП 0.00-1.17-92 і ДHАОП 0.00-1.19-96.

3.3.2. Вибухові матеріали під час транспортування повинні супроводжуватися підривниками або озброєною охороною.

3.3.3. Автомобілі для перевезення ВМ повинні закріплюватись за дільницями підривних робіт.

3.3.4. Доставка ВМ до робочих місць повинна виконуватись згідно розділу 1 пункту 3 ДHАОП 0.00-1.17-92.

3.3.5. Бойовики з капсулями-детонаторами (КД) при перевезенні та перенесенні повинні розміщуватися горизонтально або вертикально в один ряд в спеціальних ящиках, критих зсередини м'яким матеріалом.

При безкапсульному підриванні дозволяється бойовики в металевій або в цупкій термоізолюючій оболонці з товщиною стінки не менше 6 мм переносити зв'язаними між собою. Загальна маса зв'язаних бойовиків не повинна перевищувати 10 кг.

3.3.6. Доставка ВМ від будинку підготовки ВМ до місць виконання підривних робіт повинна здійснюватись згідно встановлених керівником підривних робіт маршрутам.

3.3.7. При цілодобовому виконанні підривних робіт дозволяється протягом ремонту металургійного агрегату зберігати ВМ в кількостях, дорівнюючих добовій потребі, в приміщенні поблизу місця виконання підривних робіт згідно зі спеціальною інструкцією, розробленою з врахуванням вимог ДHАОП 0.00-4.15-85 і ДHАОП 0.00-8.03-93, узгодженою місцевими органами Держнаглядохоронпраці та затвердженою керівником підприємства. При цьому отримання ВМ повинно оформлятися по наряд-путівці, а порядок передачі ВМ згідно вищевказаної інструкції. Місце добового зберігання ВМ повинно знаходитися під безперервною охороною.

3.3.8. Порядок приймання, відпускання та обліку ВМ виконується згідно ДHАОП 0.00-1.17-92.

3.3.9. ВМ для виконання підривних робіт відпускаються зі складу ВМ по наряд-путівкам, підписаним замісником головного інженера по БПР, або начальником, або старшим майстром, або змінним майстром дільниці підривних робіт.

3.3.10. Забороняється видавання підривникам зі складу немаркованих КД та ВМ з підозрою щодо їх якості без випробувань, стверджуючих їх якість. Примітка. Випробування ВМ рекомендується виконувати, керуючись ДHАОП 1.2.90-2.15-84.

3.3.11. Допускається при прийманні вибухових речовин (ВР), що надходять на видатковий склад в несправній (зіпсованій) тарі, проводити випробування по зовнішньому їх вигляду та на здатність до передачі детонації. Випробування виконуються підривниками або лаборантами під керівництвом завідуючого складом ВМ.

3.3.12. Результати всіх випробувань ВМ необхідно оформлювати актами.

3.3.13. При виявленні дефектів під час огляду або отриманні незадовільних результатів випробувань складається рекламаційний акт, котрий надсилається заводу-виготовлювачу та місцевому органу Держнаглядохоронпраці. Видавання ВМ такої партії забороняється. Питання щодо подальшого використання ВМ вирішується комісією з участю представників служби підривних робіт і бухгалтерії підприЄмства-споживача ВМ та підприЄмства-виготовлювача ВМ.

3.3.14. Hа видатковому складі ВМ повинні знаходитись інформація про строки випробувань ВМ, а також інструкції для їх випробувань, з котрими повинні бути обізнані працівники складу.

3.3.15. ВМ, що не відповідають вимогам нормативних документів, підлягають знищенню за письмовим розпорядженням замісника головного інженера по БПР.  

3.4. Методи проведення підривних робіт та способи підривання.

3.4.1. На територіях металургійних підприємств проведення підривних робіт повинно здійснюватись шпуровими, свердловинними зарядами та зарядами, розміщуваними в рукавах. Допускається використання накладних зарядів з дотриманням п. 6.1 ціЄї інструкції.

3.4.2. Для ініціювання зарядів дозволяється використання вогневого підривання та підривання з використанням детонуючого шнура (ДШ). Підривання з використанням електродетонаторів (ЕД) дозволяється тільки при обробці металу вибухом (п.6.3 існуючої Інструкції), а також при застосуванні ЕД, нечутливих до блукаючих струмів, (наприклад ЕД-24), якщо температура масиву, що буде підриватися, не досягає 50 °С.

3.4.3. Вибір метода проведення підривних робіт і способу підривання у кожному окремому випадку визначається проектом (паспортом) з врахуванням особливих умов для кожної роботи та основних положень цієї Інструкції. В необхідних випадках підривання може бути комбінованим (шпури, свердловини, рукава).

3.4.4. Заряди завжди повинні розраховуватись на рихлення. 

3.5. Підготовка до виконання підривних робіт.

3.5.1. Розпочинати підготовку рукавів, місць буріння шпурів, свердловин та інших технологічних операцій, пов'язаних з підготовчими операціями, для виконання підривних робіт дозволяється тільки після повної зупинки основного металургійного агрегату та передачі його ремонтним організаціям, при цьому обов'язкове дотримання вимог Положення про використання наряд-допусків при виконанні робіт підвищеної небезпеки на підприємствах і в організаціях Міністерства металургії СРСР.

3.5.2. Вентиляція та освітлення місць підготовки і проведення підривних робіт, буріння та охолодження шпурів, свердловин, підготовка рукавів виконуються згідно проекту організації робіт (ПОР) на проведення вибухів.

3.5.3. Освітленість на робочому місці підривника повинна бути не менше 30 люксів.  

3.5.4. Місця знаходження підривників під час виконання вибуху повинні передбачатися проектом за межею небезпечної зони.

3.5.5. Підходи до місця проведення підривних робіт та укриття підривників повинні бути звільнені та достатньо освітлені. Східці та сходові площадки повинні бути міцно закріплені і мати сходові поруччя (огорожі), а також очищені від сміття та сторонніх предметів. Користуватися канатними драбинами забороняється. 

3.6. Відповідальність за безпечне проведення підривних робіт.

3.6.1. Директор головного підприємства несе відповідальність за:

забезпечення дільниці підривних робіт складом ВМ потрібної місткості та транспортними засобами для перевезення ВМ;

забезпечення місць зберігання ВМ воєнізованою або озброєновахтерською охороною.

3.6.2. Головний інженер головного підприємства несе відповідальність за:

організацію підготовки та безпечне проведення підривних робіт;

своєчасне притягнення до відповідальності порушників порядку зберігання, обліку та використання ВМ;

організацію встановленого порядку розслідування нещасних випадків та випадків втрат ВМ;

контроль за своєчасним проведенням інструктажів з охорони праці.

3.6.3. Замісник головного інженера по БПР несе відповідальність за:

контроль за станом та організацією експлуатації засобів доставки та транспортування ВМ;

зберігання ВМ в кількостях, не перевищуючих встановлених норм;

дотримання встановленого порядку допуску осіб до проектування, керівництва, проведення підривних робіт і зберігання ВМ;

своєчасне забезпечення дільниць підривних робіт необхідним асортиментом ВМ;

організацію охорони при транспортуванні та розвантаженні ВМ на складі та місцях робіт;

допуск до проведення підривних робіт та випробування ВМ тільки осіб, які мають на це право;

правильну постановку обліку на складі;

правильність організації випробування ВМ, що надходять на склад;

організацію регулярного нагляду за технічним станом складу ВМ, засобами протипожежного захисту та роботою обслуговуючого персоналу та охорони;

контроль за витратами ВМ за призначенням;

правильність та обґрунтованість заявок на виконання підривних робіт та отримання ВМ;

контроль за вірне складення проекту (паспорта) підривних робіт;

забезпечення щомісячної перевірки порядку зберігання, приймання, відпускання та обліку ВМ на складі;

організацію і проведення пробних підривань для складання проекту (паспорта) на виконання підривних робіт;

контроль за дотриманням вимог ДHАОП 0.00-1.17-92 персоналом, виконуючим підривні роботи.

3.6.4. Начальник (старший майстер) дільниці підривних робіт несе відповідальність за:

організацію підривних робіт щодо суворої їх відповідності проекту (паспорту);

додержання підпорядкованим йому персоналом порядку зберігання, обліку, використання та транспортування ВМ;

допуск до проведення підривних робіт тільки осіб, які мають на це право;

стан контролю за своєчасною звітністю підривників про витрати ВМ та повернення підривниками залишків ВМ на склад, а також контролю за правильне потвердження витрат ВМ підривниками;

розставлення постів оточення небезпечної зони до початку підривних робіт згідно проекту;

своєчасне проведення інструктажів з охорони праці.

3.6.5. Майстер дільниці підривних робіт несе відповідальність за:

виконання підривних робіт згідно проекту (паспорта);

відповідність підготовки робочого місця підривника вимогам з охорони праці, передбаченим проектом (паспортом), віддання дозволу підривнику на вибух;

допуск до проведення підривних робіт тільки осіб, вказаних в наряді;

огляд місця підривних робіт після вибуху та провітрювання;

керівництво своєчасною та безпечною ліквідацією невибухлих зарядів;

допуск працівників на місце підривання після вибуху;

витрати ВМ підривниками за призначенням;

правильність підтвердження про витрати ВМ підривниками;

своєчасне інформування начальника дільниці (старшого майстра) щодо невибухлих зарядів, записи в журналі ліквідації невибухлих зарядів, своєчасність їх ліквідації;

виставлення постів охорони біля місць розташування невибухлих зарядів.

3.6.6. Завідуючий складом ВМ несе відповідальність за:

додержання встановлених правил зберігання, розміщення, приймання, обліку, випробувань ВМ;

своєчасне оприбуткування ВМ;

видавання ВМ в відповідності з наряд-путівкою;

псування, недостачу або надлишки ВМ на складі;

оформлення прибутково-видаткових документів на ВМ;

зберігання печаток, ключів від сховищ, пломбуючих щипців, не доводячи до їх втрати або передачі іншим особам;

перевантаж складу.

3.6.7. Роздавальник ВМ несе відповідальність за:

додержання встановлених правил зберігання, розміщення, приймання, обліку та видавання ВМ;

псування, недостачу або надлишки ВМ на складі;

правильне оформлення видаткових документів на ВМ;

видавання ВМ тільки підривникам, відзвітувавшим своєчасно за використані ВМ.

3.6.8. Підривник несе відповідальність за:

зберігання отриманих ним ВМ;

передачу ВМ змінному підривнику не в відповідності з інструкцією та іншим особам;

втрати, самовільне знищення або залишання ВМ на робочих місцях, а також використання ВМ не за призначенням;

проведення підривних робіт з відступом від проекту (паспорта);

додержання заходів з охорони праці, що належать до його компетенції;

своєчасне повернення на склад залишків невикористаних ВМ та за достовірність записів в наряд-путівці щодо дійсних витрат ВМ;

належний огляд місця проведення підривних робіт після підривання;

додержання правил з транспортування ВМ від місця зберігання до місця роботи та назад.

4. ПРОВЕДЕHHЯ ПІДРИВHИХ РОБІТ В ГАРЯЧИХ МАСИВАХ.

4.1. Специфічні особливості підготовки і проведення підривних робіт.

4.1.1. При виконанні підривних робіт на металургійних підприємствах слід керуватися ДHАОП 0.00-1.17-92.

4.1.2. Перед заряджанням шпурів (свердловин, рукавів) в гарячих масивах обов'язкова перевірка їх довжини та діаметра підривниками, а міри охолодження спеціалістами дільниці підривних робіт.

4.1.3. Довжину та діаметр шпуру (свердловини, рукава) контролюють шаблонами. Діаметр шаблона повинен на 5-10 мм перевищувати діаметр зарядів, що використовуються. В разі необхідності майстру дільниці підривних робіт допускається до заряджання коректувати масу ВР або кількість зарядів.

4.1.4. Результати вимірювань температури перед заряджанням записують в спеціальний пронумерований журнал вимірювань температури. Температура повинна вимірюватися на дні шпуру (свердловини, рукава) перевіреними термометрами або термопарами згідно інструкцій по їх експлуатації.

4.1.5. Бойовики для підривання гарячих масивів повинні виготовлятися в будинку підготовки ВМ або в інших місцях, встановлених керівником або головним інженером підприємства по узгодженню з місцевими органами Держнаглядохоронпраці, але не ближче 50 м від місця заряджання.

4.1.6. Забороняється підривання шпурів (свердловин, рукавів) в гарячих масивах без набійки. Для набійки дозволяється застосовувати тільки добре просіяний пісок чи глину. Ущільнення набійки заборонено.

4.1.7. При підриванні гарячих масивів забороняється використання розосереджених зарядів з проміжною інертною набійкою (пісок, глина) або повітряними проміжками.

4.1.8. Одночасне підривання групи зарядів в гарячих масивах дозволяється виконувати тільки з використанням детонуючого шнура (ДШ). При підриванні поодиноких зарядів дозволяється використання вогневого підривання.

4.1.9. Частина ДШ, розміщувана поза зарядом, повинна бути термоізольована оболонкою із азбесту товщиною не менше 6 мм.

4.1.10. Дублювання підривної мережі з використанням ДШ обов'язкове.

4.1.11. Запалювальну трубку слід приєднувати до магістралі ДШ в місці, зручному для відходу підривників в укриття.

4.1.12. При температурі в шпурі 81-200 °С дозволяється підривати одночасно двома підривниками не більше двох зарядів, при температурі 45-80 °С не більше п'яти зарядів. При температурі 45 °С і нижче кількість зарядів, що підриваються одночасно, не обмежується.

4.1.13. Після кожного підривання в закритих приміщеннях (об'Ємах) допуск підривників до місця підривання для підготовки слідуючого вибуху дозволяється тільки після повного провітрювання, огляду місця робіт керівником підривних робіт разом з керівником робіт по ремонту.

4.1.14. Ліквідація невибухлих зарядів при підривних роботах виконується згідно ДHАОП 0.00-1.17-92. 

4.2. Підривні роботи в доменних цехах.

4.2.1. В доменних цехах дозволяється виконувати слідуючи роботи: утворення прорізів (вікон) в кладці; обвалювання охолоді та вогнетривкої футеровки; розпушування гарнісажу та руйнування кладки поду; розтинання металевого "козла"; руйнування кладки повітронагрівника.

4.2.2. Підривні роботи всередині печі допускаються при умові виконання необхідних заходів щодо очищення повітря від отруйних газів та контролю за вміщенням вуглекислого газу в місцях проведення підривних робіт.

4.2.3. На час виконання підривних робіт керівником ремонту для своєчасного усунення можливих ушкоджень на печі повинна бути створена бригада в складі водопровідника, електрика, монтажника, газорятівника, а при необхідності і працівників інших спеціальностей. Бригада очолюється особою, призначеною наказом або розпорядженням, і виконує вказівки керівника підривних робіт. Під час підривних робіт бригада повинна знаходитись за межами небезпечної зони, а керівник підривних робіт повинен мати з нею зв'язок.

4.2.4. Керівник підривних робіт повинен мати прямий телефонний або радіофікований зв'язок з диспетчерами доменного цеху і підприємства.

4.2.5. Перед утворенням прорізу (вікна) в кладці доменної печі супроти повинен бути улаштований захист з сталевих листів товщиною не менше 10 мм. Захист повинен бути міцним і не допускати розсіювання осколків від вибуху.

4.2.6. Обвалювання охолоді та вогнетривкої футеровки.

4.2.6.1. До початку підривних робіт рівень шихтових матеріалів в доменній печі потрібно знизити на один метр нижче нижнього рівня охолоді.

4.2.6.2. Кільцева охолодь повинна бути спочатку розірвана вздовж по вертикалі не менш чим в двох місцях, після чого її підбивають знизу по горизонталі.

4.2.6.3. При відставанні охолоді від кладки або зміщенні її відносно вісі шпуру в кладці повторні вибухи повинні виконуватись з використанням зарядів, розміщених в цупких гільзах. Заряди в шпур подають за допомогою дерев'яних жердин, до яких кріплять заряд.

4.2.6.4. Неодноразові прострілювання шпурів під час обвалювання охолоді призводять до збільшення їх діаметра. В даному випадку для проведення послідуючих вибухів шпури повинні бути ретельно забиті вогнетривкою глиною, в якій слід повторно пробурити шпури необхідного діаметра.

4.2.6.5. Забороняється проведення підривних робіт при появі полум'я між кладкою та охолоддю, що відійшла від кладки внаслідок підривних робіт, до його повного усунення.

4.2.6.6. Газоводопаропроводи в небезпечній зоні повинні бути захищені сталевими листами.

4.2.6.7. Підготовка та заряджання шпурів (рукавів, свердловин) для обвалювання охолоді та вогнетривкої футеровки, що спеклася, в разі розміщення прорізів вище 1,7 м рівня кільцевої площадки повинні виконуватись з спеціально обладнаних підмостів не менше 0,8 м в ширину та 1,5 м в довжину з поруччями.

4.2.7. Розпушування гарнісажу та руйнування кладки поду.

4.2.7.1. Якщо підривні роботи при розпушуванні гарнісажу проводять в фурменній зоні напроти фурменних вікон, що виходять на об'Єкти, які потребують захисту, закріплюють металеві листи товщиною не менше 2 мм на відстані 0,8-1,0 м від вікон. Краї листів повинні перекривати вікна не менш чим на 0,5 м з кожного боку.

4.2.7.2. При розпушуванні гарнісажу в зоні скреперування захисні пристрої передбачаються проектом.

4.2.7.3. При виконанні підривних робіт в горні печі місце вибуху вкривають сталевими листами товщиною не менше 10 мм.

4.2.7.4. Запалювальні трубки приєднують до магістралі ДШ в місці, зручному для відходу підривників в укриття, а при роботі в зоні скреперування це місце повинно бути за межами горна.

4.2.7.5. Під час руйнування кладки поду підривні роботи повинні виконуватись послідовно в кожному із прорізів. Проведення підривних робіт одночасно в двох прорізах не допускається.

4.2.8. Розтинання металевого "козла".

4.2.8.1. Керівництво всім комплексом робіт по розтинанню "козла" повинно доручатися головному інженеру по ремонту доменної печі.

4.2.8.2. З метою попередження розсіювання навколо осколків металу і шлаку забороняється розпочинати розтинання "козла" до спорудження над ним надійних захисних укрить згідно проекту.

4.2.8.3. В разі товщини "козла" більше 1,5 м його необхідно розтинати прошарками.

4.2.8.4. Перед розтинанням "козла" його, при необхідності, слід оконтурити (оголити). Оконтурювання слід виконувати послідовно прошарками на глибину нижче прошарку, що підлягає розтинанню, на 0,3-0,5 м.

4.2.8.5. При розтинанні "козла" слід користуватися рукавами, глибина котрих не повинна перевищувати 0,9 товщини прошарку, що має підриватися.

4.2.8.6. Всі фурменні вікна, шлакові льотки повинні бути надійно затулені міцними металевими щитами товщиною не менше 10 мм.

4.2.8.7. Проходи до "козла", що підлягає розтинанню, повинні бути перерізом не менше 0,8 х 1,5 м. Проходи повинні бути незахаращеними. Входи та виходи для підривників з доменної печі повинні бути обладнані містками-східцями або трапами, що не допускають ковзання по них людей.

4.2.8.8. Допускається заряджати рукава насипом при умові охолодження їх до температури нижче 70 °С. Довжина забійки повинна бути не менше 1/3 глибини рукава.

4.2.8.9. Загальна маса зарядів, що підривають одночасно, не повинна перевищувати 30 кг (по ВР).

4.2.8.10. Після вибуху і провітрювання, але не раніш як через 15 хвилин, керівником підривних робіт разом з керівником ремонтної організації проводиться огляд елементів печі, захисних укрить та місця вибуху. При виявленні невибухлого заряду повинно бути прийняте сумісне рішення щодо порядку ліквідації невибухлого заряду та усунення пошкоджень захисного укриття.

4.2.8.11. Допуск ремонтному персоналу на продовження робіт в районі, де проводяться вибухи, видає керівник підривних робіт після огляду місця вибуху, відбирання проб повітря на вміст токсичних речовин та усунення (в разі потреби) порушень в конструкціях укриття.

4.2.9. Руйнування кладки повітронагрівників.

4.2.9.1. Підготовка і проведення підривних робіт на повітронагрівниках виконуються тільки при наявності дозволу газорятівної служби та в присутності представника від цієї служби, при цьому повинен оформлюватися наряд-допуск на виконання робіт в газонебезпечних місцях у відповідності з додатком 9 HАОП 1.2.10-1.10-86.

4.2.9.2. Навпроти технологічних вікон повинні бути закріплені металеві листи товщиною не менше 3 мм на відстані не менше 0,8 м від вікон. Краї листів повинні виходити за периметр вікна з кожної сторони не менше 0,5 м. Кріплення захисних пристроїв повинно виключати їх обвалення (порушення) від вибуху.

4.2.9.3. Перед початком підривних робіт по руйнуванню насадки повітронагрівника завчасно повинна бути завалена кладка купола.

4.2.9.4. Загальна маса зарядів, що одночасно підриваються, не повинна перевищувати 10 кг.

4.2.9.5. Відстань між кожухом броні повітронагрівника та зарядами повинна бути більше 1 м.

4.2.9.6. Підривання виконують шпуровими зарядами зверху вниз. Допускається використання технологічних комірок. При цьому заряд підвішують в комірці на дроті по її центру.

4.2.9.7. Допускається місце укриття підривників обладнувати за сусіднім повітронагрівником. 

4.3. Підривні роботи в сталеплавильних цехах.

4.3.1. В сталеплавильних цехах підривним способом дозволяється виконувати слідуючи роботи: руйнування вогнетривкої кладки і шлака по верхній та нижній будівлі мартенівських печей, футеровки електропечей, міксерів.

За допомогою вибуху, в разі необхідності, допускається розтинання "козла" в міксері та електродів в електропечах.

4.3.2. Підривні роботи під час ремонту мартенівських печей.

4.3.2.1. Для запобігання розсіювання осколків під час розпушування кладки верхньої будівлі печі забороняється руйнувати розпірно-підвісне склепіння та демонтувати завалочні вікна до закінчення підривних робіт.

4.3.2.2. При наявності головного склепіння підривання задньої та передньої стінок ванни повинно виконуватись тільки зовні, при заслонених завалочних вікнах. При підриванні поду з заходом у ванну при самовільно обваленій кладці головного склепіння вона повинна бути видалена, а подина очищена від бою цегли.

4.3.2.3. При підриванні вогнетривкої кладки ванни з обваленим склепінням місце вибуху після заряджання та набійки шпурів піском повинно вкриватися металевими листами товщиною не менше 2 мм, з привантаженням згідно проекта , при цьому кількість шпурових зарядів не повинна перевищувати двох.

4.3.2.4. В разі підривання ванни з обваленим склепінням небезпечна зона повинна прийматися із врахуванням розсіювання осколків.

4.3.2.5. Пульти управління печі, що ремонтується, та сусідньої печі повинні бути надійно захищені від пошкоджень згідно проекта; в трубопроводах, що знаходяться в зоні підривних робіт, необхідно знизити тиск до нижніх рівнів, які допускаються технологією виробництва, або зовсім відключати на час вибухів.

4.3.2.6. При розпушуванні шлака в шлаковиках та зашлакованої насадки в регенераторах повинні передбачатися заходи, що виключають розсіювання осколків при підривних роботах.

4.3.2.7. При відсутності склепіння шлаковика або регенератора місце підривних робіт повинно вкриватися металевими листами. При наявності склепіння після кожного вибуху підривник та майстер по ремонту металургійних печей оглядають склепіння. Порушену частину його обвалюють або закріплюють.

4.3.2.8. При розпушуванні шлаку в шлаковиках вертикальні канали повинні перекриватися щільними захисними перекриттями для запобігання падінь цегли та випадкових речей в шлаковик. До перекриття вертикальних каналів вхід до шлаковиків з метою виконання підривних робіт заборонено.

4.3.2.9. Підривні роботи по розпушуванню прошлакованої насадки регенераторів виконуються подібно викладеному в пп.4.2.9.34.2.9.6.

4.3.2.10. Виконання підривних робіт під час випуску плавки або заливки чавуна на сусідній печі забороняється.

4.3.3. Підривні роботи при ремонті електропечей.

4.3.3.1. Місця підривних робіт повинні надійно перекриватися захисними пристроями.

4.3.3.2. Пульти управління електропечі, що ремонтується, та суміжних печей повинні бути надійно захищені щитами.

4.3.3.3. Підривні роботи, як правило, повинні виконуватися до демонтажу верхньої частини печі. Якщо цю умову виконати неможливо, шахта печі повинна бути перекрита, а отвори та прорізи в кожусі печі надійно затулені металевими щитами.

4.3.3.4. Розтинання електродів повинно виконуватись згідно основних положень п.3.2.8 з врахуванням конструктивних особливостей, притаманих електропечам.

4.3.4. Підривні роботи під час ремонта міксера.

4.3.4.1. Проект на виконання підривних робіт при ремонті міксера додатково повинен затверджуватися головним інженером підприємства, у віданні якого знаходиться міксер.  

4.3.4.2. Перед початком проведення підривних робіт необхідно:

відключити газ та демонтувати газові горілки підігрівання міксера;

охолодити металевого "козла" до температури нижче 200 °С;

при необхідності зняти одну чи дві торцеві стінки міксера;

зруйнувати всю вільну від металевого "козла" вогнетривку кладку, що легко піддаЄться ламанню, прибрати цеглу з міксера на нижню площадку;

встановити захисні укриття.

4.3.4.3. Зливний носок, амбразури для горілок і відкриті торцеві прорізи міксера повинні бути затулені міцними металевими щитами. Щити повинні міцно кріпитися до кожуха міксера.

4.3.4.4. Захисні пристрої повинні виступати за периметр затулюваного прорізу на відстань не менше 1 м.

4.3.4.5. Поміж захисним пристроєм та кожухом міксера (де це необхідно) слід залишати прохід для підривників шириною 0,8 м.

4.3.4.6. Забороняється розтинання металевого "козла" без попереднього оконтурювання його на висоту прошарку, що буде підриватися. При оконтурюванні маса кожного заряду не повинна перевищувати 0,5 кг.

4.3.4.7. При розтинанні "козла" звільнена від кладки внутрішня поверхня міксера повинна бути надійно захищена від порушень під час вибухів.

4.3.4.8. При розтинанні "козла" маса зарядів, що підриваються одночасно, не повинна перевищувати 9 кг, а найбільша маса одного заряду 4,5 кг.

4.3.4.9. При розпушуванні вогнетривкої кладки діаметр шпуру не повинен перевищувати 45 мм, а його глибина повинна бути такою, щоб між дном шпуру і внутрішньою поверхнею кожуха міксера була відстань не менше 0,3 м. Маса зарядів, що підривають одночасно, не повинна перевищувати 2,1 кг, а найбільша маса одного шпурового заряду 0,7 кг. 

4.4. Підривні роботи в прокатних, ливарних та інших цехах.

4.4.1. В прокатних, ливарних та інших цехах дозволяється за допомогою вибуху розпушування шлаку і вогнетривкої кладки під час ремонтів нагрівальних печей та колодязів.

4.4.2. При виконанні підривних робіт слід керуватися основними положеннями п.3.1. цієї Інструкції.

4.4.3. Метод проведення підривних робіт та спосіб підривання визначаються в кожному випадку проектом (паспортом) з врахуванням п.2.4. даної Інструкції.  

5. ПІДРИВHІ РОБОТИ В БРОHЕЯМАХ.

5.1. Загальні положення.

5.1.1. Підривні роботи дозволяється виконувати в бронеямах, що споруджені по спеціальному проекту, який передбачає безпечні умови праці, після прийняття їх в експлуатацію комісією підприємства за участю представників Держнаглядохоронпраці.

5.1.2. Навколо бронеями повинна бути встановлена на відстані від неї не менше 30 м огорожа (паркан), а на під’їзд них шляхах шлагбауми.

5.1.3. Змінний запас ВМ для виконання робіт в бронеямі дозволяється зберігати в зарядному приміщенні (будці), розташованому на обгородженій території бронеями на відстані не менше 30 м від місця підривання. Двері приміщення (будки) повинні бути обладнані міцними надійними замками (не менше двох).

5.1.4. Вибухові речовини та засоби ініціювання повинні зберігатися в окремих ізольованих кімнатах (секціях) будинка підготовки ВР під наглядом підривника або озброєної варти.

5.1.5. При роботах в бронеямах дозволяється використання електричного освітлення з напругою не вище 12 В. Перед початком заряджання електричне освітлення має бути прибраним з ями, а подальша робота повинна виконуватись з вживанням рудничних акумуляторних освітлювачів.

5.1.6. Завантаження та розвантаження бронеями повинно виконуватися тільки кранами.

5.1.7. При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт забороняється присутність підривників в бронеямі.

5.1.8. До місця виконання підривних робіт необхідно забезпечити вільний підхід для піднесення ВМ та відходу підривників в безпечне місце.  

5.1.9. Контроль за виконанням підривних робіт в бронеямі покладається на майстра дільниці підривних робіт.

5.1.10. Перед початком проведення підривних робіт керівник підривних робіт (майстер) зобов'язаний перевірити бронеяму на придатність її до експлуатації, а саме:

справність звукової та світлової сигналізації;

працездатність систем вентиляції та відкачки води;

справність електроосвітлення, в тому числі акумуляторних ліхтарів;

відсутність тріщин в броневих плитах кришки бронеями і стін та дефектів в їх кріпленнях;

відсутність завислих осколків металу;

пересувний механізм кришки;

справність кранового обладнання (виконується крановщиком).

5.1.11. Проведення підривних робіт в несправній ямі забороняється.

5.1.12. В разі одноразового подрібнення металоконструкцій декількома зарядами підривати їх потрібно тільки з використанням ДШ. При підриванні поодиноких зарядів допускається використання вогневого підривання.

5.1.13. Після кожного вибуху бронеяма повинна бути провітрена. Тривалість провітрювання повинна бути визначена інструкцією по експлуатації бронеями.

5.1.14. Забороняється огляд місця вибуху та виконання робіт в непровітреній від отруйних газів бронеямі. 

     5.2. Подрібнення металевих масивів.

5.2.1. При підготовці масива до підривних робіт всі шлакові та металеві напливи на ньому від пропалювання рукавів киснем повинні бути зняті.

5.2.2. Завантаження масивів в бронеями допускається тільки після охолодження їх до температури нижче 80 °С.

5.2.3. Масиви повинні бути стійко встановлені на дно бронеями з вертикальною орієнтацією рукавів, при цьому необхідно забезпечити вільний доступ для заряджання та набійки рукавів. Встановлення масивів проти виходів бронеями не допускається.  

5.2.4. Бойовики повинні виготовлятися тільки на місцях проведення підривних робіт.

5.2.5. Відрізки ДШ, що вводяться в рукава, повинні нарізатися одночасно.

5.2.6. При заряджанні рукавів в насип кожна порція ВР не повинна перевищувати 200 г. Ущільнення кожної порції в рукаві треба виконувати підштовхуванням дерев'яного набійника (без ударів).

5.2.7. Заряджання рукавів з драбин повинно виконуватись двома підривниками.

5.2.8. При підриванні за допомогою ДШ допускається перший (попереджувальний) сигнал подавати перед початком монтажу підривної мережі.

5.2.9. По першому сигналу всі люди, в тому числі і підривники, окрім одного, який виконує підривання, віддаляються за межі небезпечної зони (підривники в укриття), виставляються пости оточення небезпечної зони. Майстер ще раз перевіряє, що людей в небезпечній зоні немає, пости оточення небезпечної зони знаходяться на своїх місцях та що заходи по запобіганню розсіяння осколків виконані, подає другий (бойовий) сигнал. Підривник монтує підривну мережу і проводить вибух.

5.2.10. При виявленні невибухлих зарядів ліквідація їх виконується видуванням набійки та введенням в рукав нового бойовика. Всі невибухлі заряди повинні реєструватися в спеціальному журналі.

5.2.11. В разі пробитих наскрізних рукавів вони перед повторним заряджанням в нижній частині забиваються папером, азбестом і т.ін., а потім засипаються піском на висоту 0,1 0,2 м. Підсипку щільно трамбують набійкою.

5.2.12. Після закінчення підривних робіт подається сигнал "відбій". Кранова бригада, отримавши дозвіл майстра дільниці підривних робіт, що затверджує вибухобезпечність металобрухту, приступає до відгрузки його з бронеями. 

5.3. Подрібнення чавунних виливниць гідровибухом.

5.3.1. Підготовка зарядів для подрібнення виливниць проводиться в приміщенні підготовки ВМ (зарядній будці).  

5.3.2. Шпагат (вірьовка), на котрому заряди спускають в виливницю, повинен витримувати груз масою не менше 25 кг.

5.3.3. Кожен заряд (частина заряду), який спускають у виливницю, повинен бути гідроізольованим.

5.3.4. Проріз в кришці бронеями, через котрий виконують заряджання, повинен бути вигороженим спеціальними поруччями або іншими пристосуваннями, що запобігають падінню підривника у бронеяму.

5.3.5. Приєднування запалювальної трубки до ДШ повинно виконуватися за межами бронеями після закриття її кришки, від’їзду крана на безпечну відстань та віддалення підкранових робітників в укриття або за межі небезпечної зони.

5.3.6. Довжина запалювальної трубки повинна бути не менше 60 см.

5.3.7. Одночасно в бронеямі дозволяється роздрібнювати на ливарний габарит тільки одну виливницю.

5.3.8. Під час роздрібнення виливниць виходи з бронеями повинні мати захисні пристрої щодо запобігання вилітанню осколків. 

6. ВИКОРИСТАHHЯ ЕHЕРГІЇ ВИБУХУ ПІД ЧАС ВИКОHАHHЯ ІHШИХ РОБІТ HА ТЕРИТОРІЯХ МЕТАЛУРГІЙHИХ ПІДПРИЄМСТВ.

6.1. Завалювання будинків, споруд, труб та руйнування фундаментів.

6.1.1. Підривні роботи по завалюванню будинків, споруд, труб та руйнуванню фундаментів проводяться згідно проекту при виконанні вимог ДHАОП 0.00-1.17-92.

6.1.2. Підривні роботи повинні виконуватись за суворим дотриманням встановленого часу, узгодженого зацікавленими організаціями.

6.1.3. Про час вибуху люди, які знаходяться в будинках, що попадають в небезпечну зону, повинні бути оповіщені заздалегідь.

6.1.4. Завалювання будинків, споруд та труб необхідно виконувати по наряд-допуску, а з персоналом має бути проведений цільовий інструктаж згідно з ДHАОП 0.00-4.12-94.  

6.1.5. Підривні роботи проводяться шпуровими зарядами з використанням вогневого підривання, ДШ з піротехнічними сповільнювачами (КЗДШ, РП-92-0 і інші), а також ЕД, нечутливих до блукаючих струмів. Допускається вживання спеціальних кумулятивних та накладних зарядів, на які Є ГОСТи або затверджені у встановленому порядку технічні умови. Використання зарядів, розміщених в свердловинах, рукавах, а також накладних зарядів потребує узгодження територіальних управлінь Держнаглядохоронпраці.

6.1.6. Забороняється заряджання шпурів (свердловин), якими виявлено порожнечі в масиві споруд (об'Єкту), що підлягає руйнуванню.

6.1.7. При завалюванні фабричних труб за зазначеним напрямком небезпечна зона повинна встановлюватись з врахуванням їх висоти.

6.1.8. Для набійки повинен використовуватись матеріал, передбачений проектом.

6.1.9. Якщо поблизу споруди, що підлягає руйнуванню вибухом, пролягає лінія електропередачі, якій загрожує небезпека, вона до вибуху повинна бути прибрана або відключена від напруги.

6.1.10. Агрегати, пульти управління, засклені частини будівель, які знаходяться поблизу місць підривних робіт, повинні бути захищені укриттями.

6.1.11. В агрегатах і трубопроводах, які знаходяться в зоні підривних робіт, необхідно знижати тиск до найменших значень, що допускає технологія виробництва. Агрегати, експлуатація яких в разі пошкоджень внаслідок вибуху стає небезпечною, на час підривання повинні зупинятися.

6.1.12. При роботі в стиснених умовах перед підриванням зарядів в шпурах (свердловинах) фундамент повинен бути вкритим металевими листами товщиною не менше 10 мм, або металевими ковпаками, або газопроникними укриттями (сітчатими, ланцюговими, канатними). Укриття встановлюються на фундаменті на відстані не менше 50 см від устя шпурів. При цьому використовуються прокладки з дерев'яних шпал (колод). Укриття повинно виходити за краї фундаменту на відстань, що виключає розсіювання осколків.

6.1.13. Укриття монтуються кранами після заряджання шпурів (свердловин) перед приєднанням запалювальної трубки до магістралі ДШ.

6.2. Розпушування матеріалів та будівельного сміття, що змерзлися або злежалися.

6.2.1. Підривні роботи при розпушуванні матеріалів та будівельного сміття, що змерзлися або злежалися, виконують при дотриманні ДHАОП 0.00-1.17-92.

6.2.2. Розпушування матеріалів підривним способом виконують в тому разі, коли вони міцно злежалися або змерзлися і розбір їх іншими засобами важко виконувати.

6.2.3.Підривні роботи виконують шпуровими зарядами згідно проекту за допомогою ДШ з піротехнічними сповільнювачами або вогневим способом. Допускається використання ЕД, нечутливих до блукаючих струмів.

6.2.4. Забороняється при розпушуванні руди, вугілля, сланців та рудних концентратів, що змерзлися, використовувати ВР, що містять нітроефіри.

6.2.5. При розпушуванні будівельного сміття під час заряджання повинно виключатись навіть випадкове попадання ВМ в металеві оболонки.

6.2.6. При розпушуванні солі підривання повинно виконуватись тільки за допомогою ДШ з приєднанням запалювальної трубки за межами масиву, що підривається.

6.2.7. При розпушуванні матеріалів на залізничних платформах (вагонах) останні повинні бути відтранспортовані в тупики на відстань не менше 50 м від залізничних поїздів та будівель, а довжина зарядів, що використовуються, не повинна бути більшою від 1/3 довжини шпуру з діаметром не більше 42 мм.

6.2.8. Для забійного матеріалу повинен використовуватися мілко подрібнений матеріал, що підривається, а при розпушуванні металевої стружки пісок, глина. 

6.3. Обробка металу вибухом.

6.3.1. Обробка металу вибухом (зварка, штамповка, різання, зміцнення та ін.) повинна виконуватися у відповідності з проектом та розробленими підприємствами на кожен спосіб обробки інструкціями, узгодженими з територіальними управліннями Держнаглядохоронпраці.  

6.3.2. При розробці проектів та інструкцій слід керуватися ДHАОП 0.00-1.17-92 (додаток 13). 

7. ПІДРИВHІ РОБОТИ ТА ВМ, HЕ ПЕРЕДБАЧЕHІ ІHСТРУКЦІЄЮ.

7.1. Розробка шлакових відвалів, розтинання металевих "козлів" поза печами та бронеямами, завалювання рудогрейферних кранів, врізка в трубопроводи та виконання інших спеціальних підривних робіт, не передбачених цією Інструкцією, здійснюється за рішеннями територіальних управлінь Держнаглядохоронпраці.

7.2. Інші ВМ, які не ввійшли в цю Інструкцію, застосовуються на металургійних підприємствах Мінпрому України тільки з дозволу Держнаглядохоронпраці України.  

 

Отправить сообщение для: konstantin33379@mail.ru с вопросами и замечаниями об этом веб-узле.
Дата изменения: 15.09.2008
Hosted by uCoz