|
|
Про затвердження Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів
Наказ Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 р. за № 1143/13017
Відповідно до вимог Закону України "Про електроенергетику", Положення про Міністерство палива та енергетики України, затвердженого Указом Президента України від 14 квітня 2000 року № 598, з метою дотримання єдиних положень і вимог щодо організації експлуатації електроустановок споживачів електроенергії, виконання яких забезпечуватиме надійну, безпечну та ефективну роботу цих електроустановок, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі - Правила), що додаються. 2. Департаменту з питань електроенергетики (Меженний С. Я.) у встановленому порядку подати цей наказ на державну реєстрацію в Міністерство юстиції України. 3. Установити, що Правила набирають чинності через 6 місяців після їх державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. 4. Головному державному інспектору України з енергетичного нагляду Арбузову Є. Л. забезпечити: - організацію видання Правил, доведення їх до споживачів та здійснення позачергової перевірки знань цих Правил; - систематичний контроль за дотриманням вимог Правил. 5. З набранням чинності цих Правил уважати такими, що не застосовуються на території України, такі нормативні документи: - "Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей", затверджені начальником Головдерженергонагляду Міненерго СРСР 21 грудня 1984 року; - "Глава Э III.2. Электроустановки во взрывоопасных зонах Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей", затверджена начальником Головдерженергонагляду Міненерго СРСР 10 січня 1989 року; - "Раздел Э III. Электроустановки специального назначения - спецустановки Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей", затверджені начальником Держенергонагляду Міненерго СРСР 12 квітня 1969 року. 6. Госпрозрахунковому підрозділу "Науково-інженерний енергосервісний центр" інституту "Укрсільенергопроект" (Білоусов В. І.) унести Правила до реєстру і комп'ютерного банку даних чинних нормативних документів Мінпаливенерго та забезпечити своєчасне внесення змін і доповнень до них у контрольні примірники Правил. 7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Тітенка С. М.
ПРАВИЛА ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК СПОЖИВАЧІВ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі - Правила) установлюють основні організаційні й технічні вимоги до експлуатації електроустановок та електрообладнання (далі - електроустановки) споживачів. Правила поширюються на діючі електроустановки напругою до 150 кВ включно, які належать споживачам електричної енергії, незалежно від форм власності та відомчої належності, а також на електроустановки населення напругою понад 1000 В. Правила поширюються також на електроустановки до 1000 В, які перебувають на правах власності в населення, у частині застосування норм випробувань та вимірювання параметрів електрообладнання. Вимоги до експлуатації генераторів, синхронних компенсаторів, силових кабельних ліній з маслонаповненими кабелями споживачів будь-якої напруги, а також силових трансформаторів, автотрансформаторів, реакторів, повітряних ліній електропередавання та електроустановок споживачів напругою понад 150 кВ установлюються відповідно до галузевого керівного документа Міністерства палива та енергетики України ГКД 34.20.507-2003 "Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила", затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 13.06.2003 № 296. 1.2. Правила обов'язкові для працівників, що здійснюють експлуатацію електроустановок споживачів, функції керування, регулювання режимів електроспоживання, інспектування електроустановок споживачів, а також підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що виконують науково-дослідні, проектно-конструкторські і проектні роботи, виготовлення, постачання, монтаж, налагодження, випробування, діагностику, ремонт електроустановок споживачів. 1.3. Усі діючі електроустановки споживачів, а також ті, що проектуються, споруджуються, реконструюються чи модернізуються, повинні відповідати чинним "Правилам устройства электроустановок" (далі - ПУЭ) та іншим чинним нормативним документам (далі - НД). Крім того, електрообладнання спеціальних електроустановок напругою до 10 кВ повинно відповідати також ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок", затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 № 272. 1.4. Технічна експлуатація електроустановок споживачів може здійснюватись за спеціальними правилами, установленими в галузі. Галузеві правила не повинні суперечити цим Правилам і ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів", затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 09.01.98 № 4, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533. 1.5. Експлуатація побутових електроприладів в умовах виробництва здійснюється згідно з вимогами підприємств-виробників та цих Правил. 1.6. Застосування НД, які стосуються експлуатації електроустановок споживачів, визначає Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (далі - Держенергонагляд).
2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
ДНАОП 0.00-1.13-71 "Правила устройства и безопасной эксплуатации стационарных компрессорных установок воздухопроводов и газопроводов", затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71. ДНАОП 0.00-1.07-94 Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 18.10.94 № 104. ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 09.01.98 № 4, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533. ДНАОП 0.00-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 № 272. ДНАОП 1.1.10-1.04-01 Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 252. ДНАОП 1.1.10-1.07-01 Правила експлуатації електрозахисних засобів, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 253. ДНАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці 26.01.2005 № 15, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511. ДСанПіН № 198-97 Державні санітарні норми і правила при виконанні робіт в невимкнених електроустановках напругою до 750 кВ включно, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.97 № 198. ДСанПіН № 3.3.6.096-2002 Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 № 476, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за № 203/7524. ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 37. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 42. ДСТУ 2767-94 Керівництво з навантаження силових сухих трансформаторів. ДСТУ 3645-97 Допустимі перевищення температури та методи випробування на нагрівання. ДСТУ 3463-96 Керівництво з навантаження силових масляних трансформаторів. ГОСТ 8.010-99 "Методики выполнения измерений. Основные положення" ГОСТ 9.602-89 "Сооружения подземные. Общие требования к защите от коррозии". ГОСТ 12.1.002-84 "Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах". ГОСТ 12.1.004-91 "Пожарная безопасность. Общие требования". ГОСТ 12.1.010-76 "Взрывобезопасность. Общие требования". ГОСТ 12.2.003-91 "Оборудование производственное. Общие требования безопасности". ГОСТ 12.2.007.8-75 "Устройства электросварочные и для плазменной обработки. Требования безопасности". ГОСТ 12.3.002-75 "Процессы производственные. Общие требования безопасности". ГОСТ 12.3.003-86 "Работы электросварочные. Требования безопасности". ГОСТ 22782.1-77 "Электрооборудование взрывозащищенное с видом взрывозащиты "Масляное заполнение оболочки". Технические требования и методы испытаний". ГОСТ 22782.6-81 "Электрооборудование взрывозащищенное с видом взрывозащиты "Взрывонепроницаемая оболочка". Технические требования и методы испытаний". СОУ-Н МПЕ 40.1.20.509:2005 Експлуатація силових кабельних ліній напругою до 35 кВ. Інструкція, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 15.02.2005 № 77. ГКД 34.20.302-2002 Норми випробування електрообладнання, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 28.08.2002 № 503. ГКД 34.20.502-97 Повітряні лінії електропередачі напругою 35 кВ і вище. Інструкція з експлуатації, затверджена Міністерством енергетики та електрифікації України 27.12.95. ГКД 34.20.503-97 "Методические указания по организации системы эксплуатационного обслуживания воздушных линий электропередачи напряжением 0,4 - 20 кВ, трансформаторных подстанций напряжением 6-20/0,4 кВ и распределительных пунктов напряжением 6 - 20 кВ", затверджені Міністерством енергетики і електрифікації Української РСР 22.02.89. ГКД 34.20.507-2003 Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 13.06.2003 № 296. ГКД 34.35.511.2002 Правила підключення електроустановок споживачів до спеціальної автоматики відключення навантаження (САВН), затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 29.07.2002 № 449, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15.08.2002 за № 667/6955. ГКД 34.35.603-95 Технічне обслуговування пристроїв релейного захисту та електроавтоматики електричних мереж 0.4 - 35 кВ. Правила, затверджені Міністерством енергетики та електрифікації України 05.10.95. ГКД 34.35.604-96 Технічне обслуговування пристроїв релейного захисту, протиаварійної автоматики, електроавтоматики, дистанційного керування та сигналізації електричних станцій і підстанцій 110 - 750 кВ. Правила, затверджені Міністерством енергетики та електрифікації України 12.10.95. ГНД 34.12.102-2004 Положення про спеціальну підготовку і навчання з питань технічної експлуатації об'єктів електроенергетики, затверджене наказом Міністерства палива та енергетики України від 09.02.2004 № 75, зареєстроване в Міністерстві юстиції 05.04.2004 за № 418/9017. ГНД 34.20.567-2003 Правила застосування системної протиаварійної автоматики запобігання та ліквідації небезпечного зниження частоти в енергосистемах, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 01.12.2003 № 714, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18.12.2003 за № 1177/8498. ГНД 34.50.501-2003 Експлуатація стаціонарних свинцево-кислотних акумуляторних батарей. Типова інструкція, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 16.12.2003 № 755. РД 34.46.301-79 "Методические указания по обнаружению повреждений в силовых трансформаторах с помощью анализа растворенных в масле газов", затверджені Головним технічним управлінням Міністерства енергетики та електрифікації СРСР 25.05.78. РД 34.46.302-89 "Методические указания по диагностике развивающихся дефектов по результатам хроматографического анализа газов, растворенных в масле силовых трансформаторов (временные)", затверджені Головним науково-технічним управлінням Міністерства енергетики та електрифікації СРСР 21.12.88. ПУЭ "Правила устройств электроустановок. Шестое издание, М: Энергоатомиздат, 1985", затверджені Міністерством енергетики та електрифікації СРСР 04.07.84. НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 № 126, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за № 1410/10009. НАПБ Б.02.005-2003 Типове положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затверджене наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 № 368, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за № 1148/8469. НАПБ Б.06.001-2003 Перелік посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядок їх організації, затверджений наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 № 368, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за № 1147/8468. НАПБ В.01.034-2005/111 Правила пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.07.2005 № 343, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.10.2005 за № 1230/11510. ВБН А.3.1-001-99 Правила прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів електричних мереж напругою від 0,38 - 110 (154) кВ, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 20.12.99 № 348.
3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
Наведені нижче терміни та визначення застосовуються в таких значеннях: 3.1. Важкодоступний простір (приміщення) - простір, у якому через його малий розмір ускладнено виконання робіт, а природний повітрообмін недостатній. 3.2. Вибухозахищений електротехнічний виріб (електротехнічний пристрій, електрообладнання) - електротехнічний пристрій спеціального призначення, виконаний таким чином, що можливість спалахування навколишнього вибухонебезпечного середовища внаслідок експлуатації цього пристрою усунена. 3.3. Діюча електроустановка - електроустановка або її дільниця, яка перебуває під робочою чи наведеною напругою або на яку напруга може бути подана вмиканням комутаційних апаратів, а також повітряною лінією (далі - ПЛ), яка має перетинання з діючою ПЛ. 3.4. Дублювання - самостійне виконання оперативним, оперативно-виробничим працівником (дублером) професійних обов'язків на робочому місці під наглядом досвідченого працівника з обов'язковим проходженням протиаварійного і протипожежного тренування. 3.5. Експлуатація - стадія життєвого циклу виробу, протягом якого реалізовується, підтримується і відновлюється його якість. 3.6. Електрична підстанція - електроустановка, призначена для приймання, перетворення й розподілу електричної енергії. 3.7. Електричне господарство (далі - електрогосподарство) - будівлі, споруди, устаткування, призначені для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії. 3.8. Електрообладнання - пристрої, у яких виробляється, трансформується, перетворюється, розподіляється чи споживається електроенергія; комутаційні апарати в розподільчих пристроях електроустановок; усі види захисту електроустановок. 3.9. Енергослужба (енерговідділ) - структурний підрозділ підприємства, організації, установи споживача, яка відповідно до наданих повноважень здійснює організацію технічної експлуатації, ремонт та безпечне обслуговування енергетичних установок, а також якісне, безперебійне та економне енергозабезпечення. 3.10. Замкнений простір (приміщення) - простір, обмежений поверхнями, що має люки (лази) з розмірами, які перешкоджають вільному і швидкому проходу через них працівників і ускладнюють природний повітрообмін. 3.11. Замовник - юридична або фізична особа, яка замовляє виконання робіт, поставку продукції, надання послуг, пов'язаних з капітальним будівництвом, організовує проведення торгів (тендерів), укладає договори (контракти), контролює хід будівництва та здійснює технічний нагляд за ним, проводить розрахунки за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги, приймає закінчені роботи. 3.12. Інструктаж - доведення до працівників змісту основних вимог щодо організації безпечної роботи і правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, аналіз допущених чи можливих помилок на робочих місцях осіб, яких інструктують, поглиблення знань і навичок безпечного виконання робіт та знань правил пожежної безпеки. 3.13. Капітальний ремонт - ремонт, який здійснюють для відновлення справності та повного чи майже повного відновлення ресурсу виробу із заміною чи відновленням будь-яких його частин, уключаючи базові. 3.14. Керівник споживача (далі - керівник) - посадова особа, що здійснює загальне керівництво господарською або виробничою діяльністю споживача. 3.15. Комплектна трансформаторна підстанція - підстанція, складена з шаф чи блоків з умонтованими в них трансформатором та іншим обладнанням розподільної установки, яку постачають складеною чи підготовленою до складання. 3.16. Комплектна розподільча установка - електричне розподільне устаткування, укомплектоване з шаф чи блоків з умонтованим у них обладнанням, пристроями керування, контролю, захисту, автоматики і сигналізації, яку постачають складеною чи підготовленою до складання для внутрішнього або зовнішнього установлення. 3.17. Лінія електропередавання - електрична лінія, яка виходить за межі електростанції чи підстанції, призначена для передавання електричної енергії на відстань. 3.18. Облік розрахунковий (комерційний) - облік кількісних і якісних характеристик потоків енергії, які беруть за основу для фінансових розрахунків між продавцем і покупцем енергії. 3.19. Облік технічний - облік кількісних і якісних характеристик потоків енергії, які використовуються споживачем енергії для своїх внутрішніх розрахунків. 3.20. Особа, відповідальна за електрогосподарство, - електротехнічний працівник, в обов'язки якого входить безпосереднє виконання функцій щодо організації технічної та безпечної експлуатації електроустановок споживача, призначення якого здійснюється наказом керівника споживача. 3.21. Підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом та іншими законами. 3.22. Поточний ремонт - ремонт, що виконується для забезпечення або відновлення працездатності виробу і полягає в заміні і (або) відновленні окремих його частин. 3.23. Працівники адміністративно-технічні - керівники споживачів, їх заступники, начальники цехів, відділів, служб, районів, дільниць, лабораторій та їх заступники, майстри, інженери та їхні посадові особи, на яких покладено адміністративні функції. 3.24. Працівники оперативні (чергові) - працівники, які перебувають на чергуванні в зміні і допущені до оперативного управління та/або оперативних перемикань. 3.25. Працівники оперативно-виробничі - виробничі працівники, спеціально навчені й підготовлені для оперативного обслуговування в затвердженому обсязі закріплених за ними електроустановок. 3.26. Працівники виробничі - працівники, навчені і допущені до ремонту й обслуговування обладнання, пристроїв вторинних кіл та пристроїв ЗДТК в електроустановках. 3.27. Працівники електротехнічні - працівники, посада або професія яких пов'язана з обслуговуванням електроустановок, які пройшли перевірку знань з питань технології робіт, правил пожежної безпеки та охорони праці. 3.28. Працівники електротехнологічні - працівники, посада або професія яких пов'язана з обслуговуванням технологічних процесів, що базуються на використанні електричної енергії, або із застосуванням електричного інструменту, переносних електричних машин, електрозварювального устаткування тощо під час виконання робіт, але не пов'язана з ремонтом і технічним обслуговуванням електроустаткування. 3.29. Приймач електричної енергії (електроприймач) - пристрій, у якому електрична енергія перетворюється на інший вид енергії для її використання. 3.30. Ремонт - комплекс операцій з відновлення справності або працездатності виробів і відновлення ресурсів виробів або їх складових частин. 3.31. Система технічного обслуговування та ремонту - сукупність взаємопов'язаних засобів документації технічного обслуговування, ремонту й виконавців, необхідна для підтримання та відновлення якості виробів, що входять у цю систему. 3.32. Споживач електричної енергії (далі - споживач) - юридична або фізична особа - суб'єкт господарської діяльності, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору. 3.33. Спеціальна підготовка - додаткове навчання працівників електроенергетики, які мають спеціальну освіту (повну вищу, базову вищу, професійно-технічну) для їх підготовки до виконання своїх функціональних обов'язків. 3.34. Стажування - набуття особою практичного досвіду виконання виробничих завдань і обов'язків на робочому місці підприємства після теоретичної підготовки до початку самостійної роботи під безпосереднім керівництвом досвідченого фахівця. 3.35. Технічна експлуатація - частина експлуатації, яка складається з транспортування, зберігання, технічного обслуговування та ремонту виробу. 3.36. Технічне обслуговування - комплекс операцій чи операція з підтримання працездатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання і транспортування. 3.37. Уведення в експлуатацію - дія, що фіксує готовність об'єкта, енергоустановки до використання за призначенням, яка документально оформлена в установленому порядку. 3.38. Цикл технічного обслуговування пристроїв РЗАіТ та ПА - період експлуатації між двома близькими профілактичними відновленнями, під час якого в певній послідовності виконуються встановлені види технічного обслуговування, передбачені відповідними нормативними документами. Наступні терміни та визначення понять вживаються: 3.39. Аварійна броня електропостачання споживача - у значенні, установленому Інструкцією про порядок складання акта екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача, затвердженою наказом Мінпаливенерго України від 19 січня 2004 року № 26, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 лютого 2004 року за № 154/8753. 3.40. Блок-станція, електрична мережа, електроустановка та електропередавальна організація - у значенні, установленому Правилами користування електричною енергією. 3.41. Екологічна броня електропостачання споживача - у значенні, установленому Законом України "Про електроенергетику". 3.42. Повірка засобів вимірювальної техніки, засіб вимірювальної техніки та калібрування засобу вимірювальної техніки - у значенні, установленому Законом України "Про метрологію і метрологічну діяльність". 3.43. Оперативні перемикання, оперативне керування, оперативне відання, перемикання складні та перемикання прості - у значенні, установленому ГКД 34.35.507-96.
4. СКОРОЧЕННЯ
У цих Правилах вжиті такі скорочення:
5. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК
5.1. Обов'язки працівників
5.1.1. Обслуговування діючих електроустановок, проведення в них оперативних перемикань, організацію та виконання ремонтних, монтажних чи налагоджувальних робіт і випробувань повинні здійснювати спеціально підготовлені та атестовані електротехнічні працівники. У споживачів, як правило, має бути створена електротехнічна служба (відділ, група), укомплектована необхідною кількістю електротехнічного персоналу, залежно від класу напруги живлення, складності та обсягу обслуговуваних електроустановок. У разі відсутності атестованого обслуговуючого персоналу допускається визначити спеціалізовану організацію, відповідальну за технічну експлуатацію та обслуговування електроустановок споживача. Ця організація згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 1631 "Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами" повинна мати відповідний дозвіл на проведення робіт в електроустановках. У цьому разі відповідальність за технічно грамотну та безпечну експлуатацію електрогосподарства споживача повинна визначатись договором, укладеним між споживачем і цією організацією. За відсутності такого обслуговування експлуатація електроустановок забороняється. 5.1.2. Власник електроустановки повинен забезпечити організацію: - експлуатації електроустановок (електротехнічного та електротехнологічного обладнання) згідно з вимогами цих Правил, інших чинних НД та Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 № 28, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.08.96 за № 417/1442 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 18.11.2005 за № 1399/11679); - надійної роботи електроустановок і безпечного їх обслуговування; - виконання заходів із запобігання використанню технологій і методів роботи, що негативно впливають на навколишнє природне середовище; - дотримання встановлених режимів споживання електричної енергії та потужності; - виконання приписів органів державного нагляду. 5.1.3. Для безпосереднього виконання функцій щодо організації експлуатації електроустановок керівник (роботодавець) повинен призначити особу, відповідальну за електрогосподарство споживача (далі - особа, відповідальна за електрогосподарство), та особу, яка буде її заміщувати у разі відсутності. Особу, відповідальну за електрогосподарство, та особу, яка буде її заміщати, призначають з числа спеціалістів, кваліфікація яких відповідає вимогам Правил та які пройшли навчання з питань технічної експлуатації електроустановок, правил пожежної безпеки та охорони праці. Після успішної перевірки знань з питань технічної експлуатації електроустановок, правил пожежної безпеки та охорони праці та присвоєння цим особам IV групи з електробезпеки для обслуговування електроустановок напругою до 1000 В та V групи з електробезпеки для обслуговування електроустановок напругою понад 1000 В ці особи наказом споживача допускаються до виконання своїх обов'язків. За наявності в споживача посади головного енергетика обов'язки особи, відповідальної за електрогосподарство, як правило, покладаються на нього. Допускається виконання обов'язків особи, відповідальної за електрогосподарство, та/або її заступника, за сумісництвом. Організація вищого рівня споживача може призначати особу, відповідальну за електрогосподарство, для своїх структурних підрозділів. 5.1.4. Споживачі, у яких електрогосподарство включає тільки ввідно-розподільний пристрій, освітлювальні установки, прилади побутового призначення напругою до 220 В, особу, відповідальну за електрогосподарство, можуть не призначати. Відповідальність за технічно грамотне та безпечне користування електроустановкою за письмовою згодою територіального підрозділу Держенергонагляду покладається на керівника споживача. Ця особа повинна пройти навчання в СНЗ за 8-годинною програмою. Надалі вона проходить інструктаж в енергопостачальній організації з питань технічної та безпечної експлуатації електроустановок в обсязі знань, що відповідає II групі з електробезпеки, про що робиться запис у журналі інструктажу споживачів і в договорі про користування електроенергією. За умови відсутності змін в умовах виробництва та складі електрообладнання періодичність проведення інструктажів установлюється один раз на два роки. Якщо під час здійснення енергетичного нагляду будуть виявлені порушення умов експлуатації та умов електроспоживання, то постачання електроенергії повинно бути припинене або обмежене в установленому порядку до призначення на цьому об'єкті особи, відповідальної за електрогосподарство, або електроустановку необхідно передати на обслуговування спеціалізованій організації. 5.1.5. Експлуатація електроустановок з напругою понад 1000 В, власниками яких є населення, дозволяється у разі, якщо споживач має V групу з електробезпеки або оформив договір про надання послуг щодо обслуговування електроустановок зі спеціалізованою організацією або з фізичною особою. 5.1.6. Особа, відповідальна за електрогосподарство (спеціалізована організація), повинна забезпечити: 1) розроблення і проведення організаційних і технічних заходів, що включають: - утримання електроустановок у робочому стані та їх експлуатацію згідно з вимогами цих Правил, ПУЭ, ПБЕЕ, інструкцій та інших НД; - дотримання заданих електропередавальною (електропостачальною) організацією режимів електроспоживання і договірних умов споживання електричної енергії та потужності; - виконання заходів з підготовки електроустановок підприємства до роботи в осінньо-зимовий період; - раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів; - оптимальне споживання реактивної потужності та економічні режими роботи компенсуючих пристроїв; - упровадження автоматизованих систем і приладів вимірювання та обліку електричної енергії; - своєчасний і якісний ремонт електроустановок; - зменшення аварійності та травматизму; - забезпечення промислової безпеки; - підвищення надійності роботи електроустановок; - навчання і перевірку знань цих Правил, ПБЕЕ, ПУЭ, ПБЕ, Правил пожежної безпеки в Україні, виробничих (посадових і експлуатаційних) інструкцій та інструкцій з охорони праці для електротехнічного (електротехнологічного) персоналу; - охорону навколишнього природного середовища (у залежності від покладених функцій); 2) удосконалення мережі електропостачання споживача з виділенням на резервні зовнішні живильні лінії навантажень струмоприймачів екологічної та аварійної броні; 3) розроблення комплексу заходів, спрямованих на запобігання травматизму, зниженню рівня промислової безпеки, загибелі тварин, пошкодженню обладнання, можливим негативним екологічним та іншим наслідкам у разі припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у встановленому порядку; 4) розслідування технологічних порушень в роботі електроустановок та оперативне повідомлення про них територіальному підрозділу Держенергонагляду; 5) розроблення та дотримання норм витрати палива, електричної енергії, їх своєчасний перегляд під час удосконалення технології виробництва та впровадження нової техніки; 6) проведення діагностування технічного стану електроустановок; 7) проведення вимірів споживання електричної енергії та потужності в установлений електропередавальною організацією характерний режимний день літнього та зимового періодів і подання в установлені терміни добових режимних графіків до електропередавальної організації та територіального підрозділу Держенергонагляду; 8) систематичний контроль за графіком навантаження споживача; розроблення постійно діючих заходів з регулювання добового графіка електричного навантаження, зниження граничних величин споживання електричної потужності в години максимуму навантаження мережі електропередавальної організації; 9) виконання графіка обмеження споживання електричної енергії, потужності та аварійного відключення споживачів; розробку заходів щодо зниження споживання електричної енергії та потужності для забезпечення встановлених режимів електроспоживання у відповідності до доведених графіків обмеження; 10) ведення обліку (у спеціальному журналі) щодобового споживання електричної енергії і навантаження в години контролю максимуму електричної потужності та надання інформації електропередавальній організації і відповідному територіальному підрозділу Держенергонагляду (на їх вимогу); 11) розроблення із залученням технологічних та інших підрозділів, а також спеціалізованих інститутів і проектних організацій перспективних планів зниження енергоємності продукції, яка випускається, упровадження енергозберігаючих технологій, теплоутилізаційних установок, використання вторинних паливно-енергетичних ресурсів, запровадження прогресивних форм економічного стимулювання; 12) облік та аналіз аварій і нещасних випадків, а також ужиття заходів з усунення причин їх виникнення; 13) розроблення виробничих інструкцій та інструкцій з охорони праці і пожежної безпеки для працівників енергетичної служби; 14) надання інформації на вимогу Держенергонагляду у відповідності до нормативно-правових актів; 15) ведення документації з електрогосподарства згідно з вимогами нормативно-правових актів; 16) розроблення інструкцій про порядок дій обслуговуючого персоналу у разі виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій, а також пожеж; 17) додержання вимог санітарних норм і правил щодо умов праці на робочих місцях обслуговуючого персоналу згідно з підрозділом 5.7 цих Правил. 5.1.7. Працівник, який виявив порушення цих Правил або помітив несправність електроустановки, колективного або індивідуального засобу захисту, зобов'язаний повідомити про це свого безпосереднього керівника, а за його відсутності - керівника вищого рівня. У тих випадках, коли несправність в електроустановці становить явну небезпеку для людей чи для самої установки, а усунути цю несправність може працівник, який її виявив, він повинен зробити це негайно за умови дотримання вимог правил безпеки, а потім повідомити про цей випадок безпосереднього керівника. 5.1.8. Керівники споживачів повинні забезпечити безперешкодний доступ на свої об'єкти посадових осіб органів державного нагляду та контролю, надання їм інформації і документів, необхідних для здійснення ними своїх повноважень та виконання виданих цими органами приписів у зазначені терміни. 5.1.9. Контроль і нагляд за виконанням вимог цих Правил, відповідно до своїх обов'язків, здійснюють спеціалісти енергослужби, служби охорони праці споживача та організацій вищого рівня. 5.1.10. Державний нагляд за виконанням вимог цих Правил відповідно до Закону України "Про електроенергетику" та Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 № 929, із змінами та доповненнями, здійснюють Держенергонагляд, а також відповідно до своїх функціональних обов'язків інші вповноважені організації. 5.2. Вимоги до працівників і їх підготовка 5.2.1. Обслуговування електроустановок споживачів, у тому числі виконання ремонтних, монтажних, налагоджувальних робіт і оперативних перемикань в електроустановках, повинні здійснювати спеціально підготовлені електротехнічні працівники, а саме: керівники і фахівці, оперативні, виробничі та оперативно-виробничі працівники. 5.2.2. Обслуговування установок електротехнологічних процесів (електрозварювання, електролізу, електротермії тощо) вантажопідіймальних механізмів, ручних електричних машин, переносних та пересувних струмоприймачів, складного енергонасиченого виробничо-технологічного обладнання, під час роботи якого необхідно постійно проводити технічний нагляд, зміну, коригування ведення технологічних режимів за допомогою штатних засобів регулювання електроапаратури, електроприводів, повинні здійснювати спеціально підготовлені електротехнологічні працівники, які мають навички та знання для безпечного виконання робіт з технічного обслуговування закріпленої за ними установки. 5.2.3. Перелік посад та професій електротехнічних та електротехнологічних працівників, яким необхідно мати відповідну групу з електробезпеки, затверджує роботодавець. 5.2.4. Електротехнологічні працівники виробничих цехів і дільниць, які здійснюють експлуатацію електротехнологічних установок, повинні мати групу з електробезпеки II і вище. Керівники структурних підрозділів, яким безпосередньо підпорядковані електротехнологічні працівники, повинні мати групу з електробезпеки не нижчу, ніж у підлеглих працівників. Вони повинні здійснювати технічне керівництво цими працівниками і контроль за їхньою роботою. 5.2.5. Працівники, які обслуговують електроустановки споживачів або технологічні процеси, які базуються на використанні електричної енергії, повинні мати вік понад 18 років. При прийнятті на роботу, а також періодично стан здоров'я працівників повинен засвідчуватися медичним оглядом. 5.2.6. Роботодавець відповідно до ГНД 34.12.102-2004 та ДНАОП 0.00-4.12-05 з урахуванням місцевих умов та складу енергетичного обладнання повинен затвердити положення про навчання з питань технічної експлуатації електроустановок, охорони праці та про перевірку знань з цих питань. Навчання з технічної експлуатації електроустановок включає такі форми роботи з працівниками, що обслуговують електричні установки: проведення самого навчання з питань технічної експлуатації електроустановок, правил пожежної безпеки, перевірку знань з цих питань, а також інструктажі, стажування, дублювання, проведення аварійних тренувань та допуск до роботи. 5.2.7. Для виконання роботи в електроустановках, розміщених у вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зонах, працівник повинен пройти спеціальне навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму відповідно до НАПБ Б.02.005-2003. Порядок організації навчання визначається НАПБ Б 06.001-2003. 5.2.8. Електротехнічні та електротехнологічні працівники повинні проходити інструктажі. Залежно від характеру і часу проведення інструктажі поділяються на: вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий. За результатами проведеного інструктажу особа, яка інструктує (шляхом опитування), повинна переконатись, що працівник засвоїв питання, з яких проводився інструктаж. Проведення інструктажів можна здійснювати разом з інструктажами з охорони праці і фіксувати у відповідному журналі. Відповідальність за організацію та проведення інструктажів, усіх форм навчання та перевірки знань з питань технології робіт, пожежної безпеки та охорони праці покладається на роботодавця. 5.2.9. У процесі трудової діяльності працівники проходять такі види навчання з питань технічної експлуатації електроустановок: - професійне навчання кадрів на виробництві, яке проводиться відповідно до Положення про професійне навчання кадрів на виробництві, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства освіти і науки України від 26.03.2001 № 127/151, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.04.2001 за № 315/5506; - періодичне навчання в СНЗ; - щорічне навчання на виробництві. 5.2.10. У кожного споживача для персоналу, який забезпечує виробничі процеси в електроенергетиці, повинні бути затверджені керівництвом план-графіки на проведення щорічного навчання на виробництві та періодичного навчання в СНЗ. 5.2.11. Особи, відповідальні за електрогосподарство, проходять не рідше одного разу на три роки періодичне навчання з питань технічної експлуатації електроустановок. 5.2.12. Щорічне навчання на виробництві проходять електротехнічні та електротехнологічні працівники, які зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба в професійному доборі. Списки цих працівників щорічно складаються та затверджуються роботодавцем. 5.2.13. Після закінчення навчання з питань технічної експлуатації електроустановок працівник повинен пройти перевірку знань з питань технології робіт, правил пожежної безпеки (далі - перевірка знань з технології робіт). Результати перевірки знань з технології робіт заносяться в журнал установленої форми та підписуються всіма членами комісії. Якщо перевірка знань декількох працівників проводилась в один день і склад комісії не змінювався, то члени комісії можуть підписатися один раз після закінчення роботи комісії. При цьому необхідно вказати словами загальну кількість осіб, у яких перевірено знання з технології робіт. 5.2.14. Новопризначені працівники, що прийняті на роботу, пов'язану з обслуговуванням електроустановок, або при перерві в роботі понад один рік, проходять первинну перевірку знань. Первинна перевірка знань працівників повинна проводитись у терміни, установлені програмами і планами їх підготовки. Допускається при проведенні перевірки знань використання контрольно-навчальних засобів на базі персональних електронно-обчислювальних машин для всіх видів перевірок, з наступним усним опитуванням, окрім первинної. У цьому разі запис у журналі перевірки знань не відміняється. 5.2.15. Допускається не проводити перевірку знань з технології робіт у працівника, якого прийнято на роботу за сумісництвом з метою покладення на нього обов'язків особи, відповідальної за електрогосподарство, при одночасному виконанні таких умов: - якщо з моменту перевірки знань у комісії за основним місцем роботи минуло не більше одного року; - енергоємність електроустановок, їх складність в організації експлуатації електрогосподарства за сумісництвом не вища, ніж за місцем основної роботи. 5.2.16. У разі переходу на інше підприємство чи переведення на іншу роботу (посаду) у межах одного підприємства або у зв'язку з перервою в роботі особі з електротехнічних працівників, яка успішно пройшла перевірку знань, рішенням комісії може бути підтверджена та група з електробезпеки, яку вона мала до переходу або перерви в роботі. 5.2.17. Періодичність навчання та періодичної перевірки знань з питань технології робіт, правил пожежної безпеки та охорони праці (далі - перевірка знань) з присвоєнням відповідної групи з електробезпеки проводиться в такі терміни: - первинне навчання та перевірка знань усіх працівників до початку виконання роботи; - для працівників, які безпосередньо організовують та проводять роботи з оперативного обслуговування діючих електроустановок чи виконують у них налагоджувальні, електромонтажні, ремонтні, профілактичні випробування або експлуатують електроустановки у вибухонебезпечних, пожежонебезпечних зонах, - один раз на рік; - для адміністративно-технічних працівників, які не належать до попередньої групи, а також для працівників з охорони праці, допущених до інспектування електроустановок, - один раз на три роки. Перевірка знань з питань правил пожежної безпеки в працівників, які обслуговують електроустановки у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах, здійснюється один раз на рік, в інших випадках - один раз на три роки. Забороняється допуск до роботи працівників, які не пройшли навчання та перевірку знань з питань технології робіт, правил пожежної безпеки, охорони праці, а також у разі закінчення терміну дії попередніх періодичних перевірок знань. Комісією з перевірок знань працівникові може бути присвоєна група з електробезпеки, яку він мав до перерви в роботі. 5.2.18. Позачергову перевірку знань працівнику здійснюють незалежно від терміну проведення попередньої перевірки знань у разі: - уведення в дію нової редакції або перероблених правил; - переведення працівника на іншу роботу або призначення на іншу посаду, що потребує додаткових знань; - при перерві в роботі на даній посаді понад шість місяців; - незадовільної оцінки знань працівника - у терміни, визначені комісією з перевірки знань, але не раніше ніж через два тижні; - вимог органів Держенергонагляду та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (далі - Держгірпромнагляд). 5.2.19. Для проведення перевірки знань електротехнічного та електротехнологічного персоналу керівник споживача повинен своїм наказом призначити комісію з перевірки знань. Головою комісії призначається керівник споживача або його заступник, до службових обов'язків яких входить організація роботи з питань технічної експлуатації електроустановок, охорони праці. До складу комісії споживача з перевірки знань входять спеціалісти служби охорони праці, представники юридичних, виробничих, технічних служб, представник профспілки або вповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці. Комісія вважається правочинною, якщо до її складу входять не менше трьох осіб. У разі потреби створюються комісії в окремих структурних підрозділах, їх очолюють керівники відповідних підрозділів чи їх заступники. 5.2.20. Перевірку знань з питань технології робіт, правил пожежної безпеки та охорони праці проводять: 1) в особи, відповідальної за електрогосподарство споживача (головного енергетика), його заступника - комісія за участю керівника споживача (його заступника) або комісія організації вищого рівня, інспектора Держенергонагляду, Держгірпромнагляду; 2) в осіб, відповідальних за електрогосподарство структурних виробничих підрозділів, - комісія за участю особи, відповідальної за електрогосподарство споживача. Склад комісії затверджує керівник споживача; 3) у решти працівників - комісія споживача або його підрозділів, склад яких визначає та затверджує керівник споживача, за участю особи, відповідальної за електрогосподарство споживача (підрозділу). До складу вказаних комісій, як правило, повинен уходити безпосередній керівник того працівника, чиї знання перевіряє комісія. Члени комісій структурних підрозділів повинні пройти перевірку знань правил в центральній комісії споживача. 5.2.21. Споживачі, чисельність яких не дає змоги створити комісію з перевірки знань з питань технології робіт, перевірку знань проходять у комісії територіальних підрозділів Держенергонагляду. У роботі такої комісії, як правило, бере участь керівник споживача, працівники якого проходять перевірку знань, або представники організацій вищого рівня. Комісії для перевірки знань з питань технології робіт можуть також створюватись при СНЗ. Вони призначаються наказом (розпорядженням) керівника СНЗ за погодженням з відповідним територіальним підрозділом Держенергонагляду. Члени комісії повинні пройти перевірку знань в територіальному підрозділі Держенергонагляду. Головою комісії призначається старший державний інспектор з енергетичного нагляду. 5.2.22. Дозволяється проводити окремо перевірку знань, крім випадку, зазначеного в підпункті 1 пункту 5.2.20: - з питань технічної експлуатації електроустановок, правил та інструкцій з пожежної безпеки за участю інспектора Держенергонагляду; - з питань охорони праці та інших нормативних актів з охорони праці за участю інспектора Держгірпромнагляду. У цьому випадку роблять окремі записи в журналі перевірки знань. Право оперативних переговорів та оперативних перемикань надається особі, відповідальній за оперативну роботу споживача, при проведенні перевірки знань у комісії з перевірки знань за участю інспектора Держенергонагляду. Представник диспетчерської служби структурного підрозділу електропередавальної організації може брати участь у роботі цієї комісії. 5.2.23. Перевірка знань кожного працівника здійснюється індивідуально. Результати перевірки оформляються протоколом та записуються у журнал установленої форми. Записи оформляються окремо з питань технології робіт, правил пожежної безпеки та охорони праці за підписом усіх членів комісії. Керівники споживачів наприкінці року повинні подавати до інспекції Держенергонагляду графік перевірки знань електротехнічних працівників на наступний рік. Про дату перевірки знань представники інспекцій повинні бути повідомлені споживачем не пізніше ніж за 20 днів до її початку. 5.2.24. Споживачі, які не мають можливості проводити навчання безпосередньо у себе та створити комісію з перевірки знань з технології робіт, проходять навчання в навчальних закладах та установах, які отримали відповідне рішення Держенергонагляду на проведення навчання з питань технології робіт. Перевірка знань з технології робіт таких посадових осіб проводиться комісією, створеною Держенергонаглядом. У роботі такої комісії, як правило, бере участь керівник споживача, працівники якого проходять перевірку знань, або представники організації вищого рівня. Перевірка знань осіб, відповідальних за електрогосподарство споживачів, незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості, допускається в комісії підприємств вищого рівня або засновників. 5.2.25. Після успішної перевірки знань працівник допускається до стажування тривалістю 2 - 15 змін і дублювання на робочому місці у відповідності до вимог ГНД 34.12.102-2004. Допуск оформлюється наказом або розпорядженням керівника споживача (структурного підрозділу) з визначенням тривалості стажувань та призначенням працівника, відповідального за стажування. 5.2.26. Стажування проводиться під час спеціальної підготовки та під час підготовки на нову посаду. У процесі стажування працівник повинен: - закріпити знання щодо правил технічної експлуатації електрообладнання, правил безпечної експлуатації технологічного обладнання та пожежної безпеки, технологічних і посадових інструкцій, інструкцій з охорони праці; - оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях у нормальних і аварійних умовах; - засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси та методи безаварійного керування обладнанням з метою забезпечення вимог технічної експлуатації, безпеки праці та економічної експлуатації устаткування, що обслуговується. 5.2.27. Керівник споживача або структурного підрозділу може звільняти від стажування працівника, що має стаж за фахом не менше трьох років, що переходить з одного робочого місця на інше, де характер його роботи і тип устаткування, на якому він працюватиме, не змінюються. Тривалість стажування працівника встановлюється індивідуально в залежності від його рівня професійної освіти, досвіду роботи, професії (посади). Після закінчення стажування і перевірки знань ремонтні працівники допускаються до самостійної роботи, а оперативні - до дублювання. Тривалість дублювання на робочому місці встановлюється рішенням комісії з перевірки знань і залежить від кваліфікації працівника та складності обладнання, яке він обслуговуватиме, але не менше шести змін. 5.2.28. Під час дублювання особа, що навчається, може робити оперативні перемикання або інші роботи в електроустановці тільки з дозволу і під наглядом відповідального працівника, який її навчає. Відповідальним за правильність дій дублера і дотримання ним нормативних документів та інструкцій є як працівник, який навчає, так і сам дублер. 5.2.29. На підприємстві під керівництвом особи, відповідальної за електрогосподарство, електротехнічні працівники повинні проходити протиаварійні тренування на робочих місцях і відпрацьовувати способи та прийоми запобігання порушенням у роботі обладнання та швидкої ліквідації несправностей і аварій. 5.2.30. Керівники спеціалізованих організацій, персонал яких виконує технічне обслуговування і експлуатацію електроустановок споживачів чи проводить у них монтажні, налагоджувальні, ремонтні роботи, випробовування і профілактичні вимірювання за договором, повинні проходити перевірку знань відповідно до вимог цих Правил. 5.2.31. Навчання та перевірка знань працівників навчальних закладів, які організовують та проводять навчання з використанням електричного обладнання, здійснюється згідно з вимогами цих Правил та нормативних документів, діючих у відповідній галузі. 5.2.32. Відповідальними за своєчасну перевірку знань в електротехнічних та електротехнологічних працівників є керівники підрозділів споживача, у підпорядкуванні яких перебувають ці працівники. 5.3. Технічна документація 5.3.1. У кожного споживача повинна бути така технічна документація: - генеральний план ділянки, на який нанесені будівлі, споруди та підземні електротехнічні комунікації; - технічні умови на приєднання до електричних мереж та довідка про їх виконання, видана власником електричних мереж; - затверджена проектна документація (креслення, пояснювальні записки тощо) з усіма змінами; - акти приймання прихованих робіт; - акти випробувань і налагодження електроустановок; - акти приймання електроустановок в експлуатацію; виконавчі схеми первинних і вторинних електричних з'єднань; - акти розмежування електричних мереж за балансовою належністю та експлуатаційною відповідальністю між споживачем і електропередавальною організацією; - технічні паспорти основного електрообладнання, будівель і споруд об'єктів, сертифікати на електрообладнання і матеріали, що підлягають сертифікації; - інструкції з експлуатації електроустановок, посадові інструкції, а також інструкції з охорони праці та пожежної безпеки на кожному робочому місці. 5.3.2. Для кожного структурного підрозділу чи самостійної виробничої дільниці необхідно мати: - паспортні карти або журнали з переписом електроустановок та засобів захисту із зазначенням їхніх технічних даних, а також присвоєними їм інвентарними номерами (до паспортних карт або журналів додаються протоколи та акти випробувань, ремонту і ревізії обладнання); - креслення електрообладнання, електроустановок і споруд, комплекти креслень запасних частин, виконавчі креслення трас повітряних та кабельних ліній, кабельні журнали; - креслення підземних кабельних трас і заземлювальних пристроїв з прив'язками до будівель і постійних споруд, а також із зазначенням місць установлення з'єднувальних муфт кабелів і перетинів їх з іншими комунікаціями; - загальні схеми електропостачання, складені для споживача в цілому та для окремих цехів і дільниць; - комплект експлуатаційних інструкцій з обслуговування електроустановок цеху, дільниці; - комплект посадових виробничих інструкцій для кожного робочого місця, інструкцій з охорони праці, а також інструкцій про заходи пожежної безпеки; - акти або письмові розпорядження керівника споживача про розмежування електричних мереж за балансовою належністю і експлуатаційною відповідальністю між структурними підрозділами. 5.3.3. Усі зміни в електроустановках, зроблені під час експлуатації, повинні відображатись у схемах і кресленнях за підписом особи, відповідальної за електрогосподарство, із зазначенням дати внесення змін. Відомості про зміни в схемах повинні доводитися до всіх працівників (із записом в оперативному журналі), для яких є обов'язковим знання цих схем. 5.3.4. Електричні (технологічні) схеми повинні переглядатися на їх відповідність фактичним експлуатаційним не рідше одного разу на три роки з відміткою в них про перевірку. 5.3.5. Комплект необхідних схем електропостачання повинен бути на робочому місці в особи, відповідальної за електрогосподарство. Комплект оперативних схем електроустановок даного цеху, дільниці та електроустановок, електрично з'єднаних з іншими цехами і дільницями, повинен зберігатись у чергового цеху, дільниці. Основні електричні схеми електроустановки вивішуються на видному місці в приміщенні даної електроустановки. 5.3.6. Порядок експлуатації електроустановок споживачів, які безпосередньо підключені до мережі електропередавальної організації, установлюється положенням про взаємовідносини оперативного персоналу споживача з персоналом електропередавальної організації, яке узгоджене з цією організацією. Забороняється підключення електроустановок споживача до мережі електропередавальної організації без такого положення. 5.3.7. Споживачі (субспоживачі), що мають струмоприймачі, які відносяться до екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання, повинні величини цієї броні оформляти актом екологічної, аварійної та технологічної броні відповідно до Інструкції про порядок складання акта екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 19.01.2004 № 26, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.02.2004 за № 154/8753. Акт складається електропередавальною організацією зі споживачем (споживачем із субспоживачем). Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" енергопостачальна (електропередавальна) організація погоджує з відповідним споживачем величину екологічної броні електропостачання, яка має бути затверджена Держенергонаглядом. 5.3.8. У споживачів, що мають особливі умови виробництва або електроустановки, експлуатація яких не передбачена Правилами, повинні бути розроблені виробничі інструкції та інструкції з охорони праці і пожежної безпеки для електротехнічних працівників, що обслуговують електроустановки. Ці інструкції затверджуються керівником споживача з урахуванням характеру і технології виробництва, особливостей обладнання тощо. Крім того, у таких споживачів повинен бути комплект необхідних засобів індивідуального захисту. 5.3.9. У посадових інструкціях на кожне робоче місце повинні бути вказані: - перелік інструкцій з експлуатації електроустановок, охорони праці, пожежної безпеки та інших НД, схем і пристроїв електрообладнання, знання яких є обов'язковими для особи, яка займає відповідну посаду; - права, обов'язки та відповідальність працівника; - виробничі (службові) взаємовідносини з посадовими особами вищого рівня, підлеглими та іншими працівниками. 5.3.10. У разі зміни стану, умов експлуатації чи складу електроустановок до інструкцій вносяться відповідні зміни та доповнення, з якими ознайомлюють (інструктують) під підпис, із записом у журналі інструктажу працівників, для яких є обов'язковим знання цих інструкцій. 5.3.11. На кожній виробничій дільниці, у цеху повинен бути комплект необхідних інструкцій за затвердженим переліком. Повний комплект інструкцій повинен зберігатися в особи, відповідальної за електрогосподарство цеху чи дільниці, а необхідний комплект - у працівника на робочому місці. Інструкції переглядаються не рідше ніж один раз на три роки. 5.3.12. На робочих місцях оперативного персоналу (на підстанціях, у розподільних установках або приміщеннях, відведених для працівників, які обслуговують електроустановки) необхідно вести таку документацію: - оперативну схему або схему-макет; - оперативний журнал; - бланки нарядів-допусків на виконання робіт в електроустановках; - бланки перемикань; - перелік складних перемикань, що виконуються за бланками перемикань; - перелік інвентарних засобів захисту; - журнал дефектів та неполадок на електроустановках; - журнал заявок на виведення у ремонт електрообладнання; - журнал показів контрольно-вимірювальних приладів і електролічильників; - журнал обліку споживання електричної енергії, півгодинних вимірів навантаження в години максимуму енергопостачальної організації; - перелік робіт, що виконуються в порядку поточної експлуатації; - журнал обліку виробничого інструктажу; - журнал обліку протиаварійних тренувань та протипожежних тренувань; - журнал пристроїв релейного захисту, автоматики і телемеханіки (далі - РЗАіТ) та карти їх уставок (у тому числі частотного розвантаження); - журнал обліку робіт за нарядами і розпорядженнями; - комплект виробничих інструкцій, інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки; - журнал видачі та повернення ключів від приміщень з електроустановками; - список електроустановок, що перебувають в оперативному керуванні та/або віданні вищого оперативного персоналу; - положення про порядок взаємовідносин з оперативним персоналом електропередавальної організації; списки працівників: 1) які мають право оформляти розпорядження та наряди на виконання робіт; 2) які мають право одноосібного огляду електроустановок та електротехнічної частини технологічного електрообладнання; 3) які мають право давати оперативні розпорядження та вести оперативні переговори (керівний черговий персонал у зміні); 4) які мають право виконувати оперативні перемикання; 5) відповідальних оперативних працівників електропередавальної організації; 6) які мають право бути допускачем, керівником робіт, наглядачем, членом бригади; 7) допущених до перевірки підземних споруд на наявність газу. Крім того, на робочому місці оперативного персоналу повинні бути: - інструкція про порядок дії персоналу в разі виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій, а також пожеж; - повідомлення електропередавальної організації про встановлення граничних величин споживання електричної енергії та потужності, а також графіки обмеження та аварійного відключення споживачів; - затверджений у встановленому порядку перелік постійно діючих заходів зі зниження навантаження в години контролю максимуму електричної потужності; - розроблені та затверджені регулювальні заходи щодо зниження споживання електричної енергії та потужності для забезпечення встановлених режимів електроспоживання у відповідності до доведених графіками обмеження; - документи щодо допустимих на робочому місці параметрів факторів виробничого середовища: мікроклімату, шуму, освітленості, рівнів електромагнітних полів тощо згідно з Державними санітарними нормами. Залежно від особливостей місцевих умов виробництва обсяг оперативної документації може бути доповнений за рішенням керівника споживача чи особи, відповідальної за електрогосподарство. 5.3.13. Оперативну документацію періодично (у встановлений на підприємстві термін, але не рідше одного разу на місяць) повинні переглядати вищі електротехнічні працівники та/або працівники зі складу керівників і спеціалістів, які зобов'язані вживати заходів щодо усунення виявлених дефектів і порушень. 5.3.14. Оперативна документація, діаграми реєструвальних контрольно-вимірювальних приладів, відомості показів розрахункових електролічильників, вихідні документи, які формуються оперативно-інформаційним комплексом автоматизованої системи керування електрогосподарством (далі - АСКЕ), належать до документів обліку та підлягають зберіганню в установленому порядку. 5.4. Приймання електроустановок в експлуатацію та допуск на їх підключення до електричної мережі 5.4.1. Повністю закінчені будівництвом об'єкти, їх черги чи пускові комплекси повинні бути прийняті в експлуатацію відповідно до вимог діючих нормативно-правових та нормативно-технічних документів та цих Правил. Ця вимога поширюється також на приймання в експлуатацію електроустановок після їх модернізації, реконструкції, технічного переозброєння тощо. 5.4.2. Схеми електроустановок пускового комплексу розробляє проектна організація на основі технічних умов, виданих замовникові електропередавальною організацією. Погодження схем пускового комплексу проводиться в установленому порядку замовником. Пусковий комплекс може включати в себе частину проектної схеми електроустановки, що забезпечує його нормальну експлуатацію із заданими параметрами. 5.4.3. На період будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт замовник (споживач) здійснює кваліфікований технічний нагляд і проводить проміжні приймання вузлів обладнання і споруд, у тому числі прихованих робіт. Перед початком проведення пусконалагоджувальних робіт з одночасною подачею напруги живлення за тимчасовими схемами замовник, як правило, установлює тимчасовий експлуатаційний режим обслуговування електроустановки оперативним персоналом. 5.4.4. Перед прийманням електроустановок в експлуатацію повинні бути проведені: - індивідуальні випробування обладнання і функціональні випробування окремих систем (індивідуальні пуски); - комплексне випробування обладнання. 5.4.5. Перед індивідуальними і функціональними випробуваннями повинно бути перевірене виконання вимог і положень цих Правил, державних будівельних норм, стандартів, норм технологічного проектування, правил державного нагляду, правил улаштування електроустановок, правил та норм з охорони праці і промислової санітарії, правил вибухо- і пожежобезпеки, указівок заводів-виробників, інструкцій з монтажу устаткування тощо. Для приймально-здавальних випробувань дозволяється подання напруги на електроустановку, якщо укладений договір про тимчасове електропостачання. 5.4.6. Індивідуальні та функціональні випробування обладнання й окремих систем проводить генеральний підрядник із залученням персоналу замовника, монтажних і пусконалагоджувальних організацій за проектними схемами після закінчення всіх будівельних, монтажних і налагоджувальних робіт. 5.4.7. Комплексне випробування організовує і проводить замовник. Під час комплексного випробування повинна бути перевірена спільна робота основних агрегатів, технологічних схем і всього допоміжного обладнання під навантаженням та безпечність їх експлуатації. Початком комплексного випробування енергоустановки вважається момент включення її в мережу або під навантаження. Комплексне випробування передбачає увімкнення в роботу та налагодження контрольно-вимірювальних приладів, блокувань, пристроїв сигналізації та дистанційного керування, захисту та автоматичного регулювання. Комплексні випробування вважаються проведеними за умови нормальної і неперервної роботи основного і допоміжного обладнання на протязі 72 год., а ліній електропередавання - на протязі 24 год. Після проведення комплексного випробування підрядник складає акт передачі електроустановки замовнику. 5.4.8. Якщо змонтовані електроустановки передаються на баланс електропередавальній організації, їх технічне приймання від монтажної організації проводить замовник разом з електропередавальною організацією. Допуск цих електроустановок в експлуатацію здійснюється в установленому порядку. 5.4.9. Дефекти й недоробки, допущені в ході будівництва та монтажу, а також дефекти обладнання, виявлені під час випробувань, повинні бути усунені відповідно будівельними, монтажними, пусконалагоджувальними організаціями та заводами-виробниками до приймання електроустановок в експлуатацію. Приймання електроустановок в експлуатацію з дефектами та недоробками забороняється. 5.4.10. Перед прийманням електроустановок в експлуатацію повинні бути: - розроблені експлуатаційні інструкції та оперативні схеми, технічна документація; - укомплектований, навчений (з перевіркою знань) експлуатаційний (електротехнічний і електротехнологічний) персонал або укладений договір із спеціалізованою організацією про обслуговування електроустановок споживача; - підготовлені запасні частини й матеріали, випробувані захисні засоби й інструмент; - уведені в роботу засоби зв'язку, сигналізації та пожежогасіння, аварійного освітлення і вентиляції; - вирішені питання (організаційні та технічні) охорони праці, пожежної безпеки, екологічної безпеки та промислової санітарії. 5.4.11. Для оформлення підключення об'єкта (електроустановки) до електричної мережі замовник надає інспектору Держенергонагляду (електропередавальній організації) об'єкт (електроустановку) для обстеження, а також проектну, виконавчу та іншу технічну документацію в необхідному обсязі. Результати обстеження об'єкта (електроустановки) фіксуються в акті-допуску на підключення з висновком про можливість підключення об'єкта (електроустановки) до мережі електропередавальної організації. Акт допуску на підключення є невід'ємною частиною акта робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта для пред'явлення державній приймальній комісії та є дозволом на підключення об'єкта замовника до електричної мережі. 5.4.12. Акт допуску на підключення надається лише за наявності в споживача власного електротехнічного персоналу, який пройшов навчання, перевірку знань та інструктаж відповідно до вимог цих Правил, або наявності договору зі спеціалізованою організацією (підприємством) на обслуговування електроустановок споживача. 5.4.13. Електроустановки тимчасового електропостачання (будівельних майданчиків, атракціонів тощо) повинні бути виконані відповідно до вимог ПУЭ і прийняті в експлуатацію в порядку, передбаченому цими Правилами. Підключення до електричної мережі електропередавальної організації електроустановок із сезонним характером роботи, а також об'єктів, які більше місяця були знеструмлені, здійснюється після технічного огляду і видачі акта-допуску на підключення до електричної мережі, дотримання інших вимог цих Правил і НД. 5.4.14. Підключення електроустановки споживача до електричної мережі здійснюється електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі акта-допуску на підключення за наявності рішення Держпромгірнагляду щодо експлуатації об'єкта, укладеного договору про постачання електричної енергії та дотримання інших вимог відповідно до НД про підключення електроустановок. 5.5. Технічний контроль, обслуговування і ремонт електроустановок 5.5.1. У споживача повинен бути організований постійний і періодичний контроль (огляди, діагностування) технічного стану електроустановок, обладнання, будівель і споруд. Періодичність контролю установлює особа, відповідальна за електрогосподарство. Результати контролю повинні фіксуватись у спеціальному журналі. 5.5.2. Контроль технічного стану електроустановок повинен проводитись оперативними й оперативно-ремонтними працівниками споживача. Обсяг контролю встановлюється у відповідності до вимог НД, вимог інструкцій заводів-виробників, щорічних планів, які затверджує особа, відповідальна за електрогосподарство. 5.5.3. По закінченні встановленого нормативно-технічною документацією терміну експлуатації технологічні системи та електроустановки повинні підлягати технічному діагностуванню. Діагностування технічного стану проводиться за програмою, погодженою Держенергонаглядом та комісією, очолюваною технічним керівником споживача (особою, відповідальною за електрогосподарство) або його заступником. До складу комісії включають керівників і спеціалістів структурних підрозділів споживача, осіб, відповідальних за електрогосподарство підрозділів, представників Держенергонагляду, Держгірпромнагляду, спеціалістів спеціалізованих організацій (за договором). 5.5.4. Завданням діагностування технічного стану електроустановок є: - визначення технічного стану електроустановок (справна, несправна, працездатна, непрацездатна); - визначення місця можливої відмови або несправності; - прогнозування технічного стану електроустановки. В обсяг проведення технічного діагностування на підставі діючих НД повинні бути включені: - зовнішній і внутрішні огляди; - перевірка технічної документації; - питання організації експлуатації електричних установок; - оперативне їх обслуговування та відповідність здійснюваних випробувань та вимірювань чинним НД тощо. Для проведення технічного діагностування електроустановки споживач може використовувати наявні в нього системи і засоби технічного діагностування. Одночасно з діагностуванням технічного стану повинна здійснюватись перевірка виконання приписів наглядових органів і заходів, намічених за результатами розслідування порушень роботи електроустановок, а також заходів, розроблених за попереднім технічним діагностуванням. Результати роботи комісії повинні бути оформлені актом та/або занесені в технічні паспорти устаткування з обов'язковим визначенням терміну наступного діагностування. Експлуатація електроустановок з аварійно небезпечними дефектами, виявленими в процесі контролю та діагностування, забороняється. 5.5.5. У споживача повинна діяти ТОР устаткування електрогосподарства, спрямована на забезпечення надійної і безпечної його роботи. Графіки ремонтів, технічного обслуговування і їх обсяги визначаються щорічними планами, які підписуються особою, відповідальною за електрогосподарство, та затверджуються керівником. Зазначені графіки можуть складатися на основі проведеного діагностування технічного стану електроустановок. 5.5.6. Термін технічного обслуговування і ремонту визначається цими Правилами, діючими галузевими нормами, інструкціями заводів-виробників. Збільшення або зменшення періодичності та збільшення тривалості ремонту порівняно з нормативними термінами допускають залежно від стану електроустановок, відповідного технічного обґрунтування та за результатами контролю основних експлуатаційних характеристик обладнання. 5.5.7. Конструктивні зміни електроустановок, окремих апаратів, а також зміни електричних схем під час виконання ремонтів повинні здійснюватись тільки за затвердженою технічною документацією. 5.5.8. Ремонт електроустановок, безпосередньо зв'язаних з технологічними агрегатами, повинен, як правило, проводитись одночасно з ремонтом агрегатів. 5.5.9. До виведення електроустановок у капітальний ремонт повинні бути складені відомості обсягу робіт і кошторис, які уточнюються після огляду обладнання: - розроблені, узгоджені та затверджені технологічні карти, а також проект на проведення робіт; - заготовлені відповідно до відомостей обсягу робіт необхідні матеріали і запасні частини; - складена і затверджена технічна документація на роботи з реконструкції, намічені до виконання під час ремонту, підготовлені матеріали й обладнання для їх освоєння; - укомплектовані та приведені в справний стан інструменти, пристрої, такелажне обладнання, вантажопідіймальні механізми; - підготовлені робочі місця для ремонту, проведене планування ремонтної площадки із зазначенням місць розміщення деталей; - укомплектовані ремонтні бригади та проінструктовано персонал. 5.5.10. Технічну документацію на капітальний ремонт електроустановок затверджує особа, відповідальна за електрогосподарство. У разі виконання ремонту сторонньою організацією технічну документацію узгоджують з керівником ремонтного підприємства. 5.5.11. Установлені в споживачів електроустановки повинні бути забезпечені запасними частинами й матеріалами. Стан запасних частин і матеріалів, умови їх зберігання повинні періодично перевірятись особою, відповідальною за електрогосподарство. 5.5.12. Під час приймання електроустановок з капітального ремонту перевіряються виконання всіх передбачених робіт, а також зовнішній стан електроустановок (теплова ізоляція, чистота, фарбування, стан поручнів тощо), наявність і якість ремонтної звітної технічної документації, а також параметри електромагнітних полів на робочих місцях, мікроклімату, шуму, освітленості, інших факторів відповідно до ДСН 3.3.6.042-99, ДСН 3.3.6.037-99, ДСанПіН № 198-97 та ДСанПіН № 3.3.6.096-2002. 5.5.13. Електроустановки, які вводяться в роботу після ремонту, випробовуються згідно з додатками 1 та 2. Спеціальні випробування електроустановок та електрообладнання проводять за розробленими схемами та програмами, затвердженими особою, відповідальною за електрогосподарство. 5.5.14. Електроустановки після попереднього приймання з капітального ремонту перевіряються в роботі під навантаженням у терміни, указані заводом-виробником, але не менше ніж 24 год. За відсутності дефектів у роботі протягом цього часу вони приймаються в експлуатацію. Якщо під час перевірки виявлені дефекти, що заважають роботі електроустановок, ремонт уважається не закінченим до їх усунення та повторної перевірки під навантаженням протягом наступних 24 год. 5.5.15. Роботи, виконані під час капітального та поточного ремонтів, приймаються за актом, до якого повинна бути додана технічна документація з ремонту. Акти з усіма додатками зберігаються у паспортах обладнання. 5.6. Керування електрогосподарством
5.6.1. Загальні вимоги 5.6.1.1. Система управління електрогосподарством споживача є складовою частиною системи управління споживачем у цілому і повинна забезпечувати: - розвиток системи електропостачання споживача для задоволення його потреб в електроенергії; - підвищення надійності і безпеки; - безаварійну роботу; - оперативно-диспетчерське керування електрогосподарством, узгоджене залежно від електричної схеми живлення (у разі наявності власних джерел електричної енергії та/або розподільних мереж) з електропередавальною організацією (енергопостачальною організацією та/або регіональною електроенергетичною системою); - контроль за технічним станом та експлуатацією власних електроустановок і джерел електричної енергії; - контроль за дотриманням установлених електропередавальною організацією режимів споживання електричної енергії та потужності. 5.6.1.2. Споживач повинен проводити аналіз техніко-економічних показників роботи електрогосподарства та його технологічних підрозділів з метою оцінки стану окремих елементів і всієї системи електропостачання, режимів роботи, відповідності фактичних показників функціонування електрогосподарства нормованим, а також проводити оцінку умов праці на робочих місцях персоналу згідно з вимогами пункту 5.7.14 цих Правил. 5.6.1.3. В електрогосподарстві споживача повинен бути організований за встановленими формами облік показників роботи обладнання (позмінний, добовий, місячний, квартальний, річний) для аналізу його економічності та надійності роботи. 5.6.1.4. На підставі аналізу повинні розроблятись й виконуватись заходи з підвищення надійності електропостачання споживача й ефективності використання електричної енергії. 5.6.2. Оперативно-диспетчерське керування 5.6.2.1. Диспетчерське керування у споживача повинно бути організоване за ієрархічною структурою, яка передбачає розподіл функцій оперативного контролю й керування за рівнями, а також підлеглістю працівників нижчих рівнів диспетчерського керування вищим. Для споживача вищим рівнем диспетчерського керування є диспетчерські служби електропередавальних організацій чи їх структурних підрозділів. 5.6.2.2. Для оперативно-диспетчерського керування електроустановками споживача незалежно від його форм власності і відомчої підпорядкованості повинен підбиратися висококваліфікований персонал, який пройшов відповідне навчання та перевірку знань на право виконання цих робіт відповідно до пунктів 5.2.20 та 5.2.24 цих Правил. 5.6.2.3. Розпорядження оперативно-диспетчерського персоналу вищого рівня з питань, що входять до його компетенції, є обов'язковим до виконання підпорядкованим йому оперативним персоналом нижчого рівня оперативно-диспетчерського керування. 5.6.2.4. Для кожного диспетчерського рівня повинні бути визначені дві категорії керування обладнанням та спорудами - оперативне керування та оперативне відання. 5.6.2.5. Оперативну підпорядкованість електрообладнання і пристроїв РЗАіТ та ПА споживача, які впливають на режим роботи мережі електропередавальної організації, електроенергетичної системи або споживачів, установлює електропередавальна організація. 5.6.2.6. Лінії електропередавання, струмопроводи, обладнання і пристрої системи електропостачання споживача повинні бути розподілені за рівнями диспетчерського керування. Перелік ліній електропередавання, струмопроводів, обладнання і пристроїв, які перебувають в оперативному керуванні або оперативному віданні оперативного персоналу, повинні бути складені з урахуванням рішень з оперативно-диспетчерського керування у залежності від існуючої схеми електропостачання електропередавальної організації, узгоджені з нею і затверджені особою, відповідальною за електрогосподарство. 5.6.2.7. Взаємовідносини працівників різних рівнів диспетчерського керування повинні бути регламентовані відповідними положеннями, інструкціями та узгоджені в установленому порядку. 5.6.2.8. З урахуванням особливостей роботи споживача система оперативного керування електрогосподарством повинна вирішувати завдання: - дотримання оперативно-диспетчерської дисципліни; - надійність та якість електропостачання; - уведення необхідних режимів роботи, у тому числі й тих, що вводяться електропередавальною організацією; - підготовка і проведення перемикань в електроустановках; - запобігання та ліквідація технологічних порушень електропостачання, відновлення необхідного режиму електропостачання; - підготовка режиму роботи електричної мережі з урахуванням виконання ремонтних робіт в електроустановках. 5.6.2.9. У споживачів, які, крім приймачів електричної енергії, мають у складі систем електропостачання власні джерела електроенергії (електростанції), розподільні електричні мережі, повинно бути організоване диспетчерське керування їх роботою, завданнями якого є: - розроблення та узгодження з електропередавальною організацією питань організації і ведення режимів роботи власних електростанцій та електричних мереж, які забезпечують безперебійність електропостачання; - виконання вимог щодо забезпечення якості електричної енергії; - забезпечення економічності роботи системи електропостачання та раціональне використання енергоресурсів за умови дотримання режимів електроспоживання та компенсації реактивної потужності; - запобігання і ліквідація аварій, зворотної трансформації та інших технологічних порушень під час виробництва, передавання, розподілу і споживання електричної енергії. Організація диспетчерського керування у таких споживачів за узгодженням з місцевим органом Держенергонагляду повинна здійснюватись відповідно до вимог ГКД 34.20.507-2003 та з урахуванням особливостей роботи самого споживача. Аналогічне диспетчерське керування повинно бути організоване й у споживачів, які не мають власних джерел електроенергії, але мають у своїй системі мережі 35 - 150 кВ або самостійні підприємства електричних мереж. 5.6.2.10. Організаційна структура та форма оперативного керування визначаються керівництвом споживача згідно з положенням про енергетичну службу, виходячи з обсягів обслуговування, складності обладнання і змінності роботи. Форма оперативного керування споживача на рівні його чергових диспетчерів з підтримання необхідних режимів роботи, що задаються електропередавальною організацією, погоджується з диспетчерською службою електропередавальної організації, що знаходить своє відображення у відповідних положеннях про взаємовідносини. 5.6.2.11. Оперативне керування має здійснюватись із щита керування або з диспетчерського пункту. Можливе використання пристосованого для цього електротехнічного приміщення. Щити (пункти) керування повинні бути оснащені засобами зв'язку. Оперативні переговори повинні записуватися за допомогою електронних засобів зв'язку або на магнітофон, зберігання яких повинно здійснюватись не менше ніж 10 діб. 5.6.2.12. На щитах (пунктах) оперативного керування повинні бути оперативні схеми (схеми-макети) електричних з'єднань електроустановок, які перебувають в оперативному керуванні чи віданні оперативного персоналу. Усі зміни в схемі з'єднань електроустановок, пристроїв РЗАіТ, а також місця встановлення заземлень повинні бути відображені на оперативній схемі (схемі-макеті) та в оперативному журналі. 5.6.2.13. Для кожної електроустановки повинні бути складені, затверджені особою, відповідальною за електрогосподарство, та узгоджені в установленому порядку однолінійні схеми електричних з'єднань усіх напруг для нормальних режимів роботи обладнання. 5.6.2.14. На кожному диспетчерському пункті, щиті керування електрогосподарством споживача з постійним чергуванням працівників повинні міститися інструкції (положення) щодо оперативних взаємовідносин з електропередавальною організацією з уключенням власних електростанцій, а також інструкції із запобігання та ліквідації аварій та інших порушень, які складаються згідно з типовими інструкціями органу вищого рівня оперативно-диспетчерського керування. Під час складання інструкції необхідно керуватись інструкцією з ліквідації аварій електропередавальної організації або енергосистеми, а також інструкцією стосовно дій оперативних працівників і порядку вимкнення електрообладнання під час виникнення пожежі. 5.6.2.15. Основними завданнями оперативно-диспетчерського керування під час ліквідації аварій та інших технологічних порушень є: - попередження розвитку порушень, захист від ураження працівників електричним струмом, запобігання пошкодженню обладнання, якого не торкнулась аварія; - термінове відновлення електропостачання електроприймачів і нормальних показників якості електроенергії; - створення найбільш надійної післяаварійної схеми електропостачання споживача в цілому та окремих його частин; - обстеження стану обладнання, яке вимикалось, і по можливості ввімкнення його в роботу. 5.6.2.16. Перемикання в електричних схемах розподільних установок підстанцій, щитів і збірок повинен виконувати оперативний персонал, що безпосередньо обслуговує електроустановки. Ці перемикання виконуються за розпорядженням або з відома оперативних працівників вищого рівня, в оперативному керуванні чи віданні яких перебуває дане обладнання, відповідно до порядку, установленого у споживача, - за усним чи телефонним розпорядженням із записом в оперативному журналі. 5.6.2.17. Режим обладнання, яке перебуває в оперативному керуванні або оперативному віданні вищого оперативного персоналу, не може бути змінений (уведене, виведене в ремонт, резерв, роботу) без дозволу вищого оперативного персоналу навіть за наявності дозволеної заявки, за винятком випадків явної небезпеки для людей і обладнання. У розпорядженні стосовно перемикань необхідно зазначати їх послідовність. Розпорядження вважається виконаним тільки після одержання про це повідомлення від особи, якій воно видавалось. 5.6.2.18. Складні перемикання, а також усі перемикання (крім поодиноких) в електроустановках, що не обладнані блокувальними пристроями або мають несправні блокувальні пристрої чи блокування виконано не в повному обсязі, повинні виконуватись за програмами і бланками перемикань у присутності особи, яка контролює ці перетинання. Перелік складних перемикань повинен бути затверджений особою, відповідальною за електрогосподарство, і зберігатись на диспетчерських пунктах, щитах керування. Перелік складних перемикань повинен переглядатись у разі зміни електричної схеми з'єднань, складу електрообладнання, пристроїв РЗАіТ. 5.6.2.19. Під час проведення перемикань особливу увагу потрібно звертати на операції ввімкнення на паралельну роботу з електричною мережею електропередавальної організації власних електроджерел споживача (блок-станцій) або ввімкнення їх в автономному режимі. Уведення їх в роботу повинно відповідати встановленому електропередавальною організацією порядку. У випадках, що не допускають зволікання (нещасний випадок, стихійне лихо, пожежа, а також під час ліквідації аварії), дозволено згідно з інструкціями виконання перемикань без розпорядження чи без відома оперативного персоналу вищого рівня з подальшим його повідомленням і записом в оперативному журналі. 5.6.2.20. Список працівників, які мають право вести оперативні переговори та виконувати оперативні перемикання, затверджує керівник споживача (особа, відповідальна за електрогосподарство) та передає електропередавальній організації. Оперативний персонал, який без підстав не виконав розпорядження оперативного персоналу вищого рівня, за поданням територіального підрозділу Держенергонагляду має бути усунений керівництвом споживача від проведення оперативних перемикань. Допуск цього персоналу до самостійної роботи здійснюється після позачергової перевірки знань. 5.6.2.21. Обладнання електроустановок, прийнятих в експлуатацію, повинно міститися в одному з таких оперативних станів: у роботі, резерві, ремонті або консервації. Виведення ліній електропередавання, електрообладнання, пристроїв РЗАіТ, ПА, ЗДТК, систем і приладів комерційного обліку енергії з роботи і резерву для ремонту й випробувань навіть за затвердженим планом повинно бути оформлене письмовою заявкою, яка подається у відповідну диспетчерську службу згідно із затвердженими переліками осіб на їх оперативне керування й оперативне відання. Порядок оформлення заявок на вимкнення електрообладнання повинен бути затверджений особою, відповідальною за електрогосподарство. Порядок оформлення заявок на вимкнення електрообладнання споживача, яке перебуває в оперативному керуванні та/або віданні електропередавальної організації, повинен погоджуватися з цією організацією. Незважаючи на дозволену заявку, виведення обладнання з роботи і резерву або для випробування може бути виконане лише з дозволу оперативного персоналу електропередавальної організації (її структурного підрозділу), наданого безпосередньо перед виведенням з роботи і резерву обладнання або перед проведенням випробувань. Технологічне електрообладнання, вимкнуте за усною заявкою неелектротехнічного персоналу для виконання будь-яких робіт, умикається тільки на вимогу особи, яка подала заявку на вимкнення, чи працівника, який її заміщує. Перед увімкненням під напругу електроустановки і введенням тимчасово вимкненого обладнання на вимогу неелектротехнічного персоналу оперативний працівник електротехнічного персоналу повинен оглянути обладнання, переконатися в його готовності до ввімкнення під напругу, попередити працюючих на ньому працівників про наступне ввімкнення та впевнитись у відсутності сторонніх осіб на обладнанні, що вмикається під напругу. 5.6.2.22. Обладнання, яке було в ремонті чи випробуванні в електроустановках з постійним чергуванням персоналу, вмикається під напругу тільки після закінчення приймання його оперативними працівниками. Порядок приймання обладнання після його ремонту чи випробування в електроустановках без постійного чергування персоналу визначається місцевими інструкціями з урахуванням особливостей електроустановки і виконання вимог безпеки. 5.6.2.23. В електроустановках напругою понад 1000 В перемикання проводяться: - без бланків перемикань - у разі простих перемикань і за наявності діючих блокувальних пристроїв, що в повному обсязі унеможливлюють помилкові операції з роз'єднувачами і заземлювальними ножами під час проведення перемикань; - за бланком перемикань - у разі відсутності блокувальних пристроїв або їх несправності, виконання блокування не в повному обсязі, а також під час проведення складних перемикань. Перелік складних перемикань визначає особа, відповідальна за електрогосподарство, і затверджується керівником споживача. Під час ліквідації аварій перемикання здійснюють без бланків перемикань, виконуючи послідовно всі операції під контролем старшого оперативного персоналу, з подальшим записом в оперативному журналі. Бланки перемикань повинні бути пронумеровані. Використані та зіпсовані бланки зберігають в установленому порядку, але не менше ніж 10 діб. 5.6.2.24. В електроустановках напругою до 1000 В перемикання здійснюються без складання бланків перемикань, але із записом в оперативному журналі. 5.6.2.25. Під час перемикань в електроустановках потрібно дотримуватись такого порядку: - особа, яка дає розпорядження про перемикання, і особа, яка приймає розпорядження, повинні чітко уявляти порядок проведення операцій з перемикань; - оперативне розпорядження диспетчерського персоналу вищого рівня має бути чітким і стислим. Вислухавши розпорядження, підпорядкований оперативний персонал повинен дослівно повторити текст розпорядження й одержати підтвердження, що розпорядження ним зрозуміло правильно. Розпорядження вищого оперативного персоналу повинні виконуватись негайно і точно. Оперативний персонал, віддавши чи отримавши розпорядження або дозвіл, повинен записати його в оперативний журнал. За наявності пристроїв реєстрації оперативних переговорів обсяг запису в оперативний журнал визначається відповідними інструкціями; - оперативні переговори повинні вестись технічно грамотно, бути гранично короткими, чіткими і зрозумілими. Мова оперативних переговорів повинна унеможливити неправильне розуміння персоналом отримуваних повідомлень і розпоряджень. Усе обладнання, приєднання, пристрої релейного і технологічного захисту, автоматики повинні називатися повністю відповідно до встановлених диспетчерських найменувань. Відступ від технічної термінології і диспетчерських найменувань категорично забороняється; - працівник, який одержав завдання на перемикання, повинен установити за оперативною схемою чи схемою-макетом порядок операцій, необхідних для його виконання, а також скласти, за потреби, бланк перемикань; - у розпорядженнях щодо зміни режиму роботи обладнання повинні бути вказані необхідне значення змінюваного режимного параметра та час, до якого має бути досягнуте вказане значення параметра; - якщо перемикання виконують два працівники, то працівник (старший за посадою), який одержав розпорядження, повинен пояснити за оперативною схемою з'єднань другому працівникові, що бере участь у перемиканнях, порядок і послідовність операцій, які треба виконати; - у разі, якщо розпорядження вищого оперативного персоналу здається підпорядкованому оперативному персоналу помилковим, він повинен негайно доповісти про це особі, яка дала розпорядження. У разі підтвердження розпорядження підпорядкований оперативний персонал зобов'язаний виконати його; - якщо виникають сумніви щодо правильності виконання перемикань, їх слід припинити і перевірити послідовність згідно з оперативною схемою з'єднань; - після виконання завдання на перемикання необхідно про це зробити запис в оперативному журналі; - за необхідності негайного вимкнення електрообладнання (існує загроза життю людей, пошкодження обладнання, аварій) воно повинно бути вимкнене оперативним персоналом споживача відповідно до вимог діючих інструкцій з попереднім, якщо це можливо, і обов'язковим наступним повідомленням вищого оперативного персоналу. Після зупинення обладнання оформляється термінова заявка із зазначенням причин і орієнтовного терміну ремонту. 5.6.2.26. Оперативним працівникам, які безпосередньо виконують перемикання, виводити самовільно з роботи пристрої блокування забороняється. У разі виявлення несправності пристроїв блокування працівник зобов'язаний повідомити про це старшого з оперативного персоналу. Виконувати операції з тимчасовим зняттям блокування можна тільки з дозволу та під керівництвом осіб, уповноважених на це. 5.6.2.27. Дозволяється тимчасове деблокування роз'єднувачів з повітряними вимикачами напругою 110 кВ і вище в разі вимкнення (увімкнення) ненавантажених систем шин або приєднань з трансформаторами напруги серії НКФ. Порядок деблокування і введення пристроїв блокування повинен бути відображений у бланках перемикань. 5.6.2.28. Усі складні перемикання повинні виконувати, як правило, два працівники: один безпосередньо виконує перемикання, а другий - контролює правильність виконання і послідовність операцій. Якщо в зміні перебуває один працівник з числа оперативного персоналу, особою, що контролює, може бути адміністративно-технічний працівник, який знає схему даної електроустановки, правила виконання перемикань та допущений до перемикань. Бланк перемикань заповнює оперативний персонал, який одержав розпорядження для проведення перемикань. Підписують бланк обидва працівники, які здійснюють перемикання. Особою, яка контролює правильність перемикань, є старший за посадою. Відповідальність за правильність перемикань у всіх випадках покладається на обох працівників, які виконують операції з перемикань. 5.6.2.29. У разі виконання складних перемикань допускається залучати для виконання операцій в колах пристроїв РЗАіТ та ПА третього працівника з персоналу служб РЗАіТ. Цей працівник повинен бути попередньо ознайомлений з бланком перемикань і підписати його. Усі операції він повинен виконувати за розпорядженням працівника, який виконує перемикання. 5.6.2.30. Особи оперативного персоналу, що перебувають у резерві, можуть бути залучені до виконання робіт з обслуговування електроустановки в рамках посадової інструкції і тільки з дозволу відповідного керівного оперативного персоналу, який перебуває у зміні, із записом в оперативному журналі. 5.6.2.31. Заміна однієї особи з числа оперативного персоналу іншою до початку зміни, у разі потреби, допускається з дозволу керівника, який затвердив графік, або керівника технологічного підрозділу, в адміністративному підпорядкуванні якого перебувають обидві особи з числа оперативного персоналу. Робота оперативного персоналу протягом двох змін підряд забороняється. 5.6.2.32. Кожен працівник з числа оперативного персоналу, що працює у зміні, заступаючи на робоче місце, повинен прийняти зміну від попереднього працівника, а після закінчення роботи здати зміну за графіком наступному працівникові. Залишати чергування без здавання зміни забороняється. 5.6.2.33. Оперативний персонал з дозволу вищого оперативного персоналу може короткочасно залучатися до ремонтних робіт і випробувань у рамках посадових інструкцій зі звільненням на цей час від виконання обов'язків на робочому місці і записом в оперативному журналі. У цьому разі повинні бути дотримані вимоги ПБЕЕ. 5.6.2.34. Перемикання в комплектних розподільних установках (на комплектних трансформаторних підстанціях), у тому числі викочування і вкочування візків з обладнанням, а також перемикання в розподільних установках, на щитах і збірках напругою до 1000 В дозволяється виконувати одному працівникові з числа оперативних працівників, які обслуговують ці електроустановки. 5.6.2.35. Вимкнення і ввімкнення під напругу, а також уведення в роботу приєднання, яке має у своєму колі вимикач, повинні виконуватись за допомогою вимикача. Дозволяється вимкнення і ввімкнення відокремлювачами, роз'єднувачами відповідного ступеня напруги (з неперевищенням установлених величин комутуючих струмів): - трансформаторів напруги, нейтралей силових трансформаторів напругою 110 - 150 кВ; - заземлювальних дугогасильних реакторів напругою 6 - 35 кВ за відсутності в мережі струму замикання на землю; - намагнічувального струму силових трансформаторів напругою 6 - 150 кВ; - зарядного струму і струму замикання на землю повітряних і кабельних ліній електропередавання: до 5 А - для ліній напругою 20 - 35 кВ і до 30 А - для ліній напругою 10 кВ і нижче; - зарядного струму системи шин, а також зарядного струму приєднань (електроустаткування), крім конденсаторних батарей. У кільцевих мережах напругою 6 - 10 кВ дозволяється вимкнення роз'єднувачами вирівнювальних струмів до 70 А і замикання мережі в кільце за різниці напруг на розімкнених контактах роз'єднувачів не більше 5 %. Допускається вимкнення та ввімкнення навантажувального струму величиною до 15 А триполюсними роз'єднувачами зовнішньої установки напругою 10 кВ і нижче. Допускається дистанційне вимкнення роз'єднувачами несправного вимикача 110 кВ, зашунтованого одним вимикачем або кільцем з кількох вимикачів інших приєднань системи шин, якщо вимкнення вимикача може спричинити його руйнування і знеструмлення підстанції. Допустимі значення струмів, що вимикаються і вмикаються роз'єднувачами, повинні бути визначені НД і для основної мережі споживача погоджені з електропередавальною організацією. Порядок і умови виконання операцій з перемикань для різних електроустановок повинні бути регламентовані виробничою інструкцією споживача. 5.6.2.36. Оперативному персоналові забороняється самовільно виводити споживачів з-під дії системної протиаварійної автоматики (АЧР, САВН), перемикати вимкнене пристроєм АЧР та САВН навантаження на джерела живлення, що залишилися в роботі. 5.6.3. Автоматизовані системи керування 5.6.3.1. Автоматизовані системи керування електрогосподарством (далі - АСКЕ) споживача призначені для вирішення питань диспетчерського, технологічного та організаційного керування енергогосподарством. Структура і рівень розвитку АСКЕ залежить від структури електрогосподарства, особливостей споживання електричної енергії та технології виробництва. 5.6.3.2. АСКЕ споживача входить як підсистема до автоматизованої системи керування підприємством (далі - АСКП) споживача. Необхідний рівень зв'язку між підсистемами різного функціонального призначення, що входять до АСКП, визначається самим споживачем. АСКЕ повинна мати необхідні засоби зв'язку з диспетчерськими пунктами електропередавальної організації за обсягом, узгодженим з останньою, та забезпечувати передачу інформації на диспетчерський пункт електропередавальної організації. 5.6.3.3. АСКЕ призначені вирішувати такі завдання: - диспетчерське й технологічне керування електрогосподарством; - розрахунковий (комерційний) і технічний облік споживання електроенергії; - контроль та керування режимами електроспоживання; - розподілення та збут електроенергії; - техніко-економічне прогнозування і планування; - управління ремонтом електрообладнання, матеріально-технічним постачанням; - управління виробничо-технічною діяльністю електрогосподарства; - підготовка експлуатаційного персоналу, кадрів тощо. 5.6.3.4. Задачі АСКЕ в кожному електрогосподарстві визначаються, виходячи з виробничої та економічної доцільності та з урахуванням раціонального використання наявних типових рішень пакетів прикладних програм і можливостей технічних засобів. 5.6.3.5. До складу комплексу технічних засобів АСКЕ можуть входити: - засоби збору інформації (лічильники, давачі інформації, пристрої системи контролю та обліку тощо); - засоби передавання інформації (апаратура передавання даних, канали зв'язку тощо); - засоби обробки і відображення інформації (електронно-обчислювальні машини), аналогові й цифрові прилади, реєстратори, пристрої друку тощо; - засоби керування (функціональна клавіатура); - виконавчі механізми з пристроями керування; - системоутворювальні мережі; - кабелі зв'язку з об'єктами контролю і керування, а також внутрішньосистемні кабелі зв'язку і волоконно-оптичні лінії зв'язку; - різноманітні вузли і блоки, що забезпечують функціонування комплексу; - пристрої заземлення; - допоміжні системи (електроживлення, кондиціювання повітря, протипожежні системи тощо). 5.6.3.6. Уведення АСКЕ в експлуатацію повинно здійснюватись відповідно до установленого порядку за актом приймальної комісії. Під час уведення в експлуатацію АСКЕ, інформація якої використовується електропередавальною організацією, до складу приймальної комісії повинні входити її представники. Приймання АСКЕ в промислову експлуатацію здійснюється після завершення приймання в промислову експлуатацію всіх складових функцій, передбачених для черги АСКЕ, яка вводиться. 5.6.3.7. Під час організації експлуатації АСКЕ обов'язки структурних підрозділів з обслуговування комплексу технічних засобів, програмного забезпечення повинні бути визначені розпорядчим документом. Експлуатацію і ремонт обладнання (конденсатори зв'язку, реактори високочастотних загороджувачів, заземлювальні ножі, пристрої антенного зв'язку, прохідні ізолятори, розрядники елементів налагодження і фільтрів приєднань тощо) високочастотних каналів телемеханіки і телефонного зв'язку, виконаного лініями електропередавання напругою понад 1000 В, повинні здійснювати працівники, які обслуговують електроустановки напругою понад 1000 В. 5.6.3.8. Технічне обслуговування і перевірку засобів збору, накопичення і передачі інформації (датчики інформації, прилади і системи контролю й обліку, канали зв'язку, пристрої телемеханіки, апаратура передачі даних тощо), що належать або використовуються електропередавальною організацією, повинні виконувати працівники, які займаються експлуатацією цих засобів, за погодженням з електропередавальною організацією. 5.6.3.9. Підрозділи, що обслуговують АСКЕ, повинні забезпечити: - надійну експлуатацію технічних засобів інформаційного програмного забезпечення; - надання електропередавальній організації відповідно до встановленого графіка узгодженого обсягу інформації; - удосконалення і розвиток системи керування (упровадження нових задач; модернізація нових програм, що перебувають в експлуатації; освоєння нових технологій збору і підготовки вихідної інформації); - організацію взаємодії із суміжними ієрархічними рівнями АСКЕ; - розробку інструктивних і методичних матеріалів, необхідних для функціонування АСКЕ; - аналіз роботи АСКЕ, її економічну ефективність, своєчасне надання звітності. 5.6.3.10. Ремонтно-профілактичні роботи на технічних засобах, що належать електропередавальній організації або пов'язані з режимами її роботи, повинні виконуватись відповідно до затвердженого графіка; порядок технічного обслуговування і ремонт систем повинні визначатися відповідним положенням. Виведення з роботи засобів контролю та обліку електроспоживання, диспетчерського й інформаційного зв'язку та систем телемеханіки необхідно оформляти оперативною заявкою і погоджувати з електропередавальною організацією. 5.6.3.11. Керівник споживача повинен здійснювати заходи щодо організації роботи з проведення аналізу функціонування АСКП, контролю за її експлуатацією і розробки планів з розвитку і вдосконалення зазначеної системи та її своєчасного переозброєння. 5.7. Безпечна експлуатація. Виробнича санітарія. Пожежна і екологічна безпека 5.7.1. Улаштування електроустановок, будівель і споруд, у яких вони розташовані, організація їх експлуатації і ремонту повинні відповідати вимогам ССБП, ПБЕЕ, ПУЭ, а також стандартам і нормативним актам, що стосуються виробничої санітарії, забезпечення пожежної та екологічної безпеки. 5.7.2. Приміщення, у яких розміщуються електроустановки, що створюють шкідливі виробничі фактори, повинні відповідати вимогам діючих санітарних норм щодо проектування промислових підприємств. Рівні освітлення, опалення і вентиляція приміщень повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил. Мікрокліматичні умови в приміщеннях, наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин, рівень шуму, а також інші несприятливі фактори виробничого середовища повинні відповідати вимогам, указаним у нормативних документах ДСН 3.3.6.042-99, ДСН 3.3.6.037-99, ДСанПіН № 3.3.6.096-2002 та ДСанПіН № 198-97. 5.7.3. Засоби індивідуального захисту, пристрої та інструмент, що застосовують для обслуговування електроустановок, будівель і споруд підприємств, повинні підлягати огляду і випробуванням згідно з ДНАОП 1.1.10-1.04-01, ДНАОП 1.1.10-1.07-01 та іншим НД. 5.7.4. Працівники електрогосподарства споживача під час виконання робіт в електроустановках повинні керуватися ПБЕЕ та інструкціями з охорони праці, що встановлюють вимоги безпеки за обсягом, обов'язковим для працівників даної спеціальності. 5.7.5. Кожний працівник електрогосподарства зобов'язаний знати і виконувати вимоги безпеки праці, що стосуються електроустановок, які він обслуговує, та організацію праці на робочому місці. 5.7.6. На керівника споживача покладається загальне керівництво щодо забезпечення безпечного виконання робіт, виробничої санітарії і персональна відповідальність за належну організацію цих робіт. Керівник споживача зобов'язаний створити на кожному робочому місці безпечні умови праці відповідно до вимог ДСанПіН № 198-97, ДСанПіН № 3.3.6.096-2002, ДСН 3.3.6.037-99, ДСН 3.3.6.042-99, ГОСТ 12.1.002-84 та інших чинних санітарних норм і правил, що стосуються електроенергетики. 5.7.7. На технічних керівників споживача та осіб, відповідальних за електрогосподарство, покладається безпосереднє керівництво організаційно-технічною роботою із створення безпечних умов праці в електроустановках. Особи, відповідальні за електрогосподарство структурних підрозділів споживача, керівники підрозділів (начальники електроцехів, підстанцій, служб, лабораторій, майстри) та інші посадові особи повинні забезпечувати проведення організаційних і технічних заходів щодо створення безпечних і здорових умов праці, інструктажів працівників з наочним показом і навчанням безпечним методам роботи, а також систематичного контролю за відповідністю електроустановок вимогам ССБП, дотриманням працівниками вимог безпеки праці і застосуванням ними інструмента, пристроїв, спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту в залежності від складності роботи, що виконується. 5.7.8. Кожний нещасний випадок, а також випадки порушення вимог безпеки праці повинні бути ретельно розслідувані для виявлення причин і осіб, винних у їх виникненні, та вжиття заходів із запобігання повторенню подібних випадків. Відповідальність за правильне і своєчасне розслідування та облік нещасних випадків, оформлення актів за формою Н-1, виконання заходів, указаних в актах, несуть керівники, а також особи, відповідальні за електрогосподарство. 5.7.9. Відповідальність за нещасні випадки, що сталися на виробництві, несуть відповідно до діючого законодавства як особи, які безпосередньо порушили вимоги правил безпеки та/або інструкції з охорони праці, так і особи, відповідальні за електрогосподарство споживача і його структурних підрозділів, а також інші працівники зі складу керівників і спеціалістів, які не забезпечили дотримання необхідних стандартів безпеки праці й виробничої санітарії і не вжили належних заходів із запобігання нещасним випадкам. 5.7.10. Весь виробничий персонал електрогосподарств структурних підрозділів споживача повинен бути навчений практичним способам вивільнення людини, яка потрапила під дію електричного струму, надання їй долікарської допомоги та прийомам надання долікарської допомоги потерпілому при інших нещасних випадках. 5.7.11. Під час виконання робіт на одному й тому самому обладнанні чи споруді одночасно кількома організаціями повинен бути складений суміщений графік робіт з передбаченням заходів, які б гарантували необхідний рівень безпеки праці. Ці заходи і графік повинні бути затверджені керівником споживача (особою, відповідальною за електрогосподарство). Відповідальність за організацію підготовки робочого місця, координацію дій з виконання суміщеного графіка робіт і спільних заходів з безпеки праці, а також допуск до робіт несуть особи, відповідальні за електрогосподарство споживача та відповідного структурного підрозділу. Керівники сторонніх організацій несуть відповідальність за відповідність кваліфікації працівників своїх організацій, дотримання ними вимог безпеки, а також за організацію і виконання заходів з безпеки праці на своїх ділянках роботи. 5.7.12. У кожному підрозділі електрогосподарства споживача, на виробничих дільницях, у кімнатах для оперативного (чергового) персоналу повинні бути аптечки або сумки першої допомоги з постійним запасом медикаментів і медичних засобів. Працівники повинні бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту у відповідності до діючих норм у залежності від характеру робіт, що виконуються, та зобов'язані ними користуватись при виконанні цих робіт. 5.7.13. Працівники, які перебувають у приміщеннях з діючими електроустановками (за винятком щитів керування, релейних щитів та подібних до них), у закритих і відкритих розподільних установках, колодязях, камерах, каналах і тунелях електростанцій та електричних мереж, на будівельному майданчику і в ремонтній зоні, а також у зоні обслуговування повітряних ліній електропередавання, повинні надягати захисні каски. 5.7.14. Споживачі електроенергії, у яких є електроустановки (електрозварювальні, електротермічні та інші), що створюють небезпечні та шкідливі виробничі фактори, указані в державному стандарті ГОСТ 12.3.002-75 (аерозолі, що виникають при зварюванні, підвищена температура поверхонь обладнання, інфра- і ультразвук, неіонізуючі електромагнітні поля, шум та ін.), повинні мати прилади, методики і кваліфікованих працівників для контролю за цими факторами або проводити гігієнічну оцінку цих факторів атестованими лабораторіями. Атестація лабораторій проводиться відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 21.04.99 № 91 "Про атестацію санітарних лабораторій підприємств і організацій з метою надання їм права проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу для атестації робочих місць за умовами праці", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.99 за № 686/3979. Результати вимірювання повинні реєструватись. У разі перевищення установлених норм повинні бути вжиті заходи щодо зниження рівнів шкідливих факторів. 5.7.15. Умови праці працівників, що займаються виготовленням, експлуатацією, обслуговуванням та ремонтом обладнання, при роботі якого виникають постійні ЕМП та ЕМВ частотою від 50,0 Гц до 300,0 ГГц, повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів (ДСанПіН № 3.3.6.096-2002). При неможливості уникнути впливу на персонал шкідливих і небезпечних факторів керівні посадові працівники зобов'язані забезпечити персонал засобами індивідуального захисту. 5.7.16. Пожежна безпека електроустановок, а також будівель і споруд, у яких вони розміщуються, повинна відповідати вимогам Закону України "Про пожежну безпеку", НАПБ А.01.001-2004 та розробленим на їх основі галузевим правилам, які враховують особливості пожежної безпеки окремих виробництв. Споживачі при експлуатації своїх електроустановок за відсутності галузевих правил пожежної безпеки можуть керуватись НАПБ В.01.034-2005/111. У разі причетності електроустановок до причин виникнення пожеж на підприємствах у комісії з розслідування беруть участь працівники органів Держенергонагляду та Держпожнагляду. 5.7.17. Вибір і встановлення електрообладнання, яке розміщене в пожежонебезпечних зонах усередині і зовні приміщень, необхідно виконувати відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.32-01. 5.7.18. Будівлі, приміщення, споруди повинні бути оснащені первинними засобами пожежогасіння з урахуванням вимог НАПБ А.01.001-2004. Працівники, які перебувають у цих приміщеннях, повинні бути навчені відповідним діям у разі виникнення пожежі, правилам користування вогнегасниками та іншими первинними засобами пожежогасіння. Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватись установками пожежної автоматики відповідно до чинних нормативно-правових документів, а також будівельних норм, правил, які діють у відповідній галузі та в установленому порядку узгоджені з органами державного пожежного нагляду. Технічне утримання установок пожежної автоматики повинно здійснюватись на підставі чинних нормативно-правових документів. 5.7.19. Під час експлуатації електроустановок повинні бути вжиті заходи із запобігання чи обмеження прямої та непрямої дії на навколишнє природне середовище викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря і скидання стічних вод у водні природні об'єкти, зниження звукової потужності та зменшення неекономного використання води з природних джерел. 5.7.20. Викид забруднювальних речовин в атмосферне повітря не повинен перевищувати: - величин нормативів граничнодопустимих викидів забруднювальних речовин стаціонарних джерел; - величин технологічних нормативів допустимих викидів забруднювальних речовин для окремих типів обладнання, споруд. Скидання забруднювальних речовин у водні об'єкти не повинно перевищувати встановлених нормативів граничнодопустимих скидів забруднювальних речовин. Напруженість електромагнітних полів не повинна перевищувати граничнодопустимих рівнів цих факторів відповідно до ДСанПіН № 3.3.6.096-2002. Рівні шуму не повинні перевищувати норм, установлених відповідними санітарними нормами та стандартами відповідно до ДСН 3.3.6.037-99. 5.7.21. У споживача, що експлуатує електрообладнання з великим об'ємом масла (трансформатори, масляні реактори, вимикачі тощо), повинні бути розроблені заходи із запобігання аварійним та іншим викидам його в навколишнє середовище. 5.7.22. Споживач, у якого під час експлуатації електроустановок утворюються токсичні відходи, зобов'язаний в установленому порядку забезпечити своєчасну їх утилізацію, знешкодження та захоронення. 5.7.23. Експлуатація електроустановок без пристроїв, які забезпечують дотримання встановлених санітарних норм і природоохоронних вимог, або з несправними пристроями, які не забезпечують дотримання цих норм і вимог, забороняється.
6. ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ТА ЕЛЕКТРОУСТАНОВКИ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
6.1. Повітряні лінії електропередавання та струмопроводи
6.1.1. Вимоги цього підрозділу поширюються на ПЛ напругою до 150 кВ і повітряні струмопроводи напругою до 35 кВ включно, змінного і постійного струму, що обслуговуються споживачами. Вимоги розділу не поширюються на лінії контактної мережі, на спеціальні струмопроводи для електролізних установок, короткої мережі електротермічних установок, а також на ПЛ і струмопроводи, обладнання яких визначається спеціальними правилами або нормами. 6.1.2. Під час узгодження технічної документації на проектування ПЛ і струмопроводів (спорудження, капітальний ремонт або модернізацію) замовник повинен надати проектним організаціям дані про фактичні умови в зоні проходження ПЛ (кліматичні умови, забруднення та інші дані, що характеризують місцеві умови) і вимагати їх урахування в проектній документації. 6.1.3. Під час спорудження або модернізації ПЛ замовник повинен організувати технічний нагляд за будівельними та монтажними роботами, перевіряючи їх відповідність затвердженій технічній документації. Особливу увагу слід приділяти контролю за якістю виконання прихованих робіт, дотриманню вимог узгодженої і затвердженої проектної документації на відповідність ВБН А.3.1-001-99 та не допускати введення в експлуатацію ПЛ з порушенням установлених правил. 6.1.4. Приймання в експлуатацію ПЛ і струмопроводів необхідно проводити згідно з ДБН і чинними галузевими правилами приймання в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів електромереж. При здаванні в експлуатацію струмопроводів напругою понад 1000 В, крім документації, передбаченої ДБН і ПУЭ, повинні бути оформлені: - виконавчі креслення траси із зазначенням місць перетину з різними комунікаціями; - креслення профілю струмопроводу в місцях перетину з комунікаціями; - перелік відступів від проекту; - протокол фазування; - акт про монтаж натяжних затискачів для гнучких струмопроводів. 6.1.5. Під час уведення в роботу нових повітряних ліній напругою 6 - 35 кВ необхідно провести перевірку симетричності ємностей окремих фаз. У разі необхідності розробити і впровадити заходи із симетрування фаз. Перевірку симетричності ємностей фаз здійснюють також після проведення робіт на ПЛ, що могли призвести до порушення симетричності (модернізація лінії, заміна або перестановка конденсаторів зв'язку тощо). Напруга несиметрії не повинна перевищувати 0,75 % фазної напруги. 6.1.6. Під час експлуатації ПЛ необхідно неухильно дотримуватись чинних Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.97 № 209 (далі - Правила охорони електричних мереж), і контролювати їх виконання. Організації, що експлуатують ПЛ, повинні проводити роз'яснювальну роботу з охорони ПЛ серед населення та організацій, розташованих у зоні проходження ПЛ, а також ужити заходів для припинення робіт в охоронній зоні, що проводяться з порушенням Правил охорони електричних мереж. 6.1.7. Охоронну зону ПЛ треба періодично очищати від порослі й дерев з метою збереження просіки відповідної ширини і підтримувати її в безпечному протипожежному стані. Обрізування дерев, що ростуть безпосередньо біля проводів, здійснює організація, що експлуатує ПЛ. Роботи з ліквідації аварійних ситуацій відповідно до Правил охорони електричних мереж дозволено проводити без оформлення належного дозволу, але з наступним повідомленням про їх проведення. 6.1.8. На ділянках ПЛ і струмопроводів, що зазнають інтенсивного забруднення, треба застосовувати спеціальну або посилену ізоляцію, а за необхідності очищати (обмивати) ізоляцію, замінювати забруднені ізолятори. У зонах інтенсивних забруднень ізоляції птахами і в місцях їх масового гніздування необхідно застосовувати спеціальні пристрої, що унеможливлюють сідання птахів над гірляндами або відлякують їх. 6.1.9. Антикорозійне покриття неоцинкованих металевих опор і металевих деталей залізобетонних і дерев'яних опор, а також сталевих тросів і відтяжок опор необхідно оновлювати відповідно до графіка, затвердженого особою, відповідальною за електрогосподарство. 6.1.10. На ПЛ напругою понад 1000 В, що зазнають інтенсивного льодоутворення, необхідно передбачити плавлення ожеледі електричним струмом. Споживач, що експлуатує ПЛ, повинен контролювати процес льодоутворення на ПЛ і забезпечувати своєчасне введення пристроїв плавлення ожеледі. ПЛ, на яких відбувається плавлення ожеледі, повинні бути обладнані пристроями автоматичного контролю і сигналізації утворення ожеледі. 6.1.11. Під час експлуатації ПЛ у прогонах перетину діючих ліній з іншими ПЛ, у тому числі з самонесучими ізольованими проводами та лініями зв'язку на кожному проводі або тросі ПЛ, що проходить зверху, допускається не більше двох з'єднань, проте при перетині контактної мережі з'єднання проводів не допускається. Кількість з'єднань проводів і тросів на ПЛ, що не перетинаються, не регламентується. 6.1.12. Споживач, що експлуатує ПЛ, має утримувати в справному стані: - сигнальні знаки на берегах у місцях перетину ПЛ судноплавної або сплавної річки, озера, водосховища, каналу, установлені відповідно до статуту внутрішнього водного транспорту за погодженням з басейновим управлінням водного шляху (управлінням каналів); - постійні знаки безпеки, установлені на опорах згідно з проектом ПЛ і вимогами НД; - захист опор від пошкодження у місцях, де можливі потоки води, льодоходи тощо; - захист опор, установлених біля автомобільних доріг. 6.1.13. Споживач, що експлуатує ПЛ, повинен стежити за справністю габаритних знаків, установлених на перетині ПЛ із шосейними шляхами; габаритних воріт, які встановлюють у місцях перетину ПЛ із залізничними коліями, якими можливе пересування негабаритних вантажів і кранів. Установлення та обслуговування таких знаків здійснюють організації, у віданні яких перебувають залізничні колії та шосейні шляхи. 6.1.14. Під час експлуатації ПЛ і струмопроводів необхідно проводити їх технічне обслуговування, ремонт та аварійно-відновлювальні роботи, спрямовані на забезпечення їх надійної роботи, проводити контроль параметрів електромагнітних полів відповідно до пункту 5.7.14 цих Правил. Під час обслуговування треба стежити за технічним станом ПЛ і струмопроводів у цілому, їх окремих елементів і траси шляхом проведення оглядів, профілактичних перевірок та усувати виявлені пошкодження й несправності. Під час капітального ремонту ПЛ необхідно виконати комплекс заходів, спрямованих на підтримання або відновлення початкових експлуатаційних характеристик ПЛ, що досягають ремонтом зношених деталей і елементів або заміною їх більш надійними й економічними, які поліпшують експлуатаційні характеристики лінії. Обсяг та періодичність робіт, що належить виконувати під час технічного обслуговування та капітального ремонту, визначаються ГКД 34.20.502-97 та ГКД 34.20.503-97. Крім цього, слід ураховувати конкретні умови експлуатації ПЛ. 6.1.15. Аварійно-відновлювальні роботи необхідно виконувати негайно після виникнення аварійної ситуації. 6.1.16. Під час експлуатації ПЛ необхідно проводити періодичні та позачергові огляди ліній. Графік періодичних оглядів затверджує особа, відповідальна за електрогосподарство. Періодичність огляду кожної ПЛ на всій довжині має бути не рідше ніж один раз на рік. Крім того, не рідше ніж один раз на рік необхідно спеціалістам проводити вибіркові огляди окремих ділянок ліній, уключаючи всі лінії (ділянки), які підлягають капітальному ремонту. Верхові огляди з вибірковою перевіркою проводів і тросів у затискачах і в дистанційних розпірках на ПЛ напругою 35 кВ і вище або їх ділянок, термін служби яких становить 20 років і більше або які проходять у зонах інтенсивного забруднення чи на відкритій місцевості, необхідно проводити не рідше ніж один раз на п'ять років; на решті ПЛ 35 кВ і вище (ділянках ліній) - не рідше ніж один раз на десять років. На ПЛ 0,38 - 20 кВ верхові огляди необхідно проводити в разі потреби. 6.1.17. Позачергові огляди ПЛ або їх ділянок необхідно проводити: - у разі утворення на проводах і тросах ожеледі; - у разі коливань проводів і тросів; - під час льодоходу і розлиття рік; - під час лісових і степових пожеж та після інших стихійних явищ; - після вимкнення ПЛ релейним захистом і неуспішного АПВ, а в разі успішного - за необхідності. 6.1.18. Під час огляду ПЛ необхідно звертати увагу на: - наявність обривів і оплавлень окремих проводів або накидів на проводи і троси; - наявність бою, оплавлень і тріщин ізоляторів; - стан опор, їх нахилів, обгорання, розчеплення деталей та загнивання дерев'яних опор, цілісність бандажів і заземлювальних пристроїв на дерев'яних опорах; - стан кріплення металевих опор на фундаментах; - наявність корозійного пошкодження елементів опор; - наявність іскріння; - правильність регулювання проводів; - стан розрядників, обмежувачів перенапруги та захисних проміжків, комутаційної апаратури на ПЛ та кінцевих кабельних муфт на спусках; - наявність і стан попереджувальних плакатів та інших постійних знаків на опорах; - наявність болтів і гайок, цілісність окремих елементів, зварних швів і заклепкових з'єднань на металевих опорах; - стан стояків залізобетонних опор і залізобетонних приставок; - протипожежний стан траси, наявність дерев, що загрожують падінням на лінію, сторонніх предметів, будівель, відстань від проводів до різних об'єктів тощо. 6.1.19. На лініях із самонесучими ізольованими проводами додатково проводять перевірки та вимірювання: - стану ізоляції проводів; - стану підтримувальних затискачів; - наявності і стану захисних кожухів на з'єднувальних і відгалужувальних затискачах ПЛ напругою до 1000 В. 6.1.20. Профілактичні перевірки та вимірювання на ПЛ і струмопроводах виконуються згідно з табл. 7 додатка 1. 6.1.21. Для виявлення дефектних фарфорових ізоляторів та контактних з'єднань ПЛ під робочою напругою рекомендовано застосовувати портативні тепловізори. Контроль лінійної ізоляції необхідно проводити не раніше ніж через п'ять - шість год. після подачі напруги на ПЛ. Контроль контактних з'єднань необхідно проводити під час навантаження не меншого, ніж 30 - 40 % від номінального. 6.1.22. Для визначення місць пошкоджень ПЛ напругою 110 - 150 кВ, а також місць міжфазових замикань на ПЛ 6 - 35 кВ повинні бути встановлені спеціальні прилади (пристрої), що фіксують місце пошкодження. На ПЛ напругою 6 - 35 кВ з відгалуженнями повинні бути встановлені покажчики пошкодженої ділянки. 6.1.23. Дефекти, виявлені під час огляду ПЛ та при проведенні профілактичних перевірок та вимірювань, необхідно відмічати в експлуатаційній документації і залежно від їх характеру усувати в найкоротший строк під час проведення технічного обслуговування або під час капітального ремонту ПЛ. 6.1.24. Капітальний ремонт ПЛ необхідно виконувати залежно від її технічного стану за затвердженим графіком ремонту. Капітальний ремонт ПЛ на дерев'яних опорах необхідно проводити не рідше ніж один раз на п'ять років, ПЛ на металевих і залізобетонних опорах - не рідше ніж один раз на десять років. Капітальний ремонт ділянок ПЛ проводять з урахуванням проведеного ремонту всієї ПЛ за міжремонтний період. Роботи, виконані на лінії під час капітального ремонту, оформляють записом у журналі обліку робіт і внесенням відповідних змін та доповнень у паспорт ПЛ. 6.1.25. Роботи із запобігання порушенню у роботі ПЛ та ліквідації наслідків такого порушення можуть проводитись у будь-яку пору року без погодження із землекористувачами, але з повідомленням їх про проведення робіт у десятиденний термін після їх початку. Після виконання вказаних робіт споживач, що експлуатує ПЛ, повинен привести земельні угіддя у стан, придатний для їх подальшого використання за цільовим призначенням. 6.1.26. Конструктивні зміни опор та інших елементів ПЛ, спосіб закріплення опор у ґрунті, а також конструктивні зміни струмопроводів можна проводити лише за наявності затвердженої технічної документації та за рішенням особи, відповідальної за електрогосподарство. 6.1.27. Під час ремонту ПЛ, що мають високочастотні канали телемеханіки і зв'язку, з метою збереження цих каналів у роботі для заземлення потрібно використовувати переносні заземлювальні загороджувачі. 6.1.28. В електричних мережах 6 - 35 кВ допускається робота із заземленою фазою; при цьому персонал повинен приступити до пошуку місця замикання негайно і усунути його в найкоротший термін. 6.1.29. Організації, що експлуатують ПЛ із спільною підвіскою проводів, планові ремонти повинні проводити в узгоджені терміни. В аварійних випадках ремонтні роботи необхідно проводити з попереднім повідомленням другої сторони (власника лінії). 6.1.30. Бригади, що виконують роботи на ПЛ, повинні бути оснащені засобами зв'язку з диспетчерськими пунктами. 6.1.31. З метою своєчасної ліквідації аварійних пошкоджень на ПЛ споживач, що експлуатує їх, повинен мати аварійний запас матеріалів і деталей згідно з установленими нормами. 6.2. Силові кабельні лінії 6.2.1. Вимоги цього підрозділу поширюються на силові кабельні лінії (КЛ) напругою від 0,4 до 35 кВ. 6.2.2. Під час здачі в експлуатацію КЛ напругою понад 1000 В повинні бути оформлені та передані замовникові: - виконавче креслення траси із зазначенням місць установлення з'єднувальних муфт у масштабі 1:200 і 1:500 залежно від розвитку комунікацій в даному районі траси; - відкоригований проект КЛ; - креслення профілю КЛ у місцях перетину з дорогами та іншими комунікаціями для КЛ напругою 35 кВ і для особливо складних трас КЛ напругою 6 - 10 кВ; - акти стану кабелів на барабанах і, за необхідності, протоколи розбирання й огляду зразків; - сертифікати, що засвідчують відповідність кабелів і проводів вимогам нормативних документів; - кабельний журнал; - інвентарний опис усіх елементів КЛ; - акти будівельних і прихованих робіт із зазначенням перетинів і зближень кабелів з усіма підземними комунікаціями; - акти про монтаж кабельних муфт; - акти приймання траншей, блоків, труб, каналів під монтаж; - акти про монтаж пристроїв для захисту КЛ від електрохімічної корозії, а також результати корозійних випробувань згідно з проектом; - протокол вимірювання опору ізоляції та випробування підвищеною напругою КЛ після її прокладання; - акти огляду кабелів, прокладених у траншеях і каналах перед закриттям; - протокол нагрівання кабелів на барабанах перед прокладанням, якщо температура повітря нижче від нуля градусів; - акти перевірки і випробування автоматичних стаціонарних установок систем пожежогасіння та пожежної сигналізації. При здачі в експлуатацію КЛ напругою до 1000 В повинні бути оформлені і передані замовнику: кабельний журнал, відкоригований проект ліній, акти, протоколи випробувань та вимірювань. 6.2.3. Кожна КЛ повинна мати паспорт з документацією, зазначеною в пункті 6.2.2, диспетчерський номер та назву. Відкрито прокладені кабелі, а також усі кабельні муфти повинні мати бирки з позначеннями: - на кінці й на початку ліній на бирках повинні бути вказані марка кабелю, напруга, переріз, номери або найменування ліній; - на бирках з'єднувальних муфт - номер муфти, дата монтажу. Бирки повинні бути стійкими до впливу навколишнього середовища. Бирки потрібно закріпляти по всій довжині КЛ через кожні 50 м на відкрито прокладених кабелях, а також на поворотах траси і в місцях проходження кабелів через вогнестійкі перегородки й перекриття (з обох боків). 6.2.4. Трасу кабельних ліній, прокладену по орних землях і незабудованій місцевості, позначають покажчиками, установленими на відстані не менше 500 метрів один від одного, а також у місцях зміни напрямку траси. Усі місця проходів кабелів крізь стіни, перегородки та перекриття на підстанціях повинні бути ущільнені негорючим матеріалом. 6.2.5. Для кожної КЛ під час уведення в експлуатацію повинні бути встановлені найбільші допустимі струмові навантаження. Навантаження КЛ повинні бути визначені за даними нагріву кабелю на ділянці траси з найгіршими тепловими умовами, якщо довжина ділянки становить не менше ніж 10 м. Підвищення цих навантажень допускається на підставі теплових випробувань за умови, що нагрів жил не перевищуватиме допустимий за державними стандартами або технічними умовами. Нагрів кабелів необхідно перевіряти на ділянках трас з найгіршими умовами охолодження. 6.2.6. У кабельних спорудах необхідно організувати систематичний контроль за тепловим режимом роботи кабелів, температурою повітря і роботою вентиляційного устаткування. Температура повітря всередині кабельних тунелів, каналів і шахт улітку не повинна перевищувати температуру зовнішнього повітря більш ніж на 10° C. 6.2.7. На період ліквідації післяаварійного режиму допускається перевантаження струмом: - кабелів напругою до 10 кВ включно з ізоляцією з поліетилену та полівінілхлоридного пластику - на 15 %; - кабелів з гумовою ізоляцією і вулканізованого поліетилену - на 18 % від тривалого допустимого навантаження тривалістю не більше ніж 6 год. на добу протягом 5 діб, але не більше ніж 100 год. на рік, якщо навантаження в інші періоди не перевищує тривало допустимого. Кабелі напругою до 10 кВ включно з паперовою ізоляцією допускають перевантаження протягом 5 діб у межах, указаних в ПУЭ. Для кабелів, що експлуатуються понад 15 років, перевантаження струмом не повинне перевищувати 10 %. Перевантаження кабелів з просоченою паперовою ізоляцією напругою 20 і 35 кВ забороняється. 6.2.8. У разі однофазного замикання на землю в мережах з ізольованою або компенсованою нейтраллю необхідно негайно повідомити про це оперативний персонал на живильній підстанції або електропередавальній організації і далі діяти за їх вказівками. У мережах генераторної напруги, а також на КЛ напругою 35 кВ робота в указаному режимі допускається не більше ніж 2 год. У виняткових випадках з дозволу оперативного персоналу електропередавальної організації цей час може бути збільшений до 6 год. 6.2.9. Вимірювання навантажень КЛ і напруг у різних точках мережі необхідно проводити в терміни, що встановлює особа, відповідальна за електрогосподарство. На основі цих вимірювань уточнюють режими і схеми роботи кабельних мереж. 6.2.10. Огляди КЛ необхідно проводити один раз у терміни, указані в таблиці 6.1, згідно з графіком, затвердженим особою, відповідальною за електрогосподарство.
Таблиця 6.1. Періодичність огляду КЛ напругою до 35 кВ
Огляд кабельних муфт зовнішньої установки напругою понад 1000 В необхідно проводити при кожному огляді електрообладнання. Огляд трас підводних кабелів необхідно проводити в терміни, установлені особою, відповідальною за електрогосподарство. Спеціалістами повинні періодично проводитись вибіркові контрольні огляди трас КЛ та кабельних колодязів. У період повеней і після злив, а також у разі вимкнення КЛ релейним захистом необхідно проводити позачергові огляди. Про порушення на КЛ, виявлені під час оглядів, повинні бути зроблені записи в журналі дефектів та неполадок. Порушення повинні бути усунені в найкоротший строк. 6.2.11. Кабельні лінії, для захисту яких застосовувались вогнезахисні матеріали, повинні проходити профілактичний огляд стану кабелів і проводів та вогнезахисних матеріалів, що на них нанесені. 6.2.12. Огляд тунелів (колекторів), шахт і каналів на підстанціях з постійним оперативним обслуговуванням необхідно проводити не рідше ніж один раз на місяць, огляд цих споруд на підстанціях без постійного оперативного обслуговування - за виробничими інструкціями в терміни, установлені особою, відповідальною за електрогосподарство. 6.2.13. Розташування в кабельних приміщеннях будь-яких тимчасових і допоміжних споруд (майстерень, інструментальних, комор тощо), а також зберігання в них будь-яких матеріалів і обладнання забороняється. 6.2.14. Терміни перевірки працездатності пристроїв пожежної сигналізації та пожежогасіння у кабельних спорудах установлюються виробничими інструкціями. 6.2.15. Підприємство, на балансі якого перебувають КЛ, повинно контролювати виконання службами електрифікованого рейкового транспорту заходів із зменшення значень блукаючих струмів у землі відповідно до стандарту ГОСТ 9.602-89. 6.2.16. У районах з електрифікованим рейковим транспортом або там, де є агресивні ґрунти, КЛ може бути прийнята в експлуатацію лише після здійснення її антикорозійного захисту. У цих районах на КЛ необхідно проводити вимірювання блукаючих струмів, складати і систематично корегувати діаграми потенціалів кабельної мережі (або її окремих ділянок), карти ґрунтових корозійних зон. У населених пунктах, де організовано спільний антикорозійний захист для всіх підземних комунікацій, складання діаграм потенціалів не вимагається. Потенціали кабелів необхідно вимірювати у зонах блукаючих струмів, місцях зближення силових кабелів з трубопроводами і кабелями зв'язку, що мають катодний захист, а також на ділянках кабелів, обладнаних пристроями для захисту від корозії. На кабелях із шланговим захисним покриттям необхідно контролювати стан антикорозійного покриття відповідно до вимог СОУ-Н МПЕ 40.1.20.509:2005. 6.2.17. Тунелі, колектори, канали та інші кабельні споруди необхідно утримувати в чистоті. Металеву неоцинковану броню кабелів, прокладену в кабельних спорудах, і металеві конструкції з неметалізованим покриттям, на яких прокладені кабелі, необхідно періодично покривати негорючими антикорозійними лаками і фарбами. Кабельні споруди, до яких потрапляє вода, повинні бути обладнані засобами для відводу ґрунтових і поверхневих вод. 6.2.18. Роботи в межах охоронних зон КЛ проводяться відповідно до вимог Правил охорони електричних мереж. Організацію роботи на КЛ необхідно проводити з урахуванням вимог ПБЕЕ та цих Правил. 6.2.19. Кабельні лінії повинні проходити профілактичні випробування згідно з табл. 5 додатка 1. Необхідність у позачергових випробуваннях КЛ, наприклад після ремонтних робіт або розкопувань, пов'язаних з розкриттям трас, а також після автоматичного вимкнення КЛ, визначається особою, відповідальною за електрогосподарство споживача, на балансі якого перебуває ця лінія. 6.2.20. Для попередження електричних пробоїв на вертикальних ділянках кабелів з паперовою ізоляцією напругою 20 - 35 кВ унаслідок висихання ізоляції їх необхідно періодично замінювати або встановлювати на них стопорні муфти. Кабельні лінії напругою 20 - 35 кВ з нестічною просочувальною масою або з пластмасовою ізоляцією додаткового нагляду за станом ізоляції вертикальних ділянок та їх періодичну заміну не вимагають. 6.2.21. Зразки пошкоджених кабелів і пошкоджені кабельні муфти повинні проходити лабораторні дослідження для визначення причин пошкоджень та розробки заходів з їх запобігання. 6.2.22. Споживач, що експлуатує електричні мережі, повинен періодично оповіщати організації і населення району, де проходять кабельні траси, про порядок виконання земляних робіт поблизу цих трас. 6.3. Розподільні установки та підстанції 6.3.1. Вимоги цього підрозділу поширюються на розподільні установки (далі - РУ) та підстанції споживачів напругою від 0,38 до 150 кВ. 6.3.2. Приміщення РУ споживача, що мають обладнання, яке перебуває під напругою або на яке може бути подана напруга, та приміщення сторонніх організацій, які прилягають до цих приміщень, повинні бути ізольованими від останніх і мати окремий вихід, який замикається. 6.3.3. Місця, у яких допускається переїзд автотранспорту через кабельні канали, необхідно позначати відповідним знаком. 6.3.4. У приміщеннях РУ вікна повинні бути завжди зачиненими, а отвори в перегородках між апаратами, що містять масло, закладені негорючим матеріалом. Кабельні канали й наземні кабельні лотки відкритих розподільних установок (далі - ВРУ) і закритих розподільних установок (далі - ЗРУ) повинні бути закриті негорючими плитами з межею вогнестійкості відповідно до вимог ПУЭ та будівельних норм. Місця виходу кабелів з кабельних каналів, з поверхів і переходи між кабельними відсіками повинні бути ущільнені вогнетривким матеріалом. Для запобігання попаданню у приміщення РУ тварин і птахів усі отвори і прорізи в зовнішніх стінах закривають сітками або ущільнюють. Покриття підлоги приміщень підстанцій повинно бути таким, щоб виключалась можливість утворення цементного пилу. Щитові РУ та інше обладнання повинні бути пофарбовані у світлі тони. 6.3.5. Тунелі, підвали, канали необхідно утримувати в чистоті, а дренажні пристрої повинні забезпечувати безперешкодне відведення води. Маслоприймачі, гравійна підсипка, дренажі та масловідводи необхідно утримувати в справному стані. Гравійна підсипка в разі забруднення або замаслення повинна бути промита або замінена. 6.3.6. Приміщення, призначені для встановлення комірок комплектної розподільної установки елегазової (далі - КРУЕ), а також для їх ревізії та ремонту, повинні бути ізольовані від зовнішнього середовища та інших приміщень. Стіни, підлога та стеля повинні бути пофарбовані пилонепроникною фарбою або викладені кахельною плиткою. Прибирання приміщень повинно здійснюватись вологим або вакуумним способом. Приміщення повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією з відведенням повітря знизу. Повітря припливної вентиляції повинно проходити через фільтри, що запобігають попаданню в приміщення пилу. 6.3.7. Струмовідні частини пускорегулювальних апаратів та апаратів захисту повинні бути захищені від випадкового торкання. У спеціальних приміщеннях (електромашинних, щитових, станцій керування тощо) допускається відкрите встановлення апаратів без захисних кожухів. Умови праці в РУ та використання засобів індивідуального захисту повинні здійснюватись відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98, ДНАОП 1.1.10-1.07-01 та цих Правил. 6.3.8. Відстань від струмовідних частин ВРУ до дерев, високого чагарнику має відповідати Правилам охорони електиричних мереж. 6.3.9. Електрообладнання РУ усіх видів і напруг повинно задовольняти умови роботи як для номінальних режимів, так і для коротких замикань, перенапруг та перевантажень. 6.3.10. У разі розташування електрообладнання в місцевості із забрудненою атмосферою необхідно вжити заходів, що забезпечують надійність ізоляції: - у ВРУ - посилення ізоляції, обмивання, очищення, покриття гідрофобними пастами; - у ЗРУ - захист від проникнення пилу та шкідливих газів; - у комплектних розподільних установках зовнішнього розташування (КРУЗ) - герметизація шаф та обробка ізоляції гідрофобними пастами. 6.3.11. Температура повітря всередині приміщень ЗРУ у літній період не повинна перевищувати 40° C. У разі її перевищення повинні бути вжиті заходи для зниження температури обладнання або охолодження навколишнього повітря. За температурою рознімних з'єднань шин у РУ повинен бути організований контроль за затвердженим графіком. 6.3.12. Рівень масла в масляних вимикачах, вимірювальних трансформаторах і негерметичних уводах повинен залишатись у межах шкали маслопокажчиків за максимальної і мінімальної температур навколишнього повітря. У герметичних уводах контроль тиску масла проводять за показами манометрів. Масло негерметичних уводів, вимірювальних трансформаторів зовнішнього розташування повинне бути захищеним від зволоження та окислення. 6.3.13. На всіх ключах, кнопках і ручках керування повинні бути написи, що вказують на операцію, для якої вони призначені ("Увімкнути", "Вимкнути", "Зменшити", "Збільшити" тощо). На сигнальних лампах і сигнальних апаратах повинні бути написи, що вказують на характер сигналу ("Увімкнуто", "Вимкнуто", "Перегрівання" тощо). 6.3.14. Вимикачі та їх приводи повинні мати покажчики вимкнутого й увімкнутого положень. На вимикачах з умонтованим приводом або з приводом, розташованим у безпосередній близькості від вимикача і не відділеним від нього суцільним непрозорим огородженням (стінкою), допускається встановлення одного покажчика - на вимикачі або на приводі. На вимикачах, зовнішні контакти яких чітко вказують на ввімкнене положення, наявність покажчика на вимикачі та вмонтованому або не відгородженому стінкою приводі є необов'язковою. Приводи роз'єднувачів, заземлювальних ножів, відокремлювачів, короткозамикачів та іншого обладнання, відділеного від апаратів стінкою, повинні мати покажчики вимкнутого та ввімкнутого положень. 6.3.15. Працівники, які обслуговують РУ, повинні мати документацію з допустимих режимів роботи електрообладнання за нормальних та аварійних умов. Оперативний персонал повинен мати запас плавких каліброваних вставок. Застосування некаліброваних плавких вставок забороняється. Плавкі вставки повинні відповідати типу запобіжників. Справність резервних елементів РУ (трансформаторів, вимикачів, шин тощо) необхідно регулярно перевіряти ввімкненням під напругу в терміни, установлені виробничими інструкціями. 6.3.16. Обладнання РУ необхідно періодично очищувати від пилу та бруду. Терміни очищення встановлюються особою, відповідальною за електрогосподарство, з урахуванням місцевих умов. Прибирання приміщень РУ і очищення електрообладнання повинен виконувати навчений персонал з дотриманням правил безпеки. 6.3.17. Розподільні установки напругою 1000 В і вище повинні бути обладнані блокувальними пристроями, які запобігають можливості помилкових операцій роз'єднувачами, відокремлювачами, короткозамикачами, викотними візками КРУ і заземлювальними ножами. Блокувальні пристрої, крім механічних, повинні бути постійно опломбовані. 6.3.18. На щоглових трансформаторних підстанціях, пунктах перемикання та інших пристроях, що не мають огорожі, приводи роз'єднувачів і шафи щитків низької напруги повинні бути замкнені на замок. Стаціонарні драбини біля площадки обслуговування повинні бути зблоковані з роз'єднувачами та замкнені на замок. 6.3.19. Для встановлення заземлення в РУ напругою 1000 В і вище необхідно, як правило, застосовувати стаціонарні заземлювальні ножі. У діючих електроустановках, у яких заземлювальні ножі не можуть бути встановлені за умовами компонування або конструкції, заземлення здійснюється переносними заземлювачами. Ручки приводів заземлювальних ножів повинні бути пофарбовані в червоний колір, а заземлювальні ножі, як правило, - у чорний колір. Операції з ручними приводами апаратів повинні здійснюватись з дотриманням ПБЕЕ. 6.3.20. На дверях і внутрішніх стінках камер ЗРУ, електрообладнанні ВРУ, лицьових і внутрішніх частинах КРУ зовнішньої та внутрішньої установки, збірках, а також на лицьовому і зворотному боках панелей щитів повинні бути нанесені написи, що вказують на призначення приєднань та їх диспетчерське найменування. На дверях РУ, КРУ, збірок та щитів повинні бути вивішені чи нанесені попереджувальні плакати та знаки встановленого зразка згідно з вимогами ПБЕЕ. На схемах збірок, щитів, щитків запобіжників і біля запобіжників та автоматичних вимикачів усіх приєднань повинні бути написи, що вказують на номінальні струми плавких вставок запобіжників або допустимі значення уставки струму автоматичного розчіплювача. Двері ЗРУ, ВРУ, КРУ, зовнішніх та внутрішніх збірок повинні бути закриті на замок. Ключі від приміщень повинні зберігатись в оперативного персоналу або в працівників зі складу керівників і спеціалістів. 6.3.21. У РУ повинні зберігатися переносні заземлення, первинні засоби пожежогасіння (потрібна кількість первинних засобів пожежогасіння та їх види визначаються відповідно до НАПБ А 01.001-2004 та галузевих нормативних актів з пожежної безпеки), а також протигази, респіратори і засоби для надання долікарської допомоги потерпілим від нещасних випадків. Для РУ, які обслуговують ОВБ, переносні заземлення і захисні засоби можуть бути в ОВБ. 6.3.22. Шафи з апаратурою пристроїв релейного захисту та автоматики, зв'язку і телемеханіки, електролічильниками, шафи керування і розподільні шафи повітряних вимикачів, а також шафи приводів масляних вимикачів, відокремлювачів, короткозамикачів і роз'єднувачів, установлених в РУ, у яких температура повітря може бути нижча за допустиму, повинні бути обладнані пристроями електропідігрівання, які вмикаються у разі зниження температури навколишнього середовища нижче від 5° C. Увімкнення і вимкнення електропідігрівачів, як правило, здійснюються автоматично. Масляні вимикачі повинні бути обладнані пристроями електропідігріву днищ баків і корпусів, якщо температура навколишнього повітря в місці їх розташування може бути нижча за мінус 25° C протягом однієї доби і більше, або згідно з вимогами інструкції заводу-виробника. 6.3.23. Резервуари повітряних вимикачів та інших апаратів, а також повітрозбірники і балони повинні задовольняти вимоги ДНАОП 0.00-1.07-94 та ДНАОП 0.00-1.13-71. 6.3.24. Поверхні тертя шарнірних з'єднань, підшипників і поверхонь механізмів вимикачів, роз'єднувачів, відокремлювачів, короткозамикачів та їхніх приводів необхідно змащувати низькотемпературними мастилами, а масляні демпфери вимикачів та інших апаратів - заповнювати маслом, температура замерзання якого повинна бути не менше ніж на 20° C нижчою за мінімальну зимову температуру навколишнього повітря. 6.3.25. Пристрої автоматичного керування, захисту і сигналізації повітроприготувальної установки, а також запобіжні клапани необхідно систематично перевіряти і регулювати відповідно до вимог інструкцій заводів-виробників. 6.3.26. Конденсат з повітрозбірників компресорів тиску 4,0 - 4,5 МПа (40 - 45 кгс/см2) необхідно видаляти не рідше ніж один раз на три доби, а на об'єктах без постійного чергування персоналу - за затвердженим графіком, складеним на підставі досвіду експлуатації, але не рідше одного разу на місяць. Днища повітрозбірників і спускний вентиль повинні бути утеплені й обладнані пристроєм електропідігрівання, який вмикають уручну, для видалення конденсату на час, необхідний для танення льоду за мінусових температур навколишнього повітря. Видалення конденсату з конденсатозбірників, груп балонів тиском 23 МПа (230 кгс/см2) повинно здійснюватись автоматично під час кожного запуску компресора. Для запобігання замерзанню конденсату нижні частини балонів і конденсатозбірники повинні бути розташовані в теплоізоляційній камері з електропідігрівом. 6.3.27. Внутрішній огляд повітрозбірників і балонів компресорного тиску, а також резервуарів повітряних вимикачів та інших апаратів необхідно здійснювати не рідше ніж один раз на два роки, а їх гідравлічні випробування (крім резервуарів повітряних вимикачів та інших апаратів) - не рідше ніж один раз на вісім років. Гідравлічні випробування резервуарів повітряних вимикачів необхідно проводити у тих випадках, коли під час огляду виявляються дефекти, що викликають сумніви в міцності резервуарів. Внутрішні поверхні резервуарів повинні мати антикорозійне покриття. 6.3.28. Стиснене повітря, що використовується у повітряних вимикачах і приводах інших комутаційних апаратів, повинно бути очищене від механічних домішок за допомогою фільтрів, установлених у розподільних шафах кожного повітряного вимикача або на повітропроводі, що живить привід кожного апарата. Після завершення монтажу повітророзподільної мережі перед першим наповненням резервуарів повітряних вимикачів та приводів інших апаратів необхідно провести продувку всіх повітропроводів. Для запобігання забрудненню стисненого повітря в процесі експлуатації необхідно періодично здійснювати продування: - магістральних повітропроводів за плюсової температури навколишнього повітря - не рідше ніж один раз на два місяці; - повітропроводів відпайок від мережі до розподільних шаф і від шафи до резервуарів кожного полюса вимикачів і приводів інших апаратів з їх від'єднанням від апарата - після кожного капітального ремонту апарата; - резервуарів повітряних вимикачів - після кожного поточного і капітального ремонтів, а також у разі порушення режимів роботи компресорних станцій. 6.3.29. У повітряних вимикачах необхідно періодично перевіряти роботу вентиляції внутрішніх порожнин (для вимикачів, що мають покажчики). Періодичність перевірок повинна бути встановлена на підставі рекомендацій заводів-виробників. 6.3.30. Перевірку дугогасильних камер вимикачів навантаження, установлення ступеня зносу газогенерувальних вкладишів та обгорання нерухомих дугогасильних контактів здійснюють періодично в терміни, установлені особою, відповідальною за електрогосподарство, залежно від частоти оперування вимикачами навантаження. 6.3.31. Зливання води з баків масляних вимикачів необхідно здійснювати два рази на рік - весною з настанням плюсових температур і восени перед настанням від'ємних температур. 6.3.32. Міжремонтні перевірки, виміри та випробування обладнання РУ необхідно проводити в обсягах і строки, передбачені додатком 1. 6.3.33. Огляд РУ без вимкнення напруги необхідно проводити: - на об'єктах з постійним чергуванням персоналу - не рідше ніж один раз на добу; у темний час доби для виявлення розрядів, коронування - не рідше ніж один раз на місяць; - на об'єктах без постійного чергування персоналу - не рідше ніж один раз на місяць, а в трансформаторних і розподільних пунктах - не рідше ніж один раз на шість місяців. За несприятливої погоди (сильний туман, мокрий сніг, ожеледиця тощо) або сильного забруднення на ВРУ, а також після вимкнення електрообладнання захистами від коротких замикань повинні бути організовані додаткові огляди. Про всі помічені несправності повинні бути зроблені записи в журналі дефектів і неполадок обладнання, і, крім того, про несправності повинна бути повідомлена особа, відповідальна за електрогосподарство. Виявлені несправності необхідно усунути в найкоротший термін. 6.3.34. Під час огляду РУ особливу увагу необхідно звернути на: - стан приміщення - справність дверей і вікон, відсутність протікання покрівлі та міжповерхового перекриття, наявність та справність замків; - справність опалення, вентиляції та освітлення; - справність заземлення; - наявність засобів захисту; - рівень і температуру масла та відсутність її протікання в апаратах; - стан контактів, рубильників щита низької напруги; - цілісність пломб на лічильниках; - стан ізоляції (запиленість, наявність тріщин, слідів розрядів тощо); - роботу системи сигналізації; - тиск повітря в баках повітряних вимикачів; - відсутність витоків повітря; - справність і правильність показів покажчиків положення вимикачів; - наявність вентиляції полюсів повітряних вимикачів; - відсутність течі масла з конденсаторів ємнісних дільників напруги повітряних вимикачів; - дію пристроїв електропідігрівання в холодну пору року; - щільність закриття шаф керування; - можливість вільного доступу до комутаційних апаратів тощо. 6.3.35. Капітальний ремонт обладнання РУ необхідно проводити в такі терміни: - масляних вимикачів - один раз на шість - вісім років з контролем характеристик вимикачів з приводами у міжремонтний період; - вимикачів навантаження, роз'єднувачів і заземлювальних ножів - один раз на чотири - вісім років залежно від конструктивних особливостей; - повітряних вимикачів - один раз на чотири - шість років; - відокремлювачів і короткозамикачів з відкритим ножем та їх приводів - один раз на два - три роки; - компресорів - після напрацювання відповідної кількості годин згідно з інструкцією заводу-виробника; - КРУЕ - один раз на 10 - 12 років; - елегазових і вакуумних вимикачів - згідно з вимогами заводу-виробника; - струмопроводів - один раз на вісім років; - усіх апаратів і компресорів - після вичерпання ресурсу незалежно від тривалості експлуатації. Перший капітальний ремонт установленого обладнання повинен бути проведений у терміни, указані в технічній документації заводу-виробника. Роз'єднувачі внутрішньої установки підлягають ремонту за потреби. Капітальний ремонт решти апаратів РУ (трансформаторів струму і напруги, конденсаторів зв'язку тощо) здійснюється також за потреби з урахуванням результатів профілактичних випробувань та оглядів. Періодичність капітальних ремонтів може бути змінена, виходячи з досвіду експлуатації, за рішенням особи, відповідальної за електрогосподарство. Поточні ремонти обладнання РУ, а також їх випробування необхідно проводити за необхідності в терміни, установлені особою, відповідальною за електрогосподарство. Позачергові ремонти виконуються у разі відмови обладнання, а також після вичерпання комутаційного чи механічного ресурсів. 6.4. Силові трансформатори та масляні реактори 6.4.1. Вимоги цього підрозділу поширюються на силові трансформатори (автотрансформатори) та масляні реактори споживачів. 6.4.2. Для забезпечення тривалої і надійної експлуатації трансформаторів (реакторів) необхідно забезпечити: - дотримання допустимих температурних і навантажувальних режимів, рівня напруги; - дотримання характеристик ізоляції та трансформаторного масла в межах установлених норм; - утримання у справному стані пристроїв охолодження, регулювання напруги, захисту масла тощо. 6.4.3. На дверях трансформаторних пунктів і камер зовні та всередині повинні бути вказані підстанційні номери трансформаторів, а з зовнішнього боку нанесені ще й попереджувальні знаки відповідно до вимог ДНАОП 1.1.10-1.07-01. На баках трансформаторів і реакторів зовнішнього встановлення повинні бути зазначені станційні (підстанційні) номери. Трансформатори та реактори зовнішнього встановлення повинні бути пофарбовані у світлі кольори фарбою без металевих добавок, стійкою до атмосферних впливів і впливу масла. 6.4.4. Трансформатори, що вперше вводяться в експлуатацію, за відсутності відповідної вказівки заводу-виробника можуть не підлягати внутрішньому огляду. Огляд з розкриванням трансформатора необхідний у разі зовнішніх пошкоджень, допущених під час транспортування або зберігання, та таких, що викликають припущення щодо можливості внутрішніх пошкоджень. 6.4.5. Трансформатори (реактори), обладнані пристроями газового захисту, повинні бути встановлені таким чином, щоб кришка (знімальна частина бака) мала підйом у напрямку до газового реле не менше ніж 1 %, а маслопровід до розширювача - не менше ніж 2 %. Порожнина випускної труби повинна бути з'єднана з повітряною порожниною розширювача. 6.4.6. Під час обслуговування трансформаторів (реакторів) повинні бути забезпечені зручні і безпечні умови для спостереження за рівнем масла, газовим реле, а також для відбору проб масла. Огляд розташованих на висоті частин (3 м і більше) трансформаторів IV габариту і вище, що перебувають в експлуатації, здійснюють із стаціонарних драбин з урахуванням вимог ПБЕЕ. Організацію роботи на трансформаторах (реакторах) необхідно проводити з урахуванням вимог НАПБ А 01.001-2004 та пунктів 5.7.19, 5.7.21 цих Правил. 6.4.7. Рівень масла в розширювачі трансформатора (реактора), який не працює, повинен бути на позначці, що відповідає температурі масла трансформатора (реактора) на даний момент. Персонал, який обслуговує трансформатори, повинен вести спостереження за температурою верхніх шарів масла за термосигналізаторами і термометрами, якими оснащуються трансформатори з розширювачем, а також за показами мановакуумметрів у герметичних трансформаторах, для яких у разі підвищення тиску в баку понад 50 кПа (0,5 кгс/см2) навантаження трансформатора повинно бути знижене. 6.4.8. Трансформаторні установки, реактори оснащуються протипожежними засобами відповідно до вимог ПУЭ. Стаціонарні засоби пожежогасіння повинні бути у справному стані і підлягати перевіркам згідно із затвердженим графіком. 6.4.9. За наявності під трансформатором маслоприймальних пристроїв дренаж від них і масловоди та маслозбірники необхідно утримувати у справному стані відповідно до вимог ПУЭ. Споживач, що має на балансі та самостійно обслуговує маслоналивне обладнання, повинен зберігати незнижувальний запас ізоляційного масла в обсязі не менше 110 % місткості найбільшого маслоналивного апарата. 6.4.10. Експлуатація трансформаторів (реакторів) з примусовим охолодженням без увімкнених в роботу пристроїв сигналізації про припинення циркуляції масла, охолоджувальної води або зупинки вентиляторів дуття не допускається. Для трансформаторів з примусовим охолодженням допускаються аварійні режими роботи з припиненням циркуляції масла чи води або в разі зупинки вентиляторів дуття. Тривалість указаних режимів установлюється виробничими інструкціями відповідно до результатів випробування чи заводських даних. 6.4.11. Для масловодяного охолодження трансформаторів тиск масла в маслоохолодниках повинен перевищувати тиск циркулювальної в них води не менше ніж на 0,1 кгс/см2 (10 кПа) за мінімального рівня масла в розширнику трансформатора. Система циркуляції води повинна бути ввімкнена після вмикання робочих маслопомп за температури верхніх шарів масла не нижчої ніж 15° C і вимкнена в разі зниження температури масла до 10° C, якщо інше не обумовлено в документації заводу-виробника. Мають бути передбачені заходи для запобігання заморожуванню маслоохолодників, помп і водяних магістралей. 6.4.12. За номінального навантаження трансформатора температура верхніх шарів масла не повинна перевищувати (якщо в інструкціях заводів-виробників не обумовлені інші температури): - у трансформаторів із системою охолодження ДЦ (примусова циркуляція повітря і масла) - 75° C; - у трансформаторів із системами охолодження М (природна циркуляція повітря і масла) і Д (примусова циркуляція повітря та природна циркуляція масла) - 95° C; - у трансформаторів із системою охолодження Ц (примусова циркуляція води і масла) температура масла на вході до маслоохолодника повинна бути не вище ніж 70° C. 6.4.13. На трансформаторах з примусовою циркуляцією повітря і природною циркуляцією масла (система охолодження Д) електродвигуни вентиляторів повинні автоматично вмикатися у разі досягнення температури масла 55° C або номінального навантаження незалежно від температури масла і вимикатися у разі зниження температури масла до 45 - 50° C, якщо при цьому струм навантаження менший від номінального. Умови роботи трансформаторів із вимкненим дуттям повинні бути визначені інструкцією заводу-виробника. 6.4.14. На трансформаторах та реакторах із системами охолодження ДЦ та Ц пристрої охолодження повинні автоматично вмикатися (вимикатися) одночасно із вмиканням (вимиканням) трансформатора (реактора). Примусова циркуляція масла та води повинна бути безперервною незалежно від навантаження. Порядок увімкнення (вимкнення) систем охолодження повинен бути визначений інструкцією заводу-виробника. Увімкнення трансформаторів на номінальне навантаження допускається: - із системами охолодження М і Д - за будь-якої мінусової температури повітря; - із системами охолодження ДЦ і Ц - за температури повітря не нижчої ніж мінус 25° C. У разі більш низьких температур трансформатор повинен бути попередньо прогрітий увімкненням на навантаження близько 0,5 номінального без запуску системи циркуляції масла. Система циркуляції масла повинна бути ввімкнена після того, як температура верхніх шарів масла досягне мінус 25° C. В аварійних умовах допускається увімкнення трансформаторів на повне навантаження незалежно від температури навколишнього повітря. 6.4.15. Для кожної електроустановки залежно від графіка навантаження, з урахуванням надійності живлення споживачів і мінімальних втрат енергії, повинна бути визначена кількість трансформаторів, що працюють одночасно. У розподільних електромережах напругою до 15 кВ включно повинні бути організовані вимірювання навантажень і напруги трансформаторів не рідше ніж два рази в перший рік експлуатації (у період максимальних і мінімальних навантажень), а надалі - за необхідності. Термін і періодичність вимірювань установлює особа, відповідальна за електрогосподарство. 6.4.16. Працівники, які обслуговують трансформатори, обладнані перемикачем коефіцієнтів трансформації без збудження (далі - ПБЗ), повинні не менше ніж два рази на рік, перед настанням зимового максимуму і літнього мінімуму навантаження, перевірити правильність установлення коефіцієнта трансформації. 6.4.17. Пристрої регулювання напруги під навантаженням (далі - РПН) трансформаторів повинні бути в роботі і, як правило, з автоматичним керуванням. За рішенням особи, відповідальної за електрогосподарство, допускається встановлення неавтоматичного режиму регулювання напруги шляхом дистанційного перемикання РПН з пульта керування, якщо коливання напруги в мережі є в межах, що задовольняють вимоги споживачів електроенергії. Під час перемикань РПН перебування персоналу поблизу трансформатора забороняється. Огляд трансформаторів виконується у відповідності до інструкцій з їх експлуатації. Перемикання пристрою РПН трансформатора, що перебуває під напругою, уручну з місця (рукояткою, кнопками чи ключами приводу РПН) заборонене. 6.4.18. Перемикальні пристрої РПН трансформаторів дозволено вмикати в роботу за температури верхніх шарів масла мінус 20° C і вище для заглибних резисторних пристроїв РПН і температури навколишнього повітря мінус 45° C і вищої для перемикальних пристроїв з контактором, розташованим на опорному ізоляторі поза баком трансформатора та обладнаним пристроєм підігріву. Експлуатація пристроїв РПН повинна бути організована відповідно до вимог інструкцій заводів-виробників. Кількість перемикань, зафіксованих лічильником, установленим на приводі, необхідно реєструвати в експлуатаційній документації не рідше ніж один раз на місяць. 6.4.19. Під час роботи з перевантаженням трансформатора, що має пристрій РПН, здійснювати перемикання відгалужень не допускається, якщо струм навантаження перевищує номінальний струм перемикального пристрою. 6.4.20. Для масляних трансформаторів і трансформаторів з негорючим рідким діелектриком допускається тривале перевантаження однієї чи двох обмоток струмом, що перевищує номінальний струм відгалуження на 5 %, якщо напруга на жодній з обмоток не перевищує номінальної напруги відповідного відгалуження. В автотрансформаторі струм у загальній обмотці повинен бути не більшим від найбільшого тривалого допустимого струму цієї обмотки. Тривало допустимі перевантаження сухих трансформаторів установлюються в стандартах і технічних умовах конкретних груп і типів трансформаторів. Для масляних і сухих трансформаторів, а також трансформаторів з негорючим рідким діелектриком допускають систематичні перевантаження, значення і тривалість яких регламентуються інструкціями заводів-виробників. 6.4.21. В аварійних режимах допускається короткочасне перевантаження трансформаторів понад номінальний струм для всіх систем охолодження, значення і тривалість якого регламентована стандартами ДСТУ 3463-96 та ДСТУ 2767-94. Якщо інше не визначено інструкціями заводів-виробників, допускається короткочасне перевантаження трансформаторів для всіх систем охолодження незалежно від тривалості і значення попереднього навантаження і температури охолоджувального середовища в межах, наведених у табл. 6.2.
Таблиця 6.2
6.4.22. Для трансформаторів з охолодженням Д під час аварійного вимкнення всіх вентиляторів допускається робота з номінальним навантаженням залежно від температури навколишнього повітря протягом часу, указаного в табл. 6.3.
Таблиця 6.3
Для трансформаторів з охолодженням ДЦ у разі повної відмови системи охолодження допускається робота з номінальним навантаженням протягом 10 хв. або режим неробочого ходу протягом 30 хв. Якщо після зазначеного часу температура верхніх шарів масла не досягла 75° C, то допускається подальша робота з номінальним навантаженням до досягнення зазначеної температури, але не більше ніж 1 год. з моменту відмови системи охолодження. Для трансформаторів з охолодженням Д у разі вимкнення електродвигунів вентиляторів допускається тривале навантаження, яке становить не більше ніж 50 % від номінальної потужності трансформатора. 6.4.23. Уведення в експлуатацію трансформатора (реактора) необхідно здійснювати відповідно до інструкції заводу-виробника. Увімкнення в мережу трансформатора (реактора) можна здійснювати як поштовхом на повну (номінальну) напругу, так і підйомом напруги з нуля. 6.4.24. Допускається тривала робота трансформаторів (за потужності не більше номінальної) у разі підвищення напруги на будь-якому відгалуженні будь-якої обмотки на 10 % вище номінальної напруги даного відгалуження. При цьому напруга на будь-якій обмотці трансформатора не повинна перевищувати найбільшу робочу напругу для даного класу напруги. Допускається короткочасне перевищення напруги відповідно до інструкції заводу-виробника. 6.4.25. Нейтралі обмоток трансформаторів (реакторів) на напругу 110 кВ і вище, які мають неповну ізоляцію з боку нейтралі, повинні працювати в режимі глухого заземлення. Трансформатори 110 кВ, 150 кВ з випробувальною напругою нейтралі відповідно 100 кВ та 150 кВ можуть працювати з розземленою нейтраллю за умови її захисту розрядником або обмежувачем перенапруг. У разі обґрунтування розрахунками допускають роботу з розземленою нейтраллю трансформаторів 110 кВ з випробувальною напругою нейтралі 85 кВ, захищеною розрядником або обмежувачем перенапруг. 6.4.26. У разі автоматичного вимкнення трансформатора (реактора) дією захисту від внутрішніх пошкоджень трансформатор (реактор) можна вмикати в роботу лише після проведення огляду, випробувань, аналізу масла, газу і усунення виявлених дефектів (пошкоджень). У разі вимкнення трансформатора (реактора) від захистів, які не пов'язані з його внутрішнім пошкодженням, він може бути ввімкненим знову без перевірок. 6.4.27. У разі спрацювання газового реле на сигнал потрібно провести зовнішній огляд трансформатора (реактора) та взяти газ з реле для аналізу і перевірки на горючість. Для забезпечення безпеки персоналу під час відбору газу з газового реле та виявлення причини його спрацювання трансформатор (реактор) повинен бути розвантажений і вимкнений в найкоротший термін. Якщо газ у реле негорючий і відсутні видимі ознаки пошкодження трансформатора (реактора), він може бути ввімкнений в роботу до з'ясування причини спрацювання газового реле на сигнал. Тривалість роботи трансформатора (реактора) в цьому разі встановлює особа, відповідальна за електрогосподарство. За результатами аналізу газу з газового реле, аналізу масла, інших вимірювань (випробувань) необхідно встановити причину спрацювання газового реле на сигнал, визначити технічний стан трансформатора (реактора) і можливість його нормальної експлуатації. 6.4.28. За потреби вимкнення роз'єднувачем (відокремлювачем) струму неробочого ходу ненавантаженого трансформатора, обладнаного пристроєм РПН, після зняття навантаження на боці споживача перемикальний пристрій повинен бути встановлений в положення, що відповідає номінальній напрузі. 6.4.29. Резервні трансформатори повинні триматися в стані постійної готовності до ввімкнення в роботу. 6.4.30. Допускається паралельна робота трансформаторів (автотрансформаторів) за умови, що жодна з обмоток не буде навантажена струмом, який перевищує допустимий струм для даної обмотки. Паралельна робота трансформаторів дозволяється за таких умов: - групи з'єднань обмоток однакові; - співвідношення потужностей трансформаторів не більше ніж 1:3; - коефіцієнти трансформації відрізняються не більше ніж на ±0,5 %; - напруги короткого замикання відрізняються не більше ніж на ±10 %; - проведено фазування трансформаторів. Для вирівнювання навантаження між паралельно працюючими трансформаторами з різними напругами короткого замикання допускається в невеликих межах змінювати коефіцієнт трансформації шляхом перемикання відгалужень за умови, що жоден з трансформаторів не буде перевантажений. 6.4.31. Огляд трансформаторів (без їхнього вимкнення) проводять у такі терміни: - в електроустановках з постійним чергуванням персоналу - один раз на добу; - в електроустановках без постійного чергування персоналу - не рідше одного разу на місяць, а в трансформаторних пунктах - не рідше одного разу на шість місяців. Залежно від місцевих умов, конструкції і стану трансформаторів указані терміни оглядів трансформаторів без вимкнення можуть бути змінені особою, відповідальною за електрогосподарство. Позачергові огляди трансформаторів проводять: - за різкої зміни температури зовнішнього повітря; - у разі вимкнення трансформатора дією газового чи диференціального захисту. Під час огляду трансформаторів повинні бути перевірені: - покази термометрів та мановакуумметрів; - стан кожухів трансформаторів і відсутність течі масла, відповідність рівня масла в розширнику згідно з його температурним покажчиком, а також наявність масла в маслонаповнених уводах; - стан маслоохолоджувальних і маслозбірних пристроїв, а також ізоляторів; - стан ошиновки і кабелів, відсутність нагріву контактних з'єднань; - справність пристроїв сигналізації та пробивних запобіжників; - стан мережі заземлення; - стан маслоочисних пристроїв безперервної регенерації масла, термосифонних фільтрів і вологопоглинальних патронів; - стан трансформаторного приміщення. 6.4.32. Трансформатор (реактор) повинен бути аварійно виведений з роботи в разі виявлення: - сильного нерівномірного шуму і потріскування всередині трансформатора; - перевищення нормованих температур нагрівання трансформатора за нормального навантаження й охолодження; - викиду масла з розширника чи розриву діафрагми вихлопної труби; - течі масла з пониженням його рівня нижче рівня маслопокажчика. Трансформатори виводяться з роботи також у разі потреби негайної заміни масла за результатами лабораторних аналізів. 6.4.33. Трансформатори з масою масла понад 1000 кг та реактори необхідно експлуатувати із системою безперервної регенерації масла в термосифонних або адсорбційних фільтрах. Необхідно періодично замінювати сорбент у фільтрах згідно з типовою інструкцією з експлуатації трансформаторів. Масло в розширнику трансформаторів (реакторів), а також у баці або розширнику пристрою РПН повинно бути захищено від безпосереднього контакту з навколишнім повітрям. У трансформаторах і реакторах, обладнаних спеціальними пристроями, які запобігають зволоженню масла, ці пристрої повинні бути постійно ввімкнені незалежно від режиму роботи трансформатора (реактора). Експлуатація зазначених пристроїв повинна бути організована відповідно до інструкції заводу-виробника. Масло негерметичних маслонаповнених уводів повинно бути захищено від зволоження. 6.4.34. Поточні ремонти трансформаторів (реакторів) повинні бути проведені залежно від їх стану і в разі потреби. Періодичність поточних ремонтів установлює особа, відповідальна за електрогосподарство. Ремонт необхідно виконувати згідно із затвердженими графіком і обсягами. 6.4.35. Капітальні ремонти необхідно проводити: - трансформаторів напругою 110 кВ і вище, потужністю 125 МВА і більше - не пізніше ніж через 12 років після введення в експлуатацію з урахуванням результатів профілактичних випробувань, а надалі - у разі потреби залежно від результатів випробувань і їх стану; - інших трансформаторів - залежно від результатів випробувань і їх стану. 6.4.36. Випробування трансформаторів (реакторів) необхідно проводити відповідно до табл. 1 додатка 1 з урахуванням вимог заводів-виробників. 6.5. Електричні двигуни 6.5.1. Вимоги підрозділу поширюються на електродвигуни змінного та постійного струму. 6.5.2. На електродвигунах та механізмах, які вони приводять у дію, повинні бути нанесені стрілки, що вказують напрямок обертання їх рухомих частин, а також написи з назвою агрегату, до якого вони належать. 6.5.3. На комутаційних апаратах (вимикачах, контакторах, магнітних пускачах, пускорегулювальних пристроях, запобіжниках тощо) повинні бути нанесені написи, що вказують, до якого електродвигуна вони належать. 6.5.4. Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки. Клеймо ставиться заводом-виробником або електротехнічною лабораторією. Застосовувати некалібровані плавкі вставки забороняється. 6.5.5. У разі короткочасного припинення електроживлення повинен бути забезпечений самозапуск електродвигунів відповідальних механізмів після повторної подачі напруги, якщо збереження механізмів у роботі необхідне за умов технологічного процесу і допустиме за умов безпеки та зниження напруги електромережі. Перелік електродвигунів відповідальних механізмів, які беруть участь у самозапуску, із зазначенням уставок захистів і допустимого часу перерви живлення затверджує особа, відповідальна за електрогосподарство. 6.5.6. Захисти елементів електричної мережі споживачів, а також технологічне блокування вузлів електричної мережі виконується таким чином, щоб забезпечувався самозапуск електродвигунів відповідальних механізмів. Для полегшення самозапуску відповідальних механізмів, як правило, повинен бути передбачений захист мінімальної напруги, що вимикає на час зниження (зникнення) напруги електродвигуни, які не беруть участі в процесі самозапуску. 6.5.7. Електродвигуни, що тривалий час перебувають у резерві, та автоматичні пристрої увімкнення резерву повинні оглядатись та випробовуватись разом із механізмами відповідно до графіка, затвердженого особою, відповідальною за електрогосподарство. У цьому разі в електродвигунів зовнішнього розташування, які не мають обігріву, а також двигунів 6 кВ, що тривалий час перебувають у резерві, повинен бути перевірений опір ізоляції обмотки статора і коефіцієнт абсорбції. 6.5.8. Електродвигуни з короткозамкненими роторами дозволено запускати з холодного стану два рази поспіль, з гарячого - один раз, якщо інструкція заводу-виробника не передбачає більшої кількості пусків. Наступні пуски дозволяються після їх охолодження протягом часу, обумовленого інструкцією заводу-виробника для відповідного типу електродвигуна. Повторні ввімкнення електродвигунів у разі їхнього вимкнення основними захистами дозволяються після обстеження, проведення контрольних вимірів опору ізоляції і перевірки справності захистів. Для електродвигунів відповідальних механізмів, що не мають резерву, дозволяється одне повторне ввімкнення після дії основних захистів за результатами зовнішнього огляду двигуна. Наступне ввімкнення електродвигунів у разі дії резервних захистів до з'ясування причин вимкнення заборонене. 6.5.9. Для спостереження за пуском і роботою електродвигунів, регулювання технологічного процесу яких здійснюється за значенням струму, а також усіх електродвигунів змінного струму потужністю більше ніж 100 кВт на пусковому щитку чи панелі керування встановлюють амперметр, який вимірює струм у колі статора електродвигуна. Амперметр установлюють також у колі збудження синхронних електродвигунів. На шкалі амперметра червоною рискою позначають значення допустимого струму (вище номінального струму електродвигуна на 5 %). На електродвигунах постійного струму, призначених для приводу відповідальних механізмів, незалежно від їх потужності необхідно контролювати струм якоря. 6.5.10. Для контролю наявності напруги на групових щитках і збірках електродвигунів повинні бути встановлені вольтметри або сигнальні лампи. 6.5.11. Для забезпечення нормальної роботи електродвигунів напругу на шинах необхідно підтримувати в межах від 100 до 105 % від номінальної. За необхідності допускається робота електродвигуна з напругою 90 - 110 % від номінальної. У разі зміни частоти живильної мережі в межах ±2,5 % від номінального значення допускається робота електродвигунів з номінальною потужністю. 6.5.12. Вібрація, виміряна на кожному підшипнику електродвигуна, осьовий зсув ротора, розмір повітряного зазору між сталлю статора та ротора, а також в підшипниках ковзання не повинні перевищувати величин, указаних у табл. 22 і 23 додатка 1 та табл. 35 і 36 додатка 2. 6.5.13. Постійний нагляд за навантаженням електродвигунів, щітковим апаратом, температурою елементів і охолоджувальних середовищ електродвигуна (обмотки і осердя статора, повітря, підшипників тощо), догляд за підшипниками і пристроями підведення охолоджувального повітря, води до повітроохолодників і обмоток, а також операції з пуску, регулювання швидкості і зупинки здійснюють працівники цеху (дільниці), які обслуговують механізм. 6.5.14. Електродвигуни, що продуваються і які встановлені в запилених приміщеннях і приміщеннях з підвищеною вологістю, повинні бути обладнані пристроями підведення чистого охолоджувального повітря, кількість якого і параметри (температура, вміст домішок тощо) повинні відповідати вимогам інструкції заводу-виробника. Щільність тракту охолодження (корпусу електродвигуна, повітропроводів, засувок) необхідно перевіряти не рідше ніж один раз на рік. Індивідуальні електродвигуни зовнішніх вентиляторів охолодження повинні автоматично вмикатися і вимикатися у разі ввімкнення та вимкнення основних електродвигунів. 6.5.15. Електродвигуни з водяним охолодженням статора чи ротора, а також з умонтованими водяними повітроохолодниками повинні бути обладнані пристроями, що сигналізують про появу води в корпусі. Організація експлуатації обладнання та апаратури систем водяного охолодження, якість конденсату та води повинні відповідати вимогам інструкцій заводу-виробника. 6.5.16. Аварійні кнопки електродвигунів повинні бути опломбовані. Зривати пломби з аварійних кнопок для вимкнення електродвигуна дозволено тільки в аварійних випадках. Опломбування аварійних кнопок виконують працівники, визначені особою, відповідальною за електрогосподарство. 6.5.17. Електродвигун (обертова машина) повинен бути негайно відімкнений від мережі у таких випадках: - нещасний випадок (чи загроза) з людиною; - поява диму, вогню або запаху горілої ізоляції з корпусу електродвигуна або його пускорегулювальної апаратури; - вібрація понад допустимі норми, яка загрожує виходу з ладу електродвигуна або механізму; - вихід з ладу привідного механізму; - нагрівання підшипників або контрольованих вузлів понад допустиму температуру, зазначену в інструкції заводу-виробника; - виникнення коротких замикань в електричній схемі; - значне зниження частоти обертання; - швидке зростання температури обмоток або сталі статора. В експлуатаційній інструкції можуть бути вказані й інші випадки, за якими електродвигуни (обертові машини) повинні бути негайно вимкнені, а також указаний порядок усунення їх аварійного стану. 6.5.18. Періодичність капітальних і поточних ремонтів електродвигунів, залежно від умов, у яких вони працюють, визначає особа, відповідальна за електрогосподарство. Залежно від місцевих умов поточний ремонт електродвигунів, як правило, здійснюють одночасно з ремонтом привідних механізмів, і його виконує навчений персонал споживача або підрядної організації. 6.5.19. Профілактичні випробування і вимірювання на електродвигунах повинні проводитись відповідно до табл. 22 і 23 додатка 1. 6.6. Релейний захист, електроавтоматика та вторинні кола 6.6.1. Електрообладнання підстанцій, електричних мереж, електроустановок споживача, повітряні та кабельні лінії електропередавання повинні бути захищені від коротких замикань і порушень нормальних режимів пристроями релейного захисту, автоматичними вимикачами або запобіжниками й оснащені засобами електроавтоматики та телемеханіки відповідно до ПУЭ та інших чинних НД. 6.6.2. Технічне обслуговування пристроїв РЗАіТ та їх вторинних кіл повинен здійснювати, як правило, персонал служб релейного захисту, автоматики і вимірів або електролабораторії споживача. У тих випадках, коли в обслуговуванні окремих видів пристроїв РЗАіТ беруть участь інші служби, то між ними відповідно до місцевих інструкцій повинні бути розмежовані зони обслуговування та обов'язки. Для обслуговування пристроїв РЗАіТ, установлених у споживача, можливе залучення спеціалізованих організацій. Обсяг і терміни технічного обслуговування пристроїв РЗАіТ та їх вторинних кіл, що перебувають у керуванні (віданні) оперативного персоналу електропередавальної організації, повинні бути узгоджені з останньою. 6.6.3. Під час проведення налагоджувальних робіт спеціалізованою налагоджувальною організацією у пристроях РЗАіТ їх приймання здійснює персонал споживача, який обслуговує ці пристрої. Дозвіл на введення пристрою в роботу оформлюють записом у журналі РЗАіТ за підписами відповідальних представників споживача (або організації вищого рівня) і налагоджувальної організації, якщо остання здійснювала налагодження цього пристрою. 6.6.4. Під час здавання в експлуатацію пристроїв РЗАіТ і вторинних кіл повинна бути надана така технічна документація: - проектна документація, що скоригована під час монтажу (креслення, пояснювальні записки, кабельний журнал тощо), - монтажною організацією; - заводська документація (інструкції з експлуатації, паспорти електрообладнання і апаратури тощо) - монтажною організацією; - протоколи налагодження і випробувань, виконавчі принципово-монтажні (або принципові та монтажні) схеми - налагоджувальною організацією чи лабораторією споживача; - програмне забезпечення для керування та обслуговування мікропроцесорних пристроїв РЗАіТ у вигляді програм на відповідних носіях інформації - налагоджувальною організацією. 6.6.5. У споживача на кожне приєднання або пристрій РЗАіТ, що є в експлуатації, повинна бути, крім указаної в пункті 6.6.4 цих Правил, така технічна документація: - паспорт-протокол пристрою; - методичні вказівки, інструкції або програми з технічного обслуговування, налагодження і перевірки (для складних пристроїв - для кожного типу пристрою чи його елементів); - технічні дані про пристрої у вигляді карт або таблиць уставок і характеристик. Результати періодичних перевірок повинні бути занесені до паспорта-протоколу пристрою (докладні записи про складні пристрої РЗАіТ здійснюють за потреби в журналі релейного захисту). Виконавчі схеми РЗАіТ необхідно приводити у відповідність після зміни реальної схеми. Зміни у схемах повинні бути підтверджені записами, які вказують причину й дату внесення змін та хто вніс зміни. Виконавчі схеми пристроїв РЗАіТ (у тому числі пристроїв АЧР та спеціальної автоматики вимкнення навантаження) погоджують з тією організацією, у керуванні (віданні) оперативного персоналу якого перебувають ці пристрої. 6.6.6. Обсяг засобів телемеханіки - телекерування, телесигналізації, телевимірювання, кількість самописних приладів з автоматичним прискоренням запису в аварійних режимах, автоматичних осцилографів чи мікропроцесорних реєстраторів, фіксувальних амперметрів, вольтметрів і омметрів та інших приладів, що використовуються для аналізу роботи пристроїв РЗАіТ, повинен відповідати вимогам ПУЭ. 6.6.7. Уставки пристроїв РЗАіТ ліній споживача, що живляться від мережі електропередавальної організації, а також трансформаторів (автотрансформаторів), які є в оперативному керуванні або віданні оперативного персоналу електропередавальної організації, повинні бути погоджені з нею; зміну уставок дозволяється здійснювати лише за вказівкою служби релейного захисту цієї організації. Під час вибору уставок електрообладнання споживача повинна бути забезпечена селективність дії з урахуванням наявності пристроїв АВР і АПВ. При цьому також необхідно враховувати роботу пристроїв технологічної автоматики і блокування цехових агрегатів і механізмів. 6.6.8. Усі уставки захистів перевіряють на чутливість в умовах мінімального навантаження підприємства та в електропередавальній організації за існуючої схеми електропостачання. 6.6.9. Гранично допустимі навантаження живильних елементів електричної мережі згідно з умовами настроювання РЗАіТ і з урахуванням можливих експлуатаційних режимів повинні бути узгоджені споживачем з диспетчерською службою електропередавальної організації і їх необхідно періодично переглядати. 6.6.10. У колах оперативного струму повинна бути забезпечена селективність дії апаратів захисту (запобіжників і автоматичних вимикачів). Автоматичні вимикачі, колодки запобіжників повинні мати маркування із зазначенням найменування приєднання і номінального струму. Персонал повинен мати запас каліброваних плавких вставок для заміни перегорілих. 6.6.11. В експлуатації повинні бути забезпечені умови для нормальної роботи електровимірювальних приладів, вторинних кіл і апаратури пристроїв РЗАіТ (допустима температура, вологість, вібрація, відхилення робочих параметрів від номінальних тощо). 6.6.12. Пристрої РЗАіТ, що перебувають в експлуатації, повинні бути завжди в роботі, за винятком тих пристроїв, що повинні виводитись з роботи відповідно до призначення і принципу дії, режимів роботи або за умовами селективності. Уведення в роботу і виведення з роботи пристроїв РЗАіТ, що перебувають у віданні оперативного персоналу вищого рівня, здійснюють тільки з його дозволу (за диспетчерською заявкою). У разі загрози неправильного спрацювання пристрою РЗАіТ він повинен бути виведений з роботи без дозволу оперативного персоналу вищого рівня, але з наступним його повідомленням (відповідно до інструкції з експлуатації). Пристрої, що залишилися в роботі, повинні забезпечувати повноцінний захист електрообладнання і ліній електропередавання від усіх видів пошкоджень та порушень нормального режиму. Якщо така умова не може бути виконана, то повинен бути введений тимчасовий захист або приєднання повинно бути вимкнене з повідомленням оперативного персоналу вищого рівня. 6.6.13. Зміна уставок мікропроцесорних пристроїв РЗАіТ оперативним і обслуговувальним персоналом дозволяється здійснювати за санкціонованим доступом з фіксацією точного часу, дати і даних особи, яка виконала зміну, а також змісту зміни. 6.6.14. Знімання інформації з пристрою РЗАіТ на мікропроцесорній базі за допомогою переносної електронно-обчислювальної техніки або вбудованого дисплею дозволено виконувати персоналу служби релейного захисту (електролабораторії), який обслуговує ці пристрої, або спеціально навченому оперативному персоналу згідно з інструкцією з експлуатації без звернення за дозволом до вищого оперативного персоналу. 6.6.15. Аварійна і попереджувальна сигналізації повинні бути завжди готовими до дії, її необхідно періодично опробувати. Особливу увагу необхідно звертати на контроль наявності оперативного струму, справність запобіжників і автоматичних вимикачів у вторинних колах, а також на контроль справності кіл керування вимикачами. 6.6.16. Уперше змонтовані пристрої РЗАіТ і вторинні кола перед уведенням у роботу підлягають налагодженню і приймальним випробуванням із записом до паспорта обладнання чи спеціальної відомості. Дозвіл на введення пристроїв РЗАіТ у роботу здійснюють згідно з пунктом 6.6.3 цих Правил. 6.6.17. Реле і допоміжні пристрої РЗАіТ повинні бути опломбовані персоналом, який обслуговує ці пристрої, за винятком тих, уставки яких змінює оперативний персонал залежно від режиму роботи і схеми первинних з'єднань, або тих, у яких немає спеціальних пристосувань для зміни параметрів їх настроювання. Реле, апарати і допоміжні пристрої РЗАіТ (за винятком тих, уставки яких змінює оперативний персонал) дозволено відкривати лише персоналу, який обслуговує пристрої РЗАіТ, чи за його вказівкою оперативному персоналу з подальшим записом в оперативному журналі. 6.6.18. На лицьовому й зворотному боках панелей і шаф пристроїв РЗАіТ, сигналізації, а також панелей і пультів керування повинні бути написи, що вказують на їх призначення відповідно до диспетчерських найменувань, а на встановлених у них апаратах - написи або маркування згідно зі схемами. На панелі з апаратами, що належать до різних приєднань чи різних пристроїв РЗАіТ одного приєднання, які можуть перевірятися окремо, повинні бути нанесені або встановлені чіткі розмежувальні лінії. Під час таких перевірок необхідно вживати заходів щодо запобігання помилковому доступу до апаратури, яка залишилася в роботі. 6.6.19. На проводах, приєднаних до збірок (рядів) затискачів, повинне бути маркування, що відповідає схемам. На контрольних кабелях повинно бути маркування на кінцях, у місцях розгалуження і перетину потоків кабелів у разі проходження їх через стіни, стелі тощо. Кінці вільних жил контрольних кабелів повинні бути ізольовані, і на них повинне бути маркування. 6.6.20. Опір ізоляції електрично з'єднаних вторинних кіл пристроїв РЗАіТ відносно землі, а також між колами різного призначення, електрично не з'єднаних (вимірні кола, кола оперативного струму, сигналізації), необхідно підтримувати у межах кожного приєднання відповідно до норм, зазначених у табл. 25 додатка 1 та табл. 42 додатка 2. Під час перевірки ізоляції вторинних кіл пристроїв РЗАіТ, що мають напівпровідникові і мікроелектронні елементи, повинні бути вжиті заходи із запобігання пошкодженю цих елементів (наприклад, закорочування окремих елементів, ділянок схеми або "плюса" і "мінуса" схеми живлення). 6.6.21. Перед увімкненням після монтажу і першого профілактичного випробування пристроїв РЗАіТ ізоляція відносно землі електрично пов'язаних кіл РЗАіТ і всіх інших вторинних кіл кожного приєднання, а також ізоляція між електрично не пов'язаними колами, які розміщені в межах однієї панелі, за винятком кіл елементів, розрахованих на робочу напругу 60 В і нижчу, повинна бути випробувана напругою 1000 В змінного струму протягом 1 хв. Крім того, напругою 1000 В протягом 1 хв. повинна бути випробувана ізоляція між жилами контрольного кабелю тих кіл, де є підвищена ймовірність замикання із серйозними наслідками (кола газового захисту, кола конденсаторів, що використовуються як джерела оперативного струму, вторинні кола трансформаторів напруги та струму тощо). У подальшій експлуатації ізоляцію кіл РЗАіТ, за винятком кіл напругою 60 В і менше, допускається випробувати під час профілактичних випробувань як напругою 1000 В змінного струму протягом 1 хв., так і випрямленою напругою 2500 В з використанням мегаомметра або спеціальної установки. Випробування ізоляції кіл РЗАіТ напругою 60 В і менше здійснюється в процесі вимірювання опору ізоляції мегаомметром напругою 500 В. 6.6.22. Усі випадки спрацювання і відмови пристроїв РЗАіТ, а також виявлені в процесі їх оперативного і технічного обслуговування дефекти (несправності) персонал, що обслуговує ці пристрої, повинен ретельно аналізувати. Виявлені дефекти повинні бути усунені. Про кожен випадок неправильного спрацювання або відмови спрацювання пристроїв РЗАіТ необхідно повідомляти диспетчера електропередавальної організації, в оперативному керуванні або віданні якої перебувають ці пристрої. 6.6.23. Пристрої РЗАіТ і вторинні кола періодично перевіряють і випробовують відповідно до чинних положень та інструкцій. Після неправильного спрацювання чи відмови спрацювання цих пристроїв повинні бути проведені додаткові (післяаварійні) перевірки за спеціальними програмами. 6.6.24. За наявності швидкодійних релейних захистів і пристроїв резервування відмови вимикачів усі операції з увімкнення ліній, шин і електрообладнання, а також операції з перемикання роз'єднувачами і вимикачами здійснюють з уведеними в дію цими захистами. Якщо їх неможливо ввести в дію, то необхідно ввести прискорення на резервних захистах або виконати тимчасовий захист, хоча б неселективний, але з необхідною швидкодією, або ввести прискорення на резервних захистах. 6.6.25. Роботи в пристроях РЗАіТ повинен виконувати персонал, навчений і допущений до самостійного технічного обслуговування відповідних пристроїв з дотриманням ПБЕЕ. 6.6.26. Під час роботи на панелях (у шафах) і в колах керування РЗАіТ повинні бути вжиті заходи щодо запобігання помилковому вимкненню обладнання. Роботи необхідно виконувати тільки ізольованим інструментом. Виконання цих робіт без виконавчих схем, а для складних пристроїв РЗАіТ без програм із заданим обсягом і послідовністю робіт забороняється. Операції у вторинних колах трансформаторів струму і напруги (у тому числі з випробувальними блоками) повинні бути проведені з виведенням з дії пристроїв РЗАіТ (або окремих їх ступенів), які за принципом дії і параметрами настроювання можуть спрацювати хибно в процесі виконання зазначеної операції. Після закінчення робіт повинні бути перевірені справність і правильність приєднань кіл струму, напруги та оперативних кіл. Оперативні кола РЗАіТ і кола керування повинні бути перевірені, як правило, шляхом опробування в дії. 6.6.27. Роботи в пристроях РЗАіТ, які можуть викликати їх спрацювання на вимкнення або ввімкнення приєднань, які вони захищають, або суміжних, а також інші непередбачені дії необхідно здійснювати за дозволеною заявкою, що враховує такі можливості. 6.6.28. Вторинні обмотки трансформаторів струму повинні бути завжди замкнені на реле, на прилади або закорочені. Вторинні кола трансформаторів струму й напруги і вторинні обмотки фільтрів приєднання високочастотних каналів повинні бути заземлені. 6.6.29. Після закінчення планового технічного обслуговування, випробувань і післяаварійних перевірок пристроїв РЗАіТ повинні бути складені протоколи і зроблені записи в журналі РЗАіТ, а також у паспорті-протоколі. У разі зміни уставок і схем РЗАіТ у журналі і паспорті-протоколі повинні бути здійснені відповідні записи, а також унесені виправлення в принципові і монтажні або принципово-монтажні схеми та інструкції з експлуатації пристроїв. 6.6.30. Випробувальні установки для перевірки пристроїв РЗАіТ під час виконання технічного обслуговування необхідно приєднувати до штепсельних розеток або щитків, установлених для цієї мети в приміщеннях щитів керування, розподільних установок підстанції та в інших місцях. 6.6.31. Лицьовий бік панелей (шаф) і пультів керування, РЗАіТ та апаратів, установлених на них, повинен періодично очищати від пилу спеціально навчений персонал. Апарати відкритого виконання, а також зворотний бік цих панелей (шаф) і пультів повинен очищати персонал, який обслуговує пристрої РЗАіТ, або оперативний персонал, що пройшов інструктаж. 6.6.32. Оперативні працівники повинні здійснювати: - контроль за правильністю положення перемикальних пристроїв на панелях (шафах) РЗАіТ і керування, кришок випробувальних блоків, а також за станом автоматичних вимикачів і запобіжників у колах РЗАіТ і керування; - уведення та виведення з роботи пристроїв РЗАіТ (їх ступенів), а також зміну їх дії та уставок за розпорядженням оперативного персоналу, у керуванні (віданні) якого перебувають ці пристрої, використовуючи спеціально передбачені перемикальні пристрої; - контроль за станом пристроїв РЗАіТ за показами наявних на панелях (шафах) і апаратах пристроїв зовнішньої сигналізації та індикації, а також за повідомленнями, що надходять від мікропроцесорних пристроїв РЗАіТ; - опробування високовольтних вимикачів та інших апаратів, а також пристроїв АПВ, АВР та фіксувальних приладів (індикаторів); - обмін сигналами високочастотних захистів і контроль параметрів високочастотних апаратів протиаварійної автоматики; - вимірювання струму небалансу в захисті шин і напруги небалансу в розімкнутому трикутнику трансформатора напруги; - заведення годинників автоматичних осцилографів аварійного запису тощо. Періодичність проведення контролю пристроїв РЗАіТ та виконання інших операцій, а також порядок дій оперативного персоналу повинні встановлюватись виробничими інструкціями споживача, які узгоджуються з вимогами відповідних інструкцій електропередавальних організацій, у віданні яких перебувають ці пристрої. 6.6.33. Переведення обладнання, що керується пристроями телемеханіки, на автономне керування і навпаки необхідно здійснювати виключно з дозволу оперативного персоналу споживача (особи, відповідальної за електрогосподарство). Для виведення з роботи вихідних кіл телекерування на підстанціях необхідно застосовувати загальні ключі або пристрої вимкнення. Вимкнення кіл телекерування чи телесигналізації окремих приєднань необхідно здійснювати на рознімних затискачах або індивідуальних пристроях вимикання. Усі операції із загальними ключами телекерування та індивідуальними пристроями вимикання в колах телекерування та телесигналізації дозволено виконувати лише за вказівкою або з відома оперативного персоналу. 6.6.34. На збірках (рядах) затискачів пультів керування та панелей не повинні розміщуватись у безпосередній близькості затискачі, випадкове з'єднання яких може зумовити ввімкнення чи вимкнення приєднання, коротке замикання в колах генератора (синхронного компенсатора) тощо. 6.6.35. Під час усунення пошкоджень контрольних кабелів з металевою оболонкою або їх нарощування з'єднання жил необхідно здійснювати з установленням герметичних муфт, кожна з яких підлягає реєстрації в спеціальному журналі. На кожні 50 метрів одного кабелю в середньому повинно бути не більше однієї муфти. Кабелі з полівінілхлоридною і гумовою оболонкою з'єднуються, як правило, за допомогою епоксидних з'єднувальних муфт або на перехідних рядах затискачів. Для запобігання пошкодженню ізоляції контрольних кабелів повинні застосовуватись заходи дератизації. 6.6.36. У разі застосування контрольних кабелів з ізоляцією, яка зазнає пошкодження під впливом повітря, світла й масла, на ділянках жил від затискачів до кінцевих заробок виконується додаткове покриття, що запобігає такому руйнуванню. 6.6.37. На панелях (у шафах) апаратури РЗАіТ, на яких оперативний персонал виконує перемикання за допомогою ключів, накладок, випробувальних блоків та інших пристосувань, повинні бути таблиці положення вказаних перемикальних пристроїв для всіх режимів, що використовуються. Операції за цими перемиканнями повинні бути записані до оперативного журналу. 6.6.38. Персонал служб споживача, який здійснює технічне обслуговування пристроїв РЗАіТ, повинен періодично оглядати всі панелі і пульти керування, панелі (шафи) РЗАіТ, сигналізації, звертаючи особливу увагу на правильність положення перемикальних пристроїв (контактних накладок, рубильників, ключів керування тощо), кришок випробувальних блоків, а також на відповідність їх положення схемам і режимам роботи електрообладнання. Періодичність оглядів, що визначається виробничою інструкцією, повинна бути затверджена особою, відповідальною за електрогосподарство. Оперативні працівники несуть відповідальність за правильне положення тих елементів РЗАіТ, з якими їм дозволено виконувати операції, незалежно від періодичних оглядів персоналом служби РЗАіТ. 6.6.39. Порядок підключення електрообладнання споживачів до пристроїв ПА (АЧР, САВН та ін.) регламентується ГКД 34.35.511.2002 та ГНД 34.20.567-2003. Керівники споживачів, приєднання яких підключені до ПА, несуть відповідальність за фактичне виконання заданих обсягів відключення навантаження, а також за виконання організаційно-технічних заходів щодо запобігання аваріям на своїх об'єктах під час дії ПА з повним або частковим відключенням об'єктів від централізованого електропостачання. 6.6.40. Пристрої АЧР повинні бути постійно ввімкнені в роботу із заданими обсягами навантаження, уставками спрацювання за частотою і витримками часу. Якщо приєднання, заведені під дію АЧР, мають пристрої автоматичного ввімкнення резерву (АВР), то дією АЧР повинна бути блокована робота АВР. 6.6.41. Установлені на підстанціях чи в розподільних установках самописні прилади з автоматичним прискоренням запису в аварійних режимах, автоматичні осцилографи аварійного запису, у тому числі пристрої для їхнього пуску, мікропроцесорні регістратори, фіксувальні прилади (індикатори) та інші пристрої, що використовуються для аналізу роботи пристроїв РЗАіТ, визначення місця пошкодження повітряних ліній електропередавання, повинні бути завжди готовими до дії. Уведення і виведення з роботи зазначених пристроїв необхідно здійснювати за заявкою. 6.6.42. Види технічного обслуговування пристроїв РЗАіТ, ПА дистанційного управління сигналізації, програми, а також обсяги їх технічного обслуговування, високочастотних каналів релейного захисту, трансформаторів струму та напруги, а також інших пристроїв РЗАіТ проводяться відповідно до ГКД 34.35.603-95, ГКД 34.35.604-96 та інших НД, що стосуються РЗАіТ та ПА. 6.6.43. Відповідно до зазначених НД та досвіду експлуатації пристроїв РЗАіТ та ПА, які встановлені в споживачів, періодичність та види технічного обслуговування пристроїв РЗАіТ та ПА встановлюється згідно з табл. 6.4. 6.6.44. Графіки періодичності та видів технічного обслуговування пристроїв РЗАіТ та ПА затверджуються особою, відповідальною за електрогосподарство. В окремих обґрунтованих випадках періодичність циклів технічного обслуговування пристроїв РЗАіТ та ПА може бути змінена проти зазначених у табл. 6.4 цих Правил. Рішення з цього питання приймається керівництвом споживача (особою, відповідальною за електрогосподарство) або електропередавальної організації. Таблиця 6.4. Види технічного обслуговування пристроїв РЗАіТ та ПА К - для трансформаторів напругою 110 кВ і вище потужністю 63 МВА і більше проводиться вперше не пізніше ніж через 12 років після введення в експлуатацію з урахуванням результатів профілактичних випробувань, а надалі - за потреби, залежно від результатів випробувань і стану трансформаторів; для інших трансформаторів - за результатами випробувань та їх стану. П - для трансформаторів, які регулюються під навантаженням (з РПН), проводиться один раз на рік; для трансформаторів без РПН: головних трансформаторів підстанцій напругою 35 кВ і вище - не рідше ніж один раз на 2 роки; для інших трансформаторів - за необхідності, але не рідше ніж один раз на 4 роки; для трансформаторів, установлених у місцях посиленого забруднення, - згідно з виробничими інструкціями. М - проводиться у терміни, установлені системою ТОР. Випробування трансформаторного масла слід проводити відповідно до вказівок, наведених у пункті 14 цієї таблиці. Примітки: 1. Випробування за пунктами 3, 6 - 8, 11, 15, 17 не обов'язкові для трансформаторів потужністю до 1000 кВА. 2. Випробування за пунктами 1, 3, 8 - 12, 14, 15, 17, 18 для сухих трансформаторів усіх потужностей не проводяться. 3. Вимірювання опору ізоляції, tg , повинні проводитися за однакової температури або приводитися до однієї температури. Значення tg , виміряні за температури ізоляції 20° C і вище, які не перевищують 1 %, уважаються задовільними, і їх перерахунок до вихідної температури не вимагається.
Таблиця 2. Напівпровідникові перетворювачі (далі - перетворювачі)
К, П, М - проводяться у терміни, установлені системою ТОР.
Таблиця 3. Силові конденсатори
К, П - проводяться у терміни, установлені системою ТОР, але не рідше ніж: К - один раз на 8 років, П - один раз на рік.
Таблиця 4. Акумуляторні батареї
К - проводиться у терміни, установлені системою ТОР, при цьому хімічний аналіз проводиться не рідше ніж один раз на 3 роки. П, М - проводяться за системою ТОР, але не рідше ніж: П - один раз на рік, М - один раз на місяць.
Таблиця 5. Силові кабельні лінії
К, П або М - проводяться у терміни, установлені системою ТОР, але не рідше ніж: К - один раз на 6 років, П або М - один раз на 3 роки.
Таблиця 6. Повітряні лінії електропередавання
К, М - проводяться у терміни, установлені системою ТОР.
Таблиця 7. Контактні з'єднання збірних та з'єднувальних шин, проводів і грозозахисних тросів
К, М - провадяться у терміни, установлені системою ТОР, але К- не рідше ніж 1 раз на 8 років. Примітка. Контактні з'єднання всіх виконань можна контролювати за допомогою тепловізора.
Таблиця 8. Підвісні та опорні ізолятори
К, М - проводяться у терміни, установлені системою ТОР, але К - не рідше ніж один раз на 8 років.
Таблиця 9. Уводи і прохідні ізолятори
К - проводяться у терміни, установлені системою ТОР, але не рідше ніж один раз на 4 роки для вводів з паперово-масляною ізоляцією, для інших уводів - один раз на 8 років, М - у терміни, установлені системою ТОР.
Таблиця 10. Масляні та електромагнітні вимикачі
К, П, М - проводяться у терміни, установлені системою ТОР, але К - не рідше ніж один раз на 8 років.
Таблиця 11. Повітряні вимикачі
К, П, М - проводяться у терміни, установлені системою ТОР, але К - не рідше ніж один раз на 6 років.
Таблиця 12. Елегазові вимикачі
К, П, М - проводяться у терміни, установлені системою ТОР, а К - не рідше ніж один раз на 6 років.
Таблиця 13. Вакуумні вимикачі
К, П, М - проводяться у терміни, установлені системою ТОР, але К - не рідше ніж один раз на 6 років.
Таблиця 14. Вимикачі навантаження
К, М - проводяться у терміни, установлені системою ТОР, але К - не рідше ніж один раз на 8 років.
Таблиця 15. Запобіжники напругою понад 1000 В
К, М - проводяться у терміни, установлені системою ТОР, але К - не рідше ніж один раз на 8 років.
Таблиця 16. Роз'єднувачі, короткозамикачі та відокремлювачі
К - проводиться у терміни, установлені системою ТОР, але для короткозамикачів і відокремлювачів - не рідше ніж один раз на 3 роки, для роз'єднувачів - не рідше ніж один раз на 8 років, М - проводиться у терміни, що визначаються системою ТОР.
Таблиця 17. Вентильні розрядники та обмежувачі перенапруг
К - проводиться під час виводу в ремонт устаткування, до якого підключені розрядники, але не рідше ніж один раз на 6 років (вимірювання опору розрядників, що вимикаються на зимовий період, проводиться щорічно). М - проводиться у терміни, встановлені системою ТОР.
Таблиця 18. Трубчасті розрядники
К, П, М - проводяться відповідно до системи ТОР, але П - не рідше ніж один раз на 3 роки.
Таблиця 19. Сухі реактори
К, М - проводяться у терміни, установлені системою ТОР, але не рідше ніж К - один раз на 8 років, М - один раз на 3 роки.
Таблиця 20. Вимірювальні трансформатори
____________ * Міжповірочний інтервал трансформаторів визначається Держспоживстандартом. К, М - проводяться у терміни, установлені системою ТОР, але К - не рідше ніж один раз на 8 років, М - не рідше ніж один раз на 4 роки.
Таблиця 21. Комплектні розподільні установки* внутрішнього (КРУ) та зовнішнього (КРУЗ) розташування
____________ * Обсяг і норми випробувань елементів КРУ і КРУЗ (масляні вимикачі, вимірювальні трансформатори, вимикачі навантаження, вентильні розрядники, обмежувачі перенапруги, запобіжники, роз'єднувачі, кабелі тощо) наведені у відповідних таблицях додатка 1. Крім того, у КРУ і КРУЗ напругою понад 1000 В необхідно провести перевірку елементів, указаних у цій таблиці. К, М - проводяться у терміни, установлені системою ТОР, але К - не рідше ніж один раз на 6 років.
Таблиця 22. Електродвигуни змінного струму
К - проводиться у терміни, установлені системою ТОР, а для двигунів відповідальних механізмів і тих, що експлуатуються в особливо небезпечних приміщеннях і приміщеннях з підвищеною небезпекою (щодо небезпеки ураження людей електричним струмом згідно з класифікацією, наведеною в ПУЭ), - не рідше ніж один раз на 2 роки. П, М - проводяться у терміни, установлені системою ТОР.
Таблиця 23. Машини постійного струму
К - проводиться у терміни, установлені системою ТОР, але для двигунів відповідальних механізмів і тих, що працюють у важких умовах (підвищена температура, забрудненість тощо), - не рідше ніж один раз на 2 роки. П - проводиться у терміни, установлені системою ТОР.
Таблиця 24. Котли електродні
К, П або М - проводяться у терміни, установлені системою ТОР, але не рідше ніж К - один раз на рік, П або М - два рази на рік.
Таблиця 25. Заземлювальні пристрої
К, П, М - провадяться у терміни, установлені системою ТОР, але П - не рідше ніж один раз на 3 роки.
Таблиця 26. Стаціонарні, пересувні та переносні комплектні випробувальні установки
К - проводиться у терміни, установлені системою ТОР, але не рідше ніж один раз на 6 років для стаціонарних, один раз на 2 роки для пересувних і переносних установок; М - проводиться у терміни, установлені системою ТОР.
Таблиця 27. Електроустановки, апарати, вторинні кола, норми випробування яких не визначені в табл. 1 - 26 додатка 1, та електропроводки напругою до 1000 В
К, П, М - проводяться у терміни, установлені системою ТОР, виходячи з місцевих умов і режиму експлуатації установок, але не рідше ніж: К - один раз на 12 років, П або М - один раз на 6 років. Перевірки та вимірювання, зазначені в пунктах 1, 7 та 11 цієї таблиці, слід проводити у терміни, наведені у відповідних таблицях додатка 1.
ОСНОВНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ПОКАЗНИКИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ВИПРОБУВАНЬ ТА ВИМІРЮВАНЬ ПАРАМЕТРІВ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ТА АПАРАТІВ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК СПОЖИВАЧІВ
Таблиця 1. Обсяг перевірки ізоляції обмоток трансформаторів після капітального ремонту та заливання масла
____________ * Для трансформаторів напругою до 110 кВ. Для трансформаторів напругою більше 110 кВ опір ізоляції не нормується, але повинен ураховуватися під час комплексного розгляду результатів вимірювання.
Таблиця 2. Найменші допустимі значення опору ізоляції R60 обмоток маслянонаповнених трансформаторів
Примітка. Значення, наведені в таблиці, відносяться до всіх обмоток даного трансформатора.
Таблиця 3. Схеми вимірювання характеристик ізоляції трансформаторів
____________ * Вимірювання є обов'язковими тільки для трансформаторів потужністю 16000 кВ·А і більше. Примітка. ВН, СН і НН - відповідно обмотки вищої, середньої та нижчої напруг.
Таблиця 4. Найбільші допустимі значення tg d ізоляції обмоток маслонаповнених трансформаторів
Примітка. Значення, наведені в таблиці, відносяться до всіх обмоток даного трансформатора.
Таблиця 5. Випробувальна напруга промислової частоти для обмоток силових трансформаторів
Таблиця 6. Максимально допустимі в експлуатації показники якості трансформаторного масла
Примітка. У таблиці наведені значення показників експлуатаційного масла всіх марок. Значення показників свіжого сухого масла перед і після заливання в обладнання, а також перед вводом в експлуатацію встановлюються відповідними державними стандартами й технічними умовами.
Таблиця 7. Випробувальна напруга промислової частоти ізоляції напівпровідникових перетворювачів
Примітка. Uроб - діюче значення напруги кола, що випробовується.
Таблиця 8. Випробувальна напруга промислової частоти конденсаторів
Таблиця 9. Норми на сірчану акумуляторну кислоту та електроліт для акумуляторних батарей
Таблиця 10. Випробувальна випрямлена напруга для силових кабелів
____________ * Випробування випрямленою напругою одножильних кабелів з пластмасовою ізоляцією без броні (екранів), прокладених на повітрі, не проводяться. ** Після ремонтів, не зв'язаних з перемонтажем кабелю, ізоляція перевіряється мегаомметром на напругу 2500 В, а випробування підвищеною випрямленою напругою не проводяться.
Таблиця 11. Допустимі відхилення положення опор та їх елементів ПЛ 35 кВ і вище
Таблиця 12. Допуски на розміщення збірних фундаментів на ПЛ напругою 35 - 150 кВ, мм
____________ * Кількість прокладок для компенсації різниці відміток повинна бути не більше ніж чотири загальною товщиною не більше ніж 40 мм; площа і конфігурація прокладок повинні відповідати конструкції опорних частин опори.
Таблиця 13. Граничні значення прогинів та розміри дефектів залізобетонних стояків і приставок
____________ * Під час введення в експлуатацію. ** Під час вимірів у міжремонтний період.
Таблиця 14. Випробувальна напруга промислової частоти для апаратів, вимірювальних трансформаторів, ізоляторів та вводів
____________ * Апарати - силові вимикачі, вимикачі навантаження, роз'єднувачі, відокремлювачі, короткозамикачі, запобіжники, комплектні розподільні установки, комплектні екрановані струмопроводи, конденсатори зв'язку. ** Під іншими видами ізоляції мається на увазі паперовомасляна ізоляція, ізоляція з органічних твердих матеріалів, кабельних мас, рідких діелектриків, а також ізоляція, що складається з фарфору в поєднанні з переліченими діелектриками.
Таблиця 15. Розподілення напруги за елементами опорних багатоелементних ізоляторів під час контролю їх вимірювальною штангою
____________ * Інші типи ізоляторів контролюються в залежності від робочої напруги та кількості ізоляторів. ** Під час вимірювання напруги на опорних ізоляторах штангою необхідно мати на увазі, що ізолятори ОНШ-35-2000 (ИШД-35) складаються з трьох склеєних елементів, а інші - з двох.
Таблиця 16. Розподілення напруги по ізоляторах гірлянди під час їх контролю вимірювальною штангою
Таблиця 17. Максимально допустимий tg d основної ізоляції та прохідних ізоляторів за температури 20° C
Таблиця 18. Найменші допустимі опори ізоляції рухомих і направних частин вимикачів з органічних матеріалів
Таблиця 19. Обов'язкові операції та складні цикли під час випробування повітряного вимикача багаторазовими увімкненнями та вимиканнями
Примітка. В операціях і складних циклах (4 - 10, 14 - 16) повинні бути зняті залікові осцилограми (по одній кожного виду).
Таблиця 20. Максимально допустиме значення опору постійному струму контактів роз'єднувачів
Таблиця 21. Максимально допустиме зусилля витягування ножа з губок нерухомого контакту
Таблиця 22. Максимально допустимий час руху рухомих частин відокремлювачів та короткозамикачів
Таблиця 23. Допустимі струми провідності вентильних розрядників та їх елементів
____________ * Значення струмів у дужках належать розрядникам для мереж з ізольованою нейтраллю і компенсацією ємнісних струмів.
Таблиця 24. Пробивні напруги розрядників на промисловій частоті
Таблиця 25. Технічні дані трубчастих розрядників
Таблиця 26. Найбільші допустимі значення tg d основної ізоляції трансформаторів струму при 20° C
Таблиця 27. Максимально допустимий опір постійному струму контактів у комплектних розподільних установках
Таблиця 28. Найменші допустимі значення опору ізоляції електродвигунів напругою вище ніж 1000 В
Таблиця 29. Випробувальна напруга промислової частоти електродвигунів змінного струму під час капітального ремонту без заміни обмоток
Таблиця 30. Випробувальна напруга промислової частоти електродвигунів змінного струму з жорсткими котушками або зі стрижневою обмоткою у разі повної заміни обмотки статора
____________ * Якщо стержні або котушки ізольовані мікастрічкою без компаундування ізоляції, то допускається зниження випробувальної напруги, указаної в пунктах 1 і 2, на 5 %. ** Якщо котушки або стержні після виготовлення були випробувані вказаною напругою, то під час повторних випробувань перед укладанням допускається випробувальну напругу зменшити на 1000 В.
Таблиця 31. Випробувальна напруга промислової частоти електродвигунів у разі часткової заміни обмотки статора
Таблиця 32. Випробувальна напруга промислової частоти електродвигунів змінного струму під час ремонту всипних обмоток
Таблиця 33. Випробувальна напруга промислової частоти асинхронних електродвигунів з фазним ротором у разі повної заміни обмотки ротора
Примітка. Uрот - напруга ротора, яка вказана в паспорті на електродвигун, або на кільцях при розімкнутому нерухомому роторі і номінальній напрузі на статорі.
Таблиця 34. Імпульсна випробувальна напруга для перевірки виткової ізоляції обмоток статора електродвигунів змінного струму
Таблиця 35. Максимально допустимі зазори в підшипниках ковзання електродвигунів
Таблиця 36. Максимально допустима вібрація підшипників електродвигунів
Таблиця 37. Найменші допустимі значення опору ізоляції обмоток машин постійного струму
Таблиця 38. Випробувальна напруга промислової частоти ізоляції машин постійного струму
Таблиця 39. Норма відхилення опору елементів машин постійного струму
Таблиця 40. Найбільший допустимий опір заземлювальних пристроїв повітряних ліній
____________ * Для опор висотою більше ніж 40 м на ділянках ПЛ, захищених тросом, опір заземлювача повинен бути в 2 рази меншим від наведеного в таблиці.
** Iр - розрахунковий струм замикання на землю:
- у мережах без компенсації ємнісного струму - струм замикання на землю; - у мережах з компенсацією ємнісного струму для електроустановок, до яких під'єднані компенсувальні апарати, - струм, що дорівнює 125 % номінального струму найбільш потужного з цих апаратів, а для електроустановок, до яких не під'єднані компенсувальні апарати, - струм замикання на землю, що протікає в даній мережі при відключенні найбільш потужного з компенсувальних апаратів.
*** Для питомого еквівалентного опору ґрунту більше ніж 100 Ом·м допускається збільшення наведених значень в 0,01r раз, але не більше ніж десятикратно.
Таблиця 41. Найбільше допустиме значення опору заземлювальних пристроїв електроустановок (крім повітряних ліній)
____________ * Iр - див. пояснення в табл. 40 цього додатка.
** Опір заземлювального пристрою з урахуванням повторних заземлень нульового проводу повинен бути не більше ніж 2, 4 і 8 Ом для лінійних напруг відповідно 660, 380 і 220 В джерела трьохфазного струму і напругах 380, 220 і 127 В джерела однофазного струму.
Таблиця 42. Мінімально допустимий опір ізоляції електроустановок, апаратів, вторинних кіл та електропроводок до 1000 В
Таблиця 43. Кількість операцій і напруга живлення контакторів та автоматів при випробуваннях
Рис. 1. Залежність напруги дотику від допустимої тривалості її дії.
ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ І РОЗРАХУНКІВ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ СПОЖИВАЧУ ПІД ЧАС ПРИЙМАННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК, РОЗМІЩЕНИХ У ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ЗОНАХ
1. На електрообладнання усіх видів вибухозахисту і електрообладнання без засобів вибухозахисту, але з відповідним захистом від зовнішніх впливів передаються такі документи: 1.1. Інструкція з експлуатації електрообладнання, що надає завод-виробник. 1.2. Посвідчення про вибухозахищеність (свідоцтво, рішення) або сертифікати відповідності чи висновки акредитованої в системі УкрСЕПРО випробувальної організації. 1.3. Висновок ДВСЦ ВЕ про відповідність електрообладнання умовам експлуатації (на електрообладнання іноземних фірм). 1.4. Відповідні рішення Держгірпромнагляду щодо можливості експлуатації електроустановок, розміщених у вибухонебезпечних зонах. 1.5. Документи, що описують спеціальні вимоги до експлуатації електрообладнання із знаком "Х" після маркування вибухозахисту. 1.6. Вимоги до кваліфікації персоналу, установлені заводом-виробником електрообладнання. 1.7. Перелік речовин у вибухонебезпечних зонах із зазначенням категорії і групи вибухонебезпечності, а для пилу і волокон - температур самозапалювання їх в осілому ("шар") і завислому ("туман") стані. Указані дані слід узяти з технологічної частини проекту. 1.8. Розрахунок або технічне обґрунтування можливості (неможливості) утворення вибухонебезпечних концентрацій горючих газів, пари ЛЗР, горючого пилу та волокон. 1.9. Проект із грозозахисту. 1.10. Перелік заходів з захисту від статичної електрики. 1.11. План розміщення електрообладнання з нанесенням силових, освітлювальних, контрольних та інших електричних кіл із зазначенням на ньому речовин у вибухонебезпечних зонах, категорії і групи вибухонебезпечності, а для пилу і волокон - температур самозапалювання їх в осілому ("шар") і завислому ("туман") стані. 1.12. Специфікацію електрообладнання і встановлюваної апаратури з зазначенням їх маркування з вибухозахисту. 1.13. Протоколи передпускових випробувань, передбачених інструкціями заводів-виробників електрообладнання. 1.14. Документацію приймально-здавальних робіт, пусконалагоджувальних випробувань, передбачених ПУЭ, ПБЕ та ПБЕЕ та цими Правилами. 1.15. Перелік заходів, які попереджують подачу напруги на електрообладнання, до усунення небезпеки від відкритих неізольованих струмопровідних провідників, що містяться у вибухонебезпечному середовищі. 1.16. Протоколи перевірки ізоляції іскробезпечних електричних кіл випробовною напругою не менше ніж 500 В змінного струму. 2. На електрообладнання усіх видів вибухозахисту й електрообладнання без засобів вибухозахисту, але з відповідним захистом від зовнішніх впливів, за винятком електрообладнання з видом вибухозахисту "і", передаються такі матеріали: 2.1. Розрахунок струмів коротких замикань (КЗ) у мережах напругою до 1000 В. 2.2. Дані з перевірки кратності струмів КЗ відносно уставок засобів захисту (автоматичні вимикачі, запобіжники та ін.) 2.3. Перелік заходів, що можуть запобігти утворенню вибухонебезпечних концентрацій горючих газів, пари ЛЗР, горючого пилу або волокон з повітрям (до таких заходів належать: вентиляція, сигналізація, блокувальні пристрої, автоматичний контроль концентрації горючих газів, пари, пилу та ін.). 2.4. Протоколи виміру надлишкового тиску або витрат повітря, передбачених ПУЭ, у приміщеннях підстанцій, розподільних установок, у приміщеннях з електродвигунами, вали яких проходять через стіну в суміжне вибухонебезпечне приміщення. 2.5. Протоколи випробування тиском на щільність труб електропроводки, поділювальних ущільнень електропроводки. 2.6. Протоколи перевірки повного опору петлі "фаза-нуль" згідно з вимогами ПУЭ. 2.7. Протокол перевірки роботи автоматичних вимикачів, теплових розчіплювачів, магнітних пускачів, пристроїв захисного вимкнення (ПЗВ). 2.8. Протокол перевірки звукової сигналізації контролю ізоляції і цілості пробивного запобіжника в мережах напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю. 2.9. Протокол перевірки звукової сигналізації контролю ізоляції мережі постійного струму. 3. На електрообладнання з видом вибухозахисту "і" додатково передаються: 3.1. Технічний опис систем з іскробезпечними електричними колами, структурну схему систем на плані вибухонебезпечних зон. 3.2. Заходи із захисту електрообладнання від корозії повітряного впливу, вібрації та інших несприятливих факторів.
ПОРЯДОК ПРИЙМАННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК, РОЗМІЩЕНИХ У ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ЗОНАХ
Під час приймання в експлуатацію електроустановок розглядаються проект і експертний висновок випробувальної організації; відповідність проекту встановленого у вибухонебезпечних зонах електрообладнання, змонтованих проводів і кабелів; технічний стан кожного електротехнічного виробу; правильність заведення проводів і кабелів, їх ущільнення в електрообладнанні, надійність їхніх контактних з'єднань; наявність поділювальних ущільнень трубопроводів електропроводок; наявність ущільнень піском кабелів в коробах для проходу крізь стіни і відсутність ушкоджень зовнішніх оболонок кабелів, а також наявність ущільнень у патрубках при проході відкрито прокладених одиночних кабелів крізь стіни; відповідність виконаного монтажу вимогам інструкцій заводів-виробників; правильність виконання комплексу заходів, що забезпечують вибухозахист. Під час приймання в експлуатацію електроустановок у вибухонебезпечних зонах необхідно: 1. Провести нижченаведені контрольні перевірки обладнання з усіма видами вибухозахисту, а саме: 1.1. Технічного стану кожного електротехнічного виробу. 1.2. Наявності маркування і попереджувальних написів (знаків). 1.3. Відсутності пошкоджень оболонки, оглядового скла, що впливають на вибухозахищеність. 1.4. Наявності кріпильних елементів, заземлювальних і пломбувальних пристроїв та заглушок у ввідних пристроях, що не використовуються. 1.5. Відсутності несанкціонованих змін в електротехнічному виробі. 1.6. Правильності виконання заведення проводів і кабелів, відсутність у них видимих пошкоджень, надійності їх контактних з'єднань і ущільнення в електрообладнанні, а також заробку незадіяних кабелів. 1.7. Правильності виконання трубної електропроводки (ущільнювальна (фітинги) арматура розміщується на відстані не більше ніж 450 мм від усіх оболонок, що містять джерело можливого загоряння вибухонебезпечної суміші в умовах нормальної роботи). Надійності ущільнень проводів і кабелів у фітингах повинна бути підтверджена протоколом випробувань монтажної організації, а товщина компаунда в ущільнювальній арматурі - вибірковою перевіркою і повинна бути рівною внутрішньому діаметру труби, але не менше, ніж 20 мм, що підтверджується актом монтажної організації. Ущільнювальна речовина повинна бути дозволена акредитованою випробувальною організацією. 1.8. Відсутності у вибухонебезпечних зонах усіх класів проводів і кабелів з поліетиленовою ізоляцією й оболонкою. 1.9. Цілісності систем трубопроводів і перехідників комбінованої системи електропроводки. 1.10. Наявності піску в коробах для ущільнення в них кабелів під час проходження їх крізь стіни і відсутності ушкоджень зовнішніх оболонок кабелів. 1.11. Наявності ущільнень у патрубках під час проходження відкрито прокладених одиничних кабелів крізь стіни. 1.12. Виконання монтажу окремих видів обладнання згідно з вимогами, наведеними в інструкціях заводів-виробників. 1.13. Правильності встановлення з'єднувача для увімкнення переносних світильників та інших електроприймачів, що включаються періодично. 1.14. Виконання струмопроводів до електричних вантажопідіймальних механізмів та пересувних електроприймачів. Струмопроводи до електричних вантажопідіймальних механізмів та пересувних електроприймачів у вибухонебезпечних зонах будь-якого класу повинні виконуватися гнучким кабелем з мідними жилами в гумовій ізоляції та гумовій маслобензиностійкій оболонці, що не поширює горіння. 1.15. Переконатися, що кабелі, прокладені у вибухонебезпечних зонах відкрито (на конструкціях, стінах, у каналах, тунелях та ін.), не мають зовнішніх покрить з горючих матеріалів (дгжут, бітум, бавовняне обплетення та ін.). 2. Провести контрольні перевірки і порівняти фактичний стан з актами та протоколами на електрообладнання: 2.1. Усіх видів вибухозахисту й електрообладнання без засобів вибухозахисту, але з відповідним захистом від зовнішніх впливів (за винятком електрообладнання з видом вибухозахисту "i"): - стан заземлювальних провідників та будь-яких додаткових з'єднань із землею (з'єднання повинні мати надійний контакт, а провідники - достатній поперечний переріз); - щільність прилягання до корпусу кришок, фланців, щитів та інших частин електрообладнання, що спільно забезпечують елементи вибухозахисту, а також стопори деталей з нарізним кріпленням. 2.2. На електрообладнанні з видом вибухозахисту "d": - виміряти ширину щілин, які можливо виміряти без розбирання вузлів електрообладнання, і зіставити зі значеннями, указаними в інструкціях заводів-виробників, а за їх відсутності керуватися табл. 1 - 3 цього додатка; - перевірити наявність антикорозійного змащення на доступних вибухозахисних поверхнях вибухонепроникних оболонок і за необхідності її відновити; - виміряти мінімальну відстань електрообладнання від перешкод для вибухонебезпечних сумішей категорій, яка повинна бути для: IIA не менше ніж 10 мм, IIB - 30 мм, IIC - 40 мм. 2.3. На електрообладнанні з видом вибухозахисту "і" перевірити: - наявність і стан заземлювального пристрою там, де це передбачено інструкцією заводу-виробника; - відсутність ушкоджень з'єднувальних проводів і кабелів; - відсутність ушкоджень кріплення видимих монтажних джгутів; - якість підклеювання і збереження ізоляційних трубок на місцях пайки; - цілісність епоксидного компаундного заповнення в доступних блоках іскрозахисту; - наявність і стан запобіжників; - параметри елементів іскрозахисту і іскробезпечних кіл; - дотримання вимог і вказівок монтажно-експлуатаційної інструкції під час виконання електричних вимірів, випробувань електричної ізоляції та ін. 2.4. На електрообладнанні з видами вибухозахисту "i" та "m" перевірити: відсутність раковин, тріщин, а також відшарувань залитого епоксидного компаунда від залитих деталей. 2.5. На електрообладнанні з видом вибухозахисту "q" перевірити: наявність заповнювача і товщину його засипання, відсутність ушкоджень оболонки. 3. Провести контрольні перевірки і порівняти фактичний стан з проектними рішеннями і вимогами норм та правил, а саме: - відстань від приміщень з вибухонебезпечними зонами і від зовнішніх вибухонебезпечних установок до окремо споруджених електрощитових приміщень, перетворювальних підстанцій та РУ, яка не повинна бути меншою від нормативної; - наявність тамбурів-шлюзів, що з'єднують електрощитові приміщення із приміщеннями, що мають вибухонебезпечні зони; - відповідність кабельних естакад, галерей, кабельних каналів і тунелів вимогам норм; - відповідність перетинів кабельних естакад з естакадами трубопроводів з горючими газами і ЛЗР вимогам норм; - відповідність струмопроводів у вибухонебезпечних зонах вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01 і заводів-виробників; - відповідність мінімально припустимих відстаней від струмопроводів і кабельних естакад з транзитними кабелями до приміщень з вибухонебезпечними зонами і до зовнішніх вибухонебезпечних установок вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01. 3.1. На електрообладнанні з видом вибухозахисту "заповнення або продувка оболонки надлишковим тиском" перевірити, що: - усі газопроводи і їх з'єднання випробувані і витримали тиск, рівний 1,5-кратному максимальному надлишковому тиску, указаному заводом-виробником для нормальної експлуатації електрообладнання, але не менше ніж 200 Па (2 мбар); - матеріали, що використовуються для газопроводів і їх з'єднань, стійкі до негативного впливу застосовуваного захисного газу, а також до горючих газів або пари; - місця, у яких захисний газ уводять у живильні газопроводи, розташовані поза вибухонебезпечною зоною, за винятком випадків, коли захисний газ подають з балона; - виходи газопроводів для відводу захисного газу розташовуються поза вибухонебезпечною зоною; - джерело надлишкового тиску захисного газу (нагнітальний вентилятор або компресор) розташоване поза вибухонебезпечною зоною; - конструкція фундаментних ям і газопроводів захисного газу виключає утворення в них зон, що не продуваються ("мішків"), з горючими газами або парами легкозаймистих рідин; - у вентиляційних системах для здійснення блокувань, контролю та сигналізації використовуються електротехнічні пристрої, указані в інструкціях з монтажу й експлуатації електрообладнання. 3.2. На електрообладнанні з видом вибухозахисту "іскробезпечне електричне коло" перевірити, що: - броня кабелю з іскробезпечними колами приєднана на кожному кінці кабелю до системи вирівнювання потенціалу через пристрої кабельного вводу або еквівалентним способом; - у разі, якщо броня не повинна приєднуватися до системи вирівнювання потенціалів ні в одній з проміжних ділянок кабелю, то прийняті запобіжні заходи гарантують, що електрична цілісність броні кабелю забезпечується на всій довжині траси; -виконання прийнятих заходів запобігає виникненню різниці потенціалів між бронею і системою вирівнювання потенціалів; - змонтовані електроустановки з іскробезпечними електричними колами забезпечують ефективність захисту від впливу зовнішніх електромагнітних полів; - кабелі іскробезпечних електричних кіл відокремлені від інших кабелів іскробезпечних кіл або прокладені так, що виключається можливість їх механічного пошкодження; - кабелі, що містять іскробезпечні електричні кола, промарковані: - у кінцевих заробках кабелів іскронебезпечних електричних кіл у вимірювальних шафах керування іскробезпечні електричні кола відокремлені від іскробезпечних; - ізоляція іскробезпечних електричних кіл від землі відповідає проекту або технічній документації на електрообладнання; - під час огляду ізольованих від землі іскронебезпечних електричних кіл перевірити справність кола для зняття електростатичних зарядів; - перемикачі, ключі, збірки затискачів та ін., закриті кришками й опломбовані. Якщо оболонки або покриття кабелів маркуються синім кольором, то кабелі, що мають таке маркування, не повинні використовуватися з іншою метою. Якщо кабелі іскробезпечних або іскронебезпечних електричних кіл броньовані, поміщені в металеву оболонку або екрановані, маркування кабелів іскробезпечних електричних кіл не потрібне. Оцінка відповідності параметрів іскробезпечних електричних кіл, систем, що складаються з декількох іскробезпечних виробів, здійснюється акредитованою випробувальною організацією. 3.3. В електрообладнанні, установленому згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01 у вибухонебезпечній зоні "0" необхідно упевнитися, що: - іскробезпечні електричні кола і зв'язане з ними електрообладнання відповідають рівню іскробезпеки "і-а"; - кола, уключаючи всі компоненти, електротехнічні пристрої та іскробезпечне електрообладнання, і максимальні припустимі електричні параметри з'єднувальних кабелів мають рівень "і-а"; електротехнічні пристрої, установлені поза зоною "0", повинні бути перераховані в документації на систему і відповідати також вимогам для рівня "і-а"; - напруга іскрового пробою імпульсного захисту повинна бути визначена для кожного електрообладнання пусконалагоджувальною та випробувальною організаціями; - кабель між іскробезпечним електрообладнанням та імпульсним захистом у зоні "0" прокладений так, що забезпечується його блискавкозахист. 3.4. На електрообладнанні, допущеному для застосування у вибухонебезпечних зонах 2, перевірити, що: - під'єднання кабелів виконане за допомогою кабельних вводів, які відповідають типу використаного кабелю; - невикористані кабельні вводи закриті заглушками, що зберігають ступінь захисту оболонки ввідного пристрою; - на знімних кришках електрообладнання є попереджувальна табличка "Відкривати, відключивши від мережі".
Таблиця 1. Параметри вибухонепроникних з'єднань електрообладнання 1, 2, 3-ї категорій згідно з ПВВРЕ (ПВВЕ)
____________ * У ПВВРЕ ширину щілини позначено S1 і Sd.
Вибухонепроникні з'єднання
Таблиця 2. Параметри вибухонепроникних з'єднань електрообладнання підгруп IIA і IIB згідно з ГОСТ 22782.6 - 81
Таблиця 3. Параметри вибухонепроникних з'єднань електрообладнання підгрупи IIC згідно з ГОСТ 22782.6-81
ЗМІСТ ОГЛЯДІВ ТА ПЕРЕВІРОК ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ, РОЗМІЩЕНОГО У ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ЗОНАХ ЗАЛЕЖНО ВІД ВИДУ ВИБУХОЗАХИСТУ (d, e, №, p, i, o, q, s, m)
Таблиця 1
(К - перевірка під час капремонту; П - безпосередня перевірка під час поточного ремонту та огляду особою, відповідальною за електрогосподарство; М - міжремонтна перевірка (візуальна перевірка під час чергових оглядів експлуатаційним персоналом).
Директор Департаменту з питань електроенергетики С. Я. Меженний |
Отправить сообщение для:
konstantin33379@mail.ru с вопросами
и замечаниями об этом веб-узле.
|